Academic literature on the topic 'Рівень стресостійкості'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Рівень стресостійкості.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Рівень стресостійкості"
1
КУДІНОВА, Маргарита. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНІВ СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 4 (53) (May 12, 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.7.
Full textAbstract:
Актуальність емпіричного дослідження стресостійкості студентів з особливими освітніми потребами обумовлюється тим, що на сьогодні не існує єдиної системи визначення рівня стресостійкості студентів, не визначені чіткі критерії та показники стресостійкості. Мета даної статті – визначити рівні стресостійкості студентів з особливими освітніми потребами; здійснити порівняльний аналіз стресостійкості студентів з особливими освітніми потребами та здорових студентів. У результаті дослідження виділено два критерії стресостійкості студентів з особливими освітніми потребами: особистісний (внутрішній) та соціальний (зовнішній). Показниками сформованості критеріїв визначено нервово-психічну стійкість, домінуючий стан, загальну стресостійкість, стресостійкість у навчальній діяльності, суб’єктивнє переживання щастя, стан фрустрації та життєстійкість. Доведено, що стресостійкість студентів з ООП обумовлена їх соціальною ситуацією розвитку та умовами життєдіяльності. Встановлено, що такі студенти характеризуються нижчим рівнем нервово-психічної стійкості, більш пасивним ставленням до ситуації стресу, зниженим тонусом, неспокоєм, більшою мінливістю емоційного тону, негативним образом себе у порівнянні зі здоровими студентами. Підтверджено, що більшість студентів з ООП мають низький рівень стресостійкості, нижчий рівень суб’єктивного почуття щастя, більш виражені стани фрустрації у стресі, нижчий рівень життєстійкості, ніж здорові студенти.
2
Римик, В. "РІВЕНЬ СТРЕСОСТІЙКОСТІ КУРСАНТІВ 1-3 КУРСІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 91–95. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.11.
Full textAbstract:
У нашому дослідженні було визначено рівень стресостійкості курсантів Національної академії внутрішніх справ першого, другого та третього років навчання. Метою роботи було визначити рівень стресостійкості під час навчання в закладі вищої освіти майбутніх поліцейських. У дослідженнях були використані теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. У процесі дослідження було показано динаміку показників стресостійкості від першого до третього року навчання. Результати дослідження свідчать, що на другому та третьому курсах курсанти мають граничний та високий рівень стресостійкості (відповідно 21,74% і 65,22%), а на першому курсі 30% курсантів мають низький рівень стресостійкості. Здебільшого недостатній рівень стресостійкості в курсантів першого курсу пов’язаний зі зміною умов життя та навчання, з погіршенням стану здоров’я, відмовою від старих звичок та режиму дня, зміною фінансового становища. Курсанти старших курсів мають кращу фізичну готовність до професійної діяльності, проходили практичні навчання, мають мотивацію, що і пояснює їхній високий рівень стресостійкості.
3
Авраменко, М. В. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ПІДПРИЄМЦІВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ СФЕРИ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 3 (February 17, 2022): 107–12. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.21.
Full textAbstract:
У статті представлено порівняльний аналіз особливостей проявів і рівня стресостійкості між групою підприємців з компенсованим стресом та із вираженим стресом за безпосередніми та опосередкованими показниками. В емпіричному дослідженні використано методики, що спрямовані на визначення кількісних характеристик професійного стресу, – «Тест на стресостійкість», «Тест самооцінки стресостійкості» (С. Коухена і Г. Віліансона) – та якісних показників його проявів – «Комплексна оцінка проявів стресу» і «Вегетативні прояви стресу» (Ю. Щербатих). Особистісні характеристики визначались за методикою «16-факторний особистісний опитувальник Кеттелла» з визначенням емоційно-вольової, комунікативної та інтелектуальної сфер досліджуваних. Встановлено, що високий рівень стресостійкості у групі з компенсованим стресом зумовлений гармонійним поєднанням функціонування емоційних, поведінкових, інтелектуальних та фізіологічних показників. При цьому доведено, що для представників групи з компенсованим стресом притаманний такий високий рівень індивідуально-психологічних характеристик, як емоційна стійкість, комунікативні здібності та показники інтелекту. Водночас за порівняльним аналізом показників групи компенсованого і вираженого стресу виявлено, що у осіб з вираженим стресом спостерігається високий рівень проявів професійного стресу, емоційних, інтелектуальних і фізіологічних симптомів, що поряд з високим рівнем чутливості обстежуваних до стресогенних факторів зумовило високий показник комплексної оцінки проявів стресу. При цьому виявлено низький рівень таких індивідуально-психологічних особливостей, як емоційна стійкість, комунікативні здібності, що загалом зумовлює низький рівень стійкості до стресу у осіб з вираженими проявами стресу та вказує на необхідність психологічної корекції.
4
Кушнір, Ю. В., and О. В. Яремійчук. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ В ОСІБ ІЗ РІЗНИМИ КОГНІТИВНИМИ СТИЛЯМИ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 56–59. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.11.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано психологічні особливості прояву стресостійкості у здобувачів вищої освіти з різними когнітивними стилями. Визначено, що проблема дослідження стресостійкості для сучасної молоді є актуальною, особливо під час навчальної діяльності. Розглянуто основні теоретичні підходи до визначення стресостійкості та когнітивних стилів у сучасній психологічній науці. Зроблено акцент на тому, що науковці описують близько двох десятків різних когнітивних стилів, проте основу їх становлять десять біполярних шкал. У роботі визначено актуальність дослідження взаємозв’язку когнітивних стилів і рівня стресостійкості. Проведено емпіричне дослідження особливостей стресостійкості сучасних здобувачів вищої освіти, які навчаються на 1 курсі та мають різні когнітивні стилі. Визначено специфіку стресостійкості здобувачів вищої освіти, котрі мають різний рівень стресостійкості з такими когнітивними стилями, як: аналітичність – холістичність, полезалежність – поленезалежність, гнучкий пізнавальний контроль – ригідний пізнавальний контроль. Було встановлено значиму різницю у рівнях стресостійкості між групою респондентів із ригідним пізнавальним контролем і респондентів із гнучким пізнавальним контролем Особи юнацького віку, які мають такі показники когнітивного стилю, як гнучкий пізнавальний контроль, поленезалежність, аналітичність, мають вищий рівень стресостійкості, ніж особи, що мають полярні показники цих когнітивних стилів. Зазначені перспективи подальших наукових досліджень через поглиблення теоретичного й емпіричного аналізу стійкості сформованих когнітивних стилів і факторів, які впливають на формування стресостійкості та когнітивних стилів залежно від сфери діяльності та віку особистості.
5
Ruda, Tetyana, and Tetiana Mytskan. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТРЕСОСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ І ЇХ ПСИХОФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 34 (February 5, 2020): 77–87. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.77-87.
Full textAbstract:
Мета. Встановити взаємозв’язок між стресостійкістю підлітків і їх психофізичними якостями.Методи. У дослідженні взяли участь 358 підлітків у віці 14–16 років. В процесі дослідження визначалистресостійкість за методикою Н. Рябчикової, тривожність за Дж. Тейлором, реактивну та особистісну тривожність за Ч. Спілбергом, Ю. Ханіним. Тестування фізичної підготовленості здійснювалишляхом використання батареї тестів, а саме: біг на 60, 100, 1000, 1500, 2000, 3000 м, човниковий біг4×9 м, підтягування на перекладині, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, нахил тулуба вперед з положення сидячи. У тестуванні фізичних якостей взяли участь 129 осіб жіночої та 117 чоловічої статі. Для статистичної обробки даних використовували комп’ютерну програму Statystyka, а кореляційний аналіз здійснювали за методикою Пірсона. Результати. Встановлено, що у підлітків переважає середній та високий рівень стресостійкості. При цьому виявлено, що дуже високий іі низький рівні тривожності мають 0,28% підлітків, у 43,3% вона перевищує середній показник, а 25,42% встановлено її високі характеристики. Оцінка нервово-психічної стійкості за методикою дала змогу встановити, що у більшості підлітків (56,42%) вона є задовільною. Щодо сили волі, то у підлітків домінує середній показник цієї психічної якості. Відтак, встановлено тісний позитивний кореляційний зв’язок між стресостійкістю та тривожністю й нервово-психічною стійкістю, а також виявлено, що загальний рівень фізичної підготовленості підлітків корелює з їх стресостійкістю. При цьому найбільшу стійкість до стресу проявляють підлітки з високим рівнем розвитку витривалості і координаційних здібностей. Висновок. Основними детермінантами стресостійкості підлітків є низький рівень їх тривожності, нервово-психічної стійкості, а також розвитку витривалості й координаційних здібностей.Ключові слова: стресостійкість, психічні і фізичні якості, підлітки.
6
Руснак, Ірина Євгеніївна, Тетяна Олександрівна Саврасова-В'юн, Людмила Іванівна Заяць, and Олена Леонідівна Доценко. "ВПЛИВ ВІРТУАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ НА СТРЕСОСТІЙКІСТЬ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ." Information Technologies and Learning Tools 84, no. 4 (September 28, 2021): 248–70. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.4240.
Full textAbstract:
У статті висвітлено актуальну проблему впливу сучасного віртуального освітнього простору на стресостійкість майбутніх філологів класичного університету. Наголошено, що в умовах невідкладного запровадження в системі освіти карантинного режиму і переходу на дистанційну форму навчання, опанування віртуального освітнього простору стало першочерговим завданням не лише для професорсько-викладацького складу вищого освітнього закладу, але й для майбутніх фахівців. Описано досвід організації віртуального освітнього середовища із застосуванням засобів дистанційного навчання на базі Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка та їх вплив на стресостійкість майбутніх філологів. Зазначено, що завдяки віртуальному освітньому простору Інституту майбутні філологи опановують навички практичного застосування мови в професійному, ситуативному спілкуванні, формують новий підхід до методики навчання мови і літератури, мають змогу інтегрувати засоби ІКТ у майбутню професійну діяльність. Визначено зміст, структуру стресостійкості майбутніх фахівців, дібрано методичний інструментарій дослідження рівня стресостійкості студентів. Актуальність теми підтверджена наведеними результатами опитування майбутніх філологів, які проходили діагностику з проблеми вивчення рівня стресостійкості як за умов традиційної форми навчання, так і в режимі дистанційного навчання. В експерименті взяли участь 214 студентів спеціальності 035 «Філологія». Шляхом експериментальної діяльності виокремлено особливості впливу віртуального освітнього простору на стресостійкість майбутніх філологів. Виявлено, що рівень стресостійкості майбутніх філологів за умов традиційного навчання вищий, ніж рівень стресостійкості студентів в умовах надмірного перебування у віртуальному освітньму просторі. Запропоновано альтернативне рішення: реально-віртуальний освітній простір як змінне середовище, у якому суб’єкти простору можуть керувати освітніми ситуаціями. Зазначено рекомендації з розвитку стресостійкості майбутніх філологів в умовах реально-віртуального освітнього простору.
7
Тисевич, Тетяна. "АНАЛІЗ СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ МОЛОДШИХ КУРСІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я В ДИНАМІЦІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 184–88. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-40.
Full textAbstract:
У статті теоретично обґрунтовано наявність психологічного стресу у житті студента. Визначено рівень фізичного здоров’я здобувачів, який є основою їхніх функціональних резервів, і забезпечує швидкий та успішний пристосувальний процес до стресора. Результати показують, що більшість студентів перебуває за межами «безпечного» рівня фізичного здоров’я. Проаналізовано стресостійкість 220 студентів першого курсу Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в залежності від інтенсивності інтелектуального навантаження протягом навчального року. Встановлено, що зі зниженням рівня фізичного здоров’я знижується і рівень стресостійкості досліджуваних. Також студенти з низьким та нижче середнього рівнем фізичного здоров’я гірше пристосовуються до максимального навчального стресу. В статті також запропоновано метод підвищення емоційної стійкості студентів-медиків в умовах навчального процесу.
8
Дубчак, Галина. "Аналіз особистісних ресурсів професійної стресостійкості фахівців соціономічних професій." Збірник наукових праць: психологія, no. 22 (December 10, 2018): 115–22. http://dx.doi.org/10.15330/psp.22.115-122.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність вивчення проблеми особистісних ресурсів професійної стресостійкості фахівців соціономічних професій. Розкрито зміст поняття «професійна стресостійкість». Представлено результати емпіричного дослідження особистісних ресурсів професійної стресостійкості студентів, що навчаються за соціономічними професіями та працюючих фахівців, визначено їх спільні та відмінні особливості. Виявлено, що для студентів закладів вищої та середньої освіти характерним є низький та середній рівень психічної напруги, тоді як поведінка фахівців характеризується більшою стресогенністю, високим рівнем ресурсності. Відзначено, що адаптаційні можливості людини і стійкість до стресогенних життєвих обставин обумовлені типом особистості, в якій провідну роль відіграють особистісні (соціально-психологічні) ресурси.
9
Бурбан, Наталія, Наталія Бурбан, and Ірина Гузенко. "Особливості стресостійкості й адаптивних здібностей до стресу майбутніх військовослужбовців." Педагогіка і психологія професійної освіти, no. 1 (August 8, 2019): 105–16. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.11.
Full textAbstract:
У статті з’ясовано розуміння стресостійкості й адаптивності в наукових джерелах та емпірично досліджено статистично значущі відмінності стресостійкості й адаптивних здібностей у майбутніх військовослужбовців і представників студентської молоді, з’ясовано психологічний зміст цих відмінностей. Стресостійкість переважно розуміється як психофізичний стан людини, який забезпечує оптимальну адаптацію до екстремальних умов, що дозволяє вирішувати покладені на неї службові та побутові завдання, перебуваючи в стані психофізичної рівноваги, а адаптивність розглядається як здібності, які включають у себе підсистеми індивідних, особистісних і суб’єктних властивостей, які забезпечують ефективне соціальне та професійне функціонування в умовах сильного стресу з мінімальними затратами індивідуальних психофізіологічних ресурсів і збереження психічного та соматичного здоров’я. Особливості стресостійкості майбутніх військовослужбовців виявляються у більшій задоволеності життям, у вищому, ніж у студентів, рівні стресостійкості. Крім того, у них більше розвинуті такі адаптивні здібності до подолання стресу, як оптимізм, адаптивне мислення, адаптивний сон і сновидіння. Курсанти впевненіші в собі, краще вміють управляти своїм психофізіологічним станом і здійснювати соматичну регуляцію, організовувати свій час, в цілому в них високий рівень адаптивності до стресу, на відміну від студентів цивільних вишів. Майбутні військовослужбовці більш схильні до активної життєвої позиції, життєлюбності, почуття гумору, високої мотивації, у них вищі самоконтроль і гнучкість мислення, а також здатність дистанціюватися від травматичних подій. У майбутніх військовослужбовців більше розвинуті пунктуальність, вміння раціонально розпоряджатися часом, планувати і визначати пріоритети у своїх справах.
10
Сюй, Саньцянь, Георгій Коробейніков, Леся Коробейнікова, and Діана Міщук. "Особливості когнітивних функцій у кваліфікованих бадмінтоністів." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 9–12. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.9-12.
Full textAbstract:
Анотація. Сучасний спортсмен, який грає у бадмінтон на високому спортивному рівні, повинен бути дуже добре підготовлений фізично, досконало володіти різними технічними прийомами, мати широкий арсенал тактичних рішень та демонструвати високий рівень стресостійкості. Фахівці вказують, що оцінювання спортсменів за психофізіологічними якостями більш прогнозоване, ніж визначення рівня розвитку фізичних якостей, тому що психофізіологічні якості генетично більш консервативні і менш динамічні в онтогенезі, ніж фізичні. Когнітивні здібності розглядаються як індивідуальні стійкі особливості, що визначають своєрідність стратегії сприйняття і переробки інформації, вирішення завдань, навчання і інших видів пізнавальної діяльності. Актуальним є те, що ефективність бадмінтоністів високої кваліфікації залежить від здатності до сприйняття, аналізу і переробки інформації. Вивчення психофізіологічних функцій з метою контролю над функціональним станом спортсмена і корекцією тренувального процесу є дуже важливим. Мета. Визначити рівень когнітивних функцій у кваліфікованих бадмінтоністів. Методи. Дослідження проводилися з використанням апаратно-програмного комп’ютерного комплексу «Мультипсихометр-05». Для вивчення когнітивних функцій кваліфікованих бадмінтоністів були обрані просунуті прогресивні матриці Равена. У дослідженнях було застосовано першу частину тесту, що являє собою експрес-варіант, складається з 12 завдань та охоплює весь діапазон здібностей, діагностованих повним тестом. Результати. За основним інформативним показником (продуктивністю), швидкістю та точністю бадмінтоністи високої кваліфікації мають середній рівень, за показником ефективності – нижчий за середній. Аналіз тесту «Прогресивні матриці Равена» показав, що жінки мають достовірно кращі значення за основним інформативним показником продуктивності, якості (точності) та ефективності виконання тестування когнітивних здібностей.
Ключові слова: когнітивні функції, бадмінтоністи високої кваліфікації, рівень загальнихкогнітивних здібностей.
Dissertations / Theses on the topic "Рівень стресостійкості"
1
Лебедєв, В. В., and К. Г. Селіванова. "Застостування Multi-Touch технології для експрес-оцінювання рівня стресостійкості льотного складу повітряних суден." Thesis, Кременчуцький авіаційний коледж, 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/9140.
Full textAbstract:
З метою забезпечення об’єктивності, точності та автоматизації процесу оцінювання результатів була впроваджена multi-touch технологія, котра включає застосування цифрових пристроїв вводу інформації та спеціалізованого програмного забезпечення
2
Любіна, Л. А. "Копінг-стратегії поведінки студентів з різним рівнем стресостійкості." Thesis, БДМУ, 2020. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/18291.
Full text
3
Лич, Оксана Миколаївна, and Аліна Володимирівна Удод. "Рівень стресостійкості у зв'язку з особливостями уяви пожежників." Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54105.
Full textAbstract:
Професія пожежника – це фах для сильних і відважних людей, які не лише через професійний обов’язок, але і за покликом серця завжди готові прийти на допомогу, ризикуючи власним життям. У сучасному світі в багатьох країнах професія пожежника вважається однією з найбільш престижних та високооплачуваних і, судячи з соціологічних опитувань, навіть немало жінок готові набути цього фаху.
4
Лич, Оксана Миколаївна, and Аліна Володимирівна Удод. "Рівень стресостійкості у зв'язку з особливостями уяви пожежників." Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49530.
Full text
5
Лич, Оксана Миколаївна, and Аліна Володимирівна Удод. "Рівень стресостійкості у зв'язку з особливостями уяви пожежників." Thesis, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39994.
Full text