Academic literature on the topic 'Соціальні діалекти'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Соціальні діалекти.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Соціальні діалекти"
1
Sushyi, Olena. "Націєтворчий та конфліктологічний потенціал форм соціально-психологічного мислення: нотатки на полях завершеної теми." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 45(48) (July 3, 2020): 27–35. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).139.
Full textAbstract:
У статті висвітлено зміст та основні результати наукового дослідження за темою «Націєтворчий та конфліктологічний потенціал форм соціально-психологічного мислення» (ДР №0117U000193)», яке виконувалось у лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень ІСПП НАПН України у 2017–2019 рр.
Здійснено огляд індивідуальних напрямів досліджень членів наукового колективу та рукописів наукових праць, підготовлених по завершенні роботи: показано, що мозаїчна композиція наукового дослідження не тільки презентує нові аспекти осмислення історичних, психічних, соціальних та інших явищ, породжених людською життєдіяльністю, а й задає нові перспективи бачення їх націєтворчого та конфліктологічного потенціалу як форм соціально-психологічного мислення.
Із цих теоретичних і методологічних позицій пропонується оцінювати значущість отриманих результатів для практики націєтворення. Серед найбільш вагомих здобутків слід відзначити, що колективом виконавців уперше обґрунтовано концептуальні засади соціальної психології націєтворення як наукового напряму соціально-психологічної науки, що розкривають націєтворчий та конфліктологічний потенціал форм соціально-психологічного мислення.
Запропоновано концепцію формування і функціонування соціальних норм як форм соціально- психологічного мислення.
Розроблено низку концептуальних моделей: структурно- функціональну модель процесу націєтворення, що включає уявлення про систему соціально- психологічних механізмів її функціонування; модель соціально-психологічного аналізу феномену націєтворення у взаємозв’язку чотирьох поняттєвих конструктів (громадянин, етнос, держава, громадянське суспільство); структурно-функціональну модель націєтворчого та конфліктологічного потенціалу історичної психології в умовах мультикультурності; соціально-психологічну модель конфліктної взаємодії воєнного, поствоєнного і цивільного мислення в умовах гібридної війни; багатофакторну модель соцієтальної кризи, що пояснює діалектику консолідаційності та конфронтаційності в українському націєтворенні.
Сформульовано низку теоретичних положень щодо: суб’єктно-вчинкового підходу до процесу націєтворення; зв’язку феноменів агресивності людини і національної ідентичності; концептуальних рамок соціально-психологічного аналізу феномену національної ідентичності, закономірностей її існування та розвитку в умовах невизначеності. Обґрунтовано концептуальні засади вивчення націєтворчого потенціалу вітчизняної соціально-психологічної думки (2-га половина ХІХ – початок ХХ ст.).
2
Sushyi, Olena. "Націєтворчий процес у координатах соцієтальної кризи в Україні." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 43(46) (July 15, 2019): 7–19. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).19.
Full textAbstract:
Пропонована стаття є продовженням серії авторських публікацій, присвячених проблемі українського націєтворення, в яких, зокрема, було здійснено ретроспективний аналіз та систематизовано консолідаційно-деконсолідаційні параметри національно-державного розвитку України, виокремлено комплекс чинників (чинники соціальної поляризації, чинники деструктивної / негативної консолідації), що перешкоджають загальнонаціональному єднанню та примиренню українського соціуму в умовах нової соціальної реальності. Мета дослідження, результати якого представлено в статті, полягала в тому, щоб структурувати консолідаційно-деконсолідаційні параметри національно-державного розвитку України в кількох залежних системах координат та показати, що в сукупності вони відтворюють складну (багатофакторну), суперечливу (різновекторну) та динамічну архітектоніку соцієтальної кризи в Україні, які, зі свого боку, пояснюється діалектика консолідаційності та конфронтаційності українського націєтворення. Описано системи координат, що оприявлюють зрізи соцієтальної кризи, а саме: системні координати, унаявлені кризою основних сфер соціальної системи (політико-правової, економічної, соціальної, культурної); структурні координати, де полюсами є криза інституцій, криза інтересів та цілей, криза цінностей, криза ідентичностей; темпоральні координати, що відтворюють кризові цикли національно-державного розвитку України; соціально-психологічні координати, що дають змогу розглянути проблему кризової (масової) свідомості на рівні соціально-психологічних феноменів (за домінуючим типом соціальних переживань та формами соціально-психологічного мислення). Кожен з перелічених кризових зрізів характеризує цілком конкретний аспект соцієтальної кризи, який можна розглядати як у відносній автономності, так і в щільній взаємозалежності з іншими її аспектами. У своєму поєднанні в кожному новому зрізі компоненти соцієтальної кризи відтворюють її нову якість (ефект синергії). У сукупності вони формують складну (багатофакторну), суперечливу (різновекторну) та динамічну архітектоніку соцієтальної кризи в Україні, де кожне явище (компонент її структури) можна розглядати і як причину, і як наслідок конфліктно-конфронтаційних тенденцій національно-державного розвитку України. Багатофакторна модель соцієтальної кризи в Україні структурується низкою похідних моделей, що відображають її кризові зрізи у відповідних системах координат, як-то: контурна двовимірна модель соцієтальної кризи (системно-структурні координати); циклічна модель соцієтальної кризи (темпоральні координати); соціально-психологічна модель соцієтальної кризи (соціально-психологічні координати).
3
Laputko, Аnna. "Еволюція категорії «рівність» у християнстві." Multiversum. Philosophical almanac 2, no. 2 (December 23, 2020): 135–47. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.10.
Full textAbstract:
У статті досліджено еволюцію християнських поглядів на рівність у контексті узгодженості антропологічних і соціальних чинників та процесів. Теоретичною основою статті є праці отців християнства, соціальні доктрини церков, енцикліки пап Deus Caritas est, Lumen Fidei, Summi Pontificatus, Саritas in Veritate, праці відомих науковців, богословів (Б. Рассел, В. Лоський, Д. Садовський, Софроний (Сахаров), К. Уер, Ю. Чорноморець та ін.). Здійснено аналіз християнського розуміння категорії «рівність» у діалектиці соціального та антропологічного. Показано, що в християнській антропології тлумачення проблеми рівності в ранньому християнстві мало суттєві відмінності від античної філософії, оскільки набуває онтологічного вияву відповідно до вчення про людину як образ та подобу Бога. Розкрито еволюцію уявлень про рівність від початку християнства до сьогодення. Простежено складний взаємозв’язок соціального та антропологічного в цьому процесі. Доведено, що основною характеристикою еволюції уявлень про рівність є перехід від утвердження рівності людей лише в антропологічному контексті як рівної можливості в досягненні Царства Божого до винесення уявлень про рівність за межі дихотомії антропологічного та соціального і утвердження рівних прав та можливостей людини і в соціальній площині.
4
Бугера, Олена Анатоліївна. "Соціальні діалектизми: історія розвитку та теоретичного опрацювання." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, no. 2 (November 30, 2011): 30–38. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i2.729.
Full text
5
Корнієнко, Інокентій. "РИЗИК ЯК ЕЛЕМЕНТ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ КОНТЕКСТ." Психологія: реальність і перспективи, no. 15 (January 2, 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i15.201.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню проблеми потреби встановлювати контроль над факторами ризику та невизначеності через теоретичний аналіз місця ризику у життєвому просторі особистості. У статті здійснено різнобічний аналіз розуміння ризику у психології, визначено оціночну дихотомію ризикованість / не ризикованість. Виявлено риси схильної до ризику особистості: погане самоврядування, послаблений інстинкт самозбереження, імпульсивність, ригідність, індивідуалістичність, тощо. Розглянуто питання нормативності особистості, яка є наслідком особистої потенційності з двох точок зору: як «тілесна» нормативність, яка розглядається насамперед через адаптацію, та соціальну «надприродну» нормативність. Виявлено параметри ризику через оцінку невизначеності та діалектику дихотомії «успіх – невдача». Розглянуто схильність до ризику, ризик-рису як стійку системну інтегральну властивість особистості, полікомпонентну за своєю структурою, що включає формально-динамічні, якісні, змістовні, соціально-імперативні характеристики. Проаналізовано зв'язок оцінки ризику з цінностями і нормами соціального характеру із врахуванням соціокультурного контексту. Встановлено, що ризик виникає як показник потенційності та невизначеності результату й може трактуватися як показник відкритості особистості.
6
Черних, Геннадій. "ДОСЛІДНИЦЬКІ ТРАДИЦІЇ КОГНІТИВНОЇ СОЦІОЛОГІЇ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИКИ – МОВА ТА ЗНАЧЕННЯ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ." Public management 21, no. 1 (May 29, 2020): 324–35. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-324-335.
Full textAbstract:
Розглянуто специфіку розвитку дослідницьких традицій когнітивної лінгвістики та соціолінгвістики. Визначено проблеми розу- міння буденної мови на сучасному етапі розвитку науки. Проаналізовано сучасний стан розвитку етнометодологічного підходу, ролі невербальних комунікацій у повсякденному спілкуванні. Обґрунтовано природу со- ціальної дії, особливості функціонування та взаємодії соціальних акто- рів за допомогою символів і значень. Розглянуто моделі комунікаційної взаємодії У. Шрама, Д. Маккуейла, Дж. Груніга, Т. Ханта, Ю. Габермаса, Н. Лумана. Розкрито зміст одного з ключових понять соціолінгвістики – “мовна ситуація”, яке визначається як сукупність форм існування мови (мов, регіональних койне, територіальних і соціальних діалектів). Особливу увагу приділено в сучасній соціолінгвістиці питанню про зв’язок і взаємо- дію мови і культури. Також розглянуто особливості розвитку когнітивної лінгвістики як мовознавчого напряму щодо функціонування мови як різ- новиду когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості — через мовні явища. Доведено основну гіпотезу когнітивної науки, що мисленнєві процеси можна трактувати як процеси оброблення та перетворення ментальних репрезентацій. Наведено ідеї головного прихильника та представника когнітивної соціології — аме- риканського соціолога Аарона Сікурела. Також обґрунтовується зміст праць французького соціолога Ж. Подьоло та концепції соціолінгвістики А. Мейє, Ф. Боаса, Е. Сепіра, В. Матезиуса, Б. Гавранека, Й. Вахека та ін., які зробили значний внесок у виявлення ролі соціальних чинників у розвитку мови та продемонстрували зв’язок мови із соціальними процесами, а також соціаль- ну роль літературної мови.
7
Левченко, Тетяна. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНИХ ГРУП У СОЦІАЛЬНИХ ДІАЛЕКТАХ." Society. Document. Communication, no. 7 (November 19, 2019): 75–92. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-75-92.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано функціонування лексико-тематичних груп у соціальних діалектах. Зокрема функціонування зоо‑ та фітоморфізмів у кримінальному арго на території України у 20-30-х роках минулого століття досі не було об’єктом комплексного дослідження, що зумовлює актуальність нашої розвідки. З огляду на це, наша мета полягає в аналізі найчисельнішої лексико-тематичної групи, яку представлено у кримінальному арго 20-30-х років ХХ століття зоо- та фітоморфізмами та в дослідженні процесу лексичної метафоризації і динаміки розвитку пропонованої групи лексики. Аналізуючи різні моделі перенесення, варто зазначити, що метафоризація фітоморфізмів здійснюється за подібністю, що сприймається органами відчуття (зором, слухом, дотиком, нюхом) і за схожістю емоційно‑психологічного сприйняття. Позитивні чи негативні емоції дають змогу поєднувати в одній назві реалії дійсності, що зумовлюють однаковий емоційний стан або характеризуються однаковим емоційним станом.
Охарактеризовано риси зоо- і фітоморфних перенесень, в яких яскраво виражена пейоративна маркованість. Риси, ознаки, властивості представників тваринного і рослинного світу спрямовуються на приниження гідності, підрив довір’я до людини. На позначення цього явища у лінгвістиці використовують термін «дисфемізм» або «какофемізм», які представляють троп, що полягає в заміні звичайної, нейтральної назви грубим, вульгарним словом або висловом з метою приниження об’єкта її позначення, для емоційного підсилення та увиразнення висловлення; іноді це є виявом мовної бравади, прагненням епатувати слухача. Таким чином визначено, що дисфемізми – це зоо- і фітоморфічні метафори стосовно людини, уживання грубих, лайливих, непристойних слів.
На основі аналізу наукової літератури і словників, які містять жаргонну лексику, зафіксовано тенденцію вживання арготизмів у певному тематичному спрямуванні, зокрема і тих, що є російськими відповідниками. Джерелом метафоричного вживання арготизмів виступають такі тематичні групи слів: а) назви тварин; б) назви рослин; в) назви частин тіла людини. Негативна оцінна конотація відіграє вирішальну роль у метафоричних значеннях кримінального арго. Лексико-тематична група зоо- та фітоморфізмів у кримінальному арго свідчить про матеріальні і духовні цінності кримінального світу і дає змогу побачити суспільні проблеми в цілому.
8
Динниченко, Т. А. "ДІАЛЕКТИКА РОЗВИТКУ ГРУПОВОЇ ТА ЕГО-ІДЕНТИЧНОСТІ В РОМАНІ А. ФРАНСА «БОГИ ЖАДАЮТЬ»." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 231–36. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-32.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей репрезентації в романі А. Франса «Боги жадають» процесу формування і розвитку его- ідентичності головного героя у складному взаємозв’язку з колективною ідентичністю. У розвідці застосований психоаналітичний підхід до аналізу художнього тексту. Поведінка, думки, почуття персонажа інтерпретуються крізь призму психоаналізу з використанням таких термінів З. Фройда, К.Г. Юнга, А. Адлера, Е. Фромма, як «підсвідомість», «ідентифікація», «внутрішній конфлікт», «Ідеал-Я», «зовнішній об’єкт-ідеал», «психічний механізм ідеалізації», «сновидіння совісті», «архетип» тощо. Дослідження побудоване на поняттях колективної й его- ідентичності, уведених у науковий обіг Еріком Г. Еріксоном. Цей відомий культуролог і психолог аргументовано пов’язує формування особистої ідентичності із груповою. Різноманітні аспекти проблеми ідентичності є пріоритетними в європейській літературі початку ХХ століття. У романі А. Франса «Боги жадають» зображується момент кардинального змінення колективної ідентичності французького суспільства внаслідок великої історичної події – революції 1789–1794 років. Автор показує механізм ідентифікації в дії: як утверджуються нові соціальні й культурні цінності, як відбувається соціальна спайка, як усе це впливає на свідомість окремих індивідів. У центрі твору – психодрама молодого художника Еваріста Гамлена. Його его-ідентичність, внутрішнє «Ідеал-Я» доброчесної, стриманої людини формувалися до революції в конфлікті із груповою, що виявлялося в характері, поведінці, професійній діяльності. Республіканська групова ідентичність спочатку сприяє розвитку його особистої ідентичності, але пристрасне захоплення революційними лідерами запускає психічний механізм ідеалізації, що призводить до несвідомої підміни внутрішнього «Ідеал-Я» зовнішнім об’єкт-ідеалом і втрати власного «Я». А. Франс візуалізує конфлікт у підсвідомості свого героя, який виникає внаслідок такого патологічного процесу підміни, за допомогою алюзії на трагедію Еврипіда «Орест». Паралель Еваріст / Орест виявляє подібність психічного стану персонажів – обох мучить «неусвідомлена» совість через вчинки, які вони внутрішньо визнають злом, хоча свідомо виправдовують «священним велінням». Аналіз тексту роману «Боги жадають» із психоаналітичних позицій виявляє, що сюжет можна інтерпретувати як художнє дослідження розвитку его-ідентичності головного персонажа в діалектичному зв’язку з колективною ідентичністю.
9
Solopun, Nataliya, and Nadiya Ponomaryova. "ДІАЛЕКТИКА СОЦІАЛЬНО-ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 22 (September 7, 2019): 139. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2019.22.0.139.
Full text
10
Коваленко, Ю. Г. "Лінгвістичні параметри соціальних діалектів у сучасному художньому контексті." Studia linguistica, Вип. 7 (2013): 60–63.
Find full textDissertations / Theses on the topic "Соціальні діалекти"
1
Лозова, М. А. "Соціальні діалекти як засіб урізноманітнення й пожвавлення мови." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22307.
Full text
2
Неклюєнко, К. "Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22404.
Full text
3
Могильницький, В. В. "Врахування регіональних особливостей при перекладі британських діалектів та сленгу (на матеріалі кінодискурсу)." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10927.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є британські соціально-територіальні діалекти та різні види сленгу.
Предметомдослідження є особливості відтворення діалектизмів та сленгізмів в українському перекладі.
Мета магістерської роботи полягає у виявленні регіональних особливостей при перекладі британських діалектів та сленгу (на матеріалі кінодискурсу).
Завдання дослідження наступні:
– охарактеризувати два суміжні поняття «діалект» та «сленг» та з’ясувати їх відмінності;
– виявити зв’язок між нормативною мовою та діалектами;
– класифікувати діалекти англійської мови;
– розглянути сленг в системі соціальних діалектів;
– деталізувати труднощі перекладу діалектних та сленгових одиниць;
– здійснити перекладацький аналіз англомовного серіалу «Покидьки» (2009) на предмет використання сленгізмів та з’ясувати наявні методи передачі британського молодіжного сленгу в українському перекладі;
– проаналізувати англомовний фільм«Щоденник Бріджит Джонс» (2001) на наявність фонетичних елементів естуарного англійського діалекту та існуючий переклад в українському дубляжі;
– відстежити особливості хуліганських вульгаризмів в діалекті кокні у британському фільмі«Фанати»(2004) в існуючому українському дубляжі;
– надати власний варіант перекладу проаналізованих діалектних і сленгових лексичних одиниць у вищезазначеному кінодискурсі.
4
Квітчата, С. "Сленг." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8135.
Full text
5
Солошенко, Ганна Володимирывна. "Вербалізація соціальних характеристик діалектоносіїв ( на матеріалі художніх творів Великобританії ХІХ-ХХ століть)." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2072.
Full textAbstract:
Солошенко Г. В. Вербалізація соціальних характеристик діалектоносіїв (на матеріалі художніх творів Великобританії ХІХ-ХХ століть) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. І. Лужаниця. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 59 с.UA : Дипломна робота – 59 стор., 64 джерела. Об’єкт дослідження: мовна поведінка носіїв нортумберійського діалекту британського варіанту англійської мови. Мета роботи: виявлення особливостей мовної поведінки діалектоносіїв британського варіанту англійської мови кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя в умовах диглосії, яки знаходять своє відбиття у творах К. Куксон «Кеті Мулхоланд», твору «Безкрилий птах», «Ганчіркова німфа», «Нерозрізняючи кольори». Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії мовної повединки, які розроблени в соціолінгвистиці, діалектології та стилістиці (А. І. Домашнев, В. А. Аврорін, А. Д. Швейцер, JI. Б. Никольський, В. Н. Ярцева, Д. Крістал, Ч. Фергюсон, П. Традгіл, В. А. Кухаренко, И. В. Арнольд та ін.). Отримані результати: мова, як соціальне явище, відображає соціальні умови комунікації, такі як гендрні, вікові, освітні ознаки мовця, його місце проживання, етнічну належність та соціальний статус, а також рольові особливості проходження комунікації як такової. Найбільш репрезентативним у творах К. Куксон є ситуативні фактори, що співвідносяться з формальністю, чи неформальністю процесу спілкування. Все це і створює умови перемикання кодів у мові персонажів. У тексті особливості мовної комунікації актуалізуються таким стилістичним прийомом як графон. Для діалектного мовлення, розповсюдженого у графстві Нортумбрія, релевантні якісні типи графонів, що відображають як особливості вимови, так і граматиці даного діалекту.
EN : The presented paper is dedicated to the analysis of such problem as the behavior of the Northumberland dialect speakers. The object of the research can be defined as code-switching (dialect / Standard English) in the works of Catherine Cookson «The rag Nympth», «Colour Blind», «The Wingless Bird», «Katie Mulholland». Theoretical-methodological principles: key positions in theories of dialectology, sociolinguistics, and stylistics (P. Trudgill, D. Crystal, Ch. Fergyuson, V. Kuharenko). The main aim of the paper is to determine the ways, mechanisms and forms of code-switching in a language-dialect linguistic community. Language as a social phenomenon reflects social aspects of communication, such as gender, age, education, location, ethnical belonging and social status. It also reveals social aspects of process of communication, factors which determine the peculiarities of communication as such. In the text the sociolinguistic aspects of communication are revealed with the help of such stylistic device as graphon, which represents both pronunciation and grammatical features of the dialect.
Reports on the topic "Соціальні діалекти"
1
Гарлицька, Т. С. Жаргонна лексика як лінгвістичний та соціокультурний феномен міського мовлення. Міжнародний гуманітарний університет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3919.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню українського міського мовлення на матеріалі жаргонної лексики. У праці визначено лінгвокультурні особливості та місце жаргонізмів у загальній системі соціальних діалектів; виявлено основні тематичні групи жаргону сучасного українського міста; диференційовано жаргоні елементи за соціальною та віковою стратами.
2
Шубеляк, О. А. Особливості функціонування соціальних діалектизмів у публіцистичних текстах. КДПУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5442.
Full text
3
Гарлицька, Т. С. Словотвірний потенціал жаргонної лексики. Київський національний лінгвістичний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3920.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі словотвірних можливостей жаргонізмів української, російської та англійської мов. У вивченні природи жаргонізмів різних мов основна увага приділяється порівняльному аспекту, що дозволяє визначити загальномовні тенденції, що відбуваються в суспільстві та мові. У роботі з’ясовано, що джерельна база жаргонів є досить розгалуженою й різноманітною, адже вони виникають унаслідок семантичного переосмислення вже існуючих у мові слів, шляхом запозичення з інших мов та соціальних діалектів, а також морфологічним способом. Автор також наголошує на тому, що особливе дериваційне розмаїття притаманне молодіжному сленгу та кримінальному арго.