Relevant bibliographies by topics / Розрахунковий інтервал

Academic literature on the topic 'Розрахунковий інтервал'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Розрахунковий інтервал.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Розрахунковий інтервал"

1

Бойко, В. М., О. М. Ноженко, О. А. Меркулов, and С. В. Герасимов. "Метод визначення та коригування міжкалібрувальних інтервалів військових вихідних еталонів." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(63), (September 30, 2020): 7–12. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.01.

Full text
Abstract:
У статті показана роль метрологічного забезпечення зразків озброєння та військової техніки для своєчасного та достовірного виявлення виходу параметрів (характеристик) озброєння за границі встановлених значень шляхом проведення вимірювань. Обґрунтовано, що на сьогодні нормативно не визначено порядок формування міжкалібрувальних інтервалів вихідних еталонів. Метою статті є розробка методу визначення та коригування міжкалібрувальних інтервалів вихідних еталонів. Запропоновані основні розрахункові співвідношення методу визначення та коригування міжкалібрувальних інтервалів вихідних еталонів, проведено його дослідження. Наведений приклад застосування запропонованого методу для розрахунку міжкалібрувального інтервалу для існуючого вихідного еталону. Проведена перевірка розробленого методу на адекватність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Tarasov, V., S. Chernezhenko, A. Kakaev, S. Kosenko, and O. Pantak. "Високотемпературні відмінності густини теплового джерела MOX-палива і діоксидного палива та пов’язані з цим особливості аварії на третьому блоці АЕС «Фукусіма-1»." Nuclear and Radiation Safety, no. 2(66) (June 19, 2015): 8–15. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.2(66).02.

Full text
Abstract:
До аварії на АЕС «Фукусіма-1» перспектива розширення паливної бази АЕС орієнтувалась на використанням MOX-палива. Аварія ж виявила недостатнє знання температурних властивостей паливних нуклідів у більш широкому інтервалі температур (понад 1000 К), ніж інтервали робочих температур діючих реакторів. Виявлено принципову відмінність температурних залежностей усереднених по тепловому спектру нейтронів перерізів реакції поділу 235U і 239Pu. Отримано розрахункові температурні залежності густини теплових джерел MOX- та UO2-палива теплових реакторів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Vorobyov, Yu, and O. Zhabin. "Оцінка застосовності моделі деформації оболонок твелів розрахункового коду RELAP5/MOD3.2 для палива реакторів ВВЕР-1000." Nuclear and Radiation Safety, no. 3(67) (September 20, 2015): 3–7. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).01.

Full text
Abstract:
Досліджується застосовність моделі деформації оболонок твелів розрахункового коду RELAP5/MOD3.2 до умов палива ВВЕР-1000 з оболонками зі сплаву Zr+1 % Nb. Для цього використовуються експериментальні дані та результати, отримані на розрахунковій моделі каналу тепловидільної збірки активної зони. Застосовність моделі деформації оболонки перевірено в інтервалі температур від 600 до 1200 °С та інтервалі перепадів тиску від 1 до 12 МПа. Результати оцінки свідчать, що дані вбудованої моделі деформації твелів коду RELAP5/MOD3.2 можуть бути застосовані до оцінки руйнування оболонок твелів із сплаву Zr+1 % Nb лише в певній, обмеженій області параметрів. Це свідчить про необхідність урахування результатів цієї оцінки в разі використання моделі деформації оболонок твелів розрахункового коду RELAP5/MOD3.2 в аналізі проектних аварій для реакторів ВВЕР.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Лучик, Н. Ю., and Є. Г. Цибро. "Методика корегування відхилень літака для виводу його на заданий напрямок." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 2(64), (June 15, 2020): 69–73. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.10.

Full text
Abstract:
Розглядається методика корегування відхилень виводу винищувача на повітряну ціль за рахунок збільшення або зменшення крену під час розвороту на заданий напрямок. Професійна діяльність офіцера бойового управління у процесі наведення винищувачів на повітряні цілі може супроводжуватися помилками різної природи й характеру. Розглянуто, яким чином помилки наведення подачі команди на розворот не на розрахункових упередженій дистанції та інтервалу виконання розвороту для виводу винищувача на заданий напрямок, впливають на точність наведення. Надані практичні рекомендації офіцерам бойового управління щодо підвищення точності виводу винищувача на ціль.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Kuchyn, O., I. Ovdiienko, and V. Khalimonchuk. "Аналіз безпеки ру з вв ВВЕр в разі одночасного введення додатної реактивності за рахунок виймання ОР СУЗ та введення чистого конденсату." Nuclear and Radiation Safety, no. 4(52) (December 6, 2011): 18–28. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.4(52).03.

Full text
Abstract:
Наведено результати розрахункової оцінки швидкості введення додатної реактивності в разі одночасного впливу на реактивність передбаченими проектом ВВЕР двома системами керування реактивністю — вийманням регулюючої групи та зменшенням концентрації борної кислоти. Показано, що максимальна швидкість уведення додатної реактивності досягається на мінімально контрольованому рівнів потужності й значно нижча за граничне значення 0,07 βефф/с, регламентоване нормативним документом України «Правила ядерної безпеки реакторних установок атомних станцій з реакторами з водою під тиском». Зроблено висновок про відсутність необхідності у збільшенні часу дії захисту ПЗ‑2 на інтервалі транспортування чистого конденсату для повного виключення можливості введення додатної реактивності одночасно двома різними засобами впливу на реактивність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Скачков, Віктор Олексійович, Ганна Володимирівна Карпенко, Тетяна Миколаївна Нестеренко, Олексій Геннадійович Кириченко, Володислав Ростиславович Румянцев, and Роман Миколайович Воляр. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-РОЗРАХУНКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ КАРБОНІЗАЦІЇ НИЗЬКОЩІЛЬНИХ ВУГЛЕЦЕВИХ КОМПОЗИТІВ ЗА ТЕРМОХІМІЧНОГО ЗМІНЮВАННЯ ЇХ КОМПОНЕНТІВ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 45–52. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-06.

Full text
Abstract:
Під час карбонізації вуглецевих композитів відбуваються складні фізико-хімічні перетворення в об'ємі полімерної матриці та утворювачів пор зі створенням коксо- вого залишку, а також виділення летких газоподібних речовин різного хімічного складу. Встановлено, що об'ємні та лінійні усадки феноло-формальдегідної смоли за карбонізації мають три характеристичні температурні інтервали. За карбонізації смоли до температури 673 К спостерігають незначне збільшення значень усадки, з підвищенням температури до 873 К зафіксовано різке збільшення її значень, а за наступного підвищення температури до 1073 К змінювання усадки має плав- ніший характер. Результати визначення модулів пружності волокнистих матеріалів і вспіненого порошку феноло-формальдегідної смоли показали, що його значення з підвищенням температури поступово зменшується і за температури 1200 К має практично постійну та мінімальну величину. Експерименти щодо визначення харак- теристик міцності компонентів суспензії дали змогу встановити, що з підвищенням температури відбувається поступове пониження зазначених характеристик, які за температури 1273 К стають достатніми для забезпечення міцності кінцевого мате- ріалу. Змінювання усадки низькощільного вуглецевого композиту зумовлено термо- хімічними перетвореннями, що відбуваються з його компонентами у процесі карбо- нізації. До температури 500 К відбуваються змінювання в матеріалах-утворювачах пор, з подальшим підвищенням температури починають виділятися газоподібні речо- вини як результат перетворення матричного матеріалу (феноло-формальдегідної смоли) на полімер сітчастої структури. Міцність композиту під час карбонізації різко змінюється за температури вище ніж 400 К і досягає свого максимального значення ~ 1,2 МПа за температури 900 К.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Бехта, П. А., Р. О. Козак, and І. І. Кусняк. "Математичне моделювання процесу прогрівання пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.36930/40300316.

Full text
Abstract:
Запропоновано математичну модель процесу прогрівання пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою поліетилену низької густини (ПЕНГ). Розроблена математична модель дає змогу визначити як температуру в заданій точці пакета шпону, так і тривалість, потрібну для нагрівання пакета шпону до заданої температури, залежно від застосовуваної сировини й режимних параметрів пресування. На підставі запропонованої математичної моделі розраховано зміну температурного поля по товщині пакета під час склеювання фанери поліетиленовою плівкою, виконано розрахунок значень тривалості прогрівання пакета шпону і встановлено залежності цього показника від витрати термопластичної плівки та температури пресування. Тривалість прогрівання пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою, залежить від температури, за якої термопластичний полімер перейде із високоеластичного у в'язкотекучий стан. Перехід термопластичної плівки ПЕНГ у в'язкотекучий стан розпочинається за температури 125 оС і триває до 240 оС. Встановлено, що зі зростанням температури плит преса від 140 до 180 оС тривалість прогрівання середини пакета до 125 оС зменшується на 89 % за всіх досліджуваних витрат полімеру. Зміна вмісту полімеру в пакеті не чинить істотного впливу на тривалість його прогрівання. Зі збільшенням витрати термопластичної плівки від 130 до 190 г/м2 тривалість прогрівання середини пакета шпону до 125 оС збільшується неістотно, від 3,8 до 4,2 %, залежно від температури пресування. Для перевірки достовірності моделі було проведено експерименти щодо замірів температури всередині пакета шпону в процесі його пресування. Збіжність значень, отриманих експериментальним шляхом та розрахункових даних, в інтервалі до досягнення температури в центрі пакета 100 оС знаходиться в межах 88±7 %, тоді як в інтервалі від 100 до 125 оС – 78±8 %. Значення теоретичної та експериментальної залежностей є близькими, що підтверджує адекватність розробленої моделі. Математично змодельована, розрахована і проаналізована тривалість прогрівання середини пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою, дасть змогу підвищити ефективність технології виготовлення фанери.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Розрахунковий інтервал"

1

Федоренко, Ірина Анатоліївна, and Олександр Сергійович Мордовцев. "Моделювання оцінки інвестиційних ризиків із використанням безперервної несиметричної функції належності." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48274.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography