Academic literature on the topic 'Робот дослідження території'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Робот дослідження території.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Робот дослідження території"
1
Баюк, Віктор. "ДОСЛІДЖЕННЯ СОКІЛЬСЬКОГО ЗАМЧИЩА." Litopys Volyni, no. 24 (July 9, 2021): 179–86. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.29.
Full textAbstract:
У статті подаються результати рятівних археологічних досліджень Сокільського городища-замчища, про- ведених Волинською археологічною експедицією Інституту археології Національної академії наук України у 2020 році. Сокіл та розташоване тут городище-замчище пізньосередньовічного та ранньомодерного часу досить добре досліджені істориками, однак масштабні археологічні дослідження тут були проведені вперше. Роботи були пов’язані з необхідністю будівництва нового фельдшерсько-акушерського пункту в рамках програми «Вели- ке будівництво». Розкопом площею 169 квадратних метрів було перекрито всю територію майбутньої забудови. Виявлено та досліджено культурний шар епохи бронзи, пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу: це кераміка, вироби з каменю, скла та металів. Окрім рухомих археологічних знахідок, виявлено та досліджено цікаві обєкти: простежено трасу втраченої частини валу Сокільського замчища ХVІ–ХVІІ століть, що значно розширює бачення планувальної структури пам’ятки. Також виявлено та досліджено котлован багатої шляхетської спо- руди, яка розміщувалася тут між 1625 та 1642 роками. Завдяки повному розбору завалу бувшої у споруді кахляної печі вдалося виконати реконструкцію гербових кахель, чітко датувати їх та з’ясувати власника споруди. За матеріалами археологічних досліджень, виявлена споруда належала власнику Сокола князю Криштофу (Христо- фору) Шимковичу Шклинському (~ 1600–1642 роки), що є цінним джерелом для вивчення ранньомодерної історії України, оскільки маємо рідкісну нагоду поєднання наявних писемних джерел із результатами стаціонарних археологічних досліджень. Не менш важливою є участь дослідників у загальнодержавній програмі «Велике будівництво», оскільки наукові дослідження під час виконання робіт на територіях та в охоронних зонах пам’яток обов’язкові та вкрай необхідні.
2
СТАДНІК, Вероніка. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КВІТКОВИХ ТРАВ’ЯНИСТИХ РОСЛИН ДЛЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ДИТЯЧИХ МАЙДАНЧИКІВ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 3 (November 18, 2021): 57–62. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-9.
Full textAbstract:
Хаотичне розміщення дитячих ігрових майданчиків призвело до того, що значна їх кількість не відповідає нормам. Ускладнює ситуацію той факт, що майданчики перебувають на балансі різних установ. Особливо гостро постала проблема озеленення їх території, адже наразі відсутній єдиний документ, що регламентує вимоги до озеленення дитячих ігрових майданчиків, та відсутній перелік рослин, які рекомендовано використо- вувати для створення захисних смуг зелених насаджень. Мета статті – оцінити ефективність використання квіткових трав’янистих рослин для створення захисних смуг зелених насаджень на дитячих ігрових майданчи- ках великих міст України. Вперше проведено дослідження ефективності використання високорослих квіткових трав’янистих рослин та ліан для озеленення територій дитячих майданчиків, що підтверджує наукову новизну роботи. У статті проаналізовано переваги та недоліки використання високорослих квіткових трав’янистих рослин і ліан для озеленення дитячих майданчиків урбанізованих територій та наведено результати досліджен- ня пилофільтрувальної функції таких рослин. Методологія базується на результатах фундаментальних дослі- джень ефективності захисних смуг зелених насаджень. За допомогою промірів та нанесення контурів на мілі- метровий папір були визначені площі листових пластин квіткових рослин. У подальшому на експериментальній ділянці було визначено кількість пилу, осадженого на листі рослин. Застосовуючи метод «пилової бурі», було про- ведено оцінку здатності листя зелених насаджень утримувати пил. За результатами досліджень можна дійти висновку, що деякі види рослин здатні утримати до 1,1 мг пилу на см2, такий результат збігається з ефектив- ністю деяких видів дерев і чагарників, які використовують для створення смуг зелених насаджень. Результати дослідження були впроваджені на контрольній ділянці – території дитячого майданчика у м. Харків, що підтвер- джує практичну значущість цієї роботи. Таким чином, дослідження зазначеної теми допоможе удосконалити сферу озеленення та благоустрою прибудинкових територій. Окреслена тема може зацікавити спеціалістів галузі охорони навколишнього середовища, урбаністики та містобудування.
3
Пилипчук, В. Ф., and Р. В. Бойко. "Розроблення заходів із репрезентації історико-культурної пам'ятки "Звіринецьке укріплення київської фортеці 1810 р." на території національного ботанічного саду імені м. М. Гришка НАН України." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.36930/40310410.
