Academic literature on the topic 'Релевантна інформація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Релевантна інформація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Релевантна інформація"
1
Сидоренко, Тетяна. "КОНСОЛІДАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ХХІ СТОЛІТТЯ." Society. Document. Communication 12, no. 12 (September 14, 2021): 270–93. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-270-293.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано домінантну роль консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства ХХІ ст.
Визначено, що сучасне інформаційне суспільство потребує достовірної інформації у зв’язку з використанням не просто інформаційних потоків для констатації фактів, а застосування даних із метою забезпечити якісну інформаційно-аналітичну діяльність будь-якої установи; створювати та реалізовувати затребувані споживачами інформаційні продукти та послуги; здійснювати комплексний аналіз інтелектуального капіталу установи з метою оптимізації її діяльності.
Зазначено, що нова галузь наукових знань – консолідована інформація – маловивчена й містить ряд дискусійних питань.
Установлено, що зі сферою консолідованої інформації тісно пов’язана інформатика - фундаментальна наука, яка займається розробленням методології створення інформаційного забезпечення процесів управління будь-якими об’єктами на базі комп’ютерних інформаційних систем.
Описано поняття «інформація» та «консолідація». Інформація - відомості та дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Консолідація означає оброблення інформаційного матеріалу, розташування даних у хронологічному порядку або за іншими формальними ознаками. Результатом консолідації може стати видання збірників з окремих галузей, прийняття відповідних рішень на рівні всіх гілок влади чи конкретної організації.
Зазначено, що «консолідована інформація» має англомовний відповідник - Competitive Intelligence. Консолідована інформація - це знання, певним чином дібране, проаналізоване, оцінене, можливо, реструктуризоване й переформатоване для послуговування під час вирішення повсякденних питань, прийняття рішень, задоволення інформаційних потреб клієнтів або соціальних груп.
Консолідація даних - це клас програмних продуктів, призначених для підготовки звітності в групах компаній для внутрішніх (керівництво, бухгалтерія) і зовнішніх споживачів (зокрема, державних органів).
Жодна інституція не може ефективно функціонувати в умовах гострої конкурентної боротьби, не маючи у своєму розпорядженні новітньої, повноцінної, достовірної, релевантної інформації, яка є основою створення інформаційних продуктів консолідованої інформації в сучасному суспільстві.
Установлено, що в працях зарубіжних науковців консолідовану інформацію називають конкурентною розвідкою, діловою розвідкою, бізнес-розвідкою. Під цими поняттями розуміють процес пошуку й перетворення даних на інформацію й знання, зокрема про бізнес, для вирішення проблем шляхом ухвалення неформальних рішень; відстеження даних, які у відкритому доступі, про конкурентів й формування на підставі консолідації інформації конкурентоспроможної моделі розвитку організації.
Використання новітніх технологій передбачає аналіз шляхів захисту консолідованої інформації – методів інформаційної безпеки. Доведено, що порушення цілісності, конфіденційності й доступ до конкурентозначимої інформації може негативно відобразитися на споживачах інформаційного продукту. Саме після перетворення знань в інформаційний продукт постає питання про захист інформації.
У висновках окреслено основні здобутки й тенденції розвитку консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства. Зокрема зазначено, що актуальними залишаються шляхи оптимізації розвитку наукової галузі консолідованої інформації в умовах українського інформаційного суспільства з урахуванням зарубіжного досвіду.
2
ВАЩУК, ОЛЕСЯ. "Невербальна інформація в криміналістиці: доктринальні засади." Право України, no. 2021/08 (2021): 104. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-104.
Full textAbstract:
Метою статті є розроблення доктринальних засад використання невербальної інформації в криміналістиці. Актуальність такого дослідження полягає в тому, що вже розроблені положення щодо використання невербальної інформації в криміналістиці є достатніми для подальшого розроблення їх доктринальних засад, теоретично обґрунтовуючи таку інтегративну можливість, підвищуючи їхню роль та значення на практиці. Наголошено, що розроблення доктринальних засад використання невербальної інформації має такі теоретичні напрями, як то визначення і характеристика засад невербальної інформації в криміналістиці (теорія) та формування наукових положень щодо сприйняття і використання невербальної інформації у кримінальному провадженні. Здійснено узагальнення сучасного криміналістичного знання про положення невербальної інформації в кримінальному провадженні. Виділено етапи формування наукових підходів до розробленості проблеми, пов’язаної з дослідженням невербальної інформації в криміналістиці із трьох напрямів: психологічного, кримінального процесуального та криміналістичного. Підкреслено, що розробленими та вживаними є такі два види невербальної інформації в криміналістиці: невербальна інформація, що наявна в речах матеріальної обстановки (навколишнього середовища, енвайроментджерельна); антроподжерельна невербальна інформація, що надходить із зовнішності учасника кримінально-релевантної події (у статиці) й антроподжерельні функціональні прояви почуттів, думок у вигляді міміки, жестів, рухів тіла, особливостей мовлення, погляду, що виражаються і сприймаються у процесі комунікативного процесу (в динаміці). Визначено принципи використання невербальної інформації в криміналістиці: ретроспективний підхід до вивчення невербальних проявів; єдність діяльності і свідомості особи; урахування взаємозв’язку фізичних і психічних проявів при дешифруванні невербальної комунікації; врахування двоаспектності проявів вербальної та невербальної поведінки. Сформовано доктринальні засади використання невербальної інформації в кримінальному провадженні. Розкрито значення доктринального напрацювання використання невербальної інформації в криміналістиці на теоретичному та практичному рівнях. Визначено, що метою такого доктринального підходу є інтенси-фікація використання положень невербальної інформації в криміналістиці, що сприяє вдосконаленню практики боротьби зі злочинністю. Зроблено висновок, що предметом наукового пізнання цих засад є енвайроментджерельна невербальна інформація та прояви антроподжерельної невербальної інформації осіб, причетних до кримінально-релевантної події на рівні злочинної діяльності і діяльності у сфері кримінального провадження. Запроновано впровадження у доктринальний обіг нових наукових категорій (“антроподжерельна невербальна інформація”, “енвайроментджерельна невербальна інформація”, “верифікація”, “валідація”, “вербалізація”).
3
М. М., РУЖЕНСЬКИЙ, and ГРИШКО О. П. "АСИМЕТРІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ПРАЦІ: АНАЛІЗ СТАНУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 88, no. 3 (January 9, 2021): 71–88. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.88-3-07.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему асиметрії інформації вітчизняного ринку праці згідно з її проявами у формі дисбалансів. Неузгодженість загально-державних підходів до формування інформаційного забезпечення регулювання ринку праці, застаріле законодавче забезпечення функціонування ринку праці, відсутність нормативних документів щодо формування аналітичних звітів з урахуванням відомостей з усіх джерел інформації про стан ринку праці, неформальні трудові відносини на ринку праці і т.п. є наслідками неможливості встановлення ринкової рівноваги, в той час, коли це вкрай необхідно для врегулювання процесів на ринку праці та його соціально-економічних явищ. У статті досліджено поточний стан інформаційного забезпечення регулювання ринку праці і сформульовано пропозиції його удосконалення з метою забезпечення усіх суб’єктів ринку праці релевантною інформацією, що матиме беззаперечний вплив на зменшення обсягів асиметрії використовуваної на вітчизняному ринку праці інформації.
4
Шуляк, Михаил. "Аналіз існуючих систем фільтрації даних при експериментальному дослідженні транспортного засобу." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 175–84. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.175-184.
Full textAbstract:
Збільшення швидкості розробки та введення в експлуатацію нової техніки ставить перед науковцями завдання більш швидкого проведення досліджень. Є необхідність змінити підходи до методик досліджень та вимірювального обладнання. Основна вимога, це швидкість проведення дослідження, якість та релевантність інформації. Застосування високочутливих датчиків, бортових вимірювальних пристроїв та відповідного програмного забезпечення вирішує цю задачу. Але виникає питання синтезу вимірювальних датчиків, робота яких спирається на застосування принципово різних фізичних ефектів (індукція, електромагнітні коливання, радіохвилі). Для кожного з таких датчиків властиві свої спектри шумів, тому при проведенні досліджень та обробці інформації потрібно використовувати алгоритми фільтрації здатні усунути цей недолік.
