Academic literature on the topic 'Просторово-часовий аналіз'

Аналіз історичної динаміки пожеж та встановлення їх просторово-часових особливостей є основою для розроблення плану управління пожежами та стратегічного розміщення протипожежних сил і засобів на місцевості, а також здійснення попереджувальних заходів. Використовуючи дані дистанційного зондування Землі, отримано основні показники горючості природних територій Рівненської області за період з 2001 по 2018 рр. та виконано їх аналіз. Щорічно на території області відбувається в середньому 190 випадків пожеж на загальній площі 12,6 тис. га. Усереднені дані свідчать про тенденцію до зростання показників горючості території, зокрема середньорічна площа пожеж за період з 2001 по 2018 рр. зросла від 7,4 до 17,8 тис. га. За результатами дослідження встановлено, що найбільше пожеж стається у березні-квітні (29,6 %), серпні (32,2 %) та вересні (19,9 %), що повинно бути основою для максимальної готовності протипожежних служб у ці періоди. Виконано аналіз погодно-кліматичних показників за багаторічний період та досліджено їх зв'язок з основними показникам горючості. Зроблено висновки щодо проблеми пожеж у природних ландшафтах Рівненської області. Наведено недоліки наявної системи моніторингу пожеж як важливої складової системи охорони природних територій від пожеж.

The spatial and temporal analysis of the formation of the structure of garden-park landscapes of the Right-Bank Ukraine on the example of the National Dendrology Park “Sofiyivka” of the National Academy of Sciences of Ukraine, Alexandria Dendrological Park the National Academy of Sciences of Ukraine, Sinitsky Park of Cherkassy region, Nemirovsky Park, Sokiletsky and Pechersk parks of Vinnitsa region were done in the article. The emphasis was placed on the spatial location of Right-Bank Ukraine, the peculiarities of natural conditions and the diversity of natural landscapes, which determined the attractiveness of the territory for its development by different peoples and ethnic groups. The boundary of the situation led to the interaction and overlay of Western European and Eastern European cultures, the material expression of which are garden-park landscapes. Garden-park landscapes are a special group of anthropogenic landscapes, which are composed of natural and technical blocks. The features of the technical block are determined not only by the natural conditions of the territory but also by the culture of the organization and creation of the garden-park landscapes that is characteristic of the corresponding historical period. It was noted that in the landscape structure of the old garden-park landscapes, there are a river, floodplain, sloping and watershed types of areas that are typical for the research area. Formation, functioning and development of gardens and parks are associated with the peculiarities of the socio-economic and historical development of the territory. The river-floodplain type of terrain is represented by tracts of rivers, ponds, islands, levelling surfaces, occupied by meadow vegetation. Mostly, the tracts of this type of terrain are complicated by such landscape-technical systems as bridges and dams. On average, the river-floodplain type of terrain accounts for 10 to 20% of the area of the garden park landscape. The sloping type of terrain includes a variety of simple and complex tracts with steep slopes of 50 to steep sloping walls. Busy, mostly, parked plantations and ray fields. Landscape-technical systems are represented by different types of stairs. This type of terrain accounts for the largest share of a garden-park landscape – from 60% to 90%. This fact is connected with the specifics of the organization of garden-park landscapes within the territory of Right-Bank Ukraine. Watershed type of terrain is represented by tracts of weakly wavy surfaces. It includes a park building, which is represented by various buildings. Regardless of the landscape style of planning the territory, within the limits of the water-type type of terrain, there are regular elements of the organization of the territory – they are alleys, parterals, bosqueets, etc. Up to 20% of the area of the landscape garden landscape belongs to the tract of the watershed type of terrain. It was concluded that most of the garden-parf landscapes of Right-bank Ukraine are now in poor condition. In order to preserve and improve the modern structure of garden-park landscapes, the following measures should be taken: to significantly expand their areas and improve the functioning of the infrastructure elements; to regulate the boundaries of garden-park landscapes and to pay more attention to their paragenetic and paradigmatic interconnections with the surrounding territories: to clearly outline the role and significance of existing and future garden-park landscapes in the structure of regional ecosystems.

У статті проаналізовано просторово-темпоральні орієнтації прикметників сучасної англійської мови. Хоча вивченню одиниць з темпоральною та просторовою семантикою присвячено багато праць, зокрема дослідженню лексичних одиниць поля часу англійської мови в системі мовних засобів та зафіксовані спроби лінгвістів охарактеризувати всі мовні засоби з просторовою семантикою, проблема залишається актуальною та відкритою для досліджень. Метою даної статті є встановити кількісне співвідношення простору та часу в мовному вираженні, а саме просторово-часовий аспект у лексико-семантичній системі на матеріалі прикметників сучасної англійської мови, що і є новизною дослідження. Для досягнення мети необхідно встановити точку перетину лексико- семантичних полів простору й часу в семантичній структурі прикметників сучасної англійської мови, виокремити прикметники, у яких перетинаються семи просторовості й темпоральності, дослідити взаємодію сем простору й часу, встановити співвідношення простору й часу в семантичній структурі прикметників у кількісному плані. Основним поняттям при аналізі та описі семантики з’явилося ствердження системності слів мови, яке і знайшло своє втілення в методі дослідження лексико–семантичного поля. Польовий принцип, перш за все, базується на виділенні ядра та периферії досліджуваних мовних одиниць. Саме через периферійну зону може бути встановлений зв'язок різних полів, які перетинаються і входять одне в одне, що і надає лексико–семантичній системі мови не лише міцну внутрішню цілісність, але й мобільність та гнучкість. Проаналізовано 113 просторових прикметників та 117 темпоральних прикметників, представлених як певний результат пізнавальної діяльності людини, що виокремлює у своїй свідомості уявлення не лише про категорії простору й часу реального світу, але й про їхні ознаки. Виявлено, що 26 прикметникам властиві семи і простору, й часу. 18 прикметників складають ядро та несуть максимальне функціональне навантаження.

Об’єкт дослідження: населення на території сучасної України. Мета роботи: провести просторову прив’язку даних переписів у розрізі сучасних районів України; побудувати карти чисельності та національного складу населення за різні роки; проаналізувати динаміку змін протягом ХХ ст. У даній роботі демографічний стан на території України розглянуто як важливий чинник для розвитку держави. Одна з найбільш важливих проблем, що постає перед людством, є проблема розвитку населення та соціальної сфери. Безперечно, одним з головних чинників процвітання країни є зростання чисельності населення. Аналізуючи сучасний світ і всі події, що відбуваються на території нашої країни та поза нею, дана тема є актуальною і потребує розвитку. Методи дослідження: програмування в ГІС (Python); використання ArcGIS для картографування демографічного стану.

Барило І. М. Геодемографічний розвиток Полтавської області. – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. Харків. 2016. У дисертаційній роботі розкрито теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження геодемографічного розвитку. З точки зору суспільної географії удосконалено поняття «геодемографічний розвиток». Проаналізовано геодемографічний розвиток як об'єкт суспільної географії, охарактеризовано чинники формування геодемографічного розвитку. Представлено методологічні підходи та методика дослідження геодемографічного розвитку регіону. Виявлено історичні передумови та фактори розселення населення Полтавської області. Проаналізовано тенденції геодемографічного розвитку Полтавської області в загальнодержавному вимірі. Охарактеризовано сучасний стан геодемографічного розвитку регіону, зокрема особливості відтворення населення та структура населення області за 2009-2014 рр. На основі кластерного аналізу подано просторову інтерпретацію подібності геодемографічного розвитку міст та районів Полтавської області. Здійснено групування міських та районних соціогеосистем графоаналітичним методом багатовимірної класифікації. Проведено моделювання траєкторії геодемографічного розвитку міських та районних соціогеосистем у нормованому багатовимірному ознаковому просторі, виявлені територіальні особливості. Здійснено аналіз узгодженості та специфічності геодемографічного розвитку. Розроблено геодемографічний прогноз Полтавської області та визначено основні геодемографічні проблеми регіону, обгрунтовано рекомендації стосовно геодемографічної політики.