Relevant bibliographies by topics / Структура мови

Academic literature on the topic 'Структура мови'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 26 July 2024

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Структура мови.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Структура мови"

1

ЗДОРОВЕЦЬ, Наталія. "СИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА МОВИ: АНАЛІЗ РІЗНИХ МОВНИХ СИСТЕМ (УКРАЇНСЬКА, АНГЛІЙСЬКА, КРИМСЬКОТАТАРСЬКА)." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, no. 4 (9) (October 18, 2023): 10–18. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2023.4.2.

Full text
Abstract:
Стаття аналізує синтаксичні структури української, англійської та кримськотатарської мов. У цьому порівняльному дослідженні розглядаються унікальні особливості кожної мови, виявляються синтаксичні відмінності та подібності. Українська мова відзначається гнучкою синтаксичною структурою, завдяки багатій системі словозмін. Її сила полягає в можливості змінювати порядок слів у реченні, не втрачаючи смислу, що робить мову більш експресивною. Метою дослідження є виявлення унікальних аспектів кожної мови та розкриття синтаксичних відмінностей та подібностей між ними. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, як-от: 1) дослідити вплив культурних чинників на формування синтаксичних структур української та англійської мов, порівнявши їхні особливості; 2) проаналізувати еволюцію синтаксичних конструкцій української мови на різних етапах її розвитку; вивчити взаємозв'язок між синтаксичною структурою мови та її експресивними можливостями. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі основних та похідних синтаксичних одиниць, такі як речення, словосполучення та складні конструкції. Аналізується, як ці одиниці маніфестуються в кожній мові, враховуючи їхню специфіку та роль у виразі мовного змісту. Розглядаються і периферійні синтаксичні одиниці, включаючи аналітичні та аналітико-пошукові елементи. Особлива увага приділяється функціональним і структурним характеристикам кожної мови, що допомагає розкрити нові перспективи для розуміння взаємодії різних мовних систем. Дослідження синтаксичних особливостей цих мов сприяє глибшому розумінню їхньої природи та багатства мовного світу. У висновках зазначимо, що українська мова відмінює іменники, прикметники та дієслова за числами, родами та відмінками. Також, вона використовує сполучники та вставні слова для структурування речень. Англійська мова, навпаки, має більш фіксований порядок слів, зазвичай «Підмет-Дієслово-Додаток» (Subject-Verb-Object). Вона спирається на синтаксичну прямоту для вираження смислових відносин, що робить її більш доступною для носіїв інших мов. Англійська також використовує артиклі та часові форми для вираження часових відносин у реченнях. Кримськотатарська мова, яка належить до тюркських мов, відзначається особливостями, такими як гармонія голосних та агглютинація. Гармонія голосних впливає на голосні звуки у словах і може впливати на синтаксичну структуру речень. Агглютинація передбачає додавання афіксів до кореня слова для вираження граматичних значень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мизин, Тетяна Олексіївна. "ЛЕКСЕМИ «TOURIST / ТУРИСТ» В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНО-МОВНИХ КАРТИНАХ СВІТУ." Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, no. 5 (May 15, 2024): 39–43. http://dx.doi.org/10.32782/philspu/2024.5.7.

Full text
Abstract:
У статті розглядається відображення лексем «tourist / турист» в англійській та українській мовних картинах світу. Під картиною світу розуміється спосіб концептуалізації світу, бачення позамовного світу певними етносами й закріплення його вербальними засобами певних мов. Дослідження проводиться на матеріалі туристичних термінів, які виконують комунікативну функцію в професійному середовищі й обслуговують людей, які користуються послугами цієї сфери. Етимологічний аналіз досліджуваних лексем засвідчив їхнє походження зі старофранцузької мови. Зазначається, що в англійській мові запозичення з’явилося набагато раніше, ніж в українській мові. Порівняльний аналіз показує, що англійська одиниця “tourism” є полісемантичною; словники української мови фіксують однозначність лексеми «турист». Обидва слова є складовими словосполучень. Виокремлено сім структурних моделей словосполучень в англійській мові, найчастотнішою серед яких є структура N + N. Серед багатокомпонентних структур переважає модель N + N + N. Оскільки лексема «турист» не вживається в функції означення в українській мові, словосполучень із досліджуваним словом набагато менше. Зафіксовано єдину структурну модель: прикметник + іменник. Акцентується увага на тому, що в українській мові широким є використання похідних від лексеми «турист». В обох мовах зафіксовано складні слова – афіксальні деривати. Зміст лексем «tourist / турист» доповнено синонімами. Підкреслюється, що переважна більшість синонімів англійської мови є ідеографічними. Для української мови характерним є більш широке використання стилістичних синонімів. В обох мовах помітний пласт лексики становлять професійні жаргонізми. З’ясовано, що деякі лексичні одиниці були запозичені з англійської мови в українську, що свідчить про інтенсивність культурно-історичних контактів народів. Виявлено, що лексеми «tourist / турист» мають як спільні для обох мов характеристики, так і марковану специфіку відображення в англійській та українській лінгвокультурах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Кірковська, І. "ДІАХРОНІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ КАТЕГОРІЇ ФУТУРАЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ." Journal “Ukrainian sense”, no. 2 (February 22, 2022): 82–92. http://dx.doi.org/10.15421/462121.

Full text
Abstract:
Анотація Постановка проблеми. Утворення майбутнього часу належить до однієї із центральних тем дослідження в галузі граматичної типології романських мов. Сама тема пов’язана з питаннями діахронічних джерел майбутнього часу та питаннями про його еволюцію, починаючи з класичної латини. Надважливу роль у формуванні КФ сучасної французької мови відіграла предикативна структура латинського речення, що визначила її мовний статус як окремої модусної категорії з окремими модальними значеннями. Мета статті – відстежити діахронічну перспективу процесу утворення категорії футуральності на рівні формування мовної системи сучасної французької мови від витоків до сучасності, а саме від латинської мови як джерела західно-романської підгрупи. Методи дослідження. У статті використано методи, що застосовуються до типологічних категорій середньоєвропейського мовного стандарту часу, – метод діахронічного аналізу, який дає змогу дослідити процес становлення КФ французької мови від латини до сьогодення, а також зіставний метод, який сприяє виявленню специфіки КФ у сучасній французькій мові, визначенню її структурно-системної індивідуальності серед інших мов західно-європейської підгрупи. Основні результати дослідження. Майбутні часи французької мови характеризовано докорінною зміною свого граматичного статусу у складі Indicatif, порівняно із семантикою майбутності в латинській мові, де вона була наявна у складі Conjunctīvus та Indicatīvus. В межах Conjunctīvus значення бажаності передається двома семантичними варіантами – Conjunctīvus optatīvus volitīvus (кон’юнктив із семантикою волевиявлення або бажаності) та Conjunctīvus prospectīvus (кон’юнктив із семантикою передбачення). Бажаність, що передається формами Conjunctīvus potentiālis, здебільшого пов’язана із семантикою умови потенційної або ірреальної. Бажаність, що передається наказовим способом (Imperatīvus), формально розмежовано на Imperatīvus presentis activi та Conjunctīvus imperatīvus із закріпленими за ними рядами модальних відтінків. Бажаність як ключова семантична з’єднувальна ланка, що утворює категорію футуральності в латинській мові, має схожі відтінки з КФ у французькій мові. Її відмінною рисою стало використання форми Conjunctīvus, що передавала так званий «проспектив». Проспектив латинської мови був носієм випереджальної семантики майбутнього так само, як і майбутні часи Indicatīvus, які виражали просте бажання мовця, позбавлене будь-якого оцінного забарвлення. Висновки і перспективи. Перспективний, планувальний характер майбутнього було закладено ще в латинській мові, а саме формою Conjunctīvus. Із плином часу французька мова, зазнавши дивергентного шляху розвитку власної граматичної системи, виробила зовсім інше «рішення», зберігаючи цю концептуальну ознаку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Томіліна, Анна Олександрівна, and Марина Вікторівна Малоіван. "Структура електронного навчального курсу з англійської мови у Moodle." New computer technology 12 (December 25, 2014): 225–32. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.715.

