Academic literature on the topic 'Сонячне опромінення'

Концентратори сонячної енергії набувають все більшого значення у зв’язку з необхідністю вирішення важливих науковихта інженерних задач при створенні нової техніки та використанні сонячної енергії.Основними характеристиками дзеркал, що концентрують пряме сонячне випромінювання, є опромінення у фокальній площині Er та максимальне опромінення Emax у фокусі дзеркала. При проектуванні потужних геліоустановок виникає необхідність застосування нового програмного забезпечення для розрахунку технічних характеристик сонячних концентраторів.Розглянуто питання створення універсального програмного забезпечення для обрахунку основних енергетичних характеристик параболоїдних та параболоциліндричних концентраторів сонячної енергії у середовищі Windows. Узагальнена математична модель забезпечує реалізацію етапів розрахунку та проектування з урахуванням енергетичних характеристикджерела випромінювання, неточності відбиваючих поверхонь та інше.Представлений аналіз існуючих моделей розрахунку параметрів параболічного та параболоциліндричного концентраторів.За результатами дослідження визначено відмінності між методиками, розраховано ключові параметри, визначено відмінності між підходами.Створено математичну модель розрахунку основних характеристик для ідеального та реального концентратора сонячноїенергії. Наведено відмінність та особливості розрахунку параболічних та параболоциліндричних сонячних концентраторів.Змодельовано покроковий алгоритм обрахунку характеристик сонячного концентратора.Побудовано графік залежності максимальної опроміненості параболоїдного та параболоциліндричного сонячного концентратора від максимального кута розкриття.Розроблену програму можна застосовувати у сучасній геліотехнічній практиці, пов’язаній з проектуванням потужнихгеліоустановок. Бібл. 8, табл. 3, рис. 7.

Метою даного дослідження було вивчення асоціацій між сонячною експозицією, особливостями фенотипу шкіри та ризиком розвитку множинного склерозу в популяції Вінницької області. Методом «випадок — контроль» (проаналізовані результати анкетування 109 пар) було встановлено, що більш висока експозиція сонячних променів у дитинстві та ранньому юнацтві асоціюється із зменшенням ризику множинного склерозу. Недостатнє ультрафіолетове опромінення може впливати на розвиток множинного склерозу. Також аналізувався взаємозв’язок між множинним склерозом та особливостями фенотипу шкіри.

Досліджено електропровідні властивості системи порошковий титан — багатошарові вуглецеві нанотрубки (БВНТ) у процесах встановлення між її компонентами електричних контактів при деформації стискання. Спостерігається утворення композитів, яке супроводжується зростанням електропровідності матеріалу, що зумовлено переносом електронів з частинок металу до БВНТ. Показано, що використання композитів метал — вуглецеві наноструктури відкриває шлях до створення «холодних» катодів термоемісійних перетворювачів (ТЕП), які можуть працювати від низькотемпературних джерел енергії. Використання катода з композиту Ti — терморозширений графіт при опроміненні ТЕП концентрованим сонячним світлом дозволило вперше спостерігати напругу і постійний струм за температур 170–350°C, що є до 9 разів нижчими за робочі температури традиційних ТЕП, виготовлених з тугоплавких металів. При цьому струм спостерігався в замкненому електричному колі без прикладання додаткової зовнішньої різниці потенціалів. Встановлені механізми генерації струму і напруги у ТЕП з композитним катодом дозволили сформулювати фізичні принципи побудови «холодних» електродів для прямих емісійних перетворювачів концентрованої сонячної енергії на електричну.

Мета: на основі даних Національного канцер-реєстру проаналізувати захворюваність на меланому і рак шкіри в осіб молодого віку з обґрунтуванням канцерогенного впливу ультрафіолетового опромінення. Матеріали і методи. У роботі використано статистичні дані з бюлетенів Національного канцер-реєстру України та власні клінічні спостереження. Проведено аналіз показників захворюваності у вікових групах від 20 до 44 років за період 2007–2019 рр. Здійснено порівняння показників захворюваності у когорті населення, яке у 2007–2008 рр. належало до вікової категорії 30–34 роки, а через 10 років (у 2018–2019 рр.) увійшло до вікової категорії 40–44 роки. Результати. Показано, що протягом десятирічного інтервалу відбулось зростання захворюваності на меланому в 2 рази, а на рак шкіри – в 4 рази. Враховуючи активну мобільність молодого населення в країни з високим ультрафіолетовим індексом сонячної активності, можна з високою ймовірністю вважати, що значна частка зло­якісних пухлин шкіри була ініційована надмірним ультрафіолетовим опроміненням. Представлено клінічні приклади меланоми і раку шкіри, у виникненні яких ультрафіолетова радіація відіграла основну роль. Висновки. Короткочасна міграція білого населення в екваторіальні широти спричиняє прискорене виникнення передракових локусів у шкірі молодих осіб під дією ультрафіолетової радіації. Трансформація передракових уражень у злоякісні пухлини шкіри це тривалий процес, який на сьогодні можна ефективно контролювати візуальним самооглядом шкіри, цифровим фотоскринінгом і телемедичними консультаціями з онкологами. Вчасні діагностика та лікування поверхневих форм злоякісної меланоми запобігають переходу її у фазу метастатичного поширення.

Розробка високоефективних сонячних елементів є актуальним напрямком як матеріалознавчої науки, так і фізики напівпровідників. При цьому однією з найважливіших проблем, що потребують нагального вирішення, є значна невідповідність між спектром сонячного випромінювання і спектром поглинання фотоелемента. Запропоновано метод, що полягає в синтезі та нанесенні на поверхню фотоелемента люмінофорного шару, який функціонує як перетворювач електромагнітного випромінювання. Показано, що наноструктуроване піразолінове покриття здатне перетворювати падаюче сонячне випромінювання у вторинне оптичне випромінювання для оптимальної відповідності сонячного спектра і спектра поглинання фотоелемента. Результати експериментального дослідження показали широкі можливості при створенні такого типу покриття. Було встановлено, що отримані наноструктуровані органічні композити характеризуються достатньою величиною спектрального зсуву (200–400 нм), що може варіюватися шляхом введення домішок у процесі синтезу люмінофору, високим квантовим виходом ~80 % і є досить стабільними за умов довготривалого інтенсивного опромінення. Табл.: 1. Іл.: 5. Бібліогр.: 13 найм.