Academic literature on the topic 'Система "сценарій - стратегія розвитку"'

У статті досліджено стан та особливості становлення корпоративної соціальної відповідальності бізнесу (КСВ) в Україні, в контексті її впливу на соціально-економічний розвиток регіонів і країни в цілому. Стратегія впровадження в Україні єдиної державної політики реформ декларує встановлення цілісної системи стратегічних та операційних цілей переходу до інтегрованого економічного, соціального та екологічного розвитку країни. Однак, результати дослідження сучасного стану соціально- відповідальної діяльності в Україні свідчать про відсутність цілісного комплексного підходу, щодо регулювання державної політики підтримки з метою налагодження ініціатив КСВ та їх поширення.Вітчизняний сценарій розвитку КСВ – більшою мірою результат експорту європейської практики ведення бізнесу, а не власного сформованого українським суспільством запиту. У той же час, автори акцентують увагу на тому, що механізм корпоративної соціальної відповідальності здатен генерувати велику кількість синергетичних ефектів. Ці ефекти відіграють значну роль у забезпеченні переходу до нового сталого укладу і спрямовані на зростання соціально-економічного добробуту українського суспільства. Корпоративна соціальна відповідальність розглядається як важливий ресурс розбудови внутрішніх процесів соціально-економічного розвитку нашої країни, формування адекватної моделі інноваційної економіки, яка забезпечує вирішення важливих глобальних завдань сталого розвитку. Результат прийняття принципів КСВ може бути використані урядом для досягнення цілей сталого розвитку, шляхом генерації більшої економічної віддачі і соціальної вигоди. Це також потребує активного розвитку нових форм державно-приватного партнерства та соціального діалогу для подальшого нарощування практики співпраці у сфері КСВ і формування відповідної цілісної фінансово-економічної, організаційно-інституційної, інформаційної та комунікаційної підтримки, яка є важливою для реалізації національної стратегії КСВ.

Мета статті — дослідити стратегії культурної модернізації сучасного міського середовища та проаналізувати перспективи урбаністичних трансформацій громад з багатим культурним спадком на прикладі міста Умань. Методологія дослідження полягає у комплексному використанні загальнонаукових методів: аналізу та синтезу — для вивчення історичного та соціокультурного процесів розвитку міського середовища в контексті урбаністичних трансформацій; опису та порівняння — для характеристики базових сценаріїв міської модернізації; кейс-стаді — для дослідження культурного середовища міста Умань. Наукова новизна пропонованого дослідження полягає в тому, що вперше такий сценарій урбаністичної трансформації, як «консервація системи» розглядається з погляду інновативності та відповідності актуальним міжнародно-правовим вимогам щодо дотримання принципів міжетнічної толерантності та ефективного міжкультурного діалогу. Висновки. Модернізація урбаністичних середовищ має здійснюватися з урахуванням не лише географічно-ландшафтної та економіко-індустріальної специфіки міст. Важливим чинником для розробки трансформаційної стратегії є семіотично-світоглядна складова, яка унормовує, спрямовує й організовує життя локальних міських спільнот. Можна виокремити чотири базові модернізаційні стратегії ревіталізації урбаністичних просторів: «консервація системи», «демонтаж системи», «розвиток системи», «оновлення системи». Хоча перша із названих стратегій видається найконсервативнішою, бо працює з усталеними традиційними уявленнями, сакральними цінностями та звичаєвими практиками, однак має в основі новітні аксіологічно-правові настанови щодо міжетнічної толерантності, ефективного міжкультурного діалогу та поваги до культурного спадку всіх національних груп, що творили локальну історію. Яскравим зразком урбаністичної модернізації, яка могла б реалізуватися за сценарієм «збереження системи» є місто Умань.

У статті розкрито етнопсихологічні умови та технологія проектування майбутнього особистості. Проблема життєвого шляху представлена у різних підходах: еволюційно-генетичному, соціально-психологічному, культурно-історичному, діяльнісному, сце¬нарному, особистісно-міфологічному. Найменш презентовано позиції етнопси¬хологічного аналізу, що потребує особливого методологічного інструментарію. Поляризація суспільства як чинник впливу на вибір життєвого шляху особистості може бути обумовлена проживанням попередніх поколінь в іншій культурі та цивілізації, пережиті в цих цивілізаціях події, що за логікою «вимушеного повторення» спонукають до протилежно спрямованих векто-рів (прагнень) інтеграції і конфліктів. Крім того чинник вибору особистістю життєвого шляху прихований у супе¬речностях архетипних образів, програм групового несвідомого, що виявляються в реалізації полярно протилежних життєвих зразків. У народних звичаях, традиціях присутні техніки проектування життєвого шляху особистості, що формують готовність до переходу «в інший світ». На основі теоретичного аналізу побудовано етнопсихологічну концепцію життєвого шляху особистості, що дозволяє тлумачити особистість як систему ієрар¬хічних взаємин декількох поколінь, у процесі яких разом з потенціалом розвитку та зростання передаються нащадкам пережиті колективні та індивідуальні травми. Вони спонукають особистість до застосування таких стратегій виходу із пережи¬тих подій: стратегія повторення життєвих труднощів, повернення до минулого; стратегія компенсації пережитих життєвих травм («потенційних ям») більш високим соціальним статусом, матеріальними цінностями; стратегія «відігрування» на інших» (виміщення); стратегія «жити з травмою», її трансгенерація, замовчування. Розкрито індивідуальну динаміку змін особистісних характеристик в процесі проектування життєвого шляху в різних вікових групах. Квантування часу життя (виділення проміжків часу на заплановані події) виявило, що у групі людей похилого віку більш стабільне життя (порівняно зі студентами), лінія життя має менше перепадів емоційного стану, їх життя (незважаючи на травмуючі події) більш різнобарвне, насичене також і позитивними подіями, домінує позитивне бачення перспективи, адекватні домагання. Їх лінія життя має більш символізовану глибину виразу пережитих травм, зображується невербально і виражається в словах. У студентів пережиті події заперечуються і подаються тільки на повер¬хневому вербальному рівні. Поглиблений контакт з молодими респондентами дав змогу виявити соціально травмувальні об’єкти, виражені у вигляді образів-симво¬лів, що підтверджує концепцію міжпоколінної передачі інтроектованих в минулому соціальних травм. Ключові слова:етнопсихологічні умови, технологія проектування майбутнього особистості життєвий шлях, варіанти життя, життєвий сценарій.

Анотація. Представлено підхід до оцінювання стратегії економічного розвитку кластера, що включає динамічну економіко-математичну модель та інструментарій адаптивного моделювання, зокрема формування узагальнених коефіцієнтів моделі на базі нейронечіткої моделі. Цей механізм отримання оцінок узагальнених коефіцієнтів динамічної моделі, який впливає на вибір сценарію розвитку досліджуваних кластерів і спрогнозовані межі можливих змін економічних показників. Проведено комп’ютерні експерименти вибору стратегії економічного розвитку кластерів (на прикладі Київської області та м. Києва, Дніпропетровської та Одеської областей) і здійснений аналіз альтернативних сценаріїв їхнього розвитку. Дослідження ґрунтується на застосуванні методів системного аналізу, а також апарату математичної статистики й економіко-математичного, адаптивного, зокрема імітаційного та нейронечіткого моделювання тощо. За результатами дослідження виявлено, що поєднання нелінійної динамічної моделі з нейронечіткою моделлю дає змогу знайти такі сценарії економічного розвитку кластера, що забезпечить постійне і збалансоване зростання показників досліджуваного кластера, забезпечить цілеспрямоване підвищення рішення економічного зростання на мікро- або макрорівні та своєчасне попередження економічного спаду. Ключові слова: динамічна економічна система, кластер, теорія нечітких множин; комп’ютерне моделювання; альтернативні сценарії розвитку. Формул: 2; рис.: 8; табл.: 2; бібл.: 17.

У контексті дослідження трансформації політичної системи автором була розроблена концепція «залученості в процес ретрадиціоналізаціі», в рамках якої розглядались особливості діяльності президентів України під час їх каденції. За результатами аналізу була вибудувана відповідність політики кожного з президентів певній стратегії. Так, Л. Кравчук обрав стратегію «раціональної залученості», характерною ознакою якої було збереження традиційних цінностей, необхідних на початковому етапі трансформаційного шляху. Стратегія Л. Кучми продовжувала політику свого попередника та відповідала «обмеженій залученості», підкреслювалася спадковість методів ведення політики з часів існування СРСР. Обрання чіткого курсу на всебічну демократизацію та подолання загрози «перспективи політичного застою» стали характерними ознаками стратегії «непримиренності до залученості», використовуваної В. Ющенком. Яка, в свою чергу, виступила в якості альтернативного шляху розвитку держави та відрізнялася від політики попередніх президентів за багатьма параметрами. В. Янукович продовжив політику Л. Кравчука та Л. Кучми й обрав стратегію «повної залученості», що характеризувалася зменшенням демократичних прав і громадянських свобод, що спричинило перетворення «проблемної демократії» в Україні на «гібридний режим». У підсумку автор зазначає, що дослідження динаміки тенденцій ретрадиціоналізації в політичному житті України має важливе значення, оскільки під час трансформаційних перетворень у демократичному напрямку необхідно враховувати різні сценарії розвитку політичних подій та їх можливих наслідків, а також досвід пострадянських країн на шляху «воскресіння» і розвитку «радянських традицій».

У контексті дослідження трансформації політичної системи автором була розроблена концепція «залученості в процес ретрадиціоналізаціі», в рамках якої розглядались особливості діяльності президентів України під час їх каденції. За результатами аналізу була вибудувана відповідність політики кожного з президентів певній стратегії. Так, Л. Кравчук обрав стратегію «раціональної залученості», характерною ознакою якої було збереження традиційних цінностей, необхідних на початковому етапі трансформаційного шляху. Стратегія Л. Кучми продовжувала політику свого попередника та відповідала «обмеженій залученості», підкреслювалася спадковість методів ведення політики з часів існування СРСР. Обрання чіткого курсу на всебічну демократизацію та подолання загрози «перспективи політичного застою» стали характерними ознаками стратегії «непримиренності до залученості», використовуваної В. Ющенком. Яка, в свою чергу, виступила в якості альтернативного шляху розвитку держави та відрізнялася від політики попередніх президентів за багатьма параметрами. В. Янукович продовжив політику Л. Кравчука та Л. Кучми й обрав стратегію «повної залученості», що характеризувалася зменшенням демократичних прав і громадянських свобод, що спричинило перетворення «проблемної демократії» в Україні на «гібридний режим». У підсумку автор зазначає, що дослідження динаміки тенденцій ретрадиціоналізації в політичному житті України має важливе значення, оскільки під час трансформаційних перетворень у демократичному напрямку необхідно враховувати різні сценарії розвитку політичних подій та їх можливих наслідків, а також досвід пострадянських країн на шляху «воскресіння» і розвитку «радянських традицій».

Проведено дослідження хімічних, фізико-хімічних та гідробіологічних показників на різних ділянках р. Ворскли. На досліджуваних ділянках річки встановлена залежність між антропогенним навантаженням та якістю води. Визначено пряму залежність між вмістом у воді азоту та фосфору та розвитком водоростей. Проведена оцінка стійкості водних екосистем до антропогенної евтрофіка-ції на чотирьох ділянках р. Ворскла. Виділені ділянки з перевагою продукційних процесів. На ділянці Т.1 гідросистема р. Ворскли здатна до самоочищення. На ділянках Т.2-Т.4 гідросистема продукує більше органічної речовини, ніж може розкласти, що знижує її здатність до самоочищення, посилює процеси евтрофікації. Проведена оцінка зменшення антропогенного навантаження на ділянках р. Ворскли за Р/D-відношенням. На основі отриманих результатів розроблені агроекологічні рекомендації регулювання евтрофікації водних систем для існуючого, оптимального та перспектив-ного сценарію та визначено їхню економічну ефективність. Існуючий сценарій – збиток від забруд-нення водного середовища складає 62 млн грн щорічно. Оптимальний сценарій (2022–2030 рр.) включає заходи: використання пробіотику (протягом 5 років у 4 точках загальним обсягом 720 кг); будівництво сучасних систем очистки стічних вод з використанням пробіотичних препаратів; зменшення скидів від вигрібних ям (за рахунок використання біопрепаратів та заміна їх на септики). Перспективний сценарій (2030–2040 рр.) – побудова системи збору дощових і талих вод, очистка донних відкладень з використанням гідробіологічних методів, рекультивація звалища ТПВ (методом вапнування та використання пробіотику). Для вирішення першочергових заходів (1 етап) необхідно 43 млн грн. Орієнтовний термін реалізації – 8 років. При реалізації даних методів збиток через забруднення водного середовища зменшиться на 85 % і складатиме 9,3 млн грн. Реалізація оптима-льних заходів покриває збиток у розмірі 52,7 млн грн та матиме економічну ефективність – 9,7 млн грн за рік. За 8 років економічний ефект складатиме 378,6 млн грн. Для реалізації перспективних заходів необхідно 70,8 млн грн. Покриття збитку за забруднення водного середовища від реалізації даних заходів складає 15 % (9,3 млн грн.). Поліпшення гідросистеми дасть змогу зменшити екологічні ризики здоров’я населення, сприятиме розвитку рекреації, рибного господарства (соціаль-но-економічний ефект).

У статті представлено досвід застосування системи Body Interact – clinical reasoning education, освітньої програми віртуальних клінічних сценаріїв, яка дає можливість у реальному режимі часу відтворити певну клінічну ситуацію з усім необхідним сучасним набором об’єктивних, лабораторних та інструментальних методів обстеження і провести лікування відповідно до сучасних протоколів європейських та американських медичних асоціацій. Для відпрацювання техніки серцево-легеневої реанімації лікарями-інтернами ми використовуємо манекен-систему GD/ALS10 750+ALS, яка забезпечує навчання щодо підтримки життєдіяльності і дотримується рекомендацій стосовно серцево-легеневої реанімації та невідкладної допомоги при серцево-судинних захворюваннях. Використання симуляційних технологій орієнтує лікаря на командну працю, вміння враховувати точку зору іншого спеціаліста, сприяє розвитку комунікативних навичок, формуванню інтелектуальної самостійності та професіоналізму.

