Academic literature on the topic 'Саддам Хусейн'

Період 70–90-х років характеризується суттєвою трансформацією регіональної системи міжнародних відносин, що впливала на проблему убезпечення Перської затоки. Ірано-іракський конфлікт виник унаслідок тривалих суперечок із прикордонних питань, а також у результаті розбіжностей політичного, національного та релігійного характеру. Він пов'язаний із внутрішньополітичними, економічними й соціальними проблемами Ірану та Іраку, співвідношенням сил на Близькому й Середньому Сході. Однією з головних його причин стала боротьба за гегемонію в Перській затоці. Із перших років незалежності політичний курс Ісламської Республіки Іран був направлений як на укріплення своїх позицій у регіоні Перської затоки, так і на здобуття статусу лідера всього мусульманського світу. У контексті цього особливо важливим є намагання зрозуміти специфіку стосунків Ірану з його сусідами, ступінь поширення на них свого впливу й перспективи співробітництва сторін у різних сферах суспільного життя. Тому важливими є дослідження та аналіз складного комплексу ірано-іракських відносин в історичному контексті й на сучасному етапі. Процес урегулювання ірано-іракського конфлікту почався в умовах дуже складної та заплутаної ипломатичної боротьби, що є результатом зіткнення інтересів регіональних і зовнішніх сил. Окрім того, політична нестабільність в Ірані, конфлікт іранського керівництва зі США у зв'язку з ісламською революцією дали підставу Іраку сподіватися на успішний результат війни. Саддам Хусейн прагнув затвердити позиції Іраку в Перській затоці. Ірано-іракська війна, а саме агресивні неправомірні дії Іраку, свідчили про кризу в системі міжнародних відносин періоду «холодної війни».

В статті розглянуто процес виникнення багатопартійності на тлі вторгнення США і падіння режиму Саддама Хусейна. Порушено проблеми схвального ставлення окремих груп до іноземної окупації та сприйняття руйнації держави в якості звільнення країни. Автор також відзначає відсутність політичного досвіду та ідеології або відхилення від шляху для досягнення особистих амбіцій через лояльність до зовнішніх сил або спроби досягти своїх регіональних інтересів шляхом фрагментації іракського суспільства. Політичні сили, які нараховують більше 330 партій, загнали країну до хаосу протиріч в умовах того, що конституція Іраку забороняє формувати партії на етнічній і релігійній основі.

The article examines the level of awareness of US officials regarding the Iraqi program for the production of chemical weapons as well as its use before 1988. Both in Russian and foreign historiography, the issue of Iraq's chemical weapons and the United States relationship with the government of Saddam Hussein during the Iran-Iraq war is either considered superficially or becomes only an aspect of more general and extensive research topics. The period of 1980-1988 was marked by active USA-Iraqi cooperation in order to exert pressure on Iran. It is proved that during this period, Washington was fully aware of the development and use of chemical weapons by Iraq from the first incidents, even before the issue was brought to the level of the UN Security Council. It was not profitable for the United States to promote the dissemination of information discrediting an ally in the fight against Iran. World`s attention to the use of chemical weapons was drawn only after the end of the Iran-Iraq war.