Academic literature on the topic 'Семантичне значення'

Конотація у статті репрезентується як лексико-семантичне явище, що увиразнюється складною термінологічною парадигмою, діалектичною структурною організацією та семантичною різноплановістю. Як лінгвістичний феномен конотація тісно пов’язана з інноваційними, історичними, прагматичними, аксіологічними модифікаціями у суспільстві. Узуально-оказіонально виражені лексеми репрезентують зміни у мовній картині світу, що виражають психологічні, екстралінгвальні, семіотичні ракурси реального/ірреального простору. Особливу увагу приділено узуально та оказіонально диференційним іменникам з конотативним значенням, які активно вживаються у мові української преси. До узуально різноаспектних іменників з конотативним значенням належать активно вживані, продуктивно функціональні лексичні одиниці. Під оказіонально диференційними іменниками з конотативним значенням розуміють такі, що поділяються на лексичні, у яких репрезентується нова форма та зміст лексеми, та семантичні, що характеризуються новою змістовою наповненістю, а їхня форма залишається незмінною. Виявлення значення лексично та семантично оказіональних іменників з конотативним увиразненням можливе завдяки: 1) підтекстовій потенційності, що допомагає розкрити суть та специфіку конотативного значення; 2) асоціативним реакціям, що спонукають до створення образної картини світу та експлікації семантичного потенціалу конотативно вираженої лексеми; 3) текстовим компонентам, які служать для вираження та передачі семантичного потенціалу іменників з конотативним увиразненням та можуть стояти у препозиції чи постпозиції до аналізованого слова; 4) лапкам, що виконують функцію розрізнення семантичного навантаження лексеми у певних контекстних ситуаціях; 5) семантичним модифікаціям, що характеризуються зміною значення у інформаційній контекстуальній площині, де розкривається конотативний потенціал аналізованого слова. Лексично та семантично оказіональні іменники з конотативним значенням у мові української преси фокусують та підкреслюють інновації, що відбуваються у всіх сферах буття.

У статті проведено комплексне дослідження семантичних та стилістичних функцій прикметників жовтого кольору в латинській мові на матеріалі поетичних творів Квінта Горація Флакка, Публія Овідія Назона й Публія Вергілія Марона. Виконано аналіз особливостей художньої реалізації прикметників жовтого кольору, семантичної структури основних кольоропозначень. Виокремлено ядро, навколоядерну, периферійну та дифузну зони. Лексико-семантичне поле прикметників жовтого кольору кількісно багате й семантично розгалужене, оскільки включає лексичні одиниці, які позначають різноманітні відтінки жовтого. Дослідження продемонструвало, що лексема flavus є семантичним центром лексико-семантичного поля. Навколоядерну зону становлять auratus, aureus, croceus, flavens, inauratus, luteus, де основною диференційною ознакою є насиченість кольору. Лексичні одиниці cereus, fulvus, gilvus, luridus, murreus, pallens, ravus, у значенні яких жовтий колір утрачає яскравість, унаслідок чого, рівновага вираження колірної ознаки зміщується в бік темного або світлого тону, становить периферію поля. У дифузній зоні виділяємо flammifer, igneus, igniferus. Відзначено дві основні функції словотворення – номінативну та експресивно-стилістичну. Розкрито значення прикметників жовтого кольору і їхні індивідуально-авторські трансформації. Колірні означення дають змогу простежити формування й розвиток багатозначності слів. Семантика жовтого кольору – рух від конкретного порівняння до колірного узагальнення. Особливо виразними функціонально-стилістичними засобами виявилися полісемія, метафора, епітет. За допомогою цих тропів створюються яскраві художні емоційно-експресивні образи, які привертають увагу читача і, зазвичай, виражають позитивні або негативні емоції. Семантична завантаженість концепту жовтого кольору відображає не лише почуття й думки поетів, а й соціальні явища в житті античного суспільства. Проте на вибір лексеми, передусім, впливає подих античної доби та відчуття кольору авторами.

У статті проаналізовано семантичну структуру постпозитива «up» як другого компонента англійського фразового дієслова «go up». У дослідженні фразове дієслово – це цілісний семантичний комплекс, сформований на основі різноступеневої інтеграції семантичних характеристик його складових компонентів. Ці комплекси становлять новий тип матеріалу для семантичного аналізу, оскільки в процесі їх формування відбувається зрушення в семантиці їх дериваційної основи: дієслова, прислівника чи прийменника, виникають якісно нові семантичні одиниці з розширеним семантичним обсягом. В утворенні значення фразового дієслова важлива роль належить його другому компоненту – прислівнику чи прийменнику, які є його вихідними одиницями. У контексті поєднання з дієсловом постпозитив має важливі функції: позначення напрямку дії, її підсилення, додавання нового значення до дієслова. У ході аналізу виявлено всього 12 значень постпозитива «up», із них 6 (movement and position; increasing and improving; preparing and beginning; approaching;disrupting and damaging; happening and creating) долучаються до формування загального значення фразового дієслова «go up». Постпозитив «up» використовується в просторовому/локативному значенні, має функцію позначати напрямок дії в значеннях фразових дієслів go up 1, go up 2, go up 3 , go up 4, go up 5, go up 9. У випадку метафоричного значення його використання мотивується метафорою «up is more» у фразових дієсловах up 16, go up 17, go up 13. В аспектуальному значенні постпозитив «up» позначає вид аспекту (завершеність, інхоативність) у фразових дієсловах дієслів go up 8, go up 10, go up 111 , go up 11. Фразові дієслова становлять значну частину лексикону сучасної англійської мови. Вивчення значення їх других компонентів – постпозитивів – є актуальною мовознавчою проблемою. Виявлені в дослідженні три типи значень постпозитива «up» (просторові/локативні, метафоричні, аспектуальні) слугуватимуть коректному визначенню лексико-семантичних варіантів значень фразового дієслова «go up». У перспективі вважаємо доцільним вивчення значень постпозитивів англійських фразових дієслів в аспекті антонімії та синонімії їх значень.

The article analyzes the phenomenon of semantic transformations and cognitive mechanisms of creating English prefixal verbs’ meanings on the material of English explanatory dictionaries. It is noted that modern English prefixal verbs show a productive semantic potential for the creation of meanings, and therefore are an effective means of nomination, a verbalized way of thinking and reflecting the linguistic picture of the world. The influence of the studied phenomena on the associative perception of recipients has been clarified and the peculiarities of the expressive emotional potential of prefixal meaning-making, their implicit filling revealed. It is claimed that in the process of semantic transformations of the prefix verb new numerous sendes are actualized, new deep semantic layers are opened, which fill the prefix verb with extraordinary meaning. It is revealed that there is a generalized, core meaning of the prefix verb (invariant, common to all), and others are its variants, id. est. numerous variable senses. The article emphasizes that in practical application, as a derivative and cognitive-semantic mechanism, metaphor and metonymy play the role of simplifying, saving and highlighting the generalized invariant meaning of the English prefix verb. Semantic transformations in metaphor and metonymy, which are part of prefixal verbs, are interpreted as a cognitive mechanism that forms new senses on the basis of associative implications. The idea is put forward that before the basis, the prefix does not merge into a single phonetic-morphological complex with formative inflections, but has its own autonomous (invariant) meaning with its inherent meaning-making paradigm. The article reveals new meanings of prefixal verbs and their senses, which arose as a result of semantic transformation or rethinking of existing nominations. It is proved that the essence of the process of metaphorization, metonymization of English prefixal verbs is to change the primary meaning of the word by including in its semantics new differential semes that modify senses. It is concluded that the prefix derivation of a verb preserves and transmits the same semantic load as common vocabulary, because the prefix always includes a word or term in a certain matrix of the scheme, so its semantic load is specific and clear.Key words: prefixal verbs, semantic transformations, cognitive mechanisms, meanings, metaphor and metonymy, lexical-semantic load, expressive-emotional potential. У статті проаналізовано феномен семантичних трансформацій і когнітивних механізмів творення смислів англійських префіксальних дієслів на матеріалі англомовних тлумачних словників. Зазначено, що сучасні англійські префіксальні дієслова виявляють продуктивний семантичний потенціал творення смислів, отже, є ефек-тивним засобом номінації, вербалізованим способом мислення та відбиття мовної картини світу. З’ясовано вплив досліджуваних явищ на асоціативне сприйняття реципієнтів і розкрито особливості експресивно емоційного потенціалу префіксального смислотворення, їх імпліцитного наповнення. Стверджується, що в процесі семантичних трансформацій префіксального дієслова актуалізуються нові численні смисли, відкриваються нові глибинні семантичні пласти, що наповнюють префіксальне дієслово неординарним змістом. Виявлено, що існує узагальнене, стрижневе значення префіксального дієслова (інваріант, спільне для всіх), а інші – його варіанти, тобто численні змінні смисли. У статті акцентується на тому, що в практичному застосуванні як дерива-тивний і когнітивно-семантичний механізм метафора й метонімія виконують роль спрощення, економії та виділення узагальненого інваріантного значення англійського префіксального дієслова. Семантичні трансформації в метафорі й метонімії, що входять до складу префіксальних дієслів, трактуються як когнітивний механізм, що формує нові смисли на основі асоціативних імплікацій. Висунуто ідею, що, передуючи основі, префікс не зливається в єдиний фонетико-морфологічний комплекс із формоутворювальними флексіями, а має своє автономне (інваріантне) значення з притаманною йому смислотвірною парадигмою. У статті розкрито нові значення префіксальних дієслів та їх смислів, що виникли в результаті семантичної трансформації чи переосмислення наявних номінацій. Доведено, що сутність процесу метафоризації, метонімізації англійських префіксальних дієслів полягає в зміні первинного значення слова шляхом включення до його семантики нових диференційних сем, які модифікують смисли. Зроблено висновок, що префіксальна деривація дієслова зберігає та передає те саме семантичне навантаження що й загальновживана лексика, адже префікс завжди включає слово чи термін у певну матрицю схеми, тому його семантичне навантаження конкретне й чітке.Ключові слова: префіксальні дієслова, семантичні трансформації, когнітивні механізми, значення, метафора й метонімія, лексико-семантичне навантаження, експресивно-емоційний потенціал.

Стаття досліджує імпліцитний аспект політичного дискурсу через аналіз семантичних імплікатур антропонімів політичного дискурсу. Останні включають офіційні (імена, прізвища) та неофіційні (прізвиська, прізвиськові утворення, псевдоніми) найменування відомих політичних діячів, глав держав та урядів та є одиницями, відповідно, первинної та вторинної номінації, що визначає різні підходи до їх вивчення та шляхи інтерпретації семантичних імплікатур, які вони репродукують. Визначено, що при дослідженні офіційних найменувань політичних лідерів найбільш дієвим є етимологічний та семасіологічний підходи. Саме вони дають змогу прослідкувати походження конкретного антропоніма та виокремити імпліцитні семантичні елементи шляхом аналізу значення його дериваційних складових. Семантичне значення таких ономастичних одиниць є специфічним: воно не відбиває понять, а лише вказує на первісну семантику – мотиви номінації. Такі семантичні імплікатури, як правило, є безвідносні до персони номінанта, особистісно невмотивовані, почасту містять нейтральну позалінгвальну інформацію. При цьому вони є невід’ємними елементами цілісного семантичного значення антропоніму. Доведено, що вивчення неофіційних антропонімів політичного дискурсу вимагає застосування прагматичного підходу, оскільки утворення прізвиськ та прізвиськових утворень зумовлене екстралінгвальними чинниками, є прагматично та функціонально вмотивованим. З’ясовано, що семантичні імплікатури таких неофійних найменувань містять позитивну та негативну конотації й у гіперболізованому вигляді вказують на характерні особистісні риси номінанта, виокремлюють його з-поміж інших, ретранслюють інформацію про специфіку та основні моменти його політичної кар’єри.

Сьогодні лінгвістичної актуальності набуває комплексне дослідження конкретних екстралінгвальних (культурних, соціальних, економічних) умов та лінгвістичних (структурних, семантичних та словотвірних) особливостей утворення нових лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час глобальної пандемії коронавірусу, вперше виявленої в Китаї та згодом поширеної в усьому світі. Інтенсивним періодом словотвору став період жорсткого карантину, що тривав з березня по червень 2020 року. Особливий інтерес викликають новоутворення з ітеративними компонентами corona, quarantine. Зручним способом їх семантичної класификації є структурування в лексико-семантичні поля, як парадигмальні об’єднання лексичних одиниць за спільністю інтегрального компонента значення або ж архісеми. Таке структурування дозволяє виділити суттєво більшу кількість лексико-семантичних підгруп. У статті досліджується лексико-семантичне поле «Коронавірус» з ітеративними інтегральними компонентами corona та quarantine. Мотивацією аналізу лексико-семантичних поля «корона вірус» із цими компонентами є велика кількість мовних одиниць, утворених за участю саме цих ітеративних інтегральних компонентів. Лексико-семантичними підгрупами новоутворень у межах цього лексико-семантичного поля є лексико-семантичні підгрупи на позначення самої людини та її характеристик, її характерної зовнішності, поведінки, соціально- економічних змін (зокрема в економічній діяльності людини), змін, пов’язаних із міжособистими стосунками, змін, пов’язаних із навчанням та дозвіллям. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик таких новоутворень дозволив визначити композитний спосіб словотвору, контамінацію, усічення компонентів слів як особливо продуктивні види структурного словотвору, метафоризацію – як продуктивний спосіб їх семантичного словотвору. Інтегральні ітеративні компоненти corona, quarantine в більшості новоутворень є ономасіологічною ознакою цих новоутворень, тоді як інший компонент у складі композити або словосполучення виступає ономасіологічним базисом. Мовні новоутворення характеризуються розширеною роллю конотативного компонента в їх семантиці, причинами чого є їх новизна та актуальність, структурні характеристики (композити та контамінанти), яскраве метафоричне та асоціативне значення.

Статтю присвячено семантико-функціональній характеристиці лексико-семантичного поля дієслів відчуття у сучасній українській літературній мові. Зазначено, що позитивною семантичною ознакою дієслів відчуття як дієслів психічного стану є ознака процесуальності. Аналіз семантичних значень засвідчив, що дієслова відчуття не мають яскраво вираженої семантичної характеристики, в їх смисловій структурі частіше за все містяться позитивні семантичні ознаки, крізь значення суб’єктності. У багатьох з них відсутня сема активності, але пасивність змісту в них не маркована. Доведено, що дієслова відчуття вживаються в синтаксичних конструкціях з прямим додатком – назвою відчуттів або об’єктів відчуттів. У дієсловах відчуття додаткові семантичні компоненти динамічність/статичність дій не проявляються достатньо послідовно. У словотвірній парадигмі дієслів відчуття частотними є похідні зі значенням абстрактної дії. Дієслова відчуття достатньо часто створюють акціональні парадигми, до яких входять дієслова з видовими значеннями, утворені за допомогою префіксів або суфіксів, і лексем, що виражають додаткові семантичні модифікації. Отже, більшість дієслів відчуття становлять активний фонд лексики, що зумовлює закономірні взаємодії, перехрещення дієслівних лексем. Безсумнівним є взаємозв’язок дієслів відчуття з лексико-семантичною групою дієслів сприйняття, а також з дієсловами бажання, емоційного переживання.

У статті проаналізовано асоціативно-семантичну кореляцію назв частин доби та лексем з якісно-об’єктивним значенням. Обґрунтовано принципи включення слів у склад асоціативно-семантичних груп, виділено смислові ознаки, за допомогою яких здійснюється зв’язок між рефлексемами та кауземами. Склад і структура асоціативно-семантичних груп з вершинними словами «ранок», «день», «вечір» і «ніч» визначено як смислові ознаки, завдяки яким реалізується смисловий зв’язок каузем з рефлексемами. Простежується реалізація асоціативно-смислових зв’язків вивчених лексем на рівні тексту. Серед традиційно виділених лексичних парадигм асоціативно-семантична група посідає особливе місце. Вона формується як на основі причинно- наслідкових зв’язків реалій навколишнього світу, так і з урахуванням смислових взаємодій лексем у мові. Склад і структура цієї парадигми зумовлена смисловою структурою початкового слова. Виходячи з подібності номінованих реалій, рефлекси, які представляють загальний для каузем семантичний атрибут, у межах такої парадигми розподіляються по денотативних зонах. Кожен із членів АСГ може виступати як каузема стосовно інших слів формується асоціативно-семантична група другого рівня, рефлекси другого рівня виступають збудниками АСГ третього рівня тощо. Разом члени АСГ усіх рівнів, прямо або опосередковано семантично пов’язані з початковою кауземою, утворюють асоціативно-смислову структуру. У результаті досліджень було визначено склад та архітектуру асоціативно- смислової структури з кауземою «ранок». Він поєднує у собі рефлекси двох рівнів, які семантично пов’язані з кауземою через часові, якісно-часові та якісно-об’єктивні ознаки. Асоціативний зв’язок лексеми зумовлюється співвідношеннями явищ об’єктивного світу. Оскільки назви частин дня належать до однієї і тієї ж лексико-семантичної групи і містять однакові смислові ознаки у смисловій структурі, логічно припустити існування стандартних парадигм з кауземами – назвами частин доби. Формування та опис таких парадигм формує майбутнє дослідження. У статті також визначена роль контексту у виявленні асоціативно-смислових зв’язків, подано приклади спільного функціонування кауземів та рефлексем у контексті. Перспективою дослідження є опис складу та структури типової асоціативно-семантичної групи з причинною назвою частин дня

У статті досліджено семантичні процеси як чинники розвитку термінологічної лексики. Розглянуто специфіку таких семантичних процесів, як розширення, звуження й зміщення значення у сфері української науково-технічної термінології. На численних прикладах продемонстровано, що семантичний процес розширення значення в термінології супроводжується детермінізацією й ретермінізацією, процес звуження значення – термінізацією й ретермінізацією, а процес зміщення – термінізацією, ретермінізацією й транстермінізацією. Доведено, що мотивують семантичні процеси в термінології метафоричне переосмислення й метонімне зрушення вихідних значень. Ключові слова: семантичні процеси, термінологія, розширення значення, звуження значення, зміщення значення, метафора, метонімія.

Cтаття присвячена дослідженню лексико-семантичних варіантів дієслів чуттєвого сприйняття "бачити", "чути", "відчувати" і зсуву їх значень.
The article in question deals with the investigation of the lexicosemantic variants of the verbs of sense perception to see, to hear, to feel and the shift of their meaning.

Бізнес-сфера є однією з життєво важливих сфер людської діяльності, а ділові листи та документи залишаються її невід’ємною частиною. Написання чи переклад ділової кореспонденції стосується особливостей лексичної та граматичної структури окремих мов та включає низку труднощів, які потрібно подолати. Оскільки англійська мова загальновизнана як мова ділового спілкування, слід звернути особливу увагу на особливості офіційного стилю, словниковий запас та термінологію, характерні для ділового дискурсу, правила та норми складання та перекладу ділових листів різних типів. Актуальність дослідження стосується широкого використання електронної пошти, найбільш надійного та доступного засобу ділового спілкування, який є невід’ємною частиною функціонування сучасного світу. Сучасна лінгвістика орієнтована на вивчення особливостей текстів різних стилів, у тому числі офіційного, та специфіки їх відтворення у перекладі. Метою цього дослідження є вивчення та аналіз основ ведення ділової кореспонденції; визначення поняття ділового листа та його підвиду; огляд основних проблем та особливостей перекладу англійської та української ділової кореспонденції. Листування - одна з найважливіших частин ділової документації. Діловий лист - це особливий вид документів, менш суворо регламентований, ніж контракт чи наказ, але має юридичне значення. Переклад ділової кореспонденції - це особлива форма перекладу, яка вимагає не лише досконалого знання іноземної мови, але й володіння перекладача діловим стилем. Основні труднощі, з якими стикається перекладач, під час роботи з діловою кореспонденцією, може включати кілька однаково можливих варіантів перекладу та необхідність стилістичної та лексичної рівнозначності в цільовій мові. Дослідники зазначають, що проблема наявності декількох варіантів перекладу посідає друге місце за частотою після проблеми браку інформації. Ефективний переклад вимагає досягнення комунікативної та прагматичної еквівалентності вихідних та цільових текстів. Для цього можуть бути використані прагматично зумовлені перетворення. Для перекладу ділової кореспонденції використовуються лексичні перетворення, коли словникові еквіваленти лексичної одиниці мовою оригіналу не можуть бути використані при перекладі через невідповідність змісту та контексту. Серед лексичних трансформацій, що використовуються при перекладі ділових листів, слід зазначити наступні: диференціація значення, конкретизація значення,узагальнення значення, семантичний розвиток, антонімічний переклад, цілісне перетворення, додавання та пропуск слів з лексичної причини, калька , транскрипція, транслітерація. Написання ділового листа, або навіть переклад ділової кореспонденції, як правило, є складним процесом, що вимагає відповідної компетентності, яка повинна базуватися не лише на знанні рідної та іноземних мов, а й на глибокому розумінні лексикографічних та стилістичних особливостей офіційного стилю. Через те, що основною метою написання ділових листів є чітке, стисле та зрозуміле (з граматичної та лексичної точки зору) подання певної інформації, перекладач, керуючись відповідною метою, повинен вибрати найбільш усталений та стилістично доречний переклад . Подолання проблеми досягнення стилістичної та лексичної відповідності вимагає знання всіх особливостей ділового листування, перелічених в цій дослідницькій роботі, та приділення уваги вивченню рідної мови не менше, ніж іноземної.
Деловая сфера - одна из жизненно важных сфер человеческой деятельности, а деловые письма и документы остаются ее неотъемлемой частью. Написание или перевод деловой переписки затрагивает особенности лексической и грамматической структуры отдельных языков и включает ряд трудностей, которые необходимо преодолеть. Поскольку английский является общепринятым языком делового общения, особое внимание следует уделить особенностям официального стиля, лексике и терминологии, характерной для делового дискурса, правилам и нормам составления и перевода деловых писем разного типа. Актуальность исследования касается повсеместного использования электронной почты, наиболее надежного и доступного средства делового общения, являющегося неотъемлемой частью функционирования современного мира. Современная лингвистика ориентирована на изучение особенностей текстов различных стилей, в том числе официального, и особенностей их воспроизведения в переводе. Целью исследования является изучение и анализ основ ведения деловой переписки; определение понятия делового письма и его подвидов; обзор основных проблем и особенностей перевода деловой переписки с английского и украинского языков. Переписка - одна из важнейших частей деловой документации. Деловое письмо - это особый вид документа, который менее строго регулируется, чем договор или постановление, но имеет юридическое значение. Перевод деловой переписки - это особый вид перевода, требующий от переводчика не только безупречного знания иностранного языка, но и владения деловым стилем. Основные трудности, с которыми сталкивается переводчик, при работе с деловой перепиской может включать несколько одинаково возможных вариантов перевода и необходимость стилистической и лексической равнозначности на целевом языке. Исследователи отмечают, что проблема наличия нескольких вариантов перевода стоит на втором месте по частоте после проблемы отсутствия информации. Эффективный перевод требует достижения коммуникативной и прагматической эквивалентности исходного и целевого текстов. Для этого можно использовать прагматически обусловленные преобразования. При переводе деловой переписки лексические трансформации используются, когда словарные эквиваленты слова на языке оригинала не могут быть использованы при переводе из-за несоответствий в смысле значения и контекста. Среди лексических преобразований, используемых при переводе деловых писем, следует отметить следующие: дифференциация значения, уточнение значения, конкретизация или обобщение значения, семантическое развитие, антонимический перевод, преобразование, добавление и пропуск слов по лексическому значению, калька , транскрипция, транслитерация. Написание делового письма или даже перевод деловой переписки - обычно сложный и трудный процесс, требующий соответствующей компетенции, которая должна основываться не только на знании родного и иностранных языков, но и на глубоком понимании лексикографических и стилистических особенностей официального стиля. В связи с тем, что основной целью написания деловых писем является четкое, лаконичное и понятное (с грамматической и лексической точки зрения) представление определенной информации, переводчик, руководствуясь соответствующей целью, должен выбрать наиболее устоявшийся и стилистически подходящий перевод. Преодоление проблемы достижения стилистического и лексического соответствия требует знания всех особенностей деловой переписки, перечисленных в данной работе, и уделения внимания изучению родного языка не меньше, чем иностранного.
The business sphere is one of the vital spheres of human activity, and the business letters and documents remain its integral part. Writing or translating a business correspondence deals with the peculiarities of the lexical and grammatical structure of individual languages and includes a number of difficulties to be overcome. Since English is generally accepted as the language of business communication, special attention should be paid to the peculiarities of the official style, vocabulary and terminology characteristic for the business discourse, rules and norms of compiling and translating business letters of different types. The relevance of the research regards to the widespread use of an e-mail, the most reliable and affordable means of business communication that is an integral part of the functioning of the modern world. The modern linguistics is focused on the study of the peculiarities of texts of various styles, including official one, and the specifics of their reproduction in translation. The purpose of this research is a study and an analysis of the basics of business correspondence writing; a definition of the concept of business letter and its subspecies; an overview of the main problems and features of the translation of English and Ukrainian business correspondence. Correspondence is one of the most important parts of business documentation. A business letter is a special type of document that is less strictly regulated than a contract or decree, but has a legal significance. The translation of business correspondence is a special form of translation that requires not only perfect knowledge of a foreign language, but also mastery of business style from the translator. The main difficulties encountered by a translator, when working with business correspondence, may include several equally possible translation options and the need for stylistic and lexical equality in the target language. Researchers note that the problem of having several translation options is in second place, in terms of frequency, after the problem of information lack. An effective translation requires the achievement of communicative and pragmatic equivalence of the source and target texts. For this purpose, pragmatically conditioned transformations can be used. Translating the business correspondence, lexical transformations are used when the dictionary equivalents of a word in the original language cannot be used in translation due to inconsistencies in terms of meaning and context. Among the lexical transformations used in the translation of business letters the following should be noted: differentiation of the meaning, specification of meaning, concretization or generalization of meaning, semantic development, antonymic translation,integral transformation, addition and omission of words for lexical reason, calque, transcription, transliteration. Writing a business letter, or even translating business correspondence, is usually a complex and difficult process that requires appropriate competence, which should be based not only on knowledge of native and foreign languages, but also on a deep understanding of lexicographic and stylistic features of official style. Due to the fact that the main purpose of writing the business letters is clear, concise and understandable (from a grammatical and lexical viewpoint) presentation of certain information, the translator, guided by the appropriate purpose, should choose the most established and stylistically appropriate translation. Overcoming the problem of achieving stylistic and lexical correspondence requires knowledge of all the features of business correspondence listed in this research paper, and paying attention to the study of the native language no less than a foreign one.

Рєзчикова Н. М. Функціонально-семантичне поле поступки у сучасній французькій мові (на матеріалі публіцистичних текстів) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. В. Тарасюк. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 98 с.
UA : Робота викладена на 98 сторінках друкованого тексту. Містить 3 діаграми, 2 малюнка. Перелік посилань включає 107 джерел. Об’єкт дослідження: функціонально-семантичне поле поступки у сучасній французькій мові, як поліцентрична структура, що складається з трьох взаємодіючих один з одним мікрополів, конституенти яких об'єднуютьс набором семантичних ознак, особливостями форми та змісту. Мета роботи: описати засоби позначення поступки упубліцистичних текстах та розкрити особливості функціонально-семантичного поля поступки у французькій мові. Отримані результати: функціонально-семантичне поле поступки у сучасній французькій мові представлене трьома мікрополями, які взаємодіють одне з одним (мікрополе реально-поступливого значення, мікрополе поступливо-можливого значення, мікрополе підсилювально-поступливого значення). Значення поступки реалізується за допомогою граматичних та лексичних засобів французької мови, віднесення яких до одного (або двох) мікрополів поступливого значення залежить від цілої низки контекстуальних критеріїв.

Бочкор Л. О. Образи-символи в українських компаративних пареміях : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник Л. П. Бойко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 66 с.
UA : Для виконання кваліфікаційної роботи дібрано понад 300 паремій, які містять образи-символи, опрацьовано 65 наукових джерел. Об’єктом дослідження слугували українські компаративні паремії. Предмет дослідження – образи-символи в компаративних пареміях. Мета роботи – комплексний аналіз образів-символів, зафіксованих в українських компаративних пареміях. Наукова новизна. У роботі вперше зроблено спробу схарактеризувати символи в українських компаративних пареміях.
EN : 300 paremic units were selected for qualification work, 65 scientific sources were processed. The object of study were Ukrainian comparative paremia. The subject of the study were the character images in comparative proverbs and sayings. Purpose: comprehensive analysis of symbol images in Ukrainian comparative paremias. Scientific novelty. An attempt is made for the first time to characterize characters in Ukrainian comparative paremies.

Неплях Н. В. Структурно-семантичні особливості та принципи функціонування складнопідрядних речень у романі О. Іванова «Негода» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник Л. І. Дука. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 70 с.
RU : Основной текст квалификационной работы магистра 62 страницы, 57 источников. Объект исследования – сложноподчинённые предложения в романе Алексея Иванова «Ненастье». Предмет исследования – структурно-семантическая и коммуникативно-прагматическая организация сложноподчинённых предложений в романе «Ненастье». Цель работы – комплексный анализ особенностей организации сложноподчинённых предложений в структурно-семантическом и коммуникативно-прагматическом аспектах в романе А. Иванова «Ненастье». Для достижения поставленной цели были поставлены следующие задачи: 1) обобщить теоретические подходы современных грамматистов к изучению сложного предложения; 2) выявить компонентных состав моделей и представить классификацию сложноподчиненных предложений, употребленных в романе Алексея Иванова «Ненастье»; 3) исследовать коммуникативно-прагматический аспект употребления сложных предложений в заявленном тексте; 4) проследить взаимосвязь особенностей организации сложноподчинённого предложения и индивидуальной творческой манеры писателя. Методы исследования: структурно-семантический, коммуникативно-прагматический, описательно-аналитический метод; метод концептуального анализа, метод компонентного анализа, а также приёмы статистического анализа, классификации, наблюдения и сопоставления. Научная новизна заключается в исследовании структурно-семантических и коммуникативно-прагматических особенностей сложноподчинённых предложений художественной прозы современного русского писателя Алексея Иванова, идиостиль которого еще не являлся объектом исследования; сделано определенный вклад в теорию текста и прагмалингвистики, в частности, содержатся новые сведения и обобщения об исследовании русского художественного текста начала XXI века. Область применения: результаты исследования могут быть использованы в лекционных курсах высших учебных заведений по современному русскому языку, лингвистическому анализу текста, лингвистической прагматике, коммуникативной и когнитивной лингвистике.
EN : The text of the master's thesis 62 pages, 57 sources. The object of research compound sentences in the novel by Alexei Ivanov. "Bad weather". Research subject: structural-semantic and communicative-pragmatic organization of complex sentences in the novel "Bad weather". Purpose of the work: a comprehensive analysis of the peculiarities of organizing complex sentences in structurally-semantic and communicative-pragmatic aspects in the novel by A. Ivanov “Bad weather”. To achieve this goal, the following tasks were set: 1) summarize the theoretical approaches of modern grammarians to the study of complex sentences; 2) identify the taxonomy of complex sentences presented in the novel by Alexei Ivanov "Bad weather"; 3) to explore the communicative-pragmatic aspect of the use of complex sentences in the claimed text; 4) to trace the relationship between the features of the organization of a complex sentence and the individual creative manner of the writer. Research methods: Structural-semantic; Сommunicative-pragmatic approaches; Descriptive-analytical method; The conceptual analysis method; To determine the semantic; The contextual analysis method; The method of statistical analysi; Methods of classification, observation, and comparison were used. Scientific novelty consists in the study of the structural-semantic and communicative-pragmatic features of the complex sentences of fiction of the contemporary Russian writer Aleksey Ivanov, whose idiostyle has not yet been studied; a certain contribution has been made to the theory of text and pragmalinguistics, in particular, it contains new information and generalizations about the study of Russian literary text at the beginning of the 21st century. Area of application: the research results can be used in lecture courses of higher educational institutions on the modern Russian language, linguistic analysis of the text, linguistic pragmatics, communicative and cognitive linguistics.

Бамбизов Л. М. Пропозитивные функции глагола в организации семантической структуры простых предложений в произведениях В. Санина для детей : квалификационная работа магистра специальности 035 «Филология» / науч. руководитель И. Л. Мацегора. Запорожье : ЗНУ, 2020. 61 с.
RU : Основной текст квалификационной работы магистра «Пропозитивные функции глагола в организации семантической структуры простых предложений в произведениях В. Санина для детей» содержит 53 страницы. Для выполнения работы изучено 66 источников. Объект исследования ‒ простые предложения в повестях Владимира Санина «Когда я был мальчишкой», «У Земли на макушке». Предмет исследования: функции глагольного слова в структурно-семантической организации простых предложений в повестях Владимира Санина «Когда я был мальчишкой», «У Земли на макушке». Цель работы: комплексный анализ роли глагола в структурно-семантической организации простых предложений в повестях Владимира Санина. Для достижения поставленной цели были решены следующие задачи: 1) обобщить теоретические подходы современных грамматистов к изучению семантики простого предложения; 2) определить корпус синтаксических единиц (простых предложений), в которых глагол является ядром семантической структуры; 3) определить основные типы простых предложений, в которых глагол является ядром семантической структуры; 4) проанализировать основные функции глагола в формировании пропозитивной структуры простых предложений; 5) проследить взаимосвязь особенностей структурно-семантической организации простого предложения и индивидуальной творческой манеры писателя. Методы исследования: описательный метод, метод компонентного анализа, метод концептуального анализа, метод классификации, статистический метод. Научная новизна работы заключается в исследовании структурно-семантических особенностей простого предложения в идиостиле Владимира Санина. Область применения: результаты исследования могут быть использованы в лекционных курсах высших учебных заведений по современному русскому языку, лингвистическому анализу текста, коммуникативной лингвистике, стилистике русского языка.
EN : The text of the master’s work consists of 61 pages and 66 sources. The object of the study: simple sentences in the stories of Vladimir Sanin "When I was a boy", "At the top of the earth". The subject of the study: functions of the verbal word in the structural and semantic organization of simple sentences in the stories of Vladimir Sanin "When I was a boy", "At the top of the Earth". The purpose of the study: a comprehensive analysis of the role of the verb in the structural and semantic organization of simple sentences in the stories of Vladimir Sanin "When I was a boy", "At the top of the earth". To achieve this goal, the following tasks were set: 1) To generalize the theoretical approaches of modern grammars to the study of the semantics of a simple sentence; 2) determine the corpus of syntactic units (simple sentences) in which the verb is the core of the semantic structure; 3) determine the main types of simple sentences in which the verb is the core of the semantic structure; 4) to analyze the main functions of the verb in the formation of the propositive structure of simple sentences; 5) to trace the relationship between the features of the structural and semantic organization of a simple sentence and the individual creative manner of the writer. The research methods: descriptive method, component analysis method, conceptual analysis method, classification method, statistical method. The scientific novelty of the work lies in the study of the structural and semantic features of a simple sentence in the idiostyle of Vladimir Sanin.

Посібник з дисципліни «Сучасна українська літературна мова» (розділи «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія») укладено з урахуванням вимог, що висуваються до практики викладання профілюючих дисциплін у вищій школі. Велику увагу приділено аналізу парадигматичних відношень лексико-семантичної системи української мови, національним особливостям формування лексичного і фразеологічного фонду. У навчальному посібнику подано завдання і вправи, систематизовані відповідно до кожної теми з розділів «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія» курсу «Сучасна українська літературна мова». Розроблено плани проведення практичних занять, подано списки основної (на початку) і додаткової(до кожного заняття) літератури, запропоновано вправи різної складності і характеру (аналітичні, дослідницькі, творчі), подано завдання до самостійної роботи, наведено питання до екзамену. Матеріали до практичних занять спрямовують роботу студентів на поглиблене опрацювання спеціальної літератури, зокрема з історії формування лексичного шару, з історії укладання словників, на вивчення дискусійних питань, що має вагоме значення в підготовці вчителя-словесника. Для студентів факультету української філології.

Статтю присвячено аналiзу фразеологiзмiв iз компонентом-зоонiмом у французькiй мовi. У роботi розглянуто структурнi варiанти даних фразеологiчних одиниць, окреслено групи зоонiмiв, представлених у фразеологiзмах, схарактеризовано найбiльш продуктивнi зоонiми i семантичне значення, яке вони передають.

У статті йдеться про оказіональні утворення зі значенням предметності, засвідчені в сучасному інформаційному дискурсі, передусім у мові преси, телебачення, радіомовлення, в Інтернет-джерелах; з’ясовано їхні дериваційні та семантичні особливості, а також функціональне навантаження.

Розглянуто характер лексичної семантики дієслова мати та повнозначного інфінітива, що детермінує межі можливого їх поєднання з метою відбиття мовними засобами факту події, дії, ситуації чи стану як позамовних реалій дійсності. Наголошено, що в українській мові складений дієслівний присудок моделі мати + інфінітив набуває чотирьох семантичних значень: повинності, змушеності, наміру; наміру-бажання; формального значення при утворенні майбутнього часу.

Розуміння денотативного змісту як невід’ємної складової тексту є важливим чинником для досягнення еквівалентності при перекладі. Основою для цього є той факт, що при розбіжності денотативних значень, пари англійських та українських мовних одиниць мають однакові семантичні параметри, під якими прийнято розуміти абстрактні та універсальні значення. Але у випадках відтворення контекстів, в яких жоден з еквівалентів не можна застосувати, основним способом передачі денотативного компонента є чотири варіанти його перерозподілу, які використовує перекладач для вірного відображення світогляду автора оригіналу.

У статті ведуться спостереження за функціонування науково- технічних термінів у мові фантастичної літератури. Наголошується на семантичних перетвореннях термінів: від появи емоційно-експресивного забарвлення до розвинення нового переносного значення

У статті йдеться про оказіональні утворення зі значенням процесуальності, засвідчені в сучасному інформаційному дискурсі, передусім у мові преси, телебачення, радіомовлення, в Інтернет-джерелах; з’ясовано їхні дериваційні та семантичні особливості, а також функціональне навантаження.

У статті йдеться про оказіональні утворення зі значенням непроцесуальної ознаки, засвідчені в сучасному інформаційному дискурсі, передусім у мові преси, телебачення, радіомовлення, в Інтернет-джерелах; з’ясовано їхні дериваційні та семантичні особливості, а також функціональне навантаження.

У статті розглядаються особливості лексикону мешканців сучасного російського міста: загальний склад, лексико-семантичні групи, специфіка розвитку нових значень, найактивніші словотвірні форманти тощо.

У статті досліджено семантичні характеристики білоруських і німецьких соматичних фразеологізмів, що репрезентують категорію емоцій. Виявлено фразеологічну активність соматичних лексем, проаналізовано фразеологізми з високочастотними соматичними компонентами. З’ясовано тип міжмовної фразеологічної еквівалентності, виокремлено загальне й специфічне у значенні та функціонуванні стійких одиниць двох мов, які відображають універсальне бачення світу, вирізняються фразоутворювальною активністю, що підвищує ступінь міжмовної еквівалентності. Акцентовано на загальних і національних особливостях.