Academic literature on the topic 'Регіональне агентство'

Запропоновано більш досконалу модель формування та стратегічного управління регіональною політикою для реалізації успішної децентралізації, основне місце в якій приділяється агенціям субрегіонального розвитку (АСР), регулювання діяльності котрих здійснюється агенцією регіонального розвитку (АРР), адмінресурсом і наукою. Проведено зіставлення функцій АРР та АСР, виявлено взаємне доповнення функцій та їх відповідність принципам реалізації державної регіональної політики, при цьому основні функції генерації, забезпечення, комунікації та моніторингу реалізації стратегічних цілей повинні виконувати агентства субрегіонального розвитку за рахунок консолідації виробничого та соціального капіталу громади. Систематизовано інструменти АСР сприяння розвитку підприємств в об’єднаних територіальних громадах. Запропонована архітектура АСР дасть змогу сформувати і забезпечити розвиток полюсів і точок економічного зростання об'єднаних територіальних громад в умовах сталого розвитку.

У статті досліджено концептуальні засади транскордонного співробітництва як напряму євроінтеграційних процесів в Україні та вагомого чинника підвищення рівня регіональної конкурентоспроможності. Дослідження ґрунтується на концепціях конкурентоспроможності, макроекономічної стабільності, теоріях розвитку соціального капіталу та державно-приватного партнерства. Розглянуто сутність транскордонного співробітництва. Здійснено огляд основних механізмів, які дають змогу розвивати зовнішньоекономічні зв’язки у прикордонних регіонах України. Визначено, що забезпечення якісного оновлення економічної складової частини механізму регулювання співробітництва можна здійснювати шляхом підвищення ефективності реалізації функцій, які покладені на нього, а саме покращення фінансового забезпечення розвитку транскордонного співробітництва, заохочення суб’єктів господарської системи регіону до участі в його організаційних та економічних формах через розвиток зовнішньоекономічних зв’язків у прикордонних територіях України. Запропоновано механізм розвитку транскордонної взаємодії, який дасть змогу розвивати зовнішньоекономічні зв’язки у прикордонних регіонах України, підсилить синергетичний ефект від співпраці та допоможе у створенні нових форм транскордонної взаємодії. Поєднання державно-приватного партнерства з унікальними властивостями соціального капіталу дасть змогу отримати такі результати, як створення умов для залучення коштів з міжнародних фондів та донорських організацій у розвиток регіону; формування нової організаційно-інформаційної структури взаємодії органів влади, агентств регіонального/місцевого розвитку, неприбуткових організацій з приватним сектором; сприяння формування позитивного іміджу для залучення коштів міжнародних приватних інвесторів задля активізації транскордонного співробітництва.

У статті, на основі аналізу вітчизняної законодавчої бази, наукових праць та досвіду з поширених практик діяльності регіональних органів управління окреслено проблему недостатньої уваги органів державної влади і місцевого самоврядування до впровадження концепції маркетингу територій. Визначено особливі характеристики маркетингу територій як філософії територіального розвитку з використанням сучасного інструментарію. Окреслено суб’єктів просування територій, до яких віднесено: центральні органи державної влади; органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації; громадських і публічних діячів (національних й іноземних), посадових осіб міжнародних організацій, політиків, діячів науки і освіти, культури і мистецтва; суб’єктів економічної діяльності всіх видів і галузей (підприємства, установи і організації, центральні офіси і представництва корпорацій, холдингів, туристичні оператори і агентства, заклади сфери гостинності (готелі, заклади харчування, розваг), торговельні мережі тощо); представників інфраструктури бізнесу і ринку (територіальні економічні асоціації розвитку, торгові доми, підприємства транспорту, зв'язку, ЗМІ, фінансові установи тощо); громадські організації і осередки політичних партій; спортивні клуби, комітети і федерації; заклади освіти; діаспору; інших. Запропоновано визначати три рівні впровадження заходів маркетингу територій, а саме: макрорівень – рівень центральних органів державної влади; мезорівень – рівень органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій; мікрорівень – рівень окремих суб’єктів господарювання. Це, на відміну від існуючих підходів дозволяє розмежовувати повноваження між суб’єктами маркетингу територій. Окреслено окремі види заходів та виконавців, відповідно запропонованих рівнів управління.

Систематизовано та уточнено теоретичні основи дослідження інституційного забезпечення механізмів державного регулювання розвитку рекреаційної сфери. Інституційну підтримку сектору рекреації формують державні та неу- рядові організаційні структури, створені на різних рівнях механізму, та ре- алізують свої рішення за допомогою методів державного управління в ре- креаційній сфері в межах своїх повноважень. Існують тісні підпорядковані, координаційні зв’язки між цими організаційними структурами. Здійснено аналіз функціонального призначення основних інституційних акторів у ре- креаційній сфері. Визначено проблемні питання сучасного стану інституційного забезпе- чення механізмів державного регулювання розвитку рекреаційної сфери в Україні. Визначено, що складність її регулювання полягає в тому, що в Ук- раїні відсутня чітка, уніфікована система державного регулювання рекреа- ційної сфери, тому певні її аспекти в нашій державі нині перебувають під контролем багатьох державних органів (міністерства, служби, агентства). Підкреслено, що в системі державного управління рекреаційною сферою немає органу, що відповідає за проведення виключно функцій управління рекреаційними територіями; фактично усі органи державної влади мають функції управління відповідно до реакційних територій та рекреаційних ресурсів, поряд з функціями управління іншими ресурсами, об’єктами, те- риторіями. Адміністративна діяльність органів влади спрямована на вирі- шення проблем організації, охорони рекреаційних територій та використан- ня рекреаційних ресурсів тією мірою, що й для виконання інших завдань у різних сферах діяльності суспільства. Викладено напрями оптимізації інституційного механізму державного регулювання розвитку рекреаційної сфери. Зазначено, що організаційно- економічний механізм має ґрунтуватися на формуванні регіональних інсти- туцій, що дасть можливість концентрувати та координувати зусилля всіх суб’єктів рекреаційної діяльності з метою досягнення оптимального рівня рекреаційного потенціалу на регіональному рівні.

Корогод, І. В. Роль малого бізнесу в структурних трансформаціях регіональних господарських систем : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05 / І. В. Корогод. - Чернігів, 2016. - 227 с.
Дисертація є рукописом, у якому обґрунтовані теоретико-методологічні засади розвитку малого бізнесу та розроблені практичні рекомендації щодо активізації його впливу на структурні трансформації регіональних господарських систем. В роботі розкрито економічну сутність та зміст малого бізнесу в трансформаційних процесах, запропоновано класифікацію малих підприємств, узагальнено принципи функціонування та розвитку малого бізнесу, обґрунтовано авторський методичний підхід до оцінки впливу малого бізнесу на структурні трансформації регіональних господарських систем. Теоретично обґрунтовано і доведено практичну доцільність зміни напрямків регіонального розвитку через запровадження функціональної моделі управління розвитком бізнесу в умовах трансформаційних процесів, що базуються на ефективній взаємодії бізнесу, територіальних органів влади та інститутів громадянського суспільства у напрямі структурної модернізації, як каталізатора нарощування конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Диссертация является рукописью, в которой обоснованы теоретико-методологические основы развития малого бизнеса и даны практические рекомендации по активизации его влияния на структурные трансформации региональных хозяйственных систем. В работе раскрыта экономическая сущность и содержание малого бизнеса в трансформационных процессах, предложена классификация малых предприятий, обобщены принципы функционирования и развития малого бизнеса, обосновано авторский методический подход к оценке влияния малого бизнеса на структурные трансформации региональных хозяйственных систем. Проанализирована динамика и современные тенденции развития малого бизнеса по регионам. Рассчитаны структурные коэффициенты объемов реализованной продукции и количества нанятых работников по каждому из видов экономической деятельности. Данный анализ позволил провести межрегиональное сравнение и установить эффективность использования структуры экономики областей. С помощью интегральных индексов оценено влияние малого бизнеса на развитие каждой области. Исследованы рычаги секторальной поддержки малого бизнеса со стороны различных институтов и степень их влияния на активизацию сферы малого бизнеса. Определены стратегические направления развития в сфере малого бизнеса и предложена концептуальная модель, которая предполагает использование элементов институционального механизма с целью ускорения развития малого бизнеса. Теоретически обосновано и доказано практическую целесообразность изменения направлений регионального развития через внедрение функциональной модели управления развитием бизнеса в условиях трансформационных процессов, основанных на эффективном взаимодействии бизнеса, территориальных органов власти и институтов гражданского общества в направлении структурной модернизации как катализатора наращивания конкурентных преимуществ на внутреннем и внешнем рынках
The thesis is a manuscript, which deals with the justifying of theoretical and methodological principles of the development of small business and practical recommendations to enhance its impact on the structural transformation of regional economic systems. The dissertation reveals the economic essence and content of small business in the transformational processes. There is offered the classification of small enterprises in the dissertation, summarized the principles of operation and development of small business, substantiated methodical approach to assessing the impact of small businesses on the structural transformation of regional economic systems. Theoretically substantiated and practicality proven changing trends of regional development through introduction of a functional model of development management business in transformation processes based on effective interaction between business, local authorities and civil society towards structural modernization as a catalyst for increasing competitive advantages in both domestic and foreign markets.