Academic literature on the topic 'Структура генеральної стратегії'

Стаття досліджує використання адміністративних важелів в реалізації функціональних стратегій управління конкурентоспроможністю. У зв’язку з необхідністю фінансового забезпечення стратегічного управління конкурентоспроможністю досліджується застосування адміністративних важелів управління при формуванні та реалізації фінансової стратегії. Як один із важелів адміністративного впливу на реалізацію стратегій, запропоновано систему формування фінансової політики за окремими політиками генеральної фінансової стратегії підприємства. На підставі методу декомпозиції та дерева рішень сформовано структуру стратегічних альтернатив реалізації фінансово-інвестиційної стратегії. Для вибору стратегічних альтернатив, визначення стратегічних розривів та оцінки відхилень від заданих цільових маркерів в процесі реалізації фінансової політики запропоновано застосовувати GAP-аналіз, як інструмент управлінського аналізу.

Актуальність дослідження питань бюджетування у вертикально інтегрованих структурах обумовлена важливістю впровадження ефективних інформаційно-управлінських систем для підтримки та розвитку фінансового потенціалу; наявністю проблеми неекономного використання ресурсів для одержання майбутніх конкурентних переваг; необхідністю запровадження ефективної системи бюджетів для мотивації персоналу вертикальної структури на отримання єдиного фінансового результату в межах сформованої стратегії. Метою статті є оцінка концептуальних підходів до впровадження системи бюджетування на підприємствах та наукове обґрунтування вибору ефективної концепції формування бюджетів у вертикально інтегрованих структурах на основі ідентифікації детермінант впливу на підприємство та існуючих обмежень. У статті запропоновано порядок вибору концепції бюджетування у вертикально інтегрованих структурах на підставі оцінки впливу системоутворюючих факторів внутрішнього (управлінські, технологічні, організаційні) та зовнішнього (галузеві, правові, економічні) середовищ, яка є теоретичним базисом створення індивідуальної моделі бюджетування, сформованої з урахуванням існуючих обмежень, методичного інструментарію, і структурованою у контур системи управління суб’єкта господарювання. Впровадження індивідуальної концепції бюджетування у вертикально інтегрованих структурах має бути спрямоване на вирішення таких завдань: системне охоплення всіх видів і напрямів діяльності вертикально інтегрованої структури; транспарентність звітної інформації; чіткий порядок формування облікової інформації; забезпечення інформаційної безпеки; гнучкість системи бюджетування, що надає можливість пристосувати окремі бюджети та генеральний бюджет до трансформацій зовнішнього і внутрішнього середовищ; оперативність системи бюджетування.

Вопрос о формировании столичного административно-поли­тического центра возник в 1918 году после переезда советского правительства в Москву. Стратегия размещения зданий высших органов государственной власти эволюционировала вместе с пониманием миссии и роли законодательной, исполнительной и судебной ветвей власти в советское время и после 1991 года. Советская политико-правовая доктрина отвергала принцип разделения властей как буржуазный и неприемлемый для соци­алистического общества, поэтому здания, где работали исполни­тельная и законодательная власть, находились в Кремле. Проекты Дворца советов закрепляли этот принцип. Дворец советов как символ победы советского строя претендовал стать самым высо­ким, амбициозным зданием своего времени. Конституциональное изменение структуры ветвей власти в начале 1990-х годов, после которого появились новые высшие органы государства: Совет Федерации, Государственная Дума, Правительство и судебные органы Российской Федерации, - не привело к принципиальному изменению градостроительной политики в отношении размеще­ния зданий власти, которые занимали приспособлявшиеся для этого объекты. Концепции размещения нового федерального правительственного центра, появлявшиеся с 1996 года, не нашли отражения в части 4 Генерального плана развития Москвы до 2025 года: «Обеспечение интересов Российской Федерации в развитии столицы Российской Федерации - города федераль­ного значения Москвы». Инаугурация президента отражает приспособленность общественных пространств, формируемых ансамблями зданий государственной власти, к выполнению столицей государства своих столичных функций. Полицентри­ческий принцип формирования градостроительной структуры соответствует демократической структуре общества и власти. Пространственное разделение равнозначных комплексов зданий законодательной, исполнительной и судебной власти создаёт масштаб, соответствующий парадигме столичности, и симво­лизирует взаимную независимость государственных функций.

Мета: визначити стратегію розвитку сумо в Харківській області. Матеріал і методи: проаналізовано Статут громадської організації «Харківська обласна федерація сумо» та Націо- нальну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» (2016), системний аналіз та метод моделювання дав можливість побудувати стратегічну модель розвитку сумо у Харківській області, соціологічне опитування серед жителів Харківської області сприяло визначенню думки населення щодо сумо та перспектив його розвитку у нашому регіоні, метод експертних оцінок використано для оцінки розробленого в ході дослідження перспективного плану розвитку сумо в Харківській області. Результати: у ході дослідження визначено, що сумо притаманні ознаки європейської моделі професійного спорту: відсутність чіткого поділу між аматорським і професійним напрямом; спортивно-комерційна спрямованість розвитку. Окреслено стратегію розвитку сумо в Харківській області, подано результати попередніх досліджень щодо перспек- тивного плану розвитку сумо та запропоновано стратегічну модель розвитку сумо, яка базується на принципах сис- темності, науковості, цілепокладання, гуманізму, включає мережу організаційно-управлінських заходів, що зумовлю- ють досягнення поставлених завдань, таких як зростання популярності та конкурентоспроможності сумо; покращення спортивних результатів на міжнародних змаганнях сумо; збільшення кількості людей, які займаються сумо. Висновки: Отримані результати доповнюють і розширюють сучасні наукові дані щодо стратегічного управління роз- витком неолімпійського спорту в Україні. Розроблений перспективний план розкриває мережу заходів, які покладені в основу моделі і сприятимуть вирішенню стратегічних завдань щодо розвитку сумо в регіоні. Для ефективного вико- нання перспективного плану ми пропонуємо Громадській організації «Харківська обласна федерація сумо» створити структурний підрозділ «Центр розвитку сумо» зі статусом Юридичної особи, для проведення власної господарської діяльності, що передбачена статутом Федерації та не суперечить діючому законодавству, на який покласти обов’язки роботи із зовнішніх зв’язків та маркетингу. На базі Центру створити структурні підрозділи, які відповідатимуть окремим напрямкам роботи: «Спортивний комплекс», «Академія сумо», «Музей сумо», «Спортивний магазин», «Відділ марке- тингу», «Видавництво» (або видавничий відділ). Запропонована нами стратегічна модель, з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків, відображає розвиток неолімпійського спорту, зокрема сумо, ефективний менеджмент сприятиме вирішенню нагальних завдань на кожному етапі та досягненню генеральної мети. Ключові слова сумо, стратегія розвитку, план, модель, федерація, центр розвитку сумо.

В качестве объекта исследования выбран широко распространенный вид берез Betula pendula Roth. Изучены механизмы приспособления листьев в условиях антропогенной нагрузки B. pendula лесополосы вдоль автодороги Р-240 «Уфа – Оренбург» на морфологическом уровне по двум показателям — флуктуирующая асимметрия и морфологическая интеграция структуры листа. Для оценки произведена выборка 250 листьев с 25 деревьев генеративного состояния в лесополосе, расположенной вдоль автодороги Р-240 «Уфа – Оренбург» с высоким уровнем антропогенной нагрузки. Определены 40 метрических признаков для оценки уровня морфологической интеграции, среди которых 19 парных признаков для оценки флуктуирующей асимметрии. Также с помощью метода геометрической морфометрии построен усредненный образ листьев B. pendula. При расчете балльных оценок качества среды по показателям флуктуирующей асимметрии по общепринятой методике выявлено, что все деревья формировались в условиях критического (V класс) состояния среды. Тип онтогенетической стратегии — защитно-стрессовый. С усилением антропогенной нагрузки уровень морфологической интеграции возрастает, что определяет защитную часть онтогенетической стратегии, а в последующем происходит снижение показателей морфологической интеграции — проявление стрессовой компоненты. Проведение однофакторного дисперсионного анализа показало значимое влияние фактора (антропогенная нагрузка) между группами внутри генеральной совокупности. Выявлены статистически значимые различия перехода между группами деревьев по уровню морфологической интеграции. Наиболее значимые различия характерны при переходе между группами 1 и 4, 2 и 3, 2 и 4, а также 4 и 5.

У статті досліджується сучасний етап розвитку суспільства, який неможливо уявити без міжнародної торгівлі. Пріоритети сучасної зовнішньоторговельної політики зумовили реформування засад здійснення зовнішньоторго¬вельної діяльності. Запорукою якісного проведення реформ у сфері зовнішньої торгівлі є належне її правове регу¬лювання. Міжнародній торгівлі належить вирішальна роль у сфері міжнародних економіко-правових відносин на сучасному етапі розвитку світової економіки загалом. В умовах трансформації ринкової економіки України зовнішня торгівля є чи не найважливішим засобом наповнення державного бюджету. Ключовою проблемою зов¬нішньоторговельного обороту є питання як удосконалення структури українського експорту та імпорту, впрова¬дження ефективної стратегії інтеграції України у світову економіку з її орієнтацією на активне зростання експор¬ту і диференціацію його потенціалу, так і вдосконалення сфери правового регулювання зовнішньоторговельних відносин між Україною та лідерами світової торгівлі. В зв’язку з цим розглянуто особливості розвитку, фактори зростання міжнародної торгівлі та правове регулювання зовнішньоторговельних відносин на сучасному етапі.Автори розглядають сучасну Україну, яка зараз перебуває в непростих умовах зовнішньої військової агресії та руйнації значної частини економіки. Отже, включення у світовий економічний простір є ключовим завданням зовнішньоекономічної політики країни, вирішення якого дозволить Україні зайняти у міжнародному розподілі праці вигідне місце. У зв’язку з цим перед нашою державою постає чимало проблем, пов’язаних з процесом нала¬годження роботи в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та Світової організації торгівлі з метою безпере¬шкодного експорту власної продукції. Від розв’язання цих проблем залежатиме подальше місце України у світо¬вій економіці і добробут її громадян. Також, отримавши членство в Світовій організації торгівлі, Україна в такий непростий час отримала змогу врегулювання суперечок на міждержавному рівні.

Когнитивные теории обучения являются наиболее признанными в современной отечественной дидактике. Они выступают в качестве психолого-педагогического обоснования дидактических систем, реализующих ценности познания и развития познавательных способностей человека, когда образовательный процесс ведется с опорой на непосредственный опыт обучающихся, его расширение в ходе поисковой, исследовательской деятельности, активного освоения мира. В качестве предпосылок развития когнитивной дидактики в контексте развития личности в эпоху цифровизации образования предлагаются следующие позиции: необходимость учета направлений трансформации системы высшего образования: целей образования, форм обучения, методов обучения, средств управления; направленность на решение генеральной цели преобразования образовательного процесса на современном этапе развития высшего образования – на генерацию знаний; использование закономерностей функционирования и формирования механизмов познания обучающихся в процессе реализации системообразующей цели когнитивной дидактики – эффективной когнитивной организации человека; генерирование знаний в условиях перехода к конструированию целостных жизненно-педагогических ситуаций в рамках ситуационного подхода как теоретико-методологической стратегии, ориентированной на решение задач познания; использование когнитивного инструментария в процессе реализации ситуационно-событийного механизма становления личностных структур познания обучающихся в рамках образовательной деятельности студента. The relevance of the article is due to the fact that cognitive learning theories are the most recognized in modern domestic didactics. They act as a psychological and pedagogical substantiation of didactic systems that implement the values of cognition and the development of students’ cognitive abilities, when training is based on the direct experience of students, its expansion in the course of search, research, active development of the world. The following positions are proposed as prerequisites for the development of cognitive didactics in the context of personality development in the era of digitalization of education: the need to take into account the directions of transformation of the higher education system: educational goals, forms of education, teaching methods, management tools; focus on solving the general goal of transforming the educational process at the present stage of development of higher education – on the generation of knowledge; the use of the regularities of functioning and the formation of mechanisms of cognition of students in the process of realizing the systemforming goal of cognitive didactics – the effective cognitive organization of a person; generation of professionally oriented knowledge in the context of the transition to the construction of holistic life-pedagogical situations within the framework of the situational approach as a theoretical and methodological strategy focused on solving cognitive problems; the use of cognitive tools in the process of implementing the situational-event mechanism of the formation of the personality structures of students’ cognition within the framework of the student’s educational activity.

Глибокого переосмислення і ретельної розробки потребує генеральний план розвитку державного управління у сфері зовнішньоекономічних процесів – стратегія формування та реалізації зовнішньоекономічної політики України. Сформований в умовах політичної і економічної кризи, він залишається не націленим на забезпечення якісних перетворень – інноваційного розвитку, активізації інвестування національного бізнесу, вирівнювання асиметрії зовнішньоторговельного балансу, оптимізації структури імпорту, підвищення конкурентоздатності українських товарів тощо. Потрібні суттєві зміни в державних механізмах регулювання трансформаційних процесів, їхнє системне оновлення, осмислений перехід до такої моделі ринкових трансформацій, де саморегулювання поєднується з ефективним державним управлінням. Мета статті полягає у вивченні стратегічних засад формування зовнішньоекономічної політики держави, визначенні напрямів формування зовнішньоекономічної стратегії України та шляхів підвищення її ефективності. Сьогодні в Україні потребують логічнопослідовного застосування основні моделі стратегії формування і реалізації зовнішньоекономічної політики: стратегія протекціонізму, стратегія конкурентоспроможності і зовнішньоекономічна інтеграційна стратегія. Масштабність та розпорошеність завдань не дозволяє їх виконати в повному обсязі. Для цілеспрямованого й ефективного державного впливу на економіку країни пропонуємо будувати стратегію зовнішньоекономічної політики на принципах системності, цілісності, комплексності, субординації, спадкоємності, динамічності, системотвірних відносин.

Розглянуто різні підходи до визначення поняття енергоаудиту, проведено його порівняння з поняттям енергетичного обстеження. Виділено основні завдання енергоаудиту та паспортизації, визначено його мету. Наведено загальні вимоги до генеральної стратегії енергетичного аудиту. Докладно розглянуто чотири етапи структури генеральної стратегії проведення енергетичного аудиту.