Relevant bibliographies by topics / Сплави кобальту

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Conference papers

Academic literature on the topic 'Сплави кобальту'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Сплави кобальту.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Сплави кобальту"

1

Glyva, V., O. Panova, O. Tykhenko, L. Levchenko, and V. Kolumbet. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМПЛІТУДНО-ЧАСТОТНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МАГНІТНИХ ЕКРАНІВ НА ОСНОВІ АМОРФНИХ СПЛАВІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 58 (December 28, 2019): 102–5. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.102.

Full text
Abstract:
Сучасні методи екранування допускають використання найбільш придатних металевих матеріалів для одночасного вирішення декількох задач для захисту працюючих та електромагнітної сумісності технічного обладнання. Одним з таких ефективних металевих матеріалів вважають аморфні магнітом’які сплави. Предмет дослідження даної роботи – визначення захисних властивостей аморфного магнітом’якого сплаву при різних значеннях частотних та амплітудних характеристик в залежності від зміни товщини стрічки матеріалу. Досліджено магнітні властивості пермалою від різної частоти екранованого поля з різним відсотковим вмістом нікелю та різною товщиною захисного металевого матеріалу; залежності коефіцієнта екранування магнітом’яких аморфних сплавів від індукції зовнішнього магнітного поля; коефіцієнти екранування аморфного магнітом’якого сплаву різної товщини та різного відсоткового вмісту кобальту від змінних значень амплітуди; магнітооброблений стан та вихідний стан (недоліки та переваги для конкретних умов використання при захисті та економічних вимог); залежності магнітної проникності магнітом’якого аморфного сплаву від різних значень частоти та амплітуди. Мета роботи - визначення коефіцієнтів екранування захисних аморфних магнітом’яких сплавів від амплітудно-частотних характеристик екранованого магнітного поля та обґрунтування ефективності використання таких матеріалів та надання конкретних рекомендацій щодо захисту від електромагнітних полів та випромінювань працюючих людей та сумісності електричного та електронного технічного обладнання. Розроблено захисні властивості магнітних екранів на основі аморфних сплавів у різних амплітудно-частотних діапазонах. Запропоновано раціональні обґрунтовані рекомендації щодо вибору матеріалу для забезпечення найбільш придатних значень коефіцієнтів екранування Доведено експериментально що аморфні магнітом’які сплави мають сприятливі коефіцієнти екранування від частоти екранованого поля, що підвищує ефективність захисту від магнітних полів працюючих людей та спрощує, з економічної точки зору, обрання матеріалу на конкретному виробництві. Отримані графічні залежності надають можливість обирати необхідний захисний металевий матеріал та автоматизувати процеси розроблення засобів оптимального екранування магнітних полів. Багатосерійність досліджень та легка керованість властивостей матеріалів з різним вмістом металевої субстанції, різної товщини стрічки матеріалу, тощо надає змогу змінювати загальні захисті властивості металевого сплаву ( в залежності від поставленої умови на виробництві)
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ненастіна, Т., М. Ведь, М. Сахненко, С. Зюбанова, and І. Черепньов. "Електродні матеріали для водневої енергетики." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 1(15) (October 26, 2020): 6–12. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).6-12.

Full text
Abstract:
Електроосадження сплавів молібдену, вольфраму і цирконію з кобальтом з білігандних електролітів на імпульсному струмі дозволило отримати композиційні покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Окрім складу отриманих композиційних електролітичних покриттів на каталітичне виділення водню впливають характеристики їх поверхні, зокрема рельєф і морфологія. Дослідження топографії поверхні проводили за допомогою сканівного атомно-силового мікроскопа контактним методом. Порівняно топографію поверхні осаджених покриттів і показано, що найбільш рівномірно розвиненими і мікроглобулярними є композити складу Со-Мо-WOx і Со-Мо-ZrО2. Електролітична реакція виділення водню є багатостадійним процесом, тому для встановлення каталітичної активності композиційних сплавів на основі кобальту необхідно визначити механізм за яким відбувається даний процес. Оцінку електрокаталітичних властивостей композиційних електролітичних покриттів на основі сплавівкобальту різного складу здійснювали на підставі аналізу кінетичних параметрів модельної реакції виділення водню з розчинів електролітів різної кислотності. Визначено постійні Тафеля, коефіцієнти переносу, густину струму обміну для електрохімічного виділення водню на композиційних електролітичних покриттях сплавами кобальту. За величиною струму обміну електрохімічної реакції виділення водню на покриттях Со-Мo-WОх, Со-Мо-ZrО2, Co-W-ZrО2 встановлено їх високу електрокаталітичну активність порівняно із індивідуальними металами і бінарними сплавами. Встановлено, що електровідновлення водню на композиційних сплавах кобальту протікає за механізмом Фольмера-Тафеля з уповільненою стадією рекомбінації. Запропоновано схеми реакцій, за якимипротікає відновлення водню, якщо проміжним продуктом загального процесу є гідриди металів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Ищенко, А. Н., С. А. Афанасьева, Н. Н. Белов, В. В. Буркин, К. С. Рогаев, А. Ю. Саммель, А. Б. Скосырский, А. Н. Табаченко, and Н. Т. Югов. "Особенности высокоскоростного проникания ударника из пористого сплава на основе вольфрама с упрочняющим наполнителем в стальную преграду." Письма в журнал технической физики 43, no. 17 (2017): 41. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.17.44945.16755.

Full text
Abstract:
Рассматривается комплексная проблема увеличения проникающей способности ударников из высокопористых композитов на основе вольфрама путем улучшения их прочностных свойств легированием упрочняющими компонентами в условиях высокоскоростного соударения. Методом жидкофазного спекания разработаны образцы ударников на основе пористого сплава ВНЖК (вольфрам + никель + железо + кобальт), легированного карбидом вольфрама с кобальтом ВК8 и карбидом титана-вольфрама TiWC. Проведены динамические испытания ударников из разработанных сплавов при скорости соударения со стальной преградой порядка 2800 m/s. Глубина проникания ударника из пористого сплава ВНЖК, легированного карбидами вольфрама, превышает более чем на 30% глубину проникания ударника из монолитного сплава ВНЖ-90 (вольфрам + никель + железо с содержанием вольфрама 90%). DOI: 10.21883/PJTF.2017.17.44945.16755
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Фролова, О. С., А. А. Касач, М. А. Осипенко, А. И. Головко, М. В. Сердечнова, И. И. Курило, and А. В. Поспелов. "Corrosion Behavior of Structural Dental Alloys and Dental Implants in a Solution of Artificial Saliva of Various Acidity." Стоматология. Эстетика. Инновации, no. 1 (April 18, 2021): 50–61. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.5.1.005.

Full text
Abstract:
Цель исследования. Количественная оценка коррозионной стойкости конструкционных сплавов в растворе искусственной слюны различной кислотности при протезировании на имплантатах.Объекты и методы. В качестве исследуемых образцов использовались 4 конструкционных сплава на основе кобальта, никеля и два сплава титана. Использовали метод линейной вольтамперометрии и метод электрохимической импедансной спектроскопии.Результаты. В слабокислом (pH 3) растворе слюны наблюдается скорость коррозии в следующем порядке Ni-Cr, Сo-Cr, Ti6Al4V при использовании дентального имплантата.Заключение. Увеличение pH искусственной слюны от 3 до 11 приводит к уменьшению токов коррозии в 4,28–5,25 раза и увеличению сопротивления поверхности в 2,9–8,5 раза соответственно. С точки зрения коррозионной устойчивости для изготовления коронок сплавы Сo-Cr и Ti6Al4V более предпочтительны, чем сплав Ni-Cr в сочетании с дентальными имплантатами. The purpose of the study. Quantitative assessment of the corrosion resistance of structural alloys in a solution of artificial saliva of various acidity during prosthetics on implants.Objects and methods. 4 structural alloys based on cobalt, nickel and two titanium alloys were used as the test samples. The method of linear voltammetry and the method of electrochemical impedance spectroscopy were used.Results. In a slightly acidic (pH 3) saliva solution, the corrosion rate is observed in the following order Ni-Cr, Co-Cr, Ti6Al4V when using a dental implant.Conclusion. An increase in the pH of artificial saliva from 3 to 11 leads to a decrease in corrosion currents by a factor of 4.28–5.25 and an increase in surface resistance by a factor of 2.9–8.5, respectively. From the point of view of corrosion resistance, for the manufacture of crowns, Co-Cr and Ti6Al4V alloys are more preferable than Ni-Cr alloy in combination with dental implants.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Абросимова, Г. Е., and А. С. Аронин. "Изменение структуры аморфных сплавов под действием высокого давления." Физика твердого тела 59, no. 11 (2017): 2227. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.11.45066.142.

Full text
Abstract:
Методами рентгенографии, сканирующей и просвечивающей электронной микроскопии исследовано влияние высокого давления на структуру аморфных сплавов на основе алюминия, железа и кобальта. Установлено, что в зависимости от состава сплава выдержка под давлением 5-8 GPa при комнатной температуре приводит к разным изменениям аморфной структуры: расслоению исходно однородной аморфной фазы и образованию наностекла, образованию нанокристаллов или не вызывает никаких заметных изменений структуры. Показано, что различия в деформированной структуре аморфной фазы сплавов на основе алюминия и сплавов на основе железа и кобальта обусловлено разными величинами упругих констант этих групп сплавов и разной температурой кристаллизации аморфной фазы. Показано, что величина и продолжительность барического воздействия являются важными факторами, определяющими как изменения в аморфной структуре, так и формирование нанокристаллов. Исследования проведены при частичной финансовой поддержке РФФИ (грант N 16-03-00505). DOI: 10.21883/FTT.2017.11.45066.142
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ядамрагчаа, Ц., and М. Дэлгэрмаа. "ИССЛЕДОВАНИЕ СВОЙСТВ БИНАРНОГО СПЛАВА НА ОСНОВЕ КАРБИДА ВОЛЬФРАМА." Фундаментальные проблемы современного материаловедения, no. 3 (September 29, 2021): 377–84. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.03.015.

Full text
Abstract:
Сплав карбида вольфрама и кобальта используется для изготовления износостойких механических деталей, режущих инструментов и сверления. Чтобы синтезировать эти различные сплавы с использованием метода порошковой металлургии, мы препятствуем уплотнению сплавов в жидкой фазе. Механические свойства этих материалов строго зависят от его порошкообразования, состава, концентрации добавок, фазы карбида, режима технологии обработки, особенно температуры спекания [2]. Хорошо известно, что крупица наноструктурированного WC и Co сразу влияет на конечный продукт. Важно контролировать рост зерна во время спекания, поскольку размер зерна и его распределение могут критически влиять на такие свойства, как твердость, прочность и износостойкость [1, 7]. Наиболее часто используемые ингибиторы роста зерна в металлургической промышленности – это хром, карбид тантала или карбид ванадия. В настоящей работе изучено влияние спекания, микроструктуры, фазовых и механических свойств WC-10 % Co. Образцы порошка смешивались и размалывались в перчаточном боксе, содержащем инертную атмосферу аргона для предотвращения окисления. После измельчения порошки прессовали при нагревании. Этот процесс осуществлялся в компрессорной машине с тремя режимами работы.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Иванов, Ю. Ф., В. Е. Громов, С. В. Коновалов, Ю. А. Рубанникова, К. А. Осинцев, and C. Чень. "ИССЛЕДОВАНИЕ СТРУКТУРЫ И СВОЙСТВ ВЫСОКОЭНТРОПИЙНОГО СПЛАВА AlCoCrFeNi ПОСЛЕ ЭЛЕКТРОННО-ПУЧКОВОЙ ОБРАБОТКИ." Фундаментальные проблемы современного материаловедения, no. 2 (June 29, 2021): 154–64. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.02.002.

Full text
Abstract:
С помощью технологии проволочно-дугового аддитивного производства (WAAM) изготовлены образцы высокоэнтропийного сплава (ВЭС) Al-Co-Cr-Fe-Ni. Размеры зерен сплава изменяются в пределах от 4 мкм до 15 мкм. Вдоль границ и в объеме зерен выявлены включения второй фазы. Приграничные объемы сплава (объемы, расположенные вдоль границ зерен) обогащены атомами хрома и железа, объем зерен обогащен атомами никеля и алюминия, кобальт распределен в сплаве квазиоднородно. Установлено, что включения протяженной формы обогащены атомами хрома, железа и кислорода и могут являться карбидами. Определены микротвердость, модуль упругости, трибологические свойства. Проанализированы кривые растяжения. Установлено, что облучение ВЭА импульсным электронным пучком сопровождается освобождением границ зерен от выделений второй фазы, что свидетельствует об гомогенизации материала. Показано, что высокоскоростная кристаллизация расплавленного поверхностного слоя образцов ВЭС сопровождается формированием столбчатой структуры, имеющей субмикро- нанокристаллическую структуру. Установлено, что электронно-пучковая обработка приводит к снижению микротвердости поверхностного слоя сплава толщиной до 90 мкм, что может быть обусловлено релаксацией внутренних полей напряжений, сформировавшихся в исходном материале при его изготовлении. Выявлено, что облучение высокоэнтропийного сплава интенсивным импульсным электронным пучком приводит к увеличению прочности и пластичности материала. Предел прочности на сжатие увеличился в (1,1-1,6) раз.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Turchanin, M. A., L. A. Dreval, P. G. Agraval, A. I. Dovbenko, and S. M. Ilyenko. "Новые направления термодинамических исследований высокоэнтропийных сплавов." HERALD of the Donbass State Engineering Academy, no. 2 (46) (October 1, 2019): 47–50. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)47.

Full text
Abstract:
Турчанин М. А., Древаль Л. А., Агравал П. Г., Довбенко А. И., Ильенко С. М. Новые направления термодинамических исследований высокоэнтропийных сплавов // Вестник ДГМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 47–50. Выполнено термодинамическое исследование высокоэнтропийных сплавов (ВЭС) системы Co–Cr–Cu–Fe–Ni. С этой целью была использована собственная самосогласованная база термодинамических параметров фаз десяти двухкомпонентных и десяти трехкомпонентных систем, входящих в состав исследуемой системы. С помощью этой базы данных и CALPHAD метода были выполнены: расчет термодинамических свойств четырех- и пятикомпонентных эквиатомных расплавов системы Co–Cr–Cu–Fe–Ni для температур 1873 К и 1500 К; моделирование фазовых превращений в пятикомпонентной системе. Избыточные интегральные функции смешения четырехкомпонентных систем с медью и системы Co–Cr–Cu–Fe–Ni демонстрируют положительные отклонения от идеальности, что обусловлено положительными парными взаимодействиями медь–хром в системах Co–Cr–Cu, Cr–Cu–Ni, Cr–Cu–Fe, медь–железо в системах Cr–Cu–Fe, Co–Cu–Fe, Cu–Fe–Ni, медь–кобальт в системах Co–Cr–Cu, Co–Cu–Fe. Поведение компонентов в системе Co–Cr–Fe–Ni близко к идеальному. Сопоставление значений термодинамических функций, рассчитанных при 1873 К и 1500 К, показало, что с понижением температуры положительные отклонения от идеальности избыточных термодинамических функций смешения увеличились незначительно и величина идеального вклада в энергию Гиббса заметно уменьшается. Результаты моделирования фазовых превращений демонстрируют их сходство в четырехкомпонентных системах с медью и в системе Co–Cr–Cu–Fe–Ni. В четырех системах с медью (Co–Cr–Cu–Fe, Co–Cr–Cu–Ni, Co–Cu–Fe–Ni, Cr–Cu–Fe–Ni), наблюдается распад ГЦК раствора на ГЦК2, богатый медью, и ГЦК1 с высоким содержанием хрома, кобальта, железа и никеля, а в системе Co–Cr–Fe–Ni – высокая взаимная растворимость компонентов. Согласно нашим расчетам эквиатомный сплав Co–Cr–Cu–Fe–Ni является двухфазным со структурой ГЦК+ОЦК. Разработаны практические рекомендации по выбору составов дисперсно-упрочняемых ВЭС.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Владимирова, Е. В., В. Г. Васильев, А. П. Носов, Т. С. Карпова, and В. Г. Бамбуров. "Пирогидролизный синтез сплава железо–кобальт." Доклады Академии наук 449, no. 1 (2013): 28–31. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565213070104.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Дашевский, В. Я., А. А. Александров, and Л. И. Леонтьев. "ПОЛУЧЕНИЕ СПЛАВОВ СИСТЕМЫ Fe-Co С КОНЦЕНТРАЦИЕЙ КИСЛОРОДА НИЖЕ 10 ppm, "Доклады Академии наук"." Доклады Академии Наук, no. 6 (2017): 655–58. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217240124.

Full text
Abstract:
Впервые обосновано и показано принципиально новое решение проблемы получения сплавов системы Fe-Co с концентрацией кислорода ниже 10 ppm (10%). Проведённый термодинамический анализ показал, что снижение давления газовой фазы над расплавом существенно повышает раскислительную способность углерода. При содержаниях кобальта и углерода, характерных для магнитомягких и магнитотвёрдых сплавов, и общем давлении, равном 0,01 атм, концентрация кислорода составила 10-1 ppm (10-10%). Раскислительная способность углерода по мере увеличения содержания кобальта в расплаве возрастает. Кривые растворимости кислорода в железокобаль-товых расплавах, содержащих углерод, проходят через минимум, положение которого смещается в сторону более низких содержаний углерода по мере увеличения содержания кобальта в расплаве
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Сплави кобальту"

1

Єпіфанова, Анастасія Сергіївна, and Вікторія Володимирівна Штефан. "Електролітичне осадження сплаву кобальт-молібден." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31247.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Єрмоленко, Ірина Юріївна, Марина Віталіївна Ведь, and Микола Дмитрович Сахненко. "Морфологія і магнітні характеристики покриттів тернарними сплавами заліза і кобальту з молібденом і вольфрамом." Thesis, Національний університет харчових технологій, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34625.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Козяр, М. О., Юліана Костянтинівна Гапон, Т. О. Ненастіна, Марина Олександрівна Глушкова, Марина Віталіївна Ведь, and Микола Дмитрович Сахненко. "Електроосадження корозійностійких покриттів сплавами кобальту з підвищеними фізико-механічними властивостями." Thesis, Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23060.

Full text
Abstract:
Визначені корозійна стійкість та механічні властвості електролітичних покриттів сплавами Co-Mo-W, одержаних з полілігандних цитратно-дифосфатних електролітів. Показано, що найбільш доцільним є співвідношення концентрацій сплавотвірних компонентів Со²⁺ / (WO₄²⁻ + MoO₄²⁻) = 1:1, а лігандів Сіt / Piro = 1:2.
Corrosion resistance and mechanical properties of electrolytic coating alloys Co-Mo-W, obtained from polilihand citrate-pyrophosphate electrolytes are determined. It is shown that the advisable concentration ratio of alloying components Со²⁺ / (WO₄²⁻ + MoO₄²⁻) = 1:1, and ligands Cit / Piro = 1:2.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Лагдан, Інна Володимирівна, Микола Дмитрович Сахненко, Марина Віталіївна Ведь, and Ірина Юріївна Єрмоленко. "Електролітичні покриття сплавом залізо-кобальт-вольфрам." Thesis, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34636.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гапон, Ю. К., М. В. Ведь, М. Д. Сахненко, and Т. О. Ненастіна. "Електроліти для гальванохімічного осадження потрійних сплавів кобальт - вольфрам - молібден." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45671.

Full text
Abstract:
Індивідуальні покриття вольфрамом і молібденом з водних розчинів отримати неможливо, проте добре відомо їх співосадження в сплав з металами підгрупи заліза (Fe, Co, Ni). Такі сплави знайшли застосування в машинобудуванні, аерокосмічній галузі та ракетобудуванні, мікроелектроніці і технології мікроелектромеханічних пристроїв, хімічній промисловості та природоохоронних технологіях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Каракуркчи, А. В., Н. Д. Сахненко, М. В. Ведь, and А. С. Горохивський. "Формирование каталитически активных покрытий оксидами кобальта на алюмо-кремниевых сплавах." Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45660.

Full text
Abstract:
Алюмо-кремниевые сплавы широко используются в машиностроении, в частности для изготовления деталей цилиндро-поршневой группы двигателей внутреннего сгорания (ДВС). При этом, принимая во внимание постоянно повышающиеся требования к мощности и эффективности работы машин, дальнейшее овершенствование ДВС необходимо направить на применение новых ехнологических решений, позволяющих улучшить параметры работы двигателя при сохранении основных конструкционных характеристик.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Канунникова, Надежда Александровна, Виктория Владимировна Штефан, Анастасия Сергеевна Епифанова, and И. С. Березовский. "Электрохимическое осаждение сплава кобальт-молибден." Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31252.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Гапон, Ю. К., М. О. Глушкова, and М. Д. Сахненко. "Застосування електролітичних сплавів кобальту з тугоплавкими металами." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40373.

Full text
Abstract:
Сплави на основі металів підгрупи заліза з тугоплавкими металами викликають велику зацікавленість дослідників через наявність низки функціональних властивостей – висока корозійна, зносо- і термостійкість, жароміцність і твердість, підвищена каталітична активність [1]. Через високу твердість такі сплави можна застосовувати для заміни покриттів токсичним хромом і як робочий шар сучасних носіїв інформації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Гапон, Юліана Костянтинівна, Микола Дмитрович Сахненко, Марина Віталіївна Ведь, and Т. О. Ненастіна. "Ресурсозаощаджувальна екологічно безпечна технологія нанесення покриттів сплавом кобальт-молібден-вольфрам з високими функціональними властивостями." Thesis, Государственное предприятие "Украинский научно-технический центр металлургической промышленности "Энергосталь", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33264.

Full text
Abstract:
Запропоновано екологічно безпечну ресурсозберігаючу технологію нанесення поліфункціональних покриттів потрійними сплавами кобальту з тугоплавкими металами. Проаналізовано вплив компонентів електролітів та режимів осадження на склад і морфологію покриттів. Проведені випробування електролітичних покриттів сплавами на каталітичну активність і мікротвердість.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Гапон, Юліана Костянтинівна. "Функціональні покриття тернарними сплавами кобальту з тугоплавкими металами." Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27601.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", м. Харків, 2017 р. Дисертацію присвячено розробці технології гальванохімічного синтезу покриттів тернарними сплавами кобальт-молібден-вольфрам з полілігандних електролітів для одержання матеріалів з поліпшеними фізико-механічними властивостями. Визначено константи нестійкості та склад моно- та білігандних комплексів кобальту та запропоновано цитратно-дифосфатну та амонійно-цитратну системи для осадження сплавів кобальту з вольфрамом та молібденом. На підставі аналізу кінетичних закономірностей встановлено механізм осадження сплаву. Із цитратно-дифосфатного електроліту відбувається стадійне відновлення металів з гетероядерних комплексів складу [MO₄Со(P₂O₇)]⁴⁻, де М = Mo, W та Со(Cit)₂⁴⁻, а з амонійно-цитратного електроліту спряжений процес відновлення реалізується за участю комплексів [MO₄Со(Cit)]³⁻. Обґрунтовано вплив складу електролітів та режимів осадження (стаціонарний та імпульсний) на вміст компонентів, морфологію, структуру, функціональні властивості та ефективність процесу. Запропоновано технологічну схему електролітичного формування функціональних покриттів сплавами кобальту з молібденом і вольфрамом та розроблено відповідні технологічні інструкції. Встановлено високу корозійну стійкість покриттів і нададитвне зростання мікротвердості та каталітичної активності порівняно з вихідними компонентами сплаву.
Thesis for the Degree of Candidate of Technical sciences in specialty 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2017. The thesis is devoted to development of technologies for galvanic coatings synthesis of the ternary alloys cobalt-molybdenum-tungsten from poly-ligand electrolytes to produce materials with improved physical and mechanical properties. The constant instability and composition of mono- and bi-ligand complexes of cobalt are determined, and both citrate-diphosphate and ammonia-citrate systems suggested for the deposition of cobalt alloys with tungsten and molybdenum. The mechanism of alloy deposition is defined based on kinetic patterns analysis. Metals recovered by stages from hetero-nuclear complexes of composition [MO₄Со(P₂O₇)]⁴⁻ and mononuclear Со(Cit)₂⁴⁻ (where M = Mo, W) when deposited from citrate-diphosphate bath. Conjugate deposition of metals in alloy from ammonia-citrate electrolyte occurred from complexes [MO₄Со(Cit)]³⁻. The effect of electrolytes composition and deposition modes (stationary and pulse) on the components content, morphology, structure and functional properties of alloys as well as process efficiency are substantiated. A technological scheme for functional electrolytic cobalt alloy coatings deposition with molybdenum and tungsten is offered and relevant technological instructions are developed. It was established high corrosion resistance coatings, synergic growth of microhardness and catalytic activity compared with alloying components.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Conference papers on the topic "Сплави кобальту"

1

"РАЗВИТИЕ МАРТЕНСИТНЫХ ПРЕВРАЩЕНИЙ ПОД НАГРУЗКОЙ В СПЛАВАХ NiFeGaCo В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СОДЕРЖАНИЯ КОБАЛЬТА." In Физическая мезомеханика. Материалы с многоуровневой иерархически организованной структурой и интеллектуальные производственные технологии. Издательство ТГУ, 2021. http://dx.doi.org/10.17223/978-5-907442-03-0-2021-185.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Сплави кобальту' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography