Relevant bibliographies by topics / Резиденція

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Book chapters
  4. Conference papers

Academic literature on the topic 'Резиденція'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Резиденція.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Резиденція"

1

Бузун, О. В. "Батурін - резиденція гетьмана Івана Мазепи." Могилянські читання, за 1999 р. (2000): 37–48.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Нагіриний, В. "Чернелиця - резиденція Ценських у першій половині XIX століття." Вісник Прикарпатського університету. Історія, вип. 25 (2014): 9–13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Чухліб, Т. "Гадяч - гетьманська резиденція Івана Брюховецького у 1663-1668 рр." Краєзнавство, no. 2 (83) (2013): 31–46.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Lakyda, M. O. "ОЦІНЮВАННЯ ТИПОЛОГІЧНОГО АСПЕКТУ ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ДЕРЖАВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "РЕЗИДЕНЦІЯ "ЗАЛІССЯ"." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 9 (November 25, 2015): 63–70. http://dx.doi.org/10.15421/40250910.

Full text
Abstract:
За результатами аналізу лісовпорядкувального матеріалу із бази даних "Лісовий фонд України" оцінено типологічну структуру лісів Державної організації "Резиденція "Залісся". Проаналізовано основні типи лісу з переважанням таких деревних видів: сосна звичайна, дуб звичайний, береза повисла, вільха чорна тощо. Виконано групування за такими показниками: трофотопи, гігротопи, групи віку, типи лісу та класи бонітету. Сформульовано висновок щодо проведення діяльності з урахуванням типологічних особливостей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Тимошенко, Л. "Резиденція Київських митрополитів в Радомишлі на Київщині (до історії структур Унійної Церкви у XVIII ст.)." Архів Української Церкви. Сер. 1. Дослідження, вип. 1 (2011): 203–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Salimov, Aleksey. "Архиерейский двор в Тверском кремле: опыт реконструкции." Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, no. 3 (September 24, 2020): 5–12. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2020-3-5-12.

Full text
Abstract:
Епископская кафедра в Твери появилась во второй поло­вине XIII века в период формирования Тверского княжества. Она стала результатом энергичных и весьма дальновидных действий первого тверского князя Ярослава Ярославича, который в середине 60-х - начале 70-х годов XIII века яв­лялся одновременно великим владимирским князем. Тогда же в Тверском кремле началось создание Владычной резиденции, все постройки которой изначально, вероятно, были деревян­ными. Каменные сооружения появились на архиерейском дворе, по всей видимости, в XV веке - практически одновре­менно или несколько позже каменных палат Княжьего двора. В XVI веке на территории владычного комплекса строятся новые каменные здания, фасады которых декорируют полив­ными изразцами по типу тех, что украшали Борисоглебский собор 1558-1561 годов в Старице. Наивысшего расцвета ансамбль архиерейского двора достигает во второй половине - конце XVII века, когда пода­вляющее большинство построек комплекса возводят в камне. Без особых изменений Владычная резиденция существовала до пожара 1736 года, который коренным образом изменил судьбу позднесредневекового ансамбля. В результате часть каменных палат была разобрана, а новый архиерейский дво­рец возвели на ранее свободном от застройки месте. Позже его отдельные компартименты вошли в состав ныне суще­ствующего Императорского путевого дворца Екатерины II. Непростая архитектурная история архиерейского двора в Тверском кремле вот уже почти три десятилетия изучается археологами. За эти годы был накоплен значительный матери­ал, который вкупе с другими источниками позволяет в целом определиться с границами и характером застройки городской резиденции тверского архиерея, где среди зданий комплекса находились каменные постройки XV, XVI и XVII веков[1]. [1] Работа выполнена по Программе фундаментальных научных исследований Российской академии архитектуры и строительных наук (РААСН) и Научно-исследовательского института теории и истории архитектуры и градостроительства (филиала ФГБУ «ЦНИИП Минстроя России» НИИТИАГ), а также при поддержке РФФИ, в рамках научного проекта № 19-012-00025.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гревцева, Тамара. "Освітяни в резиденції посла Японії." Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, no. 11/12 (2008): 13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Ковальчик, Є. "Пізньобарокові магнатські резиденції на Волині та Львівщині." Хроніка - 2000, Вип. 80 (2009): 293–307.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Бортнікова, А. В. "Волинські замки - резиденції старост в XVI ст." Вісник Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки, вип. 6 (2013): 454–61.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Кахане, Д. Р. "Серед незнайомих людей: переховування у резиденції Митрополита Шептицького." Єгупець, no. 10 (2002): 317–47.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Резиденція"

1

Воронець, Віталій Миколайович. "Глухів – гетьманська столиця України." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15705.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Резиденція"

1

Біланич, Галина, and Людмила Біланич. "НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА: ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ У СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО." In Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/kisybfmn.ed-1.02.

Full text
Abstract:
У статті осмислено та об’єктивно оцінено роль культурної спадщини України у процесах консолідації української нації як неповторного історико-культурного середовища. Доведено, що значення культурної спадщини як сукупності успадкованих людством від попередніх поколінь полягає не лише в збереженні ідентичності та історії, а передусім формує нашу особистість і визначає повсякденне життя суспільства, є джерелом всеохоплюючого зростання, а національні традиції, обряди, кухня, мистецтво несуть не менше інформації про країну, ніж її політичний курс чи географічне розташування. Представлено перелік об’єктів, що внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО в Україні, серед яких: Собор Святої Софії із прилеглими монастирським спорудами та Києво-Печерська лавра; ансамбль історичного центру Львова; транскордонний об'єкт «Дуга Струве»; об’єкт природної спадщини «Букові праліси Карпат»; резиденція митрополитів Буковини і Далмації; дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі; античне місто-держава Херсонес Таврійський та його хора. Схарактеризовано дефініції «матеріальна культурна спадщина» та «нематеріальна культурна спадщина», під якою зокрема розуміємо культурно-духовні особливості, які передаються від покоління до покоління і постійно відтворюються, вирізняють один етнос від іншого, формуючи його національну ідентичність. Представлено елементи, внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а також до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства від України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Резиденція"

1

Федосеева, О. А. "МЕБЕЛЬНОЕ УБРАНСТВО ЦАРСКОСЕЛЬСКОЙ РЕЗИДЕНЦИИ ПО ОПИСЯМ 1743 И 1754 ГГ." In Атрибуция предмета: интуиция, опыт, документ : сборник научных статей XXVII царскосельской конференции. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54764/ruscol.2021.56.39.001.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Воробьева, В. Д. "Participatory practices in the context of socio-cultural revitalization (on the example of the "Artkommunalka Museum-Residence. Erofeev and others" in Kolomna)." In Современное социально-гуманитарное образование: векторы развития в год науки и технологий: материалы VI международной конференции (г. Москва, МПГУ, 22–23 апреля 2021 г.). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37492/etno.2021.46.35.077.

Full text
Abstract:
в статье рассматриваются проекты по ревитализации наследия, влияющие на культурные процессы в городе. Организация деятельности подразумевает работу с локальным сообществом и развитие креативной среды путем создания арт-резиденций, включающих население города в партисипативную коммуникацию. Активное соучастие, основанное на общих интересах, ведет к позитивным преобразованиям в регионе, влияющих на улучшение экономических и социокультурных показателей. the article discusses projects for the revitalization of heritage that affect the cultural processes in the city. The organization of activities includes work with the local community and the development of the creative environment, through the creation of art residences that include the population of the city in participatory communication. Active participation based on common interests leads to positive transformations in the region, affecting the improvement of economic and socio-cultural indicators.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

ЯГАНОВ, А. В. "«New Village Oleksandrovskoe», «Novaya Sloboda» or «Village Sloboda Aleksandrovskaya»? Questions Raised for Historical and Topographical Research." In Тверь, тверская земля и сопредельные территории в эпоху средневековья. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2018.978-5-9906508-3-1.190-202.

Full text
Abstract:
В статье предпринята попытка историко-топографического исследования трансформации известной с начала XV в. переславской волости Великая слобода в Новую слободу и, затем, в Александрову слободу – резиденцию Ивана IV во второй половине XVI в. Рассматривается вопрос о местонахождении в XV–XVII вв. центров волости (затем стана), что косвенно указывает на время появления каменных построек царского дворца. The report outlines historical and topographical research of transformation during which Pereslavl volost called Velikaya Sloboda known from the beginning of the XV century turned into Novaya Sloboda and then into Aleksandrova Sloboda – the residence of Ivan IV in the second half of the XVI century. It deals with the problem of the volost (later stan) centers location in the XV–XVII centuries that indirectly specify the time when stone buildings of Tsarist palace were constructed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Резиденція' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography