Academic literature on the topic 'Система Інтернету речей'

Розроблено систему аналізу сесій із пристроями ІоТ для боротьби із ботнетами і, як наслідок, – захисту пристроїв мережі Інтернету речей від проникнення зловмисних мереж ботів. Для її реалізації запропоновано власний ботнет на основі протоколу SSH. Задля забезпечення високої надійності та децентралізованості ботнет здійснює керування через окремий сервер баз даних, в якому міститься інформація про стан ботів, а також загальна інформація про кожного з них. Запропонована система аналізу сесій реалізована за принципом Honeynet мереж, але по суті є гібридною, оскільки використовує модель автоном- них агентів, модель моніторингу мережі та модель виявлення вторгнень на основі поведінки. Командний сервер може викрадати файли із зараженого бота, виконувати будь-які операції від імені адміністратора, а також вражати розумні пристрої. Для дослідження використано смарт-годинник, який працює за допомогою Bluetooth LE. Як результат створено власну систему захисту від ботнетів, яка дає змогу аналізувати хост та виявляти основні ознаки наявності цього хоста в мережі ботів. Це дозволяє оперативно зреагувати та почати проти- діяти такому зараженню. Система дає змогу отримати дані про встановлені активні з’єднання SSH, команди, які віддалено запускаються на цьому хості, а також автоматично заблокувати встановлені з’єднання та не допустити проникнення нових. У результаті тестування запро- понованої системи здійснено атаку на пристрій ІоТ та заблоковано зловмисника, що під- тверджує ефективність розробки.

Обмін медичною інформацією дозволяє здійснювати електронне переміщення медичних даних між різними інформаційними системами охорони здоров’я. На відміну від традиційних паперових документів, електронні дозволяють постачальникам медичних послуг отримувати доступ до важливої медичної інформації та обмінюватися нею. Проте, існуючі системи охорони здоров’я для обміну медичними даними громадянин, зіткнулися з низкою проблем, зокрема: конфіденційність, безпека та відсутність контролю з боку пацієнтів. Враховуючи все вищесказане, запропоновано використовувати технологію розподіленого реєстру, оскільки вона може кардинально змінити спосіб зберігання медичної інформації, забезпечуючи безпечні способи обміну даними. У статті розглядається технологія розподіленого реєстру для Інтернету речей (Internet Of Things, IoT), яка називається IOTA. Блок- чейн вже використовується в багатьох системах охорони здоров’я, оскільки він вирішує серйозні проблеми охорони здоров’я, що пов’язані з конфіденційністю та безпекою. Однак, залишаються питання, що пов’язані з масштабованістю та продуктивністю блокчейну. IOTA вирішує ці проблеми, оскільки використовує структуру даних DAG (directed acyclic graph), яка дозволяє додавати транзакції паралельно. Це скорочує час, що потрібний на підтвердження транзакцій, а кількість одночасно оброблюваних транзакцій може бути необмеженою. Протокол Masked Authenticated Messaging (MAM) дозволяє безпечно передавати зашифровані потоки даних як транзакції. Тому, система, що пропонується, використовує IOTA для безпечного обміну медичними даними. Процес створення та надсилання медичних даних в IOTA проілюстровано на конкретному прикладі. Розглянуто застосування протоколу МАМ на прикладі передачі медичних даних пацієнта лікарю.

Широке розповсюдження нових технологій та інноваційних рішень в економічній діяльності, що відбувається останніми роками, а також посилена інтеграція досягнень технічного прогресу з мережевими технологіями, визначають нові тенденції в глобальній економічній системі, які мають наслідком формування нових принципів економічних відносин, котрі реалізуються в цифровій економіці. Трансформації, котрі відбуваються як на макро- так і на мікрорівні, стосуються не лише технологічних проривів глобальних інтернет-гігантів типу Google чи Amazon, але й знаходять своє місце і в бізнес-процесах середніх та малих підприємств по всьому світу. Іншим наслідком діджиталізації економічних відносин стає зростання ролі споживача, котрий одержує можливості безпосередньої взаємодії з виробниками товарів і послуг, впливаючи при цьому на миттєву модифікацію товару, який він хоче придбати в режим онлайн. Однак, реалізація таких можливостей цифрової економіки потребує також глобального приєднання споживачів до технічних її елементів, котрі забезпечують їм таку взаємодію. В статті розглянуто сучасну специфіку застосування Промислового інтернету речей в бізнес-процесах суб’єктів господарювання різноманітних сфер діяльності. Визначено, що якщо на початку використання IIoT було характерне лише для сервісних компаній, які займалися наданням різноманітних послуг своїм споживачам і трансформували цей процес, цілком перемістивши його в Інтернет мережу, то на даний час відбувається широке поширення IIoT й безпосередньо у виробничих процесах. При цьому існують об’єктивні труднощі з інтеграцією автоматизованих систем управління виробництвом та сучасних систем мережевої взаємодії, оскільки це може потребувати реорганізації виробничого процесу. Досліджено, що забезпечення ефективності бізнес-процесів із застосуванням Промислового інтернету речей можливе лише за умови використання ефективних каналів та методів зв’язку, які забезпечують взаємодію пристроїв, на основі яких функціонує бізнес-процес. Таким чином, інноваційні рішення, що, які впроваджуються разом з Промисловим інтернетом речей, сприяють динамічному розвитку підприємств, які запроваджують дані системи у свою діяльність і включаються до глобальної мережі цифрової економіки.

Концепція Інтернету речей (IoT), передбачає активне впровадження вбудованих технологій в сучасні інфокомунікаційні мережі зв'язку. Дана концепція охоплює все більше число областей людської життєдіяльності. В рамках концепції IoT розвивається напрямок - промисловий Інтернет речей (Industrial Internet of Things – IIoT), який охоплює питання створення гетерогенної інтелектуальної системи автоматизації роботи промислових об’єктів та підприємств. Системи IIoT використовуються в різних областях виробництва, таких як інтелектуальне виробництво, сільське господарство, виробництво електронних пристроїв, машинобудування, виробництво верстатів, автоматизація збору та обліку даних тощо. Відповідно до ITU-T Y.4003 «Overview of smart manufacturing in the context of the industrial Internet of things», IIoT – це концепція перетворення промисловості, яка використовує для цього існуючі і нові інформаційні та телекомунікаційні технології і заснована на концепції Інтернету речей. В рамках концепції IIoT проводиться автоматизація роботи промислового обладнання, розрахунки економічних показників, забезпечення безпеки працівників. Основною відмінністю систем цього типу є їх тісний контакт з хмарними технологіями і використання систем здатних самостійно навчатися та створювати нейронні зв’язки для поточної оцінки роботи підприємства та планування його розвитку.

Розкрито проблеми безпеки у практиці реалізації технології Інтернету речей. Здійснено аналіз проблем Інтернету речей, головною з яких обрано проблему забезпечення інформаційної безпеки. Зазначається, що численні програми Інтернету речей можна об'єднати в три групи – індустріальну або промислову, навколишнього середовища, громадську. Описано всі технології, що входять до безперервних обчислювальних процесів Інтернету речей, такі як: радіочастотна ідентифікація; обробка великих масивів інформації, Big Data; між машинна взаємодія (Machineto Machine, М2М); кібер-фізичні системи (біологічних, фізичних і ін., операції яких інтегруються, контролюються і управляються комп'ютерним ядром); визначення місця розташування за допомогою ГЛОНАСС і GPS; надання широкосмугового зв'язку, в тому числі глобального стандарту цифрового мобільного стільникового зв'язку з розділенням каналів за часом (TDMA) і частотою (FDMA); бездротових сенсорних мереж та інших сучасних технологій. Підкреслено, що враховуючи всі характеристики Інтернету речей, він має три рівні: рівень сприйнятті, мережевий рівень і прикладний рівень, кожен з яких здійснює завдання та виконує покладені на нього функції. Запропоновано окремо до кожного зазначеного рівня низку проблем інформаційної безпеки. Описано причини програмної вразливості Інтернету речей та визначено складність програмного забезпечення в Інтернеті речей із зазначенням заходів здатних знизити рівень вразливості. Наголошено, що для проектування програмного забезпечення необхідно емулювати поведінку приладів Інтернету речей, тобто створити імітатор зовнішнього середовища для серверів. Унаслідок обмежень в приладах (енергозабезпечення, продуктивність процесора, пам'ять) в Інтернеті речей стоїть складне завдання уникнути сильної розбіжності між емулятором і приладом. Наведено поняття бекдор та описано принципи застосування бекдору

