Academic literature on the topic 'Статус педагога'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Статус педагога.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Статус педагога"
1
Шаруева, Екатерина Викторовна. "Социальное признание как фактор формирования профессионального имиджа учителя." Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 40, no. 4 (February 11, 2022): 476–85. http://dx.doi.org/10.52575/2712-7451-2021-40-4-476-485.
Full textAbstract:
В настоящее время система образования предъявляет новые требования не только к профессиональной деятельности современного учителя, которые не только направлены на модернизацию профессиональной деятельности педагога, но и вносят качественные изменения в его профессиональный статус. Таким образом возникает противоречие между потребностью государства в повышении статуса учителя и ограниченными социальными возможностями формирования его положительного профессионального имиджа. Несмотря на большое количество публикаций по данной тематике, социальное признание как фактор его формирования не был достаточно изучен. Цель данного исследования – подтвердить гипотезу: ведущим социальным фактором, оказывающим значительное влияние на формирование профессионального имиджа учителя и отражающее его социальный статус, выступает социальное признание его педагогической деятельности участниками образовательных отношений. Исследование проводилось на основе контент-анализа нормативно-правовых документов, регламентирующих профессиональную деятельность учителя, и анализа педагогического состава Самарской области. В результате исследования были выявлены уровни и виды социального признания представителя педагогической профессии, направленные на повышения статуса учителя и формирующие положительный профессиональный имидж. Полученные данные доказывают влияние социального признания на формирование профессионального имиджа учителя, что способствует повышению статуса педагога. Результаты исследования вносят вклад в развитие теории социального признания в контексте педагогической науки, и могут быть использованы при построении кадровой политики образовательного учреждения.
2
Хоружа, Людмила, and Марина Новак. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАДАЧ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 296–98. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-61.
Full textAbstract:
Етика – це є наука, яка вивчає мораль, суспільні норми поведінки, звичаї, а також сукупність моральних правил певної суспільної чи професійної групи. Сьогодення вимагає від педагога багато уваги до вирішення проблем, але можливості для вивчення подолання проблем не так багато як би хотілося. Педагоги дотримуються етики у будь-якій ситуації, але нажаль більшість людей у різних сферах діяльності забувають про етику спілкування, етику поведінки, а з цих двох складових і складається суспільство яке нас оточує. Ми живемо в той час коли розвивається і набуває обертів нова епоха. Це епоха комп’ютеризації. Кожна спеціальність і спеціалізація пристосовується до нових змін. Ці зміни не оминули і педагогічну діяльність. У статті розглянуто вимоги сучасного суспільства до освіти, рівня кваліфікації педагогів та якості їх професійної підготовки, оволодіння загальними і фаховими компетенціями. Серед них – етична складова діяльності педагога при розв’язанні педагогічних задач. Важливою є професійна етика і у багатофункціональній діяльності викладача вищої школи. Оскільки, завдяки рівню педагогічної підготовленості, сформованості педагогічної етики викладача відбуваються певні трансформації у культурі і свідомості студента, його соціальний та професійно-особистісний розвиток. У статті викладені результати опитування викладачів щодо удосконалення етичних норм. Опираючись на результати опитування викладачів, у статті викладено основні вимоги до викладачів, та методи розв’язання педагогічних ситуацій. Також дане дослідження проводилося ґрунтуючись на аналізі досліджень публікацій великих педагогів минулих і теперішніх часів. Опрацювавши напрацювання видатних педагогів, можна виокремити головну складову сучасних спеціалістів, а саме професійної етики. Педагог, не залежно якого рівня кваліфікації, не має права забувати про професіоналізм. А професіоналізм на сам перед складається з етики спілкування та поведінки. Педагог в першу чергу має бути взірцем не лише для тих кого він навчає, а і для всього суспільства загалом.
3
Тищенко, Лілія. "Формування взаємостосунків учасників освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства." New pedagogical thought 105, no. 1 (May 17, 2021): 70–75. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-70-75.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність поняття «педагогіка партнерства», окреслено його принципи та засади. Педагогіку партнерства представлено як чинник формування ефективних взаємостосунків всіх учасників освітнього процесу – учнів, педагогів та батьків. Відповідно до Концепції «Нова українська школа» педагогіку партнерства представлено на різних рівнях, зокрема «педагог – учні», «учень – учень», «педагог – батьки». Особливу увагу зосереджено на соціалізації, адаптації та налагодженні відносин, визначенні спільних цінностей, розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти, організації суб’єкт-суб’єктних взаємин на рівних умовах. Розкрито роль безпечного освітнього середовища для створення комфортної атмосфери розуміння, підтримки, поваги, толерантності під час ранкових зустрічей та організації групової діяльності здобувачів освіти. Обґрунтовано підходи і способи організації педагогіки партнерства на засадах взаєморозуміння, взаємоповаги, балансу прав, обов’язків та відповідальності, зокрема подано орієнтовну тематику батьківських зборів й особливості їх проведення з метою ефективної партнерській взаємодії педагога та батьків.
4
Шапошников, Л. Е. "В.В. РОЗАНОВ О НЕОБХОДИМОСТИ ДЛЯ РОССИИ «НАЦИОНАЛЬНОЙ ШКОЛЫ»." Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке 57, no. 3 (2021): 104–8. http://dx.doi.org/10.24866/1997-2857/2021-3/104-108.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются взгляды В.В. Розанова на проблемы национальной школы. Ориентация отечественного образования на западные стандарты, по его мнению, несет угрозу потери национальной идентичности. Обращение к базисным ценностям отечественной духовной традиции должно стать необходимым элементом школьного обучения. Более того, на качество образовательного процесса неизбежно влияет и статус педагога, в связи с чем в своих работах В.В. Розанов формулирует систему мер по его повышению, а также последовательно критикует политику бюрократизации образования. Автор подчеркивает важность и актуальность идей В.В. Розанова в современных российских реалиях. Ключевые слова: В.В. Розанов, философия образования, образовательная система, национальные традиции
5
Шалівська, Юлія Василівна. "ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ МОЛОДИХ ПЕДАГОГІВ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ." Інноватика у вихованні 2, no. 11 (May 30, 2020): 187–94. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.225.
Full textAbstract:
Сучасна освіта, що безперервно перебуває в режимі реформування, потребує фахівців, здатних не лише пристосовуватись до таких умов, а й уміти навчатись упродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, швидко реагувати на зміни, що відбуваються в суспільстві на кожному етапі його розвитку. Традиційний розрив в теорії і практиці під час підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти призводить лише до часткового усвідомлення молодими фахівцями сутності виконання різних видів професійної діяльності. Відтак, педагоги – вчорашні випускники потребують обов’язкового проходження професійного навчання безпосередньо на робочому місці, підтримки й допомоги колег, досвідченого педагога-наставника, тобто професійної адаптації до нового соціального статусу й нових умов, застосування й удосконалення сформованих компетентностей для здійснення продуктивної педагогічної діяльності. Питання професійної адаптації не є новими, однак залишаються об’єктом розгляду багатьох науковців. У статті проаналізована проблема професійної адаптації молодих педагогів у наукових дослідженнях. У результаті психолого-педагогічного аналізу літературних джерел з’ясовано сутність понять «молодий педагог», «адаптація», «професійна адаптація», виділено сутнісні ознаки цього феномена, розглянуто етапи та структурні компоненти професійної адаптації. Особлива увага звертається на необхідність розробки системи організаційно-педагогічних заходів не лише з боку закладів середньої, а й вищої освіти.
6
Петрова, И. В. "РАЗМЫШЛЕНИЯ ПЕДАГОГА ОБ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ В ЭКОЛОГО-БИОЛОГИЧЕСКОМ ДОПОЛНИТЕЛЬНОМ ОБРАЗОВАНИИ ШКОЛЬНИКОВ. ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННОСТЬ." Биосфера 7, no. 1 (March 30, 2015): 113. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v7i1.51.
Full textAbstract:
Исследовательская деятельность школьников - одно из приоритетных направлений в эколого-биологическом образовании. Его реализация на базе учреждений дополнительного образования недостаточно оценена и осмыслена, поэтому не отрегулированы условия для более продуктивной и комфортной работы педагогов. Существует множество формальных помех нормальной отчетности о работе, педагог оказывается в бюрократической ловушке, которую администрация может использовать (например, против неугодных), а может и не использовать. Требуется придать особый статус исследовательским группам школьников в учреждениях дополнительного образования, делающий возможными занятия малыми группами, смешанный контингент обучаемых и непрерывность программы. Перенос исследовательской деятельности в школы, наблюдаемый в последние годы, не вполне оправдан, так как служит причиной отвлечения учителей от основной работы. Кроме того, они недостаточно компетентны в этой области. Помощь представителей научного сообщества города - это мощный стимул для развития и совершенствования ученических исследований, она держится на связях и взаимопонимании сторон. В последние годы прослеживается тенденция к сокращению числа эколого-биологических центров в стране. Так, в 2007 г. самостоятельное учреждение биологической направленности «Петербургская усадьба» было присоединено к профессиональному лицею - по существу ликвидировано. Его закрытие нарушило сложившиеся традиции в конкретном месте и для определенной части населения, что для нашей страны симптоматично и требует осознания и корректировки. Одной из причин закрытия Усадьбы явилось общее непонимание значения и особенностей исследовательской деятельности для широкого круга школьников. С закрытием Усадьбы был утрачен природный потенциал «музея под открытым небом», созданный здесь за многие годы.
7
Коврігіна, Лілія. "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГА ІНКЛЮЗИВНОГО КЛАСУ." New pedagogical thought 100, no. 4 (February 13, 2020): 80–84. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-100-4-80-84.
Full textAbstract:
Стаття присвячена пошукам методологічних підходів і теоретичних основ формування та розвитку педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу. Висвітлено стан дослідження проблеми педагогічної майстерності в розвідках українських та зарубіжних науковців. Уточнено та конкретизовано сутнісний зміст поняття «педагогічна майстерність», визначено поняття «педагогічна майстерність педагога інклюзивного класу» в контексті розвитку професійної компетентності педагогів в закладі післядипломної педагогічної освіти. Обґрунтовано структуру означеного феномену, сформульовано узагальнений ряд важливих компонентів у структурі педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу, визначений сучасними педагогами й психологами, серед яких основна увага звертається на здібності педагога інклюзивного класу, які є основою його професійної компетентності в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Визначено шляхи розвитку педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу в умовах інституту післядипломної педагогічної освіти.
8
Коврігіна, Лілія. "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГА ІНКЛЮЗИВНОГО КЛАСУ." New pedagogical thought 100, no. 4 (February 13, 2020): 80–84. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-100-4-80-84.
Full textAbstract:
Стаття присвячена пошукам методологічних підходів і теоретичних основ формування та розвитку педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу. Висвітлено стан дослідження проблеми педагогічної майстерності в розвідках українських та зарубіжних науковців. Уточнено та конкретизовано сутнісний зміст поняття «педагогічна майстерність», визначено поняття «педагогічна майстерність педагога інклюзивного класу» в контексті розвитку професійної компетентності педагогів в закладі післядипломної педагогічної освіти. Обґрунтовано структуру означеного феномену, сформульовано узагальнений ряд важливих компонентів у структурі педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу, визначений сучасними педагогами й психологами, серед яких основна увага звертається на здібності педагога інклюзивного класу, які є основою його професійної компетентності в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Визначено шляхи розвитку педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу в умовах інституту післядипломної педагогічної освіти.
9
Скоромна, Маріанна. "РОЛЬ ОСОБИСТОСТІ ПЕДАГОГА У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(102) (October 27, 2020): 383–91. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/383-391.
Full textAbstract:
У даній статті викладено основний зміст науково-педагогічного дослідження, пов’язаного з вивченням проблеми взаємозв’язку особистісних якостей учителя та процесу формування особистості його учнів. Актуальність дослідження визначається важливістю такого аспекту педагогічної взаємодії як вплив особистості вчителя молодших класів на формування особистісних якостей дітей молодшого шкільного віку, на формування соціально прийнятних навичок, набутих дітьми під керівництвом педагога. Ураховуючи особливі відносини педагогів із дітьми молодшого шкільного віку, а саме наслідування поведінки дорослих, бажання демонструвати схвалювані педагогом вчинки, ми звертаємо увагу на особистісні особливості педагогів, їх психологічне здоров’я. У нашій статті ми намагаємося довести, що особистість педагога має вплив на формування особистості дитини, який можна спостерігати в якостях особистості учнів, які найбільш часто будуть зустрічатися в даному класі і відповідатимуть основним рисам особистості вчителя даного класу. Ми вважаємо, що враховуючи велику кількість часу, яку діти проводять зі своїм учителем у період активного формування їх особистості, основним об’єктом для наслідування поведінки та характеру спілкування є саме вчитель.
10
Сорочинська, Тетяна. "Ідеал учителя: порівняння освітніх ідей радянського періоду та сучасності." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 5, 2021): 12–15. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-12-15.
Full textAbstract:
У статті здійснено спробу порівняльного аналізу ідеалу вчителя та освітніх ідей радянського періоду і сучасності. Висвітлено педагогічну концепцію освітнього ідеалу повоєнних років. Схарактеризовано основні складові та вимоги до професійної майстерності сучасного фахівця. Обґрунтовано ідею самовиховання як необхідну передумову набуття і збереження професіоналізму вчителя, зокрема розглянуто основні характеристики педагога-початківця та педагога-майстра, окреслено, як майбутній учитель з об’єкта виховного впливу («Я – студент, нехай мене вчать») перетворюється на суб’єкт організації власної життєдіяльності («Я – майбутній педагог, готую себе до педагогічної діяльності щоденно»). Використовуючи педагогічний досвід відомих педагогів, розкрито сутність професійної індивідуальності вчителя та педагогічної культури як вирішального елемента формування його педагогічної майстерності. Доведено, що індивідуальна педагогічна культура виявляється у професійній поведінці педагога. У контексті розкриття проблеми представлено погляд на вчителя з високим і низьким рівнем педагогічної культури, обґрунтовано поняття «педагогічного безкультур’я» як неуцтва та обмеженості педагога. Зосереджено увагу на гуманістичній установці вчителя, що визначає стратегію і тактику освітнього процесу, а також на духовно-моральній складовій як основі педагогічної діяльності майбутнього фахівця.
Dissertations / Theses on the topic "Статус педагога"
1
Рахматуллаева, Диера. "Профессионально значимые свойства личности преподавателя в системе обучения иностранных студентов." Thesis, НТУ "ХПИ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22487.
Full text
2
Сміла, А. "Проблеми становлення та розвитку молодіжних організацій в сучасній Україні." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7845.
Full text
3
Успенський, Владислав Русланович. "Формування особистісних якостей студентів закладу вищої освіти під час спортивних змагань." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6367.
Full textAbstract:
Успенський В. Р. Формування особистісних якостей студентів закладу вищої освіти під час спортивних змагань : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Г. В. Локарєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 101 с.UA : Робота викладена на 101 сторінки друкованого тексту, містить 13 таблиць. Перелік посилань включає 114 джерел. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування особистісних якостей студентів ЗВО за умов їх активної участі у спортивних змаганнях. Об’єкт дослідження: спортивні змагання та їх значення в процесі фізичного виховання студентів. Предмет дослідження: ситуації змагання як педагогічна умова формування особистісних якостей студентів закладу вищої освіти під час спортивних змагань. У роботі теоретично досліджено сучасний стан фізичного виховання у ЗВО, мету, завдання та форми фізичного виховання студентів; визначено ситуації спортивного змагання як передумову формування особистісних якостей студентів закладу вищої освіти; розглянуто та визначено роль педагога-тренера з фізичної культури, вимоги до його особистості та педагогічної майстерності; проведено педагогічне експериментальне дослідження з формування особистісних якостей студентів ЗВО під час спортивних змагань; визначено педагогічні умови формування особистісних якостей студентів ЗВО за умов їх активної участі у спортивних змаганнях. Практичне значення роботи: отримані результати можуть бути застосовані у закладах вищої освіти в роботі викладачів з фізичного виховання як підхід до системного аналізу та розвитку індивідуально-психологічних особливостей (особистісних якостей) студентів ЗВО, а також для організації спортивних команд із числа студентської молоді та використовуватися в психологічній підготовці спортсменів-студентів закладів вищої освіти.
EN : The work is presented on 101 pages of printed text, contains 13 tables. The list of references includes 114 sources. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the pedagogical conditions for the formation of personal qualities of freelance students under the conditions of their active participation in sports competitions. Object of research: sports competitions and their importance in the process of physical education of students. Subject of research: competition situations as a pedagogical condition for the formation of personal qualities of students of higher education institutions during sports competitions. The paper theoretically investigates the current state of physical education in the Free Economic Zone, the purpose, objectives and forms of physical education of students; identified situations of sports competition as a prerequisite for the formation of personal qualities of students of higher education; the role of the teacher-trainer in physical culture, requirements to his personality and pedagogical skill are considered and defined; conducted a pedagogical experimental study on the formation of personal qualities of students ZVO during sports competitions; pedagogical conditions of formation of personal qualities of students of ZVO under the conditions of their active participation in sports competitions are defined. Practical significance of the work: the obtained results can be used in higher education institutions in the work of physical education teachers as an approach to systematic analysis and development of individual psychological characteristics of students, as well as for organizing sports teams from among students and used in psychological training of athletes-students of higher education institutions.
Books on the topic "Статус педагога"
1
Science and education: collection of works of the participants of the XII Regional scientific conference of students and young scientists. Science and Innovation Center Publishing House, 2021. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-907208-52-0.
Full textAbstract:
Сборник содержит статьи участников конференции. В них отражены результаты исследований в области обучения и образования в различных аспектах: психология, педагогика, право, экономика, информационные технологии. Рекомендуется студентам, преподавателям для использования в научных и учебных целях.
2
Современные подходы к организации юннатской деятельности, 9SRC2021 : Тезисы докладов Девятой Сибирской межрегиональной конференции, 2–3 ноября 2021 года, Новосибирск. Рос. акад. наук, Сиб. отд-ние, Федер. исслед. центр Ин-т цитологии и генетики., 2021. http://dx.doi.org/10.18699/9src2021.
Full textAbstract:
В настоящее время Правительство Российской Федерации уделяет большое внимание дополнительному образованию. Разработан и вынесен на обсуждение «Проект Концепции развития дополнительного образования детей до 2030 года», где одной из главных целей дополнительного образования является «создание условий для самореализации и развития талантов, воспитания гармонично развитой и социально ответственной личности». Такие личности сегодня очень нужны нашей стране, а постановка цели продиктована современными вызовами как в России, так и во всем мире. И, пожалуй, главный из них – ухудшение качества окружающей среды, в которой мы живем. Загрязнения воздуха, почвы, воды и даже собственного организма лежат в основе этого процесса. Однако все это можно изменить в лучшую сторону, если изменить свое отношения к природе. Для этого необходимо формировать у всех граждан экосообразное поведение – способность человека воспринимать, хранить и использовать информацию с целью гармонизации взаимодействия с окружающей средой. Начинать это нужно с самого раннего возраста – с детского сада. Огромную роль в этом процессе играет юннатское движение. У него удивительная история, которой можно гордиться, где можно черпать силы, чтобы идти дальше и умножать армию исследователей и защитников природы. Главным идейным стержнем юннатского движения была и остается любовь к природе, желание познать ее законы, бережное отношение ко всему живущему на Земле. Это невозможно сформировать без участия педагога-наставника – профессионала, неравнодушного к своей работе и личности ребенка, человека, умеющего слушать и слышать воспитанника. Многие известные ученые-биологи, педагоги естественнонаучных дисциплин получили первые навыки исследовательской деятельности именно в кружках юных натуралистов. Сегодня с уверенностью можно сказать, что движение юных исследователей и защитников природы выдержало проверку временем и остается значимым и востребованным в любом детском возрасте. Создание и функционирование профессиональной площадки для обсуждения проблем по формированию у школьников экологической культуры через развитие проектных и исследовательских навыков оправдано уже многими годами ее существования. Именно исследовательские и проектные навыки будущих выпускников, согласно современным тенденциям развития образования, должны стать основой их успешности в решении поставленных временем задач. Исследовательский характер деятельности обучающихся способствует воспитанию инициативы, активного, добросовестного отношения к научному эксперименту, увеличивает интерес к изучению экологического состояния своей местности, экологических проблем родного края. По сути исследовательская и проектная деятельность обучающихся тесно взаимосвязаны, хотя между ними имеются некоторые различия. В основе любого проекта лежат принципы научного исследования, которое предполагает наличие и реализацию основных этапов исследовательской деятельности: постановка проблемы, изучение теории, посвященной выбранной проблеме, подбор методик исследования и их практическое применение, сбор собственного материала, его анализ и обобщение, выводы. Познание еще в юности азов исследовательской деятельности, несомненно, развивает организаторские способности личности, формирует целостность характера и играет большую роль в дальнейшем осознанном выборе профессии. Проведение в Новосибирске ежегодной Сибирской межрегиональной конференции, посвященной юннатскому движению, стало доброй традицией. В 2021 году уже в девятый раз организует и проводит конференцию Федеральный исследовательский центр Институт цитологии и генетики Сибирского отделения Российской академии наук (ИЦ иГ СО РАН ) в лице своего структурного подразделения – лаборатории экологического воспитания. Название конференции «Современные подходы к организации юннатской деятельности» ставит целью распространение опыта организации эффективной работы по формированию у подрастающего поколения экосообразного поведения в настоящем и будущем. О результатах такой работы педагогам и юннатам представлена возможность рассказать на страницах этого сборника тезисов докладов участников конференции. Мы постарались включить все присланные работы участников конференции, понимая важность участия ребенка в исследовательской деятельности природы, поддержать даже те работы, где исследования находятся только лишь на первых этапах реализации замысла автора. Предлагаем вашему вниманию тезисы исследовательских работ педагогов, методистов, а также юных натуралистов – участников конференции, которые могут быть интересны всем, кому небезразлично юннатское движение. В сборнике также представлена информация: • об организаторе – Федеральном исследовательском центре Институт цитологии и генетики Сибирского отделения Российской академии наук, • о лаборатории экологического воспитания ИЦ иГ СО РАН , • о ежегодной Сибирской межрегиональной конференции, посвященной юннат- скому движению, • об альманахе «Моя Сибирь», • о развитии юннатского движения в России, • об авторах – представителях организаций, работающих с юннатами, • об авторах – юннатах. Конференция проводится при поддержке Курчатовского геномного центра Института цитологии и генетики Сибирского отделения Российской академии наук, проект № 075-15-2019-1662.
3
Орлов, В. В., ed. Распад СССР: причины, ход, последствия ( к 30-летию цивилизационной катастрофы). Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2021. http://dx.doi.org/10.29030/978-5-394-05053-4-2022.
Full textAbstract:
В сборнике представлены материалы Всероссийской научно-практической конференции, проведенной в ноябре 2021 г. в Институте государственного администрирования. Изложены полярные точки зрения на внутренние и внешние причины распада СССР, показана их зависимость от объективных и субъективных факторов, приведших к его превращению из мировой сверхдержавы в страну регионального значения. Крушение Советского Союза произошло буквально за пять-шесть перестроечных лет, что свидетельствует о реальных системных проблемах в обеспечении национальной безопасности страны. Была ли в принципе реформируема советская система или она исчерпала свой потенциал развития и у нее не имелось шансов на будущее? Что лежит в основе распада СССР – объективные пороки советской системы и она канула в Лету «под бременем своих несовершенств» или же в основе ее крушения лежат целенаправленные антигосударственные действия политического руководства страны? Какова роль в ликвидации Советского Союза коллективного Запада во главе с США? Авторы сборника статей, придерживающиеся различных политических воззрений, по-разному отвечают на эти и другие дискуссионные вопросы, связанные с исследованием причин краха СССР. Для педагогов, психологов, юристов, экономистов, социологов, историков, культурологов, а также студентов, магистрантов и аспирантов.
Book chapters on the topic "Статус педагога"
1
Радченко, Марія. "САМОСВІДОМІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: СТРУКТУРА ТА ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ПОТРЕБИ У САМОВДОСКОНАЛЕННІ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed), chair Валерій Радул. 2nd ed. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.07.
Full textAbstract:
Завдання викладача педагогічного університету полягає в тому, щоб формувати внутрішній світ студента, впливаючи, таким чином, на становлення особистості майбутнього педагога. Надзвичайно важливо, щоб виховання переростало в процес самопізнання, самовдосконалення, обумовлений чітким усвідомленням самого себе і своєї життєвої програми. Для цього потрібно знати структуру самосвідомості, її механізми і способи формування. В статті проаналізовано різні сторони проблеми особливостей самосвідомості. Показано особистості дослідження процесу формування професійної самосвідомості майбутніх педагогів. Описано основні поняття самосвідомості (професійної самосвідомості) майбутнього педагога. Представлено структуру самосвідомості майбутнього педагога.
2
Щавинская, Лариса Леонидовна. "Григорий Сковорода — украинский писатель и философ XVIII в." In Материалы для виртуального Музея Славянских Культур. Выпуск 1, 405–10. Институт славяноведения РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31168/0436-7.64.
Full textAbstract:
В статье рассматривается деятельность и учение Григория Саввича Сковороды (1722–1794) — выдающегося украинского писателя, философа и педагога-просветителя. Его учение о «трех мирах» до сих пор вызывает весьма различные толкования в научных кругах. Сковорода был поэтом, писавшим духовные стихи. Он сочинял стихотворные произведения, прежде всего различного рода песни, писал трактаты, притчи, диалоги, басни, делал переводы. Еще при жизни писатель Сковорода стал широко известен. Но интерес к его философским произведениям стал возрастать лишь через много лет после кончины их автора. Сковорода является одним из самых замечательных мыслителей в истории славянских культур и литератур.
3
Соломчак, Х. О. "Рівень актуального стану формування у підлітків інтересу до занять туризмом в умовах позашкільного закладу освіти." In ПЕДАГОГІКА XXI СТОЛІТТЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, 415–40. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-16.
Full textConference papers on the topic "Статус педагога"
1
Eskina, Liliia Faritovna. "Совершенствование профессиональных компетенций педагогов ДОУ посредством реализации проекта по улучшению качества дошкольного образования через самообразование «Вперёд, педагог!»." In International Research-to-practice conference. Publishing house Sreda, 2019. http://dx.doi.org/10.31483/r-33373.
Full textAbstract:
В статье рассказывается о реализации в детском саду организационно-методического проекта по улучшению качества дошкольного образования через самообразование педагогов «Вперёд, педагог!». Только личностно-профессиональная позиция педагога в профессиональном развитии ориентирует на понимание современных реалий. Безусловно, одним из показателей профессиональной компетентности педагога является его способность к самообразованию, которая проявляется в осознании несовершенства настоящего положения образовательного процесса и стремлении к росту, самосовершенствованию.
2
Haixia, Li, and M. K. Shlangman. "Information skills of a modern teacher." In XXVI Региональная научная конференция аспирантов и молодых исследователей. Знание-М, 2021. http://dx.doi.org/10.38006/00187-081-4.2021.74.79.
Full textAbstract:
В век информационных технологий в отношении педагога выдвигаются достаточно высокие требования, в связи с чем в данной статье был раскрыт вопрос о том, какими основными информационными умениями должен обладать современный педагог. В работе были использованы методы теоретического анализа, контент-анализа, общие методы теоретических педагогических исследований и общие методы экспериментальных педагогических исследований.
3
Ignatova, Natalia Petrovna. "Инклюзивная образовательная среда как условие развития и социальной адаптации детей с особыми образовательными потребностями." In International Scientific and Practical Conference. TSNS Interaktiv Plus, 2019. http://dx.doi.org/10.21661/r-497587.
Full textAbstract:
В данной статье отражён положительный опыт деятельности социально- реабилитационного центра по развитию и адаптации детей со сложными дефектами развития. Существующие проблемы изложены последовательно. Акцентированное внимание уделяется понятиям «инклюзивное образование» «социальные пробы», как вариантам адаптации воспитанников с ограниченными возможностями здоровья. Материал статьи даст возможность педагогам осмыслить проблемы организации инклюзивного образования и возможные пути их решения, а также нацелен на педагогических работников социально-реабилитационных центров, педагогов общего и дополнительного образования, студентов педагогических учебных заведений .
4
Brunchukova, Nadezhda. "Formation of ethical consciousness of a future elementary school teacher." In PERSONALITY IN SPACE AND TIME. SmolGU, 2021. http://dx.doi.org/10.35785/978-5-88018-430-9-2021-10-24-31.
Full textAbstract:
Согласно определению современного воспитательного идеала, представленного в «Концепции духовно-нравственного развития и воспитания личности гражданина России», и в соответствии с задачами, стоящими перед российской системой образования в целом, воспитание высоконравственной личности выступает в качестве одной из ее ключевых на современном этапе развития общества, что, 25 в свою очередь, определяет приоритетные направления профессиональной подготовки будущего педагога. Процесс духовно-нравственного развития и воспитания ребенка опирается не только на имеющиеся методические знания и умения будущего педагога, теоретический и практический опыт, но и на его личностно-нравственное отношение к тому, что происходит в обществе. В связи с этим формирование этических ценностей самого педагога должно и можно рассматривать как важную составляющую эффективности решения стоящих перед педагогом задач. В статье анализируются возможности содержания подготовки учителя начальных классов на этапе профессионального вузовского образования (профиль «Начальное общее образование») с точки зрения формирования этического сознания будущих специалистов.
5
Осипова, Ирина Сергеевна, and Наталья Ивановна Постникова. "RESILIENCE OF PHYSICAL EDUCATION TEACHERS AS AN ASPECT OF SOCIAL SECURITY." In Национальная безопасность России: актуальные аспекты: сборник избранных статей Всероссийской научно-практической конференции (Санкт-Петербург, Июль 2020). Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.37539/nb186.2020.57.89.004.
Full textAbstract:
Цель статьи - на основе анализа научной литературы раскрыть актуальность формирования резильентности у будущих педагогов физической культуры. Резильентность педагога физической культуры рассматривается как опора формирования социальной безопасности. The purpose of the article is to reveal the relevance of the formation of resilience in future teachers of physical culture. The resilience of a physical culture teacher is considered as a support for the formation of social security.
6
Ганжа, И. С. "Диагностика успешности деятельности педагога." In Наука России: Цели и задачи. НИЦ "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-06-2021-42.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются основные особенности понятия успешности. В работе изучено также понятие профессиональная успешность, его сущность. В данной статье описаны основные критерии успешности педагогической деятельности.
7
Михайлова, Мария Юрьевна, and Инна Витальевна Субботина. "Формирование мотивационной готовности учащихся музыкальной школы к исполнительской деятельности в классе фортепиано." In VIII Всероссийская научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2020. http://dx.doi.org/10.36906/ksp-2020/70.
Full textAbstract:
Статья содержит анализ мотивационной готовности учащихся музыкальной школы к исполнительской деятельности в классе фортепиано. Статьи посвящена вопросам педагогической диагностики с целью определения уровня мотивации школьника к обучению игре на фортепиано, роли родителей в данном процессе и умения педагога создать на уроке творческую среду для исполнительской деятельности.
8
Хажмурадов, М. А., Э. Д. Алисултанова, Н. А. Моисеенко, and Р. С. Хатаева. "О ФОРМИРОВАНИИ КОМПЕТЕНЦИЙ ПЕДАГОГА ЦИФРОВОЙ ШКОЛЫ." In Материалы I Всероссийской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 100-летию ГГНТУ им. академика М.Д. Миллионщикова "ОБРАЗОВАНИЕ БУДУЩЕГО". Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.conf.2020.49.28.001.
Full textAbstract:
В статье описывается роль формирования научно-методического сопровождения реализации программы «Учитель цифровой школы». Охарактеризована система организации инновационной деятельности педагогов в формате непрерывного образования и функционирования постоянно действующей системы их профессиональной поддержки. Методы реализации функционирования Центра обоснованы на основе активных форм научно-методической работы, обеспечивающей опережающее внедрение продуктивных педагогических технологий в соответствии с современными тенденциями развития образования.
9
Кашапова, Л. М., and К. О. Манурова. "Активизация хореографической памяти младших школьников средствами игровых технологий." In Наука России: Цели и задачи. НЦ "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-04-2021-47.
Full textAbstract:
В предлагаемой статье рассматриваются теоретические и практические аспекты современных педагогических технологий для активизации обучающихся в хореографическом образовании; определена перспективность и результативность деятельности педагога-хореографа в этом направлении на основе использования игровых технологий обучения.
10
Баку,, М. А. "ЛИЧНОСТНО-ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ КАЧЕСТВА ПРЕПОДАВАТЕЛЯ В УСЛОВИЯХ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ В ПЕРИОД ПАНДЕМИИ." In Цифровизация – драйвер экономического роста в постпандемический период: Всероссийская научно-практическая конференция с международным участием. РИЦ ХГУЭП, 2021. http://dx.doi.org/10.38161/978-5-7823-0742-4-2021-2016-222.
Full textAbstract:
Экстренный переход высших учебных заведений страны в период начала пандемии COVID-19 на дистанционное обучение потребовал нового взгляда и оценки личностно-профессиональных качеств преподавателя, разработки новых форм и методов обучения, освоения новых инструментов, необходимых для осуществления образовательной деятельности в цифровой среде. В статье рассматриваются требования, которые предъявляются к профессиональным и личностным качествам педагога при переходе к дистанционному обучению в сжатые сроки, а также трудности, с которыми он сталкивается при организации обучения. Личность педагога в этих экстремальных условиях
является основным ресурсом, обеспечивающим успешность организации и осуществления преподавательской деятельности. Среди профессиональных качеств преподавателя выделяются такие качества как самообучаемость и саморазвитие, креативность, организованность, цифровая толерантность, наиболее важными личностными качествами являются эмоциональная стабильность, гибкость, способность к саморегуляции своей профессиональной деятельности и к взаимодействию со студентами.
Reports on the topic "Статус педагога"
1
Лаврентьєва, Олена Олександрівна. Методологічні вміння майбутнього інженера-педагога: проблема сутності й генезису розвитку. КЛА НАУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4579.
Full textAbstract:
У статті розкривається проблема сутності та змісту методологічних умінь майбутнього інженера-педагога; методологічні уміння презентуються як складні, що можуть бути представлені комплексом інтелектуальних, дослідницьких, проектувальних та рефлексивних умінь, а також розмежовані на загальнопрофесійні та спеціальні методологічні вміння, що характеризуються особливістю прийомів їх застосування інженером-педагогом у відповідній технічній галузі знань.
2
Шутько, Віктор Васильович. Непрофесійна фізкультурна освіта майбутнього педагога. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1965.
Full textAbstract:
В статті відображена необхідність професійної фізкультурної освіти студентів педагогічного навчального закладу для її застосування в своїй подальшій педагогічній діяльності. Ознайомлення студентів педагогічного вищого навчального закладу з основами методики застосування фізичних вправ і рухливих ігор в різних формах організації фізичного виховання дає їм можливість суттєво поповнити свій педагогічний багаж в непрофесійній фізичній освіті, а в подальшому передати свої уміння та руховий досвід школярам та вихованцям.
3
Щербина, С. М., and І. Ю. Щербина. Формування готовності майбутніх учителів до здоров’язберігаючого навчання як один із шляхів реалізації оздоровчої функції освіти. КНУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3095.
Full textAbstract:
У статі розкрита роль учителя у реалізації здоров’язберігаючої педагогіки у загальноосвітній школі, актуалізовано проблему здоров’язбереження учнів у навчанні, висвітлена сутність та роль здоров’язберігаючої діяльності педагога; розглянута сутність понять «здоров’язберігаюче освітнє середовище», «здоров’язбереження учнів», «здоров’язберігаюче навчання», «здоров’язберігаюча діяльність учителя», «готовність майбутніх педагогів до здоров’язберігаючого навчання», зазначено, що формування готовності майбутніх вчителів до здоров’язберігаючої навчання - один із шляхів реалізації оздоровчої функції освіти.
4
Большаніна, Ольга Валентинівна. Філософія супрематизма художника-педагога Казимира Малевича. Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5075.
Full textAbstract:
У статті говориться про розвиток публіцистичної та педагогічної діяльності Казимира Малевича. Розкрито зміст терміну супрематизм та впровадження його принципів у педагогічній практиці митця. Висвітлено теоретичну основу праць «О новых системах в искусстве» та «Супрематизм. Мир как беспредметность или вечный покой». Детально описано викладацьку діяльність митця в різних освітніх структурах протягом життя.
5
Сушенцева, Лілія Леонідівна. Формування професійної мобільності інженера-педагога: методологічний аспект. КДПУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/533.
Full textAbstract:
В статті розкрито вплив динамічних змін на ринку праці на формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів; проаналізовано професійну мобільність як філософську, соціологічну, економічну, психологічну та педагогічну категорію.
6
Білоус, О. С. Імідж педагога як основа його професійної діяльності. РВВ КГУ, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3341.
Full textAbstract:
В статті розглядається проблема формування іміджу педагога ВУЗу як однієї з основ його професійної діяльності. Розкриваються структурні компоненти іміджу педагога, його основні складові та роль іміджевого впливу на студентів.
7
Волощук, І. А., and Н. І. Дацька. Позиція педагога як засіб подолання зневаги серед учнів. ВЦ КДПУ; Айс Принт, March 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3110.
Full textAbstract:
У статті розглянуто окремі аспекти подолання конфліктних ситуацій у стосунках з учнями. Детально розкриваються причини їх виникнення та позиція педагога у вирішенні конфліктів .У статті наведено основні проблеми зневаги до вчителів.
8
Перерва, Вікторія Вікторівна. Матрична модель рівнів професійно-термінологічної компетентності майбутнього педагога. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4211.
Full textAbstract:
Стаття присвячена виявленню раціонального інструментарію діагностики рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності (ПТК) майбутнього спеціаліста на основі обґрунтованих та уніфікованих критеріїв і показників, які є необхідною передумовою ефективності її становлення. Так як розуміння структури є вихідним етапом розроблення методики визначення рівня сформованості, проведено аналіз компонентного складу ПТК, що являє єдність трьох компонентів: предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативно-мовленнєвого. Становлення ПТК визна-чається рівнем розвитку кожного її структурного компонента. Запропоновано трирівневий аналіз кожного структурного компонента ПТК. Поєднання оцінок їх рівня сформованості забезпечує об’єктивність загальної оцінки. Критерії сформованості ПТК відповідають її компонентному складу і представлені теоретичним (гносеологічним), особистісним (мотиваційним) і практичним (комунікативним). Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні й удосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста та зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Наведена характеристика низького (початкового), середнього (достатнього) й високого (компетентного) рівнів сформованості професійно-термінологічної компетентності. Запропонована тривимірна матрична модель визначення рівня сформованості професійно-термінологічної компетентності майбутнього спеціаліста, що формується за результатами діагностичного дослідження рівнів сформованості кожного з компонентів ПТК. Сформульовано основні завдання емпіричного визначення стану сформованості компонентів ПТК. Виокремлено основні групи методів дослідження рівня сформованості окремого компонента ПТК: методи визначення ступеня розуміння (володіння) термінами; виявлення особливостей застосування термінів у письмовому мовленні; самооцінки ступеня володіння термінологією за фахом і методи обробки отриманих даних.
9
Білоус, О. С. Системний підхід у формуванні творчої активності майбутнього педагога. Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3366.
Full textAbstract:
В статті обґрунтовується необхідність модернізації підготовки кадрів в умовах вищої школи. Розглядається проблема реалізації системного підходу у формуванні творчої активності майбутніх педагогів, їх готовності до творчої професійної діяльності.
10
Кравцова, Інна Адамівна. Формування професійної компетентності педагога в системі неперервної освіти. Київ: Гнозис, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1695.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання розвитку професійної компетентності педагога в системі непреривної освіти. Умови формування професійної компетентності педагога визначаються соціальним попитом та наявністю матеріально-технічної, науково-методичної баз, відповідних кваліфікованих кадрів. На сьогодні першочерговим є завдання щодо організації співпраці загальноосвітніх і професійних навчальних закладів у межах освітнього кругу і вирішення поставлених перед ним завдань, що дало б можливість підвищити ефективність і якість не тільки навчання, а й підготовки майбутніх спеціалістів та забезпечити висококваліфікованими кадрами підприємства регіону.