Academic literature on the topic 'Стеммін'

Головними причинами отримання низького вро-жаю ріпаку є недотримання агротехніки та великівтрати від шкідливих організмів. Недобір урожаю,що спричиняють шкідливі організми, складає30–40 % і більше. Токсикація насіннєвого матеріа-лу перед посівом сумішками інсекто-фунгіциднихпротруйників є необхідним заходом у сучасній си-стемі захисту ріпаку ярого від шкідників. При ма-совому заселенні сходів хрестоцвітими блішкамипередпосівний обробіток насіння забезпечує ба-жаний результат лише до фази двох пар листків.У період веґетації для захисту посівів ріпаку яроговід шкідників необхідно додатково обприскуватипосіви інсектицидами, дозволеними довикористання. Toxikation of seed material before sowing by mixture ofinsecticide and fungicide mordant is a necessary measurein modern system of spring rape protection from pest.During Cruciferae fleas mass colonizing of shoots, seedsowing material treatment guarantees desirable resultonly till two-pairs of leaves phase. During vegetationperiod for spring rape sowing protection it is necessary tospray additionally the sowing by insecticides nhich areallowed for using.

У статті розглянуто інституційні аспекти функціонування суспільних фінансів. Метою робо-ти є дослідження інституційного механізму суспільних фінансів на етапі реалізації суспільного вибору через призму трансакційних і трансформаційних витрат. З’ясовано, що трансакційні витрати є ключовою рисою, яка дозволяє оцінити ефективність певного інституційного механізму. Вказано, що на етапі реалізації сус-пільного вибору важливу роль відіграють також трансформаційні витрати, пов’язані з безпосереднім пере-творенням факторів суспільного виробництва у блага і послуги, забезпечувані бюджетними установами. За-уважено, що інституційні механізми справляння податків, здійснення державних запозичень, розрахунково-касового обслуговування суспільних фінансів не призводять до вироблення певного блага, виступаючи лише об-слуговуючими підсистемами, необхідними для здійснення суспільного виробництва бюджетними установами освіти, охорони здоров’я, культури, підтримки правопорядку. Акцентовано увагу на необхідності впроваджен-ня у науковий обіг поняття “суспільні трансакційні витрати” (public transaction costs), оскільки вони є анти-подом суспільних благ (володіючи аналогічними властивостями) − їх тягар розподіляється одночасно на усе суспільство при неможливості уникнення шкоди з боку окремого індивіда, яка розмивається в загальній си-стемі суспільних фінансів. Проведений огляд наводить на думку про надмірний рівень суспільних трансакційних витрат в Україні. Свідченням цього є високий рівень відсотків на ринку облігацій внутрішньої державної пози-ки, поширеність неформальних трансакцій і корупційних явищ у сфері державної власності, фіскального адміністрування, функціонування бюджетних установ. Наголошено на необхідності здійснення заходів, спря-мованих на інституційну оптимізацію суспільних трансакційних витрат. Зазначено, що цьому сприятиме за-безпечення прозорості та публічності у доступі до деталізованої інформації щодо усіх трансакцій бюджет-них установ, органів влади і державних підприємств, розкриття інформації про декларації доходів публічних осіб, впровадження громадського фінансового контролю, становлення державно-приватного партнерства у сфері постачання суспільних благ і послуг.

В статье к текстам татарских китабов впервые применены методы классической текстологии, предполагающие выявление различных списков одного и того же произведения с последующим сравнением их содержания и языкового выражения. В качестве материала была выбрана легенда Мирадж, пользовавшаяся особой популярностью среди литовских татар. Легенда Мирадж была доступна нам в восьми списках. Последовательно оговаривается происхождение рукописей, текстовое окружение легенды Мирадж в рукописях, структура легенды, текстологический анализ текста. На данном этапе исследования остановимся лишь на славяноязычной части легенды (т.е. ее подстрочном переводе), в дальнейшем же планируется исследование и ее староосманской части.Ключевые слова: литовские татары, рукописная книга, легенда Мирадж, текстология, стемма списков....Galina MiškinienėAbout the textual criticism of the Lithuanian Tatar manuscripts Kitabs: the “Miraj” legend In the initial period of the Lithuanian Tatar Kitab study, there prevailed the opinion that these Slavic manuscripts of the Muslim content, written in Arabic script, contain texts which are being repeated from one manuscript to another. When the number of Kitabs was transliterated, scientists became convinced in the opposite: the significant part of texts was unique and was not found in other catalogues. Only several manuscript collections could be named as being identical in their composition (however, this topic demands an individual study). The textual study of Tatar manuscripts became attainable after the publicationof the “A Catalogue of Lithuanian Tatar Manuscripts Written in Arabic Script,” where attention was focused on the description of the content of these written monuments (rather than graphic-orthographic features). It had rarely been done before in specific works on kitabistics. The classical method of textual criticism, which assumes to identify various lists of the same piece and then to compare their content and linguistic expression, to the texts of the Tatar Kitab for the first time was used in this topic. The Miraj legend was chosen as the matter. This legend used to be very popular among Lithuanian Tatars. The legend was attainable for us in eight catalogs. The report consistently presents the origin of manuscripts, the textual environment of the legend in different manuscripts, the structure of the legend, and analysis of the text. In this phase of the study, we are going to focus only on the Slavic part of the legend (i.e. the interlinear translation). In the future, we plan to analyze the old Ottoman part.

Проведено аналіз нормативно-методичного забезпечення організації обліку та контролю, сис-тематизовано обов’язкові розділи (складові) облікової політики підприємств харчової промисловості.Виділено п’ять розділів облікової політики залежно від завдань контролю бухгалтерського обліку в си-стемі корпоративного управління (забезпечення достовірності оцінки активів та пасивів, визначенняфінансового результату, контроль рівня витрат, ефективність організації бухгалтерського обліку тазабезпечення достовірності звітної інформації). За результатами аналізу змісту кожного розділу за-пропоновано додаткові складові, які відображають особливості оцінки облікових статей на підприємс-твах харчової промисловості. Узагальнено інформацію про варіантність облікової політики за окреми-ми складовими, виходячи з умови діючого законодавства щодо включення до наказу про облікову по-літику тільки тих положень, які надають можливість вибору із декількох варіантів. Досліджено варіант-ність вибору кількісних критеріїв суттєвості облікової інформації. Зроблено висновки щодо впливу діє-вості обраної облікової політики на достовірність, достатність та прозорість звітної інформації.

Метою роботи є застосування кластеризації науково-технічних даних не тільки для наглядного представлення об’єктів, але і для розпізнавання нових. Метою кластеризації документів є автоматичне виявлення груп семантично схожих документів серед заданої фіксованої множини. Групи формуються тільки на основі попарної схожості описів документів, і ніякі характеристики цих груп не задаються заздалегідь. Для видалення неінформативних слів розглянуто методи: видалення стоп-слів, стеммінг, N-діаграми, приведення регістра. Для виділення ключових слів та класифікації результатів використано наступні методи: словниковий, статистичний та побудований на основі Y-інтерпретації закону Бредфорда, TF-IDF міра, F-міра та метод лакричних шаблонів. Для реалізації системи кластерного аналізу науково-технічних даних обрано високорівневу мову програмування Python, реалізація інтерпретатора 2.7. Даний програмний код читається легше, його багаторазове використання і обслуговування виконується набагато простіше, ніж використання програмного коду на інших мовах.
The aim of the work is to use the clustering of scientific and technical data not only for the visual representation of objects, but also for the recognition of new ones. The purpose of document clustering is to automatically detect groups of semantically similar documents among a given fixed set. Groups are formed only on the basis of pairwise similarity of document descriptions, and no characteristics of these groups are set in advance. Methods for deleting uninformative words are considered: deletion of stop words, stemming, N-diagrams, case reduction. The following methods were used to highlight keywords and classify the results: dictionary, statistical and based on the Y-interpretation of Bradford's law, TF-IDF measure, F-measure and the method of licorice patterns. Python programming language was chosen to implement the system of cluster analysis of scientific and technical data, a high-level, the implementation of the interpreter 2.7. This program code is easier to read, its reuse and maintenance is much easier than using program code in other languages.
Целью работы является применение кластеризации научно-технических данных не только для наглядного представления объектов, но и для распознавания новых. Целью кластеризации документов является автоматическое выявление групп семантически похожих документов среди заданной фиксированной множества. Группы формируются только на основе попарно сходства описаний документов, и никакие характеристики этих групп не задаются заранее. Для удаления неинформативных слов рассмотрены методы: удаление стоп-слов, стемминг, N-диаграммы, приведение регистра. Для выделения ключевых слов и классификации результатов использованы следующие методы: словарный, статистический и построен на основе Y-интерпретации закона Брэдфорда, TF-IDF мера, F-мера и способ лакричным шаблонов. Для реализации системы кластерного анализа научно-технических данных избран высокоуровневый язык программирования Python, реализация интерпретатора 2.7. Данный программный код читается легче, его многократное использование и обслуживание выполняется гораздо проще, чем использование программного кода на других языках.

Тhe main tasks and possible application areas of author of a document determining problem are investigated; the choice of the classification model and the Python software environment for practical implementation of the method of the document authorship identification is substantiated. Tests of the implemented naive Bayes classification model of for real data were carried out. The basic criteria of model accuracy for different size of feature vector space were compared, the influence of different methods of text documents normalization on accuracy for classification problems was analyzed.
В роботі досліджено основні завдання та можливі сфери застосування задачі визначення авторства деякого документу, обґрунтовано вибір моделі класифікації та програмного середовища Python для практичної реалізації методу визначення автора документу. Проведено тестування імплементованої класифікаційної моделі наївного Байєса для реальних даних, здійснено порівняння основних показників точності моделі для різного розміру простору ознак, проведено аналіз впливу на точність різних методів нормування текстових документів для задач класифікації.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 11 ВСТУП 12 1 ФОРМАЛЬНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ДАНИХ, НА ЯКИХ БАЗУЄТЬСЯ ВИЗНАЧЕННЯ АВТОРСТВА 14 1.1 Основні завдання та застосування науки про визначення авторства 14 1.2 Історія виникнення науки стилеметрії 15 1.3 Класифікація методів дослідження стилю написання текстів 17 1.4 Штучний інтелект 18 1.4.1 Нейронна мережа 20 1.4.2 Пошук та оптимізація 20 1.4.3 Логіка 21 1.4.4 Теорія управління 22 1.5 Машинне навчання 23 1.6 Класифікація 25 1.6.1 Метод k найближчих сусідів 25 1.6.2 Класифікатор наївного Байєса 27 1.6.3 Дерева рішень 30 1.6.4 Метод опорних векторів (SVM) 32 1.7 Висновки до першого розділу 34 2 ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ТА ОЦІНКИ ЯКОСТІ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ 35 2.1 Мульти-класифікація 35 2.2 Представлення текстових документів для аналізу 36 2.3 Зупинка слів (stopwords) 38 2.4 Стемінг (stemming) 39 2.5 Лематизація (Lemmatization) 42 2.6 Використання корисної інформації для зменшення розмірності ознак 43 2.7 Представлення текстових документів: побудова моделі векторного простору 44 2.8 Лексичні методи вилучення ключових слів 46 2.9 Нормалізація ваг 47 2.10 Вимірювання відстані між двома векторами 49 2.11 Оцінка текстового класифікатора 50 2.12 Висновки до розділу 2 52 3 ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДУ ІДЕНТИФІКАЦІЇ АВТОРА 53 3.1 Набір даних 53 3.2 Вибір програмного середовища 54 3.2.1 Бібліотека Scikit-learn 57 3.2.2 Бібліотека Pandas 59 3.2.3 Бібліотека NLTK 61 3.3 Підготовка середовища 61 3.4 Завантаження даних 63 3.5 Очищення та нормалізація даних 67 3.5.1 Скорочення простору атрибутів 69 3.5.2 Лематизація 70 3.5.3 Стеммінг 71 3.6 Побудова моделі класифікації 72 3.7 Оцінка точності методу класифікації 73 3.8 Висновки до розділу 3 74 4 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 75 4.1 Основні типи даних в Python 75 4.1.1 Булевий тип (bool) 75 4.1.2 Числа 76 4.1.3 Екрановані послідовності 77 4.1.4 Список (list) 77 4.1.5 Кортеж (tuple) 78 4.1.6 Словник (dict) 78 4.2 Структури даних Pandas 79 4.2.1 Структура даних Series 79 4.2.2 Структура даних DataFrame 80 4.3 Висновки до розділу 4 81 5 ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 82 5.1 Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи 82 5.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи 83 5.3 Розрахунок матеріальних витрат 86 5.4 Розрахунок витрат на електроенергію 87 5.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань 88 5.6 Обчислення накладних витрат 89 5.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи 89 5.8 Розрахунок ціни науково-дослідної роботи 90 5.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень 91 5.10 Висновки до розділу 5 92 6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 93 6.1 Охорона праці 93 6.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях 96 6.2.1 Фактори виробничого середовища і їх вплив на життєдіяльність людини 96 6.2.2 Підвищення стійкості роботи промислового підприємства в умовах впливу ЕМІ ядерних вибухів 99 6.3 Висновки до розділу 6 101 7 ЕКОЛОГІЯ 102 7.1 Зниження енергоємності та енергозбереження 102 7.2 Індексний метод в екології 104 7.3 Висновки до розділу 7 108 ВИСНОВКИ 109 БІБЛІОГРАФІЯ 110 ДОДАТКИ