Contents
Academic literature on the topic 'Сполуки карбону'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Сполуки карбону.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Сполуки карбону"
1
Каменський, Артем, Олег Ольшевський, Володимир Починок, and Віталій Вязовик. "ЕЛЕКТРОННО-КАТАЛІТИЧНА ПЕРЕРОБКА ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ В МЕТАНОЛ ТА ФОРМАЛЬДЕГІД." Science and Innovation 17, no. 5 (October 12, 2021): 73–82. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.05.073.
Full textAbstract:
Вступ. Починаючи з середини XIX століття спостерігається стійке зростання кількості СО2в атмосфері, яке може призвести до глобального потепління, спричиненого парниковим ефектом. Міжнародні експерти зі зміни клімату в 2018 році зазначали, що при поточних темпах викидів СО2 в найближчі 10 років у світі температура підвищиться на1,5 °C, що призведе до танення льодовиків і підвищення рівня моря.Проблематика. Оксид карбону може бути використано для отримання значної кількості органічних сполук, утворення яких залежить від методу його переробки. До останніх належать такі методи як біологічні, термічна конверсія, фотохімічні, плазмові. Більшість з них потребують застосування каталізаторів. Одним із плазмових методів є електронно-каталітичний метод з використанням бар’єрного розряду.Мета. Визначення основних фізико-хімічних закономірностей процесу електронно-каталітичного перетворення СО2 в органічні сполуки, а саме в метанол та формальдегід, з використанням двох розрядників — джерела низькотемпературної плазми.Матеріали й методи. Дослідження електронно-каталітичного перетворенню СО2в метанол та формальдегід здійснювали на лабораторній установці, до складу якої входили два джерела низькотемпературної плазми — розрядників, в одному з яких знаходиться гетерогенний каталізатор. Як джерело водню використовувалися пари води.Результати. Досліджено два зразки каталізаторів за різних температур реакційної зони і напруг бар’єрного розряду. Отримано залежності утворення метанолу та формальдегіду при різних режимах роботи установки. Визначено залежності енергетичних витрат при отриманні метанолу та формальдегіду з СО2.Висновки. Використання електронно-каталітичного методу дозволяє переробляти СО2 в різноманітні органічні сполуки, які в подальшому можуть бути використані як сировина для різноманітних хімічних процесів або як паливо. Ця переробка дозволяє зменшити викиди СО2 в навколишнє середовище та підвищити асортимент продукції хімічної промисловості.
2
Suprun, O. V., and G. A. Bagluk. "Особливості фазоутворення при термічному синтезі композитів типу MAX-фаз, отриманих із порошкових сумішей на основі систем TiH2-Al-C та TiH2-Si-C." Кераміка: наука і життя, no. 4(37) (December 30, 2017): 16–24. http://dx.doi.org/10.26909/csl.4.2017.3.
Full textAbstract:
У статі наведені результати досліджень особливостей фазового аналізу матеріалів типу MAX-фаз, отриманих термічним синтезом із порошкових сумішей систем TiH2-Al-C та TiH2-Si-C. Показана суттєва залежність фазового складу сплаву від температури термічного синтезу. Так, за результатами рентгенофазового аналізу показано, що при нагріванні досліджуваних вихідних сумішей системи TiH2-Al-C при 1150 °C відбувається виділення часток карбіду титану TiC, потрійної сполуки Ti2AlC та інтерметаліду Ti3Al. Збільшення температури синтезу до 1300 °C призводить до зменшення вмісту карбіду титану TiC та суттєвого збільшення вмісту потрійної сполуки Ti2AlC, а після синтезу при 1400 °C базовою фазою сплаву стає потрійна сполука Ti3AlC2. При дослідження взаємодії компонентів порошкової шихти на основі системи TiH2-Si-C виявлено, що при температурі синтезу 1150 °C основною фазою сплаву є карбід титану. У фазовому складі сплаву ідентифікуються також потрійна сполука Ti3SiC2 та інтерметаліди Ti5Si4 і Ti5Si3. Збільшення температури спікання до 1300 °C призводить до зменшення в складі зразку карбіду титану TiC та збільшення кількості Ti3SiC2, а після синтезу при 1400 °C в продуктах, крім основної фази - Ti3SiC2, можуть бути присутні домішки TiC та Ti5Si3.
