Academic literature on the topic 'Синтетичні волокна'

Мета. Полягає у визначенні особливостей застосування конопляного волокна у виготовленні панчішних виробів та наданні рекомендацій для трикотажної галузі текстильної промисловості стосовно збереження формостійкості готових виробів. Методика. Для визначення показників фізико-механічних властивостей конопляного волокна використані органолептичні, сучасні інструментальні та експертні методи. Розривне навантаження скрученої стрічки з волокон досліджувалося з використанням динамометра ДКВ-60, а змішаної пряжі з вмістом конопляного волокна, за допомогою розривної машини РМ-3. Для визначення прядильної здатності конопляних волокон проводили світлову мікроскопію поперечних зрізів стебел і волокон за методом В.А. Архангельського. Результати експериментальних досліджень обробляли із застосуванням методів математичної статистики за допомогою прикладних програм для ПК. Результати. Проведено дослідження фізико-механічних властивостей конопляного волокна та зроблено висновок про необхідність у створенні текстильних матеріалів з підвищеним вмістом конопляних волокон за рахунок включення до структури матеріалів синтетичних складових. Важливим чинником, що впливає на якість виробу, є правильний вибір матеріалів, які забезпечують виробу гарний зовнішній вигляд, достатню формостійкість, необхідну зносостійкість та гігієнічність. Наукова новизна. Доведена можливість прядильної здатності конопляних волокон для створення екологічно чистої змішаної пряжі з додаванням хімічних та натуральних волокон з метою виготовлення трикотажних виробів та встановлені закономірності впливу фізико-механічних властивостей конопляного котоніну на структуру та споживні властивості панчішних виробів. Також, на основі проведених експериментальних досліджень, доведена можливість одержання нової екологічно чистої змішаної пряжі з покращеними експлуатаційними властивостями. Практична значимість. Розроблено рекомендації щодо особливостей застосування конопляного волокна у виготовленні панчішних виробів з урахуванням їх фізико-механічних властивостей. Текстильні матеріали із конопляних волокон не містять хімічних речовин, повністю розкладаються в ґрунті мікроорганізмами, не виділяючи ніяких шкідливих для навколишнього середовища речовин. Використання цих матеріалів допомагає звести до мінімуму забруднення повітря, ґрунту та води. Експериментальними дослідженнями доведено можливість застосування вітчизняної екологічно чистої сировини – конопляних волокон в суміші з іншими натуральними та хімічними волокнами з метою отримання змішаної пряжі для виготовлення трикотажних виробів, показники якості якої відповідають вимогам чинних нормативних документів.

Розглянуто фізико-хімічні та технологічні особливості перекладної термодруку, обрана оптимальна гамма дисперсних барвників для поліефірної тканини. Досліджено колористичні властивості 10 марок дисперсних барвників в умовах термопереводной друку, визначено вплив тривалості термообробки і концентрації барвників в друкарській фарбі на інтенсивність і стійкість накрасок до фізико-хімічних впливів. Визначено коефіцієнти дифузії 10 марок дисперсних барвників при їх термопереходе на поліестер в інтервалі температур (215 ± 5) оС і знайдена оптимальна тривалість термоперевода цих барвників з паперової підкладки на тканину з поліефірних ниток.

Мета. Текстильна освіта України, як і в іноземних країнах, базується на використанні текстильних і трикотажних полотен та виробів, отриманих з натуральних та хімічних волокон і ниток різної хімічної будови, синтетичних і натуральних барвників, різноманітних апретів, з традиційними для легкої промисловості механічними і хімічними технологіями. Необхідно зазначити, що для виробництватекстильної та трикотажної продукції в останні десятиліття широко почали використовувати різноманітні види текстильної наносировини (нитки, волокна, барвники і апрети). Це дало можливість створити новітню галузь – нанотекстилю, а на його основі і нову галузь текстильної наноосвіти. Тому, метою даної роботи є обґрунтування вибору перспективних напрямків розвитку текстильної наноосвіти в Україні.Методика. При проведенні досліджень, автори використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Виконали огляд ряду джерел товарознавчої та освітньої літератури, здійснили моніторинг та систематизацію отриманих даних.Результати. Вивчена можливість і обґрунтована доцільність підготовки фахівців з текстильних нанотехнологій у університетах легкої промисловості України, а фахівців з торгівлі нанотекстилю і одягу – у відповідних торговельно-економічних закладах вищої освіти України. Виявлена нагальна потреба розроблення і затвердження нових освітніх стандартів з текстильних нанотехнологій, а також торгівлі на продукцією текстильного, швейного і трикотажного виробництва. Для студентів спеціальності «Текстильні нанотехнології» є доцільним стандартизувати оптимальну кількість ключових фахових компетентностей. Оправданою варто вважати стандартизацію компетентностей й для технологів швейного та трикотажного виробництва нанотекстилю. На наш погляд, існує потреба суттєвого зближення в розвитку текстильної нанонауки, нанотехнологій та наноосвіти. Це стосується передусім кадрового забезпечення цих галузей, також їх державної підтримки.Наукова новизна. Розкрита сутність понять компетентнісний підхід та контекстний метод навчання у галузі текстильної наноосвіти. Обґрунтовано доцільність їх широкого застосування.Практична значимість. Обґрунтована потреба видання нових підручників для студентів техноло-гічних університетів легкої промисловості України та торговельно-економічних університетів із нанотехнологій текстильного, швейного та трикотажного виробництва, а також наноматеріало-знавства та нанотоварознавства названих груп нанопродукції.

Розглянуто основні матеріали для екранів електромагнітного випромінювання і методи їх виготовлення. Проаналізовано екрануючі властивості та електрофізичні характеристи­ки: будівельних матеріалів на основі шунгітових порід; наноструктурованих вуглеце­во­вмісних екранів електромагнітного випромінювання; екрануючих матеріалів на основі синтезу композиційних металоорганічних волокон, а також застосування трикотажно-в'язальної технології для виготовлення екранів і поглиначів електромагнітного випро­мінювання. Описано властивості матеріалів, отриманих на основі синтетичних та натуральних воло­кон, що містять нанорозмірні включення металів і сплавів. Означено перспективи та можливості технічного захисту інформації із застосуванням нових мате­ріалів і конструк­цій для екранування побічних електромагнітних випромінювань інфор­маційних прист­роїв й виробів електронної техніки та придушення негативного впливу електромаг­ніт­ного поля.

Мета. Визначити температурно-часовий режим термічної обробки біокомпозитних матеріалів на основі глютину та деревного борошна, сформованих методом гарячого пресування композиції. Методика. Біокомпозитні зразки формували методом гарячого пресування композиції, до складу якої входили глютиновий розчин та деревне борошно. Межу міцності при стисненні розраховували в результаті визначення максимального руйнівного навантаження циліндричних зразків діаметром 20 мм, які стискували за допомогою статичного навантаження з швидкістю переміщення нижньої траверси преса 2 мм/хв. Результати. Полімеркомпозитні матеріали широко використовують для виготовлення виробів в різних галузях промисловості та техніки завдяки унікальним властивостям. Однак зростання рівня екологічного забруднення та зменшення запасів вичерпних ресурсів є приводом для зниження інтенсивності використання полімеркомпозитів на основі синтетичних матриць та наповнювачів. Вирішення проблеми полягає у впровадженні компонентів природного походження, які є сумісними з навколишнім середовищем та здатні відновлюватися за рахунок щорічного або циклічного збору рослинної сировини. Волокна або порошкові матеріали рослинного походження після необхідної обробки є придатними для використання як наповнювачі біокомпозитних матеріалів, однак потребують вивчення процесів структурування системи для розробки технології формування виробів конструкційного призначення. Формування біокомпозитних виробів на основі глютину та деревного борошна доцільно проводити з використанням гарячого пресування, яке полягає у витримці прескомпозиції за температури 150 °С протягом 3 год з наступною термічною обробкою біокомпозитних виробів для видалення надлишкової вологи та завершення процесу структурування біополімерної матриці. В результаті отримано біокомпозитний матеріал, міцність при стисненні якого становить 45-47 МПа, що цілком достатньо для виготовлення виробів конструкційного або декоративного призначення. Наукова новизна. Вперше застосовано технологію гарячого пресування композитної суміші на основі біополімерного вʼяжучого та порошкового наповнювача природного походження та визначено оптимальний режим термічної обробки біокомпозитних матеріалів, що дозволило отримати матеріал конструкційного призначення з високою питомою міцністю. Практична значимість. Розроблені біокомпозитні матеріали доцільно використовувати для виготовлення тари, елементів декору салонів транспортних засобів, корпусів приладів та меблів, що дозволить розширити сировинну базу, вирішити проблему утилізації відходів та покращити екологічну безпеку

Мета. Дослідження алгоритму кодування шпалер за УКТЗЕД з метою їх митногооформлення.Методика. Під час дослідження використано системний аналіз, методиузагальнення і порівняння даних із проблеми дослідження на основі вивчення джереллітератури.Результати. Рідкі шпалери – це суха сипуча суміш, що складається зі спеціальнопідібраних компонентів: волокон бавовни, целюлози, вовни, шовку, акрилу тощо ізв’язуючого компоненту, тобто клею карбоксиметилцелюлози. Вони відрізняються відтрадиційних шпалер також технологією приготування і нанесенням; їх класифікація ікодування теж має свої особливості. У мережевих магазинах «Епіцентр-К» представленірідкі шпалери ТМ «Silk Plaster» (виробництво − Латвія), імпортером яких в Україну є ТОВ«Фасад». Правильність їх кодування забезпечить безперебійне виконання робіт під часдекларування, чіткість проведення митного контролю. За ДКПП рідкі шпалери мають код20.30.12-90.00 «Фарби та лаки, інші, на основі синтетичних полімерів, н. в. і. у.», тобтовони віднесені до секції С «Продукція переробної промисловості». Під час встановленнякоду за УКТЗЕД спочатку було встановлено − рідкі шпалери є нехарчовою продукцією івідносяться до хімічної продукції, тобто можуть бути класифіковані у розділі IV«Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості». Цей розділ містить 11груп. Аналіз приміток та пояснень до розділу IV дає можливість віднести рідкі шпалери догрупи 32 «Екстракти дубильні або барвні; таніни та їх похідні, барвники, пігменти таінші фарбувальні матеріали, фарби і лаки, замазки та інші мастики; чорнило, туш».Відповідно до пояснень до групи 32, рідкі шпалери – це невогнетривкі суміші дляпідготовлення поверхонь. Отже, код рідких шпалер за УКТЗЕД −3214900090. Наукова новизна. Проведено вивчення рідких шпалер ТМ «Silk Plaster» як об’єктакласифікації для цілей митного оформлення, обґрунтування рівнів класифікації, наданокласифікаційне рішення.Практична значимість. Правильне визначення коду рідких шпалер ТМ «Silk Plaster»за УКТЗЕД є важливим для тарифного та нетарифного регулювання, під час обробки іпідготовки міжнародних документів, статистичних спостережень тощо.

Розглянуто сучасний стан питань в галузі одержання композиційних нетканих матеріалів функціонального призначення та дослідження їх властивостей. Визначений раціональний рецептурний склад та розроблений процес одержання термоскріплених нетканих матеріалів з використанням бікомпонентних волокон типу "ядро/оболонка" та покращеними еластичними характеристиками. Встановлено, що збільшення кількості бікомпонентних волокон в волокнистій композиції з 10 до 25 мас.% приводить до зростання абсолютної міцності нетканих матеріалів в 1,6 раз з одночасним збільшенням розривного видовження до 80%. Встановлено, що волого-теплова обробка нетканих матеріалів типу "синтетичний пух" призводить до їх усадження. При цьому ступінь усадження визначається як умовами проведення процесу, так і складом волокнистої суміші. Визначено вплив складу волокнистої суміші при одержанні нетканих матеріалів типу "синтетичний пух" на їх здатність до водопоглинення. Показано, що збільшення кількості бікомпонентних волокон в волокнистій композиції до 25 мас.% зумовлює поступове зниження водопоглинення ~ до 2 разів. Проведено аналіз шкідливих, небезпечних факторів пожежної безпеки та енергозбереження при виробництві композиційних нетканих матеріалів функціонального призначення.
The current state of issues in the field of obtaining composite nonwovens for functional purposes and research of their properties is considered. The rational recipe composition has been determined and the process of obtaining heat-bonded nonwovens with the use of bicomponent fibers of the core/shell type and improved elastic characteristics has been developed. It is established that the increase in the number of bicomponent fibers in the fibrous composition from 10 to 25 wt.% Leads to an increase in the absolute strength of nonwovens by 1.6 times with a simultaneous increase in tensile elongation to 80%. fluff "leads to their shrinkage. The degree of shrinkage is determined by both the conditions of the process and the composition of the fibrous mixture. The influence of the composition of the fibrous mixture in the production of nonwovens such as "synthetic down" on their ability to absorb water was determined. It is shown that increasing the number of bicomponent fibers in the fibrous composition to 25 wt.% Causes a gradual decrease in water absorption ~ up to 2 times. The analysis of harmful, dangerous factors of fire safety and energy saving in the production of composite nonwovens for functional purposes.