У статті пропонуються до розгляду авторські результати формування методології дослідження кібербезпекової політики шляхом застосування кібернетичного, системного та матричного підходів. У рамках кібернетичного підходу виокремлено три компоненти кібернетики: теоретична кібернетика, яка досліджує філософські й математичні проблеми кібернетики; технічна кібернетика - досліджує принципи розроблення технічних систем, фактично будови кіберпростору; прикладна кібернетика - досліджує можливості використання ідей, методів і технічних засобів кібернетики для вирішення практичних завдань у різних сферах життєдіяльності людини. Запропоновано алгоритм застосування кібернетичного підходу через послідовне визначення таких його елементів: визначення мети управління (виражається моделями висхідного, проміжного і кінцевого стану системи; мету встановлює людина, а кількісні динамічні моделі одного з типів записуються до пам'яті комп'ютера або виражаються аналоговою моделлю); перерахування засобів управління з програмами їх впливу на елементи системи; складання алгоритму управління (розрахунок за моделюю зміни системи в часі за різних управляючих впливів і вибір оптимальної стратегії і тактик управління для досягнення мети; прийняття рішення й уточнення програми управління); контроль виконання програми управління (система зворотних зв'язків, оцінка стану системи на проміжних стадіях і корекція управляючих впливів залежно від ефекту управління). З використанням методології системного підходу проаналізовано статичні, динамічні, структурні компоненти, онтогенетичні зв'язки та властивості кібернетичних відносин, їхні внутрішні та зовнішні вияви, а також рівень інформаційної взаємодії з інформаційним середовищем. Розглянуто трактування матричного підходу як стандартного способу структуруван-ня зібраних даних на основі моделі «об'єкт - ознака». Висновується, що наука і її цінність полягає в передбаченні й формуванні прогнозних моделей і сценаріїв розвитку різноманітних подій із відповідними механізмами реагування держави. За такого підходу ми не відстаємо, ми не реагуємо, а діємо проактивно, адже в даному випадку ми формуємо майбутнє і реальність, і штучний інтелект приходить до нас у світ і буде функціонувати за нашими правилами.

During the last years maintenance of competitive activity changed and the that subject of management, that creates competitive potential, finds out potential of any value, generates unique ideas and knowledge that can interest the future consumers of his products. For reduction or prevention of risk of acceptance of administrative decisions the enterprises must find out those that influence on its activity, find out the possible level of risk and methods of his calculation .

Брайловський, І. А. Стратегія забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / І. А. Брайловський. - Чернігів, 2018. - 464 с.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо формування та реалізації стратегії забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні. Обґрунтовано визначення категорії «державно-приватне партнерство», яке враховує сучасну специфіку українських умов становлення ринкових відносин і представляє ДПП як систему інвестиційних по своїй суті проектів. Пропонується модель типової структури проектів ДПП, що передбачає участь у договірних відносинах значного числа сторін. Обґрунтований концептуальний підхід до функціонування системи розвитку ДПП в Україні в аспекті об’єднання активів держави з інвестиційними, управлінськими, мотиваційними та іншими ресурсами приватного сектора, в межах якої розроблено схему формування і реалізації проектів державно-приватного партнерства. Запропоновано алгоритм багатоваріантного моделювання забезпечення розвитку ДПП та авторський підхід до класифікації ризиків ДПП, яка сформована на основі PЕST-аналізу. Ідентифіковані сучасні особливості розвитку державно-приватних партнерств в Україні та запропоновано комплекс змін та відповідних доповнень до діючих законодавчих та підзаконних актів. Визначено, що особливого поширення угоди державно-приватного партнерства набули в якості засобу фінансування суспільної інфраструктури в країнах Європейського Союзу. Систематизовано основні інструменти стратегічного розвитку ДПП, якими користуються органи державної влади та приватний сектор (планування, організація, контроль та регулювання). Обґрунтована концепція забезпечення інноваційного розвитку державно-приватного партнерства в Україні як системи теоретико-методологічних поглядів на пізнання та визначення взаємовигідних організаційно-правових, соціально-економічних та управлінських відносин між органами державної влади, приватним сектором, науково-освітнім сектором та громадськістю. Розроблено структуру стратегії забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні, головною метою якої є забезпечення модернізації національної економіки, яка орієнтована на інноваційне оновлення реального сектора та соціальної сфери країни для збільшення обсягів і якості виготовлення суспільно значущих товарів та послуг. Механізм реалізації стратегії забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні представляє собою сукупність принципів, методів, соціально-економічних і правових форм, технологій, організаційно-функціональних структур, на основі і за допомогою яких будуються партнерські відносини, та проявляється в конкретних моделях. Для підвищення ефективності реалізації стратегії забезпечення розвитку ДПП, запропоновано використовувати «Дорожню карту розвитку ДПП-2035». Запропоновано технологію контролінгу ризиків проектів ДПП. Ідентифікацію та оцінювання ризиків проектів ДПП запропоновано проводити за групами та сферами виникнення ризикоутворюючих факторів.
Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ и разработке практических рекомендаций по формированию и реализации стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине. Обосновано определение категории «государственно-частное партнерство», которое учитывает современную специфику украинских условий становления рыночных отношений и представляет ГЧП как систему инвестиционных по своей сути проектов. Предлагается модель типовой структуры проектов ГЧП, предусматривающей участие в договорных отношениях значительного числа сторон. Обобщены подходы к классификации моделей ГЧП по критериям: право собственности, ответственность за инвестиции, распределение рисков, срок действия контракта. Предлагается модель типовой структуры проектов ГЧП, предусматривающий участие в договорных отношениях значительного числа сторон, включая правительство, спонсоров проекта, операторов проекта, финансистов, поставщиков, подрядчиков, инженеров, третьих лиц (например, эскроу агентов) и клиентов. Обоснован концептуальный подход к функционированию системы развития ГЧП в Украине в аспекте объединения активов государства с инвестиционными, управленческими, мотивационными и другими ресурсами частного сектора, в рамках которой разработана схема формирования и реализации проектов государственно-частного партнерства. Предложен алгоритм многовариантного моделирования обеспечение развития ГЧП и авторский подход к классификации рисков ГЧП, которая сформирована на основе PЕST-анализа. Предложен подход к управлению рисками ГЧП, что предусматривает: определение сущности и классификация рисков ГЧП по указанным критериям; определение ключевых факторов рисков - вероятность их возникновения и степень их последствий; выявление методов, приемов и принципов распределения рисков, которые необходимо использовать при принятии и реализации решений в условиях риска; определение алгоритма распределения риска; разработку матрицы рисков ГЧП и механизма их смягчения. Идентифицированы современные особенности развития государственно-частных партнерств в Украине и предложен комплекс изменений и соответствующих дополнений в действующие законодательные и подзаконные акты. Определено, что особое распространение соглашения государственно-частного партнерства получили в качестве средства финансирования общественной инфраструктуры в странах Европейского Союза. Систематизированы основные инструменты стратегического развития ГЧП, которыми пользуются органы государственной власти и частный сектор (планирование, организация, контроль и регулирование). Обоснованная концепция обеспечения инновационного развития государственно-частного партнерства в Украине как системы теоретико-методологических взглядов на познание и определение взаимовыгодных организационно-правовых, социально-экономических и управленческих отношений между органами государственной власти, частным сектором, научно-образовательным сектором и общественностью. К действенным шагам в обеспечении развития ГЧП в Украине предложено отнести: формирование и совершенствование существующего нормативно-правового обеспечения для реализации проектов ГЧП, а именно урегулирования взаимодействия Закона Украины «О государственно-частном партнерстве» и других нормативно-правовых актов; расширение сферы направлений применения ГЧП; разработка и внедрение механизмов гарантий и снижения рисков в проектах ГЧП; обеспечение формирования институциональной среды; обеспечение реализации механизмов общественного обсуждения и проведения независимого аудита проектов ГЧП; формирование системы мониторинга процесса реализации проектов ГЧП, в том числе, с целью определения эффективности их моделей; разработка и внедрение устойчивых основ эффективного функционирования ГЧП в различных отраслях отечественной экономики в контексте формирования эффективной нормативно-правовой среды. Разработана структура стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине, главной целью которой является обеспечение модернизации национальной экономики, ориентированной на инновационное обновление реального сектора экономики и социальной сферы страны для увеличения объемов и качества изготовления общественно значимых товаров и услуг. Результатами реализации стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине является получение преимуществ и возможностей как для государственного, так и для частного секторов. Механизм реализации стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине представляет собой совокупность принципов, методов, социально-экономических и правовых форм, технологий, организационно-функциональных структур, на основе и с помощью которых строятся партнерские отношения, и проявляется в конкретных моделях. Для повышения эффективности реализации стратегии обеспечения развития ГЧП, предложено использовать «Дорожную карту развития ГЧП-2035». Предложена технология контроллинга рисков проектов ГЧП. Идентификацию и оценку рисков проектов ГЧП предложено проводить по группам и сферам возникновения рискообразующих факторов. Обосновано, что реализация стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине ориентирована на комплексное развитие страны в целом и эффективное достижение целей отдельных субъектов хозяйствования за счет непосредственных положительных результатов сотрудничества и возникновения значительного синергетического эффекта, который проявляется в ходе инкорпорирования потенциала частного сектора в социально-экономические стратегии государства на всех уровня управления. Развитие ГЧП в системе рыночной экономики – это процесс совместной деятельности государственных и частных институтов, ориентированной на разработку, принятие и реализацию эффективных решений по развитию социально-экономической системы в целом и достижения целей отдельных субъектов хозяйствования, на основе согласованности интересов сторон и рациональном использовании ресурсов общества.
Thе dіssеrtаtіоn іs dеvоtеd tо thе substаntіаtіоn оf thеоrеtісаl аnd mеthоdоlоgісаl prіnсіplеs аnd thе dеvеlоpmеnt оf prасtісаl rесоmmеndаtіоns оn thе fоrmаtіоn аnd іmplеmеntаtіоn оf а strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе. Thе dеfіnіtіоn оf thе саtеgоry "publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp" іs grоundеd, whісh tаkеs іntо ассоunt thе сurrеnt spесіfісіty оf thе Ukrаіnіаn соndіtіоns fоr thе еstаblіshmеnt оf mаrkеt rеlаtіоns аnd rеprеsеnts thе PPP аs а systеm оf іnvеstmеnt іn іts еssеnсе оf prоjесts. Thе mоdеl оf thе typісаl struсturе оf PPP prоjесts іs prоpоsеd, whісh іnvоlvеs pаrtісіpаtіоn іn а соntrасtuаl rеlаtіоnshіp оf а sіgnіfісаnt numbеr оf pаrtіеs. Thе соnсеptuаl аpprоасh tо thе funсtіоnіng оf thе PPP dеvеlоpmеnt systеm іn Ukrаіnе іs grоundеd іn thе аspесt оf thе mеrgеr оf stаtе аssеts wіth іnvеstmеnt, mаnаgеmеnt, mоtіvаtіоnаl аnd оthеr rеsоurсеs оf thе prіvаtе sесtоr, wіthіn thе frаmеwоrk оf whісh а sсhеmе fоr thе fоrmаtіоn аnd іmplеmеntаtіоn оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp prоjесts hаs bееn dеvеlоpеd. Thе аlgоrіthm оf multіvаrіаtе mоdеlіng оf thе dеvеlоpmеnt оf PPP аnd thе аuthоr's аpprоасh tо thе сlаssіfісаtіоn оf PPP rіsks, whісh іs bаsеd оn PЕST аnаlysіs, іs prоpоsеd. Thе mоdеrn fеаturеs оf thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіps іn Ukrаіnе аrе іdеntіfіеd аnd а sеt оf сhаngеs аnd соrrеspоndіng аddіtіоns tо thе еxіstіng lеgіslаtіvе аnd rеgulаtоry асts іs prоpоsеd. Іt wаs dеtеrmіnеd thаt thе spесіаl sprеаd оf thе publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp аgrееmеnt wаs асquіrеd аs а mеаns оf fіnаnсіng publіс іnfrаstruсturе іn thе соuntrіеs оf thе Еurоpеаn Unіоn. Thе mаіn strаtеgіс PPP tооls usеd by publіс аuthоrіtіеs аnd thе prіvаtе sесtоr (plаnnіng, оrgаnіzаtіоn, mоnіtоrіng аnd rеgulаtіоn) аrе systеmаtіzеd. Thе соnсеpt оf prоvіdіng іnnоvаtіvе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе аs а systеm оf thеоrеtісаl аnd mеthоdоlоgісаl vіеws оn thе knоwlеdgе аnd dеtеrmіnаtіоn оf mutuаlly bеnеfісіаl оrgаnіzаtіоnаl аnd lеgаl, sосіо-есоnоmіс аnd mаnаgеrіаl rеlаtіоns bеtwееn stаtе аuthоrіtіеs, thе prіvаtе sесtоr, thе sсіеntіfіс аnd еduсаtіоnаl sесtоr аnd thе publіс іs substаntіаtеd. Thе struсturе оf thе strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе іs dеvеlоpеd, thе mаіn gоаl оf whісh іs tо prоvіdе mоdеrnіzаtіоn оf thе nаtіоnаl есоnоmy, whісh іs оrіеntеd оn thе іnnоvаtіvе rеnеwаl оf thе rеаl sесtоr аnd sосіаl sphеrе оf thе соuntry іn оrdеr tо іnсrеаsе thе vоlumе аnd quаlіty оf mаnufасturіng оf sосіаlly sіgnіfісаnt gооds аnd sеrvісеs. Thе mесhаnіsm оf іmplеmеntаtіоn оf thе strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе іs а sеt оf prіnсіplеs, mеthоds, sосіо-есоnоmіс аnd lеgаl fоrms, tесhnоlоgіеs, оrgаnіzаtіоnаl аnd funсtіоnаl struсturеs, оn thе bаsіs аnd thrоugh whісh pаrtnеrshіp rеlаtіоns аrе bеіng buіlt, аnd іs mаnіfеstеd іn соnсrеtе mоdеls. Іn оrdеr tо іnсrеаsе thе еffесtіvеnеss оf thе іmplеmеntаtіоn оf thе PPP dеvеlоpmеnt strаtеgy, іt іs prоpоsеd tо usе thе Rоаdmаp fоr thе dеvеlоpmеnt оf PPP-2035. Thе tесhnоlоgy fоr соntrоllіng thе rіsks оf PPP prоjесts іs prоpоsеd. Іt іs prоpоsеd tо іdеntіfy аnd еvаluаtе thе rіsks оf PPP prоjесts by grоups аnd аrеаs оf еmеrgіng rіsk fасtоrs.

У роботі здійснено понятійно-структурний аналіз стратегічного розвитку підприємства. Узагальнено існуючі класифікації стратегій діяльності підприємства. Досліджено значення портфельного управління як ефективного інструменту формування стратегії розвитку підприємства. Проведено комплексний аналіз організаційно-економічної характеристики господарської діяльності машинобудівного концерну «Нікмас», а також визначено ступінь ефективності стратегічного управління на концерні «Нікмас», як провідного підприємства області у галузі машинобудування. Обґрунтовано особливості формування збалансованої системи показників концерну «Нікмас» та розроблено модель формування збалансованих показників в межах діючої стратегії концерну. Запропоновано проект заходів із підвищення ефективності функціонування концерну та розроблено алгоритм формування ефективного портфеля проектів для концерну «Нікмас».
В работе осуществлено понятийно-структурный анализ стратегического развития предприятия. Обобщены существующие классификации стратегий деятельности предприятия. Исследовано значение портфельного управления как эффективного инструмента формирования стратегии развития предприятия. Проведен комплексный анализ организационно-экономической характеристики хозяйственной деятельности машиностроительного концерна «Никмас», а также определена степень эффективности стратегического управления на концерне «Никмас», как ведущего предприятия области в области машиностроения. Обоснованы особенности формирования сбалансированной системы показателей концерна «Никмас» и разработана модель формирования сбалансированных показателей в рамках действующей стратегии концерна. Предложен проект мероприятий по повышению эффективности функционирования концерна и разработан алгоритм формирования эффективного портфеля проектов для концерна «Никмас».
The conceptual and structural analysis of the strategic development of the enterprise is carried out in the work. Existing classifications of enterprise strategies are generalized. The importance of portfolio management as an effective tool for shaping enterprise development strategy is investigated. A comprehensive analysis of the organizational and economic characteristics of the economic activity of the machine-building concern "Nikmas" was carried out, as well as the degree of effectiveness of strategic management at the concern "Nikmas", as a leading enterprise of the region in the field of mechanical engineering. The peculiarities of forming a balanced scorecard of the Nikmas concern are substantiated and a model of forming of balanced indicators within the existing strategy of the concern is developed. A project of measures to improve the efficiency of the concern's operation was proposed and an algorithm for forming an effective project portfolio for the Nikmas concern was developed.

Потенційні переваги високих технологій є значними, проте вони вимагають уваги держави та значних інвестицій, що разом формують умови їх впровадження та розвитку. Інституційні стратегії забезпечення трансферу технологій мають враховувати специфіку галузевих технологій та відповідних інноваційних мереж підтримки.
The potential benefits of high technology are significant, but they require government attention and significant investment, which together shape the conditions for their implementation and development. Institutional strategies for technology transfer should take into account the specifics of sectoral technologies and relevant innovative support networks.

Метою дипломної роботи є удосконалення системи управління розвитком персоналу коммунального підприємства “Хмельницька інфекційна лікарня” Хмельницької міської ради. Об'єктом дослідження є система управління розвитком персоналу. Предметом – організаційно-економічний механізм управління розвитком персоналу. У першому розділі дипломної роботи розглянуто теоретичні засади управління розвитком персоналу підприємства. У другому розділі дипломної роботи досліджено управління розвитком персоналу коммунального підприємства «Хмельницька інфекційна лікарня» Хмельницької міської ради. У третьому розділі дипломної роботи удосконалено систему управління розвитком персоналу коммунального підприємства “Хмельницька інфекційна лікарня” Хмельницької міської ради.

Визначено сутність, принципи та складові кадрової стратегії в розвитку підприємства. Розглянуто методики розроблення кадрової стратегії підприємства. Проведено аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку житловокомунального господарства регіонів України. Встановлено проблеми та запропоновано напрями реформування системи управління персоналом на підприємствах житлово-комунальної сфери.
The essence, principles and components of personnel strategy in the development of the enterprise are determined. Methods of development of personnel strategy of the enterprise are considered. The analysis of the current state and trends in the development of housing and communal services of the regions of Ukraine is carried out. Problems are identified and directions for reforming the personnel management system at housing and communal services enterprises are proposed.

Цимбал, А. В. Стан та перспективи розвитку банківської системи України : випускна кваліфікаційна робота : 072 "Фінанси, банківська справа та страхування" / А. В. Цимбал ; керівник роботи В. П. Ільчук ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра фінансів, банківської справи та страхування. – Чернігів, 2021. – 87 с.
Предметом дослідження є економічні відносини, що складаються між учасниками банківської сфери та перспективи розвитку цих відносин. Об’єктом дослідження виступає діяльність банківської системи на сучасному етапі розвитку. Мета кваліфікаційної роботи полягає у визначення стану та перспектив розвитку сучасної банківської системи України. Завданнями роботи є дослідити роль банківської системи в економічному розвитку країни. За результатами дослідження сформульовані висновки щодо функціонування сучасної банківської системи України. Одержані результати можуть бути використані що запропоновані в роботі практичні рекомендації слугують підґрунтям для покращення показників діяльності на об’єкті дослідження.
In the first chapter the theoretical bases of management of financial and economic security of banking institutions are disclosed, the essence, content and components of the bank's financial and economic security, its place in the system of economic and financial security of the state in general are highlighted. The main types of threats and factors that adversely affect the security of banking activity are considered. The second section analyzes the current state of the banking system of Ukraine, assesses the activities of the domestic banking system and identifies the main risks of the modern banking system of Ukraine based on assets and liabilities of banks for 2016-2020. The map of risks of the banking system as of December 2020-June 2021 was compiled. In the course of the work the analysis of financial and economic activity of UKRSIBBANK, coefficient analysis of business activity and liquidity for 2018-2020 was carried out. The third section proposes ways to stabilize the conditions of the banking system of Ukraine in modern conditions, a matrix of PEST-analysis of the functioning of the modern banking system. Based on the results of the analysis and matrix, the main threats to the functioning of the modern banking system are identified and a table of the main directions of improving the efficiency of the banking system of Ukraine is compiled. According to the results of the UKRSIBBANK activity study, measures have been proposed to improve the performance of UKRSIBBANK.

Кирич Х.В. Формування інноваційних засад розвитку підприємства (на прикладі ТОВ„ОСП Корпорація«Ватра»”). Магістерська робота на здобуття освітнього рівня “магістр” за спеціальністю «Менеджмент інноваційної діяльності. – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. Факультет економіки та менеджменту. – Тернопіль, 2017. Магістерська робота присвячена питанням формування інноваційних засад розвитку підприємства світлотехнічної галузі.У роботі досліджено теoретичнioснoви забезпечення рoзвитку пiдприємства на інноваційних засадах. Проведено аналіз та дано оцінку виробничо-господарської та фінансової діяльностіТОВ «ОСП Корпорація «Ватра»,представлено SWOT-аналіз та визначено вектори розвитку підприємства. Запропоновано інноваційні напрями розвитку досліджуваного підприємства, обгрунтовано необхідність удосконалення системи операційного менеджменту підприємства та визначено показники ефективності ініційованого інноваційного проекту. Ключові слова: інноваційний розвиток, механізм, капітал, конкуренто-спроможність, операційна система, світлотехнічна галузь,стратегія, фінанси.

Запровадження у виборчий процес нових технологій голосування є наслідком технологічного розвитку. Використання цих технологій має відповідати принципам демократичних виборів, не викликати у суспільства сумнівів у достовірності отриманих результатів голосування. Саме тому питання імплементації електронного голосування у демократичних країнах уже багато років супроводжується широкими фаховими та суспільними дискусіями. Найяскравішим прикладом стрімкої втрати довіри суспільства до системи онлайн-голосування є досвід її використання на парламентських виборах 2021 р. у Російській Федерації. Закритість та непрозорість системи дистанційного електронного голосування в Росії, організаційні та технічні проблеми, аномалії у результатах голосування дискредитували таку форму волевиявлення і в довгостроковій перспективі перешкоджатимуть створенню позитивних сценаріїв суспільного сприйняття у тих країнах, які планують її ймовірне впровадження. Але зловживання авторитарними режимами новими виборчими технологіями не повинне, на думку експертів НІСД, спричинити повну відмову демократичних країн від запровадження електронного голосування у майбутньому. Правильним є не відмова від стратегії впровадження з часом в Україні дистанційного електронного голосування, а врахування як іміджевих ризиків від його застосування (після дискредитації даної технології у РФ), так і вивчення допущених помилок. В аналітичній доповіді визначено помилки та зловживання у процесі впровадження системи дистанційного електронного голосування під час парламентських виборів 2021 року в Російській Федерації, зроблено висновки та розроблено стратегію дій щодо запровадження електронного голосування в Україні.

У роботі досліджуються категорії «пенсія», «пенсійне забезпечення», «пенсіонер», «пенсійна система». Розглядається історія пенсії та її зміни із розвитком держав, а також, як при цьому змінювалася й ідеологія пенсії. Досліджуються різні підходи науковців щодо визначення понять «пенсія» і «пенсійне забезпечення» та розглядаються відмінні ознаки пенсійного забезпечення (пенсійне законодавство, що встановлює коло забезпечуваних осіб, які мають право на певні види пенсій; джерела фінансування певних видів пенсій; умови пенсійного забезпечення; розміри видів пенсійного забезпечення; органи управління пенсійного забезпечення). Аналізується пенсійна система, яка є відкритою і постійно перебуває під впливом різних зовнішніх чинників, а саме: політичних, демографічних, макро та мікроекономічних, соціальних, трудових, пенсійних. Розглядаються національні моделі пенсійного забезпечення: за особливостями формування фінансових ресурсів (солідарна та накопичувальна система); за структурною побудовою (державне та недержавне пенсійне забезпечення); за стратегіями (солідарна, накопичувальна та змішана стратегія пенсійного забезпечення). Розглядається сучасна пенсійна система України, яка містить у собі відносини по формуванню, призначенню і виплаті пенсій в трирівневій пенсійній системі. Акцентується увагу на те, що сьогодні в Україні функціонують лише перший і третій рівні. Проте, третій рівень (недержавне пенсійне забезпечення) не є ефективним і не користується довірою громадян України. Автори висловлюють свою думку з приводу того, що є причинами цієї недовіри та, що необхідно зробити для того, аби сприяти розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, за яких умов українці зможуть масово та добровільно користуватись НПФ, забезпечуючи собі гідні умови життя у періоді набуття статусу пенсіонер України.