Academic literature on the topic 'Семантичні одиниці'

У вивченні церковнослов'янської мови як книжково-писемної мови Православної Церкви, перевага віддається рецептивним видам мовленнєвої діяльності – читанню та розумінню тексту. У зв'язку з цим особливе місце посідає лексичний аспект і ті мовні одиниці, які здатні викликати лексичну інтерференцію. Дана стаття є продовженням дослідження формально-семантичних відповідносте церковнослов’янської та російської мов, а саме міжмовних омонімів, паронімів і деяких інших лексичних одиниць, які містяться в євангельських притчах, зі здатністю викликати лексичну інтерференцію. Матеріалом дослідження є Притча про кукіль. Подібні мовні явища, що містяться в Притчі про Сіяча, були проаналізовані в статті, що була опублікована в попередньому номері. Лексико-семантичний аналіз міжмовних формально-семантичних відповідностей увійде в навчальний посібник з церковнослов'янського читання, призначений для вивчення церковнослов'янської мови в духовних школах Православної Церкви України. Крім цього аналізу, в посібник увійде словник міжмовних формально-семантичних відповідностей, а також граматичний, історичний та екзегетичний коментарі євангельських притч. Мета статті – продемонструвати практичний досвід зіставлення лексичних одиниць церковнослов'янської та російської мов за допомогою дотекстового коментаря до окремих фрагментів євангельської Притчі про кукіль. У статті розглядаються всі формально-семантичні відповідності, що містяться у Притчі. Порядок розташування лексичних одиниць зумовлений контекстом притчі. Проведений аналіз показує вплив лексичної інтерференції на розуміння кожного окремого фрагмента притчі й тексту в цілому, а також сприяє ґрунтовному вивченню і розумінню Святого Письма.

Конотація у статті репрезентується як лексико-семантичне явище, що увиразнюється складною термінологічною парадигмою, діалектичною структурною організацією та семантичною різноплановістю. Як лінгвістичний феномен конотація тісно пов’язана з інноваційними, історичними, прагматичними, аксіологічними модифікаціями у суспільстві. Узуально-оказіонально виражені лексеми репрезентують зміни у мовній картині світу, що виражають психологічні, екстралінгвальні, семіотичні ракурси реального/ірреального простору. Особливу увагу приділено узуально та оказіонально диференційним іменникам з конотативним значенням, які активно вживаються у мові української преси. До узуально різноаспектних іменників з конотативним значенням належать активно вживані, продуктивно функціональні лексичні одиниці. Під оказіонально диференційними іменниками з конотативним значенням розуміють такі, що поділяються на лексичні, у яких репрезентується нова форма та зміст лексеми, та семантичні, що характеризуються новою змістовою наповненістю, а їхня форма залишається незмінною. Виявлення значення лексично та семантично оказіональних іменників з конотативним увиразненням можливе завдяки: 1) підтекстовій потенційності, що допомагає розкрити суть та специфіку конотативного значення; 2) асоціативним реакціям, що спонукають до створення образної картини світу та експлікації семантичного потенціалу конотативно вираженої лексеми; 3) текстовим компонентам, які служать для вираження та передачі семантичного потенціалу іменників з конотативним увиразненням та можуть стояти у препозиції чи постпозиції до аналізованого слова; 4) лапкам, що виконують функцію розрізнення семантичного навантаження лексеми у певних контекстних ситуаціях; 5) семантичним модифікаціям, що характеризуються зміною значення у інформаційній контекстуальній площині, де розкривається конотативний потенціал аналізованого слова. Лексично та семантично оказіональні іменники з конотативним значенням у мові української преси фокусують та підкреслюють інновації, що відбуваються у всіх сферах буття.

У статті проаналізовано семантичну структуру постпозитива «up» як другого компонента англійського фразового дієслова «go up». У дослідженні фразове дієслово – це цілісний семантичний комплекс, сформований на основі різноступеневої інтеграції семантичних характеристик його складових компонентів. Ці комплекси становлять новий тип матеріалу для семантичного аналізу, оскільки в процесі їх формування відбувається зрушення в семантиці їх дериваційної основи: дієслова, прислівника чи прийменника, виникають якісно нові семантичні одиниці з розширеним семантичним обсягом. В утворенні значення фразового дієслова важлива роль належить його другому компоненту – прислівнику чи прийменнику, які є його вихідними одиницями. У контексті поєднання з дієсловом постпозитив має важливі функції: позначення напрямку дії, її підсилення, додавання нового значення до дієслова. У ході аналізу виявлено всього 12 значень постпозитива «up», із них 6 (movement and position; increasing and improving; preparing and beginning; approaching;disrupting and damaging; happening and creating) долучаються до формування загального значення фразового дієслова «go up». Постпозитив «up» використовується в просторовому/локативному значенні, має функцію позначати напрямок дії в значеннях фразових дієслів go up 1, go up 2, go up 3 , go up 4, go up 5, go up 9. У випадку метафоричного значення його використання мотивується метафорою «up is more» у фразових дієсловах up 16, go up 17, go up 13. В аспектуальному значенні постпозитив «up» позначає вид аспекту (завершеність, інхоативність) у фразових дієсловах дієслів go up 8, go up 10, go up 111 , go up 11. Фразові дієслова становлять значну частину лексикону сучасної англійської мови. Вивчення значення їх других компонентів – постпозитивів – є актуальною мовознавчою проблемою. Виявлені в дослідженні три типи значень постпозитива «up» (просторові/локативні, метафоричні, аспектуальні) слугуватимуть коректному визначенню лексико-семантичних варіантів значень фразового дієслова «go up». У перспективі вважаємо доцільним вивчення значень постпозитивів англійських фразових дієслів в аспекті антонімії та синонімії їх значень.

Стаття присвячена розгляду прийомів мовної здогадки та динаміки їх використання під час перекладу слів-контамінантів з англійської мови українською. Актуальність запропонованої теми визначається необхідністю формування потенційного словника перекладача. Потенційний словник у статті визначено як необмежений лексичний шар, який включає не вивчені раніше лексичні одиниці, про значення яких можна здогадатися, проаналізувавши словотворчі елементи, подібність з рідною чи іншими іноземними мовами (тобто інтернаціональні слова), конверсію, контекст. Саме цей словниковий шар необхідно постійно розширяти перекладачам для здійснення якісного перекладу. У статті доведено, що одним із дієвих інструментів розширення потенційного словника є мовна здогадка. Мовну здогадку в цій роботі інтерпретуємо як наслідок евристичного пошуку в опорі на контекст та структурно-семантичні ознаки лексичних одиниць, їх графічну чи звукову форму. Матеріалом статті є англомовні контамінанти – лексичні одиниці, утворені із двох слів з усіченням щонайменше одного з них у місці з’єднання, а також із можливим накладенням i вставками морфів. Водночас відбувається збереження акцентно-складової структури одного з вихідних слів, взятого за морфологічний зразок. Контамінацiю у статті розуміємо як результат взаємодії двох або більше вихідних лексем, які проходять процес усічення i об’єднуються в єдину лексичну одиницю, мають подібні фрагменти у своїй структурі, водночас комбінуються шляхом накладення. Висвітлено історію появи та розвитку контамінантів в англійській мові. Розглянуто суміжні терміни, як-от блендинг, словозлиття, телескопи, стягнення та різницю між ними. Виявлено відмінності між словами- каламбурами та контамінантами. У статті доведено та проілюстровано на прикладах, що незнайомі перекладачеві англомовні контамінанти можуть мати структурно- семантичні відповідності з відомими базовими словами англійської мови і семантичну схожість із відповідними одиницями в українській мові. Зроблено висновок, що за допомогою використання мовної здогадки й аналізу вищезазначених елементів можна перекласти англомовний контамінант без використання словників чи інших довідкових засобів.

Стаття присвячена порівняльному аналізу фразеологічних одиниць в українській та англійській мовах. Визначені спільні та відмінні семантичні особливості та аналізуються ментальні характеристики зазначених етносів на прикладі фразеологізмів. Доведено актуальність вивчення фразеологічних одиниць як важливого фактора поглиблення й розширення мовних та культурних контактів між народами. Окреслено коло перекладацьких труднощів, обумовлених відмінностями в образності, національно-культурній маркованості фразеологічних одиниць у зіставлюваних лінгвокультурних традиціях. У публікації подається порівняльне вивчення семантичних груп фразеологізмів, зокрема тих, що відображають географічні та історичні умови розвитку народу. Крім того, аналізуються етноніми, зоосемічні та ботанічні елементи, англійські соматичні фразеологізми та фразеологізми з метеорологічним компонентом. Загалом у публікації з'ясовано, що фразеологічний склад тієї чи іншої мови віддзеркалює культурну ідентичність, національний характер народу, його суспільну самосвідомість у цілому. Крім того, фразеологічні одиниці cхарактеризовані як важливий матеріал для вивчення питань культурної самобутності того чи іншого народу, своєрідне дзеркало культури, що відображає спосіб життя людей, традиції, звичаї, систему їх цінностей.

Мета статті – продемонструвати особливості структури, семантики та функціонування в текстах сучасної польської мови фразеологічних контамінацій як одного із типів структурно-семантичних інновацій, яких зазнають польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій. Об’єктом дослідження є контаміновані польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій; предметом аналізу – структурно-семантичні особливості контамінованих кінематичних фразеологізмів на позначення емоцій. Результатом дослідження є ґрунтовне вивчення текстової реалізації контамінованих кінематичних фразеологізмів, розкриття механізмів їхнього творення з урахуванням специфіки семантичного поєднання контамінованих фразеологізмів, встановлення різновидів контамінацій та спроба визначення причин їхньої появи. Висновки. З’ясовано, що значення контамінованих кінематичних фразеологізмів є результатом розширення – накладання, розгортання чи злиття – значень переважно двох вихідних нормативних фразеологізмів. Такі контамінації здебільшого вживаються для інтенсифікації значення одиниці шляхом схрещення значень поєднаних фразеологізмів. Найчастіше контамінуються дієслівні фразеологізми з іменними чи два дієслівні фразеологізми, значно рідше – обставинні з дієслівними чи два обставинні фразеологізми. При перехрещенні дієслівної одиниці з іменною відбувається розгортання образу і/чи значення дієслівного фразеологізму, а при контамінаціях з формально-семантичним вузлом – накладання значень фразеологізмів.

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу англійських фразеологізмів, що описують основні риси людини: її здібності, характер і емоційний стан в англійській та українській мовах. Проаналізовано їхні відмінності та збіжності на лексико-семантичному рівні, виявлено компоненти, навколо яких центруються фразеологізми і які визначають їхнє семантичне наповнення та будову. Виявлено, що семантична та прагматична тотожність досліджуваних одиниць в англійській та українській мовах не завжди корелює з лексичною та синтаксичною, про що свідчать моделі, за якими їх утворено. Компонентний аналіз допоміг з’ясувати, з якими образами найчастіше асоціюється характер людини, її емоційний стан та здібності. Розвідка показала, що до основних способів перекладу фразеологічних одиниць на позначення рис людини відносимо переклад фразеологічним еквівалентом, запозиченим обома мовами з іншої або наявним у мові перекладу; фразеологічним аналогом, який має те саме значення, але базується на іншому образі, переважно нейтральному щодо національного забарвлення; калькою, що полягає у спробі скопіювати англійський образ і створити нову фразеологічну одиницю; описовий переклад, який виявився домінантним з огляду на особливості світосприйняття й уподобань обох народів. Установлено, що основними джерелами постання фразеологізмів та збагачення їхнього складу є запозичення внаслідок міжнаціональних контактів, жива народна мова як відображення звичаїв і традицій, зайнятості носіїв мови в певній сфері, а також Біблія. Фразеологічні одиниці є частиною фольклору, відображенням вірувань, духу народу, його ментальності, тож дослідження їх може привести до розуміння особливостей етносвідомості, допоможе зрозуміти спосіб мислення того чи того народу, що має самобутню манеру вираження.

У статті розглядаються фразеологічні одиниці із соматичним компонентом «рука» в українській, турецькій і англійській мовах. Людина пізнає навколишнє середовище за допомогою органів тілесності. Cоматичний компонент «рука» як частина людського тіла, виконує найважливіші функції людського організму у християн та мусульман. Мета дослідження – продемонструвати дані зіставного аналізу фразеологізмів із соматизмом «рука» у вказаних мовах. Об’єктом вивчення виступають українські, турецькі та англійські фразеологічні одиниці на позначення емоційних рис людини. Матеріал вивчення вибрано із фразеологічних і тлумачних словників української, турецької та англійської мов. Предметом вивчення є особливості культурологічного аспекту функціювання таких фразеологічних одиниць у зазначених мовах та їх структурно-семантичні особливості. Результатом проведення зіставного аналізу турецьких, англійських та українських відповідників кількох груп фразеологічних одиниць стала їх класифікація за семантичними групами. Дослідження соматичних фразеологізмів з компонентом «рука» в зазначених мовах дає змогу виокремити чотири семантичних групи, що характеризують позитивні і негативні риси людини: 1) здійснення якоїсь дії чи роботи; 2) допомога та повага, взаємні стосунки; 3) користь і невдячність, нечесний спосіб життя; 4) жадібність, необережність, відсутність здорового глузду. Особливості світосприйняття різних народів впливають на кількість фразеологізмів у семантичних групах та на структуру соматизмів у мовній картині світу. Соматичні фразеологізми з компонентом «рука» в українській, турецькій та англійській мовах віддзеркалюють традиції, культуру та історичний розвиток вказаних мов. Вони рідко характеризуються повним збігом з огляду на різні граматичні та синтаксичні структури, але часто збігаються з осмисленням довкілля, поглядами на стосунки між людьми, розумінням законів всесвіту.

У статті на матеріалі лексикографічних джерел схарактеризовано синонімічний ряд лексем до слова щастя в українській мові. Класифіковано одиниці, що становлять ядро, ближню, дальню й крайню периферію. Здійснено компонентний аналіз лексем синонімічного ряду з етимологічним коментарем, виокремлено їхні спільні семантичні характеристики. Виявлено смислові дублети слова щастя, а також окремі суперечності щодо опису семантики деяких синонімічних слів, що пов’язано з різним трактуванням аналізованих одиниць у лексикографічній практиці.

Сьогодні лінгвістичної актуальності набуває комплексне дослідження конкретних екстралінгвальних (культурних, соціальних, економічних) умов та лінгвістичних (структурних, семантичних та словотвірних) особливостей утворення нових лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час глобальної пандемії коронавірусу, вперше виявленої в Китаї та згодом поширеної в усьому світі. Інтенсивним періодом словотвору став період жорсткого карантину, що тривав з березня по червень 2020 року. Особливий інтерес викликають новоутворення з ітеративними компонентами corona, quarantine. Зручним способом їх семантичної класификації є структурування в лексико-семантичні поля, як парадигмальні об’єднання лексичних одиниць за спільністю інтегрального компонента значення або ж архісеми. Таке структурування дозволяє виділити суттєво більшу кількість лексико-семантичних підгруп. У статті досліджується лексико-семантичне поле «Коронавірус» з ітеративними інтегральними компонентами corona та quarantine. Мотивацією аналізу лексико-семантичних поля «корона вірус» із цими компонентами є велика кількість мовних одиниць, утворених за участю саме цих ітеративних інтегральних компонентів. Лексико-семантичними підгрупами новоутворень у межах цього лексико-семантичного поля є лексико-семантичні підгрупи на позначення самої людини та її характеристик, її характерної зовнішності, поведінки, соціально- економічних змін (зокрема в економічній діяльності людини), змін, пов’язаних із міжособистими стосунками, змін, пов’язаних із навчанням та дозвіллям. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик таких новоутворень дозволив визначити композитний спосіб словотвору, контамінацію, усічення компонентів слів як особливо продуктивні види структурного словотвору, метафоризацію – як продуктивний спосіб їх семантичного словотвору. Інтегральні ітеративні компоненти corona, quarantine в більшості новоутворень є ономасіологічною ознакою цих новоутворень, тоді як інший компонент у складі композити або словосполучення виступає ономасіологічним базисом. Мовні новоутворення характеризуються розширеною роллю конотативного компонента в їх семантиці, причинами чого є їх новизна та актуальність, структурні характеристики (композити та контамінанти), яскраве метафоричне та асоціативне значення.

Кваліфікаційна робота магістра розв’язує науково-технічну задачу автоматизованого визначення важливості семантичних одиниць у цифрових текстах за допомогою методу дисперсійного оцінювання та його модифікацій

У мові сформувалася значна кількість системних відношень зі своєрідною складністю та ієрархією семантичних рівнів. До однієї із таких систем відносяться компаративні фразеологічні одиниці – стійкі та відтворювані словосполучення, фразеологічна специфіка яких грунтується на традиційному порівнянні, зіставленні з іншими, раніше відомими об'єктами, зі сприйняттям подібності чи відмінності осіб, предметів за формою, кольором, розміром, функціями тощо.

Кваліфікаційна робота магістра розв’язує науково-технічну задачу автоматизованого формування множини ключових семантичних одиниць за цифровим текстом та множинами слів і словосполучень цього тексту з показниками їх важливості, одержуючи сформовані семантичні ядра за обраними показниками обрахунку важливості

Прикметники в англійській мові є одною з чотирьох основних частин мови. Роль прикметника в системі частин мови полягає у вираженні ознаки предмета, позначенні оцінюваних властивостей та вираженні якості. З цього випливає, що прикметник знаходиться в залежності від предмета чи дії, яку описує, адже характеристика не може існувати без об’єкта, який вона характеризує. Основною рисою прикметника в англійській мові є передача емоцій автора, тобто емотивна властивість суб’єктивної позитивної чи негативної оцінки, що виражається лексичними засобами в залежності від конотації [2, c. 157].

Креолізовані тексти – це тексти, фактура котрих складається з двох негомогенних частин: вербальної (мовленнєвої/мовної) та невербальної (тої, що відноситься до інших знакових системам, на відміну від природньої мови) [1, c.180]. У текстах такого типу поєднуються паралінгвістичні засоби та вербальне повідомлення, що разом утворюють єдине змістовне ціле.

Актуальністю дослідження є вивчення структурно-семантичних особливостей композитів. Композити (compounds words, composites) – нові лексичні одиниці, утворені внаслідок комбінації двох або й більше основ, що є виявом дії закону семантичної компресії синтаксичних одиниць. Композитна лексика була і є предметом та об’єктом теоретичних і прикладних досліджень у загальній та прикладній лінгвістиці. Метою дослідження є опис та способи перекладу композитів, що найчастіше використовуються в британському газетному дискурсі. Предметом дослідження – структурно-семантичні особливості композитів та їх переклад. Об’єктом дослідження - британський газетний дискурс.
The relevance of the study is to study the structural and semantic features of composites. Compositions (compounds words, composites) - new lexical units formed as a result of a combination of two or more bases, which is a manifestation of the law of semantic compression of syntactic units. Composite vocabulary was and is the subject and object of theoretical and applied research in general and applied linguistics. The goal of the study is to describe and translate the composites most often used in the British newspaper discourse. The subject of the study is the structural and semantic features of the composites and their translation. The object of the study is the British newspaper discourse.

Ліснича А.В. Варіативність фразеологічних одиниць в англомовному інформаційному дискурсі на матеріалі статей The Guardian, The Washington Post (перекладацький аспект) / А. В. Ліснича // Потенціал сучасної науки (частина ІІІ): матеріали IV Міжнародної науковопрактичної конференції, м. Київ, 10-11 грудня 2019 року. – Київ : МЦНіД, 2019. – С. 14-15
Дипломна робота присвячена виявленню структурно-семантичних особливостей видозмінених ФО в англомовному інформаційному дискурсі, висвітлення проблем пов’язаних з їх перекладом та ознайомленню з сучасними методиками викладання фразеології. Об’єктом дослідження є англомовний інформаційний дискурс. Предмет дослідження виступає варіативність фразеологічних одиниць в англомовному інформаційному дискурсі. У роботі було використано такі методи дослідження як: описовий, метод аналізу даних, метод порівняння, структурно-семантичний, дефініційний, контекстуально-інтерпретаційний. Теоретична значущість роботи полягає у аналізі основних проблем перекладу фразеологізмів англомовного інформаційного дискурсу засобами української мови, представленні їх структурні та семантичні модифікації, класифікації, проведенні дискурс-аналіз та представленні методик викладання англомовних фразеологічних одиниць. За результатами дослідження було виявлено, що головними проблемами перекладу англомовних фразеологічних одиниць є підбір правильного методу перекладу та їх виявлення у тексті. Було представлено основні методи перекладу такі як: еквівалентний (аналоговий) переклад, калькування, описовий переклад та комбінований. Аналіз дослідженого ілюстративного матеріалу показав, що найбільш характерними структурними змінами є такі: розширення (вклинювання та розгортання); компресія (відсікання) складу ФО. А до семантичних змін слід віднести: використання власних назв (імена, назви країн та ін.); додавання смислових груп; заміна афірмативної конструкції; модернізація метазнаків ФО. Основною метою викладання іноземної мови є можливість учнів у подальшому вдало використовувати здобуті навички, тобто вільно спілкуватися та розуміти мову. Практичне значення дипломної роботи полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані для подальших і глибших досліджень у лінгвістиці, а також у навчальному процесі під час підготовки лекцій з лексикології, теорії перекладу, стилістики, перекладознавства, лінгвокраїнознавства, педагогіки та інших дисциплін. Напрями подальшого дослідження можна вбачати у більш детальному аналізі англомовного інформаційного дискурсу, як контексту функціонування фразеологічних одиниць, їх варіативності, семантичних та структурних модифікацій, у дослідженні видів відтворення комунікативної інтенції автора у текстах ЗМІ, методах їх перекладу та ефективних методик викладання англомовних фразеологізмів.
Дипломная работа посвящена выявлению структурно-семантических особенностей видоизмененных ФО в англоязычном информационном дискурсе, освещение проблем, связанных с их переводом и ознакомлению с современными методиками преподавания фразеологии. Объектом исследования является англоязычный информационный дискурс. Предмет исследования выступает вариативность фразеологических единиц в англоязычном информационном дискурсе. В работе были использованы следующие методы исследования: описательный, метод анализа данных, метод сравнения, структурно-семантический, дефиниционный, контекстуально-интерпретационный. Теоретическая значимость работы заключается в анализе основных проблем перевода фразеологизмов англоязычного информационного дискурса средствами украинского языка, представлении их структурных и семантических модификаций, классификаций, проведении дискурс-анализа и представлении методик преподавания англоязычных фразеологических единиц. По результатам исследования было выявлено, что главными проблемами перевода англоязычных фразеологических единиц является подбор правильного метода перевода и выявление их в тексте. Были представлены основные методы перевода такие как: эквивалентный (аналоговый) перевод, калькирование, описательный перевод и комбинированный. Анализ исследованного иллюстративного материала показал, что наиболее характерными структурными изменениями являются: расширение (вклинивание и развертывания), компрессия (отсечение) состава ФО. А к семантическим изменениям следует отнести: использование имен собственных (имена, названия стран и др.) добавления смысловых групп; замена аффирмативной конструкции; модернизация метазнаков ФО. Основной целью преподавания иностранного языка есть возможность учеников в дальнейшем удачно использовать полученные навыки, то есть свободно общаться и понимать речь. Практическое значение дипломной работы заключается в том, что полученные результаты могут быть использованы для дальнейших и более глубоких исследований в лингвистике, а также в учебном процессе при подготовке лекций по лексикологии, теории перевода, стилистики, переводоведения, лингвострановедения, педагогики и других дисциплин. Направления дальнейшего исследования рассматривается в более детальном анализе англоязычного информационного дискурса, как контекста функционирования фразеологических единиц, их вариативности, семантических и структурных модификаций, в исследовании видов воспроизведения коммуникативной интенции автора в текстах СМИ, методах их перевода и эффективных методик преподавания англоязычных фразеологизмов.
The study is devoted to the identification of structural and semantic features of phraseological units in the English media discourse, highlighting the problems associated with their translation and familiarization with modern methods of teaching phraseology. The object of the study is the English media discourse. The subject of the study is the variability of phraseological units in the English media discourse. The following research methods were used in this study: descriptive method, method of data analysis, comparison method, structural-semantic, definitional, contextual-interpretative. The theoretical significance of the study is to analyze the main problems of translation phraseological units in English media discourse using the Ukrainian language, to present their structural and semantic modifications, classifications, to conduct discourse analysis and introduce teaching methods for English phraseological units. According to the results of the study, it was revealed that the main problems of the translation of English phraseological units is the selection of the correct translation method and their identification in the text. The main translation methods are: equivalent (analog) translation, tracing, descriptive translation and combined translation. The analysis of the studied illustrative material showed that the common structural changes are: expansion (wedging and deployment), compression of the composition of the phraseological unit. And the semantic changes include: the use of proper names (names, names of countries, etc.) adding meaningful groups; replacement of the affirmative construction; modernization of meta-signs of praseological unit. The main goal of teaching a foreign language is the ability of students to successfully use the acquired skills in the future, their possibility to communicate freely and understand speech. The practical significance of the study is that the results can be used for further and deeper research in linguistics, as well as in the educational process in the preparation of lectures in lexicology, translation theory, stylistics, translation studies, linguistic studies, pedagogy and other disciplines. The directions of further research are considered in a more detailed analysis of English-language information discourse, as a context for the functioning of phraseological units, their variability, semantic and structural modifications, in the study of the types of reproduction of the communicative intention of the author in media texts, methods of their translation and effective teaching methods for English phraseological units.

Наше життя залежить від величезної кількості умов і це відбивається в повсякденному спілкуванні. В англійській та українській мовах дуже розповсюджені речення, які починаються зі слова «якщо». Адже ми щодня говоримо, що зробимо щось, якщо щось станеться, тобто ставимо умову.

В англійській мові виокремлюється група фразеологічних словосполучень (ФС), у яких структурним елементом виступає числівник – ФС(ч). ФС(ч) характеризуються притаманною для них відтворюваністю, відносною стабільністю структурних елементів, надякою тяжіє семантична цілісність. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36461

Дослідження особливостей перекладу публіцистичних текстів зважаючи на постійне збільшення видань газетно-інформаційних матеріалів набуває значної популярності. Тому збільшується і необхідність вивчати іноземну мову, а саме англійську та німецьку, з метою подальшого її практичного використання в газетно-інформаційній сфері, краще розумітися в інформації яка надається найбільш популярними виданнями в світі. Саме у цьому і полягає актуальність даної теми. Усі зусилля в ході нашої роботи були спрямовані на дослідження лексико-семантичних та граматичних особливостей публіцистичних текстів в германістиці. Методологічною базою послужили роботи: І. В. Арнольд, В. І. Карабан, І. В. Корунець, В. Н. Комісаров, Я. І. Рецкер, Л. Г. Верба. Цілі і завдання роботи були досягнуті і вирішені так як у ході дослідження присвяченого особливостям перекладу ми показали особливості перекладу абревіатур, скорочень і фразеологізмів, сленгу та жаргонізмів а такаж реалій в публіцистичних текстах. Розкрили стилістичні засоби, що домінують в газетно- інформаційних текстах.Дослідили та висвітлили основні граматичні конструкції які використовуються в написанні газетних та журнальних текстів. Виявили спільні та відмінні риси в англомовних та німецькомовних виданнях. Мета: даної роботи є організація та раціоналізація роботи з журнальними та газетними матеріалами при їх перекладі; визначеня основних етапів перекладу публіцистичних текстів в германістиці; визначити лексико-семантичні та граматичні особливості інформативних текстів. Теоретичне значення: заключається в розгляді основних проблем та особливостей перекладу публіцистичних текстів в германістиці. Проаналізовано головні аспекти перекладацького процесу газетних та журнальних текстів як інформуючих джерел. Отримані результати можуть використовуватись при виконанні студентських наукових досліджень з проблем перекладу публіцистичних текстів, а також дана робота буде корисною не лише для перекладачів, але і журналістів та рекламістів, адже в даній роботі розкривається багато питань пов’язаних саме зі сферою засобів масової інформації.
The study of the peculiarities of the translation of journalistic texts in view of the continuous increase in the publication of news-information materials is gaining popularity. Therefore, the need to learn a foreign language, namely English and German, in order to further its practical use in the newspaper-information sphere, is better understood in the information provided by the most popular publications in the world. This is the relevance of this topic. All efforts in our work were aimed at the study of lexical-semantic and grammatical features of journalistic texts in Germanistic. The methodological base was the work of Arnold I. V., Karaban V. I., Korunets I. V, Komissarov V. N., Retzker J. I., Verba L. G. etc. The goals and objectives of the work were achieved and solved as in the course of the study on the peculiarities of the translation we showed the peculiarities of the translation of abbreviations, abbreviations and phraseologisms, slang and slang and the realities in journalistic texts. The stylistic tools, which dominate in newspaper informative texts, have been expanded. The main grammatical constructions used in writing newspaper and magazine texts were examined and highlighted. Discovered common and distinctive features in English and German-language publications. Goal: The purpose of this work is to organize and rationalize work with magazine and news materials during their translation; definition of the main stages of the translation of journalistic texts in Germanistic; to define lexical-semantic and grammatical features of informative texts. Theoretical meaning: consists in considering the main problems and features of the translation of journalistic texts in Germanistic. The main aspects of the translation process of newspaper and magazine texts as information sources are analyzed. The results obtained can be used in student research on the problems of the translation of journalistic texts, and this work will be useful not only for translators but also for journalists and advertisers since this paper reveals many issues related to the sphere of mass media.

У статті йдеться про паремії як одиниці, що виступають не лише репрезентантами типових ситуацій, але й сигналізують про експресивну атмосферу представленого художнього простору, максималізують його стилістичний ефект, сприяють реалізації тих чи тих авторських інтенцій, гармонізують прозовий текст, роблять його ритмічним, мелодійним. Власне паремії розглядаються як одиниці з запрограмованим прагматичним ефектом, які формують прагматичний центр висловлювань, найбільш повно й абсолютно недвозначно віддзеркалюють суть ситуацій, становлять одне з невичерпних джерел посилення експресивності, поглиблення логізації оповіді, відповідно, набувають особливої естетичної значущості, увиразнюють позитивну чи негативну оцінку створюваних автором ситуацій. Досліджуються стилістичні ресурси, на яких ґрунтується художність, поетичність власне паремій, передусім акцентується на метафорі, антитезі, гіперболі. Наголошується й на тому, що задля посилення художньої виразності письменник вдається до трансформації форми відповідних одиниць, яка зазвичай спричиняє й ті чи ті семантичні модифікації, що загалом актуалізує значення усталеного виразу, оновлює експресивність, осучаснює образність.

У статті йдеться про категорію часу загалом та біблійний час зокрема, який починається зі створення світу та людини. Лексичному аналізові піддано одиниці, які служили для виміру часу тих чи тих біблійних подій, а саме: година, день, тиждень, місяць, рік. Темпоральні компоненти репрезентовано через відповідну ієрархічну систему; охарактеризовано їхні семантичні особливості.

Розглянуто специфіку темпоральних фразеологічних одиниць в українській мові. Акцентовано особливу увагу на те, що за допомогою фразеологічних одиниць можна влучно та виразно охарактеризувати часові періоди. Розкрито семантичні особливості фразеологізмів на позначення часу в українській мові.

У статті йдеться про особливості біблійної репрезентації одиниць вимірювання; з’ясовуються їхні семантичні та граматичні особливості в україномовному перекладі, зокрема й при зіставленні з російськомовним варіантом Біблії.

У статтi розглянуто нiмецькi фразеологiзми iз зоонiмiчним компонентом на позначення характеру людини. Здiйснено аналiз фразеологiчних одиниць за структурною будовою, визначено їх семантичнi особливостi.

У статті здійснено комплексний аналіз лексичних одиниць, що вербалізують поняття «горе» в англійській мові у функціонально-семантичному польовому вимірі; простежено специфіку структури функціонально-семантичного поля «горя», встановлено його ядерні та периферійні зони; визначено частотність вживання всіх елементів лексико-семантичного поля «горя» в англомовному художньому дискурсі.

Статтю присвячено аналiзу фразеологiзмiв iз компонентом-зоонiмом у французькiй мовi. У роботi розглянуто структурнi варiанти даних фразеологiчних одиниць, окреслено групи зоонiмiв, представлених у фразеологiзмах, схарактеризовано найбiльш продуктивнi зоонiми i семантичне значення, яке вони передають.

Стаття присвячена бiномiалам — численному класу фразеологiчних одиниць в англiйськiй мовi та особливостям їх вживання. Розглянуто лiнгвiстичний статус, фонетичне оформлення та оборотнiсть i необоротнiсть бiномiалiв. Проаналiзовано лексико-семантичнi зв’язки мiж компонентами дослiджуваних одиниць, продуктивнi способи їх прагматичної адаптацiї та перекладу українською мовою.

У статті йдеться про особливості біблійної репрезентації військової лексики на означення зброї, виявлено ті модифікації в семантичній та конототивній сфері цих одиниць, які реалізуються в україномовному перекладі Старого і Нового Завітів.

Зроблено спробу з ’ясувати семантико-синтаксичну та частково функціональну своєрідність побажальних конструкцій, на відміну від фразеологізмів, паремій, афоризмів, примовок, замовлянь тощо, які теж належать до усталених структурно-семантичних одиниць.