Contents
Academic literature on the topic 'Сезонна складова'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Сезонна складова.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Сезонна складова"
1
Kaidashev, I., H. Morokhovets, V. Rodinkova, O. Bilous, L. M. DuBuske, and J. Bousquet. "PATTERNS IN GOOGLE TRENDS TERMS REPORTING RHINITIS AND ALTERNARIA SEASON IN UKRAINE." Medical and Ecological Problems 24, no. 5-6 (2020): 3–6. http://dx.doi.org/10.31718/mep.2020.24.5-6.01.
Full textAbstract:
У статті представлено літературний огляд проблеми використання інноваційних інструментів веб-спостереження, зокрема Google Trends (GT), з метою визначення точного початку сезону спор цвілі. Алергія на цвіль є значним пусковим механізмом розвитку поширених респіраторних розладів – алергічного риніту та астми, хронічного обструктивного захворювання легень тощо. Метою дослідження було вивчення сезонності запитів GT в Україні з кількістю спор Alternaria. Спори роду Alternaria – найпоширеніша складова повітря у всіх регіонах світу, що утворюють інфекційний посівний матеріал численних видів рослин, а також спричиняють важку інгаляційну алергію. Точне визначення настання сезону спор цвілі є вирішальним для підтвердження діагнозу алергії на цвіль та розробки персоналізованого лікування для пацієнтів з алергічним ринітом та астмою. Найбільш комплексним підходом є розвиток загальноєвропейської мережі моніторингу, яка поєднує всі ці стратегії. GT може бути корисним інструментом для диференціації сезонів спор Alternaria, особливо коли вони співпадають з сезоном цвітіння амброзії. Чотири терміни "нежить", "сльози", "задишка" та "кашель" (кирилицею) слід використовувати в Україні для пояснення впливу спор Alternaria. Поєднання запитів GT з кількістю спор може бути використано в масштабних епідеміологічних дослідженнях. Розвиток загальноєвропейської сигнальної мережі моніторингу алергічних захворювань зумовлює проблему перекладу пошукових термінів різними європейськими мовами. Отримані результати можна використовувати як ефективний інструмент запобігання або мінімізації впливу алергену на пацієнтів під час сезону Alternaria.
2
Halchak, V., V. Boyarchuk, V. Syrotiuk та S. Syrotyuk. "ПАРАМЕТРИ ПРЯМОГО ПОТОКУ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ПРИ ЯСНОМУ НЕБІ З УРАХУВАННЯМ ПРОЗОРОСТІ АТМОСФЕРИ". Vidnovluvana energetika, № 2(57) (2 вересня 2019): 22–31. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).22-31.
Full textAbstract:
Оцінка ефективності сонячних енергетичних установок з пристроями стеження, але розташованих у різних кліматичних зонах, часто неможлива внаслідок неповторюваних або важко відтворюваних штучно режимів інсоляції. Тому у розрахунках переважно використовують усереднені середньомісячні значення погодинної зміни інтенсивності прямого потоку сонячної енергії за умови ясного неба, наведені в актинометричних довідниках. Але вони також відображають місцеві особливості інсоляції, виражені наприклад локальними відхиленнями від симетрії відносно полудня. Відтак енергетичну оцінку пропонується проводити з використанням погодинних значень інтенсивності прямого потоку сонячної енергії, розрахованих за однозначно регламентованими параметрами прозорості атмосфери.
 Моделювання відповідних залежностей проведено за співвідношенням, рекомендованим Європейським Каталогом сонячної радіації (ESRA), для випадку моделі ясного неба – показника релеївської складової оптичної товщини ідеальної атмосфери δR(m) та сезонних значень фактору каламутності Лінке-Кастена TLК. Отримані симетричні відносно полудня модельні криві співставлені з даними реєстрації на метеостанціях Бориспіль і Ковель, розташованих поблизу широти 50о. Помітні відмінності обумовлені місцевими добовими та сезонними особливостями стану реальної атмосфери. У той же час інтегральні показники інсоляції – зареєстровані денні суми прямого потоку сонячної енергії – близькі модельним з врахуванням сезонних змін фактору каламутності: 4 – влітку, 3,5 – весняного рівнодення і 3,0 – зимового сонцестояння. Потік сонячної енергії, розрахований за виразом з відповідними сезону коефіцієнтами, зручний для оцінки поточної потужності і денної продуктивності сонячних енергетичних установок з пристроями стеження у будь якому регіоні. Місцеві особливості інсоляції оцінюються внеском малих відхилень від ідеалізованого потоку. Бібл. 17, табл.3, рис. 5.
3
Pryshva, Oles, Ivan Glukhov та Nikolay Kruglik. "Активізація фізичної активності високої інтенсивності чоловіків у літній період складовими способу життя". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (31 грудня 2019): 61–67. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-61-67.
Full textAbstract:
Актуальність. Фізична активність високої та середньої інтенсивності – важлива складова здоров’я чоловіків молодого та середнього віку. На фоні тотального малорухомого способу життя активізація фізичної активності високої інтенсивності (ФАВІ) чоловіків доступними та природніми засобами складових способу життя, що змінюють добовий енергетичний баланс, набуває актуальності, враховуючи фактори сезонності. Мета дослідження полягає у аналізі ефективності методу природньої активізації ФАВІ чоловіків молодого та середнього віку корекцією енергетичного балансу організму у літній сезон. Методи дослідження: на першому етапі досліджувався фізичний стан чоловіків, їх фізична активність та харчування напередодні ФАВІ; вираховувались ІП співвідношення кількості пройдених кроків до кількості спожитих грамів їжі та відносної ваги спожитих продуктів тваринного та рослинного походження; отримані дані порівнювались із повсякденними показниками. Результатом стали індивідуальні моделі ІП з урахуванням відносної ваги спожитих тваринних та рослинних продуктів. На другому етапі експерименту чоловіки цілеспрямовано дотримувались даних моделей, по закінченню порівнювались показники фізичного стану із початковими результатами. Результати: основу експериментальних моделей констатуючого експерименту склали відмінності між днями напередодні ФАВІ та звичайними: ІП − 44,58 %, загальній фізичній активності – 21,31 %, відносна вага тваринних продуктів – 14,65 %, відносна вага рослинних продуктів – 10,62 %, відносна вага спожитих продуктів – 10,04 %. Основу моделі способу життя чоловіків у формуючому експерименті склали індивідуальні ІП – Me = 1,66 кроків на грам спожитої їжі за добу якого притримувались чоловіки напередодні ФАВІ. Метод корекції енергетичного балансу чоловіків напередодні ФАВІ дозволило збільшити кількість занять на тиждень ФАВІ, на 45,89 %; кількість кроків ФАВІ на 25,08 %; затраченого часу занять на 11,41 %. Позитивні зміни були відмічені у фізичному стані чоловіків. Висновки: Розроблена методика природньої активізації ФАВІ чоловіків складовими способу життя, на основі моделювання добового енергетичного балансу організму, виявилась ефективною. Збільшення енергетичних запасів організму стимулює бажання занять ФАВІ наступного дня у літній період.
4
Стрямець, Г. В., В. О. Гребельна та О. С. Скобало. "Основні характеристики температурного режиму повітря Розточчя в розрізі тривалих і короткочасних змін". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (2021): 14–19. http://dx.doi.org/10.36930/40310102.
Full textAbstract:
Глобальне оцінювання температурного режиму нашої планети найповніше висвітлює Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) у періодичних звітах, де відзначено ріст температури повітря над поверхнею суші та океану у ХХ та ХХІ століттях, який проявляється в різних місцях неоднаково. Як констатує МГЕЗК, проведення різних аналізів дає підставу припустити, що температури в північній півкулі за останнє десятиліття були вищі, ніж у будь-який інший час за останні 6-10 століть. Відповідно до програми "Літопису природи заповідників і національних природних парків" в установах ПЗФ здійснюють локальні метеорологічні дослідження. У роботі наведено основні характеристики температурного режиму природного заповідника "Розточчя" за даними власної метеостанції за період з 2005 р. по 2019 р. включно. Відзначено, що найбільші відхилення температури повітря спостерігаються влітку +2,5 °С та взимку +2,2 °С, менші – навесні та восени, відповідно +1,8 °С та +1,7 °С. Аналіз середньомісячних температур у розрізі п'ятирічних періодів показує найістотніше підвищення температур періоду 2015-2019 рр., коли середні річні температури були вищими за 9,2 °С. Середня річна температура досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду зросла від 6,9 до 9,0 °С, тобто на 2,1 °С. Максимальні абсолютні відхилення зафіксовано в літні місяці, це від 2,1 до 3,0 °С, що становить 12-18 % до середньої архівної температури сезону, а абсолютні мінімальні – навесні, від 1,3 до 2,4 °С, тобто на 19-34 % більше температури весни за даними архіву. Отже, наведені цифри демонструють чітку тенденцію до підвищення середньорічних і сезонних температур як для досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду 2005-2019 рр. загалом, так і для всіх його п'ятирічних складових. Порівняння динаміки температур за календарними сезонами року показало стабільне підвищення температур за всіма сезонами порівняно з багаторічними архівними показниками. Також виявлено стійкий тренд підвищення суми ефективних температур (більше +5 °С) за п'ятирічними періодами: за період 2010-2014 рр. збільшення становить 3,8 %, а за 2015-2019 рр. – 6,6 % порівняно з 2005-2009 рр.
5
Myronchuk, K. V. "Класифікація мобільних живоплотів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (2018): 70–73. http://dx.doi.org/10.15421/40280814.
Full textAbstract:
Для тимчасового або довгострокового озеленення урбанізованих територій, на яких немає можливості створення традиційних елементів озеленення, доцільно створювати мобільні живоплоти із застосуванням новітніх технологій. Моделювання процесів планування, створення і формування мобільних живоплотів має базуватися на поєднанні декоративного, агротехнічного та екологічного принципів, що надалі забезпечуватиме еколого-біологічну стабільність живих огорож та їх стійкість до впливу несприятливих природних і антропогенних чинників урбанізованого середовища. Вперше висвітлено класифікацію мобільних живоплотів, яка поділяє їх на дві групи – прості та каркасні мобільні живоплоти; за видовим складом – чисті та змішані; за висотою – низькі, середні та високі. Також за тривалістю використання на одному об'єкті озеленення виділено тимчасові, сезонні, довгострокові мобільні живоплоти. Залежно від розмірів, ваги однієї секції, що безпосередньо впливає на мобільність цього елементу озеленення, за можливістю переміщення поділяють на: високомобільні, середньомобільні та маломобільні. Наведено рекомендації щодо видового складу, використання мобільних живоплотів. Доведено, що мобільні живоплоти є перспективними для використання їх у ландшафтному дизайні та озелененні територій.
6
Приступа, Євген, Юрій Бріскін, Христина Хіменес та Мар’ян Пітин. "Сучасна система змагань національної футбольної ліги в умовах сталого розвитку". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 14–18. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.14-18.
Full textAbstract:
Анотація. Видовищність є ключовим чинником систем змагань професійних видів спорту. Сьогодні суспільні запити щодо бачення яскравого спортивного шоу дещо трансформуються, а отже існує потреба перегляду окремих складових систем змагань, зокрема і в ігрових видах професійного спорту. Водночас у провідних організаціях професійного спорту (NFL, NBA, MLB тощо) простежується прагнення до поєднання звичних традицій та внесення актуальних оновлень у структуру та зміст систем змагань. Сьогодні на світовому спортивному ринку провідною організацією професійного спорту з отримання прибутків за сезон залишається Національна футбольна ліга (NFL), а отже можна вважати, що структура і зміст розробленої нею системи змагань є еталонною. Мета. Виявити ключові компоненти сучасної системи змагань в американському футболі та їх зміст. Методи. Аналіз інформаційних ресурсів і документальних матеріалів, що пов’язані з організацією змагань в NFL; теоретичний аналіз та узагальнення, історичний метод, теоретична інтерпретація та пояснення; системний аналіз. Результати. NFL сьогодні організувала таку систему змагань, яка в організаційному та економічному аспектах є найбільш ефективною. Першочерговим орієнтиром для внесення коректив у її структуру та зміст є потреби сучасного споживача спортивних послуг. Не менш вагому роль у цьому процесі відіграють економічні, політичні обставини, зокрема в США та, що актуалізовано сьогодні, – карантинні обмеження в останні два роки. Структура сучасного чемпіонату NFL: 32 команди, розподілені на дві конференції, по чотири дивізіони та по чотири команди у кожному з них. Чемпіонат складається з двох етапів – регулярного сезону та плей-офф. Ігрові матчі команд плануються таким чином, що найбільшу їх кількість кожна команда грає з командами свого дивізіону, і меншу кількість ігор – з командами інших дивізіонів своєї конференції та командами іншої конференції. Регулярний чемпіонат триває 18 тижнів (17 ігрових + 1 – відпочинковий). Серед 32 команд, 14 отримують шанс розіграти Super Bowl в іграх плей-офф.
 Ключові слова: американський футбол, структура, зміст, чинники, прибуток.
7
Shlapak, V. P., N. P. Shpak, G. P. Leontyak, S. A. Koval та E. Yu Marno-Kutsa. "Дослідження процесів розкладання підстилки у природних дібровах Поділля". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (2018): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280705.
Full textAbstract:
Проведено порівняння морфологічних характеристик та швидкості розкладання підстилки в різних за складом природних деревостанах. Розраховано опадо-підстилковий коефіцієнт (ОПК) або індекс інтенсивності біологічного кругообігу для всіх дослідних насаджень природних лісів Національного природного парку "Кармелюкове Поділля". Визначено сезонне зменшення маси підстилки. Встановлено, що показник ОПК залежить від складу деревостану, типу лісу, рельєфу та погодних умов. У насадженнях із перевагою опаду дуба звичайного спостережено накопичення значної маси та потужності підстилки. Виявлено вплив опаду береки і липи на швидкість розкладання підстилки в лісах природного походження. Рекомендовано вводити ці породи в культури дуба звичайного. Встановлено, що формування повітряно-гідрологічного режиму верхніх шарів ґрунту залежить від типу деревостану. Найбільш сприятливою для процесів ґрунтоутворення є грудкувато-листова структура, яку формує опад липи, береки та граба. Опад дуба розкладається найповільніше. Швидкість розкладання підстилки залежить від умов місцезростання та хімічного складу опаду. Середній показник опадо-підстилкового коефіцієнта становить для природних лісів 1,0–1,7. Визначений опадо-підстилковий коефіцієнт підтверджує вагомий вплив опаду липи й береки на мінералізацію підстилки за 2–3 роки. Тому в лісові культури дуба звичайного рекомендовано введення липи й береки, що сприятиме формуванню високопродуктивних подільських дібров.
8
Самойлик, Ю. В., О. С. Кулик та О. О. Балана. "СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЯГІДНОГО НАПРЯМУ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ: ЕКОНОМІЧНІ, ЕКОЛОГІЧНІ, МАРКЕТИНГОВІ ТРЕНДИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-1.
Full textAbstract:
У роботі набули подальшого розвитку підходи щодо обгрунтування напрямів формування стратегії роз- витку ягідного бізнесу. Розглянуто світові тенденції виробництва плодово-ягідної продукції. Виявлено, що збільшення обсягів виробництва фруктів і ягід середньоконтинентального клімату насамперед пов’язане із інтенсифікацією галузі і як наслідок підвищенням рівня урожайності. Обгрунтовано, що Україна має зна- чний потенціал щодо розвитку ягідництва. Запропоновано три основні складові стратегічного розвитку галузі: економічний (поступовий перехід від дрібного виробництва до більш масштабного, відведення біль- ших площ під садівництво ягідних культур у великих інтегрованих підприємства; розвиток сільськогоспо- дарської кооперації та експортного потенціалу; диверсифікація виробництва; автоматизація виробничих процесів); маркетинговий (вирощування нішевих ягідних культур у промисловому масштабі; пропаганда здорового харчування та споживання ягід цілий рік, а не тільки в сезон; використання різних каналів мар- кетингових комунікацій; розвиток системи продажів через маркетплейси; збільшення терміну реалізації продукції); екологічний (удосконалення технологій виробництва та переробки ягід; розвиток органічного напряму в ягідництві; сертифікація продукції).
9
Бойко А.О. та Боженко В.В. "ВПЛИВ СИСТЕМНОГО РИЗИКУ НА ДИНАМІКУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ". Економічний форум 1, № 3 (2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-4.
Full textAbstract:
Системні ризики спричиняють не тільки первинні наслідки для фінансової системи країни, але їх небезпека швидше викликає вторинний та третинний вплив, оскільки вони вкладені в більш широкий контекст суспільних, економічних та політичних ризиків та загроз. Метою дослідження є розробка економіко-математичної моделі для оцінювання впливу системних ризиків на розвиток соціально-економічних відносин в країні. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: кореляційна матриця, тест Дікі-Фуллера, метод Census X-13, вектор-авторегресійна модель (VAR). Дослідження питання взаємозв’язку між рівнем системного ризику в країні та станом її соціально-економічного розвитку в статті здійснено в наступній логічній послідовності: по-перше, сформовано інформаційну базу дослідження та скориговано дані на сезонну складову, по-друге, здійснено перевірку на наявність мультиколінеарності між обраними факторами, по-третє, визначено фактори соціально-економічного характеру, які мають найбільш тісний зв’язок з рівнем системного ризику, по-четверте, побудовано векторну авторегресійну модель (VAR) та здійснено перевірку її адекватності. Для характеристики рівня системного ризику в країні обрано індекс фінансового стресу, що розраховується щоденно Національним банком України. Інформаційною базою дослідження обрано щомісячні дані за період з квітня 2008 р. по грудень 2019 р. У результаті проведеного дослідження встановлено, що шок, спричинений дією системного ризику, призводить до: зростання безробіття протягом наступних місяців, різкого зменшення доходів населення у виглядів заробітної плати в перші чотири місяці, падіння ділової активності суб’єктів господарювання у промисловій галузі, а також зменшення обсягів зовнішньоекономічного обороту. Отримані практичні результати можуть бути враховані при формуванні макропруденційної політики в контексті визначення заходів для запобігання виникненню та накопиченню системних ризиків.
10
Grishin, B. O., L. V. Mormil, I. I. Hrytsyniak та I. A. Osoba. "Оцінка органолептичних та інтерʼєрних показників помісних коропів першого покоління від схрещування антоніно-зозуленецького та любінського внутрішньопородного типів української рамчастої породи". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 56–60. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.07.
Full textAbstract:
Виконано аналіз органолептичних та інтер’єрних показників помісних коропів першого покоління від схрещування антоніно-зозуленецького та любінського внутрішньопородного типів української рамчастої породи. Об’єктом досліджень виступали дволітки досліджуваних груп коропа, одержані наприкінці вегетаційного сезону. Розділення частин тіла риби проводили відповідно до методичних рекомендацій. Найбільшу частку маси тіла досліджуваних груп риб становило філе зі шкірою, найменшу – луска, що зумовлено типом лускового покриву.Одержані результати досліджень свідчать про те, що вихід їстівних частин у помісних груп був вищим, порівняно з вихідними формами. Так, в результаті проведених досліджень найвищим показник їстівної частини виявився у обидвох помісних групах коропів порівняно з їх вихідними формами, що на нашу думку зумовлено явищем гетерозису. Неїстівна частина тушки у досліджуваних груп риб в середньому складала близько 15%. Найменшою їстівна частина тушки виявилася у вихідної форми любінського рамчастого коропа відносно трьох інших груп.Проаналізовано особливості основних показників інтер’єру у помісних коропів першого покоління від схрещування антоніно-зозуленецького та любінського внутрішньопородного типів української рамчастої породи. Зокрема досліджено вміст протеїну, жиру та сухої речовини у тканинах дволіток коропа.
Dissertations / Theses on the topic "Сезонна складова"
1
Білоцерківський, Олександр Борисович. "Аналіз сезонності видобутку природного газу в Україні". Thesis, Біла К. О, 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22666.
Full textAbstract:
За даними Держкомстату про видобуток природного газу в Україні було побудовано ряд динаміки. З ряду динаміки виділено тренд, випадкову та сезонну складові. Для вирівнювання ряду динаміки використовувався метод збільшення інтервалів. Визначено вид лінії тренду: лінійна функція, – та одержано її параметри. Результати показали, що сезонність видобутку природного газу в Україні за 2007-2009 р.р. має чітко виражений характер: найбільший видобуток спостерігається у 1-му кварталі, а найменший – у 3-му кварталі, що пов'язано з більшими витратами газу в опалювальний період.
2
Білоцерківський, Олександр Борисович. "Статистичне прогнозування та моделювання реалізації молочної продукції в Україні на прикладі ЗАТ "Галичина"". Thesis, Хмельницький університет управління та права, 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22591.
Full textAbstract:
Проведено моделювання часового ряду з реалізації молочної продукції в Україні, тобто виділено тренд, випадкову та сезонну складові. Для вирівнювання ряду динаміки використовувався метод збільшення інтервалів та метод аналітичного вирівнювання. Визначено вид лінії тренду: лінійна функція, – та одержано її параметри. Одержано точковий прогноз щодо реалізації молочної продукції в Україні на 2011 рік. Результати показують, що сезонність в коливанні цін на молочну продукцію в Україні за 2007–2009 р.р. має чітко виражений характер.
3
Білоцерківський, Олександр Борисович, та Олександр Миколайович Гаврись. "Статистичне прогнозування та моделювання видобутку природного газу в Україні за 2007-2009 рр". Thesis, Хмельницький університет управління та права, 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22643.
Full textAbstract:
Проведено моделювання часового ряду з видобутку природного газу в Україні, тобто виділено тренд, випадкову та сезонну складові. Для вирівнювання ряду динаміки використовувався метод збільшення інтервалів та метод аналітичного вирівнювання. Визначено вид лінії тренду: лінійна функція, – та одержано її параметри. Одержано точковий прогноз щодо видобутку природного газу в Україні на 2010 рік. Результати показують, що сезонність видобутку природного газу в Україні за 2007–2009 р.р. має чітко виражений характер: найбільший видобуток спостерігається у 1-му кварталі, а найменший – у 3-му кварталі, що пов'язано з більшими витратами газу в опалювальний період.