Relevant bibliographies by topics / Психологічні механізми

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Conference papers
  5. Reports

Academic literature on the topic 'Психологічні механізми'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Психологічні механізми.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Психологічні механізми"

1

Кузіна, Євгенія. "ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ НУДЬГИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, no. 8 (July 13, 2021): 117–24. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.17.

Full text
Abstract:
У статті порушується важливе актуальне питання щодо функціонування людини в інформаційно- му суспільстві. Висвітлено механізми виникнення стану нудьги під впливом інформаційного перенавантаження. Здійснено аналіз сучасних теоретико-методологічних досліджень щодо психологічної феноменології, закономір- ностей виникнення нудьги. З’ясовано психологічні особливості нудьги як актуально-ситуативного стану та як стабільної особистісної риси. Запропоновано авторське тлумачення, класифікацію та психологічні механізми інформаційної нудьги. Наведено результати емпіричного дослідження рівня психологічної залежності від інфор- маційно-комунікативних технологій та схильності до нудьги. Виявлено кількісно-якісні тенденції взаємозв’язку зазначених психологічних феноменів. Перевірено, що фактори інформаційної залежності особистості зумовлені не віковими, а феноменологічними характеристиками. Встановлені кореляційні закономірності дозволили під- твердити припущення щодо об’єктної позиції індивіда в інформаційному просторі, яка детермінує появу стану нудьги як особистісної риси людини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бочелюк, Віталій, and Анна Застело. "Соціально-психологічні особливості розвитку стресостійкості особистості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(54) (2021): 37–50. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-37-50.

Full text
Abstract:
У статті подано результати аналізу основних теоретичних підходів психології до дослідження проблеми стресостійкості особистості. Наведено основні поняття стресу та стресостійкості. Стаття присвячена розгляду причин утворення стресу на основі психологічних теорій стресу і конфлікту (як фактора стресоутворення) і адаптації до стресових ситуацій. Також в статті виявлені психологічні фактори і проаналізовані соціальні чинники, що впливають на формування стресостійкості.Виділені і охарактеризовані різні основні підходи до вивчення стресу і стресостійкості. Психологічні чинники стресостійкості розглядаються в ході кожного підходу, наголошуючи на необхідності розвитку особистості для стійкості до стресу. Аналіз фундаментальних досліджень стресостійкості показує, що більшість дослідників розуміють це як властивість психіки, що формується в онтогенезі і відображає здатність людини успішно здійснювати необхідну діяльність в стресових умовах. До вивчення стресостійкості, як цілісної системи, пропонується комплексний підхід до дослідження природи і чинників стресостійкості, що враховує всі взаємодоповнюючі підходи і описує один або кілька компонентів комплексного формування стресостійкості особистості. За результатами теоретичного аналізу літератури виявлена часткова залежність стійкості до стресу від типу нервової системи, особливостей темпераменту та інших нейрофізіологічних показників; показані два типи психологічних механізмів: механізми психологічного захисту (компенсації) і механізми самоволодіння, психологічні механізми подолання стресу, які мають свідомі і несвідомі компоненти когнітивної сфери психіки, активні і пасивні варіанти, які існують паралельно і функціонують комплексно; пояснюються фактори і способи підвищення стійкості до стресу. Ключові слова: стрес, стресостійкість, стресоутворення, конфлікт, адаптація до стресових ситуацій, психологічні фактори, соціальні чинники.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

ЦИРКОВНИКОВА, Ірина. "ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ В АСПЕКТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ." Humanitas, no. 6 (February 23, 2022): 83–90. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.12.

