Log in

Relevant bibliographies by topics / Програмісти

Contents

Journal articles
Dissertations / Theses
Books
Conference papers
Reports

Academic literature on the topic 'Програмісти'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Програмісти.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Програмісти"

1

Ракович, Володимир Анатолійович. "Деякі аспекти навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів." New computer technology 16 (May 14, 2018): 249–54. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.846.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є огляд проблеми навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів. Задачами дослідження є висвітлення питань доцільності навчання ігрового програмування студентів ІТ-спеціальностей, огляд алгоритмів та інструментальних засобів для розробки ігор. Об’єктом дослідження є процес навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів. Предметом дослідження є теоретико-методичні підходи до викладання програмування ігор майбутнім інженерам-програмістам. У статті проведено аналіз, узагальнення та систематизацію досліджень з проблеми навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів; розглянуто відомі і специфічні алгоритми з програмування ігор та обґрунтовано відбір інструментальних засобів розробки ігор. У результаті дослідження планується узагальнити досвід ігрового програмування для формування рекомендацій щодо навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Varava, Irina. "Педагогічне моделювання готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самоудосконалення." Освітній простір України, no. 14 (December 21, 2018): 58–64. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.58-64.

Full text

Abstract:

Виходячи з особливостей розвитку сучасного інформаційного суспільства у статті актуалізується проблема науково-методичного супроводу формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення упродовж усього життя.Розглянуто умови формування готовності до творчої професійної діяльності ІТ-фахівців на сучасному етапі та підкреслено актуальність професії техніка-програміста на етапі модернізації суспільства і розвитку ринкових відносин. Передусім йдеться про суперечності між: глобальним і локальним; усезагальним і індивідуальним; духовним і матеріальним; традиціями і сучасностями; найближчими і перспективними заняттями; конкуренцією і рівністю можливостей, необмеженими можливостями людини оволодівати ними. За цих умов навчання упродовж усього життя стає одним з ключів до розв’язання проблем ХХІ століття. Зокрема, здійснено теоретичне обґрунтування педагогічного моделювання як методу наукового пізнання для відтворення характеристик моделі такого явища, як готовність майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення. З використанням концептуальних технік у дослідженні побудовано каскадну модель формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення, яка має універсальну частину – аксіоматику. Педагогічне моделювання в даній науковій праці є методом наукового пізнання, який уможливив відтворення характеристик моделі формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення як багатомірного і багатофакторного процесу. Перспективним напрямом подальшого дослідження передбачається її впровадження в педагогічну практику професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів із зазначеної спеціальності з обов’язковим аналізом отриманих багатопланових результатів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Петрович, Роман Йосипович, Ольга Володимирівна Тумашова, and Ірина Сергіївна Костенко. "Особливості методики викладання мови програмування Сі для студентів технічних спеціальностей." New computer technology 5 (November 10, 2013): 87. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.97.

Full text

Abstract:

Широке застосування обчислювальної техніки вимагає від спеціалістів різних спеціальностей знайомства хоча б з основами програмування. Щоб ефективно працювати у своїй галузі, сучасний спеціаліст повинен вміти не тільки користуватись наявним програмним забезпеченням, а й розробляти своє програмне забезпечення для розв’язування нескладних поточних задач. Для цього можуть знадобитися прості в користуванні засоби розробки програмного забезпечення, як, наприклад, мова програмування Сі – одна з найпопулярніших мов структурного програмування, що використовується як для розробки сучасних системних програмних засобів, так і прикладних програмних продуктів. Мова програмування Сі і сьогодні є засобом розробки прикладних програм. Для мови Сі існують інструментальні середовища розробки, зокрема для операційної системи Linux, які можна використовувати безоплатно.Вивчення мови Сі може слугувати гарним стартом для вивчення основ програмування: вироблення алгоритмічного мислення та набування навичок створення простих програм. Ґрунтовне засвоєння мови Сі може стати першим кроком до програмування мовами C++, С# та Java.У міру розповсюдження комп’ютерної техніки вся сукупність людей, що взаємодіє з нею все більш чітко поділяється на дві великі групи:1) системні і прикладні програмісти, що розробляють системне програмне забезпечення і пакети прикладних програм для розв’язування великих класів завдань із різних галузей; 2) широке коло користувачів.Відповідно і методика викладання мови програмування Сі для студентів має свої особливості. Тому необхідно розвинути у студентів навичок формування послідовності дій, необхідних для досягнення потрібного результату за допомогою фіксованого набору засобів, які пропонує мова програмування Сі і навчити їх створювати програми для розв’язування інженерно-технічних задач, що і намагалися автори висвітити в посібнику [1], який уявляє собою конспект лекцій з курсу “Мови програмування” (зокрема, програмування мовою Сі) для студентів технічних спеціальностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Tkachuk, V. "PWA, як перспективний напрямок об'єднання веб та мобільних технологій." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 46 (April 14, 2022): 83–87. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-12.

Full text

Abstract:

У статті описано PWA, як перспективний напрямок об'єднання веб та мобільних технологій. Описано генезис прогресивних веб-додатків від поняття до структури розробки. Підкреслено, що PWA це технологія веб-розробки, яка візуально та функціонально трансформує сайт на додаток для різних пристроїв, яка дозволяє істотно полегшити розробку у сфері веб-додатків, програмісти / розробники не масово переходять на використання цієї технології у своїх проектах. Окреслено чотири основні групи технологій PWA, які поділяються на статичні, клієнтські, групу фреймворку та Service-Worker. У свою чергу наголошено, що Service-Worker це код JavaScript, який запускається браузером у фоновому режимі цей код не залежить від веб-сторінки, яка дає доступ до функцій, для яких не потрібна веб-сторінка або взаємодія з користувачем. Графічно представлено архітектуру PWA з встановленням всіх компонентів та зв’язків між ними. Розкрито переваги та недоліки PWA. До головних переваг віднесено: властивості нативної програми, кросплатформеність, кешування у браузері, автономність, робота за протоколом HTTPS, відокремленість від серверної частини. Недоліки сформовано у вигляді наступних позицій: низький рівень доступу до функцій, низька якість роботи офлайн, низький зв’язок з операційними системами. Відокремлено два напрямки розробки інформаційного забезпечення: нативні додатки та адаптивні веб-сайти. Сформовано поняття кожного напрямку, так адаптивні веб-сайти вписуються у екран будь-якого розміру будь-то планшет чи мобільний телефон, а нативні програми створені для певного пристрою та можуть бути запущені за допомогою піктограм на головному екрані пристрою, зазвичай вони завантажуються з магазину програм та встановлюються на пристрій. Підкреслено, що різниця між PWA та нативними програмами полягає в тому, що нативні програми залежать від платформи, тобто їх можна запускати лише в тій операційній системі, для якої вони були розроблені. Наголошено, що основна відмінність між технологією веб-розробки, яка візуально та функціонально трансформує сайт на додаток для різних пристроїв і адаптивними веб-сайтами полягає у функціональності, у той час, як в інтерфейсі користувача особливої різниці немає.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Матвійчук, Л. А. "Основи формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 339–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3339.

Full text

Abstract:

Матвійчук Л. А. Основи формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. У статті обґрунтовано зміст формування професійних знань, розглянуто принципи актуальності використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, визначено рівні сформованості знань та особисті якості майбутніх інженерів-програмістів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Радченко, Євген, and Євгенія Сулема. "МАСШТАБОВАНА ПРОГРАМНА СИСТЕМА СТЕГАНОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ДАНИХ КОРИСТУВАЧІВ ІНТЕРНЕТ." System technologies 6, no. 131 (March 1, 2021): 39–49. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-05.

Full text

Abstract:

У статті запропоновано універсальну об’єктно-орієнтовану архітектуру програмної системи стеганографічного захисту мультимедійних даних, що ґрунтується на використані поліморфізму для мінімізації роботи програміста при необхідності мас-штабування та підтримки стеганографічної системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Голуб, Олександр Іванович, Наталя Володимирівна Моісеєнко, and Альбіна В’ячеславівна Хомінятич. "Проекти на базі ігрового рушія Unreal Engine в курсі «Розробка комп’ютерних ігор»." New computer technology 16 (May 14, 2018): 255–60. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.847.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є створення проекту на базі ігрового рушія Unreal Engine для використання в курсі «Розробка комп’ютерних ігор» при підготовці інженерів-програмістів та вчителів інформатики. Задачами дослідження є аналіз можливостей ігрового рушія Unreal Engine, вивчення ігрових проектів на його базі, розробка геймплея та концепт-плану, проектування та програмна реалізація ігрового проекту. Об’єктом дослідження є процес навчання інженерів-програмістів та вчителів інформатики. Предметом дослідження є використання ігрового рушія Unreal Engine в курсі «Розробка комп’ютерних ігор» при підготовці інженерів-програмістів та вчителів інформатики. В роботі проведено аналіз можливостей ігрового рушія Unreal Engine, наведено опис створеного ігрового проекту для використання в якості прикладу при навчанні розробки комп’ютерних ігор. Результати дослідження планується використовувати при розробці навчально-методичного комплексу дисципліни «Розробка комп’ютерних ігор» у рамках підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю 014 Середня освіта (Інформатика).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Опанасенко, Роман, and Ольга Орел. "ИССЛЕДОВАНИЯ АКТУАЛЬНОСТИ ПРОФЕССИИ ВЕБ-ДИЗАЙНЕРА." Modern engineering and innovative technologies, no. 05-01 (November 15, 2017): 13–16. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-05-01-028.

Full text

Abstract:

: в статті розглянуто основні технології створення веб-сайту, проаналізовано кадрове забезпечення фахівців веб-дизайнерів у провідних ІТ-компаніях. Виділено такі поняття, як веб-розробки, веб-програміста, веб-дизайну. Здійснено аналіз праці веб ро

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Сендер, А. А. "ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, no. 6 (December 24, 2020): 121–30. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-121-130.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто існуючі в теорії та практиці науково-педагогічних досліджень підходи до оптимізації та інтенсифікації освітнього процесу, визначено організаційно-методичні засади інтенсифікації професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти. Показано, що актуальним завданням сьогодення є забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти. Для його вирішення пропонуються різноманітні підходи, методи, засоби, до числа яких належить інтенсифікація освітнього процесу. Необхідність інтенсифікації професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти зумовлена зростанням обсягів навчальної інформації, оновленням змістового наповнення за збереження значущості фундаментальних основ комп’ютерних наук та підвищенням вимог до рівня професійної підготовки випускників відповідних освітніх програм з боку суспільства та роботодавців. Тому інтенсифікація навчання з урахуванням тенденцій розвитку ІТ-галузі, напрацювань педагогічної науки та особистих якостей здобувачів вищої освіти є актуальним напрямом удосконалення ІТ-освіти. Незважаючи на наявність багатьох досліджень з проблем інтенсифікації освітнього процесу та професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів, комплексно ці питання в наукових розвідках практично не висвітлені. Показано, що інтенсифікація освітнього процесу спрямована на підвищення його якості шляхом удосконалення форм, методів і засобів навчання, що сприяє зростанню його ефективності за умови забезпечення рівноваги між отриманими освітніми результатами та ресурсами, витраченими задля цього. Висвітлено запропоновані науковцями принципи, методи і засоби інтенсифікації освітнього процесу. На цій основі окреслено організаційно-методичні засади інтенсифікації професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Varava, Iryna. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ТЕХНІКІВ-ПРОГРАМІСТІВ: ВИКЛИКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА." Professional Pedagogics 1, no. 20 (August 11, 2020): 78–85. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.78-85.

Full text

Abstract:

Досліджено проблему професійної підготовки техніків-програмістів у коледжах на основі аналізу робіт зарубіжних та вітчизняних науковців. Розглянуто чинники впливу на якість їхньої підготовки, виокремлено основні вимоги та якісні характеристики. Вивчено думку студентів щодо найбільш затребуваних на ринку праці особистісних і професійних якостей техніків-програмістів та здійснено їх рейтингування. За результатами аналізу навчального плану, освітньо-професійної програми та співставлення їх з сучасними вимогами ринку праці до конкурентоспроможного фахівця (молодшого спеціаліста) сформульовано низку проблем, розв’язання яких потребує взаємодії науковців, педагогічних колективів і роботодавців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

More sources

Dissertations / Theses on the topic "Програмісти"

1

Гончаренко, Тетяна Євгенівна. "Значення професійної діяльності інженерів-програмістів в соціальному прогресі сучасності." Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34445.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Ткачук, А. "ІТ як агент соціалізації." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16372.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Глібко, Олена Анатоліївна, and Марія Олександрівна Максимова. "Деякі аспекти формування естетичної складової в системі підготовки фахівців програмного спрямування." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46244.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Гончаренко, Тетяна Євгенівна. "Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у технічному університеті." Thesis, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40216.

Full text

Abstract:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди МОН України, Харків, 2018. У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у технічному університеті. Уточнено сутність понять "професійна підготовка майбутніх інженерів-програмістів", "готовність майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності". Подальшого розвитку набуло визначення структурних компонентів готовності майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності та критеріїв і показників її сформованості. Результати педагогічного експерименту підтверджують доцільність впровадження розроблених педагогічних умов у професійну підготовку майбутніх інженерів-програмістів.
The dissertation on gaining the Candidate of Science (Pedagogy) Degree, specialty 13.00.04 – the theory and methods of professional education. – Н. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2018. The pedagogical conditions of professional training for future programmer engineers in a technical university are theoretically justified, developed and checked experimentally in the dissertation. The essence of the concepts "professional training of future programmer engineers", "readiness of future programmer engineers for professional activity" is specified. The defining of the structural components of future programmer engineers’ readiness for professional activity, and the criteria and indicators of its formation achieved further development. The results of the pedagogical experiment confirm the implementation feasibility of the developed pedagogical conditions into the professional training of future programmer engineers.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Гура, Тетяна Віталіївна. "Інженерне мислення як необхідна складова конкурентноздатності інженера-програміста." Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17642.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Головатюк, О. Ю., and О. П. Доренський. "Застосування віртуальних машин у навчальному процесі підготовки системних програмістів." Thesis, КОД, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/2935.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Самофалов, Л. Д. "Питання вивчення студентами-програмістами теорії розподілень обчислень в середовищі MICROSOFT AZURE." Thesis, ДРУКАРНЯ МАДРИД, 2017. http://openarchive.nure.ua/handle/document/9464.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Гончаренко, Тетяна Євгенівна. "Методологія колективного експертного оцінювання і ранжування педагогічних умов професійної підготовки інженерів-програмістів." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46480.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Черних, Олена Петрівна, and О. Ю. Бреславець. "SOAP- і REST-підходи для прикладного визначення." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45674.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Kaba, E. "Marcus Persson." Thesis, Sumy State University, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40368.

Full text

Abstract:

Marcus Persson is a famous video game designer and programmer. He owns the video games company 'Mojan' which he co-founded in 2010. He has received many accolades and recognition for his contributions to the video game industry.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Програмісти"

1

Ядро геометричного моделювання Open CASCADE Technology для Python-програмістів: Методичні вказівки для самостійної роботи. Ivano-Frankivsk, Ukraine: Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, 2017.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Програмісти"

1

Варава, Ірина, and Наталія Апенько. "РОЛЬ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН У ФОРМУВАННІ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФАХОВОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ-ПРОГРАМІСТІВ." In НАУКОВИЙ ПРОЦЕС ТА НАУКОВІ ПІДХОДИ: МЕТОДИКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/23.10.2020.v2.04.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Програмісти"

1

Поліщук, Олександр Павлович, and Сергій Олексійович Семеріков. Спецкурс з сучасних методів і технологій розробки програмних виробів компонентної архітектури. Видавничий відділ НМетАУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/811.

Full text

Abstract:

Сучасні комп’ютеризовані системи, як правило, гетерогенні, тобто складаються як по апаратному, так і по програмному забезпеченню з різнорідних компонентів, виготовлених різними виробниками. Проблема об’єднання таких компонентів в єдине ціле до кінця не вирішена, але в цьому напрямку ведуться інтенсивні роботи і отримані результати широко використовуються на практиці з початку 90-х років. Будемо вважати, що інженер-програміст повинен в якійсь мірі бути знайомим з сучасними методологіями програмування і в 9-му семестрі має прослухати відповідний спецкурс. Ми підготували такий спецкурс для визначення мінімально необхідної підготовки студентів спеціальності “Інформатика” для його сприйняття.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Семеріков, Сергій Олексійович, and Ілля Олександрович Теплицький. Інваріантність до операційної системи та мови програмування як засіб фундаменталізації курсів інформатики у ВНЗ. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/812.

Full text

Abstract:

Однією з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики, є необхідність швидкого реагування на зміни у цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень, та несуттєві, пов’язані переважно з випуском чергової версії одного із застосовуваних для підтримки курсу інформатики програмних продуктів. На нашу думку, “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення є штучно сформованою рекламними засобами для забезпечення комерційних потреб фірм-виробників і, в силу свого походження, не повинна впливати на зміст курсу інформатики (так само, як покупка нової моделі телефону з найновішою прошивкою не впливає на якість власне зв’язку). Слідування їй в процесі навчання інформатики здатне сформувати скоріше майбутнього гарного покупця, ніж спеціаліста. З метою подолання негативної тенденції штучного прив’язування змісту курсу інформатики до використовуваного програмного забезпечення нами розробляється методична система, окремі компоненти якої останні п’ять років впроваджується в практику підготовки вчителів інформатики та інженерів-програмістів у педагогічних, технічних та економічних ВНЗ м. Кривого Рога та Дніпропетровської області.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Поліщук, Олександр Павлович, and Сергій Олексійович Семеріков. Методичні та організаційні проблеми навчання комп’ютерного програмування у вищих навчальних закладах. Видавничий відділ НМетАУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/805.

Full text

Abstract:

Комп’ютерне програмування – не тільки найважча з усіх існуючих інтелектуальних робіт, а й найбільш прибуткова, найбільш рентабельна галузь сучасних високих технологій, яка не потребує матеріальної сировини для вироблення продукту, енергоресурсів, транспортних затрат для перевезень і за мінімальних початкових затрат могла б приносити в бюджет країни неабиякі кошти – при наявності “критичної маси” висококваліфікованих (і відповідно оплачуваних) системних та прикладних програ- містів. Дефіцит фахівців в цій галузі спостерігається не тільки в Україні, а й в усіх розвинених країнах (для кваліфікованих програмістів вони тримають свої двері гостинно розчиненими), але причини його різні – не можна не помітити наше відставання в виробництві програмних продуктів і від таких країн, як Індія та Китай. Бюджет України зовсім не відчуває надходжень від галузі комп’ютерного програмування. Спроби проаналізувати причини і відшукати вихід з такого становища приводять до замкнутого кола, в якому важко знайти первинний елемент, за який можна було б “витягти” весь ланцюг причин і наслідків. І все таки, якщо в електронній промисловості можна змиритися з безнадійним відставанням “назавжди”, то в галузі комп’ютерного програмування це було б рівнозначно визнанню інтелектуальної неповноцінності нації, що не тільки неприйнятно, але й невірно – доказом цьому поодинокі успіхи деяких наших школярів на міжнародних олімпіадах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Семеріков, Сергій Олексійович, and Світлана Вікторівна Шокалюк. Організація розподілених обчислень засобами мобільних математичних середовищ. Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, December 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/931.

Full text

Abstract:

Огляд існуючих розподілених систем показує, що, за рідкісними винятками, вони є вузькоспеціалізованими, призначеними для рішення одного завдання чи класу задач. Найкраще на метакомп’ютерах розв’язуються завдання пошукового й переборного характеру. При цьому обчислювальні вузли практично не взаємодіють під час розрахунку й основну частину роботи виконують незалежно один від одного. Проте головною проблемою для дослідника є не стільки вибір засобу мережного зв’язку, скільки ефективна реалізація обчислювальних алгоритмів. Одним з ефективних засобів для ефективної організації обчислень є системи комп’ютерної математики, проте їх пряме застосування у грід-комп’ютингу донедавна було досить обмежене. Усунення цього протиріччя шляхом об’єднання можливостей систем комп’ютерної математики та розподілених обчислень в єдиному динамічному мережному середовищі і визначає актуальність роботи. Головною перевагою застосування систем комп’ютерної математики є можливість проведення експериментальної роботи математиками без залучення програмістів. Виходячи з цього, постає актуальна проблема – надати засоби розподілених обчислень користувачам систем комп’ютерної математики. Однією з найбільш вдалих спроб зробити це є модуль Distributed Sage – частина вільно поширюваного ММС Sage. В процесі розв’язання поставленої проблеми ми виходили з того, що застосування ММС Sage для реалізації розподілених обчислень дозволить спростити метакомп’ютерні дослідження для непрограмуючих математиків за рахунок автоматизації процесу розрахунку, розподілу завдань та збирання статистики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!