Academic literature on the topic 'Річні витрати виробництва'

Лісорозведення є вагомою складовою державної стратегії збереження навколишнього природного середовища, раціонального використання та примноження природно-ресурсного потенціалу України, вирішення проблем її екологічної та продовольчої безпеки. Реалізація стратегії лісорозведення в Україні дасть змогу підвищити стійкість лісової компоненти агроландшафтів; суттєво зменшити процеси ерозії та деградації ґрунтів; зберегти і збагатити біологічне та ландшафтне різноманіття; пришвидшити процеси природного відтворення агроландшафтів; оптимізувати лісомеліоративну складову еколого-ландшафтного облаштування агроландшафтів; підвищити рівень лісистості; забезпечити фільтрацію та очищення поверхневого стоку від шкідливих інгредієнтів; поліпшити меліоративні властивості захисних насаджень лінійного типу; збільшити врожайність сільськогосподарських культур; забезпечити додатковий обсяг поглинання вуглецю, що уповільнить процеси зміни клімату; підвищити ефективність впровадження державних екологічних програм. Виконання основних стратегічних напрямів лісорозведення в Україні загалом підвищить еколого-економічний потенціал агроландшафтів, диверсифікацію агропромислового виробництва, поліпшить умови проживання і виробничої діяльності місцевого населення. За умови комплексного підходу до створення у необхідному обсязі захисних лісових насаджень та належного утримання існуючих, відбудеться істотне поліпшення мікрокліматичних умов меліорованих територій, підвищення продуктивності агроландшафтів, запобігання змінам клімату. Щорічні загальні орієнтовні витрати на всі заходи, пов'язані з лісорозведенням, можуть сягати 2,3 млрд грн. Поряд з цим, втрати чистого річного доходу сільськогосподарського виробництва через значну розораність території, недостатню кількість лісів та захисних лісових насаджень, сягають майже 3 млрд дол. США, що значно перевищує річні витрати на лісорозведення.

Важливим питанням діяльності лісогосподарських підприємств є недопущення негативного впливу на лісові екосистеми або його мінімізація на засадах сталого лісокористування. Встановлено, що екологічно безпечним експортне виробництво лісогосподарського підприємства можна вважати за умов, коли фінансові надходження за реалізацію експортної продукції будуть на рівні, який даватиме змогу відшкодовувати витрати на виробництво і реалізацію експортної продукції, витрати на відтворення лісів, які внаслідок заготівлі (вирубок деревини на експорт) зазнали втрат. Тобто фінансові надходження від реалізації експортної продукції повинні повністю компенсувати виробничі втрати (вилучені деревинні ресурси) в процесі заготівлі внаслідок вирубки лісів. Обґрунтовано, що еколого-безпечна експортна діяльність лісогосподарських підприємств залежить від рівня виробничого навантаження на лісові ресурси. Таке навантаження у процесі заготівлі деревини на експорт виражається у витратах на заготівлю і реалізацію експортної продукції, витратах на ліквідацію (перероблення) додаткових відходів виробництва та на відновлення лісів, а також у втратах від експортного виробництва харчових, кормових, технічних, лікарських та інших лісоресурсів. Запропоновано методику оцінювання експортної діяльності підприємства способом розрахунку показника – коефіцієнта екологічної загрози виробничого навантаження від виробництва експортної продукції. Ця методика дає змогу оцінити стан та рівень загрози лісовій екосистемі для вибору стратегії управління еколого-безпечною експортною діяльністю, адекватної до умов та особливостей конкретного лісогосподарського підприємства.

