Academic literature on the topic 'Синтез мови'

Мета. Представити консеквенцію функціональної класифікації мов світу, здійсненої за психолінгвістичними підставами; здійснити стислий опис індивідуальної мови людини як її мовленнєво-мовної здатності, проявленої в різних функціонально-мовних іпостасях; представити первинно і вторинно функціональну групу мов як засіб реалізації комунікативно-мовленнєвих потреб, мотивів та інтенцій індивідів з урахуванням функціонально-мовної різноманітності для забезпечення успішного мовленнєвого спілкування в мікро- і макросоціумі. Методи: функціональний аналіз; системний аналіз, узагальнення літератури; моделювання функціональної мовленнєво-мовної компетенції людини; виокремлення властивостей різних за вторинно функціональною спрямованістю видів індивідуальних мов; класифікація національних мов за їх функціональним призначенням; дослідницький синтез; формулювання висновків. Результати. Функціональні властивості індивідуальної мови як біопсихонейролінгвосоціального об’єкта можуть бути описані лише при зверненні до поняття “функції”. Функції мови людини багаточисельні, тому здійснено аналіз кожної з них і презентовано його результати. Висновки. Підставою для функціональної класифікації мов світу може виступати генеративна система й мовна компетенція (здібність) людини. Функціональна мовленнєво-мовна здібність людини може бути представлена як її функціонально-мовна метасистема з властивими їй функціями першої мови, нерідної мови (другої й іноземної), домінантної мови, внутрішньої мови, індивідуальної мови, метамови, мови перекладу, професійної мови та інших видів мов у процесах екстерналізації й інтерналізації. Функції мов світу змінюються відповідно до змін, які відбуваються в комунікативних рангах національних мов – показниках обсягу функцій у різних видах спілкування. Кількість функцій мови в індивідів збільшується залежно від факторів, які зумовлюють актуалізацію мовленнєво-мовної здібності (біологічні, генетичні), її реалізацію й удосконалення (середовищні, соціальні, онтогенетичні тощо).

Автором аналізується сутність і зміст розглянутого конструкту, звертається увага на необхідність розвитку soft skills в рамках предметної підготовки з англійської мови. Пояснюється концепція розподілу професійних навичок та їх розмежування на hard skills та soft skills на прикладі судноводіїв, як: нard skills − це сукупність професійних знань та навичок роботи з машиною (судовими механізмами), soft skills − навички роботи з собою та людьми. Вивчення англійської мови базується на використанні міжпредметних зв`язків, що означається багаторівністю, поліфункціональністю, гуманітарною спрямованістю, націленістю на розвиток особистості та її професійну й соціальну адаптацію. Крім того зазначено, що формування в процесі навчання англійської мови майбутніх судноводіїв soft skills є актуальною тематикоюсучасних досліджень науковців. Тому актуальність обраної тематики потребує узагальнення вже проведених досліджень та подальшого пошуку ефективних шляхів формування soft skills судових фахівців на заняттях з англійської мови.При написанні роботи були використані загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення наукових досліджень, спостереження за навчальною діяльністю студентів та роботою викладачів.З вище сказаного можна зробити наступний висновок: морський фахівець повинен мати певний рівень знань не лише на професійному рівні, який допомагає йому а й на виконувати свої професійні обов’язки, але й мову неофіційного спілкування. Саме це і являє собою опанування soft skills на борту судна в іншомовній команді –вміння спілкуватися, комунікувати з членами екіпажу, розумітися та плідно контактувати з іншими людьми. Так, як англійська мова є мовою міжнародного спілкування. На судах з багатонаціональною командою гарне знання та розуміння англійської -один з факторів працевлаштування. На судні не лише професійна діяльність, але і все життя моряків, їх побут і дозвілля залежать від обстановки плавання та співпраці в команді. Це підпорядковує собі всі загальні, колективні й особистісні потреби та інтереси,впливаючи на всю психічну діяльність особистості й формування психології колективу.Ключові слова: професійні навички; soft skills; розвиток soft skills; система вищої освіти; підготовка фахівців морського транспорту; навчання англійської мови.

Мета статті – схарактеризувати сучасні методи навчання іноземної мови курсантів у вищих військових навчальних закладах України. Для досягнення мети дослідження використовувалися такі методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, компаративний та прогностичний. Значну увагу було приділено розкриттю таких методів навчання іноземної мови, як інтерактивні лекції, обговорення, дискусії, кейс-метод, метод проєктів, інтерв’ю, «акваріум», диспути/дебати, рольові та ділові ігри, внутрішні/зовнішні кола та інші. У статті обґрунтовано те, що перспективним на сучасному етапі є також упровадження комп’ютерних технологій, що сприятиме підвищенню ефективності іншомовної професійної підготовки майбутніх офіцерів.

Розвиток систем штучного інтелекту нерозривно пов’язаний з розвитком інформатики як науки, адже саме завдяки використанню систем управління із зворотним зв’язком при моделюванні мислення людини і виникла кібернетика.Обробка природної мови – загальний напрямок штучного інтелекту та лінгвістики, що вивчає проблеми комп’ютерного аналізу та синтезу природної мови. В області штучного інтелекту аналіз означає розуміння мови, а синтез – генерацію грамотного тексту. Рішення цих проблем буде означати створення набагато зручнішої форми взаємодії комп’ютера і людини. Розуміння природної мови інколи вважають AI-повною задачею, оскільки розпізнавання живої мови потребує величезних знань системи про навколишній світ і можливість із ним взаємодіяти. Саме визначення змісту слова “розуміти” – одне з головних завдань штучного інтелекту.Програми, здатні розуміти окремі висловлення користувача, утворюють клас програм із природно-мовним інтерфейсом.Віртуальний співрозмовник (англ. Chatterbot) – це комп’ютерна програма, створена для імітації мовленнєвої поведінки людини при спілкуванні з одним або декількома користувачами. По відношенню до віртуальних співрозмовників вживається також назва програма-співрозмовник. Одним з перших віртуальних співрозмовників була програма Еліза, створена у 1966 р. Джозефом Вейзенбаумом, яка пародіювала мовленнєву поведінку психотерапевта, реалізуючи техніку активного слухання, перепитуючи користувача та використовуючи фрази типа «Будь ласка, продовжуйте». Передбачалося, що ідеальна програма-співрозмовник повинна пройти тест Тюрінга. Щороку проводяться конкурси програми-співрозмовників (здебільшого англомовних). Один з найвідоміших – конкурс Лебнера.Створення віртуальних співрозмовників граничить з проблемою загального штучного інтелекту, тобто єдиної системи (програми, машини), що моделює інтелектуальну діяльність людини.Основна мета дослiдження полягала в розробці програми, що моделює мовленнєву поведінку людини.Нами було розроблено алгоритм побудови віртуального співрозмовника на основі стандарту мови AIML як найзручнішого засобу створення програм-співрозмовників. Основні структурні одиниці даного стандарту – категорія, зразок, шаблон.Особливості баз знань програм-співрозмовників:1. Реакція на ключові слова. Даний метод був використаний у Елізі. Наприклад, якщо фраза користувача містила слова «батько», «мати», «син» та інші, Еліза могла відповісти: «Розповіси більше про свою родину?».2. Збіг фрази – подібність фрази користувача до вже наявних у базі знань. Може враховуватися також порядок слів.3. Збіг контексту. Часто в посібниках до програм-співрозмовників просять не використовувати фрази, насичені займенниками, типу: «А що це таке?» Для коректної відповіді деякі програми можуть проаналізувати попередні фрази користувача і вибрати придатна відповідь.На основі існуючого програмного забезпечення було створено російськомовний віртуальний співрозмовник, база знань якого має стандарт AIML.Результати дослідження можуть бути застосовані при побудові автоматизованих діалогових систем-консультантів в розподілених мережах.Подальший розвиток даної роботи може бути у напрямку дослідження проблеми наповнюваності баз знань віртуальних співрозмовників та генерації осмислених текстів для побудови ефективної інтелектуальної системи.

Представлені матеріали актуалізують питання окреслення соціальних факторів, що впливають на формування професійної мовленнєвої компетентності у майбутніх педагогів дошкільних закладів. Важливість проблеми викладена в сучасних документах українського суспільства – професійних стандартах «Керівник (директор) дошкільного навчального закладу», «Вихователь дошкільного навчального закладу». Метою дослідження було з’ясування та обґрунтування соціальних факторів, які впливають на процес формування професійної мовленнєвої компетентності у майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів. Для цього були використані наступні теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення та конкретизація результатів сучасних досліджень даної проблеми. На основі вивчення літератури та джерельної бази нами визначено такі соціальні чинники формування професійної мовленнєвої компетентності у майбутніх педагогів дошкільної освіти: соціальна природа мови та соціального середовища; її соціальна диференціація (відповідно до професійних обов’язків та функцій особистості); поточна мовна ситуація та розробка певних пріоритетів; взаємодія мови та культури та їх взаємовплив. Перспективами подальших досліджень є низка психологічних факторів формування професійної мовленнєвої компетентності у майбутніх педагогів дошкільної освіти.

Актуальність статті зумовлена наявністю розбіжностей у тлумаченні поняття «мовна компетентність», усвідомлення означеної проблеми, а також потребою вивчення стану розробленості проблеми формування мовної компетентності офіцера НГУ для більш ефективного її формування. Метою статті є з’ясування зміст терміна «мовна компетентність» і її місця в структурі професійної компетентності офіцера НГУ, узагальнення теоретичних підходів її формування із урахуванням принципів навчання, визначення використання різноманітних технологій навчання, методів і форм навчання, впровадження педагогічних, дидактичних, організаційних умов формування мовної компетентності офіцера. Як свідчить аналіз наукової літератури, вченими досліджено певні аспекти порушеної проблеми. А отже, нами проведено синтез отриманого в ході аналізу матеріалу для узагальнення результатів. Наукова новизна полягає у з’ясуванні змісту терміна «мовна компетентність» і її місця у структурі загальної та професійної компетентності офіцера НГУ. Визначено, що поняття «іншомовна компетентність», «іншомовна професійна компетентність», «іншомовна комунікативна компетентність» є дзеркальним відображенням сутності і структури базового поняття «мовна компетентність» з урахуванням особливостей професійної підготовки фахівця, і відрізняє їх від мовної компетентності лише додатковий фактор вивчення іноземної мови, а мовну компетентність можна формувати як на базі рідної мови, так і на базі іноземної мови. Узагальнено теоретичні підходи і технології, методики формування мовної компетентності із урахуванням принципів навчання, визначено використання різноманітних технологій навчання, методів і форм навчання, впровадження педагогічних, дидактичних, організаційних умов формування мовної компетентності офіцера. Доведено, що всі наявні дослідження стосуються переважно формування мовної компетентності майбутніх офіцерів, що ми і будемо враховувати у своєму подальшому дослідженні та спиратися на них. Перспективою подальших досліджень є діагностування стану сформованості мовної компетентності офіцерів НГУ у військових частинах, розробка інструментів її діагностики.

У статті розглядається проблема формування культури мовлення молодших школярів на уроках української мови. Актуальність і недостатня розробленість проблеми, її значення для вдосконалення навчально-виховного процесу нової української школи та задоволення вимог сучасного суспільства зумовили вивчення теоретичних і практичних аспектів проблеми формування культури спілкування, стану цієї проблеми в шкільній практиці. Проаналізовано останні дослідження й публікації щодо навчання мови, визначено мету дослідження, окреслено низку питань, присвячених висвітленню в сучасній лінгводидактичній літературі стану дослідження проблеми вдосконалення культури мовлення молодших школярів, що дає підстави створювати відповідну систему розви- тку мовлення, удосконалювати способи й засоби навчання. У дослідженні використовувалися такі методи дослі- дження: теоретичні: аналіз і синтез психолого-педагогічної, лінгвістичної і методичної і літератури; емпіричні: спостереження та аналіз уроків української мови з метою визначення недоліків і мовленнєвих труднощів, з якими стикаються учні під час спілкування. Культурі спілкування завжди притаманні етнічні особливості, національна своєрідність. Щодо мовленнєвого етикету українців, то в ньому відбито такі риси, як пошана до батьків, до жінки, демократичність поглядів, емоційність висловлювань, естетизм почуттів, побожність та ін. У мовленні формуються не лише пізнавальні можливості людини, а й інтегральні складники психічного життя: самооцінка, усвідомлення власної значущості та відчуття її тотожності в будь-яких життєвих ситуаціях. Уже в ранньому віці в дитині закладаються осно- ви її культури, у тому числі і культури спілкування. Маючи певний досвід, людина протягом життя прагне до її підвищення. Аналіз наукової літератури, запропонована система вправ та завдань спрямована на формування вмінь культури мовлення молодших школярів.

У статті зазначено, що в контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи проблема формування та вдосконалення правописної компетентності студентів в умовах сьогодення набуває виняткової актуальності. У статті висвітлено питання забезпечення якості мовної освіти за допомогою технології портфоліо як однієї з ефективних форм накопичення та оцінювання індивідуальних досягнень студентів. Описано європейське мовне портфоліо: історію виникнення, структуру та зміст. Визначено правописне портфоліо як важливий компонент мовного портфоліо, як сучасну освітню технологію, в основу якої покладено особистісно орієнтований підхід до навчання, метод автентичного оцінювання результатів навчальної діяльності студентів у процесі вивчення правопису української мови, індивідуальну траєкторію вдосконалення правописної компетентності майбутніх фахівців Нової української школи. Проаналізовано значення правописного портфоліо для суб’єктів освітнього процесу: викладача й студента. Виділено структуру правописного портфоліо майбутнього учителя початкової школи. Запропоновано схему-зразок правописного портфоліо у системі лінгвістичної підготовки майбутніх учителів Нової української школи. У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів і власного досвіду роботи для визначення стану робо- ти з формування правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи; емпіричні: спостереження й аналіз занять з дисципліни «Сучасна українська мова з практикумом», «Практикум з українського правопису», бесіди з викладачами й студентами.

Актуальність: сільське господарство є єдиною галуззю в Україні, яка демонструє стабільне зростання і є основним джерелом надходжень в іноземній валюті навіть в період економічного спаду. Нагальними завданнями аграрного сектору України є забезпечення співпраці українських експертів у сільському господарстві з іноземними партнерами. Вільне володіння іноземною мовою необхідне для ефективної співпраці українського уряду з ЄС та його партнерами. Метою цього дослідження було висвітлення стратегій ефективного викладання АПС (англійської за професійним спрямуванням) в аграрному університеті та розробка рекомендацій щодо впровадження міждисциплінарного підходу до викладання дисципліни у навчальний процес ЗВО. Методи: Теоретичні (індукція, синтез і узагальнення); емпіричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, програм підготовки майбутніх фахівців у галузі сільського господарства, результатів їх діяльності) використовуються у роботі. Результати: У статті представлено огляд основних підходів та аналіз експериментальних досліджень з викладання англійської за професійним спрямуванням в аграрних та технічних університетах. Створено рекомендації щодо впровадження міждисциплінарного курсу з АПС в аграрних ЗВО. Висновки: Аналіз існуючих підходів до вивчення англійської мови за професійним спрямуванням та вивчення передового досвіду викладачів дає підстави стверджувати, що у викладанні АПС можуть бути застосовані різні стратегії навчання,проте переваги варто надавати міждисциплінарним та професійним підходам. Особлива увага повинна бути зосереджена на веб-методах і навчальних матеріалах, які використовуються для підвищення мотивації у студентів нелінгвістичних факультетів.

Мета статті — висвітлити етапи балетмейстерської діяльності Іржі Киліана та їх вплив на розвиток хореографічного мистецтва епохи постмодерну. Методологія дослідження. Аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, які застосовувалися для з’ясування стану розробленості проблеми, виявлення біографічних відомостей, характеристики балетмейстерської діяльності Іржі Киліана; біографічний метод, який посприяв вивченню творчої діяльності балетмейстера; історико-генетичний аналіз та метод періодизації, які дозволили розглянути проблему дослідження у часовому континуумі та виокремити чотири етапи балетмейстерської діяльності хореографа-філософа, з’ясувати особливості стилю, хореографічної мови на кожному із етапів. Наукова новизна. Уперше в українському мистецтвознавстві висвітлено етапи балетмейстерської діяльності Іржі Киліана; розкрито сутність його унікального авторського стилю; узагальнено методику та специфіку роботи митця із танцівниками власно створеної трупи при Нідерландському театрі танцю; виявлено особливості хореографічної мови Киліана крізь призму постмодерністської епохи. Висновки. Доведено, що балетмейстерська діяльність Іржі Киліана характеризується чотирма етапами (сюжетно-драматургічний, «чорно-білий», віддалено-ілюзійний, візуальний) та відзначається авторським стилем, експериментальним новаторством, який полягає у поділі балетної трупи за віковою категорією та участю танцівників у постановочному процесі. Постмодерністська філософсько-естетична концепція сприяє пошуку нового авторського хореографічного напряму, який втілюється в кінотанці Іржі Киліана. Традиційна версія балету «Кармен», представлена Киліаном у новій трагікомічній інтерпретації, стала еталоном короткометражних хореографічних фільмів та продемонструвала широкому загалу зовсім інше трактування. Класичні взаємини та почуття між чоловіком і жінкою, які присутні в «Кармен» Бізе, Киліан перетворює на любов жінки до автомобіля, що пояснюється буденністю постіндустріального суспільства.

Одним з актуальних питань сьогодення є проблема людей із вадами слуху, зору або дефекти мовлення. Люди, які народилися з обмеженими можливостями потребують інклюзивного навчання. Головне завдання інклюзії полягає в тому, що кожна людина повинна себе відчувати на рівні з іншими людьми. За допомогою мобільних телефонів, комп’ютерів, що говорять, можна значно підвищити рівень інклюзивної освіти. На сьогоднішній день один з найефективніших методів створення комп’ютерного озвучування мови є Text To Speech (TTS). В ході виконання даної роботи було проведено дослідження у сфері синтезу мовлення, розглянуто методи синтезу мовлення, а також основні сфери використання. Проведено аналіз сучасних синтезаторів мовлення вказуючи на переваги та недоліки. Дана робота пропонується, як рішення для інклюзивного навчального контенту. За допомогою Web Speech API було розроблено веб-застосунок з можливістю перетворення тексту в звук та навпаки. Представлений великий вибір мов для обох варіантів.
One of the most pressing issues today is the problem of people with hearing, vision or speech disorders. People born with disabilities need inclusive education. The main task of inclusion is that everyone should feel on equal terms with other people. With the help of mobile phones and talking computers, you can significantly increase the level of inclusive education. Meantime one of the most effective methods of creating computer speech is Text-to-Speech (TTS). During implementation of this work a study was undertaken in the field of the speech synthesis, the methods of speech synthesis, and also basic spheres of the use are considered. The analysis of modern speech synthesizers is conducted pointing their advantages and disadvantages. This work is offered as a solution for inclusive learning content. The Web Speech API has been used to develop a web application that can convert text to sound and vice versa. A large selection of languages for both options is presented.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної науково-практичної проблеми в телекомунікаційних системах, а саме підвищення пропускної здатності каналу передачі семантичних мовних даних за рахунок ефективного їх кодування, тобто формулюється питання підвищення ефективності семантичного кодування, а саме – з якою мінімальною швидкістю можливо кодувати семантичні ознаки мовних сигналів із заданою ймовірністю безпомилкового їх розпізнавання? Саме на це питання буде дана відповідь у даному науковому дослідженні, що є актуальною науково-технічною задачею враховуючи зростаючу тенденцію дистанційної взаємодії людей і роботизованої техніки за допомогою мови, де безпомилковість функціонування даного типу систем безпосередньо залежить від ефективності семантичного кодування мовних сигналів. У роботі досліджено відомий метод підвищення ефективності семантичного кодування мовних сигналів на основі мел-частотних кепстральних коефіцієнтів, який полягає в знаходженні середніх значень коефіцієнтів дискретного косинусного перетворення прологарифмованої енергії спектра дискретного перетворення Фур'є обробленого трикутним фільтром в мел-шкалі. Проблема полягає в тому, що представлений метод семантичного кодування мовних сигналів на основі мел-частотних кепстральних коефіцієнтів не дотримується умови адаптивності, тому було сформульовано основну наукову гіпотезу дослідження, яка полягає в тому що підвищити ефективність семантичного кодування мовних сигналів можливо за рахунок використання адаптивного емпіричного вейвлет-перетворення з подальшим застосуванням спектрального аналізу Гільберта. Під ефективністю кодування розуміється зниження швидкості передачі інформації із заданою ймовірністю безпомилкового розпізнавання семантичних ознак мовних сигналів, що дозволить значно знизити необхідну смугу пропускання, тим самим підвищуючи пропускну здатність каналу зв'язку. У процесі доведення сформульованої наукової гіпотези дослідження були отримані наступні результати: 1) вперше розроблено метод семантичного кодування мовних сигналів на основі емпіричного вейвлетперетворення, який відрізняється від існуючих методів побудовою множини адаптивних смугових вейвлет-фільтрів Мейера з подальшим застосуванням спектрального аналізу Гільберта для знаходження миттєвих амплітуд і частот функцій внутрішніх емпіричних мод, що дозволить визначити семантичні ознаки мовних сигналів та підвищити ефективність їх кодування; 2) вперше запропоновано використовувати метод адаптивного емпіричного вейвлет-перетворення в задачах кратномасштабного аналізу та семантичного кодування мовних сигналів, що дозволить підвищити ефективність спектрального аналізу за рахунок розкладання високочастотного мовного коливання на його низькочастотні складові, а саме внутрішні емпіричні моди; 3) отримав подальший розвиток метод семантичного кодування мовних сигналів на основі мел-частотних кепстральних коефіцієнтів, але з використанням базових принципів адаптивного спектрального аналізу за допомогою емпіричного вейвлет-перетворення, що підвищує ефективність даного методу.
The thesis is devoted to the solution of the actual scientific and practical problem in telecommunication systems, namely increasing the bandwidth of the semantic speech data transmission channel due to their efficient coding, that is the question of increasing the efficiency of semantic coding is formulated, namely – at what minimum speed it is possible to encode semantic features of speech signals with the set probability of their error-free recognition? It is on this question will be answered in this research, which is an urgent scientific and technical task given the growing trend of remote human interaction and robotic technology through speech, where the accurateness of this type of system directly depends on the effectiveness of semantic coding of speech signals. In the thesis the well-known method of increasing the efficiency of semantic coding of speech signals based on mel-frequency cepstral coefficients is investigated, which consists in finding the average values of the coefficients of the discrete cosine transformation of the prologarithmic energy of the spectrum of the discrete Fourier transform treated by a triangular filter in the mel-scale. The problem is that the presented method of semantic coding of speech signals based on mel-frequency cepstral coefficients does not meet the condition of adaptability, therefore the main scientific hypothesis of the study was formulated, which is that to increase the efficiency of semantic coding of speech signals is possible through the use of adaptive empirical wavelet transform followed by the use of Hilbert spectral analysis. Coding efficiency means a decrease in the rate of information transmission with a given probability of error-free recognition of semantic features of speech signals, which will significantly reduce the required passband, thereby increasing the bandwidth of the communication channel. In the process of proving the formulated scientific hypothesis of the study, the following results were obtained: 1) the first time the method of semantic coding of speech signals based on empirical wavelet transform is developed, which differs from existing methods by constructing a sets of adaptive bandpass wavelet-filters Meyer followed by the use of Hilbert spectral analysis for finding instantaneous amplitudes and frequencies of the functions of internal empirical modes, which will determine the semantic features of speech signals and increase the efficiency of their coding; 2) the first time it is proposed to use the method of adaptive empirical wavelet transform in problems of multiscale analysis and semantic coding of speech signals, which will increase the efficiency of spectral analysis due to the decomposition of high-frequency speech oscillations into its low-frequency components, namely internal empirical modes; 3) received further development the method of semantic coding of speech signals based on mel-frequency cepstral coefficients, but using the basic principles of adaptive spectral analysis with the application empirical wavelet transform, which increases the efficiency of this method. Conducted experimental research in the software environment MATLAB R2020b showed, that the developed method of semantic coding of speech signals based on empirical wavelet transform allows you to reduce the encoding speed from 320 to 192 bit/s and the required passband from 40 to 24 Hz with a probability of error-free recognition of about 0.96 (96%) and a signal-to-noise ratio of 48 dB, according to which its efficiency increases 1.6 times in contrast to the existing method. The results obtained in the thesis can be used to build systems for remote interaction of people and robotic equipment using speech technologies, such as speech recognition and synthesis, voice control of technical objects, low-speed encoding of speech information, voice translation from foreign languages, etc.

У дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної наукової проблеми - обгрунтування концептуальних принципів удосконалення фармакотерапії уродинамічних розладів за результатами вивчення їх патогенетичних механізмів на експериментальних моделях гіперактивного сечового міхура та стресового нетримання сечі. За даними популяційного епідеміологічного дослідження виявлені частота та різновиди розладів сечовипускання, які мали місце у 52% із 19094 жінок дорослого населення України, що становило 63,6% від загальної кількості опитаних. Вивчені статеві, термінові, побутові, клінічні та урологічні особливості виявлених розладів сечовипускання в жінок, охоплених епідеміологічним дослідженням. Підтверджено клінічну відповідність оригінальних експериментальних моделей гіперактивного сечового міхура та стресового нетримання сечі, за умов яких в динаміці були вивчені морфологічні, електрофізіологічні, імуногістологічні зміни, вираженість яких виявилася патогенетично значущою при досліджених патологічних станах. Доведено суттєво вища ефективність патогенетично обгрунтованої фармакологічної корекції уродинамічних розладів за умов досліджуваних моделей у тварин шляхом сумісного введення тестостерону і естрадіолу. Вперше отримано патогенетичне обгрунтоване підтвердження необхідності включення тестостерону до схем комплексного лікування жінок з розладами сечовипускання в пре- та постменопаузальному періоді.
В диссертации представлено теоретическое обобщение и практическое решение актуальной научной проблемы - обоснование концептуальных принципов усовершенствования фармакотерапии уродинамических расстройств по результатам изучения их патогенетических механизмов на экспериментальных моделях гиперактивного мочевого пузыря и стрессового недержания мочи. Согласно результатам популяционного эпидемиологического исследования выявлены частота и разновидности нарушений мочеиспускания, которые регистрировались у 52% из числа 19094 взрослых женщин Украины, что составляло 63,6% от общего числа опрошенных. Уточнены половые, временные, бытовые, клинические и урологические особенности отмеченных нарушений мочеиспускания у женщин в рамках эпидемиологического исследования. Подтверждено клиническое соответствие оригинальных экспериментальных моделей гиперактивного мочевого пузыря и стрессового недержания мочи, в условиях которых в динамике были изучены морфологические, электрофизиологические, иммуногистологические изменения, выраженность которых оказалась патогенетически значимой при исследованных патологических состояниях. Доказана значительно большая эффективность патогенетически обоснованной фармакологической коррекции уродинамических расстройств в условиях исследуемых моделей у животных путем совместного введения тестостерона и эстрадиола. Впервые получено патогенетическое обоснованное подтверждение необходимости включения тестостерона в схемы комплексного лечения женщин с нарушениями мочевыделения в пред- и постменопаузальном периоде.
The dissertation presents the theoretical substantiation and practical solution of the The dissertation presents the theoretical background and practical solution of the actual scientific problem – the justification of the concepts of the urodynamic disorders pharmacotherapy improvement according to the results of their pathogenetical mechanisms investigation on the experimental models of overactive bladder and stress incontinence of urine. According to the analysis of an all-Ukrainian population epidemiological study, it was found that 52% out of 19094 adult women distinguished the symptoms of urodynamic disorders. These data were equal to 63.6% of the respondents total amount. Firstly received the official data according to a special request allowed to reveal the urodynamic disorders in 4906 patients, their structure was clarified. For the first time received, according to a special request, official data in 2016, 4906 people identified the Republic of Moldova, clarified their structure. The following pathological processes are on the top-three of urodynamic disorders reasons equals to 83.0% of them: the urinary bladder neuromuscular dysfunction, stressprovoked involuntary urination and unspecified urinary incontinence not specified. The concept of both perineum muscles and pelvic sphincter apparatus dysfunction in women with urodynamic disorders received the further development as the results of the complex clinical examination. The data obtained allowed to prove the direct correlation between the evident concept signs and the urodynamic disorders degree of expression. The cause- relationship was established between the urogenital tract atrophic changes progression and the urethral resistance index decrease. A direct linear relationship was evaluated between the urodynamic disorders expression and the detrusor tone which is inversely proportional to bladder capacity. The clinical relevance of the original experimental models of overactive bladder and stress urinary incontinence was proved. The morphological, electrophysiological, and immunohistological changes were studied in conditions of the abovenamed experimental models. It should be mentioned that changes of the used methods revealed to have the pathogenetic importance within the investigated pathological conditions. The hormonal exhaustion in the experimental animals was shown to be manifested by urination confusion, structural changes of the bladder and its increased sensitivity to purinergic stimulation. The energy deficit formation should be involved into the investigated pathological conditions: its expansion was confirmed by the high-energy phosphates compounds degradation along with the adenylate system ATP-ADP-AMP exhaustion. The detrusor neurogenic responses increased level was shown to be induced by both cholinergic and purinergic components activation as well as prostaglandins synthesis. The nitratergic mechanisms involvement into the urinary disorders pathogenesis was according to the data of immunohistochemical analysis of inducible, endothelial and neuronal fractions of NO-synthase expressions in conditions of experimental overactive bladder and stress urinary incontinence. The pharmacological compounds efficacy summarized results received in conditions of the investigated urodynamic disorders are given. The Quercetin positive effect in conditions of the experimental models of overactive bladder and stress urinary incontinence was proved. Its high efficacy was established in conditions of the combined injections with testosterone and estradiol that was proved by both eNOS and nNOS expression significant increase and stabilization within the bladder stromal interstitial cells. Testosterone pathogenetic role in conditions of the investigated pathology was established and continued to be studied. It was proved that both testosterone and estrogens deficit results in the oxidative stress development, antioxidant defence inhibition, vascular wall instability, endothelial damage and microcirculation injure observed with an age in the urogenital organs tissues. The testosterone and estradiol both separate and combined administration evident efficacy was proved in an experimental model of an overactive bladder. The combined testosterone and estradiol administration positive effect in the investigated conditions was shown to be realized due to cholinergic component activity decrease. Significantly higher testosterone and estradiol efficacy as urodynamic disorders pathoghenetically oriented pharmacological correction was proved. The pathogenetically proved background was obtained firstly to include the testosterone into the female urinary disorders complex treatment in the pre- and postmenopausal period.

Наукові дослідження стають ефективними тоді, коли природу подій чи явищ можна розглядати з єдиних позицій, виробити універсальний підхід до них, сформувати загальні закономірності. Більшість сучасних фундаментальних наукових проблем і високих технологій тісно пов’язані з явищами, які лежать на границях різних рівнів організації. Природничі та деякі з гуманітарних наук (економіка, соціологія, психологія) розробили концепції і методи для кожного із ієрархічних рівнів, але не володіють універсальними підходами для опису того, що відбувається між цими рівнями ієрархії. Неспівпадання ієрархічних рівнів різних наук - одна із головних перешкод для розвитку дійсної міждисциплінарності (синтеза різних наук) і побудови цілісної картини світу. Виникає проблема форму­вання нового світогляду і нової мови. Теорія складних систем — це одна із вдалих спроб побудови такого синтезу на основі універсальних підходів і нової методології. В російськомовній літературі частіше зустрічається термін “синергетика”, який, на наш погляд, означує більш вузьку теорію самоорганізації в системах різної природи. Мета роботи - привернути увагу до нових можливостей, що вини­кають при розв’язанні деяких задач, виходячи з уявлень нової науки.

У статті проаналізовано унікальне явище сучасного мистецького кроскультурного синтезу – творчість сестер Пилипенко-Кардиналовських. Виявлено характерні особливовості поетики віршів Міртали – авангардного скульптора і поетеси. Був з`ясований зв'язок прийомів мистецтва скульптури та поетичної майстерності автора. На прикладі вірша «Мне нужно, чтоб слово спокойно светило…» була проілюстрована майже повна тотожність та адекватність перекладів поезії Міртали на українську мову Асею Гумецькою та англійську мову Мирославою Стефанюк.