Academic literature on the topic 'Ресурси вторинні'

Деревинна біомаса є основним джерелом енергії серед відновлюваних джерел в Україні. Питання біоенергетичного використання деревини розглянуто в контексті впровадження у практику ведення лісового господарства на засадах наближеного до природи лісівництва та сталого, невиснажливого використання лісових ресурсів. Проаналізовано основні показники відходів деревної біомаси в Україні. Доведено важливість використання відходів деревної біомаси в контексті сталого розвитку з урахуванням економічної, екологічної та соціальної складових цього процесу. В Україні немає спеціалізованих підприємств, які постачають біомасу компаніям з виробництва біопалива. Деревину постачають безпосередньо державні лісогосподарські підприємства та деревообробні підприємства, які можуть постачати відходи від деревообробки. Лісові вторинні ресурси потрібно використовувати згідно з каскадним принципом – насамперед для виробництва продукції з масиву і переробляти повторно для максимального збільшення поглинання і нагромадження вуглецю, а тільки після цього – для виробництва енергії. Актуальним завданням є розвиток комплексних лісогосподарських підприємств, до складу яких входитиме перероблення відходів деревної біомаси в енергетичних цілях. Відходи лісогосподарського та лісопильного виробництва є високим біоенергетичним потенціалом для формування ефективного способу господарювання (економіки) на біоекономічних засадах.

Циркулярна економіка у країнах Європи визнана як базис стратегії сталого зростання та закріплена у Плані дій ЄС щодо переходу до циркулярної економіки. У межах нинішньої економічної моделі лінійного виробництва і споживання лише невелика частка відходів, що утворюються, повторно використовується, переробляється або продається як вторинні матеріали. Альтернативою цій моделі є циркулярна економіка. Вона спрямована на те, щоб утримувати продукти й матеріали в ланцюгу створення вартості протягом більш тривалого проміжку часу й відновлювати сировинні ресурси після закінчення терміну служби продуктів для їх подальшого використання. Розширення масштабів циркулярної економіки України потребує комплексної системної перебудови, починаючи з законодавчої бази, впровадження інноваційних технологій, фінансування та форм ведення бізнесу, закінчуючи формуванням свідомості суспільства, підготовки людей до того, щоб змінити свої звички на шляху до ширшого використання сталих продуктів та створення нових шляхів взаємодії виробників та споживачів.

У статті охарактеризовані передумови необхідності формування комплексного, адаптивного механізму державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні. Розроблено модель механізму державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні, охарактеризовані його основні компоненти: суб’єкти, об’єкти, функції, принципи, завдання, напрями державного регулювання в сфері екологічної безпеки аграрного сектору та ефект. Запропоновано державну програму в галузі охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки, яка передбачає використання двох основних взаємопов’язаних напрямів: скорочення споживання природних ресурсів і обсягів забруднень з одночасним підвищенням якості економічного зростання шляхом модернізації та вдосконалення технологій, впровадження маловідходних і ресурсозберігаючих виробництв, вторинне використання перероблених ресурсів і відходів тощо. На основі державної політики в галузі охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки запропоновано регіональну політику, яка базується на використання п’яти основних форм управління екологічною безпекою: плата за користування природними ресурсами, формування ефективної системи платежів за природні ресурси, екологічне страхування, екологічний аудит, економічна ефективність регіонального проекту.

Розглядаючи ефективність рециклінгу, насамперед необхідно звернути увагу на такі головні пи-тання у сфері ресурсозбереження, а саме: ефективність використання ресурсів і прогнозування за-бруднення навколишнього середовища. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Середній рівень використання відходів як вторинних ресурсів у промисловості скла-дає третину (близько 30 %), а побутових відходів – близько 8 % від загальної маси. У господарський обіг залучають переважно лом і відходи чорних і кольорових металів, високосортні марки макулату-ри, чисті текстильні, полімерні й деревні відходи, склобій. У роботі оцінено ефективність процесу рециклінгу твердих побутових відходів на прикладі Полтавської області. Встановлено, що перешко-дами на шляху використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів передусім є такі: недо-статність та недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази у сфері поводження з відхо-дами виробництва і споживання; відсутність достатніх економічних стимулів для збору й перероб-ки великої маси відходів; недосконалість інструментів регулювання в цій галузі; недоопрацьованість практики збору й видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективний збір ресур-соцінних фракцій, придатних для повторного використання; недостатня участь малого й середньо-го бізнесу у сфері діяльності зі збору й переробки вторинних ресурсів; недосконалість інфраструк-тури збору й переробки промислової продукції, термін використання якої вийшов; недостатнє ін-формаційне забезпечення підприємницької спільноти щодо можливостей, перспективи й економічної привабливості роботи у сфері використання вторресурсів. Зважаючи на обмеженість інвестицій у регіонах, які можуть бути направлені на проведення робіт з рециклінгу твердих побутових відходів, розроблено універсальну бальну методику оцінки ефективності технологій рециклінгу побутових від-ходів для відбору інноваційно-інвестиційних проєктів за їхньою економічною й екологічною значущі-стю для двох варіантів подальшої діяльності, а саме: у першому варіанті для комерційної реалізації силами бізнесу, у другому – для реалізації з державною підтримкою. У цьому аспекті визначені про-блеми залучення побутових відходів у господарський обіг та обґрунтовано економіко-екологічну ефе-ктивність залучення побутових відходів у вторинне споживання як фактору ресурсозбереження на прикладі окремого регіону, а саме Полтавської області.

Постійно зростаюча вартість газу, нафти та інших джерел енергії вимагає не тільки їхнього раціонального використання на підприємствах агропромислового комплексу, але й розроблення та впровадження інноваційних технологій та устаткування, що спрямовані на ресурсоенергозбереження з урахуванням економічних, екологічних і соціальних аспектів. Харчові підприємства, зокрема виробництво пива, є енергоємними процесами, тому необхідним є раціональне використання енергії та ресурсів. Енергозбереження в харчовій галузі – один із найбільш важливих факторів, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів. Доведено, що впровадження у харчову промисловість енергозберігаючих технологій дає змогу значно знизити собівартість продукції і підвищити прибутки на підприємстві. Розглянуто наявні способи зниження енерговитрат під час приготуваннія пивного сусла у виробництві пива. Охарактеризовано заходи щодо збільшення використання вторинних теплових енергетичних ресурсів. Поєднання кількох технології в одному проєкті дозволяють розширити функціональні можливості енергозбереження за рахунок повернення у виробництво не тільки тепла вторинної пари, але й теплоти гарячого охмеленого сусла, що виводиться з гідроциклонного апарату на стадію бродіння.

Недосконалість, та майже відсутність законодавчого регулювання управління потоками відходів будівництва та зносу, призводять до того, що значні обсяги потенційно корисних ресурсів, якими є такі види відходів, втрачають можливість бути залученими до повторного господарського циклу, а крім того, наносять незворотній екологічний збиток. Статтю присвячено дослідженню напрямів усунення прогалин в законодавчому регулюванні управління потоками відходів, зокрема будівництва та зносу, що має стати ключовим поштовхом до впровадження нової концепції управління ресурсами, яка заснована на принципах ресурсного відтворення. Запропоновано перегляд понятійно-категоріального змісту, ієрархії та принципів законодавчого регулювання управління потоками відходів будівництва та зносу, як потенційно вторинною сировиною.

Удосконалення технологій виробництва молочних продуктів, у т. ч. морозива, з вторинної сировини за допомогою впровадження інноваційних технологій дає змогу заощадити енергію та ресурси. Маслянка як вторинний матеріальний ресурс має цінні властивості. Вони обумовлені вмістом білків, фосфоліпідів, вітаміну F та ін. Застосування маслянки як основи для безлактозних та низьколактозних продуктів, у т. ч. морозива, стримується вмістом лактози на рівні молока. Серед відомих методів видалення лактози широке застосування мають ферментні, мембранні та їх комбінація. Представлена робота має на меті вивчення основних залежностей мембранної обробки маслянки шляхом ультра- та діафільтрації нанофільтраційним пермеатом, отриманим відповідною обробкою ультрафільтраційного пермеату маслянки. У експериментах застосовували порожнистоволоконні ультрафільтраційні (УФ) мембрани ВПУ-15 та нанофільтраційні (НФ) плоскі мембрани ОПМН-П виробництва «Владипор» (Росія). Обидва типи мембран використовувались у складі лабораторних мембранних установок. У дослідженні застосовувались стандартні методики визначення складових маслянки та її продуктів УФ та НФ. Для кожної мембрани визначали продуктивність за фільтратом та селективність залежно від робочих параметрів нанофільтрації УФ пермеату та діафільтрації (ДФ). УФ ретентат маслянки на порожнистих волокнах при тискові 0,15 МПа та температурі 50 °С отримували при факторі концентрування F = 4. Встановлена низька селективність мембрани ВПУ-15 за лактозою (4%) та висока за білком – 99,6%. Нанофільтрація УФ пермеату маслянки проводилась у діапазоні тиску 0,5…2,0 МПа. Від 0,5 до 1,5 МПа встановлено лінійну залежність питомої продуктивності від тиску при температурі 20…22 °С при факторі концентрування F = 4 у ретентаті нанофільтрації спостерігалось 17,9% лактози, а у НФ пермеаті 0,05% при однаковій концентрації солей 0,7%. При безперервній діафільтрації УФ ретентату маслянки спостерігалось зростання продуктивності мембран з ростом температури до 8,2…10 л/м2·год. Найменша концентрація лактози (0,01%) у УФ ретентаті спостерігалась при застосуванні семикратного об’єму НФ пермеату як розчинника. Ефект видалення лактози становив 99,8%. Результати досліджень показали, що комбінація ультрафільтрації та безперервної діафільтрації за допомогою НФ пермеату дає бажаний результат видалення лактози з концентрату маслянки. Найкращими параметрами процесу досліджень були тиск 1,5 МПа та температура 50 °С. Одержані дані можуть стати основою для отримання математичних залежностей для оцінки ефективного мембранного способу. Подальші дослідження будуть необхідні через проблему забруднення мембран та їхню регенерацію і дезінфекцію.

Актуальність теми дослідження. Актуальність впровадження принципів функціонування циркулярної економіки в діяльність підприємств переробної галузі України зумовлена, перш за все, значним споживанням природних ресурсів та шкодою навколишньому середовищу за рахунок утворення великих обсягів відходів. Постановка проблеми. Циркулярна економіка, або економіка замкнутого циклу, розглядається сучасними науковцями як складова четвертої промислової революції. В її основі покладений принцип вторинної переробки будь-якої продукції, в результаті чого відбувається мінімізація відходів від економічної діяльності, значне скорочення споживання природних ресурсів, а також перехід на поновлювані ресурси. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизняних дослідників увага даному питанню приділялась в роботах: Н. Гаховича, І. Тимошенко, M. Aндерсена, Ю. Генга, Дж. Фу, Дж. Саркіса, Б. Хью, M. Ледера, І. Рашида, К. Вебстера, Н. Шмиголь та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Ефективний економічний розвиток, в умовах трансформаційних змін та переходу до економіки замкнутого циклу, передбачає виконання наступних передумов: додатні темпи приросту галузевих ВВП та скорочення в абсолютному вимірі обсягів забруднень всіх видів, внаслідок економічної діяльності, та обумовлює необхідність подальших розробок у даному напрямку. Постановка завдання. Визнання вказаних передумов в якості стратегічної альтернативи розвитку держави одночасно буде сприяти покращенню значень відносних показників забруднення навколишнього середовища, в порівнянні з сукупним випуском продукції. Виклад основного матеріалу. У статті запропонована методика узагальнюючого індексу еколого-економічного розвитку. Висновки. На основі результатів дослідження та запропонованого індексу, проведено кількісний аналіз результатів формування замкненого екологоекономічного циклу переробної галузі України та розроблені рекомендації щодо його активізації.

У статті категоріально проаналізовано феномен мотиваційної складової особистості, визначено її сутність, зміст і належний механізм реалізації. Автором зазначено: досягнення наукової обґрунтованості у контексті окресленої проблематики є перспективним за умови репрезентації моделі професійної модифікації мотиваційної складової частини особистості майбутніх психологів. Виявлено, що процес розвитку особистості, зокрема у системі мотиваційних орієнтирів, не завжди характеризується стабільним балансом і стійкою гармонією. Така позиція дала право допустити, що певна життєва ситуація може слугувати шансом для майбутнього особистісного розвитку людини, а може створити певні проблеми, котрі призведуть до кризового стану. Окреслено низку психологічних чинників, що сприяють розвитку мотиваційної складової частини особистості. Розглянуто можливі варіанти поведінки суб’єкта кризових ситуацій. З позиції діяльнісного підходу доведено, що кризова ситуація виступає джерелом розвитку особистості, рушійною силою розвитку є власна активність суб’єкта саморозвитку, що саме і визначає спосіб поведінки людини у кризових ситуаціях. Представлено аналіз конструкту кризових станів особистості. Емпіричну складову частину статті репрезентовано крізь визначення особливостей складової мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх психологів. Це дало змогу ґрунтовно дослідити мотивацію з позиції системного ієрархічного утворення, що дозволило скоригувати регуляційний потенціал особистості. Визначено, що серед майбутніх психологів переважаючою є прерогатива вторинних потреб попри належно високий відсоток прояву первинних потреб, зокрема потреби в безпеці й упевненості у майбутньому. Доведено, що інший бік розуміння кризи презентує її як можливість реалізації певних змін, що надалі призведе до особистісного розвитку.

Перехід до вторинної переробки ресурсів є способом оптимізаційного природокористування і альтернативним джерелом отримання енергії. Цифровізація соціально-економічних процесів впливає на трансформацію енергетичного ринку на засадах кліматично-нейтральної

Одним з стратегічних напрямків розвитку держави, що прагне до вирішення проблеми збалансованого ресурсоспоживання, можна назвати вторинне ресурсокористування, яке за свою мету має не тільки зменшення використання первинних ресурсів у промисловому виробництві, а в першу чергу збереження природних ресурсів, зменшення вже існуючих обсягів накопичених відходів та підтримку збалансованого і раціонального природокористування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30675

Одним з методів стимулювання використання відходів та вторинних ресурсів у промисловому виробництві та розвитку ринку вторинних ресурсів може стати заохочувальні заходи з боку держави безпосередньо для підприємства, тобто зменшення податкового навантаження, пільгові ставки, або взагалі дохід отриманий через використання відходів чи вторинних ресурсів в процесі виробництва не оподатковувати. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31323

У доповіді розглядаються дослідження по розробці апаратів і технології утилізації відпрацьованого низькопотенційного тепла, яке зазвичай втрачається разом з відпрацьованими рідинами і газами. Зокрема, обговорюється конструкція пристроїв для рециркуляції тепла від рідин, що утворюють відкладення на внутрішніх поверхнях устаткування, а також розглядається конструкція спеціальної градирні для концентрації рідин і кристалізації з них солей.
The report examines the research that forms the basis for the development of apparatuses and technologies for the utilization of waste heat, which usually is lost with the waste liquids and gases. In particular, it discusses the design of apparatuses for recycling heat from liquids that form inlays, as well as special cooling tower for concentrating liquids and crystallizing the salts from them.

Розглянуто методи ідентифікації джерел відпрацьованого тепла з точки зору можливого його використання. Запропоновано технології та обладнання для утилізації низькопотенційного тепла. Прикладом технології такого використання є, зокрема, контактні теплообмінники, де рекуперація тепла поєднується з газоочисткою та котли для спалювання рідини.
The methods of waste heat sources identification are considered in terms of possible use. Technologies and equipment for utilization of low-potential heat are proposed. In particular, for waste gases direct contact heat exchangers and flash boilers for fluid are recommended. Examples of such technologies using were given.

В дисертаційній роботі досліджено економічні та організаційні основи формування та впровадження еколого-орієнтованої системи управління ВР. Запропоновано науково-методичний підхід до формування системи еколого-орієнтованого управління ВР, що ґрунтується на комплексі методів економічної мотивації на всіх стадіях життєвого циклу продукту. Удосконалено методичний підхід до вибору найбільш ефективного варіанту поводження з ТПВ, який передбачає комплексне врахування еколого-економічного результату і збитку за всіма етапами життєвого циклу продукту. Розроблено науково-методичний підхід до систематизації факторів впливу на ефективність вилучення ресурсів з відходів. Дістав подальшого розвитку методичний підхід до обґрунтування вибору організаційних та економічних інструментів управління відходами як ВР. Запропоновано науково-методичний підхід до визначення еколого-економічної ефективності заходів щодо вилучення ресурсів з відходів, який враховує ефекти та збитки, що виникають внаслідок заміщення первинного ресурсу вторинним на етапах життєвого циклу продукту. Розраховано тариф за поводження з побутовими відходами, в який включено ресурсозберігаючу та природоохоронну складові. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20901
В диссертационной работе разработаны организационно-экономические основы формирования эколого-ориентированной системы управления вторичными ресурсами. Исследование предпосылок становления действенной эколого-ориентированной системы управления ВР позволило установить, что она должна охватывать весь жизненный цикл продукта и вторичного ресурса. В результате анализа существующих подходов управления отходами было выявлено, что при формировании системы управления вторичными ресурсами необходимо учитывать экологическую компоненту как неотъемлемую составляющую обоснования управленческих решений. Предложен научно-методический подход к формированию системы эколого-ориентированного управления вторичными ресурсами, который базируется на комплексе методов экономической мотивации на всех стадиях жизненного цикла продукта и обеспечивает максимально возможное и экологически безопасное обращение с отходами, содержащих ресурсоценные компоненты. Данный подход базируется на стимулировании спроса и предложения на: товары, переработка которых технически возможна и экологически безопасна; вторичные ресурсы; товары, произведенные с использованием ВР; услуги по извлечению ресурсоценных компонентов из отходов. Для выбора наиболее экономически эффективного варианта обращения с твердыми бытовыми отходами предложен научно-методический подход, который основывается на концепции неразрывности жизненного цикла продукта, предусматривает комплексный учет эколого-экономического результата и ущерба на всех стадиях жизненного цикла продукта и позволяет определить величину предотвращенного экономического ущерба от загрязнения окружающей среды на единицу нанесенного ущерба. Данный подход дает возможность определить наиболее экономически эффективный вариант обращения с твердыми бытовыми отходами с учетом экологических ограничений. В диссертации разработан методический подход к систематизации факторов, влияющих на эффективность извлечения ресурсов из отходов, который учитывает взаимосвязь субъектно-объектных, рыночных, финансовых, организационных, информационных, научно-технических и научно-методических характеристик в рамках жизненного цикла (ресурс-продукт-отходы-продукт). Получил дальнейшее развитие научно-методический подход к обоснованию выбора организационных и экономических инструментов управления отходами как ВР, который предусматривает их дифференциацию относительно субъектов экономической системы (разработчики, производители и потребители продукта, субъекты в сфере его утилизации) и профиля решаемых задач. Стимулирование всех субъектов системы, деятельность которых связана с восстановлением ресурсов из отходов, позволит создать основы реализации эколого-ориентированного обращения с отходами как вторичными ресурсами. Установлено, что при использовании организационно-экономических инструментов в области восстановления ресурсов из отходов необходимо придерживаться ряда принципов: системности, приоритетности требований экологической безопасности, комплексности, согласованности, индивидуального подхода, последовательности, разнонаправленности мотивационного воздействия, конкретизации. Разработан научно-методический подход к определению эколого-экономической эффективности мероприятий относительно извлечения ресурсов из отходов, который учитывает эффекты и убытки, возникающие в результате замещения первичного ресурса вторичным на этапах жизненного цикла продукта. На основе анализа экономических и мотивационных аспектов различных методов извлечения вторичного сырья из твердых бытовых отходов доказано, что децентрализованный способ сортировки, который предусматривает раздельный сбор вторсырья у источника его образования, является наиболее результативным. Предложена организационная схема сортировки твердых бытовых отходов и сбора вторичного сырья в г. Сумы. Обоснована необходимость внедрения децентрализованного способа сортировки отходов. Рассчитан тариф за обращение с бытовыми отходами, в который включены ресурсосберегающая и природоохранная составляющие. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20901
In the thesis economic and organizational bases for the formation and implementation of environmental-oriented management of recoverable resources are researched. An offered scientific and methodical approach to the system of environmental-oriented management of RR based on complex of methods of economic incentives at all stages of product life cycle. The improved methodical approach to choosing the most effective variant of waste treatment provides a comprehensive account of ecological and economic result and loss in all stages of product life cycle. The scientific and methodical approach to the systematization of the factors influenced the effectiveness of extraction of resources from waste is developed. Got a further development of the methodical approach to the justification of the choice of organizational and economic instruments for waste management as RR. An offered scientific and methodological approach to the determination of ecological and economic efficiency measures for extracting resources from waste takes into account the effects and losses resulting from replacement of the primary resource for recoverable one at stages of product life cycle. Rate for the treatment of waste is calculated, which includes the resource-saving and environmental components. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20901

У доповіді розглядаються способи використання відпрацьованих енергоресурсів великих підприємств шляхом використання їх на заводах, які виробляють невелику кількість енергоємних виробів. Нове обладнання придатне для економічно обґрунтованого використання тепла з низькотемпературним потенціалом.
The report deal with methods of utilization of large enterprises waste energy resources by the way of their use in plants that manufacture a small amount of power-consuming products. The new equipment suitable for the economically reasonable utilization of heat with low-temperature potentialwas described.

В статті розглянуті питання удосконалювання напрямків розподілу прибутку як результату господарської фінансової діяльності підприємства, тому що у сучасних умовах значна роль прибутку та рівня рентабельності для процесу розвитку підприємства, забезпечення інтересів його власників, робітників, а також держави визначають необхідність дослідження шляхів вдосконалення методів формування, розподілу та використання прибутку.

в статье предложен авторский подход, основанный на представлении об организационном социальном капитале как объекте изучения, не сводимом к сумме индивидуальных социальных капиталов или к общественному социальному капиталу. Представлено понимание организационного социального капитала как организационного ресурса, обладающего содержательной и типологической сложностью. Социальная солидарность рассматривается с позиций глобального цивилизационного кризиса, демонстрирующего исчерпанность модели западного развития. Отсутствие ясных ориентиров социального движения, дефицит «духовных скреп» формирует ситуацию поиска практико-ориентированного концепта. Один из таких концептов – идея солидарного общества, в основе которого лежит принцип: «жить не для себя, не для других, а со всеми и для всех». Солидарное общество представляет собой альтернативу обществу индивидуализированному, разорванному, атомистическому и основано на общности ответственности. Процессы формирования социального капитала и солидарного общества схожи, поскольку исходят из сущности социального закона: первичны социальные отношения, вторичны социальные институты, третичны – организации. И социальный капитал, и социальная солидарность основаны на первичности социальных отношений. Общность основания позволяет рассматривать указанные феномены как взаимосвязанные и в значительной мере взаимообусловливающие тренды социального развития. the article suggests the author's approach based on the organizational social capital idea as an object of study that is not reduced to the sum of individual social capitals. An understanding of organizational social capital as an organizational resource with content and typological complexity is presented. Social solidarity is viewed from the perspective of a global civilizational crisis that demonstrates the exhaustion of the Western development model. The lack of clear guidelines for the social movement, the lack of “spiritual bonds” creates a situation of searching for a practice-oriented concept. One of these concepts is a solidary society idea which is based on the principle: “live not for yourself, not for others, but with everyone and for everyone”. A solidary society is an alternative to an individualized, broken, and atomistic society because of it is based on shared responsibility. The processes of social capital and solidary society formation are similar in essence since they proceed from the essence of the social law: primary social relations, secondary social institutions, and tertiary organizations. Both social capital and social solidarity are based on the primacy of social relations. The common ground allows us to consider these phenomena as mutually interrelated and largely mutually determining social development trends.

Визначено сутність науково-допоміжної бібліографії, розкрито дослідницькі аспекти діяльності фахівця-бібліографа при створенні вторинних інформаційно-бібліографічних ресурсів. Висвітлено досвід Наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» з підготовки та видання біобібліографічних, тематичних, краєзнавчих покажчиків.