Academic literature on the topic 'Способи литва'

Lithuanian loanwords describing human character and behaviour (based on the material of Polish dialects in Lithuania) The aim of the present article is to describe the vocabulary of Lithuanian origin that correlates with an individual’s psychology. The major attention in the article is given to the function of this lexical group in the present-day Polish dialects, as well as to the changes, which took place in the semantic structure of the borrowings in comparison to the original expressions. In this connection, the area of the usage of corresponding lexemes in Lithuanian dialects has been established, their semantic structure analysed, and stylistic marking regarded. Most of the analyzed material has been chosen from my personal collection of Lithuanisms, and it contains vocabulary used in various dialect regions of Lithuania. The Lithuanisms discussed in the article correlate to such individual’s qualities as loquacity, proneness to complain, moan, wail, frivolity, slowness, negligence, slyness and foolishness. Заимствования из литовского языка обозначающие черты характера человека и типичные для него способы поведения (на материале польских говоров в Литве)В статье рассматривается группа лексики литовского происхождения связанная с психической сферой жизни человека. Основное внимание обращено на способ функционирования заимствованных лексических единиц в польских говорах и на те семантические сдвиги, которые произошли в смысловой структуре заимствований по сравнению со словами-источниками. В связи с этим определена сфера употребления соответсвующих лексем-прототипов в литовских говорах, пpoанализирован их семантический объем, учтена стилистическая окраска. Основой исследования является диалектная лексика, собранная автором на различных польскоязычных ареалах Литвы. Анализируемая в статье заимствования касаются таких характерных для человека черт, как: болтливость, сварливость, плаксивость, легкомыслие, медлительность, нерасторопность, хитрость и смекалистость.

В статье анализируются нюансы изменений в советско-литовских отношениях после государственного переворота, осуществленного в декабре 1926 г. Приход к власти лидеров Союза литовских националистов (таутининков) А. Сметоны и А. Вольдемараса изначально способствовал возникновению ситуации неопределенности в двусторонних отношениях. В Москве были крайне озабочены стремлением Вольдемараса добиться обострения польско-советских противоречий с целью выгодного для Литвы решения проблемы Вильнюса. Советская сторона испытывала опасения, что Вольдемарас способен спровоцировать вооруженный конфликт с Польшей и что в этот конфликт неизбежно окажется втянут Советский Союз. С другой стороны, советская дипломатия была заинтересована в сохранении как в сохранении независимости Литвы, так и в поддержании некоторой напряженности в отношениях Польши и Литвы, поскольку такая ситуация создавала препятствия для распространения влияния Польши на весь восток Балтики. К концу 1920-х гг. для Москвы стало очевидным, что недовольство политикой Вольдемараса в Литве достигло своего апогея и что следует ждать в ближайшем будущем вытеснение Вольдемараса из политической жизни Литвы. В результате за несколько месяцев до отставки Вольдемараса политическое руководство СССР категорически высказалось против контактов с ним руководства Народного комиссариата по иностранным делам. The article analyzes the nuances of changes in Soviet-Lithuanian relations after the coup d'etat carried out in December 1926. The coming to power of the leaders of the Union of Lithuanian Nationalists (tautininkai) A. Smetona and A. Voldemaras initially contributed to the situation of uncertainty in bilateral relations. Moscow was extremely concerned about Voldemaras' desire to exacerbate the Polish-Soviet contradictions in order to solve the Vilnius problem in Polish-Lithuanian relations. The Soviet diplomats feared that Voldemaras could provoke an armed conflict with Poland and that the Soviet Union would inevitably be involved in the conflict. On the other hand, Soviet diplomacy was interested in maintaining both the Independence of Lithuania and the maintenance of some tension between Poland and Lithuania, as this situation created obstacles to Poland's spread of influence throughout the Baltic East. By the end of the 1920s, it became apparent to Moscow that dissatisfaction with Voldemaras' policy in Lithuania had reached its climax and that Voldemaras should be forced out of Lithuanian political life in the near future. As a result, a few months before Voldemaras' resignation, the political leadership of the USSR categorically opposed contacts with him by the leadership of the People's Commissioner for Foreign Affairs.

Изменение социолингвистической ситуации в Литве, а также определенные различия в зву- ковых системах русского и литовского языков позволяют предположить, что произношение носителей русского языка, хорошо владеющих литовским языком, несколько отличается от нормативного русского произношения. Одним из акустических коррелятов палатализа- ции смычных согласных является увеличение длительности их фазы взрыва сравнительно с соответствующими твердыми. В русском языке палатализация приводит к изменению способа образования смычного согласного, а именно, к появлению аффрицированной фазы, тогда как литовские смычные акустически не всегда противопоставлены по твердости- мягкости. Анализ спектральной картины смычных твердых [d], [b], [g] и мягких [d’], [b’], [g’] в соче- тании с гласными [i], [ы],[e], [a], [o], [u] показал, что в произношении носителей русского языка в Литве, так же, как и в нормативном русском произношении, наибольшее увеличение длительности взрыва характерно для мягкого переднеязычного согласного [d’] (сравнительно с [d] твердым). В отличие от нормативного русского произношения, в произношении носи- телей русского языка в Литве взрыв мягких [b’] и [g’] может совпадать по длительности со взрывом соответствующих твердых согласных или быть короче его.

Досліджуються проблемні питання встановлення у судовому процесі змісту норм іноземного права. Мета статті – теоретично осмислити та системно розглянути міжнародно-правові та внутрішньодержавні аспекти регулювання встановлення змісту іноземного права. Проаналізувати закріплені в законодавстві України способи встановлення змісту норм іноземного права на предмет наявності переваг і недоліків, окреслити пропозиції їх вдосконалення. Зокрема, автор аналізує положення як міжнародноправових актів (Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства), так і внутрішньодержавних нормативно-правових актів різних країн, які регулюють особливості встановлення змісту іноземного права, що підлягає застосуванню в тій чи іншій справі. Досліджує законодавство різних держав залежно від визначення їхніми правовими системами іноземного права як “права” (Естонії, Німеччини, Румунії, Австрії, Болгарії, Угорщини, Італії, Бельгії, Франції), як “факту” (Сполучене Королівство, Ірландії, Мальти, Люксембургу, Іспанії), а також тих, які дотримуються гібридної природи іноземного права (Латвії, Литви, Нідерландів). Увага акцентується на методах встановлення змісту іноземного права під час здійснення судочинства судами зазначених країн (запити суду до міністра юстиції або міністра закордонних справ, допит свідків, залучення експертів та подання експертних висновків, запит суду іноземним юристам тощо). Зроблено висновок, що способи встановлення змісту іноземного права залежать від правової природи іноземного права, яка підтримується в конкретній державі. Зазначається, що Україна належить до держав, які дотримуються правової концепції іноземного права. Проаналізувавши вітчизняне законодавство, виокремлено такі способи встановлення змісту іноземного права: звернення із запитом до Міністерства юстиції України щодо надання інформації про матеріальне право тієї чи іншої іноземної держави, яке підлягає застосуванню при вирішенні судового спору, залучення експерта з питань права, надання учасниками спору документів, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень. Також додатково науковці виділяють такі способи: звернення у Торгово-промислову палату, висновки іноземних юристів, допиту ролі свідків спеціалістів з іноземного права з числа юристів і будь-яких експертів, звернення у наукові установи тощо.

Завданням вищих навчальних закладів є підготовка майбутніх фахівців до мінливого ринку праці. Але яких навичок навчити і у який саме спосіб є надзвичайно складним питанням. Уміння співпрацювати має вирішальне значення для успіху у професійній та освітній діяльності; завдання для викладачів іноземних мов полягає в тому, щоб переформатувати акцент під час навчання на питання, що стосуються розвитку навичок співпраці. Це також є гострою проблемою в науковій літературі з питань навчання англійської мови для конкретних цілей, оскільки дослідження в цій галузі були дещо обмеженими, тобто найчастіше вони досліджують співпрацю як спосіб розвитку взаємодії. Крім того, навчанням співпраці, а також включенням різноманітних завдань для вдосконалення співпраці дослідники часто нехтують. У цій галузі досліджень також не беруть до уваги виклики та можливості, з якими зіштовхуються студенти під час навчання співпраці під час занять англійської мови для конкретних цілей. Стаття має на меті набути більш глибокого розуміння феномену співпраці під час занять англійської мови для конкретних цілей, щоб полегшити діяльність викладачів мови, які більше не можуть нехтувати нагальною потребою розвивати співпрацю на своїх заняттях. Дослідження проводили в Латвії місцеві викладачі в двох технічних університетах на заняттях англійської мови для конкретних цілей для студентів інформатики. Для цього дослідження були відібрані студенти першого та другого курсів (56 студентів з Каунаського технологічного університету та 54 з Вільнюського технічного університету імені Гедиміна. Якісні дані, отримані за допомогою спостережень та співбесід, показали, що такі завдання можуть сприяти загальній успішності студентів для покращення знання мови, оскільки вони посилюють мотивацію та активність. Окрім навичок співпраці, вони сприяють розвитку багатьох інших життєво важливих навичок для роботи у ХХІ столітті.

Lithuanian borrowings denoting human states, dispositions and the ways of expressing frankness and unwillingness (based on the material of Polish dialects in Lithuania)The present article is a continuation of the previous studies (Rutkowska, 2009, 2010) dedicated to Lithuanian borrowings. Two previous articles have been related to human appearance and mental characteristics. The subject of the present article is Lithuanian borrowings which describe specific human dispositions and mental states, as well as the usage of epithets and the ways of addressing other people (terms of endearment). The lexical material of the article and vocabulary analyzed previously allows to state that the words referring to man make up a group of fairly large vocabulary of Lithuanian origin. It has been observed that words of such semantic categories as agriculture, weaving, fishery, construction are characterized nowadays as archaic because of the disappearance of a particular type of folk culture and changes in the field of rural activities. However, different ways of describing a person are still present in various dialect areas. A varying degree of adaptation of borrowed lexemes suggests that the penetration of such lexemes was a continuous process, which lasted throughout the period of the contact of Polish and Lithuanian dialects, and this process is continuing at the present day. The reason for the linguistic behavior of this type of Lithuanian words in Polish dialects is semantic capacity and expressiveness of these lexemes. Литуанизмы, обозначающие состояния и склонности человека, а также способы выражения им нежности или пренебрежения (на материале польских говоров в Литве)Данная статья является продолжением предыдущих исследований, посвященных заимствованиям из литовского языка, характеризующим человека (Rutkowska, 2009, 2010). Две предыдущих статьи были посвящены анализу лексики, определяющей внешний облик и черты характера человека. Предметом исследования в данной статье являются слова, связанные с типичными склонностями человека, а также афектонимы и прозвища. Лексика, представленная в трех очередных статьях, свидетельствует о многочисленности заимствований данной лексико-семантической группы и ее продуктивности. Если слова, принадлежащие к таким семантическим категориям, как земледелие, ткачество, строительство, характеризуются архаичностью в силу перемен, происходящих в сельскохозяйственной сфере жизни, то названия, определяющие человека, и в дальнейшем употребляются на разных диалектных ареалах Литвы. Различная степень адаптации данных лексем свидетельствует о том, что процесс проникновения заимствованной лексики был длительным и существовал на протяжениии всего периода контактирования польских и литовских говоров, активно подолжается и в настоящее время. Причиной сохранения в польских говорах данной лексики является ее антропоцентризм, семантическая наполненность и экспрессивность.

Проблема и цель. В осенний период времени накапливается опавшая листва в садах и парковых зонах. При этом распостраненные методы утилизации листвы, такие как запашка, мульчирование или транспортирование на свалку, являются недостаточно эффективными и не везде могут применяться, поэтому необходимо создать низкозатратный способ ее утилизации. Таким способом является преобразование листвы в удобрение путем ее экструдирования с добавлением специальных препаратов, которые способствуют быстрому разложению, насыщая почву полезными микроэлементами. Цель исследований – обоснование параметров экструдера для получения гранулированного органоминерального комплекса удобрений из опавших листьев. Методология. Был проведен анализ существующих видов прессов и подобран оптимальный тип рабочих органов для утилизации опавших листьев. Была изготовлена лабораторная установка в виде шнекового экструдера. С целью подбора наиболее подходящего препарата для добавления в экструзию был проведен сравнительный анализ свойств самых востребованных препаратов. Предложен состав изготавливаемого минерально-органического комплекса. Представлена методика расчета производительности предложенного шнекового экструдера. Результаты. Для исследований выбран оптимальный тип рабочих органов пресса, наиболее подходящий для утилизации листвы с помощью преобразования ее в экструзию. Шнековый экструдер способен обеспечить влажный способ прессования, что значительно облегчает процесс утилизации листьев, так как влажность исходного материала является значительным фактором. При прессовании исходная влажность смеси для прессования составляла 40-50 %, температура нагрева гранул менялась от 35 ºС до 44 ºС в зависимости от типа листьев. Удельные затраты энергии прессования колебались в пределах 0,123-0,156 кВт*ч/кг. Производительность экструдера составила около 14,5 кг/ час. Заключение. Из исходных продуктов – опавших листьев, удобрений и гуматов получали конечный продукт органоминеральный комплекс для восстановления плодородия почвы. Для лучшего разложения полученных гранул при экструзии измельченных листьев добавляли гуматы марки Экорост и азотные удобрения КАС-32. Problem and purpose. In the autumn, fallen leaves accumulate in gardens and park areas. At the same time, common methods of foliage disposal such as plowing, mulching or transporting to a landfll are not efective enough and cannot be applied everywhere, therefore it is necessary to create a low-cost way of its disposal. This method is the transformation of foliage into fertilizer, by extruding it with the addition of special preparations that promote rapid decomposition, saturating the soil with useful microelements. The purpose of the research is to substantiate the parameters of the extruder for obtaining a granular organic-mineral complex of fertilizers from fallen leaves. Methodology. An analysis of existing types of presses was carried out and the optimal type of working bodies for the disposal of fallen leaves was selected. On this basis, a laboratory installation was made in the form of a screw extruder. In order to select the most suitable drug for addition to extrusion, a comparative analysis of the properties of the most popular drugs was carried out. The composition of the produced mineral - organic complex is proposed. The technique for calculating the productivity of the proposed screw extruder is presented. Results. For research, the optimal type of working bodies of the press was selected, the most suitable for disposing of foliage by converting it into extrusion. The screw extruder is capable of wet pressing, which greatly facilitates the leaf utilization process, since the moisture content of the starting material is a signifcant factor. During pressing, the initial moisture content of the mixture for pressing was 40-50%, the heating temperature of the granules varied from 35 ° C to 44 ° C, depending on the type of leaves. Specifc energy consumption for pressing ranged from 0.123 to 0.156 kW * h / kg. The extruder capacity was about 14.5 kg / h. Conclusion. From the initial products: fallen leaves, fertilizers and humates, the fnal product, an organomineral complex, was obtained to restore soil fertility. For better decomposition of the obtainedgranules during the extrusion of crushed leaves, humates of the Ekorost brand and nitrogen fertilizers KAS32 were added.

An intensive abrasion of the coast of the most popular Lithuanian Palanga health‐resort necessitates consideration of the most effective ways of its stabilization. Based on the data of field investigations and literary sources, the possibilities of Palanga coastal zone regeneration using the sand dredged from the entrance channel of Klaipeda port are considered. Based on the current geodynamic trends of Palanga coastal zone and results obtained by comparative analysis of granulometric composition of sediments dredged from the entrance channel of Klaipeda Port, the optimal possibilities of using the dredged sand for coast regeneration were determined. It was established that formation of underwater sandbar (analogue of natural bar) in the surf zone of coastal sector between the Palanga Pier and Birute Mount at a depth of 3 m would be the best solution for coast regeneration under the current conditions. Santrauka Intensyvi populiariausio Lietuvoje Palangos kurorto jūros kranto arda verčia ieškoti efektyviu kranto stabilizavimo metodu. Pastaruoju metu (2003–2008 m.) atlikti apsauginio paplūdimio kopagūbrio tvirtinimo bei paplūdimio sanašu atsargu papildymo Palangos rekreacineje zonoje darbai leme tik trumpalaiki kranto apsaugos efekta. Straipsnyje, remiantis natūriniu tyrimu bei literatūros duomenimis, ivertintos smelio, iškasamo iš Klaipedos iplaukos kanalo, naudojimo Palangos kranto zonai regeneruoti galimybes. Atsižvelgus i dabartines Palangos kranto zonos geodinamines tendencijas bei atlikus šio ruožo ir iškasamo iš Klaipedos uosto iplaukos kanalo biriu sanašu sudeties lyginamaja analize, nustatytos optimalios iškasamo smelio panaudojimo kranto zonai regeneruoti galimybes. Esant dabartinei situacijai efektyviausias kranto zonos regeneravimo būdas ‐ povandeninio volo (gamtinio sekliaus analogo) 3 m gylyje kranto ruožo tarp Palangos tilto ir Birutes kalno gožos zonoje formavimas. Резюме Интенсивный размыв морского берега в рекреационной зоне самого популярного курорта Литвы – Палангe вынуждает искать эффективные способы его стабилизации. Выполненные за последнее время (2003–2008 гг.) работы по укреплению дюнного вала и попытка пополнить пляж наносами в береговой зоне г. Паланги дали лишь кратковременный берегозащитный эффект. На основе натурных данных в статье оценены возможности использования для регенерации береговой зоны Паланги песка, выкапываемого из подвходного канала порта Клайпеды. Учитывая полученные результаты исследований современных геодинамических тенденций береговой зоны г. Паланги, состав наносов подвходного канала порта г. Клайпеды и изучаемого участка, установлены оптимальные возможности использования добываемого песка для стабилизации береговой зоны г. Паланги. Установлено, что при нынешней ситуации самым эффективным способом регенерации береговой зоны является формирование подводного вала (аналог природного) в прибойной зоне на глубине 3 метров на участке между Палангским мостом и мысом горы Бируте.

У статті проаналізовано специфіку реалізації кон-ституційного права на відпочинок у Литві. Виведено особливості забезпечення цього права людини та гро-мадянина. Наведено обґрунтовані напрями запози-чення у національне конституційне законодавство. Вказано на спільні та відмінні ознаки забезпечення конституційного права на відпочинок в Україні та в Литві. Визначена необхідність доповнити Конституцію України новою нормою 45-1, яка повинна мати такий зміст: «Кожен, хто працює, має право на вільний час. Держава гарантує реалізація права на вільний час шляхом встановлення у законі соціальних, творчих відпусток, відпусток у зв’язку із підготовкою до зма-гань та/чи у зв’язку з навчанням». Таким чином, пра-во на відпочинок більше не суперечить самій меті щодо відновлення сил, однак через соціальні та інші відпуст-ки як спосіб проведення часу поза виконанням профе-сійних обов’язків є засобом соціалізації особи, а отже, стосується конституційних прав особи на свободу дій і думки. Таким чином, саме передбачення на рівні Кон-ституції України окремих видів прав, що використо-вують вільний від роботи час своєї реалізації, значно спрощує систему їх реалізації та тлумачення самих норм права для їх застосування. Крім того, включен-ня переліку відпусток до гарантій визначає обов’язок роботодавця щодо їх надання. У свою чергу, це вже впливатиме на самий рівень навантаження на особи, яка працює, а отже, і на її втомлюваність і потребу у відпочинку. Зроблено висновок щодо доцільності доповнити Ко-декс законів про працю України новою ст. 83-1 щодо можливості працівників самостійно реалізовувати право на відпочинок. Так, ця норма повинна мати та-кий зміст: «Працівник має право тимчасово на термін до двох місяців призупинити виконання трудового до-говору, в письмовій формі попередивши про це робото-давця за два тижні, якщо роботодавець більше півроку з моменту звернення не виконує обов’язок щодо надан-ня щорічної, додаткової, соціальної відпустки. Праців-ник звільняється від обов’язку виконувати свою трудо-ву функцію».

Висвітлено сучасне розуміння ефективності новітніх методів біотехнології відтворення свиней, які спрямовані на зменшення впливу негативних факторів промислового свинарства. Проаналізовано вплив стрес- факторів на репродуктивну здатність свиней та визначені ефективні способи за-побігання гальмуванню відтворювальної функції. Встановлено, що отримання високопродуктивних нащадків розпочинається з формування біологічно повноцінних гамет і нормального їх злиття, яке досягається завдяки застосуванню методу штучного осіменіння. Виявлено, що використання внутрішньоматкового методу дає змогу осіменяти свиноматок малими спермодозами, збільшуючи при цьому кількість запліднених свиноматок (відсоток заплідненості). З метою довготривалого зберігання генофонду високоцінних кнурів-плідників використовують метод кріоконсервації сперміїв. Успіхи від використання цього методу насамперед залежать від складу розріджувачів та програм заморожування, де перспективним залишається використання спермальної плазми та кріопротек-торів нового покоління. З’ясовано, що ефективна інтенсифікація відтворної здатності свиней мож-лива лише в разі застосуванні біотехнологічних прийомів ‒ стимуляції й синхронізації охоти та ову-ляції у свиноматок, що базуються на закономірностях зміни гормонального профілю залежно від їх фізіологічного стану. Для цього використовують біологічно активні речовини та фармакологічні засоби (гормональні препарати та комплекси вітамінів). Встановлено, що для забезпечення ритміч-ності виробництва свинини через синхронізацію опоросів використовують простагландини. Викори-стання методів синхронізації опоросів дозволяє, без шкоди для поросят і свиноматок, регулювати тривалість поросності, скоротити кількість мертвонародженого молодняка, зменшити вікові розбіжності між ними, витримувати крок ритму виробництва та звести до мінімуму трудові вит-рати. Визначено, що раннє та своєчасне відлучення поросят дає можливість підвищити інтенсив-ність використання свиноматок, знизити виснаженість організму та уникнути затримки статевої охоти. З метою зниження негативних факторів у період відлучення перспективним є використання підгодівлі поросят вітамінами антиоксидантної дії (вітаміни А,Е,С) та Селеном у вигляді кормових добавок, що підвищує функціональний стан печінки, резистентність організму та в подальшому скорочує період їх вирощування до забійних кондицій.

Розглянуто застосування кріогеніки для одержання металевих виливків у піщаних формах для реалізації маловідходної і безвідхідної технології з повторним використанням формувальних матеріалів. The use of cryogenics for metal castings production in sand forms for the implementation of low-waste and non-waste technology with the repeated use of molding materials is considered.

У збірнику представлено матеріали, що стосуються актуальних проблем ливарного і металургійного виробництва: отримання, обробки та структуроутворення сплавів; прогресивні технології та обладнання в ливарному виробництві; перспективні формувальні матеріали і суміші, технологічні процеси виготовлення форм і стрижнів; моделювання, комп'ютерні та інформаційні технології в ливарному виробництві; спеціальні способи литва та литва композиційних матеріалів; методи контролю ливарних і металургійних процесів, економіка та екологія ливарного виробництва. Матеріали призначені для інженерно-технічних працівників металургійних і машинобудівних підприємств і науково-дослідницьких інститутів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів. Друкується за рішенням Вченої ради Національного технічного університету "Харківського політехнічного інституту", протокол № 4 від 28.04.2017. Відповідальність за достовірність інформації, що викладена в матеріалах конференції, несуть відповідальність їх автори.

Комплекс Лива 1 в Ковдорском районе Мурманской области исследован КолАЭ ИИМК РАН в 2017-2020 гг. Раскопками изучено пять очагов и яма, содержавшая перезахороненные в ХХ в. антропологические остатки из средневекового погребения. Четыре очага - прямоугольной формы, размером до 2,5 1,7 м, выложены по периметру крупными камнями в один слой, центральная часть заполнена мелкими камнями в 2-3 слоя. В еще одном очаге без каменной обкладки прослежена конструкция, в которой на два поперечных бревна по торцам очага укладываются два бревна по длинным сторонам так, чтобы под ними оставался зазор, через которое в стороны излучается тепло. Оба типа очагов и способ расположения их в ряд вдоль возвышенности характерны для саамской культуры (Murashkin, Kolpakov 2018). На поселении найдено 437 артефактов. Большинство сделано из бронзы/меди (рыболовный крючок, пуговица, фрагменты котла, ременные накладки, наперсток, кольца, трубочки-пронизки, заклепки, подвески, обрезки) и железа (топор, наконечники стрел, ножи, вертлюги, блесны, стержни, скобы, оковки, неопределимые фрагменты). Единичны предметы из серебра, олова, свинца, керамики, стекла, кости, кварца, кремня, песчаника. Около очагов обнаружены кости животных и рыб, в некоторых случаях образующие скопления. Все определимые кости принадлежат северному оленю. Далекие связи местного населения отражают ювелирные украшения из серебра и бронзы, обнаруженные на памятнике. Они находят аналогии в Южной Скандинавии, Карелии, Финляндии. Среди них фибула типа IIC по Jansson (Thunmark-Nylen 1998: 77), «карельская» подковообразная фибула с растительным орнаментом (Бельский 2013: 91-94), овально-выпуклая фибула типа С2/2 по Линтури (1984), кольцевая фибула с имитацией надписи, фрагмент решетчатой привески и др. Указанные предметы и серия радиоуглеродных дат позволяют датировать памятник в пределах XI-XIV вв.