Academic literature on the topic 'Простаноїди'

Досліджено загальну роль ендотелію та участь продуктів циклооксигеназного перетворення арахідонової кислоти в механізмі опосередкування дії катехоламінів на скоротливу активність ізольованих препаратів ворітної вени печінки щурів. В однаковій концентрації (5·10-6 моль/л) адреналін, норадреналін та дофамін викликали тонічне скорочення ворітної вени. Деендотелізація судинних препаратів сапоніном, а також блокування циклооксигенази індометацином (7·10-8моль/л) пригнічували скоротливу активність ВВ під дією всіх катехоламінів. Отримані результати свідчать про участь простаноїдів, імовірно, ендотеліального походження в реалізації скоротливої тонічної активності ворітної вени, індукованої катехоламінами.

In acute experiments on different age group of 30 white wild-type rats: juvenile (weight 130–175 g), mature (weight 200–250 g) and old (weight 300 g and more) we were investigated the changes in the volume rate of bile secretion with cyclooxygenase inhibition by acetylsalicylic acid (100 mkg/kg weight of animal) which is a blocker of the prostaglandin synthesis enzyme. We explored the changes of the level of choleresis and bile biochemical components by thin-layer chromatography In vivo. The relative abundances of cholecycle, henodeoxycholic, taurocholic and glycocholic bile acids in the liver of rats were determined by chromatography, with the subsequent densitometry. The biliary acid flow rate was calculated as the sum of the bile acid concentration multiplied by the volume of secreted biliary in one relevant thirty-minute sample. The conjugation coefficients were calculated for each thirty minute sample. Reduction of bile secretion by endogenous prostanoids was shown, because inhibition of prostaglandins synthesis caused the hypercholeresis on 42–112,5 % in different rat age groups, compared to control. Endogenous prostaglandins suppressed the processes of conjugation in old and juvenile age group on 117–189,1 %, in contrast these regulators have no significant effect on bile acids association with glycine and taurine in mature rats. The binding of endogenous prostanoids probably increased the conjugation processes in juvenile rats, whereas in the old experimental group acetylsalicylic acid was significantly reduced by 123 % on average. Analysis of changes in free and conjugated bile acids in the rats of different age groups showed that the ratio of qualitative changes in structure of the liver bile in rats with the cyclooxygenase blockade is mainly due to enhanced synthesis of free bile acids de novo. Therefore, endogenous prostanoids affect in the opposite way. There are have multi-directional impact on bile secretion in different age groups of rat that means ambiguous role of these drugs in liver function regulation at different stages of ontogenesis.

Вступ. Поширеність хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) продовжує неухильно зростати. На думку дослідників, до 2030 р. воно стане третьою за значимістю причиною смертності. Патофізіологія ХОЗЛ складна і на даний час не до кінця вивчена. Більшість дослідників у хворих на ХОЗЛ визначає локальні та системні зміни, що включають оксидативний стрес, зміну рівнів гострофазових протеїнів і запальних медіаторів, хоча й немає єдиної точки зору щодо їх ролі при цьому захворюванні. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження, що включають експертно-аналітичний огляд наукових джерел, аналіз і синтез літературних даних. Дослідники зазначають, що пероксидне окиснення протеїнів є не тільки пусковим механізмом патологічних процесів при стресі, але й одним з найбільш ранніх маркерів оксидативного стрессу, а також відображенням ступеня окиснювального ураження клітин та резервно-адаптаційних можливостей організму при ХОЗЛ. Оксидативний стрес призводить до окиснення арахідонової кислоти і формування нової генерації простаноїдних медіаторів, так званих ізопростанів, які можуть проявляти виражені функціональні ефекти, включаючи бронхоконстрикцію та ексудацію плазми. Негативним ефектам оксидативного стресу в організмі протидіють ензимна і неензимна ланки системи антиоксидантного захисту. Високу антиоксидантну ефективність проявляють мідь-цинковмісна супероксиддисмутаза, гемовмісна каталаза, селеновмісна глутатіонпероксидаза. За результатами аналізу літературних джерел, внутрішньоклітинний антиоксидант глутатіон є головною захисною системою в епітелії легень. Захисні ефекти спорідненої антиоксидантної системи, розташованої в епітелії, імовірно, регулюють гени. Це може бути однією з причин, чому лише в 10 % осіб, які курять, розвивається ХОЗЛ. Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела про роль вільнорадикальних процесів у механізмах розвитку хронічного обструктивного захворювання легень. Висновок. Проведений аналіз літературних даних показав, що оксидативний стрес відіграє вагому роль у патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень, проте механізми його впливу потребують детальнішого і глибшого дослідження.

Зінкович І.І. Механізми стійкості міокарда до екзогенних β-симпатоміметиків. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Інститут фізіології ім.. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2002. Дисертація присвячена дослідженню гуморально-метаболічних механізмів стійкості міокарда до навантаження екзогенним ізадрином. Доведено, що стійкість організму визначається початковим станом регуляторних систем. Для нестійких до навантаження ізадрином тварин у стані спокою характерна концентрація регуляторних впливів у гуморальному домені спектральних характеристик варіабельності серцевого ритму. У стійкості першорядне значення мають системи ліпопероксидації, циклічних нуклеотидів і простаноідїв, їхня адекватна реакція на екстремальні дози ізадрину. Виявлення зв'язків початкового стану гуморально-метаболічних систем та їхніх реакцій на вплив на фоні відсутності значущих розходжень в ультраструктурі міокарда тварин, що вижили і загинули, доводить, що провідними в механізмах загибелі є регуляторні, насамперед, гуморально-метаболічні порушення. Показано, що вплив ізадрину має, як наслідок, закономірні і взаємозалежні за інтенсивністю й еволюцією зміни в системах ліпопероксидації, циклічних нуклеотидів і простаноїдів. Доведено зв'язок цих змін з особливостями відновного періоду у тварин, що вижили. Виявлено, що ізадрин-індуковані реакції гуморальних регуляторних систем синхронізовані одна з одною. Виявлений зв'язок між змінами показників ліпопероксидації і концентраціями продуктів деградації тканин свідчить, що останні не є винятково ознаками ушкодження, але несуть і компенсаторно-пристосувальну функцію. Прикладом є показані антиоксидантні властивості міоглобіну. Доведено, що місцеві механізми гуморальних реакцій на обробку -симтатоміметиком реалізуються через адренорецептори. У модельних дослідах зі зміною активності ліпопероксидації доведена її здатність модифікувати ефекти ізадрину на міокард, впливати на синтез простаноідїв.