Academic literature on the topic 'Процес Маркова'

Метою роботи є розробка інформаційних систем і технологій визначення ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності на основі організації і регулювання інноваційних процесів в розвиненому виробництві за допомогою ланцюгів Маркова. Наведені результати вивчення процесів оцінки ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності, що функціонують в умовах невизначеності економічних зв'язків і відносин. Розроблено концептуальну модель системи управління інноваційною діяльністю, спрямовану на вдосконалення механізмів діагностики та прийняття рішень на основі використання інструментальних засобів ланцюгів Маркова. Для її практичної реалізації створена імітаційна модель оцінки ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності у вигляді орієнтованого графа, в якому вершини представляють собою стани процесу, а ребра - переходи між ними. Відмітна особливість моделі полягає в тому, що в якості аргументу, від якого залежить процес оцінки ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності розглядається не час, а послідовність станів і номер кроку з ієрархією інтервалів дискретизації. Гнучкість такої моделі забезпечується адаптивністю до впливів зовнішнього середовища з можливістю її налаштування на кожну інформаційну ситуацію).

Наголошено актуальність використання педагогічних компетентностей у клінічній практиці лікаря. Перелічено нормативні документи, що регулюють використання засобів педагогіки в практиці лікаря, та наведено погляди таких науковців, як Л. Столяренко, І. Зязюн, К. Левітан, А. Маркова й С. І. Куликов, на сутність поняття «педагогічна та медична компетентність». Сказано, що сутність педагогічної компетентності медичних працівників продиктована особливостями їхньої професійної діяльності, які полягають у тому, що лікувально-профілактична діяльність передбачає лікарську рефлексію, тобто обов᾽язкове усвідомлення її сенсу, змісту, засобів і способів виконання, а також спирається на систему цінностей особистості; педагогічна діяльність медичного працівника спрямовується на проектування освітнього процесу і передбачає педагогічну рефлексію, тобто обов᾽язкове усвідомлення всіх параметрів і чинників успішності виконання цієї діяльності. Процес виховання за допомогою педагогічних прийомів у клінічній практиці лікаря ведеться з урахуванням соціальних умов, що надають можливості реалізації певних соціальних та індивідуальних цінностей пацієнта. Зокрема, необхідно усунути конкуренцію між професійною діяльністю, іншими соціальними сферами життєдіяльності та самозбереженням і здоров’ям лікаря. Зроблено висновок, що основними видами і напрямками педагогічної діяльності лікаря може бути методична діяльність з ознайомлення пацієнтів різного віку, національної приналежності, соціального або економічного статусу з принципами і правилами організації здорового способу життя; практична діяльність з виховання та навчання пацієнтів поведінки, що запобігає рецидивам захворювання; науково-педагогічна дослідницька діяльність; а також методична діяльність з навчання середнього та молодшого медичного персоналу. Загальну спрямованість педагогічної діяльності лікаря можна охарактеризувати як формування та розвиток у пацієнтів індивідуальної основи для відновлення і збереження здоров’я.

AN ASSOCOATION BETWEEN PALLIATIVE MEDICINE AND EDUCATIONAL PROCESS IN KHARKIVV. Markova, O. GavrilenkoThe article presents the experience of the Kharkov Regional Medical College for the training of nurses and social workers in the field of basic concepts of palliative care. Aspects of motivation to acquire knowledge and skills of dealing with incurable patients are presented. The issues of cooperation of the Kharkov regional medical college with the German delegation of the European project on pediatric palliative care considered. It’s shown qualitative palliative care dependency on the level of professional competence. The problems of psychological support of the staff, which provides the palliative care, are revealed.Key words: incurable patient, psychological help, training of social workers. АСОЦІАЦІЯ ПАЛІАТИВНОЇ МЕДИЦИНИ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС В ХАРКОВІВ.Маркова, О.ГавриленкоУ статті представлений досвід Харківського обласного медичного коледжу з підготовки середнього медичного персоналу та соціальних працівників в галузы базових понять паліативної допомоги пацієнтам. Наведено мотиваційні аспекти набуття знань з поведінки з інкурабельним хворим і формування досвіду практичного їх використання. Розглянуто питання співпраці Харківського обласного медичного коледжу з німецькою делегацією Європейського проекту зз паліативної допомоги дітям. Показано залежність якісної паліативної допомоги від рівня професійної компетенції медичних працівників. Розкрито проблеми психологічної підтримки персоналу, який надає паліативну допомогу.Ключові слова: інкурабельний пацієнт, психологічна допомога, навчання соціальних працівників. АССОЦИАЦИЯ ПАЛЛИАТИВНОЙ МЕДИЦИНИ В УЧЕБНЫЙ ПРОЦЕСС В ХАРЬКОВЕВ. Маркова, О. ГавриленкоВ статье представлен опыт Харьковского обласного медицинского коледжа по подготовке среднего медицинского персонала и социальних работников в области базовых понятий палиативной помощи пациентам. Приведены мотивационные аспекты приобретения знаний по поведению с инкурабельными пациентами и формирования навыка практического их использования. Рассмотрены вопросы сотрудничества Харьковского обласного медицинского коледжа с немецкой делегацией Европейского проекта по палиативной помощи детям. Показана зависимость качественной палиативной помощи от уровня профессиональной компетенции медицинских работников. Раскрыты проблемы психологической поддержки персонала, который оказывает палиативную помощь.Ключевые слова: инкурабельный пациент, психологическая помощь, обучение социальних работников.

Марків В. М. Шляхи організації взаємодії вчителя й учнів у навчально-виховному процесі початкової школи. У статті розглядаються способи організації взаємодії вчителя й учнів у навчально-виховному процесі початкової школи, переосмислюється мета і результат освітнього процесу, модернізація його змісту.

Феномен ідентичності є предметом зацікавлення науковців останні два десятиліття; це поняття увійшло до активного вжитку представників абсолютно різних сфер: публічні особи, журналісти, педагоги, письменники, громадські діячі. Література як складник, під впливом якого формується зокрема культурна ідентичність, є чудовим джерелом вивчення сутності загальних процесів ідентифікації в часі. У процесі життя ідентичність особистості може змінюватися під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. Твори Марка Вовчка з позиції ідентичності (культурної, національної, етнічної) досліджено принагідно, і це при тому, що сама авторка є чудовим об’єктом для дослідження процесів формування ідентичності, насамперед національної. Метою цієї статті є виявити шляхи пошуку ідентичності персонажем твору «Катерина», зокрема простежити сам процес ідентифікації дівчини в чужому краї через аналіз її емоцій, настроїв, станів і почуттів. Так, авторка описує болісний процес пошуку ідентичності молодою дівчиною, яку дитиною вивезли з батьківщини. Через акцент здебільшого на афективному компоненті ідентичності особистості демонструє тісний її зв’язок з іншими видами ідентичності, зокрема національною, соціальною, мовною, культурною. Особистісна ідентифікація не є сталим феноменом, у різні етапи життя вона може зазнавати змін під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, що і спостерігаємо в Катерини. Якщо на початку твору дівчинка намагається зберегти й усіма можливими способами відстояти свою національну ідентичність через мову, одяг, то після депресії починає приховувати її. Мовний критерій стає одним із ключових у поділі нею суспільства на «чужих» і «своїх». Увесь шлях пошуку себе, свого місця в суспільстві надзвичайно болісний, руйнівний. Страшну руйнівну силу болю і суму молода жінка сприймає як один із визначальних факторів руйнування особистості та її фізичного здоров’я. Такі процеси авторкою вже були зображені в україномовних творах («Олеся»), коли дитина помирає у тузі за рідними на чужині.

У овом раду разматрају се категоријални појмови дијалектичкоg занивањa теоријезначења унутар дијалектичке логике, како ју је провео Михаило Марковић, засигурноједан од водећих филозофа у историји српске филозофије. Заправо, теорија значења језа Марковића уводни део логике као науке о условима сазнања објективне истине, иона за свој предмет има услове комуникабилности и аналитичности ставова, логичкекритеријуме смисла објективне истине, а то претходи доказаности и практичкој про-верености, што је пак предмет теорије доказа и теорије верификације у дијалектичкојлогици.

Будується узагальнений фундаментальний розв’язок лінійного параболічного псевдодиференціального рівняння зі старшим оператором, який є твірним оператором ротаційно-інваріантного α-стійкого випадкового процесу Маркова в багатовимірному евклідовому просторі з α, що лежить в межах від 1 до 2 невключно. Оператор меншого порядку є “псевдоградієнтом” з коефіцієнтом, що є векторною функцією з одного з класів: обмежені неперервні чи інтегровні в деякому степені.

