Academic literature on the topic 'Структура мотивів'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Структура мотивів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Структура мотивів"
1
Шкуропат, А. В., І. В. Головченко, and С. Д. Рудишин. "СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ." Pedagogical Sciences: Theory and Practice, no. 3 (January 10, 2022): 19–26. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-02.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема формування мотивації у школярів, яка включає формування системи цінностей, активної поведінки учня, тобто створення взаємозв'язку між мотивами, що усвідомлюються, та мотивами, що реально діють. Оскільки більшість досліджень мотивації стосуються її рівня та ступеня вираженості, де мотивація оцінюється від високого до низького рівнів, наше дослідження присвячене вивченню мотивації як складно організованої системи елементів (мотивів). Проаналізовані літературні джерела свідчать, що учні можуть відрізнятися не тільки рівнем мотивації, а й типом мотивації, тобто мотивом або тією рушійною силою, що спонукає діяльність. У нашому досліджені взяли участь 120 учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти м. Херсона та області. Учням пропонувалася анкета (питання, запозичені з Shadow a Student Challenge), яка містила питання, пов’язані із пізнавальним, соціальним, спонукальним та професійно-ціннісним мотивами. Анкетування учнів показало, що лише у 30% опитаних учнів був сформований пізнавальний мотив, 20% мали сформований соціальний мотив, 19,2% опитаних учнів продемонстрували сформований спонукальний мотив до навчання. Проаналізовані результати анкетування дають змогу встановити недостатність сформованості мотивації навчання через недостатність сформованості пізнавального мотиву у більшості опитаних учнів. Сформована мотивація до навчання – це переважання пізнавальної спрямованості до навчання, що притаманна дитячій допитливості, формуванню пізнавальних інтересів. У випадках, коли пізнавальний мотив несформований, то у дитини розвиваються другорядні мотиви до навчання. Вона починає сприймати школу як місце для розваг, дитина не здатна взяти на себе обов’язки учня. Доведено, що серед опитаних учнів 20% на першому місці мають саме соціальний мотив, про що говорять відповіді учнів про те, що школа – це місце для спілкування з однолітками, відвідують школу заради спілкування тощо.
2
Козак, Софія. "ФРЕЙМ «ПОЧУТТЯ» В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ (на матеріалі творчості австрійського письменника С. Цвейга)." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-10.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз фреймових структур на позначення почуттів у художньому дискурсі. Докладно розглянуто поняття «фрейм» та «фреймова структура». Фрейми кваліфіковано як когнітивні утворення, складовими частинами яких є термінали і які реалізуються в дискурсі через фреймові структури. Ключові компоненти фреймових структур ― термінальні елементи, що безпосередньо пов’язані з мовною реалізацією терміналів. Дослідження виконано на матеріалі роману Стефана Цвейга «Ungeduld des Herzens» («Нетерпіння серця»). У цьому творі проаналізовано фреймові структури, у яких термінальні елементи, що представляють фрейм «Почуття», відображають емоційну сферу персонажів і розкривають їхній внутрішній світ. У дослідженні описано структуру фрейму «Почуття» та визначено його основні термінали. Цей фрейм розглядаємо як ментальне утворення, в основу якого покладено категоріальні знання про людські почуття – те, що люди відчувають не розумом, а внутрішньо, «в душі», наприклад страх, полегшення, радість, безпечність, невпевненість й ін. На основі словникової дефініції визначено базові термінали фрейму «ПОЧУТТЯ» («GEFÜHL»): «Внутрішнє поривання» («seelische Regung»), «Відчуття» («Empfindung»), «Настроєність» («Einstellung»), «Ставлення до світу» («Haltung zur Welt»). У рамках цих терміналів здійснено комплексний аналіз лексичних одиниць, що зображають почуття героїв роману «Ungeduld des Herzens», показано різні відтінки їхніх переживань і думок, описано найпотаємніші мрії, передано найрізноманітніші поривання людської душі. Зазначені вище фреймові структури дають ключ до розуміння вчинків героїв твору та їхніх мотивів, відображають почуття, які штовхають дійових осіб на відчайдушні кроки, як на подвиги, так і на злочини; висвітлюють пристрасті, що можуть стати як причиною невдач, так і підґрунтям для зародження нових стосунків. Аналіз текстового матеріалу засвідчив, що фреймові структури на позначення емоцій і почуттів є продуктивним засобом у відображенні внутрішнього світу літературних героїв та ефективним механізмом експлікації авторської прагматики.
3
Горбач, Н. В., and К. В. Антонюк. "ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ФОЛЬК-ДЖАЗ РОМАНУ-ФЕЄРІЇ «РАЙ-МИР» СЕРГІЯ ЦЮРИЦЯ." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, no. 94 (2019): 49–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.04.
Full textAbstract:
Стаття розкриває жанрову специфіку твору «Рай-Мир» сучасного волинського письменника Сергія Цюриця, аналізує новаторство в інтерпретації фольклорних мотивів у романі. Метою розвідки передбачено з’ясувати фольклорно-міфологічне підґрунтя твору «Рай-Мир» та розкрити доцільність жанрового визначення автора – «фольк-джаз роман-феєрія». У статті проаналізовано фольклорні витоки твору, його інтертекстуальність, що дозволяє використовувати у структурі роману елементи різних жанрів народної творчості. Серед них – народні казки, легенди, пісні, думи. Відтак, структура твору зіткана з фольклорного матеріалу, автор використовує навіть цілі рядки з народнопісенних творів, обігрує мотиви прозових фольклорних жанрів, чим і зумовлена насиченість роману яскравими та суперечливими образами. Порівнюючи особливості джазу та поезії, можна зробити висновки, що обом видам мистецтва притаманні високий ступінь імпровізації, складний ритм та висока емоційна наповненість. Симбіоз зорових та слухових образів відіграє також не останню роль. Відтак, підзаголовок «фольк-джаз» служить своєрідною підказкою в декодуванні авторського задуму та символіки образів. Фантастично-казковий сюжет та міфологічне мислення у творенні художньої дійсності підтверджує авторське визначення «роман-феєрія». Сергій Цюриць заглиблюється в слов’янську міфологію, звертається до космогонічних та астральних символів і таким чином демонструє зв’язок твору з історично-культурною традицією. Отже, фольклорно-міфологічне підґрунтя роману-феєрії «Рай-Мир» виявляє себе в інтерпретації фольклорних мотивів не стільки з метою стилізації, скільки задля створення нової художньої реальності. Своїм романом автор не лише репрезентує сучасне бачення і розуміння фольклорних елементів у поезії, а й демонструє їхнє художнє та практичне значення для сучасного літературного процесу.
4
ГАРМАШ, Олена, and Світлана ОМЕЛЬЧЕНКО. "СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ТЬЮТОРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 202–12. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-202-212.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню проблеми моделювання структури та змісту тьюторської компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Автором зазначено, що в професійній педагогіці сьогодні актуальною постає проблема пошуку шляхів забезпечення реалізації індивідуального запиту на освіту кожної дитини. Можливим рішенням цього завдання є організація навчання за допомогою тьюторського супроводу, що вимагає належної підготовки здобувачів педагогічних закладів вищої освіти. Проаналізовано дотичні наукові джерела з метою встановлення підходів науковців у розумінні компонентів структури тьюторської компетентності та характеристиці її змістового наповнення. Визначено власну структуру тьюторської компетентності майбутніх учителів іноземних мов як сукупність взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, особистісно-рефлексивного. Встановлено, що мотиваційно-ціннісний компонент складається з мотивів до опанування необхідних знань та зміни своєї професійної ролі з “останньої інстанції знань” на того, хто супроводжує й інтересів до тьюторської діяльності. а також дотриманні тьюторських цінностей. Когнітивний компонент представлено як сукупність педагогічних, психологічних, методичних знань та знань щодо ефективного налагодження комунікації. Діяльнісний компонент складається з фасилітативних, організаційних, аналітичних і комунікативних умінь. Особистісно-рефлексивний компонент розглянуто як сукупність значущих особистісних та професійних якостей (комунікабельність, кооперація, відповідальність, активне слухання, емпатія, адаптивність, емоційна стабільність, інноваційність), а також здатність до рефлексії. Наголошено, що рефлексія в діяльності вчителя-тьютора займає важливе місце, оскільки вона (діяльність) спрямована на залучення учнів до постійного аналізу власних успіхів і невдач на шляху досягнення мрій, пошук конструктивного вирішення проблем, пошук методів і засобів в досягненні очікуваних результатів, що є підґрунтям для налагодження суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Ключові слова: тьюторська компетентість, тьютор, структура, зміст, вчитель іноземних мов.
5
Міронова, М. Ю. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕРЕПІДГОТОВКИ." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 190–97. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4834.
Full textAbstract:
Проаналізовано теоретичні й методологічні основи формування професійної спрямованості майбутніх психологів у процесі професійної перепідготовки у ВНЗ. Визначено теоретичні основи дослідження формування професійних якостей майбутніх спеціалістів з психології. Зроблено висновок, що психологічними механізмами професійної спрямованості майбутніх психологів може виступати складна багаторівнева структура мотивів, цінностей, особистісних смислів та здібностей, що визначають професійно важливі якості психолога.
6
АВЕРІНА, Катерина. "МОТИВАЦІЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ В НАВЧАЛЬНІЙ І ПОЗАНАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 1 (2020): 236–47. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-236-247.
Full textAbstract:
У статті виявляється значення мотиваційного чинника в структурі соціальної активності особистості та його роль в активізації соціальної активності представників соціономічних спеціальностей в системі освітніх впливів під час навчання у ЗВО. Визначаються психологічні, педагогічні, культурологічні та соціологічні аспекти дослідження інтерактивних механізмів розвитку соціальної активності в контексті новітніх психолого-педагогічних напрацювань у сфері професійної освіти та точки ефективного педагогічного впливу на ці процеси. Обґрунтовуються параметри дослідження мотиваційного чинника як змістового елемента структури розвитку соціальної активності особистості та методика емпіричного дослідження мотивів участі/неучасті майбутніх фахівців соціономічних професій у позанавчальній соціальній активності. За результатами емпіричного дослідження визначено найбільш впливові мотиви позанавчальної соціальної активності (прагматичний, пізнавально-гедоністичний, комунікативно-експансивний, нетворкінгу, мотив самореалізації та кооперативний/колабораційний) та найменш впливові мотиви позанавчальної соціальної активності (респектно-репутаційний, егоцентричний та економічний). Виявлено латентні фактори: а) «Мотивації до росту та розвитку» (прагматичний, пізнавально-гедоністичний, мотив самореалізації, кооперативний, комунікативно-екпансивний, альтруїстичний, професійно-тренінговий); б) «Компенсаторні мотиви» (охоплюються мотиви пошуку поваги і визнання, економічний, егоцентричний, мотив впливовості, каузації). Аналізом показників мотивації неучасті виокремлені латентні фактори: а) «Демотиватори» (мотиви «Економічної незацікавленості», «Відсутності здібностей», «Автономності», «Гальмування адміністрацією ініціативи студентів», «Трудової зайнятості», «Формалізму»); б) «Відволікаючих/ конкурентних мотивів» (мотиви «Зайнятості іншими справами», «Романтичних стосунків», «Центрованості на професійній освіті». Ключові слова: соціальна активність, майбутні фахівці соціономічних професій, позанавчальна (дозвільна) активність, мотиваційні фактори розвитку соціальної активності, позанавчальна соціальна активність.
7
Котлова, Людмила. "СТРУКТУРА МОРАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 9(54) (February 27, 2020): 89–97. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).08.
Full textAbstract:
Стаття присвячена теоретичному аналізу підходів щодо розуміння структури моральної самосвідомості особистості. Дослідження спрямоване на виокремлення психологічних особливостей, структури та механізмів моральної самосвідомості особистості. Основними завданнями стали психологічний аналіз та на його основі узагальнення особливостей структури моральної самосвідомості.Морально зрілій особистості притаманний високий рівень моральної свідомості та самосвідомості, що проявляється в стійкості переконань і вірності своїм ідеалам, у розумінні та оцінці інших і себе, в самостійності та правильності прийнятих рішень, послідовності добровільних учинків, моральній надійності, здатності протистояти внутрішнім поривам, вмінні враховувати зовнішні обставини. Моральна самосвідомість розглядається як специфічна форма моральної свідомості, усвідомлення себе, своїх моральних цінностей, ставлень, якостей, потенційних можливостей, учинків, їх мотивів і наслідків, регулювання власної поведінки та моральне самовдосконалення.Виділено два рівні моральної самосвідомості: на першому рівні відбувається порівняння «Я» іншої людини, оцінювання її якостей, а потім ці якості переносяться на себе; на другому рівні відбувається співвіднесення знань про себе в процесі аутокомунікації, тобто в межах «Я і Я». Людина вже оперує готовими, сформованими знаннями про себе. На цьому рівні вона співвідносить свою поведінку з тією мотивацією, яку реалізує.Моральна самосвідомість може мати трьохкомпонентну структуру: афективний (емоційний), когнітивний, поведінковий (регулятивний) компоненти або чотирьохкомпонентну: когнітивний, світоглядний, поведінковий, емоційний. Основними змістовими характеристиками когнітивного компоненту моральної самосвідомості є моральні знання, переконання, моральна рефлексія. Емоційно-ціннісна складова моральної самосвідомості представлена моральними цінностями та моральними почуттями. Поведінковий компонент – моральною саморегуляцією.Моральна самосвідомість – це не лише осмислення певних проблем та обставин життя з точки зору моральних цінностей, що їх визнає конкретна людина, це й власна її самооцінка і спроба розібратися у справедливості й обґрунтованості моральних засад, якими вона керується.
8
Інзюнь, Ван. "Сутність та структура інструментального навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України." Освітній вимір 47 (July 18, 2019): 40–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2426.
Full textAbstract:
Ван Інзюнь. Сутність та структура інструментального навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України.
Мета статті полягає в обґрунтуванні структури інструментального навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України, яка синтезує в собі мотиваційно-діяльнісний, емоційно-рефлексивний та інтелектуально-оцінювальний компоненти. Визначено, що мотиваційно-діяльнісний компонент активізує розвиток різних спонукань: мотивів, потреб, інтересів, прагнень, цілей, коригує їх позитивне ставлення до виконавської діяльності в школі; емоційно-рефлексивний компонент передбачає розвиток емоційно-почуттєвої сфери студентів, їх здатності до глибокого переживання духовних цінностей, втілених в художніх образах; інтелектуально-оцінювальний компонент забезпечує умови для саморозвитку, самовираження студентів, надання їм можливості реалізувати себе у виконавській діяльності, спілкуванні та музичному пізнанні. Визначені компоненти розкривають різні сторони інструментального навчання вчителів музичного мистецтва. Вони дають змогу повніше вивчити і оцінити всю складність і багатогранність даного процесу, ефективність якого значною мірою залежить від створених педагогічних умов та обгрунтованих принципів. Їх обґрунтування можна віднести до напрямів подальших наукових пошуків.
9
Онищенко, Ірина Володимирівна. "Навчально-професійна мотивація як складник професійного становлення майбутніх фахівців педагогічного профілю." Освітній вимір 48 (May 11, 2016): 139–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v48i0.2406.
Full textAbstract:
Онищенко І. В. Навчально-професійна мотивація як складник професійного становлення майбутніх фахівців педагогічного профілю.
У статті розкрито сутність поняття «навчально-професійна мотивація», її ознаки, структура та роль у професійному становленні майбутніх фахівців педагогічного профілю. Визначено, що навчально-професійна мотивація охоплює інтеграцію спонукань, пов’язаних із навчальною та професійною діяльністю, на основі взаємних трансформацій пізнавальних і професійних мотивів. Проаналізовано соціально-психологічні особливості навчально-професійної мотивації майбутніх педагогів, розкрито умови її формування в умовах ВНЗ. Обґрунтовано, що навчально-професійна мотивація є внутрішнім рушійним чинником формування професіоналізму, провідним чинником успішного навчання у ВНЗ.
10
Kirsanova, Svitlana. "СКЛАДНИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 23 (November 24, 2020): 106–10. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.106-110.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу наукової літератури узагальнено погляди вчених щодо формування готовності студентів до міжособистісної взаємодії в полікультурному середовищі педагогічного університету, розглядається структура означеного поняття. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю створення і налагодження конкретного механізму, у якому етнічна самосвідомість виступала б важливим чинником усвідомлення причетності до рідної етнічної культури, розуміння її значення в консолідації української нації, у формуванні її національно-державних інтересів. Засучасних умов глобалізованого полікультурного суспільства підготовленість студентської молоді до міжособистісної взаємодії в полікультурному середовищі педагогічного університету – це не лише провідна компетентність людини, але й органічний складник її професійної діяльності.Мета дослідження полягає в розкритті змісту і складників готовності студентської молоді до формування міжособистісної взаємодії в полікультурному середовищі педагогічного університету. Змістова структура поняття готовності, на думку авторки, включає полікультурні знання, уміння, навички, внутрішні емоції й емоційно-ціннісні ставлення, культурну обізнаність, що забезпечує розуміння суті різних культурних явищ, їхніх характеристик тавзаємозв’язку, наявність проникливості та здатності до оцінювання культурних феноменів, дій представників різних культур та самооцінки власної поведінки.Результати наукового пошуку надали можливість виокремити структурні компоненти (раціональний, аксіологічний, дієвий, рефлексивний), критерії та показники: мотиваційно-потребнісний (розвиненість мотивів щодо оволодіння знаннями та вміннями полікультурної взаємодії, наявність потреби в їхньому постійному вдосконаленні); емоційно-ціннісний (прояв позитивного ціннісного ставлення до інших культур та їх носіїв, відчуття позитивних емоцій від спілкування з представниками інших соціокультурних спільнот); когнітивно-функціональний (сформованість знань просутність культури, культурні особливості різних народів, правила та норми комунікації, а також умінь, необхідних для здійснення міжособистісної взаємодії: інтелектуальних, організаційних, комунікативних, рефлексивних); особистісний (сформованість особистісних якостей, необхідних для реалізації міжособистісного спілкування: емпатійність, толерантність, доброзичливість).
Dissertations / Theses on the topic "Структура мотивів"
1
Машук, Катерина Іванівна. "Розвиток мотиваційної структури персоналу інноваційно- орієнтованого підприємства (на прикладі ДП «Новатор»)." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11314.
Full textAbstract:
При виконанні дослідження застосовувались методи: гносеологічного аналізу, індукції та дедукції, систематизації та узагальнення економіко-статистичного аналізу, порівняння, анкетування та системного підходу, графічного моделювання, наукового абстрагування і синтезу; наукового узагальнення (формулювання висновків за результатами досліджень).
У дипломній роботі висвітлено такі питання:
Розділ І Теоретико-методичні засади розвитку мотиваційної структури персоналу на інноваційно-орієнтованому підприємстві.
Розділ ІІ Аналіз структури та системи мотивації персоналу підприємства ДП «Новатор».
Розділ ІІІ Заходи з розвитку мотиваційної структури персоналу на ДП «Новатор».
2
Семянникова, Наталия Леоновна. "Мотивационный компонент в структуре учебной деятельности." Thesis, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41401.
Full text
3
Квачан, О. С. "Зміна мотивації студентів до навчання в умовах болонської системи." Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61065.
Full textAbstract:
Тези містять аналіз мотивів до навчання студентів Академії з рекомендацією шляхів її збільшенняTheses contain the analysis of reasons to the studies of students of Academy with recommendation of ways of their increase
4
Лобода, С. А. "Вектори удосконалення системи мотивації персоналу підприємства у сучасних умовах." Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/22856.
Full textAbstract:
Лобода, С. А. Вектори удосконалення системи мотивації персоналу підприємства у сучасних умовах : дипломна робота : освітньо-професійна програма «Менеджмент» / С. А. Лобода ; керівник роботи Ю. В. Шабардіна ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра менеджменту та державної служби. – Чернігів, 2021. – 57 с.Об’єктом є процес формування системи мотивації персоналу ПрАТ «Чернігівськавзуттєва фабрика «Берегиня». Предметом теоретичні засади та практичні рекомендації щодо формування ефективної системи мотивації персоналу підприємства. Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є аналіз діючої системи мотивації персоналу ПрАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» та розробка практичних рекомендацій щодо посилення впливу мотивації на конкурентоспроможністьпродукції підприємства. Відповідно до мети поставлено такі завдання: - дослідити теоретико-методологічні основи формування системи мотивації персоналу; - проаналізувати та оцінити систему мотивації на ПрАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня»; - визначити ефективність системи мотивації персоналу на ПрАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня»; - дослідити рівень задоволеності працівників ПрАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» діючою системою мотивації та їх трудові мотиви; - вдосконалити систему мотивації персоналу на ПрАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня». Методи дослідження. Під час написання дипломної роботи використовувались методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, описовий метод, метод порівняння, узагальнення, аналогії, розрахунковий метод, анкетне опитування. Визначено сутність поняття мотивації. Досліджено процес мотивації на підприємстві. Розроблені рекомендації щодо удосконалення мотиваційної структури підприємства.
5
Лазебна, М. Ю. "Підвищення ефективності мотивації персоналу (на прикладі ТОВ «Телекарт-Прилад»)." Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Lazebna.pdf.
Full textAbstract:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижчеУ роботі розглядаються теоретичні основи мотивації персоналу сучасного підприємства, оцінка мотивації персоналу в умовах кризи. Проаналізовано основні результати діяльності та кадрові показники підприємства. Досліджено організацію та стан мотивації персоналу підприємства. Запропоновано напрями вдосконалення мотивації праці персоналу підприємства, а саме: 1) комплекс заходів щодо вдосконалення системи мотивації праці персоналу підприємства; 2) комплекс мотиваційних заходів за результатами процедури оцінювання персоналу.
The work deals with the theoretical foundations of staff motivation of a modern enterprise, assessment of staff motivation in a crisis. The main results of activity and personnel indicators of the enterprise are analyzed. The organization and state of motivation of the enterprise personnel are investigated. The directions of improvement of motivation of work of the personnel of the enterprise are offered, namely: 1) a set of measures to improve the system of motivation of the staff of the enterprise; 2) a set of motivational measures based on the results of the personnel evaluation procedure.
6
Бондар, Людмила Вікторівна. "Структура і динаміка мотивів навчальної діяльності студентів - практичних психологів." Thesis, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33222.
Full textBooks on the topic "Структура мотивів"
1
Занюк, С. С. Мотивація діяльності: спонукання, активність, успіх. Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 1998.
Find full textAbstract:
Розглядається широке коло проблем, пов"язаних із мотивацією людини до діяльності: теорії, структура й особливості мотивації, види та ієрархія мотивів, типи мотивації, психічні механізми її розвитку тощо. У практичній частині міститься опис мотива-ційного тренінґу.
2
Занюк, С. С. Мотиваційний тренінг (Як учитися спонукати себе та інших до ефективної діяльності). Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 1998.
Find full textAbstract:
Розглядається широке коло проблем, пов"язаних із мотивацією людини до діяльності: теорії, структура й особливості мотивації, види та ієрархія мотивів, типи мотивації, психічні механізми її розвитку тощо. У практичній частині міститься опис мотива-ційного тренінґу.
3
Lurie, M. L. Commentarii Litterarum. Ad honorem viri doctissimi Valentini Golovin. Издательство «Пушкинский Дом», 2020. http://dx.doi.org/10.31860/978-5-91476-118-6.
Full textAbstract:
В книге, посвященной 60-летию профессора В. В. Головина, собраны статьи, представляющие собой развернутые комментарии к произведениям русской литературы и фольклора. Единицами комментирования стали как произведения в целом, так и их отдельные фрагменты, детали, темы, образы, мотивы, персонажи, элементы художественной структуры. Собранные под одной обложкой и объединенные одним академическим жанром, работы авторов этой книги позволяют не только представить предмет филологической науки как единое поле, но и вообразить комментарий к нему как нечто целое. Сборник предназначен для филологов, историков, историков искусств и всех интересующихся вопросами литературоведения и фольклористики.
Conference papers on the topic "Структура мотивів"
1
Гребенкина, Т. Ю. "CORPORATE DISPUTES." In Антология российской психотерапии и психологии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54775/ppl.2021.46.65.030.
Full textAbstract:
Отношения между собственниками бизнеса – наиболее сложная и трудно регулируемая область. Почему? В отношения вступают люди с различными взглядами на жизнь и бизнес. Сами отношения формируются вокруг множества объектов: собственность, цели бизнеса, наемные люди, деньги и т.д. Эти отношения регулируются законами психологии, предпринимательства, менеджмента, законами государства (и только последние с натяжкой можно отнести к одинаково понятным каждому партнеру). Здоровые отношения между собственниками подразумевают: согласование мотивов, ценностей и целей; единое видение бизнес-модели, удовлетворяющей мотивам и целям; обмен дефицитными и избыточными ресурсами; договоренности о структуре собственности, о структуре корпоративного управления, позволяющие партнёрам удовлетворять свои мотивы, а бизнесу достигать целей и т.д.
2
Кузин-Лосев, В. И. "РИТМ И СЕМАНТИКА ОРНАМЕНТАЛЬНЫХ МОТИВОВ В АРХАИЧЕСКОМ ИСКУССТВЕ. ВОПРОСЫ МЕТОДОЛОГИИ." In Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.67-68.
Full textAbstract:
Со времён Соссюра идет традиция расценивать язык как обладающий двумя ключевыми свойствами: моделирующим началом (функция парадигматики), при котором язык несет в себе модель мира , и способностью передавать информацию и доносить высказывание (функция коммуникации). Специфика орнамента наличие только тождественных элементов в изобразительном тексте приводит к потерям в возможности передачи сообщения на содержательном уровне, но одновременно с этим орнамент приобретает одно очень ценное для культуры качество: моделирующую способность. Ритм в языке превращает некий набор элементов в текст со структурированным началом. Организация элементов при помощи структурного принципа с помощью ритмики есть проявление простейшего смыслообразующего начала, помощью которого возможно построение культурных текстов . Благодаря орнаменту, можно сказать, видна чистота семантики структуры. Как раз такие простейшие виды знаков, как ряды вдавлений, ряды насечек, со всей наглядностью демонстрируют ритмику. С древнейших времен ритм активно использовался человеком для организации вокруг себя пространства культуры . Привнесение ритма в мир природы сопровождалось вводом новой категории элементов и форм в традиционную систему культуры . Обращаясь к культурам древности, можно констатировать, что востребованность в декоре геометрического орнамента призвана была осуществлять моделирующую функцию по переводу в новую кодовую систему мира культуры значений, ранее к нему не принадлежавших. В таком обращении к ритму очень много от ритуала. Как и ритуал, изображение благодаря ритмике вносит порядок в окружающий человека мир. Изобразительность вырастает из сакрального пространства ритуала и первоначально приурочена к нему, но постепенно она сама становится способной усиливать место , превращаясь в конституционную единицу культуры. Нанесение рисунков становится одним из действий сакрального акта, и оно окультуривает пространство. Выявляется своеобразная системная стратегия группирования знаков и содержательных смыслов мифологическим типом сознания. В изобразительной кодовой системе обращение к элементарному разведению изображений по типам (фигуративные/ геометрические) позволяло реализоваться значениям самого общего вида в системе мир иной / мир этот и достичь первичной классификации. Область культуры оказывалась связанной с геометрическим орнаментом, симметрией, а к области не-культуры в большей мере относились фигуративные формы, хаотичные линии и т.п. Мир культуры прежде всего мир порядка, воплощенного в упорядоченных структурах. При осмыслении универсума мифологическое сознание оперировало двумя видами изобразительных знаков, каждый из которых доносил до потребителя информацию о двух ключевых значениях универсума, которые традиционно определяются как космос / хаос , а в структурной антропологии культура / природа . Так, одни знаки оказываются связанными с областью человеческого мира, другие с культовой практикой. Те же пещерные изображения, петроглифы находятся в местах, отдаленных от людей, где редко бывал человек, или в гротах, в тёмных местах, невидимых для солнечных лучей. Получалось, что невидимый, другой мир оказывается наполненным живыми образами: изображениями зверей, человеческих фигур, предметов из мира людей, тогда как мир людей представлял собой пространство господства геометрических элементов.
3
Широков, В. Н. "ВЕРХНЕПАЛЕОЛИТИЧЕСКИЕ НЕФИГУРАТИВНЫЕ МОТИВЫ В ПЕЩЕРАХ УРАЛА И ЗАПАДНОЙ ЕВРОПЫ." In Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.102-103.
Full textAbstract:
Нефигуративные мотивы, или знаки, многочисленны и исключительно разнообразны в пещерном искусстве палеолита и являются его важной интегративной частью. Существуют различные классификации знаков. А. Леруа-Гуран первоначально выделил два больших класса знаков знаки полные и тонкие, соотнеся их с женской и мужской сексуальной символикой соответственно. Впоследствии он добавил к ним еще один, третий класс мотивов. Д. Виалу выделил в пещерах Арьежа (Франция) 3 главные категории: знаки пунктирные, знаки линеарные и знаки постоянной или комплексной структуры (иначе знаки сконструированные), разделив их на 50 подтипов. Ж. и С. Совэ определили 12 важнейших вариаций знаков, или ключей : простые геометрические фигуры, окружности, треугольные, четырёхугольные, пятиугольные, линии с боковым утолщением (клавиформы), стрелы, углы, кресты, отрезки и пунктуации. Все эти типы включают большое число вариаций. Знаки появляются с самого начала настенного искусства в форме чашечек, округлостей и треугольников, происхождение которых связывают с символикой вульв. К концу верхнего палеолита они теряют свое разнообразие и постепенно монополизируют всю орнаментацию на азильских и романельских гальках. Наблюдается географическое распределение знаков в различных локальных районах дислокации декорированных пещер. Нефигуративные мотивы в двух сравниваемых районах во многом схожи. И там, и тут есть простые знаки в виде линий прямых или волнистых (серпентиформы), групп пятен, расчерченных четырёхугольников, лесенок . Лесенкообразные знаки отмечены в пещерах Альтамира и Эль Кастильо. В Игнатиевской пещере есть пример клавиформы, поразительно напоминающей отдельные аналогичные мотивы из Западной Европы. Наибольшее распространение эти изображения получили примерно в то же время, в какое были созданы рисунки и в Игнатиевской пещере. Например, в Нио есть знаки стабильной формы в виде линии с небольшим утолщением на конце, выделенные в отдельный тип. Есть они в Труа Фрэр и Пиндаль. Особенно впечатляет их присутствие в Ла Цуллавера, где они расположены, как на алтаре. Все эти знаки распространены преимущественно во французских Пиренеях и Кантабрии. Схожи и знаки в виде острий (называемые стреловидные или копьевидные) из Игнатиевской пещеры и, например, Нио, но которых нет в Каповой и Серпиевской 2. Один из гравированных знаков в пещере Комбарель напоминает расчерченные трапеции Каповой пещеры, только без ушек . Очень близки им и красные решётчатые знаки из пещеры Еррериа в Испании. В Куньяк имеются спиралевидные пятна с окончанием в виде запятой, очень похожие на два знака в Игнатиевской пещере. Часто можно видеть ансамбли знаков в узких кулуарах или нишах, как в пещере Пасьега (Испания), что характерно и для Каповой, и для Игнатиевской пещер. Различные типы знаков в Западной Европе имеют территориальное и хронологическое распределение. Это же можно видеть и на Урале, где нефигуративные мотивы Каповой и Игнатиевской пещер различны. Для Каповой пещеры специфичным является знак трапеция с ушками , для Игнатиевской круг, обрамленный тремя отрезками, след носорога , которые не встречены в западноевропейских пещерах.
4
Заика, А. Л., Н. В. Басова, and А. В. Постнов. "ANTHROPOMORPHOUS MULTIFIGURED COMPOSITION FROM THE BURIAL AT THE TURIST-2 SETTLEMENT IN NOVOSIBIRSK." In Труды Сибирской Ассоциации исследователей первобытного искусства. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-202-01433-8.123-130.
Full textAbstract:
Статья вводит в научный оборот уникальный предмет мобильного искусства с антропоморфными и зооморфными образами из могильника эпохи бронзы, обнаруженного на поселении Турист-2. Предмет имеет собственную стилистику, вобравшую в себя художественные мотивы, присутствующие в изображениях каракольской, самусьской, окуневской археологических культур, и получившую в дальнейшем свое развитие в кулайской культуре. Вместе с тем рассматриваемая пластика образов настолько самобытна, что представляет отдельное направление искусства, неизвестное до настоящего времени. В статье проанализирован археологический контекст находки, высказаны предположения об утилитарных и художественных функциях предмета, проведен структурно-семантический анализ образов. The paper introduces a unique object of portable art with anthropomorphous and zoomorphic images from the Bronze Age burial ground found at the Tourist-2 settlement. The object has its own specific style which includes features of art of the Karakol, Samus and Okunev archaeological cultures of the Bronze Age and those that were further developed in the later Kulaika culture. At the same time, the peculiarities of the images under consideration are so original that represent a specific direction of the art which was unknown so far. The archaeological context of the object is analyzed the assumptions about its utilitarian and art functions are given, the structural-semantic analysis of images is carried out.