Academic literature on the topic 'Резильєнтність'

У сучасних геополітичних умовах найвищу цінність тієї чи іншої країни закладено в її цивілізаційній суб’єктності, яка й робить державу дійсно незалежною. Показано, що без суб’єктності незалежність стає лише формальністю, маскою, що прикриває залежність країни від сильних геополітичних гравців. Саме тому надзвичайно важливою є стійкість (резильєнтність) цивілізаційної суб’єктності країни, яку автори характеризують як національну резильєнтність. На основі розробленої авторами методології метаантропологічного потенціалізму національну резильєнтність визначено як стратегію забезпечення збалансованості розвитку та успішного протистояння зовнішнім і внутрішнім загрозам, і більше того, як передбачення викликів та пошук відповідей на них заради гідної самореалізації та гуманістичного розвитку людини. Проаналізовано зовнішній та внутрішній виміри національної резильєнтності, а також її пріоритетні напрями. Досліджено питання взаємодії національної резильєнтності й національної безпеки, поставлено проблему інституційного забезпечення стратегії національної резильєнтності.

Стаття присвячена вивченню смисложиттєвих орієнтацій та резильєнтності особистості як її ресурсних характеристик у сучасному соціумі. В основі розуміння цінностей лежить усвідомлення кожною людиною орієнтирів, з якими вона співвідносить свої дії, тобто цінності та ціннісна свідомість є основою визначення мети. Цілі впливають на людську діяльність не реально-каузально, а як ідеальні цінності, реалізацію яких людина вважає своєю нагальною потребою або обовʼязком. Вирішальним етапом у становленні світогляду вважається юнацький вік, який сприяє інтенсивному формуванню когнітивних і емоційно-особистісних передумов світогляду. Зʼясовано, що резильєнтність особистості загалом пов’язана зі здатністю психіки відновлюватися після несприятливих умов. Відповіді на питання, як і яким чином особистість здатна вистояти, відновитися і психологічно зрости, зміцніти після складних життєвих негараздів, є певним викликом для науковців і практиків серед психологів та психотерапевтів. Розуміння людської спроможності до психологічної позитивної адаптації в несприятливих обставинах може допомогти фахівцям із психічного здоров’я розробляти спеціальні психотехнології для психопрофілактики та розвитку резильєнтності, життєстійкості, стресостійкості, а також розвитку здатності самостійно долати стресові ситуації. Ключевые слова: особистість, смисложиттєві орієнтації, резильєнтність, рівень осмислення життя, ціннісно-смислові орієнтації.

The rapid development of information technology has expanded the capabilities of cyberthreads regarding computer systems. Cybercriminals are developing new ways to avoid attack detection, so existing approaches are not able to withstand the growing threat of attacks. Meanwhile, the consequences of cyberattacks are becoming more dangerous and destructive. One of the approaches to solve the problem is the construction of resilient systems that are able to quickly recover and continue to function under attack conditions. The subject of research is the construction process of the resilient computer systems in the face of cyber threats. The goal is to develop a taxonomy and ontology of resilient computer systems under cyberthreats. Results. The article presents the definitions of the resilience from the point of view of cybersecurity, presents the gap between the concepts of resilience and dependability. The paper presents the main elements of the taxonomic scheme of computer system resilience, which include threats (changes in the environment and requirements, network attacks, attacks on software, software and hardware vulnerabilities, errors, failures), information and technical conditions that computer system passes during its operating cycle, the principles on which resilience is based (proactivity, adaptability, resistance, diversity, elasticity, controlled degradation, defense in depth, ability to evolvability), as well as primary and secondary properties. Based on the above elements, a generalized taxonomic scheme of resilience related to information security has been developed. The work presents the operational cycle of a resilient CS as a set of information and technical states that the system goes through (preparation, system protection, threat detection, threat absorption, response to a threat, system recovery after a cyberattack, adaptation.) An ontology scheme of the resilience from the point of view of information security of computer systems in the presence of cyberthreats is developed. Conclusions A taxonomy and ontology of resilient computer systems in the presence of cyberthreats has been developed.

У статті проведено аналіз впливу сімʼї на резильєнтність особистості у кризові періоди життя. Дослідження особливостей психологічного впливу дитячо-батьківських відносин на соціальну адаптацію молодших школярів показало, що такі відносини впливають не тільки на індивідуально-особистісні особливості дітей, а й на особливості їх міжособистісної взаємодії. Показано, що порушення батьківського ставлення, зокрема за типом домінуючої гіперпротекції, впливають на прояви тривожності у дітей молодшого шкільного віку та обумовлюють негативні стратегії такої взаємодії. Визначено взаємозвʼязок між дитячо-батьківськими відносинами і копінг-поведінкою батьків, яка виступає механізмом їх впливу на ефективність соціальної адаптації молодших школярів (емоційне прийняття дитини за моделями безумовного і умовного прийняття з наданням переваги стратегіям проблемно-орієнтованого копінгу). Зʼясовано, що показники соціальної адаптації мають значущі відмінності у молодших школярів із різними типами прихильності до батьків. Вони значно вище у дітей з надійним типом прихильності, які мають соціальний статус бажаних або прийнятих, адекватну або завищену самооцінку, сформованість соціальних уявлень та соціальних емоції. Натомість діти з тривожно-амбівалентним і ненадійним її типами, які здебільшого мають соціальний статус неприйнятих або ізольованих, відрізняються заниженою самооцінкою, низьким рівнем сформованості соціальних емоцій, соціальних уявлень та мотивів. Ключові слова: сімʼя, особистість, резильєнтність, кризові періоди життя.

The aim is to summarize research on resilience and optimism during the various stages of the SARS-СOV-2 pandemic and to identify predictors that determine these resources for resilience and self-regulation. Methods used are the following: theoretical (analysis, synthesis, comparison, abstraction, generalization, systematization of scientific literature on the study of resources of personal stability in difficult life situations); empirical CD-RISC-10 method developed on the basis of CD-RISC K. Conner, J. Davidson to determine the level of resilience (adapted by Z. Kireeva, O. Odnostalko, B. Biron); Life Orientation Test (LOT) developed by psychologists S. Carver and M. Scheier to measure optimism as a trait (adapted by T. Gordeeva, O. Sychova, E. Osina); questionnaire of temperament structure (OST, V. Rusalov), in particular indices of formal-dynamic properties of a person; questionnaires; methods of mathematical statistics: descriptive statistics, correlation, factorial and regression analysis.Results. It has been determined that subjective cognitive assessments of the situation change from “Nothing special” and “Psychologically difficult situation” to “Dangerous situation” during the pandemic and quarantine measures. The existence of statistical differences in levels of resilience and optimism depending on age has been demonstrated. It is observed that the number of those who had a high level of resilience decreases (p <0.05) by the third month from the beginning of quarantine, which was imposed during the pandemic. Optimism and resilience have been found to be interrelated resources. It is stated that with age, resilience and optimism in an atypical situation requires the involvement of more predictors, because only positive expectations are not enough.Conclusion. It was determined that resilience combines the past (reflection on past living experiences and overcoming difficult life situations), present (awareness of new circumstances, their condition and transformation of patterns of behavior in difficult conditions of the present) and future (positive expectations in the future, even unrealistic or ostentatious) in middle adulthood.Key words: resilience, optimism, resources, pandemic, adaptation, youth, adulthood. Мета – узагальнення досліджень щодо проявів резильєнтності та оптимізму під час різних етапів проживання пандемії SARS-СOV-2 та встановлення предикторів, що детермінують ці ресурси стійкості і саморегуляції.Методи: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація нау-кової літератури щодо вивчення ресурсів стійкості особистості у складних ситуаціях життя); емпі-ричні: методика CD-RISC-10, що розроблена на основі CD-RISC K. Conner, J. Davidson для визначення рівня резильєнтності (в адаптації З. Кірєевої, О. Односталко, Б. Бірона); опитувальник оптимізму (Life Orientation Test – LOT), що розроблений психологами С. Carver та M. Scheier для вимірювання опти-мізму як риси (в адаптації Т. Гордєєвої, О. Сичова, Є. Осіна); опитувальник структури темпераменту (ОСТ, В. Русалов), зокрема індекси формально-динамічних властивостей людини, анкетування; методи математичної статистики: описова статистика, кореляційний, факторний, регресійний аналізи.Результати. Встановлено, що під час проживання пандемії і карантинних заходів зміняються суб’єк-тивні когнітивні оцінки ситуації з «Нічого особливого» і «Ситуація психологічно складна» до «Ситуація небезпечна». Продемонстровано існування статистичних розбіжностей у рівнях резильєнтності й опти-мізму залежно від віку. Прослідковано, що до третього місяця з початку карантину, що запроваджений під час пандемії, зменшилася кількість тих, хто мав високий рівень резильєнтності (р<0,05). Вcтaновлено, що оптимізм і резильєнтність є зв’язаними ресурсами, що детермінують один одного. Констатовано, що з віком резильєнтність і оптимізм у нетиповій ситуації потребує залучення більше предикторів.Висновки. Визначено, що резильєнтність у середньої дорослості об’єднує минуле (рефлексія мину-лого досвіду проживання і долання складних ситуацій життя), теперішнє (усвідомлення нових обста-вин, свого стану і трансформація патернів поведінки у складних умовах теперішнього) і майбутнє (наявність позитивних очікувань у майбутньому, навіть нереалістичних або показних).Ключові слова: резильєнтність, оптимізм, ресурси, пандемія, адаптація, юнаки, дорослість.

У статті розглянуто конкурентну культуру, як одну з складових економічної культури суспільства, яка в свою черга репрезентує неформальний інститут, що впливає на добробут нації. У статті досліджується та аналізується поняття конкурентна культура у системі формування передумов сталого розвитку економіки країни. Визначено основні наукові підходи до розкриття сутності конкурентна культура у становленні конкурентного підприємництва. Досліджено чинники, що впливали на формування конкурентної культури в Україні. Запропоновані перспективи підвищення конкурентної культури у вітчизняній економіці. Сучасний стан характеризується різноманітними гібридними загрозами, що визначає ключове властивість конкурентної політики, а саме резильєнтність – збереження збалансованого розвитку конкуренції та готовність протистояти зовнішнім і внутрішнім викликам.

Об’єктом дослідження є процеспобудовирезильєнтних ІТ-інфраструктур в умовахздійснення атак мережного типу. Предметом дослідження є моделі, удосконалений метод та програмно-технічнізасобамипобудовирезильєнтних ІТ-інфраструктур в умовахздійснення атак мережного типу. Метою дипломної роботи є забезпеченнярезильєнтногофункціонування ІТ-інфраструктур в умовахздійснення атак мережного типу. Для розв’язання поставлених задач використовувалися такі методи, як основні положення системного аналізу, моделювання, нечіткої логіки, методів аналізу даних, теорії математичної статистики, теорії дискретної математики.