Full textAbstract:
Дослідження історичного минулого території, популяризація та презентація пам'яток природної та культурної спадщини є одним із сучасних перспективних напрямів роботи Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Встановлено, що пам'ятка містобудування національного значення "Звіринецьке укріплення Київської фортеці 1810 р.", яка розмішена на території ботанічного саду, на сьогодні залишається одним з маловідомих історико-фортифікаційних об'єктів держави. З'ясовано, що заходи із репрезентації історико-культурних пам'яток на територіях об'єктів природно-заповідного фонду України (ПЗФУ) мають свої особливості та розробляються з урахуванням законодавчих вимог режиму охорони і збереження природного середовища таких територій. Дослідження здійснено у 2018-2021 рр. на території ботанічного саду з використанням описового та порівняльного методів. Для визначення збережених елементів використано дані Паспорта пам'ятки "Звіринецьке укріплення Київської фортеці 1810 р.". За результатами досліджень за методикою О. В. Коваленко (2020) розроблено новий екскурсійний маршрут протяжністю близько 3 км з траєкторією, що повторює контури унікального укріплення і репрезентує пам'ятку національного значення. Графічну складову маршруту виконано з використанням прикладної програми Геоінформаційної системи (ГІС) "Quantum GIS (QGIS)", графічних програм "Adobe Photoshop CS5" та "Adobe Illustrator CC 19.1.0". Особливістю цього маршруту є поєднання історичної інформації про пам'ятку з інформацією про унікальні ландшафти сучасних колекційно-експозиційних ділянок ботанічного саду з репрезентаційними рослинами, які розташовані в межах укріплення. Маршрут прокладено через колекційно-експозиційні ділянки "Сад ароматів", "Гірський сад", "Трояндовий струмок", "Голонасінні", "Березовий гай", де збережено більшість елементів фортифікаційної споруди. Виявлено деякі елементи укріплення, які не було занесено до Паспорта пам'ятки – Контрміні галереї та Гласис перед Південним люнетом. Рекомендовано використання на території НБС та подібних територіях ПЗФУ інформаційних стендів, зокрема оснащених QR-кодами, які сприятимуть популяризації і збереженню об'єктів історико-культурної спадщини та впровадженню інновацій, цифрових технологій та діджиталізації у сфері охорони природи та заповідної справи.
4
Ivanyshyn, Volodymyr, Viktor Buhay, Valentyn Dudko, and Oleksii Penkovets. "ПОЛЬОВІ Й ЛАБОРАТОРНІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЛЯНКИ ПІД БУДІВНИЦТВО БАГАТОКВАРТИРНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ У ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ м. ЧЕРНІГОВА." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 245–62. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-245-262.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Інженерно-геологічні вишукування (дослідження) на будь-якій ділянці під будівництво на території м. Чернігова завжди актуальні, тому що четвертинні відклади, які покривають всю його площу, неоднорідні, фізико-механічні властивості їх дуже змінюються просторово і по глибині. Постановка проблеми. Переважно більшість будівель і споруд у м. Чернігові закладається на четвертинних відкладах, які покривають всю його територію. Літологія та стратиграфічна повнота її часто змінюється на площі та в розрізі, що є проблемою для будівництва. Тому кожна ділянка під будівництво будь-якого об’єкта повинна детально досліджуватися. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Безпосередньо на ділянці, яка була об’єктом вишукувань, раніше робота не проводилася. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Невирішеною частиною проблеми була відсутність результатів інженерно-геологічних вишукувань на ділянці, яка розглядається. Постановка завдання. Цільовим завданням робіт було вивчення інженерно-геологічних умов ділянки, на якій планується будівництво житлових будинків. Виклад основного матеріалу. Вивчена ділянка розташована між Чернігівсько-Городнянською моренно-зандровою рівниною та долиною р. Стрижень. За тектонічним районуванням територія вишукувань належить до північної частини Дніпровсько-Донецької западини. Інженерно-геологічна модель будови ділянки, яка розвідана до глибини 20 м, ґрунтується на інженерно-геологічних розрізах свердловин (літологічних колонках), графіках статич-ного зондування та геологічних розрізах. У розрізах свердловин виділено вісімнадцять верств і 26 інженерно-геологічних елементів. Розкриті свердловинами осади представлені згори до низу насипними ґрунтами, верхньо-середньо- та середньо-нижньочетвертинними відкладами. Ґрунтові води безнапірного типу знаходяться на глибині 9,5 і більше метрів. Висновки відповідно до статті. 1. За результатами виконаних робіт встановлено, що розкрита товща четвертинних осадових відкладів на ділянці неоднорідна, окремі частини її мають спорадичне поширення. 2. Ґрунти ІГЕ 11,12 просадні при додаткових навантаженнях. 3. На моренно-зандровій рівнині наявна «верховодка» на ґрунтах ІГЕ 14,15. При цьому ґрунти ІГЕ 11,12 стають текучими. 4. При розрахунках палевих фундаментів необхідно використовувати дані статичного зондування. 5. Через можливе підтоплення території з природних та антропогенних причин при проектуванні потрібно передбачити: гідроізоляцію фундаментів і підлог підвалів; регулювання поверхневого стоку; облаштування водопровідних комунікацій для запобігання втрати води та промислових стоків; захисні заходи, зокрема дренаж для забезпечення стійкості будівель до деформацій підмурків, нормальних умов будівництва й експлуатації заглиблених приміщень через наявність «верховодки»; при зміні плану розташування забудов та поверховості будівель виконання робіт здійснювати згідно з вимогами ДБНА 2.1.-1-2014.
5
Довгий, Станіслав Олексійович, Світлана Миколаївна Бабійчук, Лілія Ярославівна Юрків, Тетяна Леонідівна Кучма, Ольга Володимирівна Томченко, and Сергій Олександрович Данилов. "ЗАСТОСУВАННЯ СУПУТНИКОВИХ ЗНІМКІВ У ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБОТАХ УЧНІВ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ." Information Technologies and Learning Tools 80, no. 6 (December 22, 2020): 21–38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4053.
Full textAbstract:
У статті висвітлено застосування супутникових знімків в освітньому процесі Малої академії наук України (далі – МАНУ). Описано роль методів дистанційного зондування Землі (далі – ДЗЗ) у науковій освіті МАНУ – освітній концепції, що має на меті сформувати в учня науковий тип мислення через здійснення системних досліджень. Описано навички, які формуються в учнів завдяки застосуванню супутникових знімків у дослідницьких роботах і є особливо важливими в контексті індустрії 4.0: критичне мислення, креативність, здатність логічно обґрунтовувати власну позицію, уміння вирішувати поставлені завдання, оцінювати ризики та приймати рішення, здатність співпрацювати в команді. Наведено приклади компетентностей Нової української школи, що формуються в учнів у процесі здійснення дослідницької діяльності з використанням ДЗЗ. Проаналізовано результати 390 дослідницьких робіт учнів, зокрема поданих на Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАНУ в секції «ГІС та ДЗЗ» відділення наук про Землю Київського територіального відділення МАНУ, Всеукраїнський конкурс екологічних проєктів «Еко-погляд», Міжнародну літню школу з основ дистанційного зондування Землі МАНУ. Описано, як за допомогою пошуку, обробки й аналізу супутникових знімків в учнів розвивається науковий тип мислення. Наведено приклади того, як застосування ДЗЗ в учнівських дослідженнях дає змогу: опрацьовувати інформацію з першоджерела (супутникові знімки), перевіряти інформацію зі ЗМІ/соціальних мереж тощо, підтверджувати/спростовувати свою гіпотезу, проводити дослідження віддалених територій. Застосування ДЗЗ як інструменту освіти є особливо актуальним у час пандемії COVID-19, оскільки дає можливість ознайомитись зі станом території, не виходячи з дому, і проводити дослідження через комбінації спектральних каналів знімків, використання тематичних скриптів тощо будь-якої території лише за допомогою комп’ютера та доступу до мережі Інтернет.
6
Тарас, Уляна, and Марія Руда. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІНИ СТРУКТУРИ І МІКОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ ГРУНТІВ ПІСЛЯ ЧИСЛЕННИХ НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ПІДПАЛІВ РОСЛИННОСТІ, ТА ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ ВІДНОВЛЕННЯ МІКОРИЗОВАНИМ РОЗЧИНОМ НА ОБ'ЄКТІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ «ГОРА ЛЕВА» У МІСТІ ЛЬВІВ. ДОСЛІДЖЕННЯ 2020." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 6 (July 4, 2021): 149–59. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.026.
Full textAbstract:
Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» оголошений об’єктом природно-заповідного фонду України ухвалою Львівської обласної Ради народних депутатів від 02 грудня 1993 року №327. Парк створений для збереження і відтворення унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння і прилеглих територій давніх поселень Знесіння і Кривчиць. Територія Парку належить до категорії земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Для Парку відведена територія площею 312,10 га. Для регулювання впливу міського оточення і формування єдиного природно-архітектурного ансамблю Парку і прилеглих територій, виділяється охоронна зона площею 473,61 га. Площа Парку разом з охоронною зоною – 785,71 га.В роботі проведено ряд мікологічних досліджень різних ділянок грунту а також вирахувано всі необхідні показники та коефіцієнти для ефективного моніторингу стану ґрунтів. Під час досліджень застосовується споровий препарат на органічній основі. Дослідження проводились у весняний період. Для закріплення ефекту та з метою мінімізації ризику втрати позитивної динаміки, з урахуванням негативних сукцесійних змін, які спостерігались раніше, рекомендується провести впродовж вегетаційного сезону повторну інокуляцію мікоризованим споровим препаратом ґрунту гори Лева в РЛП «Знесіння».
7
Motrevich, V. P. "Установи для іноземних військовополонених та інтернованих в Дніпропетровській області в 1944 - 1951 рр.: чисельність і дислокація." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 12(140) (November 12, 2016): 88. http://dx.doi.org/10.15421/1716145.
Full textAbstract:
В останні два десятиліття проблеми знаходження іноземних військовополонених та інтернованих громадян у таборах системи ГУПВИ НКВС (МВС) СРСР присвячено безліч робіт вітчизняних і зарубіжних авторів. Значна кількість військовополонених та інтернованих перебували в таборах ГУПВИ НКВС (МВС) СРСР і були в окремих робочих батальйонах на території УРСР. В даний час ця проблема досить глибоко досліджена, однак в опублікованих роботах наводиться далеко неповний перелік існуючих у ті роки в Україні таборів і табірних відділень ГУПВИ НКВС СРСР, а також окремих робочих батальйонів. У даній роботі представлені результати дослідження чисельності і розміщення закладів для утримання військовополонених та інтернованих на території Дніпропетровської області у 1944-1951 рр.
8
Pareniuk, Olena, Yuliya Ruban, Nataliya Nesterova, and Kateryna Shavanova. "Вплив рельєфу на формування дозового навантаження на Сryptomeria japonica, сформованого внаслідок аварії на АЕС Фукусіма-1." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 2(390) (February 3, 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-45-49.
Full textAbstract:
В поданій статті розглянуто просторове розподілення дозового навантаження на фітоценози забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на АЕС Фукусіма території. Вивчено вплив особливостей рельєфу на перерозподіл радіонуклідного забруднення у гірській місцевості. Мета роботи – побудувати карту розподілу експозиційної дози не тільки навколо точок відбору проб, але й більш детально охарактеризувати навколишню територію, що може дати змогу передбачати основні патерни міграції і перерозподілу радіонуклідів у досліджуваній екосистемі. Визначити динаміку дозових навантажень на елементи фітоценозу гірських територій Японії та порівняти їх із дозами, що викликають радіобіологічні ефекти для ендеміка субальпійського поясу гір Японії Cryptomeria japonica. За допомогою Erica Tool було обраховано дози для рослин японського кедру Cryptomeria japonica, сформовані внаслідок проростання рослини на території з обрахованим вмістом радіонуклідів, коливались у межах від 2,65 до 121,4 мкГр за годину. В результаті проведеної роботи визначено, що особливості рельєфу мають визначальний вплив на розподіл радіонуклідного забруднення на території зони відселення, сформованої після аварії на АЕС Фукусіма-1. Поверхневий змив і горизонтальний перенос значною мірою впливають на перерозподіл забруднення, а отже, для отримання валідних результатів у довгострокових радіоекологічних дослідженнях абсолютно необхідним пунктом є визначення динаміки і передбачення шляхів міграції радіонуклідів. Також можна стверджувати, що навіть при істотномі впливі рельєфу на перерозподілення радіонуклідів на досліджуваній території Наміє не буде сформовано дозу, що матиме істотний вплив на ріст і розвиток визначального для формування фітоценозу японського кедра Cryptomeria japonica.
9
Stadnytska, N. Ye, A. O. Мylyanych, I. S. Maltyz, I. V. Fito, O. M. Fedoryshyn, A. V. Komar, and V. P. Novikov. "АСОРТИМЕНТ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ОБСТРУКТИВНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ, ПРЕДСТАВЛЕНИЙ НА РИНКУ УКРАЇНИ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (March 22, 2020): 59–65. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10971.
Full textAbstract:
Мета роботи. Провести аналіз асортименту лікарських препаратів для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів (код АТС R03) на сучасному фармацевтичному ринку України та визначити доцільність розробки нових препаратів на підставі маркетингового дослідження.
Матеріали і методи. У роботі використано статистичний і графічний методи.
Результати й обговорення. У результаті проведених маркетингових досліджень та аналізу асортименту лікарських препаратів із кодом АТС R03, зареєстрованих на території України, можна зазначити таке: найбільше лікарських засобів представлено у вигляді порошку для інгаляцій; більшість асортименту (76,1 %) досліджених препаратів складають монопрепарати; частка асортименту препаратів, виготовлених на фармацевтичних підприємствах України складає 21 %; найбільше препаратів виготовляють вітчизняні фірми-виробники ТОВ «Юрія-Фарм» та ТОВ «Мультіспрей».
Висновки. Аналіз ринку фармацевтичних препаратів України показав, що частка вітчизняних засобів є невеликою (21%). Асортимент лікарських форм потребує розширення, зокрема, варто звернути увагу на найменш численні форми: суспензії для розпилення та інгаляцій, розчини для інфузій та гранули.
10
Євтушенко, Едуард О. "ІСТОРІЯ ФІТОРЕКУЛЬТИВАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Екологічний вісник Криворіжжя 5 (June 26, 2020): 13–30. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4351.
Full textAbstract:
Мета роботи – проаналізувати основні напрямки науково-дослідницької діяльності кафедри ботаніки та екології в історичній ретроспективі. Кафедра впродовж свого існування якісно і ефективно виконувала навчально-виховні завдання з підготовки висококваліфікованих вчителів біології для освітянської галузі міста, Дніпропетровської області, України. Розташування в центрі гірничо-видобувної та металургійної промисловості Придніпров’я зумовило наукову відповідальність кафедри за розвиток озеленення території міста, фіторекультивації порушених земель (відвалів, кар’єрів та хвосто- шламосховищ), інвентаризації зелених насаджень промислових підприємств міста.
У 50-60-их рр. ХХ ст. професором кафедри І.А. Добровольським були розпочаті практичні роботи з формування системи озеленення міста на основі науково обґрунтованих підходів і розуміння ролі зеленої рослини у формування якості життя людини. Ці роботи знайшли своє продовження у реалізації науково-дослідних тем з фіторекультивації порушених територій. У 70-80-их рр. ХХ ст. професором кафедри В.І. Шандою були розроблені науково-обґрунтовані основи фіторекультивації антропогенно порушених земель Криворіжжя, екологічні підходи до боротьби з бур’яновою рослинністю.
У 2011 р. продовжено сучасний етап практичної науково-дослідної роботи кафедри з участі у Міжнародному проекті «Повернути ріку людям Партнерство на користь відновлення р. Саксагань в Кривому Розі як механізм підтримки міжсекторального діалогу». Цей проект був реалізований проекту «Нова Гута-Кривий Ріг. Партнерство у промислових регіонах» за участю Fundacja Miejsc I Ludzi Aktywnych (фундація MILA, (Польща). У цьому проекті кафедру представляв доцент Е.О. Євтушенко
У подальшому були реалізовані міжнародні проекти зі збереження біорізноманіття на території Жовтокам’янського кар’єру підприємства Хайдельбергцемент Україна. У 2014 під керівництвом доцента кафедри В.М. Савосько був виконаний проект «Територія кар’єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти». У 2018 р. під керівництвом доцента кафедри Е.О. Євтушенка був виконаний проект «Створення чагарникових угруповань як нового місця існування для біоти кар’єру».
Розширення тематики науково-дослідних тем пов’язано з фіторекультивацією порушених земель та інвентаризацією зелених насаджень, яка була визначена конкретними потребами підприємств. Під керівництвом доцента кафедри Е.О. Євтушенка булі виконані: інвентаризація зелених насаджень промислових майданчиків (2016 рік – ПрАТ Центральний ГЗК, 2018 рік – ПрАТ Південний ГЗК) та фіторекультиваційні дослідження (2018 р. – промислові територій ПАТ Інгулецький ГЗК, 2018 р. – міські території).
У 2019 р. розпочата реалізація науково-дослідної теми «Виконання післяпроектного моніторингу впливу планованої діяльності видобування вапняків та глини, придатних для використання у якості цементної сировини, Жовтокам’янського родовища (ділянка №3), розташованого в Апостолівському районі Дніпропетровської області, на стан флори і фауни протягом 3 років (керівник - доцент кафедри Євтушенко Е.О.).
Активні фіторекультиваційні дослідження та проектна діяльність кафедри ботаніки та екології мають багату історію та є фундаментом якісної підготовки фахівців з біології та екології.
Dissertations / Theses on the topic "Робот дослідження території"
1
Бессмертний, Роман Сергійович. "Програмно-апаратна інфраструктура наземного робота для дослідження території." Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/30129.
Full textAbstract:
35.160:35.080Приведений огляд існуючих компонентів, з який можна зібрати наземного робота дослідження території. Було створено програмно апаратну інфраструктуру на основі мікрокомпʼютера Orange Pi Zero Plus з General Purpose Input/Output для керування такими периферійними пристроями, як двигуни постійного струму, та відеокамера. Була розроблена система передачі команд керування, беручи до уваги вимоги безпеки використання. Була розроблена та оптимізована система передачі поточного відео
An overview of existing components from which you can build a ground robot used for territory exploration is provided. A software hardware infrastructure was created based on the Orange Pi Zero Plus microcomputer with General Purpose Input / Output for controlling peripherals such as DC motors and a camcorder. A system for transmitting control commands was developed, taking into account the safety requirements for use. A system for transmitting video stream was developed and optimized.
Приведен обзор существующих компонентов, из которых можно собрать наземного работа исследования территории. Было создано программно аппаратную инфраструктуру на основе микрокомпьютера Orange Pi Zero Plus с General Purpose Input / Output для управления такими периферийными устройствами, как двигатели постоянного тока, и видеокамера. Была разработана система передачи команд управления, принимая во внимание требования безопасности использования. Была разработана и оптимизирована система передачи текущего видео.
Book chapters on the topic "Робот дослідження території"
1
Сібрук, В. Л., Г. А. Радченко, and А. В. Сібрук. "МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТЕРИТОРІЙ НА ЗАСАДАХ МАРКЕТИНГ-МЕНЕДЖМЕНТУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-11.
Full textAbstract:
Дослідження спрямоване на пошук шляхів удосконалення методології управління регіональним розвитком на засадах технології Форсайт та теорії обмеження систем. У роботі проаналізовано основи методології Форсайт. Виокремлено підходи до оцінки поточного стану і впливу чинників оточуючого середовища на території. Виявлено шляхи адаптації Форсайт-технології до процесів менеджменту територій. Запропоновано загальний підхід до формування «Дорожньої карти» території в площині ромбу Форсайту. Проаналізовано способи побудови комплексу територіального маркетингу відповідно до стратегічного вектору розвитку. Обґрунтовано доцільність використання принципів методології теорії обмеження систем у практиці менеджменту територій. Запропоновано спосіб формування алгоритму управління розвитком територій на засадах технології Форсайт та теорії обмеження систем.
2
Бутко, Ігор, and Ірина Хижняк. "МЕТОД ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВИХ РОБІТ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ КАТЕГОРІЙ." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (1st ed.), 146–55. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-1.09.
Full textAbstract:
В роботі запропоновано використання даних дистанційного зондування Землі щодо підтримки прийняття управлінських рішень органами державної влади при проведенні земельно-кадастрових робіт на тимчасово окупованих територіях у Донецькій, Луганській областях та в Криму на основі використання теорії категорій. Надані пропозиції щодо підтримки прийняття управлінських рішень органами державної влади при проведенні земельно-кадастрових робіт на тимчасово окупованих територіях. Запропоновано обрати методи теорії категорій, які дозволяють у вигляді об'єктів категорії використовувати такі математичні конструкції, як висловлювання, предикати тощо. Розроблено метод підтримки прийняття управлінських рішень органами державної влади при проведенні земельно-кадастрових робіт на тимчасово окупованих територіях з використанням даних дистанційного зондування Землі, математичні конструкції теорії категорій та логіки предикатів, які відображають відношення в структурованому та логічному вигляді. Запропоновано додатково використовувати методи ройового інтелекту, які представлено модулем в системі підтримки прийняття рішень, при обробці вхідних даних. Наведено послідовність дій розробленого методу. Напрямком подальших досліджень є перевірка реалізуємості запропонованих варіантів управлінських рішень при проведенні земельно-кадастрових робіт на тимчасово окупованих територіях.
Reports on the topic "Робот дослідження території"
1
Савосько, Василь Миколайович, and Наталія Вікторівна Товстоляк. Розвиток і сучасний стан садів та парків колишніх залізних рудників Криворіжжя. Видавництво ДНУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3634.
Full textAbstract:
У роботі на основі аналізу архівних та літературних джерел, а також польових досліджень проаналізовано розвиток та сучасний стан одного саду та восьми парків колишніх залізних рудників Криворіжжя. Встановлено, що лише один об’єкт озеленення (сад готелю «Park House» – приватна власність) має повністю доглянуту територію, збалансовану структуру та динамічно розвивається. Попри зручне розташування, високий соціальний статус районних парків (парки «Шахтарський» і «Саксаганський») та провідного парку мікрорайону (парк «Тернівський»), спостерігається часткова втрата ними запроектованих функцій та недостатній догляд окремих територій. Парки «Затишний», біля палацу культури шахти «Родіна» та «Руданівський» частково втратили соціальну значущість, що негативно позначилося на їх сучасному стані. Спортивний парк ім. Суворова та парк шахти «Гвардійська», внаслідок припинення регулярних робіт та догляду, деградують.
2
Дороніна, Т. О. Військова підготовка учнівської молоді у Другій Речі Посполитій у 1920-х рр. на території західноукраїнських земель. КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2996.
Full textAbstract:
У статті розглянуто історичні та педагогічні аспекти проблеми розвитку військової підготовки учнівської молоді у Другій Речі Посполитій у 20-ті роки ХХ століття на території західноукраїнських земель. Аналізуються погляди сучасних вітчизняних та польських науковців з дослідженої проблематики та виділяються недоліки проблемно-тематичного підходу у працях польських науковців. У статті висвітлено деякі методи та форми військової підготовки учнівської молоді, зокрема табори військової підготовки, створені польськими парамілітарними організаціями, що функціонували на території західноукраїнських земель. Показано роль співпраці та координації діяльності між Міністерством військових справ та Міністерством віросповідань і публічної освіти у процесі військової підготовки учнівської молоді. Схарактеризовано особливості деяких напрямків військової підготовки учнівської молоді в діяльності польських закладів середньої освіти та польських громадських парамілітарних організацій, які розподілено на дві основні групи. Продемонстровано позитивний історико-педагогічний досвід військової підготовки молоді польських парамілітарних організацій та можливості його використання у процесі реформування сучасної військово-патріотичної роботи з учнівською молоддю. У процесі дослідження враховано особливості територіальних меж дослідження – західноукраїнські землі (Східна Галичина та Західна Волинь), що перебували під окупацією Другої Речі Посполитої у міжвоєнний період. Автор дійшла висновку, що у ході військової підготовки польська учнівська молодь здобула глибокі знання у галузі військової справи, спеціальні уміння та навички, що допомогли пристосуватися до складних оточуючих умов життя в ході Другої світової війни.
3
Милобог, Юрій Валерійович, В. В. Ветров, and Володимир Іванович Стригунов. Современное состояние хищных птиц бассейна реки Ингулец. Бранта, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1572.
Full textAbstract:
Сучасні дані стосовно видового складу, територіального розподілу динаміки чисельності та біології хижих птахів степу досить уривчасті і епізодичні. Нами зроблена спроба заповнити ці прогалини, яка від стаціонарних досліджень у 80-90-х роках перейшла до суцільних абсолютних обліків в 2001-2002 рр. У цій роботі ми наводимо лише частину зібраних даних, що відносяться до території басейну р.Інгулець. Наводяться відомості щодо 16 видів хижих птахів, відзначених у гніздовий період. Основний матеріал зібрано 2001-2002 рр. під час обстеження басейну р.Інгулець (S = 14.9 тис.км2), який розташований на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей.
4
Савосько, Василь Миколайович, Юрій Васильович Лихолат, Юлія Вільєвна Бєлик, and Іван Панасович Григорюк. Апофітні та адвентивні деревні види на девастованих землях гранітних кар’єрів Криворіжжя. Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3637.
Full textAbstract:
Показано, що вивчення закономірностей самозаростання і синантропних характеристик деревних видів рослин й чагарників на девастованих землях гранітних кар’єрів Криворіжжя є важливою передумовою фітооптимізації навколишнього природного середовища в індустріально розвинених регіонах України. Мета дослідження – з позицій еко-системного підходу з’ясувати видовий склад, структуру апофітної й адвентивної фракцій деревних й чагарникових видів рослин на девастованих землях гранітних кар’єрів Криворіжжя. Матеріалами роботи слугували результати власних польових досліджень, які виконували упродовж 2017-2018 рр. на території девастованих земель Коломоївського, Жовтневого та Карачунівського гранітних кар'єрів Криворізького залізорудного регіону. Установлено, що в межах названих територій зростає 34 види дерев і чагарників, що належать до 25 родів, 15 родин та відділу Покритонасінні (Magnoliophyta). Провідними родинами визнано: розові, маслинові, вербові, кленові та в’язові. Ці види дерев і чагарників, як синантропні рослини, поділяють на апофітну (автохтонні види) та антропофітну, або адвентивну (автохтонні види) фракції. Серед апофітних видів переважають геміапофіти, а з антропофітних за часом занесення – неофіти, способом інвазії – ергазіофіти, ступенем адаптації – ергазіофіти та епекофіти. Визначено, що серед видів рослин на девастованих землях інвазійно найактивнішими і небезпечними для природних екосистем регіону виявились айлант найвищий (Ailanthus altissima (Mill.)), клен ясенолистий (Acer negundo L.), маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), використання яких для фіторекультивації потребує додаткової уваги та обережності.
5
Шепілєв, Дмитро Сергійович, and Сергій Олексійович Семеріков. Розробка прототипу програмного забезпечення для профорієнтаційних квестів у доповненій реальності. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5381.
Full textAbstract:
В роботі наведене поняття квесту та опис проведення профорієнтаційних заходів на території Криворізького державного педагогічного університету. Проаналізовано способи фіксації проходження команд по станціях, один з яких є поєднанням декількох типів доповненої реальності – координатної та квадратної маркерної або координатної та NFT-маркерної. Описано створений у ході дослідження прототип програмного забезпечення фрагменту квесту, пов’язаний із стендом фізико-математичного факультету КДПУ.
6
Савосько, Василь Миколайович, and Наталія Вікторівна Товстоляк. Екологічні умови територій садів та парків колишніх залізних рудників (Криворізький басейн, Україна). Ukraine, Melitopol, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2044.
Full textAbstract:
У роботі досліджені території семи діючих парків («Тернівський», «Шахтарський», «Затишний», спортивний парк імені Суворова, парк біля палацу культури шахти «Родіна», «Саксаганський», «Руданівський»), одного занедбаного парку у зоні відчуження (парк шахти «Гвардійська») та одного саду готелю «Park House» (приватна власність). Оцінка екологічних умов цих об’єктів озеленення предбачала визначення типів: ландшафтів степу (за А. Л. Бельгардом), геохімічних ландшафтів (за Н. К. Чертко), місцерозташувань (за Л. Г. Раменським), лісорослинних умов (за Є. В. Алєксєєвим та П. С. Погребняком), а також зони забруднення атмосферного повітря (за І. А. Добровольським). У шести випадках території садів та парків розташовані на плакорних ділянках, де поширені елювіальні геохімічні ландшафти, відносно багаті трофотопи та дуже сухі і сухі гідротопи. Території спортивного парку імені Суворова та саду готелю «Park House» розташовані на заплавних ділянках, а занедбаного парку зони відчуження шахти «Гвардійська» – на схилових та низинних ділянках. У межах цих об’єктів озеленення переважають супераквальні геохімічні ландшафти, багаті трофотопи та сирі і свіжі гідротопи.
7
Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. «Софіївка» НАН України, September 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5428.
Full textAbstract:
Актуальність досліджень зумовлена важливістю пізнання закономірностей природного поширення деревних видів рослин на девастованих землях залізорудних відвалів Криворіжжя як теоретичної передумови гармонізації екологічного середовища промислових регіонів. Мета досліджень — з позиції екосистемного підходу оцінити сучасний життєвий стан деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували за загальноприйнятими методиками упродовж 2020–2021 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Оцінку сучасного життєвого стану виконували за методикою В.А. Алексєєва. В наш час рослинність на Петровському відвалі, який є модельним для регіону, представлена природними угрупованнями, має фрагментарний характер та являє собою рідколісся. Встановлено, що в межах Петровського відвалу природно зростають 32 види деревних та чагарникових рослин (25 родів та 15 родин). Сучасний життєвий стан деревних видів рослин відвалу оцінений як «Ослаблений» (65–71 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва). Такі чисельні значення життєвості деревостану на 21–28% нижчі за контрольні показники (природні угруповання Гурівського лісу). Отримані нами результати свідчать, що екологічні умови девастованих земель Петровського залізорудного відвалу відносно сприятливі для росту та розвитку деревних видів рослин. З’ясовано, що береза повисла (Betula рendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) є достатньо адаптованими до умов місцезростань відвалу. Життєвий стан цих видів оцінено як «Здоровий»: 90–95 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва.
8
Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. «Софіївка» НАН України, September 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5428.
Full textAbstract:
Актуальність досліджень зумовлена важливістю пізнання закономірностей природного поширення деревних видів рослин на девастованих землях залізорудних відвалів Криворіжжя як теоретичної передумови гармонізації екологічного середовища промислових регіонів. Мета досліджень — з позиції екосистемного підходу оцінити сучасний життєвий стан деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували за загальноприйнятими методиками упродовж 2020–2021 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Оцінку сучасного життєвого стану виконували за методикою В.А. Алексєєва. В наш час рослинність на Петровському відвалі, який є модельним для регіону, представлена природними угрупованнями, має фрагментарний характер та являє собою рідколісся. Встановлено, що в межах Петровського відвалу природно зростають 32 види деревних та чагарникових рослин (25 родів та 15 родин). Сучасний життєвий стан деревних видів рослин відвалу оцінений як «Ослаблений» (65–71 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва). Такі чисельні значення життєвості деревостану на 21–28% нижчі за контрольні показники (природні угруповання Гурівського лісу). Отримані нами результати свідчать, що екологічні умови девастованих земель Петровського залізорудного відвалу відносно сприятливі для росту та розвитку деревних видів рослин. З’ясовано, що береза повисла (Betula рendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) є достатньо адаптованими до умов місцезростань відвалу. Життєвий стан цих видів оцінено як «Здоровий»: 90–95 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва.
9
Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. «Софіївка» НАН України, September 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5428.
Full textAbstract:
Актуальність досліджень зумовлена важливістю пізнання закономірностей природного поширення деревних видів рослин на девастованих землях залізорудних відвалів Криворіжжя як теоретичної передумови гармонізації екологічного середовища промислових регіонів. Мета досліджень — з позиції екосистемного підходу оцінити сучасний життєвий стан деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували за загальноприйнятими методиками упродовж 2020–2021 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Оцінку сучасного життєвого стану виконували за методикою В.А. Алексєєва. В наш час рослинність на Петровському відвалі, який є модельним для регіону, представлена природними угрупованнями, має фрагментарний характер та являє собою рідколісся. Встановлено, що в межах Петровського відвалу природно зростають 32 види деревних та чагарникових рослин (25 родів та 15 родин). Сучасний життєвий стан деревних видів рослин відвалу оцінений як «Ослаблений» (65–71 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва). Такі чисельні значення життєвості деревостану на 21–28% нижчі за контрольні показники (природні угруповання Гурівського лісу). Отримані нами результати свідчать, що екологічні умови девастованих земель Петровського залізорудного відвалу відносно сприятливі для росту та розвитку деревних видів рослин. З’ясовано, що береза повисла (Betula рendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) є достатньо адаптованими до умов місцезростань відвалу. Життєвий стан цих видів оцінено як «Здоровий»: 90–95 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва.