Relevant bibliographies by topics / Підхід особистісний

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers
  6. Reports

Academic literature on the topic 'Підхід особистісний'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Підхід особистісний.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Підхід особистісний"

1

КВАСНИЦЯ, Ірина. "НАУКОВІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА З ВИДУ СПОРТУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 288–96. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-288-296.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються теоретико-методологічні засади формування професійної мобільності майбутніх тренерів-викладачів з виду спорту в закладах вищої освіти. Зазначено, що в умовах сучасного ринку праці професійна освіта сприятиме становленню конкурентоспроможної особистості тільки за умови формування в неї професійної мобільності, актуальність якої пов’язана з соціальним замовленням. Наукова категорія “професійна мобільність” розглядається як системне багаторівневе явище, яке потребує міждисциплінарного підходу дослідження. Мета статті – визначити наукові підходи до формування професійної мобільності майбутніх тренерів-викладачів у закладах вищої освіти. Автором визначено зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на цей процес. У роботі проаналізовано наукові підходи до формування професійної мобільності фахівця сфери фізичної культури і спорту в умовах закладів вищої освіти. Автором визначено, що концептуальними підходами формування професійної мобільності майбутнього тренера-викладача в закладах вищої освіти є системний, діяльнісний, особистісний, компетентнісний, аксіологічний., синергетичний, праксеологічний. Упровадження отриманих результатів передбачає: вивчення професійної мобільності як цілісної системи, що об’єднує взаємопов’язані та взаємозумовлені компоненти (системний підхід); розвиток фахових компетентностей (переважно компетентнісний, діяльнісний підходи); спрямованість змісту фахової підготовки майбутніх тренерів-викладачів на пошук найбільш оптимальних шляхів досягнення мети в тренерській діяльності, орієнтацію таких методів роботи з майбутніми спортивними педагогами, які б забезпечили їхню підготовку не лише як висококваліфікованих фахівців, але й високоморальних громадян (аксіологічний підхід); формування професійно важливих якостей і практичних навичок як засобів саморозвитку, самоорганізаці, самоосвіти особистості, становлення її як суб’єкта професійної діяльності (особистісний, синергетичний підходи); вдосконалення процесу формування професійної мобільності майбутніх фахівців фізкультурно-спортивного профілю на забезпечення їхньої успішності в майбутній професійній діяльності, уміння результативно планувати й виконувати фахову діяльність в майбутньому (праксеологічний підхід). Ключові слова: професійна мобільність, формування професійної мобільності, тренер-викладач, наукові підходи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Балл, Георгій. "Інтегративно-особистісний підхід у психології : впорядкування головних понять." Психологія і суспільство, no. 4 (38) (2009): 25–53.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Серікова, О. "Комплексна оцінка використання трудового потенціалу підприємства: особистісний підхід." Україна: аспекти праці, no. 7 (2015): 36–42.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

ХЛИСТІК, М. А. "ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ У СФЕРІ ВИКЛАДАННЯ ПРАВНИЧИХ ДИСЦИПЛІН»." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 141–47. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.21.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто теоретичні підходи до змісту та визначення категорій «інновація», «освітня інновація», «інноваційний метод навчання», «інноваційні методи навчання у сфері викладання правничих дисциплін». Про- аналізовано погляди різноманітних вчених до визначення цих категорій. Досліджено нормативно-правові акти, у яких можна віднайти вказані дефініції. Запропоновано авторське трактування окремих з них. Виходячи із найбільш розповсюджених тлумачень термінів «метод навчання», «інновація», «освітня інно- вація», запропоновано сформулювали таке визначення поняття «інноваційний метод навчання» – це сукупність способів і прийомів навчання певної дисципліни, що відповідають вимогам сьогодення, істотно підвищують якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу, сприяють інтенсифікації та модернізації навчального процесу, розвивають творчий підхід і особистісний потенціал його учасників. Враховуючи зміст Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, подано таке тлу- мачення терміну «інноваційний метод навчання» – це об’єкт інноваційної освітньої діяльності, новостворений (застосований) або вдосконалений метод у галузі освіти, що істотно підвищує якість, результативність та ефек- тивність освітньої діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників, навчальних закладів. Зроблено висновок, що інноваційні методи навчання у сфері викладання правничих дисциплін – це сукупність способів і прийомів навчання правничих дисциплін, що відповідають вимогам сьогодення, істотно підвищують якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу, сприяють інтенсифікації та модернізації навчального процесу, розвивають творчий підхід і особистісний потенціал його учасників, забезпечують набуття в процесі навчання студентами-правниками необхідних компетентностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Менжега, Катерина. "Теоретико-методологічний аналіз способів вимірювання самооцінки в дорослому віці." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(51) (2020): 139–51. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-139-151.

Full text
Abstract:
Мета – оглянути провідні інструменти вимірювання самооцінки в дорослому віці та теоретичні концепції, на яких вони базуються. Методи. В статті представлені методи вивчення самооцінки у дорослому віці, що найчастіше використовуються у вітчизняній психології. Розкриваються базові теоретичні принципи кожного підходу, дається їх критичний аналіз. Результати. Пояснене співвідношення понять та критеріїв, використаних для опису самооцінки. Окреслені методологічні проблеми, що супроводжують емпіричне дослідження самооцінки та самоставлення. Констатовано, що самоставлення розглядається як прояв особистісного сенсу – відношення мети діяльності до її мотиву, представлене суб'єкту у формі емоцій. Власне «Я», презентоване людині у вигляді певних властивостей, рис, особливостей поведінки, також має особистісний сенс, що відображає, наскільки ті чи інші особливості дозволяють задовольнити її потреби. Висновки. Аналіз популярних методів діагностики самооцінки дозволив виділити основні теоретико-методологічні підходи: самооцінка як усвідомлене самоставлення, розуміння когнітивних та емоційних компонентів самосвідомості, уявлення особистості про себе; самооцінка як стійка особистісна риса, що зумовлює загальну активність та рівень домагань людини,самооцінка як динамічний стан, що виконує функцію регуляції поведінки, самооцінка як міра розходження між реальним та ідеальним «Я». Відзначено, що в рамках кожного підходу дослідники виділяють специфічні компоненти самооцінки і взаємозв'язки між ними. Різноманітність підходів впливає на різноманіття методик. Методи, засновані на вербальних самозвітах, забезпечують кількісний підхід, можливість порівняння та співставлення результатів, однак апелюють до усвідомлених аспектів самоставлення і обмежують респондента заданими рамками підібраних тверджень та варіантів відповідей. Проективні методики пов'язані з проблемою інтерпретації показників. Методи непрямих оцінок частково усувають ці недоліки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Radchuk, Halyna. "КУЛЬТУРНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У КОНТЕКСТІ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ." HUMANITARIUM 42, no. 1 (November 14, 2019): 146–54. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-146-154.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано концептуальні засади культурно-психологічного підходу в сімейному вихованні. Виокремлено три основних підходи до визначення культури: ціннісний (аксіологічний), діяльнісний та особистісний. Визначено, що культурний розвиток досить часто розглядається з точки зору розвитку діяльності, що приводить до редукування цілісного становлення особистості дитини, до розвитку виключно інтелектуальних структур. Зауважено, що в поясненні місця людини в культурі як і раніше використовується об’єктний підхід, у відповідності з яким культура надбудовується над людиною, а не проявляється у її власному бутті та життєтворчості. Доведено, що культура – це середовище, яке вирощує і живить розвиток особистості, а культурно-психологічний підхід у сфері сімейного виховання передбачає розвиток дитини як особистості, індивідуальності й активного суб’єкта діяльності та може бути реалізований лише на основі побудови діалогічної стратегії діяльності дорослого. Обґрунтовано освітній діалог, як культурно доцільну форму навчання, спрямовану на перетворення внутрішнього, духовного досвіду батьків і майбутніх батьків та набуття нового в царині сімейного виховання, а також розвитку діалогу як необхідної умови розгортання особистісного потенціалу дитини у сім’ї. Розроблено освітню програму, в якій діалог виконує двоєдине завдання: 1) як умова становлення повноцінної особистості дитини в сім’ї; 2) як ефективна форма навчання батьків інноваційним підходам у сфері сімейного виховання. Визначено методичні особливості та структуру освітньої програми у формі освітнього діалогу. Наведено результати апробації цієї програми у просвітницькій роботі з батьками і майбутніми батьками, що переконливо засвідчують її ефективність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

