Academic literature on the topic 'Рівні інфляції'

Розглядаючи інвестиційні рішення щодо певного бізнесу в країні (у тому числі й інвестиційної компанії), актуальним питанням бачимо рівень його інвестиційної ефективності з урахуванням альтернативності та рівня знецінення національної валюти або інфляції. Мета роботи – визначення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності українського бізнесу з урахуванням альтернативності та особливостей національної валюти, недосягнення якої робить український бізнес інвестиційнонедоцільним у довгостроковій перспективі. Запропоновано метод визначення такого мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності, що передбачає розрахунок суми середньорічного зростання фондового індексу, обраного якнайкраща інвестиційна альтернатива, середньорічного розміру дивідендів за відповідним фондовим індексом та середньорічного знецінення національної валюти порівняно з валютою відповідного фондового індексу. Визначено, що рівень знецінення національної валюти в Україні в порівнянні з доларом США перевищував офіційний темп інфляції, саме тому в наведеному методі до розрахунку брався середньорічний темп знецінення національної валюти. Як найкращу альтернативу фінансових інвестицій визначено фондовий індекс США S&P-500, а отже, й інвестиції в акції корпорацій, що входять до структури цього індексу. З урахуванням специфіки національної валюти та альтернативності інвестицій для України визначено мінімальний рівень інвестиційної ефективності використання капіталу суб’єктами господарювання на рівні 26,68 %. Цей розмір ставки процента (а саме: 26,68 %) слід використовувати для оцінювання доцільності інвестиційних проєктів в Україні шляхом визначення класичних показників: чистий приведений дохід (NPV), внутрішня норма дохідності (IRR), індекс дохідності (PI), приведений термін окупності (DPB). До того ж на українських підприємствах розмір рентабельності активів та рентабельності власного капіталу має бути не нижчим за 26,68 %. Визначено, що середньостатистичне підприємство в Україні не відповідає умовам щодо досягнення мінімальнонеобхідного рівня рентабельності активів та рентабельності власного капіталу в розмірі 26,68 %. Лише окремі суб’єкти господарювання в країні виконують цю умову, а більшість із них – лише за показником рентабельності власного капіталу. Українським інвестиційним компаніям для збереження та примноження капіталу інвесторів доцільніше в більшості випадків інвестувати кошти в акції провідних світових корпорацій, що входять до структури американського фондового індексу S&P-500, ніж у підприємства своєї країни. Високий рівень інфляції в країні визначено як важливий чинник, що негативно впливає на ефективність бізнесу в Україні, особливо на діяльність промислових підприємств із суттєвим виробничим циклом. Крім знецінення активів суб’єктів господарювання, інфляція спричиняє явище сплати податку з умовно нульового рівня ефективності. За умов урахування такого оподаткування в Україні мінімальнодопустимий рівень інвестиційної ефективності бізнесу становить 29,64 %. Умовно нульовий рівень ефективності бізнесу досягається, коли рентабельність активів суб’єкта господарювання дорівнює середньорічному темпові знецінення національної валюти. Чим більший рівень інфляціїв країні, тим більше податків сплачується за умовно нульового рівня ефективностій тим вищим є значення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності бізнесу пропорційнодо ставки податку на прибуток та середньорічного рівня знецінення національної валюти. Наявність українівисокого рівня інфляції та податку на прибуток створює умови витоку інвестиційного капіталу до інших країн.

У статті досліджено питання взаємозв’язку між такими показниками, як безробіття та інфляція, та виявлено напрям зазначеного зв’язку. Проведено аналіз рівня безробіття в Україні, досліджено його структуру, визначено чинники, що впливають на показник. Досліджено рівень інфляції. Зроблено висновки щодо співвідношення цих показників в Україні. Проведено аналіз показників безробіття та інфляції у Греції як країні, що має найвищі темпи безробіття та найнижчі теми приросту інфляції серед країн Європи. Аналогічний аналіз проведено в Туреччині, яка останні роки має досить високі показники інфляції. Виявлено, що рівень зв’язку між безробіттям та інфляцією у зазначених країнах досить суттєвий. Зроблено висновок, що напрям взаємозв’язку між рівнем безробіття та рівнем інфляції залежить від співвідношення між даними показниками.

У статті досліджуються питання доцільності розширення конституційних функцій центрального банку, у тому числі і Національного банку України. Зазначається, що протягом останніх років центральні банки відчувають тиск з боку державних органів влади щодо необхідності доповнення основної конституційної функції банку з стримування інфляції політично вмотивованими цілями, а саме – забезпеченням економічного зростання та максимальної зайнятості. Наголошується на тому, що розширення конституційних функцій ЦБ може послабити його спроможність підтримувати стабільність цін. Підсумком дослідження є те, що, по-перше, центральні банки не можуть збільшувати випуск товарів та послуг, знижувати безробіття або впливати на будь-який інший показник у середньостроковій та довгостроковій перспективі без зростання рівня інфляції. По-друге, економічні агенти враховують очікування майбутніх подій, коли приймаютьрішення про споживання та інвестиції, встановлення заробітних плат та цін. Якщо вони очікують високу інфляцію, витрати на її зниження можуть бути великими, оскільки ЦБ доведеться стискати грошову пропозицію на фоні зростаючих цін. Отже, інфляція – це єдина змінна, на яку у довгостроковому періоді може впливати центральний банк, тому сьогодні недоцільно розширювати конституційні функції НБУ.

Анотація. Об’єктом дослідження виступають процеси регулювання ліквідності банків. Ліквідність банківської системи визначає і рівень ефективності діяльності банків, і їхню спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання. Сьогодні забезпечення ліквідності банків є однією із ключових проблем функціонування банківської системи України. Регулювання ліквідності банківської системи — одна із трьох сфер монетарного регулювання, тому дослідження теоретичних та практичних особливостей регулювання банківської ліквідності на макро- і мікрорівні є актуальним сьогодні. У процесі дослідження проаналізовано динаміку рівня ліквідності як для банківської системи України, так і для окремого банку (АТ «БАНК ФОРВАРД») на основі різних показників, що використовуються Національним банком України. Було виявлено наявність надлишкової ліквідності та необхідність її зниження. Запропоновано перелік заходів щодо зниження ліквідності, які можуть бути застосовано на макро- і мікрорівні. Удосконалення регулювання ліквідності банківської системи має відбуватися відповідно до вимог нового режиму монетарної політики — відповідно до вимог та умов інфляційного таргетування. Схематично підхід до оптимізації регулювання ліквідності банківської системи можна представити як два етапи. На першому етапі має відбутися перехід від домінуючого використання операцій постійного доступу, що має місце сьогодні, до дискреційної монетарної політики, що передбачає стимулювання кредитування економіки та підтримання ліквідності на оптимальному рівні. На другому етапі базовою ціллю є стабілізація інфляції відповідно до таргету і сприяння стійким темпам економічного зростання. Також у дослідженні зазначено, що з метою регулювання ліквідності банківської системи під час різних фаз фінансового циклу доцільно застосовувати різні інструменти і наведено перелік актуальних сьогодні інструментів. За умови реалізації загроз регулюванню банківської ліквідності доцільно зосереджуватися на заходах мікрорівня, стимулюючи банки до самостійного збалансування рівня їхньої ліквідності. Ключові слова: банк, ліквідність, банківська система України, макрорівень, мікрорівень, заходи. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 2; бібл.: 28.

Міграційні процеси в світі набирають обертів. Про це свідчать численні доповіді, прийняття стратегічних документів на рівні країн тощо. Водночас замало уваги приділяється аналізу впливу грошових переказів мігрантами в Україну, їхня роль у зміцненні економічних засад функціонування суспільства, зокрема становлення господарського правового порядку. Метою статті є більш глибокий аналіз сучасної правової політики України, дефек ти у творенні та реалізації якої обумовлюють незначний рівень реалізації заходів із державного прогнозування впливу грошових переказів мігрантів на економічний та соціальний розвиток країни. В умовах погіршення стану вітчизняної економіки, сальдо платіжного балансу країни, зниження рівня життя українців та посилення еміграційних процесів, цей вид фінансових інвестицій має справляти позитивний вплив на сталий розвиток держави-реципієнта. Сучасні дослідження надають неоднозначні результати такого взаємозв’язку зі сталим розвитком країни. Все більше даних свідчать про пастку грошових переказів, яка, навпаки, призводить не тільки до зниження темпів зростання, а й до ще більшого посилення еміграційних процесів. Зважаючи на неоднозначний вплив такого виду інвестицій на сталий економічний розвиток та з метою мінімізації можливих негативних наслідків від збільшення або, навпаки, скорочення їхньої кількості, державні органи мають здійснювати оцінку, прогнозування означених процесів та розробку стратегічних планів щодо них. Утім, сьогодні механізм застосування такої форми управління економікою є недосконалим. Перекази громадян значно перевищують обсяг прямого інвестування та становлять загрози для сталого економічного розвитку країни. А тому вирішення назрілих проблем у різних секторах економіки України має здійснюватися на програмно-прогнозній основі з урахуванням стратегічного курсу розвитку держави. З метою удосконалення законодавства у цій сфері доцільно доповнити його положеннями, які визначали б перелік учасників прогнозування, та розроблення програм економічного і соціального розвитку. Важливого значення у попередженні негативного впливу грошових переказів також набувають комплексні заходи, зокрема щодо підвищення якості матеріальної інфраструктури, вдосконалення системи освіти і скорочення витрат на ведення бізнесу, підвищення конкурентоспроможності галузей, які стикаються з іноземною конкуренцією. Монетарна політика Центрального банку України може відігравати активну роль у стимулюванні створення нових підприємств завдяки впровадженню пільгових кредитних програм, зокрема й шляхом спрямування переказів у відповідні галузі. Доцільним також є перегляд умов режиму таргетування інфляції та ефективне розподілення бюджетних коштів.

