Academic literature on the topic 'Професійна відповідальність'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Професійна відповідальність.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Професійна відповідальність"
1
Вороніна, Н. В. "ДО ПИТАННЯ ЩОДО ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ СТРАХУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 84–87. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).17.
Full textAbstract:
У запропонованій статті зроблена спроба проаналізувати професійну відповідальність як вид майнової відповідальності та визначити її специфіку. Цивільно-правова відповідальність – це самостійний вид юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення особи певних благ чи покладення обов’язків майнового характеру. Професійна відповідальність – це майнова відповідальність спеціалістів різних професій, недостатня кваліфікація, помилки та упущення яких внаслідок необачності чи недбалості можуть спричинити шкоду клієнтові. Слід звернути увагу на різницю між поняттями «цивільно-правова відповідальність» і «професійна відповідальність». Відмінність полягає в нерозривному зв’язку поняття «професійна відповідальність» з такими категоріями, як «професія», особистість конкретної фізичної особи, що володіє необхідними спеціальними знаннями і кваліфікацією, досвідом і діловими якостями. Розглянуто питання деліктної відповідальності особи, яка здійснює професійну діяльність. Слід зазначити, що безпосередньо деліктна відповідальність виникає з договірних (або прирівняних до них) зобов’язань, у зв’язку з чим з’являється обґрунтована можливість визначити таку підпорядкованість двох видів відповідальності як змішану відповідальність. Страхування професійної відповідальності передбачає захист майнових інтересів страхувальників (фізичних та юридичних осіб), що спричинили шкоду третім особам, а також майновим інтересам постраждалих (третіх осіб), які здійснювали професійну діяльність.
Об’єктом страхування професійної відповідальності є майнові інтереси особи, яка надає послуги, виконує будь-яку роботу, що здійснює дії, які безпосередньо пов’язані з професійними обов’язками.
2
Тимченко, Руслана. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН." Society. Document. Communication, no. 8 (February 10, 2020): 284–97. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-284-297.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню професійної підготовки майбутнього документознавця в процесі навчання. Професійна освіта розглядається як найважливіша передумова науково-технічного прогресу, що спрямована на досягнення загального рівня професіоналізму суспільства та служить засобом формування, розвитку та самоствердження особистості. Схарактеризовано основні невирішені проблеми, що стосуються професійної підготовки майбутніх фахівців та сучасний стан системи професійної підготовки фахівців з документознавства в закладах вищої освіти. Здійснено аналіз освітньої програми щодо підготовки документознавців та розглянуто детальний перелік компетентностей майбутнього фахівця в межах спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)». З’ясовано, що відповідно до міжнародних підходів та вимог роботодавців, а також для полегшення мобільності студентів, відбулося укрупнення спеціальностей.
Здійснений аналіз свідчить, що актуальним питанням сьогодення в Україні є рівень і якість підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)», які б мали не тільки професійні знання, уміння і навички, а й вирізнялися мобільністю та конкурентоспроможністю. Доведено, що професійна підготовка є сукупністю властивостей суб’єкта діяльності, яка визначає його професійний рівень властивостей як суб’єкта діяльності, професійний рівень компетентності і дозволяє йому демонструвати певну соціальну цінність та відповідати потребам і можливостям ринку праці. А також визначає готовність до діяльності, адекватної здібностям та кваліфікації в системі соціопрофесійних відношень, здатність нести особисту соціальну і професійну відповідальність за прийняття рішень..
3
Міщеня, Оксана, and Оксана Третяк. "СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." New pedagogical thought 99, no. 3 (February 11, 2020): 122–27. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-99-3-122-127.
Full textAbstract:
На основі аналізу філософських і психолого-педагогічних наукових джерел охарактеризовано різні підходи до дефініції «відповідальність», окреслено сутність поняття «професійно-педагогічна відповідальність майбутнього вчителя». Доведено, що професійна відповідальність майбутнього вчителя – це інтегративна якість, що виявляється в здатності приймати зважені рішення щодо власної професійно-педагогічної діяльності, бути готовим відповідати за їх результати та наслідки.
4
Ткалич, М. Г., and Я. І. Дубяга. "ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ПРАЦЕЮ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ." Problems of Modern Psychology, no. 2 (October 7, 2021): 97–104. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-12.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного етапу дослідження особливостей самореалізації фахівців державної служби зайнятості (ДСЗ) – задоволеності професійною діяльністю як рефлексивно- результативного компоненту цього процесу. Визначено теоретичне підґрунтя дослідження та основні особливості професійної самореалізації особистості, яка є індивідуальним, циклічним, динамічним та безупинним процесом реалізації особистісного потенціалу, відображає всі етапи професійного розвитку особистості, що характеризуються підвищенням професійного рівня, у процесі якої відбувається формування образу «Я-професіонал», розвиток професійної ідентичності, професійної зрілості. Виокремлено специфіку самореалізації фахівців служби зайнятості, яку визначають декілька основних її компонентів: особистісний, професійно-компетентнісний та рефлексивно-результативний компоненти, які узгоджуються з концепціями професійного розвитку особистості та особливостями професійної діяльності фахівців ДСЗ. Визначено місце задоволеності професійною діяльністю в контексті самореалізації. Критеріями задоволеності професійною діяльністю виступають соціально-психологічні та організаційні, соціально- економічні складові діяльності фахівців Служби. Емпіричним шляхом доведено, що рівень задоволеності професійною діяльність фахівців ДСЗ є середнім. Найбільше фахівці ДСЗ (n=318) задоволені взаємовідносинами з колегами та умовами праці, проте проблемними є параметри професійної відповідальності, професійного статусу та змісту роботи порівняно із заробітком. Виявлені особливості задоволеності працею у фахівців за статтю, віком, стажем роботи в ДСЗ та специфікою професійної діяльності. Основні відмінності стосуються вікових груп фахівців, а, отже, рівнів особистісної зрілості (з якою пов’язана професійна відповідальність), стажу роботи. Результати дослідження засвідчили наявність ряду проблем у рівні задоволеності професійною діяльністю фахівців служби зайнятості, що вказують на необхідність впровадження та застосування технологій розвитку їх професійної самореалізації загалом та підвищення рівня задоволеності професійною діяльністю зокрема.
5
Колосова, С. В., and Ю. В. Сирова. "ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ В МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, no. 3 (June 29, 2020): 158–67. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-158-167.
Full textAbstract:
У статті висвітлено окремі аспекти формування духовної культури майбутніх вихователів як складової частини іміджу педагога. Розкрито основні компоненти професійного іміджу педагога: природні якості (комунікабельність, емпатійність, рефлексійність, красномовність); якості, сформовані внаслідок виховання та навчання (морально-етичні уявлення, психологічне здоров’я, комунікаційні навички, духовна культура); життєвий і професійний досвід. Встановлено, що імідж вихователя в наукових дослідженнях розглядають у контексті проблем формування індивідуального стилю педагога і визначено як якісну характеристику особистості, яка сприяє прояву її внутрішніх установок, особистісних і професійних якостей, життєвих позицій, духовної культури. Здійснено аналіз різних поглядів на проблему формування духовності особистості. З’ясовано, що духовна культура залежить від психологічних особливостей особистості, її моральних цінностей, пов’язана з оціночними категоріями та з загальною культурою. Узагальнено основні ціннісні орієнтири формування духовної культури майбутніх фахівців дошкільного профілю: гуманістичні цінності (толерантність, емпатія, альтруїзм, перцепція); моральні цінності (совість, гідність, чесність, повага, правдивість, справедливість); професійні цінності (працелюбність, відповідальність, професійні знання та навички, педагогічний такт, професійна етика); самоосвітні цінності (рефлексія, прагнення до пізнання світу, себе, сенсу та призначення свого життя). Встановлено, що цілеспрямована робота по формуванню ціннісних орієнтирів в процесі фахової підготовки сприяє розвитку професійно-особистісної компетентності майбутніх педагогів дошкільного профілю.
6
ПОБІГУН, Надія. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ДУХОВНО-МОРАЛЬНИЙ АСПЕКТ." Освітні обрії 50, no. 1 (February 20, 2020): 180–84. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.180-184.
Full textAbstract:
У статті наголошено на завданнях сучасної медичної галузі в Україні, проаналізовано труднощі та проблеми у сфері професійної підготовки фахівців охорони здоров’я. Автор розкриває основні складові професійної компетентності сучасного медичного працівника; акцентує на потребі загального, культурного, професійного його розвитку і саморозвитку. Доведено, що від загальної та професійної культури медичного працівника, його особистісних рис та якостей, принципів, світогляду, моральних цінностей узалежнюється подальша доля пацієнта, його здоров’я, можливість здійснювати професійну діяльність. Розкрито особливості та специфіку особистісного розвитку майбутніх медичних працівників на етапі їх професійної підготовки та становлення під час навчання у закладі вищої медичної освіти. Зауважено, що моральні норми, якості, мотиви є стрижневими в усіх сферах життєдіяльності особистості. Визначено, що в медичній сфері превалюють обов’язок, честь, совість, які демонструють почуття власної гідності фахівця, його відповідальність за професійні дії та відповідність покликанню, визнання обраного фаху сенсом свого життя. Також виокремлено складові моральності, які варто виховувати в майбутніх медичних працівників; особливу увагу приділено розвитку духовно-моральної культури фахівців. У статті автор вирізнив суб’єктивні та об’єктивні, внутрішні та зовнішні чинники впливу на формування духовності, моральних чеснот в майбутніх медичних працівників; проаналізовано зміст їх професійної культури, виділено її функціонально-змістові характеристики; встановлено основні компоненти, до яких віднесено праксеологічний і духовний. Узагальнено, що у процесі професійної підготовки необхідно підвищувати інтерес студентів до обраної професії, орієнтуючи їх на соціальні, моральні, професійні цінності, виховуючи відповідальність перед людьми за виконання покладених обов’язків.
7
Швецова-Водка, Галина. "Методична спрямованість і професійна відповідальність." Вища школа, no. 3 (2008): 95–100.
Find full text
8
ВОШКОЛУП, Ганна. "ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ПСИХОЛОГА." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 212–18. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.31.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу наукових праць з питань сутності та особливостей формування професійного іміджу психолога визначено основні підходи науковців щодо трактування категорій «імідж» та «професійний імідж». Визначено, що імідж людини частіше за все визначають як певний образ, що сформувався у особистості на основі її поведінки, вчинків, поводження в соціумі, який сприймається оточуючими людьми. З’ясовано, що про- фесійний імідж є складовою частиною особистісного іміджу психолога. визначення професійного іміджу є логіч- ним продовженням іміджу в звичайному розумінні з урахуванням формування образу особистості як професіо- нала своєї справи. Сформульовано основні завдання формування професійного іміджу сучасного психолога, серед яких: формування позитивної установки на отримання професійних результатів; сприяння професійному успіху на основі формування сприятливого враження на оточуючих; зростання впевненості в собі й своїх силах; забез- печення концентрації зусиль на сильних сторонах своєї професійної діяльності й коригуванні слабких; адаптація зовнішнього вигляду та поведінки до умов різних професійних ситуацій. Доведено, що формування професійного іміджу у середовищі «людина – людина» є важливим, оскільки професійна діяльність фахівців цієї сфери, зокре- ма психологів, заснована на міжособистісній взаємодії. Це тягне за собою обґрунтування вибору з боку клієнта щодо психолога, до якого бажано звернутися за допомогою. У статі здійснено порівняльний критичний аналіз чинників формування професійного іміджу психолога, виділених іншими дослідниками. З урахуванням проведеного аналізу сформовано перелік найбільш важливих з точки зору автора чинників. Наведено результати дослідження рівнів значущості чинників формування професійного іміджу сучасного психолога. У дослідженні взяло участь три групи респондентів: практикуючі психолога у кількості 30 осіб, клієнти у кількості 50 осіб та студенти у кількості 60 осіб. За результатами проведеного дослідження виявлено, що всі три групи респондентів відда- ють перевагу таким чинникам, як: знання і професіоналізм; емоційна врівноваженість і стабільність; прагнення до саморозвитку; результативність професійної діяльності; професійна інтуїція; презентабельність; популяр- ність, активність у соціальних мережах; зовнішній вигляд, професійна індивідуальність. Крім того, професійні психологи на одне з перших місць ставлять також стресостійкість та уміння уникати конфліктів, а також зовнішній вигляд. Серед клієнтів найбільш значущими також є: відповідальність, цілеспрямованість. А студен- ти також наголошують на важливості цілеспрямованості і зовнішнього вигляду.
9
Дем"янчук, Юрій. "Професійна відповідальність - основа особистого морального статусу службовця." Підприємництво, господарство і право, no. 5 (173) (2010): 70–73.
Find full text
10
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Корпоративні відносини, що виникають у процесі створення професійних учасників ринків небанківських фінансових послуг." Право України, no. 2021/06 (2021): 183. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-06-183.
Full textAbstract:
Незначна кількість теоретичних досліджень і, як наслідок, недостатня розробленість проблематики корпоративних відносин, що можуть виникати у процесі створення професійних учасників ринків небанківських фінансових послуг (НФП), зумовлюють актуальність зазначеної статті. Метою статті є аналіз існуючих у господарсько-правовій доктрині позицій щодо правової природи і поняття корпоративних відносин, організаційно-правових форм функціонування суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність із надання НФП, а також корпоративних відносини, що можуть виникати у процесі їх створення. На підставі виділених ознак запропонувати визначення професійного учасника ринків НФП. Більшість професійних учасників ринків НФП є юридичними особами, що створюються у формі господарських товариств, а отже, можуть бути суб’єктами корпоративних відносин. Після набуття професійним учасником ринків НФП статусу юридичної особи визначеної корпоративної організаційно-правової форми у складі корпоративних відносин можуть виникати організаційно-господарські (щодо управління цим суб’єктом) і майново-господарські відносини (щодо розподілу прибутку й одержання його частини (дивідендів), відчуження часток у статутному капіталі, цінних паперів тощо). У результаті проведеного дослідження авторка зробила висновок, що професійні учасники ринків НФП є учасниками господарських відносин, зокрема й корпоративних, виключним видом господарської діяльності яких є діяльність із надання НФП (професійна фінансова діяльність), реалізують при цьому господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків, закріплених у відповідних нормативно-правових актах, що регулюють певний вид професійної фінансової діяльності), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Про-понується в ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, поряд із видом фінансової послуги, зазначати відповідного професійного учасника, який може її надавати, оскільки запропоновані зміни покращать процес сприйняття та застосування положень цього Закону.
Dissertations / Theses on the topic "Професійна відповідальність"
1
Пономарьов, Олександр Семенович, and Ліна Володимирівна Зінченко. "Відповідальність у сфері фізичної культури і спорту." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43295.
Full text
2
Зінченко, Ліна Володимирівна. "Професійна відповідальність як фундаментальна лідерська якість майбутніх тренерів фізичної культури і спорту." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43274.
Full text
3
Созикіна, Г. С. "Соціальна відповідальність в структурі життєвої позиції особистості." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22019.
Full text
4
Лапузіна, Олена Миколаївна, and Лідія Миколаївна Лісачук. "Формування екологічної етики іноземних студентів на основі ситуаційного навчання." Thesis, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2007. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24258.
Full textAbstract:
У статті розглядаються основні складові ситуаційного навчання екологічної етики іноземних студентів відповідно до гуманізації технічної освіти.The article is shown basic components of ecological education case study due to demands of humanization of technical education.
5
Марковська, Т. С. "Особливості розвитку аграрного соціально відповідального бізнесу." Thesis, Миколаївський національний аграрний університет, 2017. http://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3011.
Full textAbstract:
Інвестиції в людський капітал є основним напрямком внутрішньої соціальної спрямованої діяльності аграрних підприємств. Соціально відповідальні підприємства мають більше інструментів для залучення і утримання персоналу. Позитивними наслідками соціальної відповідальності в
умовах нестабільного зовнішнього середовища є зменшення нефінансових ризиків, довгострокове поліпшення іміджу і ділової репутації, зростання ринкової вартості підприємства, набуття конкурентних переваг та стратегічної стійкості суб’єкта господарювання.
6
Прокопенко, Тетяна Володимирівна. "Відповідальність як фактор успішного навчання студента-психолога." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4768.
Full textAbstract:
Прокопенко Т. В. Відповідальність як фактор успішного навчання студента-психолога : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Ю. В. Железнякова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 77 с.UA : Робота виклади на 77 сторінок, 10 рисунків, 1 таблиця. Перелік посилання включає 36 джерел. Об’єкт дослідження: фактор успішного навчання студента-психолога. На протязі десятиліть у економіці господарював технократичний підхід, коли головним були: технології, виробничі плани, бюджети, адміністративні постанови, а роль персоналу відсувалась на другий план, що привело до відчуження робітників, зниження зацікавленості працею, а значить і до її низької якості. Тому недивно, що за даними порівняльного масштабного соціологічного дослідження роботу вважають головною справою у житті у США –50% населення; у Швеції – 45%, у Германії – 25%, а у межах колишнього СРСР – тільки 10% .Під впливом соціально-економічних змін, що відбулися у суспільстві виникло нове розуміння гострої необхідності у спеціалістах з великим рівнем професіоналізму. А одним з найважливіших критеріїв розвитку майбутнього професіоналізму є формування мотивації професійної діяльності. Саме від ступеню сформованості професійної мотивації залежить те наскільки спеціаліст буде користуватися попитом у своїй галузі, та те наскільки він буде успішним у обраній професійній діяльності. Врешті-решт, від ступеню сформованості мотивації професійної діяльності залежить якість роботи спеціаліста. Наукова новизна нашої дослідницької роботи полягає у тому, що ми намагались виділити та обґрунтувати фактори, що мають вплив на сформованість мотивації професійної діяльності у майбутніх спеціалістів, а також дослідити динаміку їх змін підчас процесу отримання професійної освіти у ВУЗі.
EN : The work is presented on 77 pages, 10 figures, 1 table. The list of references includes 36 sources. Object of research: a factor of successful study of a student-psychologist. For decades, the economy was dominated by a technocratic approach, when the main ones were: technology, production plans, budgets, administrative regulations, and the role of personnel was relegated to the background, which led to the alienation of workers, reduced interest in work, and hence its low quality. Therefore, it is not surprising that according to a comparative large-scale sociological study, work is considered the main thing in life in the United States - 50% of the population; in Sweden - 45%, in Germany - 25%, and within the former USSR - only 10%. Under the influence of socio-economic changes that have taken place in society, a new understanding of the urgent need for specialists with a high level of professionalism. And one of the most important criteria for the development of future professionalism is the formation of motivation for professional activity. It depends on the degree of formation of professional motivation to what extent the specialist will be in demand in their field, and how successful he will be in the chosen professional activity. After all, the quality of a specialist's work depends on the degree of motivation of professional activity. The scientific novelty of our research work is that we tried to identify and justify the factors that affect the formation of motivation of professional activity in future professionals, as well as to investigate the dynamics of their changes during the process of vocational education in higher education.
7
Брусенко, Надія Леонідівна. "Формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5460.
Full textAbstract:
Брусенко Н. Л. Формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Л. О. Сущенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021, 100 с.UA : Робота викладена на 100 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 64 джерела. Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження – педагогічні умови формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів. Мета дослідження: наукове обґрунтування комплексу педагогічних умов, що забезпечують формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів. В роботі проаналізовано теоретичні основи дослідження феномену педагогічної відповідальності у філософській, психологічній та педагогічній науках; визначено та схарактеризовано складові педагогічної відповідальності вчителя початкової школи; обґрунтовано педагогічні умови формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів; експериментально перевірено ефективність визначених педагогічних умов та розроблено методичні рекомендації з формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів.
EN : The work is presented on 100 pages of printed text. The list of links includes 64 sources. The object of research is the process of professional training of future primary school teachers. The subject of research - pedagogical conditions for the formation of pedagogical responsibility in future primary school teachers. The purpose of the study: scientific substantiation of a set of pedagogical conditions that ensure the formation of pedagogical responsibility in future primary school teachers. The work analyzes the theoretical foundations of the study of the phenomenon of pedagogical responsibility in the philosophical, psychological and pedagogical sciences; identified and characterized the components of pedagogical responsibility of primary school teachers; the pedagogical conditions for the formation of pedagogical responsibility in future primary school teachers are substantiated; the effectiveness of certain pedagogical conditions was experimentally tested and methodological recommendations for the formation of pedagogical responsibility in future primary school teachers were developed.
Books on the topic "Професійна відповідальність"
1
Баранова, С. В. Професійна відповідальність в управлінській діяльності. Луганськ: Світлиця, 2006.
Find full text
2
Пікельна, Валерія Семенівна. Педагогічна культура як важливий чинник професійної компетентності майбутнього вчителя технології. СПД Залозний В. В., 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4750.
Full textAbstract:
Визначено три групи характеристик в понятті «педагогічна культура вчителя» : а) загальнолюдські якості, що включають в себе: належний рівень розвитку мовлення; добре здоров’я; достатньо високий рівень інтелектуального розвитку фахівця ; б) професійні якості - любов до своєї праці, повага до людей праці, професійна компетентність, методичні уміння (йдеться не тільки про необхідність доброго володіння професійними знаннями, але й про уміння передати ці знання своїм учням), прагнення до самоудосконалення та вміння організовувати власну самоосвіту; в) моральні якості особистості, до яких відносяться: моральна чистота, доброзичливість, духовність, людяність, чесність, організованість, відповідальність.
Reports on the topic "Професійна відповідальність"
1
Лаврентьєва, Олена Олександрівна, and Тетяна Михайлівна Мішеніна. Професійна педагогіка і андрагогіка: актуальні питання, досягнення та інновації. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1437.
Full textAbstract:
До збірника увійшли матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Основна тематика представлених доповідей відповідає напрямам роботи конференції: висвітлено напрями і шляхи модернізації змісту професійної освіти відповідно до сучасних загальноєвропейських тенденцій і вимог соціально зорієнтованої економіки; окреслено сучасні парадигми освіти дорослих; розкрито проблеми професійно-технічної освіти та підготовки робітничих кадрів; схарактеризовано інноваційні технології в забезпеченні якості освітнього процесу. Для науковців, аспірантів та студентів ВНЗ, які вивчають сучасні проблеми професійної педагогіки і освіти дорослих. Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних, власних імен та інших відомостей.
2
Кафедра педагогіки та методики ТО. Педагогічні читання з нагоди 90-річчя Криворізького державного педагогічного університету та вшанування пам’яті професорів П. І. Шевченка та В. С. Пікельної. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4192.
Full textAbstract:
У збірнику представлені матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Педагогічні читання з нагоди 90-річчя Криворізького державного педагогічного університету та вшанування пам’яті професорів П.І. Шевченка та В.С. Пікельної». Розглядаються соціальні та психолого-педагогічні проблеми професійної підготовки молоді, управління та моніторинг у професійній освіті, сучасні інноваційні технології в системі підготовки майбутніх фахівців професійної освіти, вимоги Нової Української школи до якісної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання та технології, застосування інформаційно-комунікативних технологій у підготовці фахівців з готельно-ресторанної справи. Збірник призначений для науковців, викладачів, аспірантів, здобувачів вищої освіти, вчителів, вихователів дошкільних закладів а також для широкого кола читачів. За достовірність матеріалів та їхню інтерпретацію несуть відповідальність автори та наукові керівники.