Проаналізовано та обґрунтовано поняття еколого-безпечного експортного виробництва лісогосподарських підприємств, як такого, за якого фінансові надходження від реалізації експортної продукції є на рівні, що дає змогу відшкодовувати витрати на виробництво і реалізацію цієї продукції, витрати на відтворення лісу і на відновлення корисних соціальних та екологічних функцій лісу, які внаслідок вирубок понесли відповідні втрати. Встановлено, що для забезпечення екологічно безпечного функціонування лісових екосистем у процесі експортної діяльності лісогосподарських підприємств фінансові надходження від реалізації експортної продукції повинні повністю компенсувати виробничі втрати (вилучені деревинні ресурси), а також втрати соціальних і екологічних функцій лісу. Систематизовано еколого-економічні фактори, які впливають на безпеку експортної діяльності лісогосподарських підприємств, а також проаналізовано величину і характер цього впливу. Запропоновано та обґрунтовано методику оцінювання рівня екологічної безпеки експортної діяльності, яка базується на розрахунку коефіцієнта рівня екологічної безпеки підприємства. Ця методика передбачає здійснення комплексного оцінювання безпеки експортної діяльності показниками, що враховують ступінь екологічної загрози від виробничого навантаження на лісові екосистеми в процесі виробництва лісопродукції на експорт і ступінь навантаження від експортної діяльності на соціальні та екологічні функції лісу. Запропонована методика розрахунку рівня екологічної загрози від експортної діяльності лісогосподарських підприємств з урахуванням впливу зазначених факторів дає змогу оцінити стан еколого-економічної безпеки експортної діяльності цих підприємств. Така оцінка слугуватиме передумовою для розроблення та прийняття підприємством необхідних управлінських рішень для підвищення ефективності експортної діяльності на засадах сталого розвитку. Запропоновану методику можна використати для оцінювання стану еколого-економічної безпеки експортної діяльності підприємств суміжних галузей національного господарства для прийняття ними адекватних управлінських рішень.

В статті викладено результати аналізу можливостей подальшого розвитку птахофабрик з урахуванням існуючого потенціалу та проблем сучасного птахівничого бізнесу. Проведено моніторинг показників продуктивності кросу Ломанн в умовах ПрАТ «Полтавська птахофабрика». Визначено рівень продуктивності курей-несучок та ефективність використання двох ліній кросу Ломанн ЛСЛ Лайт та Ломанн Браун. У період яйцекладки кури-несучки кросу Ломанн Браун зберігали високі адаптивні і продуктивні якості. Попри добру адаптацію до інтенсивної системи утримання та використання, птиця кросу Ломанн ЛСЛ Лайт мала нижчий показник збереженості на 2 % в порівнянні з показником життєздатності курей кросу Ломанн Браун. Дослідження показали, що крос Ломанн ЛСЛ Лайт швидко виходить на пік яйцекладки (91,4 %) і зберігає високу продуктивність до кінця її використання. Саме кури цього кросу в кінці продуктивного періоду зберігали достатню яйценесучість на рівні 69,1% і цей показник перевищував такий у кросу Ломанн Браун на 3,6 %. В кінці продуктивного періоду птиця саме цього кросу зберегла яйценесучість на рівні 69,1 %, що перевищує цей показник порівняно з птицею кросу Ломанн Браун на 3,6 %. Проте середня маса яєць одержаних від кросу Ломанн ЛСЛ Лайт була нижчою, в порівнянні з середньою масою яєць отриманих від кросу Ломанн Браун. Слід зазначити, що гібридна птиця кросу Ломанн Браун інтенсивно росла і вже в кінці яйцекладки мала живу масу на рівні стандарту кросу, так по закінченні продуктивного періоду жива маса несучок кросу Ломанн Браун була на рівні 1880,9 г, в той час, як маса курей кросу Ломанн ЛСЛ Лайт лише 1629 г. Однак, птиця кросу Ломанн Браун динамічно нарощувала живу масу, і в кінці продуктивного періоду мала достатньо високу вагу. Так в кінці яйцекладки жива маса курей кросу Ломанн ЛСЛ Лайт була на рівні 1629 г, в той час, як кури – несучки кросу Ломанн Браун мали живу масу – 1880,9 г. Встановлено, що витрати на корми, а відповідно і собівартість виробництва продукції, у кросу Ломанн ЛСЛ Лайт значно нижчі ніж у кросу Ломанн Браун. Зазначені показники вказують на те, що використання курей-несучок кросу Ломанн ЛСЛ Лайт в умовах ПрАТ «Полтавська птахофабрика» більш ефективне порівняно з птицею кросу Ломанн Браун.