У статті розглянуто програмні методи організації транспортних потоків у рамках концепції IoV. Розкрито сутність поняття «Інтернет речей» та «Інтернет транспортних засобів». Сформовано принципи взаємодії та послідовність. Наголошено, що Інтернет транспортних засобів складається із засобів, що є взаємодіючими між собою, а також з портативних пристроїв, які перевозяться пішоходами, придорожніх блоків та загальнодоступних мереж, що використовують принцип з’єднання транспортний засіб до транспортного засобу, від транспортного засобу до дороги, взаємозв'язок транспортний засіб – людина та транспортний засіб – датчик, створюючи тим самим соціальну мережу, де учасники є раціональними об'єктами, а не людьми. Наведено типову архітектуру Інтернету транспортних засобів, що складається з трьох рівнів: сприйняття, мережевого та прикладного. Та детально описано принципи реалізації та взаємодії зазначених рівнів як у рамках системи в цілому так і окремо на кожному етапі. Запропоновано абстрактну архітектуру Інтернету транспортних засобів та визначено принципи роботи та взаємодії головних блоків системи. Підкреслено, що бортовий блок представляє собою транспортні засоби на дорозі, а дорожній блок – дорожно-транспортні інфраструктури, які взаємопов’язані за допомогою Інтернету. Наголошено, що головною умовою дії системи є приналежність кожного окремого транспортного засобу домогосподарству та наявність базового блоку, до якого всі транспортні засоби та інші пристрої підключені через Інтернет речей. Запропоновано механізми забезпечення конфіденційності Інтернету транспортних засобів, як окремо діючої системи. Підкреслено, що конфіденційність підтримується шляхом розподілу типів вмісту на: приватний, захищений та публічний. Інформація приватного типу доступна лише власнику транспортного засобу. Сформовано перелік програмних методів які діють щодо реалізації IoV та описано головні проблеми, що стоять перед IoV.

У наш час парадигма інтернету речей здобуває більш широке роз- повсюдження. Прикладна її реалізація в глобальному масштабі потребує залучення спеціалізованих технологій та засобів. Один із напрямів, що потребує опрацювання, є забезпечення сумісності компонентів відповідних систем. Цю роботу присвячено розвитку вказаного напряму. Для цього у роботі розв’язується завдання розроблення моделі контролю сумісності компонентів системи інтернету речей на рівні апаратного забезпечення, що дозволятиме своєчасно попереджувати відмови та/або виходи зі строю компонентів системи. У межах роботи розкривається складник представленого комплексного підходу до контролю сумісності компонентів системи інтернету речей на рівнях як програмного, так і апаратного забезпечень. При цьому акцент робиться саме на апаратній сумісності компонентів системи. Запропоновано модель контролю апаратної сумісності компонентів системи інтернету речей, що будується на основі математичного апарату нейронних мереж. Апаратна сумісність компонентів системи розглядається з позиції функціональної безпеки останньої. Компонентами розглянуто пристрої на базі мікроконтролерів ESP 8266 і ESP 8285, що набули значного поширення, зокрема, завдяки низькій вартості їх придбання. Практична значущість отриманих у роботі результатів полягає у такому: запропоновано засіб оцінювання актуального стану компонентів системи інтернету речей, що дозволяє своєчасно виявити й усунути загрозу функціональній безпеці системи в цілому на рівні окремого компонента системи; запропоновано засіб прогнозування кількості таких компонентів упродовж заданого інтервалу часу. Перевірку розробленої моделі побудовано на розв’язанні завдань апроксимації й екстраполяції. Показано, що прикладне використання запропонованої моделі дозволяє виявляти компоненти системи, що потребують налаштування або заміни, тобто порушують функціональну безпеку системи в цілому. Розв’язання задачі екстраполяції дозволяє прогнозувати кількість таких компонентів через заданий час.

Ринкове середовище формує вимоги до молодих фахівців, а конкуренція між закладами вищої та фахової передвищої освіти спонукає готувати висококваліфікованих фахівців. Очевидно, що змістовне наповнення дисциплін залежить від прогнозованого технологічного розвитку країни та потреби у фахівцях на ринку праці. Воно має характеризуватися гнучкістю змісту й швидкою реакцією на запити ринку праці. Водночас саме змістовне насичення навчальних дисциплін може спонукати абітурієнта обрати той чи інший заклад освіти та визначитись із спеціальністю. Саме тому, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, слід здійснювати напрацювання найсучасніших програм підготовки фахівців. Поняття «Інтернет речей» є комплексним та досі розвивається. З функціональної точки зору «Інтернет речей» (IoT, Internet of Things) можна розподілити на кілька рівнів: кінцеві пристрої (засоби ідентифікації, давачі, виконавчі пристрої), транспортний рівень (телекомунікаційне середовище, що охоплює дротові та бездротові мережі) та рівень роботи з даними (інтелектуальні платформи, які здійснюють збір, зберігання та обробку). У статті розглядаються питання, які пов’язані з особливостями створення простих пристроїв у межах концепції Internet of Things на базі популярного Wi-Fi-модуля ESP8266 та впровадженням цих досліджень в освітній процес. Зокрема використання технології інтернету речей з сервісом IFTTT під час проєктного навчання в межах вивчення дисциплін «Основи автоматичного керування та роботехніка», «Мікропроцесорні пристрої та системи». Розкрито можливості такого проєктного навчання у формуванні компетенції Інтернету речей у майбутніх фахівців технічного профілю. У статті висвітлена покрокова методика реалізації технічної складової інтернету речей з сервісом IFTTT для створення розумного будинку. Розкрито технічні можливості, особливості підключення та взаємодії модуля ESP8266 та виконавчого пристрою. Показана організація доступу модуля до мережі Інтернет, відправлення та отримання ними даних з використанням популярного хмарного IoT-сервісу aRest. Показано, як використовувати сервіс погоди Weather Underground та Date & Time безкоштовного онлайн сервісу IFTTT для управління виконавчим пристроєм через Інтернет. У статті наведено вихідні коди програми керування для Wi-Fi-модуля ESP8266.

В роботі подано огляд методів інтелектуальної обробки даних у системах промислового Інтернету речей. Наведено порівняння методів аналізу великих даних у промислових системах зі значним навантаженням. Запропоновано використовувати для опрацювання даних методи розподіленого машинного навчання. Розроблено програмну модель для аналізу даних різних обсягів. Проаналізовано основні підходи до організації машинного навчання: федеративне і нерозподілене навчання. Експериментально доведено ефективність вико- ристання федеративного машинного навчання, оскільки воно забезпечує вищу точність об- роблення даних, навіть у разі збільшення їх обсягів. Визначено, що нерозподілене машинне навчання працює швидше, отже, може використовуватися в системах, пріоритетом для яких є менший час обробки даних. Такий підхід відкриває можливості створення адаптивної моделі системи промислового Інтернету речей, що здатна самонавчатися та коригувати власну інфраструктуру залежно від зміни параметрів.

Проаналізовано способи аутентифікації інтернету речей. Запропоновано алгоритм аутентифікації, що оснований на машинному навчанні, який буде використовувати перехоплений мережевий трафік як вхідні данні. Було протестована та обрано найкращий алгоритм машинного навчання, для виконання поставленої задачі. В результат, кращий результат точності показала модель Gradient Boosting.

Робота містить 69 сторінки, 20 рисунків та 25 таблиць. Було використано 32 джерела. Мета роботи: Покращити ефективність системи управління мережею MicroGrid за рахунок її модифікації при застосуванні Інтернету речей. Проаналізовано різні існуючі типи структур інтелектуальних мереж. Зокрема Smart Grid, Smart Power Grid, SCADA системи та MicroGrid. Підсумовано і підтверджено актуальність розробки концепції контролю Інтернету речей над MicroGrid. Розглянуті проблематики, які виникають при впровадженні і експлуатації даної концепції системи. Поставлено за завдання модифікувати створену імітаційну модель управління ІоТ над MicroGrid. Для вирішення поставленного завдання запропонована аналітична модель, заснована на принципах існуючих конецепцій інтелектуальних мереж Smart Grid та Microgrid з урахуванням Інтернету речей з використанням хмарних технологій. У рамках даної імітаційної моделі визначено правила взаємодій елементів системи. Застосування запропонованого рішення дозволяє мати певне представлення системи при її проектуванні, яке відповідає заданій предметній області. Метод мусить передбачати відсутність участі людини, але при формуванні на стільки великої системи не дозволяє ліквідувати її контроль над не контрольованими елементами мережі. Отримані результати доводять на основі імітаційної моделі, що запропонована модифікація є енергоефективною та відмовостійкою.
The work contains 69 pages, 20 figures and 25 tables. 32 sources were used. Purpose: To improve the efficiency of the MicroGrid network management system by modifying it when using the Internet of Things. Various existing types of intelligent network structures are analyzed. In particular Smart Grid, Smart Power Grid, SCADA systems and MicroGrid. The relevance of developing the concept of Internet of Things control over MicroGrid is summarized and confirmed. The problems that arise during the implementation and operation of this system concept are considered. The task is to modify the created simulation model of IoT control over MicroGrid. To solve this problem, an analytical model based on the principles of existing concepts of intelligent networks Smart Grid and Micro Grid, taking into account the Internet of Things using useless technologies. Within the framework of this simulation model the rules of interactions of system elements are defined. The application of the proposed solution allows you to have a certain representation of the system in its design, which corresponds to a given subject area. The method must provide for the absence of human participation, but when forming such a large system does not allow to eliminate its control over uncontrolled elements of the network. The obtained results prove on the basis of the simulation model that the proposed modification is energy efficient and fault tolerant.

Метою роботи є аfналіз підходів до розширення області використання платформи інтернету речей з подальшим забезпеченням можливості використання існуючих рішень, які взаємодіють, використовуючи існуючі протоколи передачі даних. Головним завданням є дослідження, що полягає у проектуванні системи для забезпечення взаємодії функціоналу реалізованого на базі МК, з користувачем через існуючі протоколи передачі даних. Об’єктом дослідження є процеси технології Інтернету речей. Предметом дослідження є система моніторингу та керування, яка виконує функцію керування та аналізу мережі помешкань. Розроблена система може бути використана для інтеграції в існуючі системи з підтримкою обраного протоколу.
An analysis of approaches to expanding the scope of the Internet of Things platform, further enabling existing interoperable solutions to be used using existing data communication protocols. The main task is to design a system to ensure that the functionality implemented on the basis of MK, with the user through existing data transmission protocols. Object of study is processes of Internet of Things technology. Subject of study is a monitoring and control system that performs the function of managing and analyzing a network of premises. The developed system can be used to integrate into existing systems with support for the selected protocol.

Розроблено мобільний кросплатформний додаток, графічний інтерфейс якого дозволяє отримати доступ до налаштувань роутера за біометричними даними, автоматично змінити паролі авторизації до панелі адміністратора роутера, та проводити авторотацію замінених даних. Додаток створено з використанням мови програмування С# та багатоплатформового інструменту для розробки дво- та тривимірних додатків Unity

Кваліфікаційну роботу магістра присвячено розробці інформаційної інтелектуальної технології розпізнавання шкідливого трафіку в мережі Інтернету речей, саме ця технологія і є результатом проведеної роботи. В роботі визначено актуальність проблеми, виконано аналіз моделей, визначено мету та задачі дослідження, обрано методи дослідження, проведено планування робіт, формування та підготовку вхідних даних, навчання та тестування моделі.

У роботі розглянуто ефективність застосування ряду методів та підходів машинного навчання, визначено закономірності та доцільність реалізацій. Розроблено інформаційну систему класифікації мережевого трафіку з урахування наявних проблем та на основі вивчення типових сценаріїв атак за участю IoT-ботнетів. Побудована інтелектуальна модель реалізовано у формі програмного забезпечення, створеного за допомогою інтерактивної оболонки Jupyter Notebook.

Об’єкт дослідження – інтенсивність транспортних потоків в межах міського кварталу. Предмет дослідження – система керування рухом транспорту з використанням інтернету речей. Завдання дослідження: - дослідження існуючих рішень та проблем в даній області; - розроблення структурної схеми системи; - розроблення функціональної схеми системи; - розроблення схеми взаємодії системи з авто; - побудова моделі «розумного» кварталу; - дослідження роботи системи на моделі та вимірювання кількісних показників ефективності застосування «розумної» системи кварталу. Методи дослідження: - моделювання динаміки транспортних потоків; - статистична обробка результатів вимірювання; - прогнозування змін транспортних потоків в межах міського кварталу. Отримані результати: - досліджені проблеми організації ефективного керування в межах міського кварталу; - досліджені на моделі граничні (критичні) стани транспортних потоків; - розроблена структурна АСКДР; - розроблені алгоритми функцій АСКДР; - обґрунтовано вибір типів та характеристик сенсорів. Робота містить: сторінок 105, рисунків 28, таблиць 32, плакатів 8.
The object of the study is the intensity of traffic flows within the city district. Subject of research - a system for controlling the movement of vehicles using the Internet of things. Objectives of the study: - research of existing solutions and problems in this area; - development of the structural scheme of the system; - development of a functional scheme of the system; - development of the scheme of interaction of the system with the car; - construction of the "smart" quarter model; - studying the system's operation on the model and measuring the quantitative indicators of the efficiency of the "smart" system of the quarter. Research methods: - modeling the dynamics of traffic flows; - statistical processing of measurement results; - forecast of changes in traffic flows within the city quarter. Obtained results: - problems of organization of effective management within the city quarter are investigated; - models of boundary (critical) states of transport streams are investigated; - Structural ACCS has been developed; - Algorithms of the functions of the ASDP are developed; - the choice of types and characteristics of sensors is substantiated. The work contains: pages 105, drawings 28, tables 32, posters 8.
Объект исследования - интенсивность транспортных потоков в пределах городского квартала. Предмет исследования - система управления движением транспорта с использованием интернета вещей. Задачи исследования: - исследование существующих решений и проблем в данной области; - разработка структурной схемы системы; - разработка функциональной схемы системы; - разработка схемы взаимодействия системы с авто; - построение модели «умного» квартала; - исследование работы системы на модели и измерения количественных показателей эффективности применения «умной» системы квартала. Методы исследования: - моделирование динамики транспортных потоков; - статистическая обработка результатов измерения; - прогнозирование изменений транспортных потоков в пределах городского квартала. Полученные результаты: - исследованы проблемы организации эффективного управления в пределах городского квартала; - исследованы на модели предельные (критические) состояния транспортных потоков; - разработана структурная АСУДД; - разработаны алгоритмы функций АСУДД; - обоснован выбор типов и характеристик сенсоров. Работа содержит страниц 105, рисунков 28, таблиц 32, плакатов 8.

Загальний обсяг роботи: 76 сторінок, 19 ілюстрацій, 17 таблиць, перелік посилань із X найменувань. Актуальність теми. Область використання платформи Thingspeak обмежена необхідністю використання протоколу HTTP для взаємодії з клієнтськими пристроями. В останні роки набувають все більшої популярності альтернативні протоколи, спроектовані для інтернету речей і пристрої на їх базі, чим обумовлена необхідність розширення платформи Thingspeak для додавання підтримки даних протоколів і пристроїв. Мета та задачі дослідження Аналіз підходів до розширення області використання платформи Thingspeak з подальшим забезпеченням можливості використання існуючих рішень, які взаємодіють, використовуючи протокол який не підтримуються розглянутою платформою. Головним завданням є дослідження, що полягає у проектуванні проміжного додатку для забезпечення взаємодії пристроїв, які використовують протокол MQTT з платформою Thingspeak. Вирішення поставлених завдань та досягнуті результати В результаті виконання роботи була реалізована система, що здійснює трансляцію протоколів MQTT та HTTP з проміжною конвертацією даних у формат, що відповідає моделі даних платформи Thingspeak. Дана реалізація також включає можливість встановлення правил, за якими відбувається конвертація. Для керування параметрами конвертації даних було розроблено веб-додаток з графічним інтерфейсом адміністратора. Система проста у розгортанні та може бути використана як доповнення до розгорнутої платформи Thingspeak. Об’єкт дослідження. Інтернет речей. Предмет дослідження. Мережева взаємодія між додатками Інтернету речей. Підходи до створення додатків, які виконують функцію трансляції протоколів прикладного рівня. Методи дослідження. Для вирішення проблеми в даній роботі використовуються методи аналізу, синтезу, системного аналізу, порівняння та логічного узагальнення результатів. Наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає у аналізі та реалізації методів, що дозволяють конвертувати не підтримуваний системою Thingspeak протокол MQTT у HTTP. Практичне значення одержаних результатів. Розроблений додаток може бути розгорнутий на кафедральній інфраструктурі. Він включає в собі зручний користувацький інтерфейс для встановлення конфігурацій та може бути використаний для інтеграції існуючих додатків з підтримкую протоколу MQTT та кафедральної платформи Thingspeak.
The thesis contains 76 pages, 19 figures, 19 tables, 25 references. Relevance. The scope of the Thingspeak platform is limited by the need to use the HTTP protocol to interact with client devices. In recent years, alternative protocols have been developed for the Internet of things and devices on their base are becoming increasingly popular, due to the need to expand the Thingspeak platform to add support for these protocols and devices. Purpose. An analysis of approaches to extending the use of the Thingspeak platform, further enabling the use of existing solutions that implement the protocol but are not supported by the platform under consideration. The main task is to study the design of an intermediate application to interoperate devices that use the MQTT protocol with the Thingspeak platform. Results. As a result of the work, a system that transmits MQTT and HTTP protocols with an intermediate data conversion into a format that matches the Thingspeak data model was implemented. This implementation also includes the ability to set the rules for which the conversion is carried out. To manage the data conversion parameters, a web application with a graphical user interface was developed. The system is easy to deploy and can be used as a complement to existing technology with Thingspeak platform. Object of research. Internet of Things. Subject of research. Networking between Internet applications of things. Approaches to creating applications that perform the function of translating application level protocols. Research methods. In order to solve the problem in this work, methods of analysis, synthesis, system analysis, comparison and logical generalization of the results are used. Scientific novelty. The scientific novelty of the work consists in the analysis and implementation of methods that allow the conversion of the Thingspeak-compliant MQTT protocol to HTTP. Practical value. The developed application can be deployed on the existing university infrastructure. It includes a convenient interface for describing configurations and can be used to integrate existing applications supporting the MQTT protocol and the Thingspeak platform.
Общий объем работы 76 страниц, 19 иллюстраций, 19 таблицы, список литературы из 25 наименований. Актуальность темы. Область применения платформы Thingspeak ограничена необходимостью использования протокола HTTP для взаимодействия с клиентскими устройствами. В последние годы приобретают все большую популярность альтернативные протоколы, разработанные для интернета вещей и устройства на их базе, чем обусловлена необходимость расширения платформы Thingspeak для добавления поддержки данных протоколов и устройств. Цель и задачи исследования. Анализ подходов к расширению области использования платформы Thingspeak с последующим обеспечением возможности использования существующих решений, реализующих протокол, но не поддерживаются рассматриваемой платформой. Главной задачей является исследование, заключающееся в проектировании промежуточного приложения для обеспечения взаимодействия устройств, использующих протокол MQTT с платформой Thingspeak. Решение поставленных задач и достигнутые результатах В результате выполнения работы была реализована система, осуществляющая трансляцию протоколов MQTT и HTTP с промежуточной конвертацией данных в формат, соответствующий модели данных платформы Thingspeak. Данная реализация также включает возможность установки правил, по которым происходит конвертация. Для управления параметрами конвертации данных был разработан веб-приложение с графическим интерфейсом администратора. Система проста в развертывании и может быть использована как дополнение к развернутой платформе Thingspeak. Объект исследования. Интернет вещей. Предмет исследования. Сетевое взаимодействие между приложениями Интернета вещей. Подходы к созданию приложений, которые выполняют функцию трансляции протоколов прикладного уровня. Методи исследования. Для решения проблемы в данной работе используются методы анализа, синтеза, системного анализа, сравнения и логического обобщения результатов. Научная новизна. Научная новизна работы заключается в анализе и реализации методов, позволяющих конвертировать неподдерживаемый системой Thingspeak протокол MQTT в HTTP. Практическое значение полученных результатов Разработанное приложение может быть развернуто на кафедральной инфраструктуре. Оно включает в себя удобный интерфейс для описания конфигураций и может быть использован для интеграции существующих приложений с поддержкой протокола MQTT и кафедральной платформы Thingspeak.

Робота містить 63 сторінки, 14 рисунків, 4 таблиці. Було використано 40 джерел. Актуальність: актуальність дослідження полягає в тому, що кількість пристроїв в мережі ІоТ постійно збільшується. Разом з цим збільшується кількість рішень на ринку ІоТ технологій, що в купі призводить до росту потенційних вразливостей цих мереж. Тим самим збільшується кількість ресурсів, що витрачається на забезпечення безпеки. Чим більше інтернет речей впроваджується в обіг у різних галузях людського життя, тим більш привабливою для зловмисників стає ідея атак цих мереж, що призводить до збільшення і ускладнення атак. Такий стан речей призводить до ускладнення засобів забезпечення безпеки, що в свою чергу призводить до збільшеня витратів ресурсів на забезпечення безпеки ІоТ систем. Мета роботи: зменшити кількість ресурсів, що витрачаються на забезпечення захисту інформації в мережі інтернету речей за рахунок удосконалення нейромережевого імунного методу виявлення вторгнень за допомогою введення процесу донавчання. Запропонований метод дозволить зменшити кількість обчислень, потрібних для забезпечення задовільного рівня безпеки.
The work contains 63 pages, 14 figures, and 4 tables. 40 sources were used. Topicality: The relevance of the research is in the fact that the number of devices in the Internet network is constantly increasing. At the same time, the number of solutions in the market of IT technologies is increasing, which in turn leads to an increase in the potential variability of these networks. This increases the amount of resources spent on security. The more Internet solutions are introduced into circulation in different areas of human life, the more attractive the idea of attacking these networks becomes for the perpetrators, leading to an increase and complication of attacks. This state of affairs leads to the deterioration of security equipment, which in turn leads to increased costs of resources for security of IT systems. The goal of the work: to reduce the amount of resources spent on information security in the Internet of Things through the improvement of the neuromereger immune method of intrusion detection through the introduction of a donation process. The proposed method will reduce the number of calculations required to ensure the required safety level.

Коротка, Г. М. Система захисту розумного будинку на основі блокчейн технологій : випускна кваліфікаційна робота : 125 "Кібербезпека" / Г. М. Коротка ; керівник роботи М. Є. Шелест ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра кібербезпеки та математичного моделювання . – Чернігів, 2021. – 50 с.
Мета роботи: розробка системи захисту розумного будинку на основі блокчейн технологій. Об’єкт дослідження: процес забезпечення інформаційної безпеки в роботі розумних пристроїв. Предмет дослідження: система захисту розумного будинку на основі блокчейн технології. Методи дослідження: для вирішення поставлених індивідуальних завдань у роботі використовуються наступні методи дослідження: вивчення теоретичної науково-практичної літератури про IoT-пристроїв та блокчейн, метод аналізу та синтезу. Використання даних методів дозволило дослідити безпеку роботи розумного будинку та основні загрози мережі IoT, визначити переваги інтеграції блокчейн та IoT та розробити систему захисту розумного будинку на основі блокчейн технологій. Результати та новизна: результатом виконаної роботи є розроблена система захисту розумного будинку на основі блокчейн технологій, що може бути застосована при проектуванні мережі Інтернету речей і здатна забезпечити безперебійну та безпечну роботу практично всіх сфер життєдіяльності людини, в яких активно використовуються прилади Інтернету речей. Галузь застосування: реалізація системи захисту розумного будинку.
Purpose: development security system of a smart home based on blockchain technologies. Object of research: the process of providing information security of smart devices. Subject of research: security system of smart home based on blockchain technology. Research methods: The following research methods are used to solve the set individual tasks: study of theoretical scientific and practical literature on IoT-devices and blockchain, method of analysis and synthesis. The use of these methods allowed to study the security of a smart home and the main threats of the IoT network, to determine the benefits of blockchain and IoT integration and to develop a smart home security system based on blockchain technologies. Results and novelty: the result of the work is security system of a smart home based on blockchain technologies that can be used in the design of the Internet of Things and is able to ensure uninterrupted and safe operation of almost all spheres of human life in which the Internet of Things is actively used. Field of the application: implementation of smart home protection system.