Academic literature on the topic 'Розмноження комах-шкідників'

Показана циклічність масових розмножень шкід-ників цукрових буряків в Україні. Дослідникамидоведено, що масові розмноження комах-шкідниківтрапляються циклічно (а не періодично) впродовжусієї історії землеробства. Синхронність їхніхпопуляційних циклів пов’язана із різкими змінамисонячної активності. Масові розмноження основ-них шкідників цукрових буряків в Україні циклічні,хоча не періодичні. До того ж сонячну активністьрекомендується використовувати для прогнозу-вання початку чергових масових розмножень. Recurrence of mass reproduction of sugar beet pests hasbeen studied. Investigations proved that mass reproductionof sugar beet pests was observed cyclically ratherthan periodically. Synchronism of population cycles withsudden changes of of solar activity has been snown. Solaractivity is recommended to use for prediction of thebeginning of next mass reproduction.

Проаналізовано сучасні погляди на можливість використання екологічних чинників (сонячної активності) для прогнозування масового розмноження популяцій комах-шкідників на прикладі основних шкідників капусти в умовах Лівобережного Лісостепу України. Враховуючи актуальність прогнозування масового розмноження основних листогризучих шкідників капусти з ряду лускокрилих (совки капустяної (Mamestra brassicacea L.), білана капустяного (Pieris brassicacea L.), виконано ретроспективний аналіз історичних даних про масові розмноження останніх у просторі й часі та розроблено якісний прогноз їх появи на територіїПолтавської області. Modern looks to possibility of the use of ecological factors (sun activity) for prognostication of mass reproduction of populations of insect pests on the example of basic cabbage pests in the conditions of Left-bank Forest-steppe of Ukraine are analysed. Taking into account actuality of prognostication of mass reproductions of basic leaf-eating pests of cabbage from the order of Lepidoptera (Mamestra brassicacea L., Pieris brassicacea L.), the retrospective analysis of historical data about mass reproductions of the latter in space and time is done and the high-quality prognosis of their appearance on territory of the Poltava area is developed.

У статті наведені особливості формувань сучасної структури ентомокомплексу сорго. Виявлені домінуючі та найбільш шкідливі види комах на посівах сорго. Уточнена біологія та фенологія основних шкідників сорго, що спостерігались у зоні досліджень. Проаналізовано сучасний стан і перспективи впровадження в рослинництві новітніх технологій захисту сорго в Лісостепу. Оцінені строки і період розмноження та поширення окремих видів фітофагів і їх шкідливості на сорго. Визначені показники стійкості гібридів сорго до комплексу шкідливих видів комах Лісостепу України. The article describes the features formation of the modern structure of the sorghum entomological complex. The dominant and most harmful insect species on sorghum crops have been found. The biology and phenology of the main pests of sorghum, which were observed in the research area, were specified. The current state and prospects of introduction of the newest technologies of sorghum protection in the Forest-Steppe have been analyzed. The time and the period of reproduction and distribution of individual pests species and their harmfulness to sorghum are estimated. Indicators of sorghum hybrids stability to a complex of harmful insects of the Forest-Steppe of Ukraine are determined.

Наведені дані щодо одночасності масових роз-множень багатьох видів шкідливих комах, у томучислі деяких шкідників буряків цукрових у централь-ному Лісостепу України. Підтверджено, що для про-гнозування початку чергових популяційних циклів сов-ки озимої, совки-гамма, совки капустяної, метеликалучного й довгоносика бурякового звичайного доціль-но використовувати роки різких змін сонячної актив-ності. Встановлено, що початок чергових масовихрозмножень названих шкідників у центральному Лі-состепу України відбувався в 90–93 % проаналізова-них випадків, що дає змогу передбачити тенденціїмасового їх розмноження у майбутньому. The data, simultaneous outbreaks of many species of harmful insects, including some pests of sugar beet in the Central Forest-Steppe of Ukraine. Confirmed that to predict the onset of regular population cycles of winter Cutworm, Cutworm-gamma, cabbage Cutworm, meadow moth and beet weevil usual it is advisable to use the drastic changes in solar activity. It is established that the beginning of the next mass outbreaks of these pests in the Central forest-Steppe of Ukraine took place in 90-93% of the cases analysed, which gives the possibility to predict the trends of mass breeding in the future.

Мета дослідження – узагальнення існуючої ситуаціїщодо нераціонального використання пестицидів та ана-ліз фітосанітарних наслідків антропогенної трансформа-ції агроекосистем; оцінювання проблеми застосуваннязасобів захисту рослин у сільському господарстві якфакторів впливу на оточуюче середовище. Результати.У статті узагальнено відомості про динамічні процеси,що відбуваються в екосистемах різних типів, зокремав агробіоценозах, що свідчить про трансформацію їхструктурно-функціональної організації під впливомпосилених антропогенних факторів. Проведено науковеобґрунтування нових методологічних і методичних під-ходів до обмеження чисельності і шкідливості небезпеч-них видів біотрофів та запобігання негативним еколо-гічним наслідкам. Проаналізовано стратегічні основизастосування хімічних засобів захисту рослин, які,у свою чергу, повинні бути спрямовані на максимальне використання селективно діючих препаратів і техно-логій, на своєчасність проведення заходів, економічнута екологічну доцільність. Наведено основні аспектизабезпечення стабільно високих урожаїв за рахунокурахування захисно-компенсаторних реакцій на впливбіотичних та абіотичних факторів.Розкрито умови, особливості та загальні законо-мірності послідовного ускладнення фітосанітарноїобстановки і відгуки ентомофауни на сучасні техноло-гії землекористування й захисту рослин. Показано, щонарощуване застосування хімічних засобів тягне засобою зниження їх ефективності через формуваннярезистентності до них популяцій шкідників і збудниківхвороб вирощуваних культур. Головними у стратегіїі тактиці збереження врожаю визнані такі заходи: опе-ративний моніторинг, упорядкування агротехніки, рег-ламентація хімічного методу, переважне застосуваннябіологічних засобів, активізація механізму природноїсаморегуляції. Висновки. Викладено основні принципирозроблення систем захисту сільськогосподарськихрослин від шкідників, що базуються на необхідностізнання генетичної структури популяцій, динаміки мігра-ційних процесів, акліматизаційних і поведінкових реак-цій, умов розмноження, співвідношення статей і трофіч-них зв'язків як шкідливих, так і корисних видів комах.

За умов глобальної зміни клімату зростає актуальність досліджень, спрямованих на підвищення продуктивності і біологічної стійкості лісів. Особливо увагу привертають дослідження сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), яка займає широкий ареал і характеризується складною внутрішньовидовою структурою. Одним із чинників абіотичного стресу для сосни звичайної є спалахи масового розмноження стовбурових комах-шкідників. Рослини, які періодично перебувають під впливом стресу, вимушені адаптуватися до нього шляхом фізіолого-біохімічної та анатомо-морфологічної перебудови. Отже, важливим аспектом формування стійких до стрес-чинників, зокрема до нападу комах, соснових деревостанів є біохімічна індикація стану дерев, для якої використовують продукти основного обміну та вторинні метаболіти. У Київському Поліссі в осередку "короїдного" усихання досліджено морфологічні параметри хвої, а також вміст водорозчинних білків і низькомолекулярних сполук фенольної природи (флавонолів – у хвої; катехінів, проантоціанідинів – у хвої та лубі) у деревах сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Вміст білків і фенольних сполук визначали колориметричним методом за загальноприйнятими методиками. Встановлено відмінності вмісту сполук фенольної природи у лубі та хвої сосни звичайної. Вміст розчинних білків у хвої є істотно більшим, ніж у лубі, тоді як сполуки фенольної природи (проантоціанідини, катехіни) інтенсивніше накопичуються у лубі. Мінливість білкового синтезу, як у лубі, так і у хвої, є низькою. Сполуки флавоноли зафіксовані тільки у хвої. Не встановлено істотних залежностей між вмістом сполук фенольної природи і таксаційними показниками дерев сосни звичайної. На тлі масового всихання сосни звичайної в Київському Поліссі серед ослаблих дерев для більш стійких екземплярів характерна висока активність білків, що залучені до синтезу вторинних метаболітів, які чинять позитивний вплив на стійкість рослин в умовах дії стресорів.

Для захисту смородини чорної від шкідників найчастіше застосовують хімічні засоби захисту, однак існує низка обмежень застосування пестицидів на ягідниках. Альтернативою хімічним засобам захисту рослин є застосування біологічних препаратів на основі мікроорганізмів і біоцидних речовин рослин. Встановлено можливість зниження чисельності сисних комах-шкідників із родини листокрутки Tortricidae і попелиці Aphidinea на рослинах смородини чорної (Ribes nigrum L.) за умови використання препаратів біологічного походження на основі комплексу природних авермектинів Актоверм, КЕ і біоцидних речовин настоянки петунії (Petunia hubrіda Holt.). Обприскування кущів смородини чорної настоянкою петунії стримувало заселення рослин попелицями на рівні з хімічним інсектицидом Актелік 500 ЕС, к.е. На розвиток і розмноження листокруток біоцидні сполуки петунії не мали значного впливу і заселеність гусенями листокрутки була на рівні 1,8–2,0 екз./рослину. Обприскування рослин смородини біологічним препаратом Актоверм, КЕ було більш ефективним щодо контролю чисельності шкідників, ніж застосування настоянки петунії, та дало змогу знизити чисельність листовійок у 3,33,5 раза порівняно з контролем. Технічна ефективність застосування настоянки петунії проти листокруток становила 4647 %, препарату Актоверм, КЕ – 70–71 %, хімічного інсектициду Актелік 500 ЕС, к.е. – 89–91 %. Технічна ефективність усіх досліджуваних препаратів проти попелиць була на одному рівні і становила 60–62 %. Встановлено позитивний вплив біологічних засобів захисту від шкідників на показники активності перебігу фізіолого-біохімічних процесів у рослинах смородини. Зокрема, фіксували підвищення вмісту хлорофілу і цукрів у листках смородини на 4548 % і 37–41 % за умови застосування настоянки петунії та на 4853 % і 44–49 %  у разі застосування біопрепарату Актоверм, КЕ. Підвищення вмісту фенольних сполук за умови застосування настоянки з петунії та біопрепарату було незначним (9–10 %). Трикратне обприскування рослин смородини чорної впродовж вегетації забезпечило підвищення врожайності ягід на 4450 % порівняно з контролем та отримання приросту врожаю у середньому 2,052,26 т/га з поліпшеними показниками якості (уміст аскорбінової кислоти – 189,6–191,3 мг%, цукрів 7,487,52 %, загальна кислотність 1,931,96 %). Застосування настоянки петунії забезпечило отримання врожайності ягід на рівні 6,166,39 т/га із високим умістом аскорбінової кислоти (на рівні 196 мг%), цукрів (7,297,38 %) та низьким рівнем загальної кислотності (1,891,91%).

Черній Фнатолій Мусійович є одним з засновників нового напряму досліджень – управління поведінкою, розвитком й розмноженням комах і обмеження їх чисельності вибірково діючими синтетичними біорегуляторами. Його наукова діяльність протягом більш як 50 років була пов'язана з Інститутом захисту рослин НААН України. Майже 25 років він завідував лабораторією технології застосування біологічно активних речовин, пізніше – відділом екології і технології застосування ентомофагів та БАР. Черній А.М. здійснював екологічну оцінку популяцій яблуневої плодожерки в Україні. Виявив, що побудова програми генетичної боротьби з нею в садах різних кліматичних зон слід проводити з урахуванням репродуктивної здатності популяції шкідника. Він розробив систему феромоного моніторингу популяцій шкідників сільськогосподарських рослин, що дала можливість спостерігати за динамікою їх розвитку і планувати проведення захисних заходів. Крім того, А.М. Черній обґрунтував доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах проти лускокрилих шкідників яблуневого саду; капусти білокачанної проти ряду шкідників (капустяна совка, капустяна і ріпна білянки, капустяна міль). В заходах боротьби проти колорадського жука він рекомендував обробляти картоплю препаратами на основі інгібіторів синтезу хітину. А.М. Черній обґрунтував також концептуальні основи інтегрованого захисту плодового саду в рамках технології управління агроекосистеми.

Охарактеризовано та узагальнено закономірності поширення процесів всихання соснових деревостанів Східного Полісся України під впливом біотичних та абіотичних чинників. Встановлено переважання всихання сосняків у минулі роки внаслідок інфікування збудником Heterobasidion annosum ((Fries) Bref.). Після періодичних посушливих вегетаційних періодів 2015-2017 рр. виявлено всихання сосняків за верховим типом із масовим розмноженням стовбурових шкідників та поступовим збільшенням інтенсивності утворення групових, куртинних осередків із переходом до суцільного всихання. Процеси всихання поступово поширювалися у соснових лісостанах з південно-західної до північно-східної частини Східного Полісся. Площі соснових деревостанів з осередками всихання щорічно становили 12,5-17,1 тис. га (6-8% від їхньої загальної площі). Встановлено збільшення чисельності Ips acuminatus Gyll. впродовж 2017-2018 рр. унаслідок збільшення щільності молодого покоління, у 10 та більше разів із продукцією до 100 шт. молодих імаго на 1 дм2 площі стовбура заселених дерев сосни. Виявлено можливість розвитку трьох поколінь верхівкового короїду в рік за сприятливих умов. Встановлено істотне зменшення (у три рази) чисельності короїдів з утворенням лише поодиноких і групових осередків у 2019 р. внаслідок несприятливих погодних умов для зимівлі комах і перевищення багаторічної норми опадів зі зниженням температури на початку вегетаційного періоду. Зниження щільності популяцій зумовлено відновленням водозабезпечення дерев сосни з одночасним підтриманням інтенсивного смоловиділення, що перешкоджало заселенню дерев. На початковому етапі заселення шкідником дуже ослаблених і всихаючих особин сосни дерева здатні короткочасно виділяти значний обсяг живиці, який у 1,5 раза вищий, ніж у дерев І–ІІ категорій санітарного стану. Однак, підтримувати таку інтенсивність смоловиділення впродовж тривалого періоду часу ослаблені дерева не в змозі. Для зменшення та подолання наслідків усихання сосняків пропонується застосовувати комплекс лісогосподарських і захисних заходів: санітарні рубки, принаджування корисної орнітофауни та інших ентомофагів, внесення мінеральних добрив, застосування стовбурових ін’єкцій для цінних дерев.