Academic literature on the topic 'Соціально-психологічні служби'

Висоцький П. Г. Кримінологічна характеристика фак-торів вчинення військовослужбовцем самовільного зали-шення військової частини або місця служби. – Стаття.У сучасній юридичній науці існує чимало підходівдо класифікації факторів вчинення військовослужбов-цем самовільного залишення військової частини або місця служби. Саме тому в статті досліджуються фак-тори такого вчинення й аналізуються їх специфічніособливості.Визначено, що фактори вчинення військовослуж-бовцем самовільного залишення військової части-ни або місця служби як військового кримінальногоправопорушення найбільш оптимально розподіля-ти на чотири різновиди: 1) соціально-психологічні;2) організаційно-управлінські; 3) соціально-економіч-ні; 4) нормативно-правові.У статті досліджено кожен із вищеназваних чинни-ків самовільного залишення військової частини або міс-ця служби, зокрема визначено їх властивості, причиний умови, за яких ці фактори можуть бути застосовані.Також проаналізовано їх вплив на вчинення самовіль-ного залишення військової частини або місця службиі визначено, що лише в сукупності вищезазначені чин-ники мають дійсно важливий вплив на вчинення тако-го кримінального правопорушення.У процесі проведення дослідження цих факторіввизначено, що саме соціально-психологічні чинникисамовільного залишення військової частини або місцяслужби вважаються найбільш важливими, оскількивони здатні викривити ставлення солдатів і військовос-лужбовців до військової дисципліни, військового по-рядку, обов’язків несення військової служби, наданоївійськової присяги, конституційних обов’язків, пов’я-заних із захистом Вітчизни, наказів командирів таначальників тощо. При цьому в статті зазначено, щоне слід недооцінювати й інші фактори самовільногозалишення військової частини або місця служби.В результаті проведеного дослідження та комплек-сного аналізу кожного з факторів самовільного зали-шення військової частини або місця служби визначе-но, що кожен із них має важливе практичне значення,оскільки ці чинники демонструють ті причини й умо-ви, які лягли в основу вчинення кримінального пра-вопорушення, передбаченого ст. 407 Кримінальногокодексу України.

Розкрито вплив чинників на професійний розвиток публічної служби в Україні. Розглянуто сутність понять “чинник” та “чинники профе- сійного розвитку”. Встановлено, що під чинниками професійного розвитку публічної служби слід розуміти внутрішні та зовнішні причини стосовно публічного службовця, які істотно позначаються на змінах, що відбувають- ся у його професійній діяльності. Розглянуто класифікацію чинників, що впливають на професійний розвиток, різними науковцями. Встановлено, що наведені підходи до визначення чинників, що впливають на професій- ний розвиток публічної служби в Україні, є переважно фрагментарними. Водночас загальновідомо, що професійний розвиток відбувається не лише на особистісному (індивідуальному) рівні, а й на рівні служби в органах пу- блічної влади та має відношення до всієї соціально-професійної діяльності у сфері державного управління. У процесі професійного розвитку публічних службовців варто брати до уваги те, що система публічної служби в Україні є відкритою, з доволі швидким внутрішнім рухом публічних службовців. Для службовців, з одного боку, на даний час посилився ризик позбутися посади, а з іншого — швидше просунутися на службі, тому покращення професійного розвитку виступає найважливішим механізмом збереження посади та забез- печує стрімке кар’єрне зростання. З’ясовано, що на професійний розвиток публічної служби впливає чимало чинників, які нами можна поділити на чо- тири групи (соціально-економічні, індивідуальні, соціально-психологічні та мотиваційні). Соціально-економічні чинники, які впливають на професій- ний розвиток публічної служби в Україні можна вважати нерегульованими, оскільки не залежать від процесу управління, проте стимулюють прийняття важливих управлінських рішень. Решта чинників (індивідуальні, соціаль- но-психологічні та мотиваційні) можуть по-різному позначатися на профе- сійному розвитку публічної служби в Україні. Вплив означених чинників потрібно брати до уваги в процесі управління професійним розвитком пу- блічних службовців в Україні.

У статті проаналізовано соціально-психологічну сутність і зміст культури міжособистісних відносин курсантів-прикордонників. Зазначено, що міжособистісні відносини в курсантських колективах становлять єдність загальносоціальних правил і норм та специфічних, властивих лише цим колективам, особливостей. Важливе місце у виконанні завдань, поставлених перед військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, займає психологічна робота, яка не може бути ефективною без формування висококультурної особистості майбутнього офіцера-прикордонника. У результаті дослідження встановлено, що культура постає динамічною характеристикою, що змінюється під впливом психологічних умов, основними серед яких є: рівень розвитку курсантського колективу, наявність системи загальних духовних цінностей, індивідуально-психологічні особливості курсантів, їхні психологічні настановлення на військову службу.

У статті на підставі аналізу слідчо-судової практики та статистичних даних, а також вивчення результатів наукових досліджень інших вчених встановлено особливості потерпілого як елемента криміналістичної характеристики погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу. З’ясовано, що найчастіше потерпілими у таких злочинах стають правоохоронці, які безпосередньо здійснюють діяльність по боротьбі зі злочинністю та прямо контактують з населенням: працівники патрульної поліції, поліцейські офіцери громади, працівники оперативних підрозділів, слідчі, дізнавачі, працівники Прикордонної служби. Встановлені найбільш значущі соціально-демографічні та психологічні ознаки досліджуваної категорії осіб.

У статті представлено аналіз соціально-психологічних факторів упливу на планування та реалізацію професійної кар‘єри у вітчизняних професійно-технічних закладах. Для проведення аналізу було залучено: аналітичні матеріали комітету ВР України з питань науки і освіти, статистичні матеріали МОН України, Держстату України, Державної служби зайнятості, інтернет-ресурси (Eurostat Educational Statistics; UNESCO Database; HeadHanter), інформаційні матеріали з сайтів обласних відділів ПТО, аналітичні і статистичні матеріали українських ЗМІ щодо реформування ПТО, наукові публікації, присвячені аналізу різних чинників упливу на формування людського капіталу в системі професійної освіти. Здійснювався аналіз із урахуванням ціннісного, статусного, процесуального та індивідуально-особистісного підходів до визначення сутності професійної кар‘єри. До основних критеріїв аналізу було віднесено: соціальні та психологічні фактори впливу на професійну кар‘єру особистості, її життєві цілі, цінності й мотиви. Узагальнення соціальних та психологічних факторів упливу на професійну кар‘єру особистості дозволяє сформулювати низку основних положень щодо факторів підвищення якості підготовки учнів ПТНЗ до проектування та реалізації професійної кар‘єри: наявність у кожному закладі консультанта-координатора з реалізації професійної кар‘єри; ознайомлення педагогів із програмами розвитку професійної кар‘єри; забезпечення психологічного та інформаційного супроводу підготовки учнів до проектування й реалізації професійної кар‘єри, проведення кар‘єрного коучингу та тьюторингу; налагодження механізму фінансування муніципальної (регіональної) консультаційної служби (центру); проведення експертизи локальних регулятивних актів освітніх закладів, на предмет їх відповідності сучасним освітнім вимогам щодо формування кар‘єрних компетентностей учнів ПТНЗ; ознайомлення учнів загальноосвітніх шкіл із регіональними особливостями місцевих ринків праці; ознайомлення з варіантами побудови й реалізації вертикальної та горизонтальної професійної кар‘єри за робітничими професіями; гарантування якісної психолого-педагогічної освіти молоді у всіх типах навчальних закладів.

Борисенко, О. В. Соціально-психологічні чинники формування соціальної активності здобувачів вищої освіти (на прикладі діяльності Студентської соціальної служби НУ «Чернігівська політехніка»): магістерська робота: 231 Соціальна робота / О. В. Борисенко; керівник роботи Максьом К. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 86 с.
Сучасне українське суспільство, на нинішньому етапі висуває нові вимоги до підготовки кваліфікованого фахівця, високоморальної, відповідальної, самореалізованої особистості з чіткою життєвою позицією, яка бере активну участь у соціальному житті країни. Внаслідок цього набувають особливої ваги питання формування соціально активної особистості молоді. Найбільш актуально проблема формування соціальної активності особистості постає у студентському віці, оскільки цей вік характеризується сформованістю людини, яка відкрита і чутлива до перемін, має великі інтелектуальні можливості і свідомо отримує вищу освіту для реалізації своїх творчих можливостей. У першому розділі розкривається поняття та сутність соціальної активності особистості, досліджується структура та рівні соціальної активності особистості та окреслюються психологічні чинники соціальної активності. У другому розділі аналізуються вікові особливості соціальної активності молоді та технології формування соціальної активності молоді (на прикладі діяльності Студентської соціальної служби НУ «Чернігівська політехніка») У третьому розділі досліджено психологічні механізми соціальної активності здобувачів вищої освіти. Наукова новизна роботи. Вперше проводилося дослідження соціально-психологічних чинників формування соціальної активності здобувачів вищої освіти на прикладі діяльності Студентської соціальної служби НУ «Чернігівська політехніка»; запропоновано власне розуміння поняття «соціальна активність»; виокремлено у структурі соціальної активності студентської молоді такі компоненти: мотиваційний, ціннісний, емоційно-вольовий, пізнавально-рефлексивний, діяльнісний.
Modern Ukrainian society, at this stage, puts forward new requirements for the training of a qualified specialist, highly moral, responsible, self-realized person with a clear position in life, who takes an active part in the social life of the country. As a result, the issues of forming a socially active personality of young people become especially important. The most urgent problem of forming social activity of the individual arises in student age, because this age is characterized by the formation of a person who is open and sensitive to change, has great intellectual potential and consciously receives higher education to realize their creative potential. The first section reveals the concept and essence of social activity of the individual, examines the structure and levels of social activity of the individual and outlines the psychological factors of social activity. The second section analyzes the age characteristics of social activity of youth and the technology of formation of social activity of youth (on the example of the Student Social Service of NU "Chernihiv Polytechnic") The third section examines the psychological mechanisms of social activity of higher education seekers. Scientific novelty of the work. For the first time the research of social and psychological factors of formation of social activity of applicants of higher education on the example of activity of the Student social service of NU "Chernihiv Polytechnic" was carried out; proposed own understanding of the concept of "social activity"; the following components are distinguished in the structure of social activity of student youth: motivational, value, emotionalvolitional, cognitive-reflexive, activity.