Academic literature on the topic 'Просторові дані'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Просторові дані.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Просторові дані"
1
Shugurov, O. O. "Межсегментарних взаємодії систем пресинаптического гальмування в спинному мозку." Biosystems Diversity 17, no. 1 (January 22, 2009): 236–41. http://dx.doi.org/10.15421/010936.
Full textAbstract:
Досліджено вплив стимуляції сусідніх дорсальних корінців у L5–L7-сегментах спинного мозку на N1 та Р-компоненти потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку. Наведено дані про зміни цих відповідей при одночасних і зсувних у часі стимулах на дорсальних корінцях. Показано, що просторові зони активності нейронів N1 компонента незалежні, у нейронів желатинозної субстанції вони перетинаються. Розглянуто причини такого перетину.
2
Zagorodniuk, I. V. "Аловиди гризунів групи Sicista «betulina»: просторові взаємини з огляду на концепцію лімітувальної схожості." Biosystems Diversity 15, no. 1 (December 3, 2006): 45–53. http://dx.doi.org/10.15421/010709.
Full textAbstract:
Досліджено просторові взаємини «малих» видів групи Sicista betulina на території Східної Європи. Показано, що ці види характеризуються ареалами, які не перекриваються. Нові знахідки підтверджують думку про суцільний ареал S. strandi від Східноруської височини до Передкавказзя. Межа між видами проходить вододілом між Окським та Донським басейнами. Показано відповідність парапатрії до низького рівня екоморфологічної диференціації видів. Хатчинсонівське відношення для всього комплексу краніометричних ознак аловидів складає лише 1,03 з максимумом 1,13. За екстер’єрними ознаками в симпатричних парах HR = 1,37. Загалом у групі «малих» видів Sicista широка симпатрія має місце лише у цитогенетично найбільш диференційованих форм, які замикають коло strandi–betulina–subtilis–severtzovi. Усі дані свідчать про збіг рівнів екоморфологічної та цитогенетичної диференціації дослідженої групи ссавців.
3
Sydorenko, S. H., and S. V. Sydorenko. "Аналіз горимості лісів України як передумова лісопожежного районування." Forestry and Forest Melioration, no. 137 (April 28, 2021): 91–101. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.91.
Full textAbstract:
В останні десятиліття у світі все частіше виникають особливо великі лісові пожежі, які завдають значних екологічних, соціальних та економічних збитків. Одним із способів зменшити ризик виникнення таких пожеж є ефективне забезпечення науково обґрунтованих обсягів заходів щодо протипожежної профілактики, яке має ґрунтуватися на оцінюванні пожежних ризиків та виявленні найуразливіших територій. У роботі оцінено щільність та горимість лісів України у регіональному аспекті. Визначено просторові та часові особливості лісових і ландшафтних пожеж, режимів пожеж і зв’язок цих показників із низкою соціально-економічних, кліматичних і природних чинників. Запропоновано розширення створеної колекції тематичних шарів, сумісних із GIS системами, які побудовані з використанням основних топографічних, кліматичних, природних і соціально-економічних змінних, що впливають на пожежну небезпеку на рівні лісів і природних ландшафтів. Отримані дані буде використано для розбудови лісопожежного районування України.
Ключові слова: щільність лісових пожеж, пожежні ризики, соснові ліси, пожежна небезпека.
4
БУДНИК, Олена. "ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Освітні обрії 50, no. 1 (February 22, 2020): 140–45. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.140-145.
Full textAbstract:
У статті висвітлено актуальність проблеми підготовки вчителя до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі в контексті впровадження реформи Нової української школи. Обґрунтовано значення цифрових технологій в організації дистанційного навчання закладів освіти в умовах карантину. Наголошено на потребі запровадження репозитаріїв відкритого доступу з освітнім і науковим контентом, що вможливить альтернативні шляхи отримання знань попри часові чи просторові обмеження. Висвітлено переваги та негативні сторони використання ІКТ у навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Визначено особливості створення ефективного комп’ютерно інтеґрованого освітнього середовища закладу освіти. Представлено результати емпіричного дослідження з виявлення ставлення майбутніх учителів до питань розвитку цифрової грамотності учнів за напрямами: інформація, дані та медіаграмотність; цифрова комунікація та співпраця; відповідальне використання та вирішення проблем з допомогою ІКТ. Подано результати ранжування студентами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника важливих для цифрової грамотності вчителя позицій, а саме: цифрове суспільство; електронне врядування; електронна освіта; дистанційне навчання; безпека в цифровому суспільстві.
5
Podobivsky, S. S., L. Ya Fedoniuk, M. M. Korda, I. M. Klishch, M. A. Andreychyn, M. I. Shkilna, V. S. Podobivsky, and S. O. Nykytiuk. "ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНОЇ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ І КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ В УКРАЇНІ." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 29, 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10634.
Full textAbstract:
Мета роботи – створити медичну геоінформаційну систему на базі отриманих даних про кліщів, зібраних з тіла людей і домашніх тварин в межах м. Тернополя, Тернопільської та інших областей України, де проводилися польові дослідження; узагальнити та систематизувати дані про клінічний стан пацієнтів, уражених іксодовими кліщами за період польових і лабораторних досліджень.
Матеріали і методи. Ідентифікацію іксодових кліщів здійснювали за допомогою оптико-електронної системи SEO – IMAGLAB. Визначення збудників, яких переносили добуті кліщі, проводилось за допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) шляхом приготування суспензії кліщів, виділення самої ДНК та проведення подальшої ампліфікації з використанням ампліфікатора «ROTORGene–6000» в «реальному часі».
За основу створеної медичної геоінформаційної системи (ГІС) була взята платформа ArcGIS.
Результати. Створена ГІС дає можливість он-лайн бачити поширення кліщів, зумовлених ними інфекцій та пацієнтів, у яких ці інфекції виявлені, в м. Тернополі, Тернопільській, Житомирській, Хмельницькій, Закарпатській та інших областях України. Операційні можливості ГІС дозволяють узагальнювати результати у вигляді таблиць, графіків і діаграм, здійснювати пошуки кліщів і пацієнтів за ідентифікаційним номером і т. п.
Висновки. Застосування медичної ГІС під час дослідження морфо-фізіологічних, біологічних та епідеміологічних особливостей іксодових кліщів дає можливість отримувати просторові уявлення та демонструвати отримані результати, важливе у плані узагальнення та впорядкування даних про стан пацієнтів, атакованих кліщами і заражених різними видами збудників інфекційних захворювань на певних територіях. Медична ГІС може використовуватися у прогнозуванні епідеміологічної небезпеки у населених пунктах і окремих регіонах.
6
Danchuk, Oleg. "Теоретико-методологічні засади побудови лісонасінного районування України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 21 (December 28, 2020): 77–86. http://dx.doi.org/10.15421/412028.
Full textAbstract:
Запропоновано методологію проведення робіт для розробки уніфікованого лісонасінного районування території України. Теоретичною основою такої розробки є природна внутрішньовидова мінливість деревних порід, що сформувалася у процесі еволюції як результат пристосування місцевих популяцій до умов середовища їх функціонування під дією природного добору. Для виділення окремих одиниць лісонасінного районування як базову, доцільно використати схему чинного фізико-географічного районування території України; результати досліджень, отримані під час розробки спеціальних видів районувань, важливих для організації ведення лісового господарства; дані з досліджень міжпопуляційної та внутрішньопопуляційної мінливості деревних порід.
Пропонується запровадити систему уніфікованих територіальних одиниць районування наступних рангових рівнів: підрайон, район, округ.
Просторові межі одиниць районування визначаються фізико-географічними умовами території та є загальними для всіх лісотвірних порід. Пропонований принцип використання уніфікованих одиниць районування відмінний від діючої з 1982 р. системи лісонасінного районування, яка, разом з наступними доповненнями, передбачала побудову окремих схем районування загалом для семи основних лісотвірних порід України.
Підрайони, як базові одиниці районування, пропонується поділити на донорні та реципієнтні. Статус донорних підрайонів передбачає заборону використання у їх межах репродуктивного матеріалу інорайонних популяцій. Донорні підрайони є також джерелом репродуктивного матеріалу для спеціально визначених відповідними переліками реципієнтних підрайонів.
Впровадження пропонованих теоретико-методологічних засад лісонасінного районування забезпечить збереження генофонду лісових порід, ефективний захист найцінніших популяцій від проникнення чужорідного генетичного матеріалу, а також збагачення генофонду менш цінних популяцій завдяки штучно регульованому притоку генів із найцінніших популяцій.
7
Garkusha, Igor, and Volodymyr Hnatushenko. "ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ БЕЗШОВНОЇ МОЗАЇКИ ЗА РАДАРНИМИ КОСМІЧНИМИ ЗОБРАЖЕННЯМИ." System technologies 1, no. 126 (March 27, 2020): 152–60. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-1-126-2020-16.
Full textAbstract:
У даній роботі представлена інформаційна технологія побудови безшовної мозаїки супутникових радіолокаційних сцен. Представлені ключові моменти, пов'язані з технологією підготовки сцен Sentinel-1 для побудови мозаїки. Показані результати роботи методу на фрагменті мозаїки Антарктиди. Для зменшення обчислювальних витрат, сцени для мозаїки Антарктики були приведені до просторової здатності 120 метрів і представлені в проекції WGS‑84 / Antarctic Polar Stereographic. В процесі побудови мозаїки встановлено, що EW-зйомка в повному обсязі не покриває берегову лінію. Тому для заповнення прогалин було використані додатково дані в режимі зйомки Interferometric Wide Swath (IW), продукт Level-1 GRD в High Resolution - GRDH-продукт з просторовою здатністю 10 метрів, який ресемпльовано до розрізнення 120 метрів. Експерименти підтвердили, що технологія дозволяє домогтися автоматичної панорамної мозаїки зони інтересу.
8
Коваль, Тамара Іванівна, and Олена Петрівна Бесклінська. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 77, no. 3 (June 19, 2020): 145–61. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3411.
Full textAbstract:
У статті розглядається використання засобів візуалізації для створення електронних ресурсів у процесі навчання математичних дисциплін у закладах вищої освіти. Особлива увага приділяється програмним засобам візуалізації математичних даних, які дозволяють представити числа, кількісні відношення, просторові об’єкти і процеси як абстрактні мультимедійні статичні або динамічні моделі, що імітують сутність предмета пізнання і на яких математичні дані можуть бути подані одночасно в комбінації різних форм: текстових, звукових, графічних, анімаційних, фото і відео. Встановлено, що при створенні електронних ресурсів для навчання математичних дисциплін з використанням засобів візуалізації навчального матеріалу доцільно дотримуватись таких основних принципів: когнітивної візуалізації, інформаційної насиченості, наочності, стиснення, повноти, цілісності сприйняття, достовірності, актуальності і точності математичних даних. Проведено аналіз програмних засобів візуалізації навчальних даних за такими характеристиками як вільно поширювальний програмний продукт, зручність і простота використання, багатий візуальний матеріал, інтеграція з системою управління навчанням Moodle і сервісами хмарних інформаційних технологій, зручність працювати на екранах будь-якого розміру: від смартфонів до комп’ютерів. Визначено спеціальне і загальне програмне забезпечення, що відповідає цим вимогам і застосування якого для наочного подання математичних даних дає змогу зробити складний навчальний матеріал зрозумілим і доступним для усвідомлення, представити його в організованому, компактному і концентрованому вигляді. Наведено приклади використання програмних засобів візуалізації математичних даних як спеціального (програма динамічної математики – GeoGebra), так і загального програмного забезпечення (MindMeister, Google таблиці, Screencast-o-matic, iSpring Suite, Draw.io Pro, RealTimeBoard, ThingLink) для створення мультимедійних моделей візуалізації математичних даних з використанням таких засобів, як таблиці, графіки, діаграми, інтелект-карти, навчальні фільми, інфографіка, мультимедійні презентації та інтерактивні плакати.
9
ШЕВЧУК, А. В., and А. І. ЯНОВЕЦЬ. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПАРАМЕТРА «ЗАГАЛЬНИЙ РОЗМІР» У ТЛУМАЧЕННЯХ ЗООНІМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 239–43. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.35.
Full textAbstract:
Пропонована наукова розвідка присвячена питанню інтерпретації параметра «загальний розмір» у тлумаченнях зоонімічної лексики, вибраної із трьох авторитетних лексикографічних джерел сучасної англійської мови. У результаті дослідження виявлено, що, представляючи просторові характеристики об’єктів матеріального світу на мовному рівні, параметричні прикметники характеризуються, з одного боку, простотою інтерпретації та визначення їх значення. Віднесеність їх до емпіричних прикметників, що відбивають ознаки об’єктів, які сприймаються перцептивно, на перший погляд, робить їх семантику відносно прозорою та стійкою. З іншого боку, відсутність чітких фіксованих меж їх вживання, виразно сформованих стандартів порівняльних конструкцій дає можливість подальшого їх семантичного розвитку та девіації в інтерпретації розмірних характеристик об’єктів. Тому виявлення особливостей використання параметричних прикметників та лексичних конструкцій на позначення загальної величини референтних об’єктів реального світу є актуальною проблемою з погляду як теоретичного, так і практичного аспектів лексикографічного представлення лексем-зоонімів у різних типах лінгвістичних словників. Зокрема, зазначено, що дефініції зоонімів вводять інформацію про загальний розмір тварини на початку словникового визначення. У такому разі найбільшою частотністю володіють прикметники “large” та “small”, що вказують на загальне враження від тварини. Також спостерігаємо використання порівняльних конструкцій, у яких отримуємо вказівку на подібну тварину, що спрощує ідентифікацію референта читачем або ж додатково вносить дані про розмірне співвідношення. У чималій кількості дефініцій зоонімів опущено параметр «загальний розмір», однак це стосується переважно загальновідомих представників світу фауни, розпізнання яких людиною зазвичай не викликає труднощів. У статті обговорюються питання параметричної норми, стандарту, а також градуювання прикметників. Загалом визначено, що пропоновані прийоми лексикографічного опису зоонімічної лексики потребують удосконалення та уніфікованого підходу, оскільки автори словників часто не дотримуються принципів адекватності та достатності, що своєю чергою приводить до труднощів інтерпретації інформації, поданої у словниковій статті.
10
Romanenko, Оksana, Liliia Rudenko, and Andrii Shevtsov. "Діагностика особливостей мовленнєвого мислення у дітей з церебральним паралічем." PSYCHOLINGUISTICS 30, no. 1 (October 24, 2021): 203–23. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-203-223.
Full textAbstract:
Мета. Теоретичний аналіз та висвітлення результатів діагностики особливостей мовленнєвого мислення в дітей з церебральним паралічем.
Методи. В якості психолінгводіагностичного інструментарію застосовано методику, вихідним варіантом якої є тест структури вербального інтелекту Р. Амтхауера, модифікований Л. Переслені.
Результати. Концептуальну основу статті склали положення про значущість переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку як важливого етапу в мовленнєвому розвитку дитини, оскільки саме в цей період дитина оволодіває усвідомленим алгоритмом користування мовленням. Процедура діагностики охоплювала вивчення таких параметрів: (1) показники розвитку мовленнєвого мислення: активізація словника щодо загальної обізнаності дитини; експлікація здатності до абстрагування; вербалізація здатності до встановлення логічних зв’язків і відношень між предметами; здатність до застосування в мовленні узагальнюючих понять; (2) научуваність дитини, що виявлялася у здатності застосовувати педагогічну допомогу у вигляді алгоритмізованої блок-схеми в процесі виконання завдань. Виявлено диспропорційність структури мовленнєвого мислення, зокрема, на початок шкільного навчання в дошкільників нагромаджено певний запас конкретних знань про предмети навколишнього світу, але ще не сформовані уявлення про кількісні, часові та просторові відношення між ними. Встановлено, що дітям з церебральним паралічем притаманна специфічна група помилок, які мають стійкий характер. Найбільші труднощі в них викликають зв’язки між предметами, що опосередковуються просторовими відношеннями та передбачають використання прийменників.
Висновки. Серед чинників розвитку мовленнєвого мислення слід відзначити нейродинамічні особливості цієї категорії дітей, що виявляються в неспроможності повною мірою утримувати всі вихідні дані при сприйнятті смислових одиниць мовлення, труднощах підтримання стабільного рівня діяльності, а також недостатності та неповноцінності минулого досвіду. Зниження психічної активності в цих дітей внаслідок органічного ураження призводить до уповільнення сприймання та розуміння мовленнєвих стимулів. Це обумовлює необхідність надання їм психолого-педагогічної допомоги, що містить алгоритмізовані блок-схеми та дає змогу стимулювати формування мовленнєвого мислення у взаємодії мовленнєвих та пізнавальних компонентів.
Dissertations / Theses on the topic "Просторові дані"
1
Товстуха, Едуард Володимирович. "Розподілена динамічна система кластеризації для видобутку просторових даних." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10298.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є процес розподіленої динамічної кластеризації для видобутку просторових даних
Предметом дослідження є модель, метод розподіленої динамічної кластеризації для видобутку просторових даних та розподілена динамічна система кластеризації для видобутку просторових даних.
Метою дипломної роботи є підвищення ефективності розподіленої динамічної кластеризації для видобутку просторових даних шляхом розроблення розподіленої динамічної системи кластеризації для видобутку просторових даних.
Для розв’язання поставлених задач використовувалися методи теорії множин, теорії комп’ютерних мереж, теорії кластерного аналізу.
Наукова новизна отриманих результатів:
− удосконалено модель процесу розподіленої динамічної кластеризації для видобутку просторових даних, яка, на відміну від відомих моделей, використовує алгоритми стиснення та агрегації даних;
− удосконалено метод розподіленої динамічної кластеризації для видобутку просторових даних, який, на відміну від відомих методів, ґрунтується на побудованій моделі розподіленої динамічної кластеризації для видобутку просторових даних, застосовує методи стиснення даних та динамічної кластеризації та є основою розподіленої динамічної системи кластеризації для видобутку просторових даних. Застосування розробленого методу дозволить підвищити ефективність кластеризації для видобутку просторових даних, в порівнянні з відомими методами.
На основі проведених досліджень розроблено розподілену динамічну систему кластеризації для видобутку просторових даних.
Практична цінність отриманих результатів полягає у дипломної роботи полягає в розробленні розподіленої динамічної системи кластеризації для видобутку просторових даних, яка надає можливість підвищити ефективність кластеризації для видобутку просторових даних, в порівнянні з відомими системами.
Ключові слова: розподілена система, динамічна кластеризація, кластер, просторові дані, видобуток просторових даних, стиснення даних
Books on the topic "Просторові дані"
1
Токарева, Наталя Миколаївна, and Анжеліка Володимирівна Шамне. Вікова та педагогічна психологія. НУБіП, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1425.
Full textAbstract:
Дане видання презентує основні теоретичні положення вікової та педагогічної психології як навчальної дисципліни: психологічні закономірності психічного розвитку особистості, специфічні ознаки психічного розвитку когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфери суб’єкта життєтворчості в онтогенезі; розкрито закономірності особистісного становлення у просторі навчально˗виховного процесу. Навчальний посібник адресований студентам вищих навчальних закладів, а також усім читачам, які цікавляться проблемами вікової та педагогічної психології. Може використовуватися для самостійної роботи студентів, при підготовці до семінарських занять, екзаменів, заліків.
Reports on the topic "Просторові дані"
1
Семеріков, С. О., С. Г. Литвинова, and М. М. Мінтій. Впровадження курсу з розробки програмних засобів віртуальної та доповненої реальності для майбутніх викладачів STEM-дисциплін. [б. в.], 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4141.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано вітчизняний досвід використання технології доповненої реальності в освітньому просторі. Проведено огляд засобів віртуальної і доповненої реальності з метою вибору найбільш придатних для розробки курсу та прийнято рішення про доцільність спільного використання середовища Unity для візуального проектування, середовища програмування Visual Studio (чи подібного) та платформ віртуальної (Google VR чи подібного) та доповненої (Vuforia чи подібного) реальності. Розроблено факультатив «Розробка програмних засобів віртуальної та доповненої реальності», що складається з таких модулів: 1. Розробка засобів віртуальної реальності: віртуальна реальність та ігрові рушії; фізичні взаємодії та камера; 3D-інтерфейс користувача та позиціонування; 3D-взаємодія з користувачем; навігація та введення у віртуальній реальності. 2. Розробка засобів доповненої реальності: налаштування засобів доповненої реальності в Unity 3D; розробка проєкту з геопозиціонуванням; розробка навчальних матеріалів за допомогою Vuforia; розробка для перспективних пристроїв. Наведено завдання (за тижнями навчання) та зразки їх виконання. Визначено, що вивчення курсу сприяє розвитку компетентностей у проектуванні і використанні інноваційних засобів навчання. Наведено результати опитування учасників курсу для отримання зворотнього зв’язку про враження від навчання за курсом. З’ясовано, що найцікавішим респонденти вважають або процес розробки, або результат розробки, або практичне застосування додатків. 65 % визначили, що хотіли б і далі продовжувати поліпшувати свої знання про AR. Тільки 9 % опитаних не будуть використовувати отримані знання у професійній діяльності, 52 % думають, що будуть, 17 % планують, і 22 % вже використовують. Респонденти визначили напрямки вдосконалення курсу: зменшення самостійної роботи, збільшення аудиторних занять, деталізація методичних рекомендації та збільшення кількості практичних завдань, пов’язаних зі STEM-дисциплінами. Дослідження триває, продовжується впровадження розробленого курсу та експериментальна перевірка його ефективності.