Full text
Abstract:
Метою статті є теоретичний аналіз психологічного благополуччя в аспекті психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медичних працівників. На нашу думку, є міцний зв’язок між «психологічним благополуччям» та «психологічною культурою». Для розуміння «психологічного благополуччя» будемо розглядати його через поняття «психологічної культури», як один із його конструкт. Теоретичне дослідження психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медиків в аспекті психологічного благополуччя особистості дозволило нам розробити схеми-моделі параметрів та компонентів психологічного культури. Це здійснювалося нами у два етапи. На першому етапі ми розглядали психологічну культуру в загальнотеоретичному плані, у рамках загальнопсихологічних підходів. На другому етапі – у прикладному для вирішення соціально-психологічних завдань для адаптації внутрішньо переміщених осіб, медичних працівників. Вперше було встановлено суттєвий взаємозв’язок рівня психологічної культури із суб’єктивним фактором – психологічним благополуччям. Досліджено, що психологічний фактор вивчає структурні та функціональні компоненти. Трансформації піддаються найважливіші особистісні конструкти, такі як психологічне благополуччя, яке розуміється в сучасній науці як злагоджений психічний процес, що забезпечує відчуття цілісності, внутрішньої рівноваги. Для виявлення найбільш об’єктивної картини психологічного благополуччя необхідно зрозуміти умови, в яких опиняється людина. Складність соціальних та психологічних особливостей конфлікту особливо сильно впливають на людей, і саме їх переосмислення психологічного благополуччя є своєрідним індикатором того, як вони ставляться до навколишньої дійсності і як прогнозують свої життєві перспективи, які перспективи розвитку їх особистісного ресурсу. У статті було вперше розглянуто психологічне благополуччя в аспекті психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медичних працівників. Були з’ясовані основні структурні параметри психологічної культури, виділені основні компоненти психологічної культури. Розглядалося поняття психологічної стійкості, механізми саморегуляції та самоорганізації внутрішньо переміщених осіб медиків, форми і способи комунікації. Виявлено велике значення комунікативної компетенції переселенців медиків в успішній реалізації психологічного благополуччя особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Корчакова, Н. В. "ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ВІКОВОЇ ГЕНЕЗИ ПРОСОЦІАЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ." Психологія: реальність і перспективи, no. 12 (November 3, 2019): 108–14. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.58.

Full text
Abstract:
Стаття висвітлює основи вікової динаміки гуманістично зорієнтованої стратегії особистості, механізми формування мотивації на користь Іншого, витоки та передумови уважного ставлення до партнерів по взаємодії та їх розвиток у процесі соціалізації. Обговорюються сутнісні характеристики психологічних механізмів просоціальності особистості, їх трансформування та зміна особливостей функціонування впродовж онтогенезу. Висвітлюються питання переструктурування та особливостей взаємодії психологічних механізмів емпатійних тенденцій особистості, її готовності надавати підтримку та допомогу Іншому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Кузнецова, І. А. "Психологічні механізми контролю знань." Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Вип. 2 (109), ч. 2 (2018): 77–82.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Lazorenko, B. P. "ТЕХНОЛОГІЯ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТА РЕАДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ, ФРАГМЕНТОВАНОЇ ВНАСЛІДОК ПСИХОТРАВМАТИЗАЦІЇ." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 39(42) (July 17, 2017): 168–77. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).50.

Full text
Abstract:
Фрагментацію, дисоціацію, сепарацію і відчуження визначено як провідні соціально-психологічні механізми психотравматизації особистості. З’ясовано, що механізм парадоксальної реакції актуалізує спонтанно-конструктивні процеси реструктуризації конфліктних зв’язків, реінтеграції особистості шляхом залучення соціально-психологічних ресурсів у нову цілісність і її стабілізації завдяки відповідним типам практик. Повагу, довіру та спонтанність розкрито як основні технологічні принципи реінтеграції та реадаптації. Присвоєння визначено як протилежний щодо відчуження механізм, який реалізується завдяки зворотному перетворенню наміру та дії механізму парадоксальної реакції. Виокремлено основні етапи алгоритму реалізації реінтеграції та реадаптації проблемної особистості. У пілотному емпіричному дослідженні визначено типові негативні, позитивні і нейтральні психоемоційні та психосоматичні стани. До негативних психоемоційних станів віднесено застережні стани страху, тривоги, втоми та стани розгубленості, розпачу, туги, ненависті, образи, вини тощо, до позитивних – перехідні стани легкості, спокою, радості, а також фінальні інтегральні стани умиротворення, любові, упевненості, свободи, вдячності, які визначено як критеріальні щодо завершення спонтанно-конструктивного процесу переживання наслідків травматичних подій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Стуліка, Олена, and Анастасія Бабкіна. "ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ОСОБИСТІСНОГО РЕАГУВАННЯ В СИТУАЦІЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 193–98. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-42.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано дослідження феномену невизначеності в сучасній психології та надано її характеристики. Розглянута сутність та особливості проявів страху особистості. Визначені поняття «копінг-стратегій» та механізмів психологічного захисту особистості в структурі саморегуляції, особливості формування психологічних меж особистості. Проаналізовано основні копінг-механізми, способи подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності. Визначено особливості впливу ситуаційного страху на емоційний стан людини в ситуації невизначеності. Експериментально доведено, що причиною виникнення ситуаційного страху в умовах невизначеності можуть бути порушені особистісні межі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Максимов, М. "Психологічні механізми сприймання музичних творів." Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, Вип. 6 (2006): 81–89.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Венедіктова, Н. В. "Психологічні механізми конструювання особистісних смислів." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, вип. 17/18 (2003): 117–19.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Бамбурак, Наталія. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, no. 3 (March 27, 2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.212.

Full text
Abstract:
Психосоматика як специфічна галузь знань на сучасному етапі її розвитку досліджує соціально-культурні, психологічні, медичні, економічні й екологічні чинники виникнення соматичних дефектів. Вивчення тілесності людини є соціально-психологічним, а не лише біологічним феноменом. Адже цілісність людського існування – поняття набагато більш складне, ніж поняття “психосоматична єдність” двох аспектів людського існування – психологічного і тілесного. Часто при цьому ігноруються соціальні та культурні чинники. Низка теоретичних досліджень щодо вивчення психосоматики вказує на те, що першочерговими чинниками розвитку захворювань є емоційні й особистісні тригери. За таких умов подальший розвиток психосоматики як наукового напряму в межах психологічного знання задіює подальші ґрунтовні дослідження тілесності здорової особистості. Проблема психосоматичних розладів залишається однією з найбільш складних та актуальних завдань сучасної психології. Беззаперечна участь психологічних механізмів у патогенезі і порушеннях здоров’я особистості вказує на існування психосоматичних функціональних розладів. Унаслідок суперечливих відомостей про причини і механізми розвитку психосоматичних функціональних захворювань до теперішнього часу відсутні стандарти діагностики та лікування таких хворих, що в свою чергу спричиняє негативну соціально-психологічну адаптацію особистості, а відтак і якість її життєдіяльності загалом. У патогенезі багатьох психосоматичних розладів центральними є несприятливі психічні чинники: неспецифічна та вроджена схильність до соматичних зрушень і вад; генетична здатність до психосоматичних виявів; видозміни у центральній нервовій системі, які спричиняють нейродинамічні вияви; особистісні особливості; психофізичні стани при дії психотравмуючих ситуацій; систематичний вплив негативних сімейних і соціальних чинників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Психологічні механізми"

1

Клюшніченко, М. І. "Психологічні механізми мотивації персоналу." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8509.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Тонкошкурова, Н. Ю. "Психологічні механізми залучення уваги у рекламі." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8142.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Попик, О. І. "Психологічні основи здоров’я - запорука всебічного гармонійного розвитку справжнього громадянина." Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6372.

Full text
Abstract:
У доповіді висвітлено сфери здоров’я: фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Наведено критерії оцінювання суспільного здоров’я. Сказано про основні механізми психогенного виникнення захворювань. Доведено, що психічне здоров'я - це стан, який сприяє найбільш повному фізичному, розумовому та емоційному розвиткові людини. Показано фрагмент здоров’язберігаючого уроку з математики. Матеріал доповіді дуже корисний для вчителів, учнів та батьків, які цікавляться основами здоров’я.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Сідоров, Олександр Олександрович. "Психологічні механізми взаємозв"язку суїцидальних тенденцій з рівнем самооцінки у студентському середовищі." Diss. of Candidate of Psychological Sciences, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2015.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Саврасов, М. В., Н. В. Саврасов, and M. Savrasov. "Психологічні механізми моніторингу та контролю у структурі метакогнітивної активності суб’єкта навчально-професійної діяльності." Thesis, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5518.

Full text
Abstract:
У статті висвітлена тема психологічних механізмів моніторингу та контролю у структурі метакогнітивної активності суб’єкта навчально-професійної діяльності. За умови ефективної діагностики рівня розвитку даних процесів у кількісному та якісному аспектах у процесі навчально-професійної діяльності, система підготовки майбутніх фахівців із вищою освітою поступово може отримати додаткові можливості для прирощення своєї ефективності. В статье освещается тема психологических механизмов мониторинга и контроля в структуре метакогнитивной активности субъекта учебно-профессиональной деятельности. При эффективной диагностике уровня развития данных процессов в количественном и качественном аспектах в процессе учебно-профессиональной деятельности, система подготовки будущих специалистов с высшим образованием постепенно может получить дополнительные возможности для наращения своей эффективности. The article highlights the topic of psychological mechanisms of monitoring and control in the structure of metacognitive activity of the subject of educational and professional activity. With effective diagnosis of the level of development of these processes in the quantitative and qualitative aspects in the process of educational and professional activity, the system of training of future specialists with higher education can gradually get additional opportunities to increase its effectiveness.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Сахно, Парасковія Іванівна, Прасковья Ивановна Сахно, and Paraskoviia Ivanivna Sakhno. ""Дидактично запущені (занедбані)" студенти як проблема вищого навчального закладу." Thesis, видавництво Київського національного університету внутрішніх справ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2567.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Девиченко, А. М., and Олена Миколаївна Кітченко. "Психологія реклами." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27736.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Горбач, В. І. "Психологічна природа механізму етнічної ідентичності." Thesis, Київський національний універститет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17166.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Бойченко, Микита Максимович, Mykyta Boichenko, Олена Михайлівна Шевцова, and Olena Shevtsova. "Особливості механізмів психологічного захисту та копінг-стратегій ґеймерів дорослого віку." Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/40830.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено проблематику використання ґеймерами копінг-стратегій як адаптивних механізмів особистості. Представлено особливості прояву копінг-стратегій ґеймерів дорослого віку та охарактеризовано вплив психологічних особливостей ґеймерів на вибір копінг-стратегій.
The article describes the problem of using coping strategies by gamers as adaptive mechanisms of personality. The features of the manifestation of adult gamers copying strategies are presented and the influence of the psychological characteristics of the gamers on the choice of coping strategies is characterized.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Долгова, Наталія Олександрівна, Наталия Александровна Долгова, Nataliia Oleksandrivna Dolgova, and Д. В. Бережна. "Механізми психологічного захисту та стратегії поведінки у спортсменів командних видів спорту в конфлікті." Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80693.

Full text
Abstract:
Долгова, Н.О. Механізми психологічного захисту та стратегії поведінки у спортсменів командних видів спорту в конфлікті / Н.О. Долгова, Д.В. Бережна // Інноваційні технології в системі підвищення кваліфікації фахівців фізичного виховання і спорту: тези доповідей VІІ Міжнар. наук.-метод. конф.(Суми, 16–17 квітня 2020р.) – Суми : СумДУ, 2020. – С. 78–81.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Психологічні механізми"

1

Вплив радіонуклідного забруднення на гідробіонти зони відчуження. Київ: Чорнобильінтерінформ, 2001.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кулиниченко, В. Л. Современная медицина: трансформация парадигм теории и практики. Киев, 2001.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Психологічні механізми"

1

Пасічник, Тетяна. "ЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ПРОЦЕСУ УСНОГО ПОСЛІДОВНОГО ПЕРЕКЛАДУ У МЕТОДИЦІ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ." In PARADIGMATIC VIEW ON THE CONCEPT OF WORLD SCIENCE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.40.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Психологічні механізми"

1

Шестопалова (Бондар), Катерина Миколаївна. Психологічні механізми взаємозв'язку антиципації та життєвої компетентності особистості. Київ. Психологія і суспільство, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4111.

Full text
Abstract:
Розглянуто взаємозв’язок феномену життєвої компетентності та процесу антиципації на ціннісно-смисловому рівні, що дозволило теоретично обґрунтувати та емпірично виокремити механізм децентрації. Водночас проведена демаркація між компонентами життєвої компетентності та описано осягання людиною життєвих смислових узмістовлень у формі граничних смислів. На цьому підґрунті проаналізовано динаміку смислоутворення та виділено основні тенденції розвитку граничних смислів в осіб з антиципаційною спроможністю/неспроможністю, що уможливило теоретичне висвітлення специфіки механізму децентрації залежно від індивідуально-особистісних, гендерних та вікових особливостей особистості. In the article the correlation of a phenomenon of life competence and the process of anticipation on the value-semantic level has been considered, which allowed theoretically substantiate and empirically differentiate the mechanism of decentration. At the same time the demarcation between the components of life competence has been made. On these grounds the dynamics of sense creation has been analyzed and the main trends of the development of limitation senses of persons with anticipational ability/inability have been distinguished, which made possible theoretical enlightening the specifics of the mechanism of decentration depending on individual-personal, gender and age characteristics of personality.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Романець, Наталя Радомирівна. Насильство як повсякденність: до питання про механізми та наслідки масових репресій в українському селі (1928–1938 рр.). КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4170.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано соціальні та морально-психологічні наслідки масових репресій в українському селі у 1928-1938 рр. Показано, що створена владою у роки сталінської модернізації аграрного сектора система тотального насильства в українському селі призвела до маргіналізації і деморалізації селянського суспільства, при цьому насильство почало сприйматися як норма у стосунках влади і селянства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Василюк, Тамара Григорівна, and Іванна Вікторівна Размолодчикова. Соціально-психологічний театр як інноваційна технологія соціальної роботи. Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5079.

Full text
Abstract:
З’ясовано профілактично-терапевтичні механізми театрального мистецтва, а саме рольовий, творчий, аналітико-проєктувальний, практико-перевірочний, емоційно-почуттєвий, комунікативно-груповий, катарсичний. Проаналізовано основні функції соціально-психологічного театру, такі як пізнавальна, комунікативна, профілактична, корекційна, терапевтична. Обґрунтовано вплив цих функцій соціально-психологічного театру на розвиток резистентності, соціальної компетентності особистості, усвідомлення її соціальних моделей поведінки, що забезпечить нейтралізацію негативних життєвих чинників та попередить дезадаптацію та маргіналізацію особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Білоконенко, Л. А. До питання про прийоми нейтралізації міжособистісних конфліктів. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4647.

Full text
Abstract:
У статті представлено теоретичне узагальнення методів нейтралізації міжособистісного конфлікту для реалізації механізмів, що вможливлюють конструктивне завершення суперечки. Метою наукової роботи є характеристика прийомів нейтралізації МК, які в основному не залежать від сфери людської діяльності. Нейтралізація конфліктів розглядається як комунікативна ситуація, коли один із суб’єктів намагається подолати складні обставини, послабити видимі суперечності, схилити співрозмовника до своєї точки зору або/та досягти компромісу. Основна увага приділяється словесній поведінці людини, яка хоче подолати потенційні або реальні розбіжності. Беручи до уваги теоретичні досягнення М. Дойча, В. Лінкольна, М. Розенберга, висновуємо, що такі методи та прийоми повинні насамперед ураховувати кілька важливих чинників: модель конфлікту (структурну чи процесуальну); фактори (інформаційні, структурні, ціннісні, стосункові, поведінкові); тип (відповідно до потреб людини, типу суперечностей, інтенсивності, часу розвитку протидії); тип комунікативних перешкод (лінгвістичні, психологічні, когнітивні, соціальні, фізичні); наявність необхідних умов для нейтралізації (основних, що формують і забезпечують ефективність контакту, та індивідуальних); принципи спілкування (провокаційне чи ненасильницьке, останнє має своєю умовою розуміння почуттів, психічного стану іншої особи, спостережливість); права та обов’язки сторін (передбачає планування та здійснення дій особи, яка бажає нейтралізувати конфлікт; взаєморозуміння фізичними особами прав та обов’язків один одного); тип конфліктності людини та стиль поведінки (самооцінка, бажання домінувати, консерватизм мислення, прямолінійність, тривожність тощо); вік, стать опонентів. Також визначено, що для успіху взаємодії індивідів важливими є їхні особисті вербальні риси, які визначаються національними властивостями, нормами, специфікою реалізації мовної тактики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Сушенцева, Лілія Леонідівна. Професійна мобільність як умова професійного становлення особистості в сучасному соціокультурному просторі. ТОВ фірма «Планер», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/535.

Full text
Abstract:
Обґрунтовано, що сьогодні досить гостро постала проблема підготовки професійно мобільного кваліфікованого робітника, як необхідної умови його професійного становлення в умовах соціокультурного суспільства. Розкрито, що відсутність сформованості професійної мобільності спричинює дезадаптацію до реалій ринку праці значної частини кваліфікованих робітничих кадрів. Визначено, що сучасна професійно-технічна освіта неспроможна забезпечити запити суспільства на підготовку кваліфікованих робітників, що володіють високою професійною мобільністю, здатних до постійного саморозвитку й самовдосконалення, що зумовлено знаннєвим підходом до підготовки робітничих кадрів, вузькою спеціалізацією, відсутністю спрямованості на формування психологічних механізмів адаптації до мінливих умов життєдіяльності в умовах соціокультурного суспільства. Висвітлено, що в умовах, які сьогодні склалися, необхідне слідування реальним і перспективним потребам ринку праці, підвищення якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників за вже існуючими професіями. Найважливішою складовою нової моделі професійно-технічної освіти стає розвиток системи професійних кваліфікацій. Це вказує на активне залучення роботодавців до розробки державних стандартів нового покоління, участі у суспільно-професійній акредитації програм професійної освіти і навчання, у процедурах контролю якості професійно-технічної освіти. Доведено, що це стане поштовхом для посилення інноваційної складової змісту професійно-технічної освіти, підвищення уваги до проблеми формування професійної мобільності робітничих кадрів, що, безумовно, сприятиме їх професійному вдосконаленню та відповідатиме вимогам регіональної економіки та соціокультурного суспільства загалом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Психологічні механізми' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography