Academic literature on the topic 'Система цифрового контролю'

Актуальність теми дослідження. Постановка теми дослідження викликана необхідністю підвищення якості енергетики та динаміки в системах управління польотом безпілотних літальних апаратів (БПЛА), враховуючи їх зростаючу роль у промисловій, побутовій та військовій сферах. Постановка проблеми. У системах керування польотом БПЛА з чотирма несучими гвинтами (квадрокоптер) процеси керування впливають на процеси споживання електроенергії від бортового акумулятора. Втрати потужності в силових компонентах систем керування квадрокоптером можна знизити, якщо усунути вплив пульсацій проти-е.р.с. електродвигуна на форму струму, що споживається від акумулятора. Досягнення цієї мети можливе за рахунок реалізації необхідних законів керування в контурах системи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз відомих публікацій за темою дослідження показав, що в них не приділено уваги питанням економного використання енергетичного ресурсу акумулятора. Основна увага приділяється удосконаленню процесів управління та навігації без урахування їх зв’язків з енергетичними процесами. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Існування поставленої проблеми є наслідком неврахування впливу процесів управління на якість процесів енергоспоживання. Це проявляється в тому, що в наявних одноконтурних системах керування квадрокоптером регулятор настроюється на необхідну швидкодію та перерегулювання без урахування впливу закону керування на якість енергетичних процесів, тобто без контролю форми струму, що споживається. Постановка завдання. Відомі системи керування квадрокоптером мають один контур регулювання. Для контролю струму, що споживається від акумулятора, необхідно мати контур струму та контур швидкості, що підкорюється головному контуру кута крену. Система керування польотом БПЛА повинна мати три контури регулювання. Виклад основного матеріалу. Для триконтурної системи керування польотом квадрокоптера виконано синтез цифрового регулятора головного контуру, котрий регулює кут крену. Процедура синтезу включає в себе врахування впливу пропорційно-інтегрального регулятора з астатизмом другого порядку, який включений у контур струму для компенсації пульсацій проти-е.р.с. безколекторного двигуна постійного струму (БДПС). У результаті синтезу отримана структура і параметри ланок регулятора контуру кута крену у вигляді цифрового рекурсивного фільтра. Висновки відносно статті. Синтезовано цифровий регулятор контуру кута крену для триконтурної системи управління квадрокоптером. Регулятор дозволяє стабілізувати процес польоту з економією енергетичного ресурсу бортового акумулятора.

Робота присвячена проблемі методологічного забезпечення цифрового керування та комп’ютерних методів інформаційного управління технологічними процесами при реалізації виробничих режимів у логістичній системі «макет—виріб». Розглянуто особливості створення спеціалізованих інформаційних систем у виді програмно-технічних засобів для керування технологічними показниками в умовах їх реальної залежності від властивостей вхідних матеріалів, стану, налагодження та режиму основних елементів обладнання. Запропоновано застосування проблемно-орієнтованих методів розроблення інформаційних систем для ефективного супроводження функціонування об’єктів поліграфічної галузі. Розглянуто основні принципи створення інформаційних систем для аналізу наукових проблем у предметній області процесів та обладнання поліграфічних виробництв. Представлено методику розроблення інформаційної системи типу «цифрова модель—інтелектуальна експертна система—система автоматизованого управління». Розглянуто особливості створення інформаційної моделі об’єкта досліджень з використанням об’єктно-орієнтованої методики. Показано, що використання об’єктно-орієнтованої методики дозволяє ефективно провести декомпозицію технічної системи, класифікувати підсистеми і описати їх у виді скінченої сукупності класів та зв’язків між ними з подальшою формалізацією інформації про об’єкт досліджень. Розглянуто інформаційну систему, що відповідає напряму проблемної орієнтації — «контроль та управління технологічними параметрами процесів виготовлення поліграфічної продукції». На основі запропонованої інформаційної системи розроблена загальна методика визначення взаємозв’язку конструктивно-технологічних параметрів відповідного технічного об’єкту. Виділено основні елементи розробленої методики — розрахункову схему та математичну модель об’єкту дослідження. Представлено методику розроблення математичної моделі об’єкту дослідження для прийнятого варіанту інформаційної системи. Обговорено перспективи практичного використання представлених методологічних розробок.

Современные системы визуального контроля для технологии Индустрии 4.0 Термин «Индустрия 4.0» означает наступление четвертой промышленной революции, которую связывают с такими понятиями, как промышленный интернет вещей, цифровое предприятие, искусственный интеллект, аддитивные технологии и др. Основные принципы Индустрии 4.0 – это интеграция всех этапов производственного цикла в единое информационное пространство и взаимодействие машин без участия человека. Эффект от реализации технологии возможен только при условии хорошо налаженных процессов получения, анализа и обмена данными. Важнейший элемент Индустрии 4.0 – системы визуального контроля. Описаны различные варианты: современная система технического зрения (EVO Cam-­II, Vision Engineering), цифровой исследовательский видеомикроскоп высокого разрешения (Hirox RH8800), цифровая 3D система визуального контроля, объединяющая преимущества оптической стереомикроскопии и цифровых технологий в единую уникальную систему (DRV-Z1, Vision Engineering).

В статье рассмотрены вопросы о необходимости управления земельными ресурс-ами в складывающихся социально-экономических условиях, которые требует широкого применения принципов формирования и организации исследований и проектного дела, а также создания единого информационного поля в землеустроительной отрасли. Сделан анализ по развитию современного землеустройства в Республике Казахстан, кото-рый определяется методами и средствами исследований, совершенствующихся в настоящее время, особенно в связи с использованием системного подхода, развитием математической картографии, вычислительной техники и компьютерных технологий. Приведена система прогрессивной сферы исследований в системе землеустройства по применению цифровых технологий, как основы для интеграции различных дисциплин из разных областей знаний для комплексных системных исследований.Также в статье проведен анализ основных сдерживающих факторов развития про-граммы цифровизации коммуникативной политики страны в сфере землеустройства, а также дается краткая оценка состоянии формировании цифровой культуры Казахстана. Показана роль современного землеустройства в реализации задач эффективного управления земельными ресурсами, роль информационных технологий в сфере землеустройства и их важность в реализации задач эффективного управления земельными ресурсами и оказания землеустроительных услуг.Помимо этого, выделены основные преимущества создания единой системы контроля и мониторинга земельных операции, использования электронной системы управления для контроля документооборота в целях повышения эффективности оказания услуг заявителям и сокращения бюрократических затрат в сфере государственного и местного управления. Рассмотрены возможности современных ведомственных информационных систем в решении вопросов геоинформационного обеспечения АПК. Предложены новые подходы и цифровые технологии землеустройства, обеспечивающие существенное повышение эффективности землепользования.

В статье приведены современные подходы к определению термина «цифровая экономика», рассматриваются основные препятствия для цифровой трансформации компаний. Указаны выявленные аспекты цифровой экономики, влияющие на компанию в целом и внутренний аудит: операционная деятельность, кадровая система, взаимосвязи и решения с клиентами, технологическая система. Рассмотрены функции внутреннего аудита в новых цифровых условиях, принципы внедрения системы внутреннего контроля в систему информационной стратегии управления и развития компании The article provides approaches to the definition of the term "digital economy", modern obstacles to the digital transformation of companies. The identified aspects of the "digital economy" that affect the company as a whole and internal audit are indicated: operational activities, personnel system, relationships and solutions with clients, technological system. The functions of audit in the new digital environment, the principles of introducing the internal control system into the system of information strategy for the management and development of the company are considered.

Целью статьи является исследование проблем государственного финансового контроля в условиях развития цифровой экономики. В ходе исследования использован системный подход к обоснованию влияния цифровых технологий на развитие механизма государственного контроля. Обосновано, необходимость совершенствования методики финансового контроля, позволяющего учитывать не только государственные, но и общественные интересы, что гармонизирует процесс экономического роста страны. Указано на отсутствие единых методологических основ осуществления финансового контроля, привело к отсутствию взаимодействия между разными ведомствами, осуществляющими финансовый контроль на территории страны. Предложено формирование в стране специализированной информационной системы, осуществляющей доведение информации о состоянии экономики, о результатах проведенных финансовых проверок и принимаемых органами власти решений, связанных с ликвидаций последствий, установленных в ходе финансовых проверок государственными органами.

Статья рассматривает возможности, открываемые в связи с созданием в Российской Федерации единой биометрической системы, имеющей потенциал платформы для дистанционной биометрической идентификации в различных отраслях экономики. Сделан вывод, что факторы успеха индийской государственной биометрической системы Aadhaar – доступ к государственным услугам и использование в качестве удостоверения личности – неактуальны для России, поэтому необходима разработка иных направлений использования биометрии, кроме дистанционного открытия банковских счетов. Обзор положений национальной программы «Цифровая экономика» выявил перспективы для применения инфраструктуры ЕБС во многих сферах, в том числе: разработка цифрового профиля гражданина, цифрового паспорта; создание платформы облачной квалифицированной электронной подписи; цифровые сервисы для участников избирательного процесса. Обзор мирового опыта применения биометрических технологий выявляет перспективы для использования биометрии, в том числе, в следующих сферах: банкинг и финансы в целом, биометрические платежи; транспортная инфраструктура (оплата проезда, пограничный контроль, авиаперевозки и т.д.); системы контроля и управления доступом

Работа посвящена проблемам контроля технического со­стояния зданий и сооружений в период эксплуатации. Теоретические основы такого контроля базируются на анализе изменения динамических характеристик объектов, вызываемых соответствующим изменением их технического состояния. Рас­смотрены возможности анализа изменения периода и декремента основного тона собственных колебаний зданий и сооружений или их конструктивных элементов, в том числе и в соответствии с действующей нормативной базой по этому вопросу. Представ­лены практические результаты по точности определения этих динамических параметров зданий и сооружений. Приведены результаты разработки специальных способов контроля техни­ческого состояния конструкций высотных и большепролётных зданий и сооружений, основанных на анализе изменения пере­даточных функций для динамических сигналов прошедших через заданный объём их конструкций. При этом рассмотрены случаи как задания динамических воздействий в виде широкополосно­го импульса, так и задания воздействий в виде гармонических колебаний. Приведены примеры возможности контроля техни­ческого состояния отдельных конструктивных элементов зданий и сооружений на основе анализа изменения их динамических параметров. Отмечено, что представленные способы контроля технического состояния зданий и сооружений положены в основу как нормативных документов по такому контролю, так и в основу разработанных стационарных систем (станций) мониторинга технического состояния зданий и сооружений. Предложено рассмотренные теоретические основы контроля технического состояния зданий и сооружений использовать для цифровой трансформации национальной системы мониторинга состояния и безопасности строительных объектов в период эксплуатации.

В статье показано, что особую опасность для экологии представляют аварийные сбросы в сточные воды. Анализ систем контроля качества воды показал, что необнаруженный сброс загрязняющих веществ может привести к неблагоприятным последствиям и повреждению системы фильтрации и обезвреживанию сточных вод промышленных предприятий. Рассмотрена автоматизированная установка контроля изменений оптической плотности водных сред. Установка предназначена для устранения аварийных сбросов в сточные воды промышленного предприятия. Описан лабораторный стенд для исследования методов регистрации аварийных сбросов в сточных водах промышленных предприятий. Лабораторный стенд содержит оптико-электронный комплекс контроля оптической плотности водных сред, устройства аналого-цифрового преобразования сигналов с оптических датчиков, персональный компьютер и гидросистему из резервуаров, вентилей и трубы Вентури. Предложен алгоритм работы автоматического устранения аварийного сброса в сточных системах, состоящий из процесса инициализации, процесса распознавания формы сигнала с оптического датчика и принятия решения по выбору типа аварии. Определена оценка стабильности работы лабораторного стенда и произведена оценка погрешности получаемых результатов и регламент калибровки стенда. Случайная погрешность стенда не превышает 0,5 %. В статье рассмотрены также вопросы калибровки стенда. Приведены примеры осуществления калибровки с использованием заранее подготовленных растворов примесей с водой.

Данная статья посвящена вопросам влияния на систему внутреннего контроля строительных организаций цифровой трансформации отрасли, требующей изменения бизнес-модели с ориентацией на создание единого информационного пространства, а также изменения технологического обеспечения внутреннего контроля в строительных компаниях, способствующего снижению риска недостоверности информации, формируемой в учетно-контрольной системе экономического субъекта. Авторами рассмотрены возможности автоматизации контрольных процедур на базе мобильных решений для строительства с применением облачных технологий и последующими вариантамиобъединения ИТ-технологий девелоперов в единую систему, а также определены приоритетные направления совершенствования технологического обеспечения системы внутреннего контроля в строительных организациях в условиях цифровой трансформации с целью повышения качества учетно-контрольного обеспечения бизнеса. This article is devoted to the impact of the digital transformation of the industry on the internal control system of construction organizations, which requires a change in the business model with a focus on creating a single information space, as well as changes in the technological support of internal control in construction companies, contributing to reducing the risk of unreliability of information generated in the accounting and control environment of an economic entity. The authors consider the possibilities of automating control procedures based on mobile solutions for construction using cloud technologies and subsequent options for combining IT technologies of developers into a single system, and also identify priority areas for improving the technological support of the internal control system in construction organizations in the context of digital transformation in order to improve the quality of accounting and control support for business.

В завдання метрології та економіки підприємств завжди постає питання щодо зменшення вартості засобів вимірювання не витрачаючи точність визначення метрологічних характеристик об'єктів вимірювання. Для вирішення даної проблеми при атестації решет та сит на відповідність кількісного значення геометричних параметрів нормативній документації, пропонується використати доступний цифровий мікроскоп на основі ПЗС-матриці. В роботі описані основні джерела похибок оптоелектронної системи та шляхи їх компенсації.

Робота виконана у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.Захист відбувся в 2012 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.01 в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя (46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, ауд. 79). З дисертацією можна ознайомитися у науково-технічній бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56
У дисертаційній роботі вирішене важливе наукове завдання, яке полягає в спеціалізації фільтрового методу оцінювання спектральної густини потужності стаціонарних компонент ритмокардіосигналу з метою врахування особливостей як самого сигналу так і задачі оцінювання спектральної густини потужності його стаціонарних компонент в системах контролю функціонального стану людини. Обґрунтовано нове застосування фільтрового методу оцінювання спектральної густини потужності стаціонарних компонент ритмокардіосигналу в системах контролю функціонального стану людини, який розвинуто на основі відомої моделі нестаціонарного ритмокардіосигналу – періодично корельованій випадковій послідовності. Проведено параметричну ідентифікацію фільтрового методу для задачі оцінювання спектральної густини потужності ритмокардіосигналу завдяки чому удосконалено метод розрахунку гребінок цифрових резонаторів для забезпечення нормування резонаторів за модулем функції передачі та шириною смуги пропускання і кратності резонансних частот періоду корельованості ритмокардіосигналу. На основі удосконаленого методу розрахунку гребінок цифрових резонаторів розроблено алгоритм та програмні засоби оцінювання спектральної густини потужності стаціонарних компонент ритмокардіосигналу комп'ютерної реалізації.
В диссертационной работе решена важная научная задача, которая заключается в специализации фильтрового метода оценивания спектральной плотности мощности стационарных компонент ритмокардиосигнала с целью учета особенностей как самого сигнала так и задачи оценивания спектральной плотности мощности его стационарных компонент в системах контроля функционального состояния человека. Обосновано новое применение фильтрового метода оценивания спектральной плотности мощности стационарных компонент ритмокардиосигнала в системах контроля функционального состояния человека, который развит на основе известной модели нестационарного ритмокардиосигнала - периодически коррелированные случайном порядке. Проведено параметрическую идентификацию фильтрового метода для задачи оценивания спектральной плотности мощности ритмокардиосигнала благодаря чему усовершенствованы метод расчета гребенок цифровых резонаторов для обеспечения нормирования резонаторов по модулю функции передачи и шириной полосы пропускания и кратности резонансных частот периода коррелированности ритмокардиосигнала. На основе усовершенствованного метода расчета гребенок цифровых резонаторов разработан алгоритм и программные средства оценки спектральной плотности мощности стационарных компонент ритмокардиосигнала компьютерной реализации.
The thesis resolved important scientific task that is specialized filter evaluation method power spectral density of stationary component periodically correlated random order to assess the power spectral density of stationary component rhythmocardiosignal systems control the humain functional state in order to accommodate non-stationaryty of rhythmocardiosignal and the need to use the method in real time mode. A review of the methods and means of evaluation of power spectral density rhythmocardiosignal, bringing found that in measuring the spectral characteristics rhythmocardiosignal systems control the functional state of human well-known methods of his assumption of stationarity, spectral estimates have high variance, which increases with the statistics. This indicates a low reliability evaluation methods of the spectral density rhythmocardiosignal a stationary random sequence. Adequate mathematical model of unsteady rhythmocardiosignal model is periodically correlated stochastic sequence (PCSS). For evaluation of the spectral density of stationary component rhythmocardiosignal as PCSS developed and used two methods: component and coherent. Both methods use the Fourier transform of the autocorrelation function of parametric rhythmocardiosignal and differ only way to build the last and designed for the analysis of short-term segments of rhythmocardiosignal and have high computational complexity in long-term analysis and were difficult to use when working in real time mode. Filter method in contrast to the coherent and component methods does not require construction of autocorrelation functions and Fourier transform and for evaluation of power spectral density of rhythmocardiosignal uses high-Q comb filters, which complicates its use in the analysis of short segments of rhythmocardiosignal and through filter memory has significant advantages in work in real time mode. A parametric identification of the filter method of estimation power spectral density of stationary component of rhythmocardiosignal, namely defined frequency range to calculate filters combs, the dependence of the resonance (central) frequency of correlation period of rhythmocardiosignal. A synthesis of the structure of power spectral density estimation of stationary component rhythmocardiosignal, are expressions for the estimation of bandwidth, resolution, averaging time and statistical errors of estimation of power spectral density rhythmocardiosignal with filter method by using second order digital resonators. As a result of parameter identification filter method revealed the need to improve the method of calculating the coefficients of direct and feedback high-Q digital resonators to ensure the performance requirements of resonators comb to the parameters of filter method. A new normalization condition resonators comb on which module of transfer function of the resonator at its resonant frequency taken equal to 1 for all resonators in comb than improved method for calculating the coefficients of direct and feedback resonator that ensures standardization of cavities per module transfer function and wide bandwidth. This enabled the construction of normalized combs of digital resonators in a given range of frequencies for estimating power spectral density of stationary component of rhythmocardiosignal with filter method. The algorithm and software for estimating power spectral density of stationary component rhythmocardiosignal with combs of digital resonators that allowed a guest power spectral density of stationary component rhythmocardiosignal filter method. To verify the developed algorithm and software and comparing it with existing analog (component, coherent method and evaluation of power spectral density as a stationary random process) conducted computer simulation in which found that the computational complexity of the filter method compared to the component and coherent methods is about 10 and 20 times lower, respectively. Also conducted assessment of the reliability of the above methods for assessing power spectral density rhythmocardiosignal means of statistical theory of choice-making. Estimation showed that filter method is 12% higher reliability than coherent method and 34% higher reliability in comparison with the methods of evaluating the spectral density rhythmocardiosignal a stationary random process with probability of error 0.001.

Прогресс в области информационных технологий и наличие на рынке элементов электросистем, допускающих контроль параметров режима в цифровой форме, позволяют создавать высокоэффективные интеллектуальные системы управления в электроэнергетике. При этом для создания интеллектуальной системы управления требуется разработка алгоритмов управления. В этой связи целью исследования является разработка алгоритма функционирования интеллектуальной системы управления на примере электротехнической системы с распределенной генерацией жилых зданий. В качестве задач исследования выбрана разработка алгоритма управления, учитывающего нормы качества электроэнергии, а также апробация алгоритма управления на примере электросистемы жилых зданий. Методом исследования является имитационное компьютерное моделирование. По результатам исследований разработан алгоритм функционирования интеллектуальной системы управления электротехнической системы с распределенной генерацией жилых зданий, апробированный при помощи компьютерной модели. Результаты моделирования позволяют сделать вывод об удовлетворительной работе интеллектуальной системы управления на основе разработанного алгоритма. Результаты исследовательской работы могут быть использованы в алгоритмах управления децентрализованными электротехническими системами с распределенной генерацией.

Введение: Одной из проблем современных законодателей в разных странах является то, что они пытаются регулировать объект, не разобравшись в природе его происхождения, что, логически, влечет и множество ошибок относительно его определения в правовом поле. Отсутствие унифицированных определений и четкой классификации виртуальных активов как инструментов для реализации способов финансового и управленческого учета имущества по их фундаментальным, отличительным признакам делает практически невозможным определение важных для правового регулирования характеристик виртуальных активов, а следовательно, и их закрепление в нормах права и установление надлежащего правового режима. Статья посвящена решению актуальной и междисциплинарной научно-прикладной задачи разработки комплексной многоуровневой классификации виртуальных активов. В отличие от немногочисленных имеющихся классификаций, которые сконцентрированы на фрагментах феномена виртуального актива и выборочных способах его применения, в статье предложено всеохватывающее видение соотнесения всех известных видов виртуальных активов, что позволяет говорить о комплексности классификации, представленной в данной статье. Цель исследования: Разработать и обосновать комплексную многоуровневую классификацию всех известных видов виртуальных активов, что позволяет решить междисциплинарную научно-прикладную задачу систематизации виртуальных активов для дальнейшей выработки единого подхода к регулированию отношений, объектами которых выступают виртуальные активы различных видов. Материалы и методы: Для исследования природы виртуальных активов и разработки комплексной классификации был использован комплекс методов научного исследования: анализ, в том числе анализ причинно-следственных связей, синтез, сравнительный метод, метод обобщения, систематизации и интерпретации результатов и индукция. Результаты: Обозначена триединая природа виртуальных активов: технологическая, экономико-правовая и информационно-прикладная. Данная классификация виртуальных активов определяет перспективные инструменты для целей учета имущества и прав. В отличие от иных известных подходов к различению виртуальных активов, в которых ранее необоснованное «первенство» занимали криптоактивы (или криптовалюты), автор впервые выделяет группу токенизированных активов. Именно данная группа, в силу наличия прямой связи с имуществом, позволяет вести учет, а также осуществлять переучет имущества и прав в современных цифровых системах учета – децентрализованных информационных платформах на базе технологии распределенного реестра (блокчейн), тогда как посредством криптоактивов, в силу отсутствия прямой связи с имуществом, невозможно вести данный учет. Автор среди виртуальных активов выделяет цифровой актив и анализирует сущностно-смысловые особенности понятия «цифровой актив». В основе цифрового актива лежит уникальный информационный ресурс как исходный актив и свойство производности от реального актива, что радикально отличает цифровой актив от других видов виртуальных активов. Все это позволяет его рассматривать как эффективный инструмент для реализации способов финансового и управленческого учета имущества. Таким образом, собственники цифрового актива могут осуществлять учет новым способом своих имущественных и личных неимущественных прав. Базируясь на свойствах цифрового актива, автор выделяет иные виды виртуальных активов: полиактив и моноактив, с соответствующими примерами. Приводит характеристику их свойств и структурных элементов, соотнося их с характеристиками цифрового актива, а также предлагая четкие и хорошо известные финансово-правовые аналогии по реализации взаимных обязательств между сторонами в традиционной сделке. В статье впервые предложено систематизацию семи свойств и параметров токенизированного актива и, как следствие, описание свойств трех разновидностей токенизированного актива: моноактива, полиактива и цифрового актива. Это позволило представить разновидности виртуальных активов в виде трехуровневой классификации, в основе которой лежит комплексность природы виртуальных активов. В авторской классификации выделены семь разновидностей виртуальных активов и дана их характеристика. Выводы: В целом предложенный подход к классификации позволяет дать научный ответ на вопрос о том, на каком основании соотнести между собой множество известных видов виртуальных активов и как отнести к ним правовой режим государства. Данные разработки будут полезны для законодателя практически любой страны, государственных органов финансового, налогового и банковского контроля, а также для частных компаний при постановке на баланс и учете виртуальных активов в своей хозяйственной деятельности.

Вступ: Однією з проблем сучасних законодавців у різних країнах є те, що вони намагаються регулювати об’єкт, не розібравшись у природі його походження, що, логічно, тягне й безліч помилок щодо його визначення в правовому полі. Відсутність уніфікованих визначень і чіткої класифікації віртуальних активів як інструментів для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна за їх фундаментальними, характерними ознаками робить практично неможливим визначення важливих для правового регулювання характеристик віртуальних активів, а отже, і їх закріплення в нормах права та встановлення належного правового режиму. Статтю присвячено вирішенню актуального та міждисциплінарного науково-прикладного завдання розроблення комплексної багаторівневої класифікації віртуальних активів. На відміну від нечисленних наявних класифікацій, які сконцентровані на фрагментах феномену віртуального активу та вибіркових способах його застосування, у статті запропоновано всеосяжне бачення співвіднесення усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє говорити про комплексність класифікації, поданої у цій статті. Мета дослідження: Розробити та обґрунтувати комплексну багаторівневу класифікацію усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє вирішити міждисциплінарне науково-прикладне завдання систематизації віртуальних активів для подальшого вироблення єдиного підходу до регулювання відносин, об’єктами яких виступають віртуальні активи різних видів. Матеріали та методи: Для дослідження природи віртуальних активів і розроблення комплексної класифікації було використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, зокрема аналіз причинно-наслідкових зв’язків, синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, систематизації й інтерпретації результатів та індукція. Результати: Окреслено триєдину природу віртуальних активів: технологічну, економіко-правову й інформаційно-прикладну. Ця класифікація віртуальних активів дозволить визначити перспективні інструменти для цілей обліку майна та прав. На відміну від інших відомих підходів до розрізнення віртуальних активів, у яких раніше необґрунтовану «першість» посідали криптоактиви (або криптовалюти), автор уперше виокремлює групу токенізованих активів. Саме ця група, завдяки наявності прямого зв’язку з майном, дозволяє вести облік, а також здійснювати переоблік майна та прав у сучасних цифрових системах обліку – децентралізованих інформаційних платформах на базі технології розподіленого реєстру (блокчейн), тоді як за допомогою криптоактивів, через відсутність прямого зв’язку з майном, неможливо вести цей облік. Автор серед віртуальних активів виокремлює цифровий актив й аналізує сутнісно-смислові особливості поняття «цифровий актив». В основу цифрового активу покладено унікальний інформаційний ресурс як первинний актив і властивість похідності від реального активу, що радикально відрізняє цифровий актив від інших видів віртуальних активів. Усе це дозволяє його розглядати як ефективний інструмент для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна. Отже, власники цифрового активу можуть здійснювати у новий спосіб облік своїх майнових і особистих немайнових прав. Ґрунтуючись на властивостях цифрового активу, автор виокремлює інші види віртуальних активів: поліактив і моноактив, із відповідними прикладами. Наводить характеристику їх властивостей і структурованих елементів, співвідносячи їх із характеристиками цифрового активу, а також пропонуючи чіткі та добре відомі фінансово-правові аналогії із реалізації взаємних зобов’язань між сторонами у традиційному правочині. У статті вперше запропоновано систематизацію семи властивостей і параметрів токенізованого активу та, як наслідок, опис властивостей трьох різновидів токенізованого активу: моноактиву, поліактиву та цифрового активу. Це дозволило подати різновиди віртуальних активів у вигляді трирівневої класифікації, в основі якої знаходиться комплексність природи віртуальних активів. У авторській класифікації виокремлено сім різновидів віртуальних активів і наведено їхню характеристику. Висновки: Загалом запропонований підхід до класифікації дозволяє дати наукову відповідь на питання про те, на якій підставі співвіднести між собою безліч відомих видів віртуальних активів і як віднести до них правовий режим держави. Ці розробки будуть корисні для законодавця практично будь-якої держави, державних органів фінансового, податкового та банківського контролю, а також для приватних компаній під час постановки на баланс та обліку віртуальних активів у своїй господарській діяльності.

В статье изучаются особенности трансформации механизма налогообложения в условиях цифровизации и глобализации экономических процессов. Автор исследует ключевые проблемы в сфере фискального регулирования и определяет основные направления трансформации механизма налогообложения, соответствующие современным вызовам. Цифровая среда порождает новые формы экономической деятельности, которые не охватываются инструментами фискального администрирования. В результате налоговые органы утрачивают контроль над доходами транснациональных компаний. Кроме того, развитие цифровой экономики приводит к проблемам в сфере налогообложения операций с виртуальной валютой. Пристальное внимание к внедрению цифровых сервисов отодвинуло на второй план проблемы, связанные с определение пределов дозволенного поведения фискальных органов. Несовершенство административно-правового регулирования приводит к неограниченному усмотрению со стороны налоговых органов при выборе инструментов контрольно-надзорной деятельности. По результатам исследования автор приходит к следующим выводам: 1)трансформация механизма налогообложения должна быть направлена на укрепление фискального суверенитета государства; 2) эффективным инструментом управления бюджетными ресурсами может стать страховой механизм, который позволит упростить систему фискального администрирования; 3) формирование эффективных правил управления бюджетными ресурсами возможно только в условиях совершенствования административно-правового регулирования, нацеленного на конкретизацию обязанностей фискальных органов.