Стратегічним завданням Уряду нашої держави є стабілізація економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва на основі його глибокої модернізації. Однак заплановане створення в різних регіонах України нових технологічних укладів, модернових виробництв, перспективних секторів економіки неможливе без наявності компетентних кваліфікованих робітників, яких покликана готувати система професійно-технічної освіти. Саме тому ця система потребує державної підтримки й інвестицій в напрямі модернізації усіх її підсистем, приведення у відповідність до вимог сучасного енергоефективного виробництва.У зв’язку з цим, актуальним є оновлення змісту і засобів професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, спрямованих на оволодіння сучасними виробничими технологіями, що уможливлять їх здатність працювати на високотехнологічному обладнанні, використовувати в професійній діяльності енергоефективні матеріали.Зазначимо, що проблема заощадження енергетичних ресурсів України обговорюється політиками, науковцями, роботодавцями протягом 16 років. Однак у професійно-технічній освіті і до сих пір відсутні навчальні дисципліни, які б забезпечували формування у молодих робітників культури енергоефективної діяльності.З огляду на це в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України було започатковано новий напрям досліджень, що стосується впровадження питань енергоефективності у первинну професійну освіту і професійне навчання кваліфікованих робітників на виробництві. Створений з цією метою Центр енергоефективності спрямовував свої зусилля на розробку інноваційного навчального курсу «Основи енергоефективності».Підґрунтям створення цього навчального курсу стали результати аналізу практики діяльності підприємств галузей народного господарства, в тому числі й будівельної, а також змісту навчальних планів і програм за якими здійснюється підготовка кваліфікованих робітників.Виявилося, що на підприємствах гальмується забезпечення заходів щодо: впровадження енергозберігаючих технологій, енергоефективного обладнання; зменшення енергоємності продукції; скорочення витрат ресурсів; контролю й управління витратами паливно-енергетичних ресурсів; участі робітничих кадрів у планових заходах підприємств з енергозбереження.Аналіз змісту професійно-технічної освіти показав, що недостатньою є популяризація і пропагування економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження серед учнівської молоді ПТНЗ і виробничого персоналу підприємств. Було запропоновано до змісту професійного навчання кваліфікованих робітників вводити навчальний матеріал з енергоефективних технологій. Наприклад, для фахівців будівельного профілю доцільно вводити навчальний матеріал, що стосується комплексних енергосистем, вітроенергетики, сонячної енергетики, гідроенергетики, біоенергетики, геотермальної енергетики тощо. Цінною навчальною інформацією для учнів ПТНЗ є сучасні технології будівництва будинків із низькою енергетичною потребою, будинків типу «нуль енергії», будинків «плюс», пасивних будинків тощо.Енергозберігаюче будівництво потребує від кваліфікованих робітників широких компетенцій і знань інтегрованого характеру стосовно: будівельної фізики, систем опалення, вентиляції та акліматизації, технологій сонячної енергії, енергозберігаючої техніки тощо.Розуміючи, що енергозбереження є важливою народногосподарською проблемою, а отже має ґрунтуватися на науковій основі з використанням системного підходу, методів моделювання економічної доцільності використання енергоефективних технологій, матеріалів і обладнання у виробництві, а також альтернативних джерел енергії відбір змісту навчального курсу «Основи енергоефективності» здійснювався з урахуванням досягнень фундаментальної та галузевих наук. У даному випадку підґрунтям відбору змісту навчального матеріалу, що розкриває потенціал енергоефективності й енергозбереження слугували об’єкти, поля й види професійної діяльності кваліфікованого робітника будівельного профілю.У структуруванні навчального матеріалу використовувався модульний підхід, що дозволило утворити п’ять модулів:Загальний, у якому розглядаються питання щодо необхідності енергоресурсів для забезпечення якісного життя як окремої людини, так і суспільства в цілому; обґрунтовується актуальність розв’язання проблеми підвищення енергоефективності на основі економного використання енергоресурсів.Галузевий, у якому розглядаються характерні особливості енергоспоживання в галузі й, відповідно, розв’язання проблем заощадження енергоресурсів.Виробничий, у якому питання підвищення енергоефективності вирішується на рівні підприємства.Професійний, у якому питання підвищення енергоефективності вирішуються в межах професійного поля діяльності, на робочому місці.Побутовий, у якому розглядаються питання енергозбереження в побуті (в умовах ПТНЗ, дома).На вивчення цього курсу розробники відвели 20 годин, з них 6 годин на лабораторно-практичні роботи.Вивчення кваліфікованими робітниками будівельного профілю навчального курсу «Основи енергоефективності» сприятиме формуванню у них енергозберігаючої свідомості, активної громадянської позиції щодо прийняття екологічно й енергетично грамотних рішень у професійній діяльності.

В сьогоденні питання всебічної оцінки природних ресурсів залишаються найменш вивченими. Відповідно цьому важливим та актуальним є питання економічної оцінки природних ресурсів, виступає основою ціни на природні ресурси, що дає можливість розглядати їх як одну із форм капіталу і брати участь у товарно-грошових відносинах. Об’єктивна необхідність оцінки обумовлюється дією загальних економічних законів, їх роллю та змістом у процесі виробництва незалежно від будь-якої суспільної формації, а ступінь цієї необхідності – рівнем та характером розвитку матеріального виробництва. Економічна оцінка природних ресурсів є результатом економічних розрахунків, на основі яких визначається прогноз цінності окремих компонентів природи. Вона має безперечний вплив на формування структури економіки, вибір заходів, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, формування соціально-економічних, науково-технічних програм розвитку підприємства, регіонів, країни. Економічна оцінка також забезпечує стратегію розвитку окремого підприємства від формування затрат до розподілу прибутку, з її допомогою формуються відносини на ринку природних ресурсів та ін. Оскільки природні ресурси є основою суспільного виробництва, то економічна оцінка відіграє роль у формуванні всіх економічних зв'язків суспільного виробництва, виконує планово облікову і стимулюючу функції і в цьому контексті, безумовно, є економічною категорією. Об’єктами оцінки вартості природних ресурсів можуть бути: запаси природних ресурсів; природні об’єкти, що перебувають у власності, а також різні права, пов’язані з їхнім використанням оренда, концесія, право забудови, екосистемні послуги й екологічні блага функції, що виконуються природними об’єктами екологічний збиток. Відомі дві концепції економічної оцінки природних ресурсів: витратна, яка визначається за критерієм витрат на освоєння і використання нових ресурсів, і рентна – за критерієм народногосподарського ефекту ренти. Основа утворення ренти – якісні відмінності природних ресурсів. Економічною основою її існування, як відомо з теорії рентних відносин, є монополія держави на експлуатацію кращих за якістю природних ресурсів. За одних і тих же засобів виробництва і технологічних рішень праця у кращих умовах є більш продуктивною.

У даний час зростає інтерес до відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Незважаючи на це, в енергетичних системах високої продуктивності переважно використовуються вугілля, нафта, природний газ, а також енергія, що виробляється гідроелектростанціями та атомними електростанціями. Перші три джерела сформували так звану вуглецеву енергетику, якій притаманні два основні недоліки: обмеженість ресурсів та збільшення викидів СО2 у навколишнє середовище, незважаючи на вимоги Кіотського протоколу. Більшість ВДЕ характеризуються нерівномірним виробництвом та споживанням енергії, тому необхідно забезпечувати також її зберігання. Можна зауважити, що чим більше виробляється електроенергії вітру і сонця, тим сильніше виявляється потреба в системах накопичення і зберігання цього виду енергії. Сприятливим фактором для впровадження ВДЕ при цьому є різке зниження вартості одиниці встановленої потужності, яка включає в себе експлуатаційні і капітальні витрати. У статті розглядаються відносно нові типи ВДЕ, які дають змогу зберігати енергію у вигляді води (PSHE), компримованого повітря (CAES) та кріогенних рідин – повітря та азот (CES). За допомогою цього способу можна реалізовувати всі процеси виробництва, розподілу, зберігання та застосування електричної енергії у різні періоди часу. Розглянуто питання створення ефективного обладнання для тривалого зберігання тепла, що виробляється з електроенергії, яка виробляється сонячними панелями та вітрогенераторами. Тепло, яке отримується у такий спосіб, можна довго зберігати у теплоізольованих контейнерах, що заповнюються базальтовою крихтою. Актуальність цих досліджень підтверджується міжнародним енергетичним агентством: «ВДЕ вже є другим за величиною джерелом електроенергії у світі, але їх використання все ще необхідно прискорювати, якщо ми хочемо досягти довгострокових цілей у галузі клімату, якості повітря та доступу до енергії»

Мета. Проаналізувати та зробити відбір основних показників якості для дослідження конкурентоспроможності промислової продукції (на прикладі синтетичних шкір). Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Результати. У ринковій економіці вирішальним чинником комерційного успіху товару є конкурентоспроможність. Це багатоаспектні поняття, що означають відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки за своїми технічними, економічними, естетичними характеристиками, але і за комерційними та іншими умовами його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більше того, важливою складовою якості та конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за період експлуатації виробу. Синтетичні шкіри створюються у галузі виробництва як продукти праці, функціонують у сфері обігу і реалізації як товари і задовольняють різні потреби населення у сфері споживання як предмети споживання. На різних стадіях життєвого циклу можуть бути виділені різні властивості синтетичних шкір, але для споживача найбільше значення мають корисні властивості синтетичної шкіри, якими вона наділена як предмет споживання і які визначають її споживну якість. Встановлено, що найбільш важливими споживними властивостями синтетичних шкір, які впливають на якість і конкурентоспроможність є функціональні, ергономічні, естетичні, властивості безпеки і надійності. Наукова новизна. проведений відбір основних показників якості для дослідження конкурентоспроможності промислової продукції (на прикладі синтетичних шкір). Практична значимість. Встановлено, що показники якості, які впливають на конкурентоспроможність синтетичних шкір залежать від багатьох факторів і потребують детального вивчення, особливо це стосується впливу технології виробництва.

У статті звертається увага не те, що у сучасних соціально-економічних, політичних, ринкових умовах все більше зростає роль суб’єктів цивільних відносин, а саме фізичних осіб-підприємців, що зумовлено низкою об’єктивних причин. Економічна ситуація в країні сприяє утворенню та реєстрації суб’єктів того чи іншого виду підприємницької діяльності. Фізичним особам-підприємцям відводиться особливе місце в економічній системі будь-якої країни, оскільки вони є одним із найбільш високоефективних інструментів, що сприяють просуванню економіки, адже, вирішуючи проблему трудової зайнятості населення, індивідуальне підприємництво сприяє, зокрема, сталому розвитку як окремого регіону, так і держави загалом. Таким чином, розвиток фізичних осіб-підприємців є вкрай важливим і актуальним для України з кількох причин. По-перше, ФОП – це джерело створення нових робочих місць. По-друге, розвиток ФОП – важливий напрям структурної перебудови економіки. Гнучкість, висока адаптивність, ефективність роблять ФОП важливим партнером великих підприємств, з одного боку (через субконтрактацію або аутсорсинг), з іншого боку, їх розвиток сприятиме скороченню частки промислової сфери та/або його перебудові, а також зростанню сфери надання послуг. По-третє, успішний розвиток ФОП – важливе джерело формування дохідної частини місцевих та державного бюджетів за одночасного скорочення витрат на підтримку наявної, часто неефективної структури виробництва й зайнятості. По-четверте, розвиток ФОП сприяє зростанню реальних доходів населення, формуванню середнього класу, зниженню утриманських настроїв в суспільстві, зростанню самозайнятості, скороченню відтоку висококваліфікованих фахівців (трудової міграції) в країни зарубіжжя. Виконавча й законодавча влада усвідомлює важливість такого напряму в розвитку країни, як поліпшення середовища для функціонування ФОП. Останнім часом прийнято низку нормативних документів, покликаних полегшити часові та фінансові витрати ФОП на реєстрацію та отримання окремих видів дозволів. Незважаючи на різноманіття нормативно-правових актів, що регламентують питання реєстрації ФОП, багато питань у цій галузі на законодавчому рівні досі недостатньо відрегульовані, є очевидні прогалини в законодавстві, а також суперечливість законодавчих норм. Зокрема, необхідно відзначити проблематику відсутності або неповноти правових норм у галузі регулювання відносин у сфері реєстрації ФОП.

Робота виконана в умовах молочно-товарного комплексу «Вільшанське» Двурічанського району, Харківської області в 2018-2019 роках, де створено зразковий добробут для 500 корів української чорно-рябої молочної породи. У якості об’єктів для проведення досліджень використовували два доїльні роботи фірми «GEA» (Німеччина), які обслуговують 120 корів та ферма на 380 корів, яка в 2011 році була реконструйована на безприв’язне боксове утримання корів і їх годівлю з кормового столу, а напування – з типових групових поїлок. Для доїння корів основного стада використали доїльний блок типу «Ялинка» Euroclass 2х12. Впровадженню доїльних роботів має передувати переведення молочного комплексу на ефективну промислову технологію, яке забезпечить молочну продуктивність корів на рівні 10 тис. кг/рік за рентабельності його виробництва 35-50%. Першочерговою задачею є створення власної повноцінної, стабільної кормової бази на основі пріоритетних кормових культур з метою виробництва з розрахунку на 1 корову, в середньому, 116 ГДжОЕ та організація цілорічно однотипної годівлі кормовими сумішками, складеними за деталізованими нормами годівлі високопродуктивних корів з витратою на 1 ц молока в межах 1,12 ГДж ОЕ, у тому числі за рахунок концентрованих кормів 580-638 МДжОЕ. Система вирощування ремонтних телиць має забезпечувати середньодобові прирости їх маси 800 г за весь період вирощування, в тому числі до 6-ти міс. – 890 г, до року – 800 г, старше року – 810 г з витратою кормів на 1 кг приросту маси не більше – 74,24 МДжОЕ, в тому числі концентрованих кормів – 24,36 МДжОЕ. Застосування доїльних роботів не забезпечує підвищення середньодобових надоїв молока у корів, але сприяє зменшенню затрат людської праці, а їх вузька особливість – невідповідність тривалості часу доїння і тривалості часу споживання виділеного комбікорму, що треба мати на увазі і вносити відповідні корективи. Система управління стадом, яка використана на молочно-товарному комплексі «Вільшанське» забезпечує ефективність використання доїльних роботів за рівня продуктивності корів у 2018 році, в середньому 10556 кг та рентабельності його виробництва у межах 34,4-43,7% і окупності доїльних роботів 3 роки і 10 місяців.

Визначено поняття експлуатаційних витрат в енергетиці. Докладно розглянуто оцінку складових сумарних експлуатаційних витрат: паливної статті; складової собівартості за заробітною платою; амортизаційної складової витрат; інших витрат. Надано визначення поняття структури. Проанализовано структуру витрат на виробництво енергії для різних енергетичних об’єктів: ТЕС, АЕС, ТЕЦ, ГРЕС і ГЕС.

Недавно, експерти Всесвітнього економічного форуму спільно з консалтинговою компанією Deloitte представили доповідь про можливий вплив штучного інтелекту (ШІ) і машинного навчання (МН) на світ фінансів [1]. Автори вивчили різні сценарії того, як ШІ і машинне навчання можуть бути застосовані на практиці в майбутньому і до яких наслідків це може призвести. Відзначається, що ШІ змінить набір характеристик, якими повинен буде володіти успішний бізнес в сфері фінансів. Якщо раніше успішність багато в чому залежала від обсягу портфеля активів, то в майбутньому у виграші будуть залишатися, перш за все, компанії з найбільшою базою даних. ШІ необхідно якомога більше знань для підвищення ефективності. На місце «масового виробництва», тобто вироблення стандартних пакетів послуг і їх поширення серед клієнтів, прийде більш персоналізований підхід. Він стане можливий, знову ж таки, завдяки ШІ. Можуть зникнути банківські рахунки в традиційному вигляді. На зміну рішенням людини про те, як витрачати свої заощадження, може прийти алгоритм, який буде автоматично розподіляти кошти клієнта. Все це буде засновано на автоматичному аналізі великого обсягу даних про всі фінансові можливості і обов'язки клієнта.Очевидно, що спектр професій схильний до змін під впливом часу і моди. Це в повній мірі стосується і фінансової сфери. У 2001 році всі були захоплені вивченням ринку акцій інтернет-компаній. У 2006 році на гребені хвилі були фахівці з аналізу забезпечених боргових зобов'язань. До 2010 року стали затребувані кредитні трейдери. У 2014 році з'явилися комплаенс-фахівці. І ось, до 2017 року незамінними стали експерти в сфері машинного навчання і великих даних. Аналітики оанку J.P. Morgan під керівництвом Марко Колановіча і Раджеша Крішнамачарі випустилиоб'ємну доповідь про використання Big Data і машинного навчання у фінансовій галузі [2]. Його автори стверджують, що технологи машинного навчання будуТь відігравати ключову роль у розвитку фінансових ринків. Біржові аналітики, портфельні керуючі, трейдери і директори з інвестицій - всі повинні освоїти науку великих даних. Інакше вони залишаться без роботи, кажуть автори дослідження. Традиційні джерела інформації - щоквартальні звіти і рівень ВВП - більше не актуальні. Ті, хто володіють інструментами Big Data скоро будуть здатні передбачати всі ці показники ще до виходу звітів. Приклади використання машинного навчання (МН) в банківській галузі ясно вказують на те, що провідні банки США сприймають ШІ і МН дуже серйозно. Постійно зростаючі доходи гігантів на кшталт JPMorgan Chase, Wells Fargo, Bank of America, Citibank та ін. показують, що це правильний напрямок і впровадження банківських послуг за допомогою рішень МН - це те, як індустрія повинна розвиватися в майбутньому [3]. Відзначимо нарешті ще одну знакову подію, яку очікує фінансовий світ. Найближчим часом буде укладена найбільша в історії угода, пов'язана з штучним інтелектом. Агентство S&P купує компанію Kensho за $550 млн. Цей стартап придумав Google для здійснення вдалих капіталовкладень.