3
Dyachok, V. V., and V. V. Katysheva. "Встановлення виду інгібіювання біохімічного процесу поглинання вуглекислого газу." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 61–64. http://dx.doi.org/10.15421/40280513.
Full textAbstract:
На шляху до прогресивного суспільства постало питання регулювання обсягу забруднювальних речовин у навколишньому середовищі. Здійснювати це можна завдяки застосуванню технологій очищення, в яких поєднуються три елементи – фізичні, хімічні та біологічні. Прикладом таких технологій є біотехнології із застосуванням фотосинтезувальних мікроводоростей. Мікроводорості, на відміну від наземних рослин, поглинають у 7–10 разів більше діоксиду карбону за однаковий проміжок часу та володіють здатністю адаптуватися у вкрай несприятливих умовах. У продуктах спалювання палива, окрім діоксиду карбону, завжди містяться й інші оксиди, зокрема діоксид сульфуру через присутністю сполук сірки у паливі. Відтак потрібно дослідити процес очищення промислових газових викидів за участі хлорофілсинтезувальних мікроводоростей у присутності SO2, що адекватно вивченню впливу діоксиду сульфуру на процес фотосинтезу. Представлено результати експериментальних досліджень з вивчення впливу діоксиду сульфуру на динаміку поглинання вуглекислого газу хлорофілсинтезувальними мікроводоростями типу Chlorella. Опрацьовані експериментальні дані згідно з теорією Лайнуівера-Берка підтверджують випадок зворотного неконкурентного інгібіювання. Встановлено допустимі значення концентрацій діоксиду сульфуру для процесу поглинання вуглекислого газу хлорофілсинтезувальними мікроводоростями.
4
Fedoniuk, V. V., V. V. Ivantsiv, and M. A. Fedoniuk. "ВПЛИВ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ, ВИКЛИКАНИХ ЕПІДЕМІЄЮ COVID-19, НА ІНТЕНСИВНІСТЬ ТРАНСПОРТНОГО РУХУ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН У М. ЛУЦЬКУ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 168–80. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.14.
Full textAbstract:
Вступ. Актуальним питанням є дослідження екологічного впливу автомобільного транспорту в містах та розроблення шляхів зменшення такого впливу. Автотранспорт – це найбільш потужне джерело забруднення атмосферного повітря в місті. Автомобілі зумовлюють також низку негативних видів фізичного впливу на довкілля (шумове, вібраційне, електромагнітне забруднення). В умовах пандемії та загальнодержавного карантину з’явилася можливість оцінити, наскільки змінюються негативні чинники автотранспортного екологічного впливу у процесі скорочення обсягу перевезень та руху транспортних засобів. Метою дослідження стало проведення комплексної оцінки змін у структурі, динаміці, інтенсивності автотранспортного навантаження в м. Луцьку та екологічного впливу цих змін в умовах запровадженого загальнонаціонального карантину навесні 2020 р. Результати. Унаслідок проведення комплексу вимірювальнообчислювальних робіт на п’яти дослідних ділянках автомагістралей у м. Луцьку ми визначили зміни в динаміці та структурі автотранспортного трафіку, а також зміни таких показників автотранспортного впливу на екосистеми: 1) обсяги викидів у повітря сполук COх (вуглекислий газ і чадний газ у сумі, або оксиди карбону); 2) шумове навантаження на ділянці автомагістралі (стандартна акустична характеристика й акустична характеристика на довільній відстані). Встановлено, що зменшення негативних чинників екологічного впливу в разі зниження інтенсивності автотрафіку відбувається нелінійно. За послаблення автотрафіку у 2–3 рази викиди оксидів карбону скорочуються на 60–70 %, величини акустичних характеристик зменшуються лише на 10–15 %. Висновки. Отже, встановлено суттєве зниження наявних у докарантинний період перевищень за вмістом оксидів карбону у викидах автотранспорту та за рівнями шумового забруднення довкілля в Луцьку. Фактичні концентрації оксидів карбону на ділянках, що прилягають до автомагістралі, зменшилися до нормативних, акустична характеристика в житлових мікрорайонах була нижчою за норматив протягом доби. Таким чином, запровадження карантинних обмежувальних заходів у країні суттєво послабило негативний екологічний вплив автотранспортних систем на екосистеми, адже результати, отримані для м. Луцька, можна екстраполювати й на інші міста, що мають схожу конфігурацію та завантаженість транспортних систем.
5
Derkach, G. O., S. M. Golota, Ya O. Trufin, O. M. Roman, G. M. Sementsiv, I. L. Demchuk, I. I. Soronovych, R. V. Kutsyk, Philippe Grellier, and R. B. Lesyk. "СИНТЕЗ ТА БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ НОВИХ ПОХІДНИХ 5-АМІНОМЕТИЛЕН-2-ТІОКСОТІАЗОЛІДИН-4-ОНІВ." Фармацевтичний часопис, no. 2 (July 4, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7876.
Full textAbstract:
Мета роботи. Синтез нових похідних 5-амінометилен-2-тіоксотіазолідин-4-онів як перспективних сполук для хімічних перетворень та фармакологічного скринінгу.Матеріали і методи. Ключові вихідні реагенти синтезовані за відомими методиками із комерційно доступних реактивів. Спектри ПМР одержаних сполук знімались на приладі Varian VXR-400, розчинник DMSO-d6, стандарт - тетраметилсилан. LC-MS спектри отримані на приладі Finnigan MAT INCOS-50. Дані елементного аналізу на вміст карбону, гідрогену та нітрогену відповідають розрахованим (±0,3%). Температуру плавлення визначали на приладі BŰCHI B-545. Вивчення протитрипаносомної активності сполук in vitro проводилося в Національному музеї історії природи (Франція) та полягало у визначенні інгібуючої концентрації ІС50 сполук на штамі Trypanosoma brucei brucei (TBB). Дослідження протимікробної активності іn vitro проводилося методом дифузії в агар. Визначення протипухлинної активності синтезованих сполук виконувалось у рамках міжнародної наукової програми DTP (Developmental Therapeutic Program) Національного інституту раку (NCI, Бетезда, Меріленд, США).Результати й обговорення. На основі раніше запропонованого синтетичного підходу до 5-R,R'- амінометиленпохідних-4-тіазолідинонів отримано серію 5-амінометилен-2-тіоксотіазолідин-4-онів (5-амінометил- енроданінів). Вперше запропоновано ефективний метод синтезу 5-амінометилен-2-тіоксотіазолідин-4-ону, який базується на амінолізі відповідного 5-етоксиметилензаміщеного при дії гідрокарбонату амонію в спиртовому середовищі. Вперше досліджено реакційну здатність 5-феніл-3,4-дигідро-2Н-піразол-3-карбонової кислоти в реакції амінолізу з 5-етоксиметилен-2-тіоксотіазолідин-4-оном. Структура синтезованих сполук підтверджена комплексом методів ЯМР- та мас-спектрометрій. Досліджено in vitro антитрипаносомну, протимікробну та протипухлинну активність синтезованих сполук.Висновки. Запропоновано методи синтезу та отримано ряд оригінальних похідних з 5-амінометиленроданіновим каркасом як перспективних реагентів для хімічних перетворень та потенційних об’єктів для фармакологічного скринінгу. Ідентифіковано сполуки-хіти для дизайну потенційних антитрипаносомних та протимікробних агентів.
6
Polishchuk, V., and O. Dugan. "PROSPECTS OF USING GLUCOSE-FRUCTOSE SYRUP IN THE RIBOFLAVIN BIOTECHNOLOGY." Food Science and Technology 14, no. 2 (May 29, 2020). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v14i2.1512.
Full textAbstract:
Рибофлавін є важливим вітаміном, що широко застосовується у харчовій промисловості для збагачення харчових продуктів та в якості барвника. Важливою проблемою реалізації біотехнології рибофлавіну є підбір раціональних джерел карбону та нітрогену, що є дешевими та технологічними. Це дасть можливість значно підвищити ефективність даної технології. Відомо, що гриби роду Eremothecium здатні до синтезу ароматичних речовин, дослідження рівня накопичення ефірної олії на запропонованих джерелах карбону та нітрогену дасть можливість створення технології одночасного виробництва рибофлавіну та ефірної олії. Об’єктом дослідження був аскоміцет Eremothecium ashbyi Guillierm. F-340. Досліджували біосинтетичну активність обраного штаму-продуценту рибофлавіну на середовищах з різними джерелами карбону та нітрогену, компонентний склад раціонального поживного середовища для культивування продуценту з метою максимального накопичення рибофлавіну, здатність продуценту до синтезу ароматичних сполук на запропонованому середовищі. Встановлено вплив різних джерел карбону та нітрогену на накопичення біомаси та синтез рибофлавіну штамом E. ashbyi F-340, для максимального накопичення рибофлавіну краще підходять моносахариди (фруктоза, галактоза) та шестиатомний спирт сорбіт. Кращим джерелом нітрогену виявився дріжджовий екстракт. Отримані експериментальні дані свідчать про ефективність застосування глюкозо-фруктозного сиропу з вмістом фруктози від 8 до 12% на суху речовину (ГФС-10). Показано, що саме при використанні ГФС-10 синтезується найбільша кількість вітаміну (140 мг/дм3). Показаний широкий діапазон варіювання кількості синтезованої ефірної олії. Найбільша кількість спостерігається на середовищі, що містить в якості джерела карбону ГФС-10 (273–453 мг/дм3). Використання ГФС-10 дозволило збільшити вихід рибофлавіну у 6,7 рази, порівняно з середовищем з глюкозою, та у 3,7 рази, порівняно з середовищем з фруктозою. Вихід ефірної олії збільшився у 5 раз. Отримані данні є передумовою для оптимізації поживного середовища.
7
Карпенко, Маргарита, and В'ячеслав Радовенчик. "Очищення мембран баромембранних установок та способи продовження терміну їх експлуатації." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 173–76. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233033.
Full textAbstract:
У статті описана проблема забруднення мембран та способи вирішення цієї проблеми. Зворотній осмос - це найпопулярніший спосіб очистки води до стану питної. Основна мета цього огляду полягає в аналізі найбільш ефективних методів очищення мембрани від різних видів забруднень. Ми досліджуємо можливість комбінувати кослотні та лужні розчинники накипу. У статті представлено кілька рішень щодо очистки від найпопулярніших забрудників таких як карбонат кальцію, діоксид кремнію, сполуки заліза, фосфати та органічні флокулянти. Результати показали, що використання різних хімічних сполук допомагає боротися з накипом і забрудненнями на мембранах. Ми рекомендуємо застосовувати інгібітори накипу, а саме дексаметафосфат натрію, фосфорорганічні антискаланти та поліакрилати, які в повній мірі контролюють карбонатну окалину, сульфатну окалину та фторид кальцію. Для контролю карбонатного накипу, сульфатного накипу та накипу фтористого кальцію ми радимо використовуюти інгібітори накипу, а саме: дексаметафосфат натрію, фосфорорганічні антискаланти та поліакрилати. Якщо система зворотнього осмосу страждає від колоїдного, органічного забруднення або біозабруднення в поєднанні з карбонатом кальцію, тоді потрібна двоступенева програма очищення: лужне очищення з наступним кислотним очищенням. Важливим наслідком цих висновків є те, що в першу чергу ми рекомендуємо проводити лужнe очистку мебрани, лише потім використовувати кислотну очистку. Це дослідження стосувалось установок зворотного осмосу; однак результати повинні застосовуватися також до всіх типів мембран баромембранного обладнання. Подальше вивчення цього питання все ще залишається актуальнитим. На основі потенційних висновків, представлених у цій роботі, робота над супутніми питаннями триває і буде представлена в наступних роботах. Наступним етапом нашого дослідження буде експериментальне підтвердження нашої теорії.
Dissertations / Theses on the topic "Сполуки карбону"
1
Бутенко, Анатолій Миколайович, Н. О. Кирилова, Олексій Якович Лобойко, and Олександр Іванович Русінов. "Особливості процесу коксовідкладення на срібних нанесених каталізаторах." Thesis, НТУ "ХПІ", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30124.
Full text
2
Бутенко, Анатолій Миколайович, Олександр Леонідович Сінческул, Вячеслав Олексійович Лобойко, Наталя Борисівна Маркова, and О. Ю. Момот. "Дослідження процесу сумісного осадження Fe(OH)₃ та оксигеновмісних сполук хрому при одержанні каталізатора СТК." Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30202.
Full text