Статтю присвячено проблемі науково-теоретичної та соціально-практичної рефлексії поняття інформаційної безпеки та його співвідношення із суміжними поняттями соціології безпеки як галузевої соціологічної теорії. Автором зроблено висновок про те, що розгляд суспільства в структурному функціоналізмі передбачає розуміння інформаційної екологічності в аспекті виконання чотирьох засадничих функцій: 1) функції адаптації (adaptation), яка змістовно співпадає із виробництвом матеріальних благ та послуг шляхом використання природних ресурсів середовища. З точки зору інформаційної екології, визначенням якої автор цієї статті буде надалі оперувати, інформаційна екологічність економічної інформації може оцінюватись з точки зору її впливу на відповідні макроекономічні процеси та результати економічної життєдіяльності: обсяги виробництва та ВНП, показники безробіття, індекси цін та інфляції тощо; 2) функція ціледосягнення (goal attainment), яка залежить від культурного консенсусу, що визначається на рівні ідеології. Це випливає з того, що консенсус між ключовими політичними акторами досягається, передусім, на платформі відповідної ідеології. В ідеології відповідні суб’єкти можуть впроваджувати стандарти оцінювання інформації з точки зору її інформаційної безпечності / небезпечності; 3) Функція інтеграції (integration), котра забезпечується дотриманням інформаційної екологічності в сфері соціальної моралі та права. Соціальна мораль є складником культурної системи, в якій впроваджуються критерії вирізнення належного / неналежного. З іншого боку, право дозволяє формалізувати зазначені критерії у вигляді кодексів стандартизованих поведінкових приписів (прескрипцій), які уможливлюють уніфікацію соціальної поведінки. Наголошено, що від інформаційної безпеки залежить як стан моральної, так і правової регуляції соціальної поведінки; 4) функція підтримання ціннісних зразків (latency), яка передбачає збереження і підтримання основних цінностей суспільства. Автором констатовано, що для такого збереження і підтримання є необхідним встановлення вищих цензурних фільтрів аксіосфери, проходження інформації через які дає можливість її відтестовування на предмет потнеційної користності / шкідливості для інших соціальних підсистем, інституцій, спільнот та осіб.

У статті розкрито сутність інфляції під час здійснення ринкових відносин суб’єктів економічної діяльності, зокрема підприємств, де визначається ступінь впливу на економічну ситуацію, отримання грошових коштів у процесі товарообігу на товарних ринках, розкрито класифікацію рівнів інфляції тощо. Особливу увагу приділено методиці визначення інфляційних процесів, на підставі якої здійснено розрахунки рівнів інфляції і її впливу на економіку України за два останні роки. На основі поширених форм бухгалтерської звітності проведено аналіз впливу інфляції на фінансовий стан і результати діяльності підприємства, а також на його рівень рентабельності, що висвітлює процес зростання та приросту цін на продукцію порівняно з обсягами її реалізації. Застосована у цій статті методика має велику практичну цінність для вітчизняних і зарубіжних підприємств.

У статті аналізуються проблеми вітчизняної системи державного пенсійного страхування. Зокрема, на прикладі Пенсійного фонду України (ПФУ), методом математичного моделювання досліджується вплив певних макроекономічних, демографічних та фінансово-економічних чинників на формування доходної частини бюджету ПФУ. Встановлено, що в якості визначальних параметрів, змінам яких має приділятися особлива державна увага при прогнозуванні доходної частини Пенсійного фонду України, виступають такі ендогенні показники: динаміка середньомісячної заробітної плати та рівень інфляції (макроекономічні показники), розмір єдиного страхового внеску, що розподілений на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (фінансово-економічний показник), чисельність зайнятого населення (демографічний показник). Здійснено перевірку наявності мультиколінеарності між обраними факторними змінними за допомогою тесту Фаррара-Глобера. Доведено, що оскільки між факторними змінними немає високого ступня кореляції, то етап параметризації доцільно здійснити за допомогою методу найменших квадратів (МНК). На базі побудованої економетричної моделі множинної регресії було встановлено, що при збереженні середнього розміру заробітної плати темп росту доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,41 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту величини єдиного внеску, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні тарифів страхових внесків для роботодавців у фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування України темп зростання доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,73 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні кількості зайнятого населення темп росту доходної частина бюджету Пенсійного фонду України становить 0,86 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу росту величини єдиного внеску, рівня інфляції).

Значення і роль банківської системи визначаються насамперед принциповими змінами в національній економіці. Політика НБУ спрямована на досягнення встановленого рівня інфляції, підтримку стійкості національної валюти і посилення стабільності банківської системи. Цілями грошово-кредитної політики є досягнення макроекономічної стабілізації, дотримання передбачених темпів інфляції, забезпечення стабільності курсу національної валюти, досягнення врівноваженого платіжного балансу, створення умов для позитивних структурних зрушень, подолання кризових явищ в економіці в умовах сталого розвитку. Забезпечити стабільність національної валюти можна лише за умови стійкості функціонування банківської системи. Найважливіше завдання банківського менеджменту полягає у тому, щоб у межах виробничо-господарської цільової системи знайти оптимальне співвідношення між прибутком, ризиком і ліквідністю. Для успішного функціонування банку і забезпечення його стійкості в умовах глобалізації важливим є розроблення відповідної стратегії управління ризиком. Мета процесу управління ризиками полягає в обмеженні чи мінімізації рівня ризику.