МЕРЖЕВА, Лариса, and Ганна ВРУБЕЛЬ. "ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 14, 2022): 177–82. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.28.

Full text
Abstract:
Однією з важливих проблем виконавського мистецтва та професійної мистецької освіти є формування вико- навської майстерності майбутнього педагога-музиканта. Приділяється увага ретроспективному аналізу поглядів визначних фахівців щодо формування професійних якостей, умінь та навичок під час навчання на дисциплінах диригентсько-хорового циклу. Авторки статті на основі аналізу наукових досліджень і публікацій зробили спробу виокремити та охарактеризувати певні особливості музично-виконавської діяльності вчителя музичного мистецтва. Зазначено, що особливості професійної підготовки вчителя музичного мистецтва формуються з поліфункціональності та інтеграції видів професійної діяльності. Визначається змістова характеристика означеного поняття, аналізуються принципи навчання в хоровому класі під час підготовки здобувачів вищої освіти до майбутньої музично-професійної та виконавської діяльності. У статті зазначається про інтегрованість професійної підготовки вчителя музичного мистецтва. З огляду на складність і багатоаспектність поняття «виконавська майстерність» воно розглядається як системне явище, в якому поєднується педагогічний та виконавський складники. У статті розглядається виконавська майстерність із боку акмеологічного підходу. Наголошено, що концертно-виконавська діяльність стимулює пізнавальний інтерес до вивчення загального культурного рівня, професійного становлення майбутніх педагогів-музикантів. Універсальні підходи (системний, аксіологічний, компетентнісний) мають постійно поєднуватися з індивідуально-особистісним, що враховує особливості (фізіологічні, психічні, світоглядні тощо), характерні саме для цієї особи і які відрізняють її від усіх інших. Індивідуально-особистісний підхід постає перед майбутнім педагогом-музикантом як одне з найважливіших завдань вивчення процесу творчого становлення особистості. Розкрито зміст та особливе значення підвищення виконавської майстерності завдяки участі у всеукраїнських олімпіадах та міжнародних фестивалях-конкурсах, що сприяють оволодінню здобувачами вищої освіти вміннями знаходити оптимальні рішення, виходи зі складних ситуацій, оцінити власні можливості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Трухан, Г. В. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В НОРВЕГІЇ." Педагогіка та психологія, no. 62 (August 2019): 170–79. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.19.

Full text
Abstract:
У статті визначено методологічні та теоретичні засади організації педагогічної освіти в Норвегії. Доведено, що в умовах активного реформування вищої педагогічної освіти в України доцільно ретельно вивчати та творчо застосувати на практиці педагогічні доробки зарубіжних фахівців з проблеми здійснення професійної підготовки майбутніх учителів. Мета статті полягає у визначенні методологічних й теоретичних засад організації вищої педагогічної освіти в Норвегії. На основі опрацювання широкого кола наукових джерел з’ясовано, що педагогічна освіта в Норвегії має високий ступінь доступності та гнучкості, а її розвиток є важливою складовою освітньої політики держави. З’ясовано, що стан сучасної педагогічної галузі норвезької освіти є результатом багаторічних реформаторських процесів. У публікації наведено перелік нормативних документів, що складають законодавчу базу та структуру вищої педагогічної освіти країни. Проаналізовано та узагальнено погляди сучасних науковців щодо визначення підходів і принципів реалізації норвезької системи педагогічної освіти. Доведено, що методологічну базу забезпечення професійної підготовки майбутніх вчителів у Норвегії займають такі підходи: діяльнісний підхід (передбачає занурення студентів в активну практичну діяльність); діалоговий підхід (спрямовує зусилля всіх учасників освітнього процесу на розбудову ефективних міжособистісних відносин); особистісний підхід (вимагає орієнтацію освітнього процесу на особистість студента як мету, суб'єкт, результат і головний критерій ефективності цього процесу). У статті також виявлено пріоритетні принципи норвезької педагогічної освіті, серед яких: повага до особистості, включення студента в особистісно значущу діяльність, віра в його позитивний потенціал, принцип співробітництва, принцип гуманізму тощо. Установлено, що важливими напрямами планування змісту програм педагогічної підготовки студентів у Норвегії є забезпечення оволодіння студентами механізмами самореалізації, саморегуляції, готовністю до адаптації й інтеграції в швидко змінюваному суспільстві. Наголошено на важливості педагогічної практики, якій у норвезькій системі педагогічної освіти приділяється багато уваги. У подальшому дослідженні передбачається виявити перспективні напрями використання теоретичних та практичних напрацювань з організації педагогічної освіти в Норвегії в системі вищої педагогічної освіти в Україні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Jianqing, U. "ТВОРЧО-ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ФОРТЕПІАННОГО НАВЧАННЯ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, no. 8 (2) (December 27, 2018): 151–57. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.8(2).2018.153800.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Соловій, С. Р., and Н. М. Гриців. "ЗОБРАЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АЛІЄНАЦІЇ В РОМАНІ СИЛЬВІЇ ПЛАТ «ПІД СКЛЯНИМ КОВПАКОМ»: ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 130–35. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-19.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню поняття алієнації в єдиному романі Сильвії Плат «Під скляним ковпаком», а також порівнянню оригіналу з його українським перекладом. Стаття містить узагальнену інформацію про автора, дослідження терміна «алієнація», її складових частин, окрему увагу звернено на психологічний аспект цього поняття та погляди на відчуження з різних галузей наукової діяльності. Стаття прагне надати тлумачення контексту та обставин конкретного твору, загальну схему аналізу оригіналу та перекладу текстів. Мета і предмет статті полягають у дослідженні алієнації із психологічного погляду, з’ясуванні найбільш критичних симптомів відчуження, виявленні цих станів в оригінальному тексті, з’ясуванні симптомів та станів, виражених в обох порівнюваних версіях роману. Поняття алієнації є досить розмитим, що залишає багатьох науковців і психологів без задовільного визначення. Зазвичай поняття алієнації стосується суб’єкта й об’єкта, які природно співіснують. Окрім самоалієнації, феномен алієнації передбачає стосунки між суб’єктом і окремим аспектом контексту або оточення і, навіть у разі самоалієнації (інтроспективна алієнація), можна простежити відношення між суб’єктом і, наприклад, його недосяжним «Я». Загалом алієнація поділяється на такі п’ять стадій, або складових частин: спустошення, злість, ненависть до інших, самовідмова, страх самотності. Вибрані цитати проаналізовано за критерієм наявності характерних ознак алієнації і за достовірним переданням цих ознак у перекладеному тексті. Особлива увага приділяється відмінностям між двома текстами та тому, як переклад твору відрізняється від оригіналу за тоном і окремими фразами, метафорами, іншими особливостями мови перекладу. Результати статті спрямовані на те, щоб побачити, як в оригіналі та перекладі твору передані стани, пов’язані з алієнацією, та які зміни й лінгвістичні трансформації здійснено в українському варіанті тексту, який знайомить українську аудиторію з такою письменницею, як Сильвія Плат, і, безумовно, оживляє цей твір в українському книжковому просторі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Підхід особистісний"

1

Мох, Юлія Андріївна, and Світлана Володимирівна Сергіна. "Інтерактивне навчання як засіб стимулювання пізнавальної діяльності." Thesis, Дніпродзержинський державний технічний університет, 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39191.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Матросова, Вікторія Олександрівна, Петро Григорович Перерва, and Олександр Дмитрович Матросов. "Маркетинг вражень: перспективи використання в туристичному бізнесі." Thesis, Херсонський державний аграрний університет, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48251.

Full text
Abstract:
Доведено, що в пріоритеті знову виявляється продукт, а не клієнт. При цьому абсолютно не враховується те, як споживач відчуває себе, використовуючи набутий продукт, які емоції або асоціації викликає у нього покупка і сервіс. Модель задоволеності клієнта при такому підході зосереджена скоріше на функціональності продукції, ніж на переживаннях споживача.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Резнік, Світлана Миколаївна. "Удосконалення педагогічного спілкування у навчальному процесі вищої школи." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/997.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Гринько, Наталя Валер'янівна. "ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ У МЕДИЧНОМУ ВУЗІ." Thesis, Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», 2019. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14755.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ходцева, Алла Олександрівна, Алла Александровна Ходцева, and Alla Oleksandrivna Khodtseva. "Особистісно орієнтований підхід до вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням." Thesis, Національний транспортний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62948.

Full text
Abstract:
Автор розглядає одну з провідних тенденцій сучасної теорії і практики освіти -особистісно-орієнтований підхід, що передбачає становлення студента як активного суб’єкта навчальної та професійної діяльності.
The author reflects on the latest methodological developments, such as learner-centered approach, communicative language teaching and learning.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Єршова, Наталя Юріївна. "Конструктивний підхід до особистісно-професійного розвитку фахівців з бухгалтерського обліку." Thesis, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41559.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гура, Тетяна Віталіївна. "Методологічний концепт розвитку лідерського потенціалу у студентів технічного університету." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43834.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Король, Світлана Анатоліївна, Светлана Анатольевна Король, and Svitlana Anatoliivna Korol. "Прояв особистісно-орієнтованого підходу у фізичному вихованні студентів." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49484.

Full text
Abstract:
Гуманізація сучасної вищої освіти передбачає переорієнтацію на особистість, на виховання людини, як унікальної творчої індивідуальності, яка прагне самоактуалізації, здатної здійснювати свідомий і відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях. Гуманістичні тенденції у фізичному вихованні передбачають відмову від тотальної уніфікації і стандартизації, авторитарних методів навчального процесу і звернення до особистості студента, його інтересів і потреб у сфері фізкультурно- спортивної діяльності. Зазначений підхід передбачає перехід до суб’єктно-суб’єктних відносин в освіті, коли особистість, детермінована соціальними умовами, виступає вирішальною стороною цих відносин, надаючи їм рис вибірковості, системності, цілісності і саморозвитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Редозубова, Є. О. "Особистісно орієнтований підхід як методологічна основа дослідження проблеми формування психологічної готовності курсантів до професійної діяльності засобами фізичної підготовки." Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6387.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Асєєва, Ірина Володимирівна. "Особливості організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів машинобудівних спеціальностей." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44009.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Підхід особистісний"

1

Рибалка, В. В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників. Київ: Деміур, 1998.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бех, І. Д. Виховання особистості. Київ: Либідь, 2008.

Find full text
Abstract:
Розкривається наукова сутність особистісно-орієнтованого підходу до виховання особистості. Вперше на понятійному рівні обґрунтовується структура провідної вчинкової системи та технологічні засоби її формування у підростаючої молоді
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Жабенко, Олександр, Вікторія Муромець, Ірина Регейло, Юрій Скиба, Ганна Чорнойван, and Ольга Ярошенко. Теоретичні основи розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії. Edited by Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-40-3-2020.

Full text
Abstract:
Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць визначено й обґрунтовано теоретичні основи (гіпотези, закономірності, тенденцій, принцип) розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України. Запропоновано розвиток науково-педагогічного потенціалу здійснювати за рівнями (інституційний, особистісний) та компонентами (інтелектуальний, емоційний, духовний). Обґрунтовано інноваційні педагогічні технології (супервізія, теленаставництво, ситуативне навчання та ін.) розвитку науково-педагогічних працівників. Уточнено підходи до оцінювання наукової активності науково-педагогічних працівників відповідно до концепції бібліометрики та концепції досконалості у вищій освіті та дослідженнях. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Підхід особистісний"

1

ЗАКРАСНЯНА, Жанна. "ОСОБИСТІСНА ВЗАЄМОДІЯ ВИКЛАДАЧА ТА СТУДЕНТА У КЛАСІ ВОКАЛУ: ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД." In SCIENTIFIC RESEARCH OF THE XXI CENTURY.VOLUME 1. GS publishing service, 2021. http://dx.doi.org/10.51587/9781-7364-13302-2021-001-234-237.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Терлецька, Юліана. "ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ОСОБИСТІСНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД." In Theoretical foundations of pedagogy and education, 139–72. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.iii.2.8.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бутенко, Олена, and Наталія Опікунова. "РОЛЬ СИСТЕМИ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ У ПРОЦЕСІ СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНОГО НАВЧАННЯ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2nd ed. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.06.

Full text
Abstract:
Зворотний зв'язок у студоцентрованому навчанні має свої особливості, він потребує зміну підходів до його опису через посилення усіх видів взаємозв’язків на всіх рівнях та змінення акцентів на ролі які вони виконують. Увага науковців підтверджує думку про важливість значення зворотного зв’язку для забезпечення якісного використання особистісно-орієнтованого підходу у підготовці здобувачів вищої освіти. Метою дослідження є встановлення основних завдань зворотного зв'язку у студоцентрованому навчанні, визначення критеріїв для забезпечення його якості. Виконано та проаналізовано інтерактивний вид зворотного зв’язку у вигляді анкетування здобувачів вищої освіти. Установлено, що такий засіб сприяє підвищенню якості зворотного зв’язку і надає оцінку якості освітнього процесу та якості комунікаційного зв’язку освітніх послуг. Результати аналізу анкетування були використані при складанні освітніх компетентностей та переліку дисциплін освітньої програми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Русин, Людмила. "ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ТРЕНЕРІВ З ОДНОБОРСТВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В СИСТЕМІ САМООСВІТИ." In Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.05.

Full text
Abstract:
В результаті дослідно-аналітичної роботи розглянуто актуальну проблему формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування засобів фізичної терапії в системі самоосвіти. Враховуючи результати моніторингу Інтернет-ресурсів, аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних програм (методик, педагогічних моделей, тощо) формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування технік кінезіологічного тейпування у професійній діяльності (в системі багаторічної підготовки спортсменів) присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи дослідження (на емпіричному та теоретичному рівнях): абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи визначено сутність та структуру готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у тренерів готовності до підтримання престижу українського спорту на міжнародній арені завдяки всебічній та якісній підготовці висококваліфікованих атлетів, до виконання навчально-тренувальних планів на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів-одноборців у тому числі й на етапах їхньої фізичної терапії і ерготерапії та забезпечує узгодження ним знань про зміст та структуру професійної діяльності, а також вимог цієї діяльності до рівня всебічної підготовленості, а також психофізіологічного стану одноборців, сформованих компетентностей необхідних для організації збалансованої та конкурентоспроможної системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами. Враховуючи результати низки теоретичних та емпіричних досліджень вважаємо, що структура готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності містить наступні компоненти: мотиваційний, функціональний, прикладний та стресостійкий. В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж третього етапу дослідження нами виділені рівнозначні для тренерів, які спеціалізуються в одноборствах «критерії оцінювання»: мотиваційний, змістовий та аналітико-оцінний. Крім цього, вважаємо, що для будь-якого «критерію» характерним є наявність певних «показників», які відображають найбільш важливі та інформативні властивості «об’єкту», що забезпечує його існування. Відповідно до аналізу спеціальної науково-методичної та довідкової літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що найбільш ефективними підходами для досягнення мети обраного напряму дослідження (з метою розроблення майбутньої «Програми формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування в системі самоосвіти») є: діяльнісний, особистісно-зорієнтований, комплексний, системний, а також структурний «підходи». Крім цього, відповідно до результатів низки емпіричних досліджень, а також враховуючи власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців, нами пропонується до використання в системі оцінювання готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування наступних «рівнів»: високого, достатнього та задовільного. Варто також підкреслити, що для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи планувалося використання наступних коригуючих технік кінезіологічного тейпування: лімфатична корекція «тунелювання»; зв’язкова-сухожильна корекція «тиск»; фасціальна корекція «утримання»; механічна корекція; послаблююча корекція «ліфтинг»; функціональна корекція «пружинування». Підсумовуючи результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано програму формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії (із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування) в системі самоосвіти. Розроблена та апробована «Програма» є уніфікованою і може ефективно використовуватися в системі фізичної терапії представників інших повноконтактних одноборств (олімпійських та неолімпійських видів спорту). Результати дослідження впроваджені у систему самоосвіти (підвищення кваліфікації) тренерів, які спеціалізуються в одноборствах. Напрями подальших досліджень передбачають розроблення дихальних комплексів фізичних вправ, які забезпечують підвищення працездатності тренерів з одноборств (на прикладі тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо та дзюдо) на етапі їхнього відновлення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Підхід особистісний"

1

Хлєбнікова, Таліна, and Катерина Стрельченко. "ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ ЗАКЛАДОМ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ." In RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v3.11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Поліщук, Г. "ЗАСТОСУВАННЯ ОСОБИСТІСНО-ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ." In SPECIALIZED AND MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCHES. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.12.2020.v4.33.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Підхід особистісний"

1

Польгун, К. В. Особистісно зорієнтований підхід до організації інклюзивного навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2065.

Full text
Abstract:
З’ясовано сутність особистісно зорієнтованого підходу в освіті. Обґрунтовано доцільність його застосування до організації інклюзивного навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями. Наголошено на необхідності здійснення індивідуалізації та диференціації навчання студентів задля підвищення результативності їхньої навчальної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Дирда, І. А. Реалізація підходів до розвитку полікультурної компететності іноземних студентів у процесі навчання української мови. Видавництво Бердянського державного педагогічного університету, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2993.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо визначення понять “підхід”, “підходи до навчання української мови”. Розвиток полікультурної компетентності іноземних студентів передбачає реалізацію компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, полікультурного підходів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Лов’янова, І. В. Компетентнісний підхід до навчання старшокласників математики у системі психолого-педагогічних підходів до особистості випускника профільної школи. Національний авіаційний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2356.

Full text
Abstract:
У статті продемонстровано, як компетентнісний підхід в освіті пов’язаний з особистісно зорієнтованим і діяльнісним підходами до навчання. Представлено його реалізацію у процесі математичної підготовки старшокласників через побудову структурно-змістової предметно-математичної компетентнісної моделі випускника.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Устінова, В. О. Сучасні підходи до процесу структурування змісту гуманітарних дисциплін у фаховій підготовці студентів педагогічних ВНЗ. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5884.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено й охарактеризовано сучасні підходи до процесу структурування змісту гуманітарних дисциплін у фаховій підготовці студентів педагогічних ЗВО. Стверджено, що значущим методологічним фактором у структуруванні змісту гуманітарних дисциплін є його орієнтація на особистість як на мету, суб'єкт, результат і головний критерій ефективності та продуктивності підготовки майбутніх спеціалістів. Установлено, що домінуючими методологічними підвалинами структурування змісту освіти загалом і гуманітарних дисциплін у системі вищої педагогічної освіти зокрема є аксіологічний, особистісний, дiяльнicний та компетентністний підходи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Коломоєць, Таміла Григорівна. Теоретична сутність і зміст професійної діяльності та професіоналізму: соціально-психологічний аспект. Український центр політичного менеджменту ; Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2072.

Full text
Abstract:
В статті здійснено критичний аналіз наукових праць з питань розуміння сутності професійної діяльності та професіоналізму. Представлено філософську, соціологічну, психологічну та економічну інтерпретації професійної діяльності. Виявлено історичні та економічні особливості формування наукових поглядів на сутність професійної діяльності та виділено соціально-трудовий, соціально-особистісний, соціально-психологічний а також соціально-управлінський підходи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Пономарева, Н. С. Складові інформатичної підготовки майбутніх учителів математики. НТУ «ХПІ», October 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3215.

Full text
Abstract:
Сучасний кваліфікований фахівець має не тільки володіти ІКТ технологіями, але й уміти трансформувати одержані знання в інноваційні технології й набути навичок самостійного одержання знань та умінь, а також самонавчання та самоосвіти. Зазначимо, що на сьогодні опанування студентами певної системи знань і професійних умінь є недостатнім, тому є наявна потреба використовувати особистісно орієнтований підхід у навчання, який враховує індивідуальні можливості кожного студента та зорієнтований на застосуванням дослідницьких засобів та інноваційних технологій навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Томашевський, Володимир Володимирович. Критерії та показники сформованості естетичної культури майбутніх дизайнерів. Херсонський державний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4946.

Full text
Abstract:
У статті виокремлено та конкретизовано критерії та показники сформованості естетичної культури майбутніх дизайнерів як духовно-функціонального утворення, здатного до самоорганізації, з точки зору особистісного підходу до їх визначення. Серед них автор виділяє такі критерії: ціннісно-орієнтаційний, організаційно-діяльнісний та особистісно-регулятивний.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Томашевський, Володимир Володимирович. Формування естетичної культури майбутніх дизайнерів. Теоретичний аспект. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4956.

Full text
Abstract:
У статті досліджується проблема, що спрямована на підготовку майбутнього дизайнера в єдності професійно-практичного досвіду та формування його естетичної культури в сучасних умовах зміни пріоритетності дизайнерської освіти, тобто цілісного підходу до фахової, психолого-педагогічної, методичної та науково-дослідницької діяльності, формування особистісних смислів не лише в межах моно художнього простору дизайну, але й в умовах вирішення проблеми його глобального розвитку в контексті інтеграції, взаємопроникнення різних видів художньої діяльності, їх взаємозв’язків та активної взаємодії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Щербина, С. М. Формування ґендерної культури майбутніх учителів на заняттях зі спецкурсу «Ґендерна педагогіка». ВЦ КДПУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3099.

Full text
Abstract:
У статті зазначено, що ґендерна культура – це соціально обумовлений рівень розвитку особистості, що визначає соціальну поведінку чоловіків і жінок та взаємини між ними. Ґендерна культура майбутнього вчителя – комплексне поняття, що включає формування особистості через ґендерну інформованість, сформовані особистісні якості (егалітарна свідомість, ґендерна чутливість) та уміння й здатність до протидії будь-яким проявам ґендерної дискримінації. Автором виділені та розкриті критерії та структурні компоненти ґендерної культури майбутнього вчителя: когнітивний, емоційно-оцінний (ціннісно-смисловий) та практичний (поведінковий). У статті зазначено, що формування ґендерної культури майбутніх учителів буде протікати успішно за умови вдосконалення загальнопедагогічної, фахової, методичної підготовки майбутніх учителів у відповідності до потреб ґендерного навчання і ґендерного виховання. Це може відбуватися шляхом внесення у діючі навчальні дисципліни інформації щодо основ ґендерного навчання і ґендерного виховання, розробки та впровадження нових спецкурсів, зокрема спецкурсу «Ґендерна педагогіка». Зміст спецкурсу «Ґендерна педагогіка» передбачає ознайомлення майбутніх учителів з теорію, методикою та технологією реалізації ґендерного підходу в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Підхід особистісний' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography