Academic literature on the topic 'Стереотип гендерний'

У статті уточнено зміст понять «гендер», «гендерний стереотип», наголошено, що гендерні стереотипи впливають на сприймання, запам’ятовування й інтерпретацію людиною інформації відповідно до сформованих у її свідомості уявлень про маскулінне та фемінне. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців з проблем вивчення гендерних стереотипів, визначено актуальні аспекти досліджень. У роботі гендерний стереотип витлумачено як узагальнене в культурі уявлення про приписувані жінкам або чоловікам риси зовнішності, характеру, статусно-рольові ознаки тощо. Розглянуто різні підходи дослідників до класифікації гендерних стереотипів у мові ЗМІ. Визначено мовні засоби вираження гендерних стереотипів у мові українських ЗМІ. Зосереджено увагу на описі зовнішніх та професійних характеристик осіб жіночої та чоловічої статі, гендерних ролей чоловіків і жінок. Наголошено, що поданий у медійному дискурсі опис зовнішності осіб чоловічої та жіночої статі відображає не лише світогляд автора, а й соціокультурні стереотипні уявлення про їхні зовнішні дані та моральні якості, особливості поведінки тощо. У текстах ЗМІ зовнішність жінок описують докладніше, ніж чоловіків. Краса жінки полягає в її природності, доглянутості, впевненості у собі. Із зовнішністю пов’язана риса сексуальної привабливості жінки. У сучасних медіа акцентовано увагу на тому, що в суспільстві зберігається стереотипне уявлення про жінку-матір та дружину, яка насамперед виховує дітей, займається побутом. Сучасні соціальні та політичні події зумовили з’яву нових гендерних ролей, зокрема жінки-воїна, жінки-військовослужбовця. У мові ЗМІ також відображено професійні характеристики жінки. Відповідно до стереотипних уявлень керівні посади посідають чоловіки. Жінка-керівник вважається винятком. Усі динамічні процеси всередині гендерного концептуального простору відбуваються внаслідок трансформацій та нового перерозподілу гендерних ролей між чоловіками й жінками. Медійний дискурс дає широкі можливості для подальшого вивчення гендерних стереотипів на тлі світових процесів гендерного розвитку, це й може слугувати предметом нових наукових студій.

Статтю присвячено проблемі співвідношення ортодоксально-традиційних та модерністських засад в гендерній культурі юдаїзму. Підводячи підсумки проведеного дослідження, автор відзначає, що гендерні відносини в конкретній релігійній громаді багато в чому залежать від гендерної системи суспільства країни перебування. Гендерний режим релігійної громади запозичує моделі гендерно-статевих відносин, спілкування, зразків поведінки. Провідниками запозичень і їх адаптерами нерідко стають самі члени громади. Безпосередньо через їх практики і через практики їхніх сімей відбувається іноваціонування громад, їх гендерної ідеології і релігійних інституцій.Вищеперераховані практики включають в себе поняття релігійної і світської ідентичностей, сексуальності, влади, релігійної і світської освіти й інші категорії, які безпосередньо пов’язані з поняттями гендеру і гендерних відносин. При цьому особливості гендерного позиціювання істотно різняться в патріархальній та егалітарній гендерній культурах. Гендерна ідентичність юдеїв в патріархальних культурах припускає міксування релігійних та світських уявлень про гендерні ролі. Позиціонування патріархально-релігійного укладу стикається з практиками в повсякденному житті. Найбільш помітним це перетинання стає в сексуальному житті, кар’єрній активності і сімейних стратегіях жінок. Протиріччя між гендерним позиціонуванням і практиками нерідко веде до виникнення почуття провини у членів юдейських громад в патріархальних гендерних культурах суспільства оточення, яке стає частиною їх гендерної ідентичності. У той же час значна кількість практик, не схвалюваних юдаїзмом, знаходять підтримку в гендерних культурах патріархальних суспільств, що веде до розуміння цих практик як легітимних і в рамках релігійних громад. Це твердження стосується, зокрема, індивідуальних практик вивчення жінками священних текстів.В суспільствах з егалітарною гендерною культурою гендерної етнічно-релігійної ідентичності представникам ортодоксального юдаїзму маловластиві патріархальні уявлення про жіночі ролі. Протягом останніх десятиліть їх гендерна ідентичність в контексті релігійності і поза нею розвивалася більш односпрямовано. Навіть у дуже релігійних жінок поняття релігії є слабко пов’язаним з поняттями патріархату і підлеглим становищем жінок. Результати цих змін помітнимі при реалізації індивідуальних світських і релігійних практик жінками-членами громад. Спільною рисою гендерної ідентичності жінок як в патріархальних, так і в егалітарних гендерних культурах стає визначення себе як сильної статі на противагу традиційним гендерним стереотипам щодо жіночої слабкості.

Стаття присвячена проблемі взаємозв’язку гендерних стереотипів і гендерної дискримінації. Розкривається зміст понять «гендерна дискримінація» та «сексизм», висвітлюються прояви дискримінуючих гендерних стереотипів в українській усній народній творчості. Робляться висновки про те, що гендерні стереотипи відображають становище домінування чоловіків та становище залежності жінок і що деякі українські прислів’я та приказки заохочують гендерне насильство.

Статтю присвячено проблемі співвідношення гендерних стереотипів ключових гендерних ідеологій та пов’язаних із ними гендерно-специфічних технологій маніпулятивного впливу в сфері сімейного судочинства. В результаті досягнення мети та реалізації завдань статті автор приходить до висновку про те, що побудова системи емпіричних індикаторів є грунтованою на ключових гіпотезах емпіричного дослідження щодо переважання в гендерній ідеології як складовій частині соціальної моралі логіки «подвійних стандартів». Згідно з цією «логікою», те, що по відношенню до представників однієї гендерної спільноти вважається гендерною маніпуляцією і навіть гендерним насильством, у ставленні до представників іншої гендерної спільноти оцінюється як соціальна норма. Оцінка відповідних гендерно-специфічних маніпулятивних технологій як легітимних випливає із мовчазної згоди практикуючих юристів із соціальною мораллю матріархального расизму, яка містить систему імплікацій щодо гендерної неповноцінності чоловіків та припущення щодо них відповідних дискримінаційних практик у сфері сімейного судочинства. Найбільшим маніпулятивним потенціалом, на думку автора, володіють норми, які відсилають до малопрояснених норм «суспільної моралі», сама розпливчатість яких уможливлює похідне від неї гендерне маніпулювання із невигідними для чоловіків юридичними наслідками.

У статті автором уточнено зміст поняття «форма організації навчання», з’ясовано роль форм навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» у формуванні майбутнього конкурентоздатного фахівця із егалітарним світоглядом, умінням протистояти гендерним стереотипам та здатністю здійснювати професійну діяльність на засадах гендерного підходу. Здійснено аналіз форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Розглянуто такі форми організації навчання студентів: конкурс студентських есе «Батьки – частина нашого світу» у номінаціях «Моя мама – професіонал» та «Мій люблячий тато»; масові відкриті онлайн-курси на інтернет-платформах Prometheus, Academic Earth, EDX, TED; гендерний кінозал з добіркою фільмів до кожної теми освітнього компонента; граодорож гендерними планетами «Маскуліність», «Феміність», «Андрогінність»; тренінг з формування гендерно-чутливої поведінки особистості з метою навчання культури толерантної поведінки; науковий студентський гурток «Гендер на тендер», спрямований на з’ясування й розуміння причин і наслідків соціокультурної та гендерної проблематики; круглий стіл «Впровадження гендерного підходу в діяльність сучасного закладу освіти» для публічного висвітлення та обговорення актуальних проблем гендерних досліджень на всіх рівнях освіти. Розкрито зміст та особливості організації зазначених форм навчання студентів. Обґрунтовано доцільність їх використання під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Визначено, що впровадження означених форм організації навчання сприятиме розвитку навичок систематичного та критичного аналізу гендерних проблем, виявленню та протидії гендерним стереотипам, а також формуванню недискримінаційного середовища та готовності вийти за рамки традиційних соціально-рольових уявлень. Метою статті є визначення форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» та конкретизація змісту й особливостей їх організації. Висновки. Обґрунтовано впровадження форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» з метою формування толерантного ставлення до осіб, що мають гендерні відмінності та уміння цінувати й поважати різноманітність та мультикультурність.

Статтю присвячено аналізу методичного інструментарію, який використовується у сфері гендерних досліджень. Проведено теоретичний аналіз можливостей використання методів та методик, що використовуються у західній психології. Зокрема, представлені основніметодики, які на сьогодні застосовуються у психології гендерних досліджень: Bem Sex-Role Inventory (BSRI), Implicit Association Test (IAT), Gender Bias Quiz. Підкреслено, що при дослідженні гендерно чутливих питань (гендерна нерівність, гендерна дискримінація, гендерний дисбаланс тощо) варто поєднувати експліцитні методи дослідження (прямі запитання, пряме шкалування, пряме оцінювання) із використанням імпліцитних (використовують опосередкований механізм для вимірювання не усвідомлених установок). Серед проаналізованих у роботі методик, до експліцитних належать Bem Sex-Role Inventory (BSRI), Gender Bias Quiz; до імпліцитних – ImplicitAssociation Test (IAT). Особливого значення при дослідженні ставлення особистості до гендерної проблематики (зокрема, до гендерної нерівності) набувають методичні прийоми і техніки, які дозволяють отримати інформацію, яку надає людина поза межами ефекту соціального схвалення. Зазначено, що процедура такого дослідження є більш складною та потребує від науковця вміння провадити якісний аналіз, що дозволяє виявляти часто приховані чинники поведінкових проявів. Проведений науковий пошук показав, що при дослідженні гендерної проблематики (гендерні стереотипи, ставлення до гендерної нерівності, гендерного дисбалансу тощо) важливо поєднувати методи, що дозволяють отримати як кількісні показники (наприклад, рівень прояву гендерних упереджень), так і якісні, щоможуть бути отримані за допомогою інших методів, наприклад, методу контент-аналізу.

Бежнар Г. П. Гендерні стереотипи в рекламі: проблеми й перспективи. – Стаття. Реклама як частина масової культури впливає на наше сприйняття світу, інших людей і самих себе. Гендерні стереотипи, які активно використовуються в рекламі, настільки сильно впливають на людину, що у 2019 році у Великій Британії введено заборону на використання гендерних стереотипів, які можуть завдати шкоди, призвести до образи чи зневаги. Подібний крок визвав широкий резонанс і викликав чимало запитань. Метою статті є дослідження гендерних стереотипів у рекламі. Сьогодні, попри наявні зрушення в гендерному дискурсі, усе ще залишається живим уявлення про те, що жінки повинні використовувати свої знання та досвід у межах приватного, а чоловіки – публічного простору. Ці традиційні гендерні стереотипи створюються, зокрема, шляхом постійного, тривалого впливу рекламних образів на споживачів, що призводить до певних соціальних ефектів. Гендерна упе- редженість залишається помітною рисою XXI століття. Звичні образи жінок у великих ЗМІ – це «гламурне сексікошеня, свята мати, хитра відьма або жорсткий кор- поративний і політичний альпініст». Дослідники також стверджують, що більшість героїв і дійових осіб на телебаченні – це чоловіки, а чоловічий спорт набагато поміт- ніший, ніж жіночий, що потенційно завдає шкоди жіночій самооцінці. На міжнародному рівні реклама все ще відповідає традиційним гендерним уявленням. Негативними наслідками використання гендерних стереотипів у рекламі є обмежені соціальні ролі; система цінностей, яка базується лише на зовнішній красі; об’єктивація людини. Якщо засоби масової інформації зображують лише вузький діапазон ролей для чоловіків і жінок, то набір соціальних ролей, які люди вважають прийнятними для двох статей, зменшується. Необхідно зазначити, що сьогодні образи жінок і чоловіків виходять за межі сте- реотипного розуміння. Людство знаходиться в тому культурному моменті, коли все більше визнається, що традиційні способи гендерних репрезентацій уже не мають сенсу. Як зазначає М. Рокіта, якщо «виробники реклами не представлені повним спектром поглядів і цінностей, є ризик, що світ, створений у рекламі, увічнить стерео- типи». Ключем же до позитивних соціальних змін має стати «різноманітність у всіх сферах, включаючи маркетинг». Усвідомлення гендерної нерівності, визнання різних гендерних ідентичностей, можливість аудиторії активно спілкуватися з творцями реклами сприятимуть розширенню функціонального поля гендерних репрезентацій згідно з реаліями сучасного світу, що є надзвичайно важливим для розвитку суспільства на шляху гуманізму.

У статті розглянуто функціонування гендерних стереотипів у романі О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу…» як творі художньої літератури, у якому висвітлено етнолінгвістичні норми гендерної культури українського народу. Проаналізовано гендерні стереотипи на позначення віку, зовнішності, соціальних ролей і психологічних особливостей, що вможливило зробити висновок про схожість гендерних стереотипів минулого й сучасності. Виокремлено стереотипізовані риси зовнішності та вікові характеристики чоловіків і жінок. З’ясовано, що соціальні стереотипи виражені передусім сімейними ролями. Виокремлені психологічні стереотипи вказують на позитивну оцінку чоловіка й часто негативну жінки.

Цікавою темою сьогодення є стереотипи − норми, канони, закони, звичаї, традиції, забобони суспільства, які впливають на світогляд та поведінку і сприяють невірному сприйняттю дійсності. Кожен день ми стикаємось з проблемою стереотипного мислення у людей, яке може бути нав'язане громадською думкою, або сформоване на основі особистих спостережень. У більшості випадків на шаблонність впливають засоби масової інформації. Щодня ми спостерігаємо стандартні картинки та статті в газетах, журналах, інтернеті, телевізорі, і це відкладається в нашій свідомості на довгий час, бо зазвичай демонструється ким ми є, ким маємо бути і це вигідно використовується виробниками будь-якої продукції та не тільки за допомогою ЗМІ у вигляді реклами.

Висвітлено проблемні питання методологічних підходів до розуміння «гендеру» як одного із центральних і фундаментальних понять сучасного суспільства, складнощі застосування гендерного підходу в юридичній науці. Надана авторська дефініція «гендеру» як правової категорії. Доведено, що конструювання гендеру завжди пов’язано з індивідуальною гендерною ідентичністю. Запропоновано право на гендерну ідентичність розглядати в об’єктивному і суб’єктивному значенні. Досліджено принцип гендерної рівності як складової загального конституційного принципу рівності прав і свобод, запропоновано авторське визначення гендерної рівності. Здійснено порівняльно-історичний аналіз процесів становлення та розвитку ідеї гендерної рівності, механізмів інтеграції принципів гендерної рівності в міжнародно-правових документах і діяльності міжнародних організацій у структурі ООН, Ради Європи та ЄС, забезпечення гендерної рівності в окремих європейських країнах. Розглянуто теоретико-методологічні засади формування гендерної політики, організаційно-правове забезпечення гендерної рівності та механізми її реалізації в Україні. Сформульовано змістовні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення і модернізації нормативно-правового та інституціонального забезпечення ґендерної рівності в Україні. Освещаются проблемные вопросы методологических подходов к пониманию «гендера» как одного из центральных и фундаментальных понятий современного общества, сложности применения гендерного подхода в юридической науке. Дается авторская дефиниция «гендера» как правовой категории. Доказывается, что конструирование гендера всегда связано с индивидуальной гендерной идентичностью, предлагается право на гендерную идентичность рассматривать в объективном и субъективном смысле. Исследован принцип гендерного равенства как составная общего конституционного принципа равенства прав и свобод, предлагается авторское определение гендерного равенства. Осуществлен сравнительно-исторический анализ процессов становления и развития идеи гендерного равенства, механизмов интеграции принципов гендерного равенства в международно-правовых документах и в деятельности международных организаций в структуре ООН, Совета Европы и ЕС, обеспечение гендерного равенства в отдельных европейских странах. Рассматриваются теоретико-методологические основы формирования гендерной политики, организационно-правовое обеспечение гендерного равенства и механизмы его реализации в Украине. Сформулированы содержательные предложения и рекомендации по совершенствованию и модернизации нормативно-правового и институционального обеспечения гендерного равенства в Украине. The dissertation is one of the first in Ukraine comprehensive research on the essence of the right to gender identity of a human, in the light of modern developing trends of society. The dissertation contains theoretical conclusions and suggestions 19 for improving the legal regulation of gender equality, as well as mechanisms for its implementation. The problems of methodological approaches to understanding «gender» as one of the central and fundamental concepts of modern society, the complexity of applying the gender approach in legal science are highlighted. It is argued that the development of legal science requires mastering new progressive theoretical and methodological approaches to gender issues. The analysis of the category «gender» revealed the pluralism of approaches to the definition of the concept of «gender», which in a broad sense is a complex conceptual construction. Gender is one of the characteristics that most fully reveal the essence of an individual in society, and gender identification is the most important aspect of its formation. As a social institute, gender is developed on the basis of the ideology of humanism, whose essence at all times remains a person, his needs and interests, which are viewed through the prism of the self-worth of human life. The definition of «gender» from the axiological point of view is justified as an integral part of a person’s bio-social value, a personal non-pecuniary good, which is an integral component of the individual essence and human right. It is argued that gender as a legal category is a deep internal awareness of a person of his or her gender affiliation, which can both coincide and not coincide with gender by birth, which determines the pattern of behavior in interpersonal relationships and relations in major institutions of society. The acquirer argues that the concept of «right to gender identity» should be considered in an objective and subjective sense. In an objective sense, the human right to gender identity is a constitutional-legal institute, which is a set of legal norms that consolidate and regulate social relations in the sphere of the implementation of socio-gender self-identification of a person, based on the principles of freedom, dignity and autonomy, within a single the legal field; in a subjective sense, it is a natural, inalienable personality and guaranteed by the Constitution and laws the possibility of independent and free awareness of oneself as a representative of a certain socio- cultural gender and, if necessary, the application of law enforcement measures in the manner prescribed by law. From the standpoint of a comprehensive system-analytical approach, the concept of gender equality is formulated as a complex legal structure with a multilevel structure. The demands of modern life have intensified legal studies of the principle of gender equality, which in the legal plane functions as a component of the general constitutional principle of equality of rights and freedoms, which is one of the basic principles of the constitutional status of a person and citizen and the principles of democratic construction of society. Therefore, for the accuracy of understanding of the subject of the dissertation, the main methodological approaches and some opinions of scientific discourse on the general legal concept of «equality» in legal thought were considered. According to the author, the theory of gender equality is reduced not only to the idea of equal rights of men and women, but also to a comprehensive study and consideration of the peculiarities of the functioning of each gender and gender. That is, gender equality, being a component of the general principle of equality, is related to the idea that all persons of any gender and gender identity have the right to freely develop their personal abilities and to make choices without restrictions based on stereotypes, gender mainstreaming and prejudice. Only the comprehensive provision of equal rights and opportunities for people with different gender identities guarantees a balanced development of society and the achievement of the common welfare. The European experience of promoting and ensuring gender equality is characterized; the activities of the European institutions regarding the achievement of gender parity in society are analyzed. The analysis of the evolution and formulation of gender equality within the Council of Europe and the European Union shows the transformation of the shift of the concept of gender from a scientific discourse into a legal field and presentation in the form of a comprehensive and clearly structured system of programs, strategies and regulatory mechanisms formed on the basis of the concept of gender approach. The study concluded that the main focus of the Council of Europe’s work on gender equality is the issue of: combating gender stereotypes and sexism; preventing and combating violence against women; ensuring balanced participation of women and men in decision-making in political and public life; promoting gender mainstreaming in all Council of Europe strategies and activities, developing an integrated approach to gender equality. Based on the preliminary analysis of actions and trends in the field of gender equality in Ukraine, meaningful proposals and recommendations for improving and modernizing the legal and institutional framework for gender equality in Ukraine have been formulated to bring Ukraine closer to European gender standards.

Одним із провідних напрямків сучасних лінгвістичних досліджень є вивчення питань гендерної маркованості новинних повідомлень у публіцистичному дискурсі англомовних країн.. Вивченню гендерних питань присвячені праці багатьох вчених, зокрема Строганової К., Горошко О., Філіпс С., Лакофф Дж., Таннен Д. та ін., що дозволяє детально проаналізувати гендерну комунікацію англомовних ЗМІ.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 – “Філософська антропологія, філософія культури”. Кафедра теорії культури та філософії науки Харківського національного університету ім. В. Н.Каразіна. - Харків, 2003. У дисертації виділено та розглянуто систему культурних стереотипів як одного із провідних чинників, що формують і зберігають особливості українського етносу, його ментальну специфіку. Дослідження проводилось на текстах народних казок, які записані в різних регіонах України та належать до різних історичних періодів. Для досягнення більшої валідності результатів проведено порівняльно-зіставний аналіз із залученням текстів казок інших етносів. У виборі текстів, які порівнювались, використано таку схему: порівняно тексти казок етносів, які мають спільні історичні та мовні корені, спільну територію існування і тексти етносів, які не мають спільних історико-мовних коренів і не мали (мають) спільного територіального середовища. Аналіз проведено за чотирнадцятьма основними категоріями-константами (“друг/ворог”, “свій/чужий” і та ін.), внаслідок чого виявлено здатність фольклорних текстів накопичувати культурні стереотипи, підтверджено їх стійкість до впливу часу та культурних стереотипів інших етносів, а також здобуто цікаві наукові результати стосовно етнічних особливостей культурних стереотипів українців, їхньої ідентичності.
Thesis for the degree of the Candidate of Philosophy on speciality 09.00.04 - “Philosophical anthropology, philosophy of culture”. The Department of the theory of culture and philosophy of science of the Kharkiv National University hamed after V.N.Karazin. - Kharkiv, 2003. The thesis has marked out and considered the system of cultural stereotypes as one the leading factors of forming and keeping of the peculiarities of Ukrainian ethnos and its mentality. The investigations were carried out on the texts of the popular folk tales that were written down in different regions of Ukraine and had a rather wide historical gap. To achieve the validity of the results the comparative analysis with the texts of other ethnoses' tales was made. The analysis was carried out in the following way: there were compared the texts of the ethnoses having common historical roots, common linguistic roots, common territory of existence and the texts of the ethnoses having no common historical – linguistic roots and common territorial environment. The analysis is made on fourteen main categorial constants (“friend/enemy”, “home/foreign” and so on) As the result it was found out not only the ability of folk texts to accumulate cultural stereotypes and proved their stableness to the influence of time and other ethnoses, but also there were achieved interesting scientific results as to the ethnic peculiarities of the cultural stereotypes of the Ukrainians, their identity.

Гендерні стереотипи є досить живучими і суттєво впливають на суспільство в цілому та на його окремі сфери. Створення відкритого демократичного суспільства неможливе без подолання гендерних стереотипів, сексизму – тобто проявів дискримінації на підставі статі. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26278

Процесс гендерной дифференциации социально обусловлен, начинается с момента определения пола ребенка и фиксации пола в виде присвоенного имени (мужского или женского). С этого момента начинается обучение гендерной роли - совокупности прав, обязанностей, норм поведения мужчины и женщины в определенном обществе в определенное историческое время. Такие нормативные представления о соматических, психических, поведенческих свойствах характерных для мужчин и женщин объединены в конструкты "маскулинности" и "феминности". При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30648

Наук. кер.: Л.Л. Гільова
Гендерні стереотипи в ЗМІ є потужними факторами впливу на уявлення підлітків про жіночність та мужність, а відповідно і на набуття ними зрілої гендерної ідентичності. Досліджуючи це питання ми провели емпіричне дослідження даної проблеми, метою якого стало виявлення впливу ЗМІ на образ Я підлітків. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16444

Статья посвящена исследованию манипулятивного воздействия телевизионной рекламы на массового потребителя с учетом гендерного подхода. Автор рассматривает гендерные стереотипы как манипулятивный прием в коммерческой телевизионной рекламе и анализирует особенности его использования в продвижении российских брендов. The article is devoted to the study of the manipulative impact of television advertising on the mass consumer, taking into account the gender approach. The author considers gender stereotypes as a manipulative technique in commercial television advertising and analyzes the features of its use in the promotion of russian brands.

Роботу присвячено питанню вибору перекладацького відповідника під впливом гендера перекладача на матеріалі роману Дж. Р. Р. Мартіна "Гра престолів" та двох його перекладів українською мовою, виконаних Н. Тисовською та В. Бродовим. Робимо висновок, що на вибір перекладацьких відповідників часто впливає гендер перекладача: жіночий переклад є м‘яким, мітігованим, евфімістичним, чоловічий – різким, прямолінійнім, зниженим. У жіночому перекладі використані форми, що створюють атмосферу витонченості, піднесеності, краси та затишку, у чоловічому – акцент на функціональності, простоті, примітивності. У перекладах можна спостерігати відбиток загальнокультурних та мовних гендерних стереотипів.