Останнім часом багато науковців проводять експериментальні дослідження з використанням ємнісних акселерометрів. Їх перевагою є висока чутливість, простота у використанні та не висока ціна. Але в загальному випадку показання, такого типу акселерометру, схильні до значного шуму, який зазвичай викликаний особливостями конструкції та умовами проведення польових досліджень, яким властиві стохастичні чинники, що пов’язані з середовищем експлуатації: небажані вібрації, висока вологість та температура, електромагнітні перешкоди від інших електромеханічних або механічних елементів.
Проведено аналіз переваг та недоліків існуючих фільтрів. Обґрунтування послідовності їх застосування та налаштувань необхідних при проведенні польових досліджень в режимі реального часу.
Визначено, що застосування каскаду активних фільтрів необхідно при проведенні досліджень в польових умовах, бо такі фільтри можна вбудувати в програмне забезпечення, що суттєво збільшить швидкість та якість проведення дослідження. При наявності точної інформації стосовно джерела небажаного шуму, застосування принципів перетворення Фур’є надає можливість розділити повний сигнал на складові та проводити подальшу обробку з тими частинами, які надають найбільш релевантну інформаціє у відповідності до задач дослідження.
Уніфікувати програмне забезпечення для різних умов проведення експерименту в режимі реального часу можливо при забезпеченні модульного підключення, або відключення окремих фільтрів з основного каскаду фільтрації.
5
Клименко, Ірина Михайлівна, and Ірина Станіславівна Зоренко. "Юридичний текст в аспекті перекладу." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (January 15, 2016): 81–90. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.208.
Full textAbstract:
У статті розглянуто специфічні, релевантні у процесі перекладу риси англомовного юридичного тексту, елементи тексту, що є носіями когнітивної інформації, проаналізовано особливості передачі англійських юридичних термінів українською мовою. Виокремлено основні прийомі перекладу одиниць відповідної лексичної підсистеми. Акцентовано на тому, що дотримання всіх перекладацьких норм і правил сприяє виконанню комунікативного завдання вихідного юридичного тексту.
6
Михайленко, П. М., Ю. М. Скалецький, and С. В. Протас. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ РЕСУРСИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (September 22, 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12383.
Full textAbstract:
Мета: визначити наявні інституційні та інформаційні ресурси для забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки формування і реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я в Україні та шляхи інтенсифікації їх взаємодії.
Матеріали і методи. Міжнародні та національні нормативно-правові акти, аналітичні та керівні документи Європейського регіонального бюро ВООЗ, звітно-аналітичні доповіді центральних органів виконавчої влади, незалежних експертів, статутні документи інституцій, задіяних у створенні та обробці наукових і фактичних даних, зборі та аналізі статистичних даних у сфері охорони здоров’я, наукові публікації. Застосовано бібліосемантичний метод дослідження.
Результати. Проаналізовано керівні та аналітичні документи Європейського регіонального бюро ВООЗ щодо інформаційно-аналітичної підтримки прийняття політичних рішень; досліджено інституційні ресурси і джерела релевантної інформації для забезпечення прийняття рішень у формуванні та реалізації державної політики. Зокрема, зазначається, що державні установи НАМН України, як розпорядник наукових та фактичних даних у сфері охорони здоров’я, є головним інституційним ресурсом інформаційно-аналітичного супроводу прийняття рішень і мають виконувати координуючу функцію у його забезпеченні.
Висновки. Спрямовані на шляхи забезпечення ефективної взаємодії усіх зацікавлених сторін, що є розпорядниками релевантної інформації, забезпечення регулярного узагальнення і оприлюднення інформації у сфері охорони здоров’я та презентації результатів інформаційно-аналітичної роботи як органам, що формують політику, так і широким верствам громадськості.
7
Байрачна, Л. К., and Д. О. Іванюта. "ПРИВАТНИЙ ІНТЕРЕС ТА ПРИНЦИП ПРОПОРЦІЙНОСТІ ТА ДОСТАТНОСТІ В КОНТЕКСТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА." Знання європейського права, no. 6 (February 6, 2022): 13–19. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i6.291.
Full textAbstract:
Ця стаття сфокусована на дослідженні регулювання в Україні процедури фінансового моніторингу в контексті вимог до юридичних осіб щодо розкриття своїх бенефіціарних власників та корпоративної структури. Актуальність роботи полягає у практичному досвіді виконання вимог та застосування прийнятого Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 року № 361-ІХ та затвердженого відповідно до зазначеного закону та на його вимогу, Положення про форму та зміст структури власності від 19.03.2021 року № 163, розробленого Міністерством фінансів України. Метою роботи є висвітлення проблематики законодавчих вимог щодо розкриття українськими юридичними особами інформації про свою корпоративну структуру та зв’язки бенефіціарного контролю та/або володіння, а також обсяг, межі і порядок подання такої інформації відповідно до встановлених вимог у вимірі конституційних принципів.Основна проблематика в цьому контексті полягає в тлумаченні норм Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» Європейського Парламенту та Ради Європи від 20 травня 2015 року та коректності імплементації положень документа в українське законодавство на прикладі положень та досвіду світового регулювання процедури розкриття бенефіціарів.Ця стаття написана на підставі методів, з поміж інших, первинного аналізу матеріалу шляхом збору інформації релевантної тематики, вивчення джерел, зокрема, вивчення законодавчого регулювання та аналітики, спостереження практичних аспектів функціонування корпоративних реєстрів; вторинного методу щодо обробки та аналізу отриманих даних після здійснення вивчення матеріалу за тематикою; та верифікаційного методу щодо функціонування та дотримання висунутих вимог щодо предмету регулювання. На підставі дослідження у статті наводяться висновки щодо питання співрозмірності запроваджених в Україні вимог, дотримання приватних інтересів юридичних осіб та обсягу витребуваної інформації відповідно до стандартів верховенства права, а також конституційних принципів пропорційності та достатності.
8
Бондар, В. С. "Концептуальні засади інформаційно-аналітичного забезпечення криміналістичної діяльності." Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 4, no. 88 (December 26, 2019): 226–40. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.88.226-240.
Full textAbstract:
У статті визначено поняття, сформовано систему та конкретизовано завдання інформаційно-аналітичного забезпечення криміналістичної діяльності. Продемонстровано приклади використання аналітичних інструментів у судово- експертній діяльності, зокрема комбінованого алгоритму порівняння ознак, який містить порівняння об’єктів методом потенційних функцій та методом контурного аналізу. Доведено, що завданнями інформаційно-аналітичного забезпечення криміналістичної діяльності є надання повної, актуальної та релевантної інформації, застосування результативних методів аналізу, підвищення наочності подання результатів аналізу для слідчого та судового експерта.
9
Касьян, Владислав Володимирович. "ПРОБЛЕМНІ КОНТЕКСТИ СУЧАСНОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»." Питання культурології, no. 37 (May 28, 2021): 159–68. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236017.
Full textAbstract:
Мета статті — виявлення концептуальних основ формування змісту дисципліни «Інформаційний менеджмент» для підготовки фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Методологія дослідження базується на сукупності загальнонаукових методів узагальнення, систематизації і прогнозування. Гіпотетичний аналіз дав змогу розробити зміст дисципліни «Інформаційний менеджмент» для спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» відповідно до предметної галузі діяльності майбутнього фахівця та стандарту вищої освіти за спеціальністю. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що обґрунтовано концептуальний підхід до змісту навчальної дисципліни «Інформаційний менеджмент», релевантний профілю підготовки фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», який базується на підходах представників науково-педагогічної школи бібліотечно-інформаційної освіти до розуміння сутності інформаційного менеджменту та враховує сучасні тенденції розвитку наук інформаційно-управлінського спрямування. Висновки. Доведено, що для відповідності змісту предметної області (інформаційні та документні системи установ, технології управління інформаційними, архівними та бібліотечними справами), і розуміння інформаційного менеджменту як управління інформацією та управління за допомогою інформації з урахуванням комунікативної складової діяльності, у навчальному курсі «Інформаційний менеджмент» для студентів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» необхідно виробити цілісну концепцію у системних дослідженнях і забезпечити дидактичну трансляцію наукових результатів у навчальний процес. Тож розробка цілісної теорії інформаційного менеджменту, основні положення якої могли б стати основою змісту даної навчальної дисципліни, є необхідною для всебічної підготовки фахівців зазначеної галузі.
10
Громов, Є. В. "ГОТОВНІСТЬ СТУДЕНТІВ ПОЛЬСЬКИХ І ЧЕСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІКТ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ)." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 60–73. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-60-73.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються особливості застосування різних типів електронних навчальних продуктів в процесі підготовки майбутніх вчителів. Подаються результати порівняльного аналізу щодо готовності студентів педагогічних закладів вищої освіти Польщі та Чехії до використання сучасних ІКТ, зокрема, Internet та інструментів електронного навчального середовища (ЕНС), у процесі здобуття освіти. Метою дослідження було отримати релевантну інформацію, чому студенти використовують (чи не використовують) ті чи інші інструменти ЕНС, та з’ясувати потреби, складнощі та очікування студентів щодо роботи в електронному навчальному середовищі. За результатами порівняльного аналізу зроблено висновки про те, що: польські студенти не використовують Internet як джерело навчальної інформації настільки ж активно, як їхні чеські колеги; використання польськими студентами ІКТ в освітній діяльності є скоріше результатом заохочення з боку викладачів, ніж з власної ініціативи, а чеські студенти в цьому аспекті є більш свідомими; для польських студентів основним фактором використання ІКТ в освітній діяльності є можливість виконувати завдання у власному темпі, в зручний час, в зручній обстановці, для чеських студентів цей фактор є менш визначальним; польські студенти наголошують на важливості доступу до бездротових засобів зв’язку значно частіше ніж їхні чеські однолітки; майбутні польські педагоги наголошують на важливості індивідуального підходу, уважного ставлення з боку викладача до персональних потреб та інтересів студентів значно частіше за своїх чеських колег; в якості додаткових можливостей, які могли б надавати електронні навчальні середовища, як польські, так і чеські студенти надають перевагу можливості вивчення ще однієї іноземної мови; студенти з Польщі сильніше сподіваються, що використання ІКТ суттєво допоможе їм в організації навчальної та позакласної діяльності, очікування чеських студентів в цьому аспекті є не настільки очевидними.
Dissertations / Theses on the topic "Релевантна інформація"
1
Рета, Марина Володимирівна. "Перспективи застосування вартісно-орієнтованого обліку на вітчизняних підприємствах." Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35193.
Full text
2
Д, Газізов, and Курченко О. І. "Пошук інформації, релевантної потребам користувача." Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2009. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18793.
Full textAbstract:
Головне завдання інформаційно-пошукової системи це пошук інформації, релевантної інформаційним потребам користувача. Слово релевантність означає відповідність між бажаною і дійсно отримуваною інформацією. Релевантність можна ще представити як міру близькості між реально отриманими документами і тим, що слід було б отримати з системи. Природно, що виникає два завдання, які слід вирішити: представлення інформації в системі і формулювання інформаційних потреб користувача.
3
Петров, Сергій Олександрович, Сергей Александрович Петров, Serhii Oleksandrovych Petrov, Борис Олександрович Дібров, Борис Александрович Дибров, and Borys Oleksandrovych Dibrov. "Розроблення алгоритму релевантної обробки текстів." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4459.
Full text
4
Брік, Світлана Володимирівна, and Наталія Юріївна Мардус. "Основні аспекти формування релевантної інформації в управлінні прибутком підприємства." Thesis, Харківський державний університет харчування та торгівлі, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35679.
Full textBook chapters on the topic "Релевантна інформація"
1
Осієвський, Сергій, and Вячеслав Третяк. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО–АНАЛІТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКИ ЗНАННЯ–ОРІЄНТОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.03.
Full textAbstract:
Розвиток онтологічного інжинірингу, а також знання-орієнтованих інформаційних систем (ЗОІС), пов'язане з вдосконаленням методів комп'ютерної обробки предметно-орієнтованих знань. Зрозуміло, що добре опрацьовані методи і засоби обробки інформації для вирішення прикладних завдань в вузькоспеціалізованих предметних областях (ПрО) недостатні для вирішення комплексних завдань, пов'язаних з пошуком релевантної інформації, її лінгвістичним аналізом, формально-логічним поданням в рамках відповідної теорії, вибіркою предметних знань та їх подальшим використанням для вирішення прикладних завдань в довільних ПрО. Звідси випливає актуальність і важливість розробки нових наукових методів і підходів до побудови ЗОІС, відповідних технологій і, нарешті, інструментальних засобів автоматизованої побудови баз знань ПрО.