Academic literature on the topic 'Сенсорні шари'

Електропровідні полімери, в тому числі поліпірол, поліанілін, політіофен та їхні похідні, використовують як активні шари для газових сенсорів ще з 1980-х років. Порівняно з комерційно доступними сенсорами на основі неорганічних речовин, зокрема високовартісних напівпровідників і оксидів металів, чутливі елементи, отримані на основі спряжених полімерів, привертають увагу завдяки простішому та дешевшому способу виготовлення. У цій роботі запропоновано чутливі елементи сенсорних пристроїв на основі електропровідного полімеру – поліортотолуїдину (ПоТ) та вивчено зміну оптичних характеристик тонких плівок ПоТ на прозорих поверхнях під впливом газів NH3, HCl, H2S. Показано, що внаслідок дії парів аміаку та хлороводню в оптичних спектрах ПоТ відбуваються суттєві зміни інтенсивності та зсув максимуму оптичного поглинання.

Вивчення термодинамічних та електричних властивостей міктомеханічних перетворювачів дає змогу краще зрозуміти за якими принципами відбуваються процеси в наноматеріалах, та за допомогою яких комбінацій послідовності дій можливо впливати на ці процеси. Основою мікромеханічного сенсорів є вбудовані наноструктуровані матеріали, які являються основою в якості нових матеріалів що мають задані властивості. Види генеалогічного дерева графена: графіт – багатошаровий графен, фуллерен (C60) – упакований графен, вуглецеві нанотрубки (CNT) – згорнутий графен, при додавані до струмопровідних полімерів сворюють нові мателіали з певними властивостями які потрібно дослідити. Запропоновано алгоритм розрахунку термодинамічних властивостей середовищ на основі рівняння стану NIST (National Institute of Standards and Technologies) при різних концентраціях наночасток графена що змішуються з струмопровідним полімером Pedot:PSS. Проведені розрахунки показали, що більшим значенням теплопровідності відповідають нижчі максимальні температури графенового шару, а збільшення потужності теплового потоку призводить до збільшення максимальної температури. Наведено термодинамічні властивості розчину карбонових нанотрубок зі струмопровідним полімером. Запропоновані регулярні та сингулярні частини термодинамічної поверхні референтної рідини та нанофлюїду (концентрація наночастинок у кількості < 3 % у зведеному вигляді). Розглянуто альтернативний підхід до інтенсифікації теплообміну на основі концепції нанофлюїдів, тобто модифікації властивостей базисної сполуки за рахунок наноструктур. Теоретично передбачено резистивну залежність від температури. Описано результати розрахунків фазової рівноваги для флюїдних сполук. Показано, що виробництво наноребер є однією з найбільш актуальних проблем застосування нанотехнологій в теплоенергетиці

Стаття мiстить аналiз функцiонування сенсорних образiв у «тюремнiй прозi» Вольфганга Борхерта, представника лiтератури повоєнної Нiмеччини, учасника «Групи 47». Використовуючи експресiонiстичну палiтру, митець прагнув осягнути не лише духовнi екзистенцiали, а й створити рельєфний вiдчуттєвий свiт, у якому змушенi перебувати тi, хто опинився «на руїнах». Авторкою наголошено, що дослiджуванi образи є вагомою складовою психопоетики твору й вiдзначаються високим рiвнем емоцiйного резонансу. Апелюючи до праць, присвячених дослiдженню художньої тiлесностi, зауважено, що iгнорування цiєї онтологiчної категорiї спричиняє нiвелювання низки смислових рiвнiв, якi, на думку Х. У. Гумбрехта, формують симбiоз значення та присутностi, як сприйняття предметного середовища. Дослiджуванi тексти, зокрема оповiдання «Квiтка кульбаби», «Недiльний ранок», «Там i Тут», iлюструють функцiонал тактильних, вiзуальних, звукових, ольфакторних образiв, за допомогою яких автором моделюється змiстова модель художнього свiту творiв та оприявлюється структура характерiв персонажiв, свiтосприйняття автора. Сенсорнi образи в статтi потрактовуються як такi, що окреслюються предметнiстю, оприявлюють осягнення окремих характеристик навколишнього, здатнi iнтенсифiкувати розвиток дiї, конденсувати увагу на психологiчних домiнантах персонажа, на сюжетоутворюючих моментах. З’ясовано, що сенсорнi концепти є суб’єктивними, вiдтак можуть досить вiльно iнтерпретуватися. У художньому текстi iнформацiя, накопичена певними рецепторами чи органами чуття реалiзується, набуваючи додаткових сенсiв. Поетика «тюремних оповiдань» В. Борхерта зорiєнтована на трансляцiю досвiду особистостi, яка перебуває «на межi» та переживає глибоку особистiсну кризу. Автор моделює широкий спектр сенсорних образiв смислового поля «продукування присутностi», якi увиразнюють художню тканину тексту, створють альтернативнi смисловi шари. Вiдзначимо, що найактивнiше в прозовому доробку митця функцiонують тактильнi, вiзуальнi й ольфакторнi образи, моделюючи тканину художньої тiлесностi.

Обсуждается возможность применения бортовых платформ с целью поддержки наземных сетей для использования ресурсов автономных транспортных средств как части критичных к задержкам приложений. Бортовые платформы могут повысить безопасность поездок транспортных средств, доставляя на них своевременную информацию об окружающей обстановке даже в отдаленных районах земного шара. Обсуждаются требования и потенциальные решения для поддержки инфраструктуры автономных транспортных средств как части интеллектуальной транспортной системы. Предлагается использовать вдоль дороги энергоэффективные сенсоры, которые могут объединяться друг с другом в Mesh-сети. Кроме того, предлагается новый подход к обнаружению активности биологических объектов на обочине дороги, основанный на технологиях искусственного интеллекта. The article discusses the possibility of using onboard platforms to support the terrestrial networks for autonomous vehicles resources as a part of delay-critical applications. Onboard platforms can improve the safety of vehicle rides by delivering time-critical information about the environment to the vehicles, even in remote areas of the world. In this paper, we discuss requirements and potential solutions for supporting the autonomous vehicle infrastructure, as a part of an intelligent transportation system. It is proposed to use energy-efficient sensors along the road, which can connect with each other in a Mesh network. In addition, a new approach for the detection of biological objects activity on the roadside, based on artificial intelligence technologies is suggested.

Для функционирования миниатюрных микроэлектронных устройств (кардиостимуляторы, разнообразные сенсоры, оборудование для космических аппаратов и т.д.) необходимы автономные источники электрического питания с длительным времени работы. Одним из типов таких устройств являются полупроводниковые бета-преобразователи энергии, основанные на разделении зарядов в pn переходе, сгенерированных потоками бета-частиц, аналогично солнечным элементам. В качестве источника бета-излучения перспективно использование распада радиоизотопа никеля-63, имеющего среднюю энергию бета-частиц около 17кэВ (максимальное 63кэВ) с периодом полураспада около 100 лет. Вследствие эффекта самопоглощения активность источника на никеле-63 ограничена величиной около 40 мКи. Для повышения к.п.д. структуры бета-вольтаического преобразователя пытаются использовать помимо кремния такие широкозонные полупроводники как SiC или GaN. Однако, в настоящее время, значения времени жизни неравновесных носителей заряда (ННЗ) в этих кристаллах существенно уступают соответствующим значениям в кремнии. Другой путь – увеличение удельной площади преобразователя за счет объемного структурирования поверхности полупроводника. В настоящее время в мире не существует коммерчески доступного законченного устройства подобного типа. В работе представлен бета-преобразователь типа PIN диода на основе высокоомного кремния (>5 кОм см) с тонким p + слоем (около 100 нм). Разработанная технология включала использование геттерного слоя, позволившего сохранить после применения высокотемпературных обработок в процессе изготовления PIN диода высокие значения времени жизни ННЗ. На изготовленных PIN диодах площадью 5х5 мм2 величина обратного темнового тока составляла менее 2 нА при внешнем смещении 3 В. При испытаниях отдельных чипов PIN диодов получены следующие результаты. На рисунке представлены вольтамперные характеристики PIN диода в отсутствии облучения (dark) и при облучении источником BNi3.S3.4.R (beta) активностью 9 мКи/см2 путем приложения источника к чипу. Средние значения для серии экспериментальных образцов чипов - ток короткого замыкания Iкз составил 7,8 нА, напряжение холостого хода Uхх 60 мВ. КПД, рассчитанный от поверхностной мощности излучения, падающего на активное окно чипа, составил 0,29%. Предложены дальнейшие шаги, направленные на оптимизацию бетавольтаического преобразователя.

Вперше на основі двонаправленої асоціативної пам'яті запропонована архітектура та алгоритми функціонування N-направленої дискретної нейромережевої асоціативної пам'яті. Нова пам'ять здатна відновлювати по вхідному вектору, що подається на будь-який з її вхідних шарів нейронів, множину з N зображень, які асоціативні до вхідної інформації.

Дипломна робота присвячена питанням підвищення ефективності одного з основних виконавчих елементів електроніки. Ознайомлення з основними характеристиками сесорів. Аналіз шляхів оптимізації технічних параметрів датчиків рідкокристалічного градієнта тиску. Аналіз рідких кристальних сензорів акселерації, вібрацій і включення. У роботі розглянуто башато типів сенсорів та віддано перевашу оптичному рідкокристалічному сесору в зв’язку з легкою уніфікаціею його конструкції та широким використанням в побуті. Використовуючи властивості рідкокристалічних матеріалів вдалося досягти надзвичано чутливих ті презиційних сенсорів.
Thesis is devoted to improving the efficiency of one of the main executive elements of electronics. Introduction to the main characteristics of sessors. Analysis of ways to optimize the technical parameters of liquid crystal pressure gradient sensors. Analysis of liquid crystal sensors of acceleration, vibration and inclusion. The paper considers many types of sensors and prefers the optical liquid crystal sensor due to the easy unification of its construction and widespread use in the home. Using the properties of liquid crystal materials, it was possible to achieve extremely sensitive sensing sensors.

Дисертаційна робота присвячена вивченню закономірностей структуроутворення 3D-систем C, Cu і Zn за умов конденсації слабопересичених парів і при використанні як класичного методу магнетронного розпилення, так і накопичувальної системи плазма-конденсат (НСПК). При використанні НСПК установлені технологічні умови формування на основі вуглецю наносфер і мікросфер, на яких у подальшому зароджуються нановолокна. Створено математичну модель, яка адекватно описує процес дозрівання за Оствальдом приблизно однакових за розміром кулястих острівців міді. На прикладі трьох серій експериментів з осадження пористих структур міді за допомогою магнетронного розпилення було показано, що основу формування пористих систем становлять малі значення пересичення осаджуваних парів, що тягнуть за собою різні швидкості нарощування конденсату в близько розміщених точках ростової поверхні. Вивчені механізми структуроутворення 3D-систем цинку при використанні як класичного методу магнетронного розпилення, так і НСПК. Установлено, що окиснені пористі конденсати цинку можуть бути використані як газові сенсори.
Диссертационная работа посвящена изучению закономерностей структурообразования 3D-систем веществ существенно различной летучести (C, Cu и Zn) в условиях околоравновесной стационарной конденсации. Осаждая конденсаты углерода в условиях, близких к термодинамическому равновесию, с помощью накопительной системы плазма-конденсат (НСПК), на начальном этапе селективного роста (в течение 6 мин) при давлении аргона 6 Па и мощности разряда 50 Вт были получены шарообразные слабосвязанные графитоподобные наноструктуры. При более продолжительной конденсации в течении нескольких часов происходит формирование графитоподобных шарообразных включений. Повышение давления рабочего газа от 6 до 10 Па при слабом изменении всех прочих технологических параметров способствует реализации более стационарного технологического процесса и зарождению на графитоподобных шарообразных включениях нановолокон. Сделано предположение о том, что в качестве активных центров зарождения углеродных нановолокон выступают изогнутые графеновые плоскости шаровидных структур. Установлено, что процесс зарождения и роста различных нановолокон разнесен во времени и определяется наличием шарообразных графитоподобных включений. Создана математическая модель массопереноса распыленного вещества в промежутке между мишенью и подложкой, адекватно описывающая процесс созревания по Оствальду островков меди приблизительно одинакового размера. На примере трех серий экспериментов по осаждению пористых структур меди при помощи магнетронного распыления было показано, что основу процесса образования пор составляют малые значения пересыщения осаждаемых паров, влекущие за собой различные скорости наращивания конденсата в близлежащих точках ростовой поверхности. Подобный селективный рост кристаллов возможен вследствие флуктуаций в распределении активных центров, при избирательной застройке кристаллографических плоскостей с максимальной энергией десорбции адатомов, а также при наличии отрицательного смещения и соответствующей фокусировке осаждаемых ионов на выступающие части ростовой поверхности. В последующем неполное сращивание кристаллов приводит к образованию пор и к появлению активных центров, необходимых для зарождения новых кристаллов. На основании анализа экспериментальных данных по получению конденсатов цинка в НСПК было выявлено существование трех зон (на диаграмме параметров «давление рабочего газа – мощность разряда») в пределах которых формируются одинаковые по характеру пористые структуры. Широкий спектр значений технологических параметров зоны 1 подтверждает процесс самоорганизации малых значений пересыщений и позволяет получать наносистемы цинка с высокой воспроизводимостью структурно-морфологических характеристик при среднем диаметре нанонитей 60 нм. При переходе в зону 2, а затем в зону 3 наблюдается постепенное увеличение пересыщения, которое подтверждается постепенным переходом к формированию структур в виде слабо связанных друг с другом системы ограненных кристаллов. Показано, что сопротивление окисленных систем цинка сильно зависит от газовой среды, в которой они находятся. Так для концентрации 0,7% пропана в воздухе, сопротивление образца снижается в 159 раз по сравнению с сопротивлением в чистом воздухе. Таким образом, полученные структуры могут найти применение в качестве газовых сенсоров, по крайней мере, к смеси пропан-бутан.
Dissertation is devoted to the investigation of the structure formation regularities of the C, Cu and Zn 3D-systems under the condensation conditions of the weakly saturated vapors and by using both the classical method of magnetron sputtering and the plasma-condensate accumulation system (PCAS). Technological conditions of the nanospheres and microspheres formation on the basis of C, on which hereafter the nanowires arise, are determined. A mathematical model that adequately describes the process of Ostwald ripening of the rounded Cu islands of the approximately equal size was created. On the example of three series of experiments on Cu porous structures deposition by using magnetron sputtering it has been shown that the small values of supersaturation of the deposited vapors, which cause different speeds of the condensate’s increase in the nearby situated growth surface points constitute the basis of the porous structures formation. Mechanisms of Zn 3D-systems structure formation by using both classical method of magnetron sputtering and PCAS are studied. It is determined that the oxidized porous zinc condensates can be used as gas sensors.