Academic literature on the topic 'Суб’єкти контролю'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Суб’єкти контролю.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Суб’єкти контролю"
1
Панова, О. "СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Юридичний вісник, no. 4 (October 6, 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2213.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутністьі зміст системи суб’єктів, якіздійснюють державний контрольі нагляд у сфері охорони здоров’я.Здійснено аналіз сутності кате-горій «суб’єкт», «система» та«система суб’єктів». Сформованоавторське бачення системи суб’єк-тів, які здійснюють державнийконтроль і нагляд у сфері охорониздоров’я. З’ясовано, що зміст сис-теми суб’єктів, які здійснюютьдержавний контроль і нагляд усфері охорони здоров’я, може бутипредставлений шляхом поєднанняїї елементів – власне суб’єктів,а також зв’язків, з урахуваннямяких вона утворена (критеріївгрупової належності таких суб’єк-тів). В якості критеріїв, з ураху-ванням яких суб’єкти державногоконтролю і нагляду у сфері охорониздоров’я можуть бути розподіленіу відповідні групи, обрано обсягїхньої компетенції. Обґрунтовано,що залежно від такого критеріюсуб’єкти державного контролю інагляду у сфері охорони здоров’яможуть бути розділені на загаль-нодержавні, галузеві, спеціальні.З урахуванням цього системасуб’єктів державного контролюі нагляду у сфері охорони здо-ров’я може бути представленатаким чином: 1) загальнодер-жавні суб’єкти: Верховна РадаУкраїни, комітети Верховної РадиУкраїни, Уповноважений ВерховноїРади України з прав людини; Пре-зидент України, Рада національноїбезпеки та оборони; Кабінет Міні-стрів України; 2) галузеві суб’єкти:міністерства та інші центральніоргани виконавчої влади, провіднемісце серед яких посідають Мініс-терство внутрішніх справ Укра-їни, Міністерство розвитку громаді територій України, Міністер-ство соціальної політики України;3) спеціальні суб’єкти: Міністер-ство охорони здоров’я України,Державна служба України з лікар-ських засобів і контролю за нарко-тиками, Національна служба здо-ров’я України.
2
Віговський, С. І. "ЩОДО МОЖЛИВОСТЕЙ СТВОРЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СУДУ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 99–107. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.12.
Full textAbstract:
Стаття присвячена формулювання пропозицій стосовно створення та прийняття у процесі поточної судово-правової реформи проєкту Закону України «Про контроль за діяльністю суду». Автором детально розкривається структура запропонованого проєкту Закону. В «Основних положеннях» пропонується визначити: поняття «контроль за діяльністю судів»; сферу застосування відповідного законопроєкту; нормативну основу та правові принципи контролю за діяльністю судів; об’єкт і предмет тако- го контролю; основні вимоги до здійснення контролю. У розділі «Суб’єкти, які здійснюють контроль за діяльністю суду» законопроєкту закріплюються: перелік суб’єктів, які здійснюють контроль за діяльністю суду; основні права та обов’язки цих суб’єктів; обов’язковість оцінювання результативності та ефективності здійснення контролю; правовий статус суб’єктів контролю, що знаходяться поза межами системи правосуддя. Розділом «Суб’єкти, щодо яких застосовуються заходи контролю за діяльністю суду» проєкту Закону пропонується визначити: коло підконтрольних суб’єктів у межах контролю за діяльністю суду; обсяг прав підконтрольних суб’єктів. У розділі «Здійснення контролю за діяльністю суду» проєкту Закону пропонується визначити: загальні підстави та умови для контролю за діяльністю судів; форми та процедури контролю; сутність та особливості профілактики ризиків відхилення підконтрольного суб’єкта від його норми діяльності. Окрема увага в законопроєкті приділяється особливостям здійснення громадського контролю за діяльністю суду, що наразі досить часто використовується в якості інструменту тиску на судову владу в Україні. У висновках до статті автором вказується на те, що прийняття проєкту Закону України «Про контроль за діяльністю суду» сприятиме нормативному закріпленню адміністративно-правових засад такого контролю, встановлюватиме рамки цієї владної діяльності, що унеможливлюватиме використання на практиці контролю в якості інструменту неправомірного тиску на суд з метою спотворення правосуддя, звуження незалежності суду та самостійності суддів.
3
Аврамова, О. Є. "Особливості правового статусу підприємств житлово-комунальної галузі." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 12, 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1818.
Full textAbstract:
Стаття присвячена визначенню особливостей правового статусу підприємств житлово-комунальної галузі. Вказується, що в державі сформувався ринковий підхід до підприємств житлово-комунальної галузі, який передбачає визначати їх з точки зору господарювання, без врахування соціального значення послуг, які ними виробляються, надаються, та ролі місцевого самоврядування в їх виконанні. Тому найбільш широкий підхід до термінології дослідження полягає у використанні терміну «підприємства житлово-комунальної галузі», який дозволяє враховувати як ринковий підхід до цих підприємств, так і визначити сферу їх діяльності.
Визначено, що спеціальний правовий статус підприємств житлово-комунальної галузі – це сукупність елементів, які характеризують правове положення окремих суб’єктів господарювання в сфері виробництва, постачання та інших дій у сфері житлово-комунальної послуги. Цей статус зумовлено: 1) наявністю трудових ресурсів, матеріально-технічного забезпечення, засобів, що надають можливість здійснювати діяльність у сфері виробництва, постачання, обслуговування у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії; 2) незамінністю послуг у споживанні, які надаються суб’єктом; 3) можливістю обмеження правосуб’єктністю підприємств житлово-комунальної галузі у випадках, встановлених законом; 4) ліцензуванням діяльності; 5) соціальним значенням діяльності підприємств житлово-комунальної галузі.
Встановлено, що підприємства житлово-комунальної галузі можуть поділятися залежно від: 1) становища на ринку: суб’єкт природної монополії та суб’єкт господарювання; 2) організаційно-правової форми: індивідуальні та складні підприємства; 3) виникаючого контролю між суб’єктами: вертикально інтегровані суб’єкти господарювання (інтегрована організація) та незалежні суб’єкти від вертикально інтегрованого суб’єкта (оператори систем газотранспортної системи, газосховища).
4
Yarosh, Iaroslav. "ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (4) (October 25, 2018): 146–56. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-146-156.
Full textAbstract:
У статті досліджено концептуальні засади діяльності політичних партій як суб’єктів громадянського суспільства. Зазначено, що основною ознакою існування громадянського суспільства виступає вільний характер асоціативного життя, за якого особа добровільно бере участь у соціальних процесах та бере на себе відповідальність. Акцентовано увагу на тому, що аналіз кількості та якості пропозицій від політичних партій виступає ознакою рівня розвитку громадянського суспільства в окремій соціальній системі. З’ясовано, що громадянське суспільство може не лише розвиватися та покращувати функціональність його інститутів, але й деградувати. Проаналізовано, що громадський контроль в Україні за діяльністю політичних партій розвинений слабо. Причини цього – нерозуміння його необхідності, загальне нерозуміння первинності інтересів громадянського суспільства стосовно владних інституцій, слабка інституційна спроможність громадського контролю (відсутність професійності й комунікації). Значна частина організацій громадянського суспільства лише імітують громадський контроль, а насправді їхні дії спрямовані на задоволення власних інтересів. Для зміцнення громадського контролю необхідні кількісне та якісне зростання громадських організацій, підвищення їхньої компетентності, інституційної й ресурсної спроможності, покращення комунікацій, пошук і використання нових технологій контролю та вдосконалення спільних дій. Важливо враховувати національну специфіку різних країн, їхні історичні традиції та тривалість і динаміку функціонування політичних партій.
5
Мацелик, Т. О., and Г. М. Стріяшко. "Контролюючі суб’єкти у сфері бюджетного процесу: розмежування компетенційних повноважень." Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика), no. 15 (December 24, 2019): 112–18. http://dx.doi.org/10.33244/2521-1196.15.2019.112-118.
Full textAbstract:
У статті розглядаються проблеми розмежування компетенційних повноважень суб’єктів бюджетного контролю, зважаючи на соціально-економічні перетворення, які відбуваються в Україні. Наголошується, що необхідність та доцільність здійснення реформування контролю публічних фінансів безпосередньо пов’язані з адміністративними й адміністративнотериторіальними реформами, які перманентно відбуваються в Україні понад двадцять років. Зміни, що відбулися в країні в результаті зазначених реформ, вимагають кореляційних перетворень контролю у сфері публічних фінансів. Звертається увага на те, що окремі зміни в законодавстві щодо удосконалення контролю у сфері публічних фінансів носять несистемний характер та в цілому не сприяють підвищенню його ефективності. Акцентується увага на нагальній потребі формування ефективно взаємодіючої системи органів контролю у сфері публічних фінансів з єдиним координуючим органом, який забезпечуватиме нормативно-методологічну основу діяльності, належний інформаційний обмін та узгодженість дій органів контролю у сфері публічних фінансів з метою усунення дублювань заходів фінансового контролю та зменшення навантаження на підконтрольні суб’єкти. Запропоновані напрями вдосконалення системи органів бюджетного контролю.
6
КОСТЕНКО, ОКСАНА, and АРТЕМ ЯРОШЕНКО. "Здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель." Право України, no. 2020/10 (2020): 171. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-10-171.
Full textAbstract:
Нині у нашій державі продовжується формування та вдосконалення системи публічних закупівель. За останні п’ять років відбулися суттєві перетворення у законодавчому забезпеченні суспільних відносин, що пов’язані зі здійсненням закупівель товарів, робіт і послуг. Була підписана Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, прийнятий Закон України “Про публічні закупівлі”, вагомі зміни до якого набули чинності 19 квітня 2020 р. Проте, незважаючи на зазначені вище законодавчі зміни, аналіз стану публіч них закупівель в Україні, проведений Рахунковою палатою за останні роки, засвідчив, що правовідносини у цій сфері не відповідали принципам конкурентності та прозорості. У звіті за 2018 р. зазначено, що у 2017 р. система закупівель харак теризувалась як непродуктивна та нерезультативна. У 2019 р. також були виявлені суттєві недоліки системи публічних закупівель, зокрема щодо функціонування електронної система закупівель “ПРОЗОРРО” та низка інших. Метою статті є вдосконалення положень щодо класифікації та визначення сутності державного контролю у сфері публічних закупівель. За результатами дослідження пропонується розглядати контроль у сфері публічних закупівель як сукупність способів і методів організації впливу органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськості, банків, міжнародних організацій на правовідносини, які виникають між замовни ком та учасниками під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що здійснюється з метою досягнення економії та ефективності витрачання коштів, а також запобігання вчиненню корупційних діянь і зловживань, за допомогою забезпечення дотримання законодавчих норм. У висновках наводиться класифікація контролю в сфері публічних закупівель залежно від ролі та повноважень суб’єкта контролю (контролюючого суб’єкта). Спеціальний контроль здійснюють органи, для яких цей вид діяльності є основним. До таких органів варто віднести – Державну аудиторську службу України, Антимонопольний комітет України, Рахункову палату, Державну казначейську службу України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Загальний контроль здійснюють суб’єкти, для яких сфера публічних закупівель не є основною, проте вони справляють суттєвий вплив на зазначені правовідносини. Суб’єктами є – Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Державна служба фінансового моніторингу України, органи прокуратури та правоохоронні органи. Опосередкований контроль здійснюється судом, громадськістю та Радою асоціації. Також надано класифікацію контролюючих органів у публічно-закупівельній сфері залежно від стадії, на якій відбувається контроль.
7
Chumakova, Irina, and Yuliia Kravchenko. "ОСВІТНІ ПОСЛУГИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В МЕЖАХ ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 2(14), no. 2 (14) (2018): 32–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-2(14)-32-40.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вирішенню проблеми внутрішнього контролю освітніх послуг, що надаються закладами вищої освіти. Авторами визначено поняття й суб’єкти освітніх послуг та місце внутрішнього контролю в процесі формування та розміщення державного замовлення на надання освітньої послуги. Встановлено, що внутрішній контроль, який здійснює Міністерство освіти і науки України, є внутрішньосистемним. Обґрунтовано необхідність запровадження на рівні Міністерства освіти і науки України та закладу вищої освіти окремих типів контрольних процедур залежно від цілей їх застосування під час планування та виконання державного замовлення на підготовку фахівців із вищою освітою.
8
Zakharenko, Kostyantyn. "Ефективність використання потенціалу недержавних суб’єктів інформаційної безпеки." Multiversum. Philosophical almanac, no. 1-2 (May 18, 2018): 58–70. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.1-2.05.
Full textAbstract:
Максимальний результат щодо захисту вітчизняного інформаційно-культурного простору забезпечується співпрацею його державних і недержавних суб’єктів. Демократичні країни мають значний досвід використання потенціалу недержавних суб’єктів інформаційної безпеки різних громадських об’єднань, асоціацій та організацій. Так само, як і державні інститути, ці суб’єкти є генераторами нових ідей та альтернативних підходів у сфері інформаційної безпеки. Неурядові організації є інструментами громадського контролю, знаряддями впливу на визначення цілей і цінностей суспільства, засобами формування суспільної думки. Але не всі неурядові організації можна вважати потенційними суб’єктами інформаційної безпеки. Адже навіть ті серед них, які діють легально, іноді використовуються в інформаційній війні проти України. Саме тому держава має створювати правові, організаційні та економічні умови для розвитку недержавних суб’єктів інформаційної безпеки, а також сприяти їх усебічній співпраці з різними державними структурами.
9
Пентіло, Дар’я, and Лілія Орел. "ПРОБЛЕМИ ЗДІЙСНЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ КАРАНТИНУ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 330–33. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-63.
Full textAbstract:
У статті встановлено теоретичні аспекти щодо суб’єктів туристичної діяльності та досліджено форми державного контролю за цими суб’єктами. Серед таких форм – ліцензування, видання дозволів та присвоєння категорій, без яких суб’єкти туристичної діяльності не мають права здійснювати свої повноваження. Основний акцент зроблено на виявленні та кваліфікації порушень прав туристів. Автори статті допускають, що загальна причина непоодиноких випадків порушень прав споживачів туристичних послуг полягає в поганій правовій освіченості громадян і їхньому небажанні відстоювати свої порушені права. Зазначено основні випадки порушень. Досліджено проблему порушень прав споживачів туристичних послуг у рамках карантину. На підставі аналізу судової практики, виявлено, які ситуації порушень є найбільш частими в зазначених умовах. Запропоновано шляхи вирішення наведених у статті проблем.
10
ПОЄДИНОК, ВАЛЕРІЯ. "Окремі проблеми правового становища суб’єктів господарювання державного сектора економіки." Право України, no. 2018/06 (2018): 57. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-06-057.
Full textAbstract:
Суб’єкти господарювання державного сектора економіки продовжують відігравати важливу роль у досягненні будь-якою державою економічних та соціальних цілей. Великі розміри державного сектора в Україні, незадовільні фінансово-економічні показники його ефективності, наявність новел правового становища державних підприємств є чинниками, що обумовлюють актуальність теми статті. Метою статті є уточнення визначення поняття суб’єкта господарювання державного сектора економіки, класифікація таких суб’єктів, критична оцінка нововведень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності” з точки зору їх відповідності кращій світовій практиці управління державним сектором. Обґрунтовано, що під суб’єктами господарювання державного сектора економіки слід розуміти суб’єктів господарювання, які перебувають під вирішальним впливом держави з огляду на те, що вона прямо або опосередковано володіє часткою у їхньому статутному капіталі (майні) у розмірі, який перевищує 50 %, або іншим чином здійснює еквівалентний ступінь контролю, та проведено класифікацію суб’єктів господарювання державного сектора економіки. З’ясовано, що вимогою кращої світової практики є використання такими суб’єктами тих самих організаційно-правових форм, які використовуються й у приватному секторі, тобто корпоративних організаційно-правових форм, тимчасом як Україна зберігає специфічну організаційно-правову форму державного суб’єкта господарювання – державне унітарне підприємство (видами якого є державне комерційне підприємство та казенне підприємство). Прийняття зазначеного Закону критично оцінено як фактичну відмову від системної корпоратизації державних унітарних підприємств. Натомість законодавець вдався до безпрецедентного у світовій практиці “імпорту” окремих інструментів корпоративного управління в організаційно-правову форму унітарного підприємства. Висловлено думку, що потенціал цих інструментів не буде повною мірою розкритий у межах чужої для них унітарної форми та не усуне таких іманентних її недоліків, як обмеженість ринкової комунікації й недоступність зовнішніх джерел фінансування. Тож дія Закону не усуває потреби у поступовій корпоратизації принаймні найбільш економічно активних державних комерційних підприємств.
Dissertations / Theses on the topic "Суб’єкти контролю"
1
Терела, Галина Василівна. "Державні інспекції як суб’єкти нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю: історико-правові аспекти становлення в Україні." Thesis, Запоріжжя: ЗНУ, 2014. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6836.
Full text
2
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко, and Bogdan Derevyanko. "Питання державного та недержавного (внутрішнього) контролю діяльності суб’єктів господарювання." Thesis, Львів: ЛьвДУВС, 2019. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/7060.
Full textAbstract:
Велика кількість галузей та сфер виробництва, державних контролюючих органів, їх функцій, прав та обов’язків уможливлюють здійснення контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів господарювання кількома державними органами та/або їх посадовими особами одночасно. Це як мінімум викликає незручності у роботі суб’єктів господарювання, діяльність яких контролюють. Для зменшення впливу таких незручностей нами було зроблено пропозицію щодо проведення систематизації норм і нормативних актів про державний нагляд (контроль) за господарською діяльністю шляхом інкорпорації. Сьогодні можна додатково запропонувати максималізувати вдосконалення законодавства про недержавний (внутрішній) контроль у діяльності суб’єктів господарювання. Завдяки поєднанню заходів державного і недержавного (внутрішнього) контролю у сфері господарювання можна підвищити ефективність боротьби із негативними явищами в економіці, зокрема, знизити частку її «тінізації».
Большое количество отраслей и сфер производства, государственных контролирующих органов, их функций, прав и обязанностей осуществляют контроль (надзор) за деятельностью субъектов хозяйствования несколькими государственными органами и/или их должностными лицами одновременно. Это как минимум вызывает неудобства в работе субъектов хозяйствования, деятельность которых контролируют. Для уменьшения влияния таких неудобств нами было сделано предложение о проведении систематизации норм и нормативных актов о государственный надзор (контроль) за хозяйственной деятельностью путем инкорпорации. Сегодня можно дополнительно предложить максимализировать совершенствование законодательства о негосударственном (внутреннем) контроле в деятельности субъектов хозяйствования. Благодаря сочетанию мер государственного и негосударственного (внутреннего) контроля в сфере хозяйствования можно повысить эффективность борьбы с негативными явлениями в экономике, в частности, снизить долю ее «тенизации».
In the development of our previous proposals were further requested to maximize the improvement of legislation on non-state (internal) control in the activities of economic entities. Thanks to a combination of state and non-state (internal) control measures in the economic sphere, it is possible to increase the effectiveness of combating againts negative phenomena in the economy, in particular, to reduce the share of its “shadowing”.
3
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко, and Bogdan Volodymyrovych Derevyanko. "Питання державного та недержавного (внутрішнього) контролю діяльності суб’єктів господарювання." Thesis, Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/73869.
Full textAbstract:
Велика кількість галузей та сфер виробництва, державних контролюючих органів, їх функцій, прав та обов’язків уможливлюють здійснення контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів господарювання кількома державними органами та/або їх посадовими особами одночасно. Це як мінімум викликає незручності у роботі суб’єктів господарювання, діяльність яких контролюють. Для зменшення впливу таких незручностей нами було зроблено пропозицію щодо проведення систематизації норм і нормативних актів про державний нагляд (контроль) за господарською діяльністю шляхом інкорпорації. Сьогодні можна додатково запропонувати максималізувати вдосконалення законодавства про недержавний (внутрішній) контроль у діяльності суб’єктів господарювання. Завдяки поєднанню заходів державного і недержавного (внутрішнього) контролю у сфері господарювання можна підвищити ефективність боротьби із негативними явищами в економіці, зокрема, знизити частку її «тінізації».Большое количество отраслей и сфер производства, государственных контролирующих органов, их функций, прав и обязанностей осуществляют контроль (надзор) за деятельностью субъектов хозяйствования несколькими государственными органами и/или их должностными лицами одновременно. Это как минимум вызывает неудобства в работе субъектов хозяйствования, деятельность которых контролируют. Для уменьшения влияния таких неудобств нами было сделано предложение о проведении систематизации норм и нормативных актов о государственный надзор (контроль) за хозяйственной деятельностью путем инкорпорации. Сегодня можно дополнительно предложить максимализировать совершенствование законодательства о негосударственном (внутреннем) контроле в деятельности субъектов хозяйствования. Благодаря сочетанию мер государственного и негосударственного (внутреннего) контроля в сфере хозяйствования можно повысить эффективность борьбы с негативными явлениями в экономике, в частности, снизить долю ее «тенизации».
In the development of our previous proposals were further requested to maximize the improvement of legislation on non-state (internal) control in the activities of economic entities. Thanks to a combination of state and non-state (internal) control measures in the economic sphere, it is possible to increase the effectiveness of combating against negative phenomena in the economy, in particular, to reduce the share of its “shadowing”.
4
Крут, К. О., K. O. Krut, ORCID: http://orcid org/0000-0002-3027-4198, and Е. О. Крут. "Адміністративно-правове забезпечення громадського контролю у сфері охорони здоров'я : дисертація." Thesis, Харків, 2017. http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/5116.
Full textAbstract:
Крут, К. О. Адміністративно-правове забезпечення громадського контролю у сфері охорони здоров'я : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / К. О. Крут; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2017. - 213 с.Дисертаційна робота присвячена визначенню змісту та особливостей громадського контролю у сфері охорони здоров'я. У роботі розкриваються сутність та значення громадського контролю у сфері охорони здоров’я. Характеризуються адміністративно-правові засади реалізації громадського контролю у сфері охорони здоров’я. Систематизуються принципи громадського контролю у цій сфері. З’ясовується система та повноваження суб’єктів громадського контролю у сфері охорони здоров’я. Визначаються сутність і зміст форм та методів діяльності суб’єктів громадського контролю в означеній сфері. Пропонуються шляхи удосконалення взаємодії суб’єктів громадського контролю і органів державного контролю та нагляду у сфері охорони здоров’я. Узагальнюється зарубіжний досвід громадського контролю у цій сфері та окреслюються можливості його використання в Україні. Окреслюються напрямки вдосконалення правового регулювання громадського контролю у сфері охорони здоров’я.
The dissertation is focused on determining the content and features of public control in the field of health protection. The author of the thesis has revealed the essence and significance of public control in the field of health protection. Administrative and legal principles of implementing public control in the field of health protection have been characterized. The principles of public control in this area have been systematized. The system and powers of public control subjects in the field of health protection have been clarified. The essence and content of the forms and methods of public control subjects’ activity in the specified sphere have been determined. The ways of improving the interaction of subjects of public control and the agencies of state control and supervision in the field of health protection have been suggested. International experience of public control in this area has been generalized; and the possibilities of its use in Ukraine have been outlined. Areas of improving the legal regulation of public control in the field of health protection have been specified.
Диссертация посвящена определению содержания и особенностей общественного контроля в сфере здравоохранения. Раскрываются сущность и значение общественного контроля в сфере здравоохранения. Административно-правовое регулирование реализации общественного контроля в сфере здравоохранения определяется как совокупность административных норм и других юридических средств, с помощью которых осуществляется регулирование правоотношений, возникающих при осуществлении уполномоченными субъектами общественного контроля в сфере охраны здоровья Украины Систематизируются принципы общественного контроля в сфере здравоохранения. Выделены две группы принципов общественного контроля в указанной сфере: 1 ) общие принципы (основополагающие, ключевые принципы, идеи, которые полагаются в основу любой контрольной деятельности в любой сфере общественных отношений, в том числе и в сфере здравоохранения); 2) специальные принципы (такие принципы, которые являются основой непосредственной организации осуществления общественного контроля в сфере охраны здоровья). Определяются система и полномочия субъектов общественного контроля в сфере здравоохранения. Под субъектами общественного контроля в сфере здравоохранения предложено понимать физических или юридических лиц, которые в соответствии с нормами действующего законодательства Украины наделены определенной совокупностью прав и обязанностей по осуществлению контроля в указанной сфере и могут быть участником соответствующих правоотношений. К таким субъектам отнесены: граждане Украины и субъекты организованной общественности в сфере здравоохранения (общественные советы при органах государственной власти (например, Общественный совет при Министерстве здравоохранения Украины) политические партии, средства массовой информации (СМИ), профсоюзы, органы самоорганизации населения). Определяются сущность и содержание форм и методов деятельности субъектов общественного контроля в сфере здравоохранения. Под формой деятельности субъектов общественного контроля в сфере здравоохранения предложено понимать предусмотренное нормами действующего законодательства внешнее проявление деятельности уполномоченных субъектов при осуществлении контроля в указанной сфере. Под методами деятельности субъектов общественного контроля в сфере здравоохранения предложено понимать законодательно закрепленные способы и приемы, которые используют субъекты общественного контроля для выполнения задач и достижения цели их деятельности. Предлагаются пути совершенствования взаимодействия субъектов общественного контроля органов государственного контроля и надзора в сфере здравоохранения. Обобщается зарубежный опыт общественного контроля в сфере здравоохранения и определяются возможности его использования в Украине. Определяются направления совершенствования правового регулирования общественного контроля в сфере здравоохранения.
5
Деревянко, Богдан Володимирович, and Bogdan Derevyanko. "Окремі питання державного контролю діяльності суб’єктів господарювання." Thesis, Донецький юридичний інститут МВС України, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6661.
Full textAbstract:
При здійсненні контролю діяльності субʼєктів господарювання державні органи надають платні послуги, які називають державними, адміністративними або публічними. Державні та адміністративні мають між собою відмінності і входять до категорії публічних. Переважна більшість дослідників-юристів вважають, що послуги є публічними через те, що надаються адміністративними органами. Із цим слід погодитися і виправдати поділ публічних послуг на адміністративні та державні. Проте слід додати, що термін «публічні послуги» застосовується у більшій мірі не тому, що такі послуги надаються державними (публічними) органами, як це часто вважається у межах науки адміністративного права, а тому, що ці послуги на основі положень ЦК України та ГК України про публічні зобов’язання повинні надаватися будь-кому зі споживачів, зокрема і суб’єктів господарювання.
При осуществлении контроля за деятельностью субъектов хозяйствования государственные органы предоставляют платные услуги, называемые государственными, административными либо публичными. Государственные и административные имеют между собой отличия и входят в категорию публичных. Большинство исследователей-юристов считают, что услуги являются публичными из-за того, что предоставляются административными органами. С этим следует согласиться и оправдать разделение публичных услуг на административные и государственные. Но следует добавить, что термин "публичные услуги" применяется в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются государственными (публичными) органами, как это часто считается в науке административного права, а потому, что эти услуги на основе положений ХК Украины и ГК Украины о публичных обязательствах должны предоставляться любому потребителю, в частности субъекту хозяйствования.
When controlling of economic entities the public bodies providing services, called state, administrative or public. The term "public services" applies to a greater extent, not because such services are provided by state (public) bodies, as is often considered to be within the science of administrative law, and that these services are based on the provisions of the Civil Code of Ukraine and the Economic Code of Ukraine on public obligations should be available to anyone of the consumers, including economic entities.
6
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко, and Bohdan Volodymyrovych Derevianko. "Окремі питання державного контролю діяльності суб’єктів господарювання." Thesis, Донецький юридичний інститут МВС України, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48654.
Full textAbstract:
При здійсненні контролю діяльності субʼєктів господарювання державні органи надають платні послуги, які називають державними, адміністративними або публічними. Державні та адміністративні мають між собою відмінності і входять до категорії публічних. Переважна більшість дослідників-юристів вважають, що послуги є публічними через те, що надаються адміністративними органами. Із цим слід погодитися і виправдати поділ публічних послуг на адміністративні та державні. Проте слід додати, що термін «публічні послуги» застосовується у більшій мірі не тому, що такі послуги надаються державними (публічними) органами, як це часто вважається у межах науки адміністративного права, а тому, що ці послуги на основі положень ЦК України та ГК України про публічні зобов’язання повинні надаватися будь-кому зі споживачів, зокрема і суб’єктів господарювання.При осуществлении контроля за деятельностью субъектов хозяйствования государственные органы предоставляют платные услуги, называемые государственными, административными либо публичными. Государственные и административные имеют между собой отличия и входят в категорию публичных. Большинство исследователей-юристов считают, что услуги являются публичными из-за того, что предоставляются административными органами. С этим следует согласиться и оправдать разделение публичных услуг на административные и государственные. Но следует добавить, что термин "публичные услуги" применяется в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются в большей мере не потому, что такие услуги предоставляются государственными (публичными) органами, как это часто считается в науке административного права, а потому, что эти услуги на основе положений ХК Украины и ГК Украины о публичных обязательствах должны предоставляться любому потребителю, в частности субъекту хозяйствования.
When controlling of economic entities the public bodies providing services, called state, administrative or public. The term "public services" applies to a greater extent, not because such services are provided by state (public) bodies, as is often considered to be within the science of administrative law, and that these services are based on the provisions of the Civil Code of Ukraine and the Economic Code of Ukraine on public obligations should be available to anyone of the consumers, including economic entities.
7
Гусар, Ольга Анатоліївна. "Контроль якості безпеки авіаційних суб'єктів." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48700.
Full textAbstract:
Розглянуто деякі питання контролю якості безпеки авіаційних суб'єктів.Відповідно до Закону України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» [1], а також стандартів і рекомендованої практики Додатка 17 до Конвенції про Міжнародну організацію цивільної авіації «Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання» та Док 30. Ч. II. Безпека (Політика країн-членів Європейської конференції цивільної авіації з питань авіаційної безпеки) стосовно обов’язкового впровадження державної системи контролю якості із забезпечення авіаційної безпеки в Україні затверджена і діє Програма контролю якості безпеки авіаційних суб’єктів.
8
Саврасов, М. В., Н. В. Саврасов, and M. Savrasov. "Психологічні механізми моніторингу та контролю у структурі метакогнітивної активності суб’єкта навчально-професійної діяльності." Thesis, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5518.
Full textAbstract:
У статті висвітлена тема психологічних механізмів моніторингу та контролю у структурі метакогнітивної активності суб’єкта навчально-професійної діяльності. За умови ефективної діагностики рівня розвитку даних процесів у кількісному та якісному аспектах у процесі навчально-професійної діяльності, система підготовки майбутніх фахівців із вищою освітою поступово може отримати додаткові можливості для прирощення своєї ефективності. В статье освещается тема психологических механизмов мониторинга и контроля в структуре метакогнитивной активности субъекта учебно-профессиональной деятельности. При эффективной диагностике уровня развития данных процессов в количественном и качественном аспектах в процессе учебно-профессиональной деятельности, система подготовки будущих специалистов с высшим образованием постепенно может получить дополнительные возможности для наращения своей эффективности. The article highlights the topic of psychological mechanisms of monitoring and control in the structure of metacognitive activity of the subject of educational and professional activity. With effective diagnosis of the level of development of these processes in the quantitative and qualitative aspects in the process of educational and professional activity, the system of training of future specialists with higher education can gradually get additional opportunities to increase its effectiveness.
9
Рагуліна, Ю. М. "Адміністративно-правовий Державної аудиторської служби як суб’єкта фінансово-економічної безпеки держави." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76410.
Full textAbstract:
Державна аудиторська служба України має велике значення у розбудові ефективної системи державного фінансового контролю, адже вона як провідний орган в межах своїх функцій попереджує порушення у сфері фінансових відносин та взаємодії з бюджетними коштами.
Праці вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме Ю. М. Білого, А. Бочі, О. Ю. Грачової, Д. В. Долбнєвої, Ю. В. Єфімова, Я. Ковальчука, П. Макгрета, В. Ф. Піхоцького, Ю. В. Табенської, А. В. Хмелькова та інших не достатньою мірою охоплюють наявні проблеми у сфері державного фінансового контролю України. Зокрема, спостерігається дублювання функцій, відсутність чіткого функціонального розподілу повноважень, незлагодженість у взаємодії між різними органами в системі та невідповідність міжнародним стандартам.
Тож доцільність дослідження адміністративно-правового статусу Державної аудиторської служби викликана існуючими проблемами у системі органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку країни, а також необхідністю теоретичного обґрунтування статусу Державної аудиторської служби в системі інших органів державного фінансового контролю та напрацювання науково обґрунтованих пропозицій з питання його вдосконалення.
10
Рижкова, Єлизавета Юріївна, and Elizaveta Yuriyivna Ryzhkova. "Щодо регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання у сфері медицини." Thesis, Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6714.
Full textAbstract:
Наведене у тезах спонукає постановку питання про обов’язковість введення в практику діяльності сектору приватної медицини загальнодержавних стандартів діагностики і лікування, створення системи підвищення кваліфікації фахівців сектору приватної медицини – принаймні керівників і провідних спеціалістів, їх атестації, більш прискіпливої акредитації самих установ і закладів.
З метою запобігання зловживанням з боку державних чиновників така атестація й акредитація, ліцензування діяльності повинні проводитися за участю фахових асоціацій та за широкої участі медичної громадськості. Застосування до суб’єктів господарювання сфери медицини максимальної кількості засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання, зокрема названих пунктом 2 статті 12 ГК України, та інших, повинно розглядатися не як механізм тиску на бізнес і заходи сприяння корупції, а як комплекс заходів, спрямованих на забезпечення якості послуг, товарів і робіт, що надаються, виготовляються та/або продаються, виконуються медичними установами.
Books on the topic "Суб’єкти контролю"
1
Романов, Микола, ed. Освіта і наука у сфері національної безпеки: проблеми та пріоритети розвитку. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/18.09.2020.
Full textAbstract:
Збірник матеріалів конференції присвячений розгляду проблем імплементації Закону «Про національну безпеку України», розвитку системи цивільного демократичного контролю над сектором безпеки та суб’єктів сектору безпеки і оборони в контексті євроатлантичної інтеграції України, актуальним питанням гібридної війни, освіти і науки у сфері національної безпеки. Видання розраховане на широке коло фахівців, експертів і вчених у сфері національної та міжнародної безпеки.
2
Коновал, Олександр Андрійович, А. О. Соломенко, Микола Анатолійович Слюсаренко, and Тетяна Іванівна Туркот. Критично-конструктивний підхід до вивчення спеціальної теорії відносності в профільних класах закладів загальної середньої освіти. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3482.
Full textAbstract:
У посібнику обґрунтовано теоретичну модель і схарактеризовано методику розвитку критичного мислення здобувачів освіти в процесі вивчення спеціальної теорії відносності у вищій та середній школах. На конкретних прикладах розглянуто дидактичні можливості використання цієї методики під час вивчення основ релятивістської механіки на засадах вимог програм з фізики для профільних класів закладів загальної середньої освіти. Запропоновано моделі розв’язання задач, завдання для контролю та самоконтролю знань, що орієнтовані на розвиток критичного мислення суб’єктів навчальної діяльності. Посібник призначений для студентів фізичних спеціальностей університетів, викладачів закладів вищої педагогічної освіти, слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти, вчителів-практиків, аспірантів і докторантів, які досліджують проблеми розвитку критичного мислення особистості в теоретичному та праксеологічному аспектах.
3
Коновал, Олександр Андрійович, Тетяна Іванівна Туркот, and Артем Олександрович Соломенко. Методика розвитку критичного мислення здобувачів освіти (на прикладах вивчення спеціальної теорії відносності та електродинаміки). КДПУ, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3562.
Full textAbstract:
У посібнику запропоновано методику розвитку критичного мислення (МРКМ) здобувачів освіти в процесі вивчення спеціальної теорії відносності й електродинаміки у закладах вищої освіти та в закладах загальної середньої освіти. Обґрунтовано теоретичну модель МРКМ. Конкретними прикладами продемонстровано дидактичні можливості використання цієї методики під час вивчення основ релятивістської механіки та електродинаміки на засадах вимог програм з фізики для профільних класів закладів загальної середньої освіти. Значну увагу приділено обґрунтуванню та поясненню суперечностей, що мають місце в електродинаміці та методиці її навчання. Окреслено способи спростування суперечностей в електродинаміці та методиці її навчання, основу яких становлять принцип фундаменталізації та критично-конструктивний аналіз електромагнітних явищ на послідовно релятивістських засадах. Моделі розв’язання задач, що пропонуються, будуть корисними як для здобувачів вищої освіти, так і для учнів закладів загальної середньої освіти. Задачі охоплюють, в основному, релятивістську кінематику. А завдання для контролю та самоконтролю знань орієнтовані на розвиток критичного мислення суб’єктів навчальної діяльності. Адресовано студентам фізичних спеціальностей педагогічних університетів, магістрантам, викладачам, слухачам закладів післядипломної педагогічної освіти, аспірантам і докторантам, які досліджують проблеми розвитку критичного мислення особистості.
Book chapters on the topic "Суб’єкти контролю"
1
Замай, О. О. "ІНФОРМАЦІЙНА ЄМНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ТА ІНТЕГРОВАНОЇ ЗВІТНОСТІ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНИХ КОРПОРАЦІЙ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-3.
Full textAbstract:
Визначено поняття інформаційної ємності фінансової та інтегрованої звітності та її суттєвості. Надано характеристику основних форматів звітності зі сталого розвитку. Узагальнено чинники, які визначають галузеві аспекти корпоративного управління. Запропоновано критерії оцінки інформаційної ємності інтегрованої звітності гірничо-металургійних корпорацій. Діагностовано спільні та відмінні підходи до побудови системи корпоративного управління та контролю зазначених суб’єктів господарювання. З’ясовано інформаційні аспекти взаємозв’язку фінансової та нефінансової звітності гірничо-металургійних корпорацій.
Conference papers on the topic "Суб’єкти контролю"
1
Орлов, Максим. "ПРЕДМЕТНО-ОБ’ЄКТНА СФЕРА ВПЛИВУ СУБ’ЄКТІВ ТА КВАЗІСУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ." In DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. La Fedeltà & Plateforme scientifique européenne, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-01.10.2021.v1.07.
Full text