Український літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століть значну роль відводив людині, котра прагне віднайти себе у світі. Митці відображали як реалії життя людини, її психологічні стани за певних обставин, так і внутрішнє єство, почуття та настрій персонажа, що було ознакою модернізму. Творчість Марка Черемшини формувалася під впливом сучасних йому культурно-історичних реалій, європейської філософії. Попри значну увагу дослідників до відображення письменником своїх персонажів виникає потреба вивчення художньої антропології письменника у зв’язку з його власним філософським розумінням існування людини у світі. Марко Черемшина зображує світ і людину в ньому метафізично, акцентуючи на несвідомому персонажів, їх внутрішньому єстві, часто ставить їх в екзистенційні межові ситуації. Такому підходу автора до творення художньої антропології сприяли як модерністська рецепція фольклорно-міфологічних образів та мотивів, так і новітні напрямки європейської філософії, зокрема філософія життя Ф. Ніцше. Одним із маркерів художньої антропології Марка Черемшини є вітаїстичний мотив повноти людського життя, любові, що набув найпотужнішого звучання у збірці новел «Парасочка». Аналіз художньої антропології письменника допомагає глибше зрозуміти невичерпний феномен його творчості. Дослідження доповнює уявлення про особливий філософічний тип мислення Марка Черемшини, накреслює подальші аспекти вивчення його новелістики, зокрема в руслі міждисциплінарних досліджень.

Марков О. Є., Злигорєв В. М., Житніков Р. Ю., Інчаков Є. В., Різак П. І. Удосконалення процесу осадження чотирипроменевих заготовок з кутом увігнутих граней 150° // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 1 (48). – С. 77–81. Запропоновано новий спосіб осадження заготовок. Спосіб полягає в осаджені заготовок з увігнутими гранями. Розроблено методику теоретичних досліджень. Ця методика полягала в дослідженні механізму закриття штучних осьових дефектів в заготовках. Дослідження проводилися на основі методу скінчених елементів. Основним параметром дослідження була глибина увігнутих граней заготовки. Цей параметр варіювався в діапазоні 25 %; 20 % і 25 %. Кут увігнутих граней становив 150°. Результатами теоретичних досліджень були розподіли: деформацій і напружень в тілі заготовки в процесі осадження заготовок з увігнутими гранями. На основі цих параметрів встановлювався показник напруженого стану в осьовій зоні заготовки. В результаті теоретичних досліджень було встановлено, що ефективною глибиною увігнутих граней є співвідношення діаметрів виступів і уступів рівних 15 %. Для цього співвідношення відбувається інтенсивне закриття осьового дефекту. Це пояснюється високим рівнем стискаючих напружень при осаджені заготовок з увігнутими гранями. Встановлена ефективна ступінь деформації, при якій відбувається інтенсивне закриття дефектів. Встановлені розподіл деформацій за перерізом і висотою заготовки, а також зміна показника напруженого стану в процесі осадження заготовок з увігнутими гранями. Проведені дослідження дозволили зробити висновок про високу ефективність запропонованого нового способу осадження заготовок з увігнутими гранями

В ходе математического моделирования процесс сепарирования зерна при его очистке на вибрационных ситах используются следующие подходы: детерминистические, статистические и объединенные. Детерминистические модели демонстрируют влияние отдельных факторов на процесс. Допущения, принимаемые в данных моделях, могут существенно исказить физическую картину процесса. В середине прошлого века появился вероятностный подход, учитывающий многообразие влияния случайных факторов на кинетику вибросепарации. В работе развивается стохастический подход к моделированию процесса сепарации зерна на вибрационных ситах и предлагается математический аппарат теории цепей Маркова, эффективно описывающий эволюцию дисперсных сред со случайными свойствами. Определение стохастических параметров модели на основе экспериментальных данных тестовых опытов по периодической классификации сыпучих материалов позволяет адекватно моделировать и рассчитывать непрерывные процессы промышленной вибрационной сепарации зерна.

Основу ймовірнісних моделей багатьох соціально-економічних процесів становлять марковські, пуассонівські та гіллясті процеси. Зокрема, ланцюги Маркова, тобто процеси Маркова з дискретними станами і дискретним часом, використовуються в різних задачах економіко-математичного моделювання.

Аналізуються найвідоміші праці представників економічної теорії минулого у розрізі демографічної кризи України сьогодення The most famous representatives of economics of the past in terms of the demographic crisis Ukraine today are analyzed

Изложены основные сведения по теории вероятностей, теории случайных процессов, математической статистике. Приведены определения вероятностного пространства, случайной величины, математического ожидания, доказаны теоремы о законе больших чисел, центральная предельная теорема. Рассмотрены процессы восстановления, случайные блуждания, цепи Маркова со счетным множеством состояний, стационарные процессы (в том числе обобщенные). Определены основные задачи математической статистики, изложены методы проверки статистических гипотез и теория оценивания параметров вероятностных распределений.

То, что этно- и культурно-генетические процессы на Южном Урале, начиная с эпохи глубокой древности, определялись миграционными процессами - факт сейчас непреложный. Так же, как хорошо обозначаются и направления миграционных потоков в регион - степная Евразия, Западная Сибирь, Волго-Вятско-Ветлужский район. Приполярная зона долгое время не рассматривалась в качестве исходного района миграции на Южный Урал. Хотя еще в середине прошлого столетия исследователи археологии Прикамья предполагали наличие культурных контактов носителей прикамской ананьинской культуры (сейчас это «ананьинская культура шнуровой керамики» - АКШК) с племенами Восточноевропейского севера (О.Н. Бадер, В.А. Оборин). Позже, уже в 1960-е годы, все увереннее стали звучать тезисы о зауральско-западносибирском этнокультурном влиянии на процесс этногенеза носителей ерзовской культуры эпохи финальной бронзы в Прикамье, считавшейся тогда одним из основных компонентов в формировании АКШК (В.П. Денисов, В.Ф. Генинг, Н.И. Совцова, А.Д. Вечтомов), а также было высказано предположение и об участии носителей лебяжской культуры Печорского Приполярья в формировании ранней АКШК (В.Е. Лузгин). Наконец, уже в текущем столетии, по мере расширения источниковой базы по культурам эпохи поздней бронзы и раннего железного века Прикамья и Предуралья и по результатам сравнительно-типологического анализа керамики ранней АКШК с керамикой культур указанного периода Волго-Камья В.Н. Марков приходит к выводу о том, что истоки этой керамики следует искать в северных районах Среднего Урала. Таким образом, для Прикамья и Предуралья обозначаются два маршрута миграционных потоков - с востока из-за Урала и с севера из Приполярного Предуралья. В контексте физико-географических условий Уральского хребта второй маршрут представляется более предпочтительным даже с учетом таких фактов, как наличие зауральских материалов на памятниках горнолесных районов Южного Урала, Предуралья и Прикамья, начиная с формирования межовской культуры на основе черкаскульской культуры, носители которой мигрировали в Предуралье в эпоху поздней бронзы, и кончая присутствием керамики гамаюнского и иткульского типов на поселениях эпохи раннего железного века Прикамья. Прямой путь через горы по рекам, берущим начало в Уральских горах - Печоре, Вишере, Чусовой, Аю и Юрюзани, Уфе - не представляется вероятным по причине их непригодности для любого судоходства в верховьях и сложности любого сплава в среднем и нижнем течении (Чусовая, Ай, Юрюзань). Аналогично река Белая в ее верхнем течении - мелкая и быстрая вода, текущая по узкому каньону. Теперь посмотрим, где Уральский горный хребет удобнее всего пересекать по суше. На севере - это долина между горами Мореиз и Оченыр в основании Югорского полуострова в Приполярном Урале. В археологическом плане - это район распространения памятников атаманюрской, коршаковской и лебяжской культур позднего бронзового века. По мнению исследователей, часть носителей этих культур (коршаковской, атаманюрской) своим происхождением была связана с племенами севера Зауралья и Западной Сибири. Примерно в 600-650 км южнее прослеживается удобный проход через Уральский хребет по долине р. Шугор - левого притока Печоры. Это по природно-ландшафтному районированию - граница между Приполярным и Северным Уралом. Именно между этими двумя проходами и локализуются по берегам р. Печоры памятники указанных выше культур. Северный, Средний и Южный Урал с их понижающимися по высоте хребтами, но расширяющимися с востока на запад горными полосами таких проходов не имеют. Река Чусовая - «река теснин» - таким проходом быть не могла, поскольку и в более поздние времена большого судоходства была опасна для любого сплава. Конец II тыс. до н.э. - это пик гумидизации северной зоны Восточной Европы: повышенная влажность, сопровождавшаяся понижением среднегодовой температуры воздуха и смещением северной границы лесов на юг. Вместе с ней в южном направлении мигрируют и носители лебяжской культуры. В Прикамье северные мигранты внедряются в местную среду носителей ерзовской культуры, результатом этой интеграции явилось формирование ранней АКШК со сложно-шнуровой керамикой. Дальнейшее продвижение «ранних ананьинцев» (потомков ерзовско-лебяжского населения Средней Камы) вниз по Каме было остановлено в районе устья р.Белой встречной миграцией постмаклашеевских (раннекара-абызских) групп и носителей вятско-ветлужского ананьина с ямочно-гребенчатой керамикой (потомки носителей ахмыловской культуры). Таким образом, движение приполярной миграции вдоль западных склонов Уральского хребта в первой половине I тыс. до н.э. в низовьях р. Белой прекратилось.

В статье приводится физиологическая модель активности подсознательных процессов, оказывающих значительное влияние на здоровье и сознание. Разбираются возможные механизмы сознательного влияния на эти процессы. В качестве такого воздействия моделируется медитативный процесс по методу Марка Яковлевича Пальчика. The article presents a physiological model of the activity of subconscious processes that have a significant impact on health and consciousness. Possible mechanisms of conscious influence on these processes are analyzed. As such an impact, the meditative process is modeled according to the method of Mark Yakovlevich Palchik.

До определенного времени на поселениях мезолита и неолита Казахстана были практически неизвестны образцы первобытного искусства, и данный аспект материальной и духовной культуры вообще не рассматривался исследователями этого периода. Впервые они были выявлены среди археологических комплексов многослойной стоянки Шидерты 3, где представлены образцами галечной и кремневой скульптуры (Мерц, 2006 2009). Здесь они выполнены из природных объектов в виде плитококатышей и кремневых отщепов, имеющих антропоморфную и зооморфную конфигурацию. Часть этих предметов подверглась художественному оформлению в виде раскраски и подработки. Помимо предметов, подвергшихся определенному воздействию с целью их отождествления с образами известных обитателям стоянки персонажей, здесь найдены образцы, на которых не сохранились следы раскраски, но их естественные формы обладают узнаваемостью и определенной образностью. Прежде всего, это предметы, отражающие женский образ Венеры , представленные двумя образцами, найденными в 6-м слое стоянки, возле кострища, датируемом рубежом плейстоцена и голоцена. Это наиболее ранние образцы антропоморфной галечной скульптуры в регионе (Мерц, 2019, с. 28). По своей образности они очень близки к палеолитической скульптуре, отражающей женский культ. Результаты исследований этой стоянки позволяют также говорить о том, что начиная с эпохи мезолита в материальной и духовной культуре племен Северо-Восточного Казахстана появляются признаки влияния юго-запада. Так, из слоя 4 стоянки получена индустрия, сходная как с комплексами ЮгоРис. 1. Галечная и кремневая скульптура многослойной стоянки Шидерты 3. 1-2 слой 6 3-4 слой 4 5 слой 2а. Восточного Прикаспия (Марков, 1966), так и джейтунской культуры (Массон, 1971). В этом комплексе также выявлены образцы галечной и кремневой скульптуры, отражающие антропоморфные и зооморфные образы, характерные для культур Юго-Западной Азии, что, видимо, было связано с миграцией какой-то части населения в степную зону, влияние которого дошло до среднего течения Иртыша (Мерц, 2018). Среди изделий этого слоя выделяется подтреугольная плитка, раскрашенная полосками охры, делящими ее на части, имитирующими антропоморфный образ, обозначая голову, туловище и нижнюю часть фигуры (рис. 1: 3). Аналогии этой находке можно найти на различных памятниках Ближнего Востока, Восточной Европы и Сибири. Также раскрашивались женские фигурки с поселения Тель Халаф, в том числе фигурка, выполненная в виде приостренного стержня (Muller-Karpe, 1968, t. 67, A. 11). Форму, подобную шидертинской скульптуре, имеет костяная фигурка со стоянки Звидзиенаскрогс в Прибалтике (Лозе, 1983, с. 143). Много плиток подобной формы с гравировками, представляющими женские образы, найдено и на памятниках Сибири (Савинов, 2003). Из кремневых отщепов сделаны фигурки животных, отражающие архетипы как населения южной части аридной зоны Евразии, так и образы северных лесных культур. Наиболее выразительной является кремневая скульптура из того же слоя 4, изображающая бегущего быка (Рис. 1: 4). Она выполнена из яркого яшмового отщепа, подчеркивающего своим светло-коричневым цветом масть животного. Этот образ также характерен для мелкой глиняной пластики из Джейтуна (Массон, 1971, с. 57, рис. 13) и других неолитических памятников Юго-Западной Азии (Мерц, 2018), где связан с определенным культом (Мелларт, 1982 с. 9193. В регионе образ бегущего быка сохраняется и в более поздних памятниках наскального искусства на реке Оленты, в урочище Акбидаик и других. Еще одна кремневая скульптурка, выполненная из отщепа светло-серой яшмовидной породы, отражающая образ медведя или кабана, была найдена в неолитическом слое 2а (рис. 1: 5). Трасологические исследования показали, что эти предметы не использовались в качестве орудий, но их поверхность значительно залощена от соприкосновения с мягким материалом. Все эти находки, составляющие особую категорию предметов, отнесены к образцам мобильного искусства, которые использовались обитателями стоянки в неутилитарных целях. Вероятнее всего, они носили функцию культовых предметов, отражающих образы окружающей действительности, связанных с их идеологическими представлениями. В пользу этого свидетельствует не только факт обнаружения этих предметов в культурном слое, вблизи некоторых объектов, но и их общее сходство с типичными образами древнего искусства, стереотипы которых были распространены в культурах евразийского мира с древнекаменного века. В дальнейшем, видимо, количество таких находок в регионе будет возрастать при условии внимательного изучения всего содержимого культурного слоя изучаемых памятников каменного века. Лозе, И. А. (1983). Антропоморфные изображения со стоянки Звидзиенаскрогс (Лубанская равнина). В сб.: Изыскания по мезолиту и неолиту СССР (с. 142145). Л. Марков, Г. Е. (1966). Грот Дам-Дам-Чешме 2 в Восточном Прикаспии. СА, 2, 104125. Массон, В. М. (1971). Поселение Джейтун. МИА, 180. Мелларт, Дж. (1982). Древнейшие цивилизации Ближнего Востока. М. Мерц, В. К. (2006). Индустрия четвертого слоя стоянки Шидерты 3. Изучение памятников археологии Павлодарского Прииртышья, Вып. 2, 1023. Павлодар: Эко. Мерц, В. К. (2009). Кремневая и галечная скульптура стоянки Шидерты 3. В сб.: А. Д. Таиров, Н. О. Иванова (Ред.), Этнические взаимодействия на Южном Урале (с. 1720). Челябинск: Южноуральский государственный университет. Мерц, В. К. (2018). Процессы неолитизации в Северо-Восточном Казахстане. Вестник Омского университета. Серия Исторические науки , 3 (19), 99109. Мерц, В. К. (2019). Краткая история развития материальной культуры Павлодарского Прииртышья. Павлодар: Кереку . Савинов, Д. Г. (2003). Торгажакские гальки (основные аспекты изучения, интерпретация). Археология, этнография и антропология Евразии, 2, 4870. Muller-Karpe, H. (1968). Handbuch der vorgeschichte. Band II: Jungsteinzeit, Tafeln. Munchen.

Очевидно, що існує причинно-наслідкова залежність наступно­го стану досліджуваної системи від передісторії, тобто процес є де­термінованим. Обмеженість інформації про попередні стани системи ускладнює виявлення такої залежності, внаслідок чого можна побу­дувати тільки наближений прогноз.

Розглянуто актуальність та переваги використання доповненої реальності в освітньому процесі. Проаналізовано тенденції застосування засобів доповненої реальності навчального призначення та онлайн-сервіси їх розробки. Наведено методичні рекомендації щодо проєктування засобів доповненої реальності з використанням сервісу HP Reveal. що містять три етапи: вибір тригера (маркера), візуалізація (накладання відео, зображення чи посилання), збереження і поширення аури.

В умовах зростання ступеня невизначеності світової фінансової системи актуальними є кількісні методи, які дозволяють провести моніторинг та забезпечити адекватний перед- та власне прогнозний аналіз можливих сценаріїв подальшої динаміки поточної глобальної фінансової кризи. У роботі здійснено огляд стану світового фондового ринку у період 2005-2011 рр. При цьому використано в основному інструментарій, розроблений нами на протязі останніх 5-7 років (http://kafek.at.ua). Сюди, зокрема, відносяться: - еконофізичні методи дослідження кризових станів (ентропійні, мультифрактальні, квантово-механічні тощо); - синергетичні методики оцінки процесів після кризової динаміки; - прогнозування середньо- та довгострокового прогнозу фондових ринків на основі складних ланцюгів Маркова. Обговорюються також питання методології дослідження складних соціально-економічних систем з урахуванням специфіки їх структури та динаміки.