Full text
Abstract:
Електронний начальний курс складено з метою залучення ІТ у процес навчання англійській мові у вищій школі. Нами було поставлено завдання: розробити електронний навчальний курс з англійської мови для студентів другого курсу у межах Moodle. Об’єктом дослідження визначено процес навчання студентів англійській мові, предметом дослідження – прийоми використання електронного навчального курсу у межах Moodle у процесі навчання англійській мові. Були залученні наступні методи: вивчення методичної літератури з обраної дисципліни, дидактичне моделювання, педагогічне прогнозування для виявлення результативності застосованої методики навчання англійської мови. Результати дослідження. Електронний курс дисципліни забезпечує високу інтенсивність навчального процесу вивчення англійської мови на базі Moodle. Навчання англійській мові на базі електронного начального курсу забезпечує демократизацію спілкування учасників освітнього простору і розширює коло іншомовного спілкування. Дозованість і регулярність наповнення дидактичним матеріалом у межах електронного курсу формує у студентів дисциплінованість і системність в оволодінні іноземною мовою. Основні висновки. Складений електронний навчальний курс має завершену структуру, орієнтує студента на поступове засвоєння знань, умінь і навичок з дисципліни та систематичний контроль та самоконтроль.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Drach, I. D., A. Z. Mykolenko, and M. P. Tyshkovets. "МОВНА КАРТИНА СВІТУ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В МЕДИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ." Медична освіта, no. 4 (February 14, 2020): 79–83. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10864.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто поняття мовної картини світу та концептуальної картини світу як компонентів лінгводидактики. На сучасному етапі розвитку методики викладання іноземної мови та результатів її засвоєння провідним визначається прагматичний підхід, який передбачає набуття певних компетенцій – конкретних мовленнєвих навичок, які дають змогу виконувати чіткі дії. Водночас на практиці вивчення іноземних мов не може обмежитися ні граматикою та лексикою, ні прикладними вміннями, тому доводиться говорити про необхідність формування «вторинної мовної особистості». Цей рівень передбачає оволодіння фоновими знаннями типового представника певної картини світу, мова якого вивчається і забезпечується формуванням соціокультурної орієнтованості – однією з обов’язкових складових успішного вивчення мови. Комунікативно достатній рівень оволодіння іноземною мовою досягається лише в результаті набуття, принаймні на початковому рівні, здатності сприймати навколишнє середовище крізь призму представників іншомовного соціуму. Ця навичка є необхідною також під час вивчення прикладних та фундаментальних дисциплін, проходження навчальної практики в іншій країні. Концептуальна картина світу традиційно розглядається як подібна для більшості людей і глибша за змістом, ніж мовна картина світу, що пов’язано з обмеженими можливостями мови у вираженні власних думок. Водночас структура мови визначає структуру мислення та спосіб сприйняття навколишнього світу. Тісна взаємодія мови і культури на заняттях з української мови як іноземної, іноземної мови для українських студентів може розглядатися в рамках лінгвокраїнознавчого підходу. Аналіз понять концептуальної та мовної картин світу показав, що урахування соціокультурної нетотожності у сприйнятті світу може реалізуватися шляхом використання лінгвокультурознавчого підходу, який передбачає ряд визначених критеріїв підбору навчального матеріалу та використання методик, які не лише констатують, але вводять у контекст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

ЛЯШЕНКО, Сергій. "СОЦІОКОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки, no. 1(60) (June 17, 2024): 43–45. http://dx.doi.org/10.32689/maup.ped.2024.1.8.

Full text
Abstract:
У статті досліджується внесення феномену мовної особистості до предметної сфери соціальної філософії, що дозволяє виявити нові погляди на вивчення сутності особистості. У контексті нашого дослідження важливим є питання про релевантність поняття «мовна особистість» феномену «особистість» як об’єкта соціально-філософської рефлексії. Звісно ж, концепт «мовна особистість», що охоплює сутність особистості як носія здатності до мови, дозволяє узагальнити уявлення про особистість як носія мови (мов), національної картини світу та культурно зумовлених стереотипів мовної поведінки. Саме таке розуміння мовної особистості відображено у дефініції Е. Паніткової, яку ми вважаємо найбільш відповідною для цього дослідження: «Суб’єкт, потенційно чи актуально включений у взаємодію з іншими учасниками мовленнєвої комунікації, який засобами мови реалізує осмислення, концептуалізацію світу, комунікацію з іншими індивідами, а також самореалізацію тими засобами, які притаманні: 1) людській мові взагалі; 2) конкретній (національній) мові, мові національних меншин; 3) мові цього індивіда». Досліджуючи соціально-філософську сутність мовної особистості, основний інтерес являє структура прагматичної характеристики мовної особистості, виокремлена Ю. Карауловим, яка включає у себе три параметри: мотиваційний, когнітивний і функціональний. Центральним елементом є мотивація, природа якої може трактуватися по-різному. Аби не заглиблюватися в це питання, хотілося б пригадати низку тверджень теорії мотивації О. Леонтьєва і її розвитку Д. Леонтьєвим, методологічно значущих для подальшого осмислення дискурсу як виду соціальної дії. Визнання у загальній структурі мовної особистості такого інтеграційного елемента, як ціннісно-смислова картина світу, дозволяє несуперечливо пояснити, яким чином можлива єдність мовної особистості при тому розмаїтті дискурсів, яке виражає різні сторони соціального буття носія мови. Дійсно, залученість мовної особистості до виконання різних соціальних ролей не руйнує її цілісність. Це пов’язано з наявністю у структурі особистості екзистенційного ядра – уявлення про сенс життя, що впливає на вибір життєвих цінностей, ідеалів, установок. Наукова новизна. Проте у розглянутих моделях мовної особистості соціальність є вихідним постулатом, приймається як дане. Це припущення, цілком доречне в межах лінгвістичного або психологічного напрямів, вимагає додаткового обґрунтування у разі розгляду проблеми формування мовної особистості у соціально-філософській перспективі. Людина стає мовною особистістю в міру розвитку мовних здібностей. Наявність їх у індивіда як носія мови є необхідною, але не достатньою передумовою становлення мовної особистості. Онтологічну підставу для її актуалізації утворює мовна спільнота, до якої входять такі соціальні константи, як культура, мова та комунікація. Перетин двох сфер буття – інтерсуб’єктивності і життєвого світу окремого Я – задає способи їх взаємодії як єдності процесів інтеграції і диференціації, єдності колективного та індивідуального.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Семашко, Тетяна. "МОВНА СВІДОМIСТЬ, МОВНА КАРТИНА СВІТУ ТА СТЕРЕОТИПИ ЯК СЦЕНАРІЙ ЇХ ВЗАЄМОДІЇ." Теоретична і дидактична філологія, no. 36 (August 15, 2023): 187–200. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1517-2023-36-187-200.

Full text
Abstract:
Фокусування сучасної лінгвістики на антропофакторі, який визначає характер знання, його вербалізацію та форму мовної реалізації, зумовило актуалізацію питань взаємодії мови і культури, мови і мислення; все більшого значення набуває фактор людини як активного суб’єкта пізнання, що має індивідуальний та соціальний досвід, систему знань про світ, відображену в його свідомості. На сьогодні особливого значення набувають дослідження феноменів культури і мови з використанням єдиної системи інструментальних категорій, які носять культурний і світоглядний характер. З огляду на означений ракурс потребують уточнення питання особливостей взаємодії категорій мислення: «мовна свідомість», «мовна картина світу» і місця в них стереотипу – вмістилища мовного досвіду носія етнічної свідомості. Спробу такого дослідження робить автор у пропонованій розвідці. Пізнаючи навколишній світ, людина формує загальні поняття, які об’єднуються у систему знань і уявлення про дійсність як результат її психологічної активності, що іменується картиною світу. На варті цих знань і уявлень стоїть мова, яка має здатність репрезентувати культурно-національну ментальність її носіїв, функціонуючи як інструмент свідомості. Заразом мова є засобом отримання нових знань про світ: в одиницях мови та їх властивостях матеріалізується структура та динаміка думки, тобто одночасно з розумовою здійснюється мовна концептуалізація дійсності. Це дозволяє розглядати категорію «мовна свідомість» як відображений у мові етноспецифічний спосіб інтерпретації світу, властивий лінгвокультурному співтовариству, а категорію «мовна картину світу» як сукупність уявлень про світ, що історично склалися у свідомості мовного колективу, цілісний образ світу, у формуванні якого беруть участь усі сторони психічної діяльності людини. Ланкою взаємодії явищ сприйняття, мислення, мови та культури виступають стереотипи, де особлива увага етнокультурним стереотипам, що складають ядро мовної картин світу. Етностереотипи є основним засобом категоризації мовного досвіду носія етнічної свідомості; вони входять у структуру ментально- лінгвального комплексу та відображають національні уявлення комунікантів; осмислюються як важливі інструменти пізнавального процесу, що виступають сценарієм взаємодії мовної свідомості та мовної картини світу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Khomytska, I. Yu, V. M. Теslyuk, and V. V. Beregovskyi. "Метод комплексного аналізу диференціації фоностатистичних структур стилів англійської мови." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 140–43. http://dx.doi.org/10.15421/40290627.

Full text
Abstract:
Розроблено метод комплексного аналізу диференціації фоностатистичних структур стилів англійської мови. Метод ґрунтується на поєднанні двох статистичних критеріїв перевірки гіпотези на однорідність вибірки: критерію Стьюдента і критерію Колмогорова-Смірнова. Поєднання даних критеріїв забезпечує підвищення ефективності диференціації стилів. На основі розробленого методу, побудовано статистичну модель визначення ступеня дії чинника авторської манери викладу. Модель дає змогу підвищити ефективність стильової та авторської атрибуцій тексту. Розроблені метод і модель програмно реалізовано мовою програмування Java. POST запити двох типiв: /process i /process/transcription. розроблено у програмi. За відсутності транскрипційного варіанта досліджуваного тексту, використовується перший запит, другий – за його наявності. Скоротити час роботи програми дає змогу другий запит. Вбудовану базу даних H2 написано мовою програмування Java. База даних H2 є відкритою, кросплатформною. Вона підтримує мову SQL, має добру інтеграцію із використовуваним фреймворком Spring Boot i не потребує додаткових інсталяцій. У структурі даних HashMap зберігається відповідь із сайту транскрипцiйного перекладу. Структура побудована на принципі ключ-значення i дає змогу уникати дублікатів. Якщо опрацьовується велика кількість даних, то зменшується кількість запитів у мережі Інтернет, що забезпечує незалежність і автономність програми. Малі затрати часу є характерними для роботи програми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Mosold, M., Ye Meleshko, M. Yakymenko, and D. Bashchenko. "ПРОГРАМНЕ ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕПІДЕМІЙ ЗАСОБАМИ МОВИ PYTHON ТА ПАКЕТУ ІНСТРУМЕНТІВ EPIMODEL ДЛЯ МОВИ R." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 70 (November 29, 2022): 108–13. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.4.108.

Full text
Abstract:
Метою даної роботи було створення програмного забезпечення для імітаційного моделювання епідемій та дослідження можливостей мови Python і пакету інструментів EpiModel для мови R при вирішенні даної задачі. Моделювання процесів поширення та прогнозування наслідків епідемій як інфекційних, так і інформаційно-психологічних є важливою науково-практичною задачею у наш час. Існують підходи та поради щодо моделювання епідемій, а також інструменти, за допомогою яких можна спростити шлях до досягнення потрібної мети. Епідемічні моделі поділяють на два основні види: стохастична модель та детермінована модель. Найбільш відомі математичні моделі епідемій – SI, SIR та SIS. Було розроблено програмну імітаційну модель епідемій засобами мови Python та пакету інструментів EpiModel для мови R. Тестувалася модель на прикладі поширення інфекційних захворювань, хоча також може бути використана для моделювання поширення інформаційно-психологічних впливів. Було досліджено можливості мови програмування Python та пакету інструментів EpiModel мови R для імітаційного моделювання епідемій. Дослідження показало, що дані мова програмування та пакет інструментів дають усі необхідні засоби для розробки програмної моделі епідемій. Python дозволяє швидко розробляти програми для аналізу даних, Qt Designer дає можливість створити зручний графічний інтерфейс користувача для застосунків на мові Python, а пакет інструментів EpiModel дозволяє реалізувати найбільш поширені математичні моделі епідемій, зокрема, SI, SIR та SIS. Структура соціальної мережі у даній моделі не генерувалася, а завантажувалася з частини віртуальної соціальної мережі, що прискорило розробку, а мова програмування Python дозволила за допомогою своїх інструментів та бібліотек створити парсер та взаємодію з API потрібного веб-ресурсу. Також було проведено серію експериментів з різними параметрами моделі для перевірки її працездатності та отримано очікувані результати моделювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Podanovska, Halyna. "СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА." Освітні обрії 49, no. 2 (December 27, 2019): 36–40. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.49.2.36-40.

Full text
Abstract:
У статті проведено теоретичний аналіз понять «компетенція», «компетентність» та, зокрема, «комунікативна компетентність» особистості молодшого школяра в науковій парадигмі. Виявлено багатогранність цих термінів, що пояснюється актуальністю та водночас складністю підходів до їх вивчення. Охарактеризовано структуру комунікативної компетентності. Встановлено, що навчання української мови, літературного читання потребує комунікативного спрямування, щоб діти у процесі навчально-мовленнєвої практики навчалися використовувати мову, засоби спілкування для побудови усних і писемних висловлювань у певному стилі, ураховуючи обставини мовлення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Структура мови"

1

Старикова, В. С. "Структура мови. Синхронія та діахронія." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44230.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Олійник, П., О. Герус, Ю. Гузакова, А. Кулик, and М. Тітарева. "Структура мови. Синхронія та діахронія." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44177.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Торчинський, М. М. "Структура, типологія і функціонування онімної лексики української мови." Diss. of Candidate of Philological Sciences, КНУТШ, Ін-т філол., 2009.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Лембік, Сніжана Олександрівна. "Безсполучникові складні речення сучасної французької мови: структура, семантика, прагматика." Diss. of Candidate of Philological Sciences, Харківський нац. пед. ін-т ім. Г.С.Сковороди, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Чикайло, І. В. "Сутність, структура та аспекти формування міжкультурної компетенції у процесі навчання іноземних студентів української мови." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48688.

Full text
Abstract:
Мова як засіб спілкування людей і сформована з її допомогою культура даного суспільства знаходяться у нерозривному зв’язку та безперервній взаємодії, що і визначає їхній розвиток. С.Г. Тер-Мінасова говорить, що «мова – потужний громадський засіб, який формує людський потік в етнос, що утворює націю через збереження і передачу культури, традицій, суспільної самосвідомості даного мовного колективу». Взаємозв’язок людини з навколишнім світом виражається у мові й багато в чому формується мовою. Причому культурний компонент відіграє вирішальну роль. Для розгляду відносин людини зі світом використовується таке поняття як «картина світу».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Мартинюк, І. А., and В. А. Лахно. "Структура та організація бази даних слів на основі файлової системи FAT в мікроконтролерних системах автоматичного розпізнавання мови." Thesis, КНТУ, 2016. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/5026.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Золотова, Світлана Григорівна, Светлана Григорьевна Золотова, Svitlana Hryhorivna Zolotova, Наталія Ігорівна Муліна, Наталия Игоревна Мулина, and Nataliia Ihorivna Mulina. "Формування методичних компетенцій нової якості як один із напрямків вдосконалення викладацької майстерності викладачів іноземної мови у немовних вищих навчальних закладах." Thesis, Видавничо-поліграфічний центр Сімферопольського Національного університету, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26923.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Антіпова, А. Ю. "Німецькі фразеологізми з колоративним компонентом: структура, семантика, переклад." Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81830.

Full text
Abstract:
Мета: аналіз структурних та семантичних особливостей, а також виявлення труднощів перекладу німецьких фразеологізмів з колоративним компонентом. Теоретичне значення: систематизація теоретичного, а також емпіричного матеріалу, що уможливлює його подальші застосування у написанні наукових робіт з німецької філології, соціолінгвістики, перекладу та методики навчання перекладу. До того ж результати магістерської роботи можуть використовуватися під час навчання перекладу текстів художнього дискурсу студентів-філологів. Базисом наукової проблеми є узагальнення структурних і семантичних особливостей фразеологічних одиниць з колоративним компонентом, а також висвітлення специфіки перекладу німецьких фразеологічних одиниць з колоративним компонентом, розробка комплексу вправ для навчання перекладу німецьких фразеологічних одиниць з колоративним компонентом українською мовою та надання методичних рекомендацій. Методологія дослідження включає порівняльно-зіставний метод, лінгво-прагматичний аналіз, контекстуально-інтерпретативний аналіз. Дослідження семантичних та структурних особливостей фразеологічних одиниць з колоративним компонентом здійснювалося з опертям на метод обробки та відбору лексичного матеріалу та методи компонентного аналізу. Виявлення специфіки відтворення фразеологічних одиниць німецької мови з колоративним компонентом потребувало застосування функціонального та перекладацького аналізу. Основні результати і висновки дослідження. Було з'ясовано, що на сьогодні не існує єдиного потрактування концепту «фразеологічна одиниця». У нашому дослідженні розглядаємо фразеологічну одиницю як лексико-граматичну цілісність двох або більше нарізно оформлених компонентів, які граматично організовані за моделлю словосполучення або речення. Найбільш прерогативною серед усіх класифікацій є класифікація фразеологічних одиниць за рівнем семантичної неподільності (фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення (ідіоми) та фразеологічні сполучення). Аналіз семантичних особливостей фразеологічних одиниць німецької мови з колоративним компонентом засвідчує, що уможливлюється виокремлення фразеологічних одиниць, де номінують хроматичність та ахроматичність кольористики. У процесі роботи виявлено, що хроматичні кольори можуть виконувати різні стилістичні функції. У роботі вивчалась специфіка та прийоми перекладу, а також перекладацькі трансформації німецьких фразеологічних одиниць з колоративним компонентом. Під час дослідження словотвірних моделей фразеологічних одиниць з колоративним компонентом було виявлено найбільш продуктивні моделі. Було з'ясовано, що проблемами досягнення адекватності та еквівалентності перекладу німецьких фразеологічних одиниць з колоративним компонентом є їх лінгвокультурна специфіка, складна структура та семантикаа. Важливим є формування соціокультурної компетентності студентів-філологів під час навчання їх німецьким фразеологічним одиницям з колоративним компонентом. Як результат, було розроблено комплекс вправ для навчання перекладу німецьких фразеологічних одиниць з колоративним компонентом.
Цель: анализ структурных и семантических особенностей, а также выявление трудностей перевода немецких фразеологизмов с колоративным компонентом. Теоретическое значение: систематизация теоретического, а также эмпирического материала, который делает возможным его дальнейшие применения в написании научных работ по немецкой филологии, социолингвистике, переводу и методике обучения переводу. К тому же результаты магистерской работы могут использоваться при обучении переводу текстов художественного дискурса студентов-филологов. сновой научной проблемы является обобщение структурных и семантических особенностей фразеологических единиц с колоративным компонентом, а также освещение специфики перевода немецких фразеологических единиц с колоративным компонентом, разработка комплекса упражнений для обучения переводу немецких фразеологических единиц с колоративным компонентом на украинском языке и предоставление методических рекомендаций. Методология исследования включает сравнительно-сопоставительный метод, лингво-прагматический анализ, контекстуально-интерпретативний анализ. Исследование семантических и структурных особенностей фразеологических единиц с колоративным компонентом осуществлялось с опорой на метод обработки и отбора лексического материала и методы компонентного анализа. Выявление специфики воспроизведения фразеологических единиц немецкого языка с колоративным компонентом требовало применения функционального и переводческого анализа. Основные результаты и выводы исследования. Было установлено, что на сегодняшний день не существует единой трактовки концепта «фразеологическая единица». В нашем исследовании рассматриваем фразеологические единицы как лексико-грамматическую целостность двух или более врозь оформленных компонентов, грамматически организованные по модели словосочетания или предложения. Наиболее прерогативной среди всех классификаций является классификация фразеологических единиц по степени семантической слитности (фразеологические единства, фразеологические сращения (идиомы) и фразеологические сочетания). Анализ семантических особенностей фразеологических единиц немецкого языка с колоративным компонентом показывает, что становится возможным выделение фразеологических единиц, где номинируют хроматичнисть и ахроматичнисть колористики. В процессе работы выявлено, что хроматические цвета могут выполнять различные стилистические функции. В работе изучалась специфика и приемы перевода, а также переводческие трансформации немецких фразеологических единиц с колоративным компонентом. Во время исследования словообразовательных моделей фразеологических единиц с колоративным компонентом было обнаружено наиболее производительные модели. Было выяснено, что проблемами достижения адекватности и эквивалентности перевода немецких фразеологических единиц с колоративным компонентом является их лингвокультурная специфика, сложная структура и семантикаа. Важным является формирование социокультурной компетентности студентов-филологов при обучении их немецким фразеологическим единицам из колоративным компонентом. Как результат, был разработан комплекс упражнений для обучения переводу немецких фразеологических единиц с колоративным компонентом.
Goal: analysis of the structural and semantic features, as well as identifying translation difficulties of German phraseology with a colorative component. Theoretical meaning: systematization of theoretical and empirical material, which allows its further application in writing scientific papers on German philology, sociolinguistics, translation and methods of teaching translation. In addition, the results of the master's thesis can be used when teaching the artistic texts translation of students of philology. The basis of the scientific problem is the generalization of structural and semantic features of phraseological units with a colorative component, as well as highlighting the specifics of translation of German phraseological units with a colorative component, development of a set of exercises for teaching the translation of German phraseological units with a colorative component into the Ukrainian language and providing methodological recommendations. The research methodology includes a comparative method, linguistic-pragmatic analysis, contextual-interpretive analysis. The study of semantic and structural features of phraseological units with a colorative component was carried out based on the method of processing and selection of lexical material and methods of component analysis. Identifying the specifics of the reproduction of phraseological units of the German language with a colorative component required the use of functional and translation analysis. The main results and conclusions of the study. It was found that today there is no single interpretation of the concept of "phraseological unit". In our study, we consider a phraseological unit as a lexical and grammatical integrity of two or more differently designed components, which are grammatically organized according to the model of a phrase or sentence. The most prerogative among all classifications is the classification of phraseological units according to the level of semantic indivisibility (phraseological units, phraseological conjunctions (idioms) and phraseological combinations). The analysis of semantic features of phraseological units of the German language with a colorative component shows that it is possible to single out phraseological units where chromaticity and achromaticity of coloristics are nominated. The study found that chromatic colors can perform different stylistic functions. The paper studies the specifics and techniques of translation, as well as translation transformations of German phraseological units with a colorative component. During the study of word-forming models of phraseological units with a colorative component, the most productive models were identified. It was found that the problems of achieving the adequacy and equivalence of the translation of German phraseological units with a colorative component are their linguistic and cultural specificity, complex structure and semantics. It is important to form the socio-cultural competence of students of philology while teaching them German phraseological units with a colorative component. As a result, a set of exercises was developed to teach the translation of German phraseological units with a colorative component.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Коваль, М. І. "Лінгвосинергетичний аспект мовної варіативності (на матеріалі актових книг Правобережної України XVI–XVII ст.)." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9792.

Full text
Abstract:
Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі текстів актових книг Правобережної України XVI–XVII ст. виявити та проаналізувати мовні варіанти на фонетичному та морфологічному рівнях, установити й обґрунтувати причини такої мовної варіативності в писемних пам’ятках цього періоду, визначити місце варіативності у формуванні конкретної писемної системи, у процесах еволюції мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Цуркан, Т. Г. "Лексико-семантичні єдності в структурі мови." Thesis, БДМУ, 2020. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/18302.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Структура мови"

1

Бондаренко, М. Е. Пантеон Херсонеса Таврического. Москва: Компания Спутник+, 2003.

Find full text
Abstract:
Підручник містить основні розділи дискретної математики: теорія мно-жин, теорія відношень, математична логіка, алгебраїчні структури, автома-ти, алгоритми, формальні мови та гра-матики, теорія графів та комбінатори-ка.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Азарова, Л. Є. Складні слова в українській мові: структура, семантика, концепція "золотої" пропозиції. Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Тимкова, В. А. Семантико-синтаксична структура двоскладних речень із предикатами якості в українській мові. Київ: Кондор, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Кудрявцева, Н. С. Англійське речення: структура і переклад. КДПУ, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6203.

Full text
Abstract:
Навчальний посібник присвячено синтаксису англійської мови. Структурні особливості простого речення, функціонування його складових елементів, а також структура складносурядних і складнопідрядних речень в англійській мові розглядаються з урахуванням специфіки їх перекладу українською мовою. Окремий розділ містить відомості про пунктуацію в англійських простих і складних реченнях. Усі розділи посібника доповнено тренувальними вправами та вправами з перекладу. Для студентів філологічних спеціальностей закладів вищої освіти, філологів-фахівців із германського мовознавства, перекладознавства, порівняльних досліджень англійської та української мов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Система і структура східнослов`янських мов. Київ, 1999.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Система і структура східнослов"янських мов. К., 1997.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Варданян, М. В. Актуальні проблеми світового перекладознавства. КДПУ, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6202.

Full text
Abstract:
Посібник «Актуальні проблеми світового перекладознавства» адресований магістрам спеціальності 035 Філологія. Германські мови і літератури (переклад включно) для покращення самостійного опанування профільного курсу. Цьому сприяють основні складові посібника: теоретичний блок, завдання для практичного опрацювання, самостійної роботи, термінологічний словник, анотовані біографії, схема перекладознавчого аналізу тексту. Така структура посібника має на меті поглибити знання магістрів із теорії та історії перекладу, осмислити провідний досвід світового перекладознавства. Це сприятиме удосконаленню фахової компетентності магістрів, розширить уявлення про перекладознавство як предмет наукових досліджень та академічну дисципліну, представлені в західних теоріях Л. Венуті, Ж.-П. Віне та Ж. Дарбельне, Г. Вермеєра, Д. Голмса, І. Евен-Зохара, В. Коллера, М. Кроніна, А. Лефевра, К. Майєр, Ю. Найди, Е. Піма, Д. Селескович, Г. Співак, Г. Турі та інших. Після завершення курсу передбачається, що магістри зможуть критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки, аналізувати, порівнювати, класифікувати різні напрями і школи у перекладознавстві, характеризуватимуть теоретичні засади (концепції, категорії, підходи) західного перекладознавства, орієнтуватимуться в різних перекладацьких напрямах і школах, вільно користуватимуться перекладацькою термінологією, перекладати тексти різних стилів і жанрів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Пентилюк, Марія Іванівна, Зоя Павлівна Бакум, Олена Миколаївна Горошкіна, Станіслав Олександрович Караман, Ольга Володимирівна Караман, Алла Василівна Нікітіна, Ірина Василівна Гайдаєнко, and Тетяна Григорівна Окуневич. Практикум з методики навчання української мови в загальноосвітніх закладах: модульний курс. Ленвіт, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/396.

Full text
Abstract:
Практикум з методики навчання української мови доповнює підручник, відповідає чинній програмі (Київ: Ленвіт, 2010) і цілком забезпечує практично-лабораторні заняття. Оригінальність і новизна змісту і структури посібника допоможе студентам самостійно опанувати курс методики навчання української мови в середніх закладах освіти. Розрахований на студентів-філологів, учителів-словесників та викладачів ВНЗ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Українська мова за новою програмою. 11 клас. Київ: Шкільний світ, 2011.

Find full text
Abstract:
Систематизовано висвітлюються понад двадцять реконструйованих вітчизняних теорій особистості. Біографічний нарис творчого життя автора кожного з них є органічною частиною логіки викладу розуміння ним структури особистості, її розвитку у зв’язку з діяльнісними аспектами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Українська мова за новою програмою. 11 клас. Київ: Шкільний світ, 2011.

Find full text
Abstract:
Систематизовано висвітлюються понад двадцять реконструйованих вітчизняних теорій особистості. Біографічний нарис творчого життя автора кожного з них є органічною частиною логіки викладу розуміння ним структури особистості, її розвитку у зв’язку з діяльнісними аспектами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Структура мови"

1

Zizinska, A. P. "СИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА ІМПЕРАТИВІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВЖИВАННЯ В ІСТОРІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." In SCIENTIFIC DEVELOPMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES, 187–204. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-56-3.1.11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ЛАПКО, Г. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ ЛИЦЕ У «СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XVI – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТ.»: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, ПОХОДЖЕННЯ." In ЗАПОРІЗЬКІ ФІЛОЛОГІЧНІ ЧИТАННЯ, 39–42. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-262-6-12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Sorochynska, I. R. "СТРУКТУРА ТА НАПОВНЕННЯ ФРЕЙМОВОЇ МОДЕЛІ КОНЦЕПТУ TEACHER В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ." In SCIENTIFIC DEVELOPMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES, 505–24. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-56-3.2.11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Davydchenko, Inna. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." In MODERN PEDAGOGICAL MODELS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIFICALLY SCIENTIFIC PEDAGOGICAL PHENOMENA. OKTAN PRINT s.r.o., 2023. http://dx.doi.org/10.46489/mpmotf-23-17-20.

Full text
Abstract:
У статті теоретично обґрунтовано технології формування лінгвокультурологічної компетентності здобувачів вищої освіти. На основі здійснених системно-діяльнісного, компетентнісного та культурологічного підходів розроблено структурно-функціональну модель формування лінгвокультурологічної компетентності здобувачів вищої освіти, яка охоплює структурні компоненти (мотиваційно-цільовий, змістово-процесуальний та оцінно-результативний блоки), що виконують відповідні функції (цілепокладальну, діагностико-прогностичну, мотивувальну, особистісно-творчу, комунікативно-когнітивну, аксіологічну, діагностико-коригувальну, стабілізаційну й рефлексивно-стимулювальну). Технологія є динамічною, гнучкою системою застосування сукупності засобів, процедур, методичного інструментарію щодо забезпечення режиму найбільшого сприяння реалізації індивідуальних інтересів здобувачів вищої освіти, продуктивної взаємодії суб’єктів освітнього процесу, спрямованої на формування лінгвокультурологічної компетентності здобувачів вищої освіти у процесі фахової підготовки. Дослідження ґрунтується на дотриманні таких принципів: позитивного корпоративізму, культурологічного зв’язку під час вивчення української та іноземної мов, забезпечення міжнародно-стандартного рівня навченості, пролонгованої компетентності. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів: теоретичних (аналізу наукової літератури, синтезу, порівняння, зіставлення, систематизації, класифікації, узагальнення) для обґрунтування змісту базових понять дослідження та вивчення стану розробленості досліджуваної проблеми в теорії та практиці; методи моделювання, прогнозування та проєктування – для розробки технології формування лінгвокультурологічної компетентності здобувачів вищої освіти; емпіричних: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) з метою перевірки ефективності розробленої технології формування лінгвокультурологічної компетентності здобувачів вищої освіти; бесіди, спостереження, анкетування, тестування, опитування; математичної статистики – для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, перевірки валідності та надійності отриманих результатів, а також для їх інтерпретації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Оксана Семида, Оксана Семида, and Тетяна Кравченко Тетяна Кравченко. "КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ ГРАМАТИКИ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (1st. ed), 96–105. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-1.09.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена особливостям реалізації комунікативного підходу у навчанні граматики студентів технічних спеціальностей. У статті розкрито поняття граматичної компетентності та визначено її компоненти. Розглянуто різні підходи до навчання граматики, їхні переваги та недоліки. Охарактеризовано особливості комунікативного підходу у вивченні іноземних мов та принципи його реалізації при навчанні граматики студентів технічних спеціальностей, наведено етапи ефективної презентації граматичних конструкцій. Розглянуто види вправ та завдань при комунікативному навчанні граматики з урахуванням принципу професійно-комунікативної спрямованості. Визначено роль та функції викладача при організації комунікативного навчання, а також охарактеризовано комунікативну форму контролю засвоєння граматичного матеріалу. Наведено приклади завдань для засвоєння граматичних структур з урахуванням принципу комунікативності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Savinova, Natalia, and Ганна Савінова. "ДИДАКТИКА ФОРМУВАННЯ ТЕМАТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ ДІАЛОГІЧНОЇ ЄДНОСТІ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ." In MODERN PEDAGOGICAL MODELS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIFICALLY SCIENTIFIC PEDAGOGICAL PHENOMENA. OKTAN PRINT s.r.o., 2023. http://dx.doi.org/10.46489/mpmotf-23-17-36.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано теоретико-дидактичні засади формування тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Уточнено та з’ясовано сутність понять «діалогічна єдність», «тематична лексика». Визначено поняття «тематична лексика» як найбільшу смислову парадигму, що об’єднує слова певної частини мови на підставі відношення до загальної теми, подібності чи спільності функцій, позначуваних словами, спільності родових значень. Діалогічну єдність інтерпретовано як мінімальну смислову та структурну одиницю діалогічного тексту, що визначається як послідовність двох або більше тематично, логічно, психологічно та структурно пов’язаних реплік, перша з яких є стимулювальною, решта – реагувальними. 1420 Описано критеріально-показникову базу дослідження, зокрема критерії та показники (когнітивно-змістовий, що відображає повноту й дієвість засвоєння системи теоретико-практичних знань і вмінь добирати слова певної тематичної групи в процесі діалогу. Його показники: точність тематичного слововживання в діалозі, що характеризує вміння добирати слова в межах тематичної групи; якість слів тематичних груп діалогу, що демонструє вміння складати ряди слів за певною змістовою ознакою (видовою або родовою); розуміння значення слів тематичної групи діалогу, що свідчить про осмислення семантичних ознак діалогічних єдностей; експресивно-оцінний, що полягає в об’єктивному осмисленні й оцінці дітьми результатів власної діяльності й діяльності однолітків щодо вживання слів однієї тематичної групи в діалозі. Його показниками є: використання під час діалогу образних виразів, експресивної лексики, що характеризується насиченістю або відсутністю додаткового конотативного значення, тобто певних емоційних відтінків; взаємооцінка правильності вживання тематичної лексики в діалозі, що репрезентує вміння оцінювати та контролювати лексичні знання однолітків під час діалогу; самооцінка вживання тематичної лексики в діалозі, тобто навички самооцінювання й самоконтролю власних лексичних умінь). Представлена дидактична модель формування тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня має три взаємопов’язані етапи: пропедевтичний, теоретико-операційний та продуктивний. Метою першого, пропедевтичного етапу, є мотивування вихованців до занять. Цей процес відбувався шляхом створення ситуації успіху для кожної дитини в процесі діалогу, упровадження сюрпризних моментів під час активної освітньо-ігрової діалогічної взаємодії, активного введення в діалог слів художнього стилю та малих фольклорних форм, діяльності щодо розвитку психічних функцій (пам’яті, мислення, уваги, сприйняття, уяви) засобами дидактичних вправ або ігор. Другий, теоретико-операційний етап, спрямований на формування практичних умінь та навичок використання тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Зміст роботи полягав у розробці конспектів та проведенні логокорекційних занять, вправ, завдань для формування умінь і навичок використання тематичної лексики діалогічної єдності. Головною педагогічною умовою було залучення дітей до діалогічної взаємодії, використання тематичної лексики в різних ситуаціях мовленнєвого спілкування. Передбачалося використання таких основних організаційних форм, як: ігри-заняття, ігри-інсценізації, сюжетно-рольові та дидактичні ігор, а також засобів навчання, зокрема мовленнєвого зразка, слів художнього стилю, матеріалу усної народної творчості, візуальної наочності. Третій, продуктивний етап роботи, передбачав узагальнення набутих умінь та навичок використання тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Основними організаційними формами роботи на цьому етапі були ігри-заняття, ігри-інсценізації, дидактичні ігри, вправи, а засобами навчання – мовленнєвий зразок, художнє слово, усна народна творчість, візуальна наочність тощо. Запропонована дидактична модель була апробована в процесі експериментальної роботи. Ефективність методики збагачення тематичної лексики діалогічної єдності старших дошкільників забезпечувалась усіма (окрім письма) видами мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання. Освітньо-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку охоплювала різні види говоріння (творчі розповіді, конструкції та творчі малюнки), самостійність, ініціативність, самоконтроль, самооцінка. Схарактеризовано якісні зміни тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Діти пояснювали вживання слів, розрізняли переносне й пряме значення, наводили приклади («Холодильник мовчить, коли він не працює»). Мовлення дітей стало яскравим, образним та різноманітним («торт» – «господар свята»; «морозиво» – «солодка бурулька»; «сир» – «вулик»). Дошкільники почали виявляти вміння та навички вживання слів із різними смисловими відтінками. Слугувати прикладом на підтвердження цього факту можуть бути такі фрази: «Сонячний день. Яскраво світить сонечко, блищать його промінці. На галявині сидять мама й тато. Вони чекають бабусю й дідуся. Мама й тато купили диню, яка схожа на величезне жовте сонечко». Наприкінці експерименту спостерігається активне використання дошкільниками іменників, прикметників та дієслів, що свідчить про усвідомлення ними цих частин мови. У їхньому мовленні простежується вживання синонімів, антонімів, багатозначних слів: «працьовита, як бджілка»; «м’який характер»; «золотий урожай; «золота дівчинка»; «золоті руки»; «свіжа сорочка»; «свіжа газета». У результаті контрольної діагностики дітей із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня засвідчено якісні зміни вмінь і навичок уживання тематичної лексики під час діалогу. Відповідно до результатів експерименту після впровадження розробленої експериментальної моделі на високому рівні в ЕГ (експериментальної групи) за допомогою середньоарифметичних підрахунків показників когнітивно-змістового критерію виявлено 16,6 % сформованості тематичної лексики діалогічної єдності (було 5,5 %) дітей, у КГ (контрольної групи) показники суттєво не змінилися: високий рівень демонстрували 5,5 % дітей (раніше не було виявлено високого рівня). Згідно з показниками експресивно-оцінного критерію на високому рівні в ЕГ сформованості тематичної лексики діалогічної єдності зафіксовано 5,5 % дітей (спочатку не було виявлено високого рівня), а у КГ показники не змінилися.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Структура мови"

1

Авраменко, Б. В. "Структура китайського складу та мінімальні фонетичні одиниці китайської мови." In PHILOLOGICAL SCIENCES AND TRANSLATION STUDIES: EUROPEAN POTENTIAL. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-110-7-25.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Алексєєнко, Тетяна Миколаївна, Ірина Миколаївна Кушнір, and Наталія Ігорівна Ушакова. "Навчальний комплекс з української мови «паралель» для англомовних студентів-нефілологів." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-8-10.

Full text
Abstract:
Тенденції розвитку вищої освіти зумовлюють необхідність створення навчально-методичних комплексів для іноземних студентів різних профілів навчання відповідно до рівня володіння українською мовою та мови надання освітніх послуг. У поданій доповіді схарактеризовано навчальний комплекс з української мови як іноземної для англомовних здобувачів вищої нефілологічної освіти в Україні. Зазначено, що навчальний комплекс «Паралель» реалізує особливості сучасної мовноосвітньої парадигми, а його структурно-змістові елементи забезпечують реалізацію дійсних комунікативних потреб інофонів та інтенсифікацію навчання. Ключові слова: англомовні студенти-нефілологи, навчально-методичний комплекс, українська мова як іноземна.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Овчаренко, Вікторія. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІДІОМАТИЧНИХ ОДИНИЦЬ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." In SPECIALIZED AND MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCHES, chair Анна Хаджи. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.12.2020.v6.18.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Гусейнова, К. С., and Д. В. Бубнов. "Комунікативна структура висловлювання та засоби її вираження в англійській мові." In CHALLENGES OF PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-90-7-35.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Поліщук, Г. В., and Л. О. Ярова. "ДО ПИТАННЯ ПРО СТРУКТУРУ КОНЦЕПТУ «КРАСА» В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ." In PHILOLOGICAL SCIENCES AND TRANSLATION STUDIES: EUROPEAN POTENTIAL. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-110-7-41.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Коккіна, Ліліта, and Анастасія Ульянова. "СТРУКТУРНІ ТА ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАЙМЕНУВАНЬ В СФЕРІ ТУРИЗМУ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ)." In GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG. European Scientific Platform, 2023. http://dx.doi.org/10.36074/logos-27.10.2023.47.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Замша, А. В. "Структурні елементи жестових одиниць національних жестових мов." In ЧОРНОМОРСЬКІ НАУКОВІ СТУДІЇ. Liha-Pres, 2023. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-300-5-26.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Клак, Оксана. "СКЛАД ТА СТРУКТУРА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ «ЩЕДРИЙ» / «СКУПИЙ» В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ." In LE TENDENZE E MODELLI DI SVILUPPO DELLA RICERСHE SCIENTIFICI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.03.2020.v3.15.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Омелюх, І. В. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІКНЕЙМІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА БОЛГАРСЬКОЇ МОВ)." In КРИМСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ: ФІЛОЛОГІЯ ТА ЖУРНАЛІСТИКА. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-272-5-28.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Могильна, Л. І. "Структурно-семантична характеристика топонімічних назв українських грамот XV ст. у староукраїнській мові." In PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES: THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-039-1-9.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Структура мови"

1

Гладка, О. В. Структура готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників. Криворізький державний педагогічний університет, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1983.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Пруняк, Володимир Васильович, and Ліліана Миколаївна Пруняк. Дидактичні умови організації навчально-ситуативного спілкування. КДПУ, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3310.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Біленко, С. М. Формули мовного етикету як функціонально автономні комунікативні стереотипи в синтаксичній структурі сучасної української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5848.

Full text
Abstract:
Проаналізовано формули мовного етикету як функціонально автономні комунікативні стереотипи в синтаксичній структурі сучасної української мови. З’ясовано, чому етикетні формули мають контекстно автономний зміст і форму: їх призначення специфічне, вони мають у зв'язку з цим усталену форму і закріплений за нею зміст, вони відтворювані мовленнєві структури. Це комунікативні стереотипи. Якщо ж ці контекстно автономні формули потрапляють у лінійне речення, то вводяться як цитата або як пряма мова, що підкреслює їх первісну функціональну автономність
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Біленко, С. М. Формули мовного етикету як функціонально автономні комунікативні стереотипи в синтаксичній структурі сучасної української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5848.

Full text
Abstract:
Проаналізовано формули мовного етикету як функціонально автономні комунікативні стереотипи в синтаксичній структурі сучасної української мови. З’ясовано, чому етикетні формули мають контекстно автономний зміст і форму: їх призначення специфічне, вони мають у зв'язку з цим усталену форму і закріплений за нею зміст, вони відтворювані мовленнєві структури. Це комунікативні стереотипи. Якщо ж ці контекстно автономні формули потрапляють у лінійне речення, то вводяться як цитата або як пряма мова, що підкреслює їх первісну функціональну автономність
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Семеріков, Сергій Олексійович. Побудова найпростішого інтерпретатора в процесі вивчення теми «Основи компіляції». НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/870.

Full text
Abstract:
Перше знайомство з процесом компіляції відбувається при вивченні основ програмування в старших класах середньої школи, тому в процесі співбесіди з шкільного курсу інформатики абітурієнти, як правило, досить чітко означають поняття компілятора (транслятора) мови програмування, процесу компіляції, інтегрованого середовища програмування тощо. Поглиблення цих понять відбувається на І курсі фізико-математичних факультетів педагогічних ВНЗ при вивченні теми “Основи компіляції”. У лекції формалізуються основні поняття процесу компіляції, розглядається типова структура компілятора, інтегровані середовища та вимоги до розробки компіляторів. Виходячи з того, що студенти постійно користуються компіляторами для створення власних програм, доцільно на практичному занятті із вказаної теми перейти від розгляду інтерфейсу конкретного середовища програмування до програмної реалізації наступної задачі: "Створити програму для обчислення значень арифметичних виразів, що містять цілі числа, з’єднані операціями додавання та множення; вирази можуть бути згруповані за допомогою дужок".
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Гаманюк, В. А. Структура ФСП фазовості у німецькій мові. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5576.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Віняр, Г. М. Структура нових словотвірних гнізд в українській мові. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5538.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу словотвірних гнізд, що з’явилися внаслідок набуття дериваційної активності новими або узвичаєними запозиченнями. Розвинену словотвірну структуру отримали ті СГ, слово-вершина у яких називає актуалізоване поняття.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Теплякова, А. О структуре словаря крылатых слов современного немецкого языка (для белорусов, изучающих немецкий язык как иностранный). Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5682.

Full text
Abstract:
У статті репрезентовано структуру словника активно використовуваних крилатих виразів у сучасній німецькій літературній мові. Акцентовано на текстових джерелах крилатих слів у німецькій мові, принципах побудови словника, його обсягові, структурі словникової статті, а також проілюстровано приклади лексикографічного опису крилатих німецькомовних за походженням виразів. Кожен аналізований німецькомовний вираз супроводжуваний білоруськомовним відповідником. Окреслено практичне значення запропонованої лексикографічної праці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Віняр, Г. М. Словотвірна структура іменників-деад’єктивів в українській мові новітнього періоду. Криворізький державний педагогічний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/335.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Віняр, Г. М. Словотвірна структура суфіксальних іменників в українській мові новітнього періоду. Криворізький державний педагогічний університет, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/325.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано словотвірну структуру суфіксальних іменників, які з'явилися в українській мові за останнє десятиліття. Визначено словотвірну активність іменникових, прикметникових та дієслівних основ, що беруть участь в іменниковій деривації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Структура мови' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography