Log in

Relevant bibliographies by topics / Природа людини

Contents

Journal articles
Dissertations / Theses
Books
Book chapters
Conference papers
Reports

Academic literature on the topic 'Природа людини'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Природа людини.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Природа людини"

1

Omelchenko, Yuriy. "Інженерія «розумних» речей." Multiversum. Philosophical almanac, no. 9-10 (May 18, 2018): 108–16. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.9-10.08.

Full text

Abstract:

В статті експлікується концепт «інженерія», розглядається його фундаментальне тлумачення. Сучасні модуси поняття «інженерія» виходять за технічно-інструменталістське коло тлумачень. Інженерія – це когнітивно-перетворювальна практика. Дослідження ставить наголос на тому, що інженер ХХІ ст. змінює вектор своїх інтенцій з природи на саму людину. Інженерія «розумних» речей є частиною соціальної інженерії. Сучасні технології, які необхідно входять в інженерію «розумних речей, мають величезне соціально-антропологічне значення. Створена інженерією ХХІ ст. антропотехносфера є «розумним» середовищем. Ця природа-для-людини за багатьма напрямками детермінує поведінку людини. Людина зіштовхується з проблемою аутопоезису сучасної техніки, яка, в певних аспектах, може сама себе відтворювати і функціонувати поза втручанням людини. Частина, яку займає техніка в процесах трансформації природи людини, має тенденцію збільшуватися. Інженерія «розумних» речей розглядається як інженерія природи людини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Журавська, О. В. "Онтологічний вимір антропо-соціальних джерел формування права." Актуальні проблеми держави і права, no. 89 (April 28, 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i89.3184.

Full text

Abstract:

У статті досліджено онтологічний вимір антропо-соціальних джерел формування права. Доведено, що феномен права тісно пов'язаний із людиною, її сутністю, сенсом людського буття, а відповіді на всі філософські питання про виникнення права визначаються відповіддю на питання про сенс людського буття. Природа людини, що зумовлює формування права, характеризується єдністю біологічних, соціальних та духовних складових частин. Через призму антропологічного підходу людина і право є взаємозумовленими: природа людини обумовлює виникнення права, а право моделює виникнення і розвиток форм існування людини, які відповідають критеріям цивілізованості. Кожна людина здатна самостійно осягнути природний закон, який був би умовою існування серед інших людей, оскільки апріорно існує феномен свободи розумної і незалежної людини. Стародавні греки визначали розум як властивість, що підноситься над почуттями людини, завдяки якій можна виділити ідеальні елементи права. У Стародавньому Римі мислителями було виявлено таку властивість розуму, як загальність, що надає можливість виведення і пізнання загальних, універсальних принципів права. В епоху Середньовіччя філософи на основі розуму шукали першооснови права в вищих духовних позаправових реаліях. Філософія Нового часу показала, що розум, як здатність, необхідний для того, аби тлумачити і розглядати право з позицій природи самої людини. Апогеєм розвитку уявлень про роль розуму з'явилася класична німецька філософія, в рамках якої І. Кант виділив автономію людської особистості як першооснову права, а Г. Гегель вбачав у праві вираз людського розуму. Дослідження взаємозв’язків між поняттями права та розуму дає підстави констатувати, що поняття розумності постає як одна із засадничих категорій природно-правового мислення, яка у найабстрактнішій формі виражає сутнісне призначення та функцію права – впорядкування, оптимальну організацію взаємовідносин між людьми за посередництвом нормативного обмеження індивідуального свавілля. Образ людини як «першооснови» права необхідно характеризувати через такі її властивості, як розум і воля, що виступають антропо-соціальним джерелом формування права. Розумність права полягає в тому, що воно гарантує людську гідність та інші антропо-соціальні цінності, які є похідними від неї.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Черкашина, Тетяна Юріївна. "Репрезентація світу природи в «Souvenirs d’enfance» Марселя Паньоля." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 9 (June 30, 2017): 230–41. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v9i0.1095.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню репрезентації світу природи в автобіографії дитинства «Souvenirs d’enfance» Марселя Паньоля, члена Французької академії, відомого французького драматурга, театрального та кінорежисера, прозаїка, поета, есеїста ХХ століття. Простежено, що природа у спогадах Марселя Паньоля представлена класичними архетипами матері-божества, матері-годувальниці, мудрого наставника. Природа дає силу, вчить мудрості, розкриває внутрішні резерви людини. Природа для головного героя спогадів – це передусім свобода, гармонія із самим собою і навколишнім середовищем. Закцентовано увагу на тому, що в «Souvenirs d’enfance» природа представлена своїми основними складниками – вода, земля, тваринний і рослинний світ, атмосфера. Для їх опису широко застосовуються акустичні та зорові характеристики, подані через кінематографічні техніки письма. Природа в спогадовому творі Марселя Паньоля постає цілісною системою, що споконвіку живе за власними законами, у своєму узвичаєному, неспішному темпоритмові. Людина, відійшовши від природи, значно пришвидшує свій життєвий темпоритм, однак, на думку письменника, повністю відірватися від неї людина не може, бо вона є частиною живої природи, відтак їхній зв’язок є міцним і триває протягом усього людського життя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

ТРОФАЇЛА, Н. Д., and Т. В. ЖУРАВКО. "ЕМОЦІЙНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ ПРИРОДОЗНАВСТВА." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 4 (April 19, 2022): 92–96. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.14.

Full text

Abstract:

Головною метою освіти в Україні є виховання людини, для якої демократичне суспільство є тим середовищем, що забезпечує розкриття творчих можливостей, задоволення особистих і суспільних інтересів. Визначальною характеристикою такої людини має бути громадянськість ‒ інтегрована якість особистості, що уможливлює почуття моральної, соціальної та юридичної дієздатності й захищеності, передбачає усвідомлення власної ролі в житті суспільства, активне прагнення вдосконалення його згідно з моральними нормами та цінностями учнів початкової школи, ознайомлення учнів із природою та суспільством. Емоційне виховання особистості – складний процес, що має стати підґрунтям формування не лише світобачення людини, а й комплексу якостей і властивостей особистості. Виховання починається із «загальної емоційної спрямованості» людини та залежить від вихованості її потреб, здатності до вольової регуляції своєї поведінки, емоційних відносин та емоційних установок особистості. Однією з найактуальніших проблем емоційного виховання і навчання дітей є ознайомлення із природою. Процес пізнання навколишньої природи визначає сферу розумового розвитку дитини і сприяє формуванню гуманного ставлення до природи. Програма виховання і навчання визначає основні завдання, зміст і принципи організації роботи з ознайомлення дітей із природою у відповідності з їх віковими особливостями. У процесі ознайомлення розширюється орієнтування дітей у навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується належне ставлення до природи. Природа активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її сприймання, емоційність. Недостатній розвиток цих якостей психіки дитини приводить до штучного обмеження її можливостей, до виховання людини, яка не відчуває, не розуміє, а сліпо слідує засвоєним правилам поведінки. У статті розглянуті праці відомих педагогів, які вважають проблему емоційного виховання актуальною. Аналіз стану проблеми емоційного виховання у психолого-педагогічній літературі продемонстрував, що значна кількість досліджень у дошкільній педагогіці присвячена систематизації знань про природу, але обмаль наукових праць, у яких розглядається саме виховання емоційного ставлення до природи у дітей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Anatska, Nataliya. "Філософська ретроспектива становлення екологічної освіти." Multiversum. Philosophical almanac, no. 5-6 (May 18, 2018): 162–70. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.5-6.15.

Full text

Abstract:

З огляду на проблеми сьогодення, коли в умовах глобалізації у взаєминах людини з природою відбуваються зміни негативного характеру, надзвичайно актуальними є питання, пов’язані з екологічною освітою. Показано, що першорядною є проблема екологічної відповідальності за соціальну, економічну, політичну, технічну, наукову, культурну та інші види людської діяльності. Актуальність також обумовлена і потребою у філософському осмисленні екологічних знань, які повинні нести у собі ставлення до природи як до найвищої цінності, що сприяє формуванню життєво-ціннісних орієнтацій сучасної людини. В статті здійснюється філософське осмислення еволюції екологічної освіти, з’ясовуються закономірності, сутнісні і змістовні характеристики її становлення. Через узагальнену інформацію здійснюється спроба побудови розгорнутої картини її розвитку, а також підкреслюється провідне значення екологічної освіти у прогнозуванні майбутнього. Розкривається потреба реформування системи освіти відповідно до реалій і вимог сучасного життя. Перед освітою постає складне завдання: спрямувати людину і суспільство на те, щоб природа з об’єкта діяльності перетворилася на носія найвищої цінності – цінності життя. Отже, екологічна освіта повинна формувати відповідальність людини за природу, за її збереження та оновлення і реалізовувати її життєву цінність на практиці. Доведено, що лише взаємозв’язок технократичного, гуманітарного і екологічного мислення має забезпечити систему освіти, що діє на випередження, де екологічні питання будуть засадничими в навчальних програмах усіх без винятку спеціальних та професійно орієнтованих дисциплін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Хилько, Микола Іванович. "Екологічна криза як криза існуючої системи цінностей." S.P.A.C.E. / Society, Politics, Administration in Central Europe, no. 10 (February 7, 2019): 3–13. http://dx.doi.org/10.32837/space.v0i10.129.

Full text

Abstract:

З’ясовано, що сучасна екологічна криза має глибокі соціально-економічні корені але, головним чином це - криза духовності. Ідея всеосяжного контролю над природою є плодом зарозумілості і невиправданої засміченості свідомості хибними ідеями, що природа існує лише для комфорту людини. Виявлено одну з найістотніших суперечностей, що значною мірою виражає сутність екологічної проблеми - суперечність між економічним поступом людства і можливостями біосфери до самовідновлення. Зазначається, що стратегія практичних орієнтацій призвела до споживацтва, виснаження природних ресурсів і деградації природи. Акцентується увага на особливій небезпеці явища споживацтва як: з економічної точки зору, оскільки природа не в змозі через обмеженість її ресурсів у кожний даний момент часу задовольнити нескінченні матеріальні потреби людини; з геополітичної - посилюється агресивність поведінки людей, народів і держав в умовах обмежених ресурсів; з молальної - оскільки націленість на споживацтво так званих модних, престижних речей будь за веде до втрати.людиною розуміння цінності і цілісності природи, і як наслідок викривлене сталення до самої себе як особистості. Для такої людини чистота повітря, води, грунтів і лісів перестає бути цінністю, оскільки головними стають - статок, престиж, гроші, інші подібні приваби. У цьому сенс примітивного споживацького підходу до життя і природи. Робиться висновок, що обмеженість сучасного людства в ресурсах - це результат дії певних соціальних і культурних чинників, на які можна впливати через організацію суспільного життя. Вищі духовні цінності повинні якось регулювати побутові потреби та їх диференціацію. Потрібне нове переосмислення місця людини у світобудові: розглядати людину не як завойовника природи, а як органічну її складову частину, тобто докорінно змінити цінності, насамперед ті, які регулюють ставлення людини до природи. Важливо усвідомити, що саме по собі зростання добробуту, поліпшення умов існування ще не робить людей щасливими. Сучасній людині потрібно вгамувати свої традиційні раціонально-прагматичні пріоритети, суттєво підвищити рівень моральності й духовності, усвідомити, що в процессі природокористування здобувається не тільки «хліб насущий», а й «хліб духовний». Пропонуються основні напрями зміни вектору економічного розвитку, так звані стратегічні екологічні ініціативи людства, які водночас були б основою зміни моральної парадигми розвику в якій економічним вважалося б тільки те, що є екологічним.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Турбан, Вікторія. "Психологічна природа цінностей." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T2 (2020): 198–212. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-198-212.

Full text

Abstract:

У статті аналізується психологічна природа цінностей особистості. Описані багатоманітні прояви соціальних цінностей та ціннісних орієнтацій особистості. Окреслено два відмінні теоретичні підходи: перший – виокремлення «абсолютних» цінностей і вибудова їхньої «об’єктивної» ієрархії; і другий – виявлення конвенціональних основ становлення та функціонування цінностей. Показано, що згідно з першим підходом, цінності – вічні й природні. Одні й ті самі цінності притаманні людям усіх епох. Згідно з другим, цінності – це домовленості, досягнуті в рамках певної культури, а отже, вони мають історичний характер. Ці два підходи доповнювались шляхом виокремлення низки «абсолютних» цінностей (приміром, життя людини, безпека, соціальна справедливість тощо) і низки «історичних» цінностей, що функціонують у суспільстві в певний час. Показано, що за такого розмежування, поняття «абсолютна цінність» корелює з поняттям «об’єктивна потреба» людини. А поняття «історична цінність» – з поняттями «соціальні норми» та «засоби діяльності». Аналізується цей дуалізм. В статті показано, що ціннісне відношення об’єктивно породжує етичний дискурс. Наголошено: відношення людини до природних цінностей і відношення до цінностей соціальних. Уточнено: природні цінності – це завше матеріальні блага: життя людини, її здоров’я, її безпека, природне середовище, хліб щоденний. А соціальні цінності мають суто комунікативний характер. Підкреслено, що у сучасному світі природні цінності в їхньому чистому вигляді зникають, вони трансформуються в соціальні. Але при цьому ставлення до цінностей як природних поширюється і на цінності соціальні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Масенко, Л. "Шляхетна природа людини." Дивослово, no. 1 (670), січень (2013): 59–63.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Gardashuk, Tetiana. "Дослідницьке поле екосеміотики." Multiversum. Philosophical almanac 1, no. 1 (March 31, 2020): 69–83. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.06.

Full text

Abstract:

У статті досліджується екосеміотика (термін запропонований Вілфрідом Нотом) – міждисциплінарна галузь, що має на меті: 1) поглибити розуміння особливостей взаємодії між людиною і довкіллям, культурою і природою на основі застосування семіотичного підходу; 2) розширення пізнавальних можливостей людини у природнознавчій і культурознавчій сферах за допомогою семіотичного інструментарію. Відзначається, що екосеміотика безпосередньо пов’язана з біосеміотикою, семіотикою культури (культурною семіотикою), а також з екологічною (інвайронментальною) філософією. Вона спирається на принцип неперервності (спадкоємності) у розвитку природи та розуму (свідомості) (Ч. Пірс), уявлення про внутрішній зв'язок між живими (природними) та семіотичними процесами (Дж. Хофмейер), голістичний (системний) погляд на семіосферу (Ю. Лотман). Екосеміотика розглядає взаємодію культури і природи як двосторонній процес, в якому природа визначає культуру так само, як і культура у різний спосіб окреслює природу. Зауважується, що для екосеміотики як порівняно нового дослідницького напряму не вироблено єдиного методологічного базису та бачення досліджуваного ним кола проблем, що цілком релевантно ситуації в семіотиці загалом. Автор доходить висновку, що на тлі постійного зростання досліджень, які позиціонують себе як екосеміотичні, цей напрям потребує відповідних методологічних рефлексій і оцінок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Коростильов, Г. Л. "ТРАНСФОРМАЦІЯ РОЗУМІННЯ ТЕХНІКИ В ДОСЛІДЖЕНННЯХ МАРТІНА ГАЙДЕҐҐЕРА." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 32 (February 3, 2022): 53–57. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1025.

Full text

Abstract:

Коростильов Г. Л. Трансформація розуміннятехніки в дослідженнях Мартіна Гайдеґґера. – Стаття.У статті розглядається питання про трансформацію розуміння Техніки з боку М. Гайдеґґера. Питання складне і не може бути обмеженим тільки однією або двома роботами. Розгляд пропонується робити на основі історико-філософського аналізу його відомих праць. Підкреслено, що нормативність існування Техніки і технічного прив’язано до таких категорій, як Істина,Природа, Dasein, людина та її екзистенція. У статті доведено, що шлях розуміння Техніки розглядається ні-мецьким мислителем у контекстах його основних тем іорганічно вписується в його екзистенційні та феноменологічні уподобання.Розуміння Техніки і технічного йде від інструментального характеру, потім думки розгортаютьсянавколо антропологічного з виходом на її онтологіч-ний вимір. У пізніх працях М. Гайдеґґер проводитьпаралель між зв’язком людини із природою і зв’яз-ком Техніки із природою, що дає йому можливість окреслити екзистенційний спосіб існування і людини,і Техніки. Сутнісною ознакою Техніки і технічного стає процедура виведення «Потаємного» у «Непри-ховане» завдяки їхньому співіснуванню із природою.Саме така логічна лінія розуміння Техніки дає йомуможливість перейти від інструментального її сприйняття до онтологічного. Досліджуючи онтологічнуприроду Техніки, М. Гайдеґґер здійснив рефлексію«виводу» Техніки з категорії «суб’єктивної інтерпре-тації», що притаманно інструментальним і антропологічним підходам, і надав вагу «об’єктивній інтерпретації», зробивши питання про Техніку, її сутністьта зв’язок із людиною та її Буттям первинним філо-софським питанням.Також автор статті підкреслює тезу М. Гайдеґґерапро те, що розуміння техніки та технічного тісно пов’я-зане з історичною епохою та розвитком науки. Це даєзмогу зробити висновки, по-перше, про постійну трансформацію розуміння Техніки та технічного. По-друге,наслідком такого зв’язку є особливе ставлення людинидо Природи, а зосередженість на проблемі Буття з урахуванням сучасного розвитку Техніки та технічногостає особливою філософською рефлексією.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

More sources

Dissertations / Theses on the topic "Природа людини"

1

Пономарьов, Олександр Семенович. "Філософія людини у тріаді "соціум–природа–техніка"." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33369.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Кононенко, В. П. "Звичаєва природа прецедентного характеру рішень Європейського суду з прав людини." Diss. of Candidate of Legal Sciences, КНУТШ, 2009.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Городиська, Ольга Миколаївна. "Біотехнології та/або можливість бути людиною." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42560.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Луньо, Леся Євгенівна. "Соціальна природа імені людини (на матеріалі метричних книг латинською, українською та польською мовами, XIX - перша половина XX ст.)." Diss. of Candidate of Philological Sciences, М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2012.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Дігтяр, Я. О. "Природні права людини: сучасні проблеми та шляхи забезпечення." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14213.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Колодій, Є. С. "Природнє право як елемент правової реальності." Thesis, Прінт-копі-центр "Вектор", 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43939.

Full text

Abstract:

Ідея природного права актуалізується в контексті розбудови демократичної правової держави. Природне право – важливий критерій ефективності чинного законодавства. Це право виступає як ідея права для формування позитивного права та є основою для чинного законодавства. Природні права не можуть не діяти на особу, котра народилася, адже вони не надаються будь-якою особою або організацією. Природні права людини – це її певні можливості, які забезпечують належне існування, характеризуються свободою людини, можливостями суспільства, є рівними для всіх. В основі права лежать певні суб’єктивні та об’єктивні фактори, оточуючий людину світ та її усвідомлення самої себе як такої.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Шкарупа, Олена Василівна, Елена Васильевна Шкарупа, Olena Vasylivna Shkarupa, Сергій Сергійович Марочко, Сергей Сергеевич Марочко, and Serhii Serhiiovych Marochkо. "Аналіз проблем порушення балансу системи "людина-природа"." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19057.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Радзівілл, Олександр Анатолійович, and Хусейн Джасим Аль-Саеді. "Стихійна складова природи людини в перехідні періоди історії." Thesis, Вектор, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43985.

Full text

Abstract:

Відповідно до соціологічного праворозуміння, правові норми – це найважливіші соціальні закони, усвідомлені й вербалізовані в соціальних комунікаціях в якості обов’язкових правил. Вони повинні легалізуватися на основі знань динаміки соціального життя - для дії, в певних обставин місця і часу, з найбільшою користю для суспільства і найменшою шкодою для його пересічних членів, не відхиляючись при цьому істотно від трансісторичних моральних імперативів. Найбільш відомим проявом такої динаміки є відмова на межі століть від раціональних основ суспільної організації минулого століття, яка супроводжується спонтанним зростанням в соціумі рівня ентропії і вірогідності соціальних змін

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Годзь, Наталія Борисівна. "Трансдисціплінарно-інформаційні виміри екологічної футурології: моделювання та передбачення глобального та локального." Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36583.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Кайдаш, Л. Ю. "РІШЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ: НАУКОВЕ БАЧЕННЯ ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ." Thesis, Юридична наука і практика: виклики часу : Матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м.Київ, Національний авіаційний університет, 12 берез. 2015 р.). – К. : ТОВ «МП ЛЕСЯ», 2015. – Т. 1. – С. 150-152, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/14706.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

More sources

Books on the topic "Природа людини"

1

Морен, Едгар. Втрачена парадигма: Природа людини. Київ: Карме-Сінто, 1995.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Кисельов, М. М. Методологія еколгічного синтезу: єдність людино- та природо-охоронних аспектів. Киев: Наукова думка, 1995.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Пунда, О. О. Поняття та проблеми здійснення особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування людини. Хмельницький - Київ: Видавництво Сергія Пантюка, 2005.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Сучасна картина світу: природа, суспільство, людина. Суми: УАБС НБУ, 2008.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Людина і природа у творах радянських письменників. Київ, 1986.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Людина і природа у творах радянських письменників. Київ, 1986.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Машарова, Я. В. Пошук гармонії: Людина і природа в сучас. рад. прозі. К., 1990.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Паранько, Ігор Степанович. Загальна геологія. Мінерал, 2003. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5105.

Full text

Abstract:

Подано загальні відомості про геологію як науку й історію її становлення. Наведено заіапьну характеристику Сонячної системи та планет, які її складають. Охарактеризовано будову, речовинний склад та етапи розвитку Землі в цілому і земної кори зокрема як об’єктів вивчення геології. Подано характеристику екзо- і ендогенних процесів з аналізом їхньої природи та значення при формуванні земної кори і її складових, мінерало-, породо- та рудоутворенні. Показано позитивний і негативний вплив техногенної діяльності людини на зміни геологічних об’єктів і природних процесів та явищ. Для студентів геологічних, геофізичних, географічних, екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Погоріляк, Й. М. Класиологія - наука про природний порядок цілісних систем: людину і природу. Ужгород, 1995.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Букин, А. П. В дружбе с людьми и природой. Москва, 1991.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Природа людини"

1

Миронюк, Ліна. "ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ СПІВІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ Й ПРИРОДИ (НА ПРИКЛАДІ ПОЕЗІЙ Л. КОСТЕНКО)." In Theoretical foundations of pedagogy and education, 546–52. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.iii.5.5.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Природа людини"

1

Кравчук, Світлана. "ПРАВОВИЙ СТАТУС ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ (РОБОТІВ) ТА ПРИРОДНА ЦІННІСТЬ ЛЮДИНИ." In The results of scientific mind's development: 2019. 유럽과학플랫폼, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/22.12.2019.v2.31.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Хаджиев, М. Р., Х. С. Эскирханова, and Т. И. Юсупова. "КРИПТОВАЛЮТА ИЛИ ЭВОЛЮЦИЯ ДЕНЕГ И ДЕНЕЖНОГО ОБРАЩЕНИЯ." In МИЛЛИОНЩИКОВ-2020. Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.conf.2020.15.69.063.

Full text

Abstract:

Модернизация, стремительное расширение денежных рынков, всеобщая автоматизация и совершенствование IT - технологий привели к созданию новых институтов, финансовых инструментов и иных форм взаимоотношений между людьми. Одной из таких форм являются цифровые деньги. В данной статье речь пойдет о цифровых деньгах - криптовалюте и технологии блокчейн. Для понимания роли криптовалюты в эволюции денег и денежного обращения основным вопросом является определение экономической природы возникновения и механизма работы.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Ерменбаева, Гульжан Какимбековна. "Налоги и повинности казахов Оренбургского ведомства в первой половине XIX в." In Люди империи – империя людей: персональная и институциональная история Азиатских окраин России. ОмГУ им. Ф.М. Достоевского, 2021. http://dx.doi.org/10.52468/978-5-7779-2573-2.2021.575-585.

Full text

Abstract:

Процесс включения казахов в орбиту российской фискальной системы является одним из механизмов реализации интегральных устремлений государства. В статье на основе изучения законодательных актов по административному управлению казахскими степями Оренбургского ведомства, а также отчетов специальных комиссий по проверке правильности сбора налогов и других архивных материалов анализируется степень эволюции традиционной налоговой системы, дается характеристика основных видов налоговых сборов и различных повинностей казахов Младшего жуза в первой половине ХІХ в. Исследование социально-экономической природы налоговой политики российского правительства в казахской степи дает возможность обнаружить и уточнить степень развития и процесс трансформации собственно казахского общества.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Природа людини"

1

Шанда, Володимир Іванович, В. Ю. Скороход, Едуард Олексійович Євтушенко, and Г. В. Булгакова. Феномен жорстокості: людина та природа. КДПУ, 1998. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4740.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Прахова, Світлана Анатоліївна. Дослідження психологічних детермінантів виникнення фрустраційних станів учнів різних вікових груп. ТОВ "Видавництво "Десна Поліграф"", 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1927.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовується актуальність дослідження проблеми фрустрації, підкреслюється її теоретична і практична значущість. Висвітлено питання детермінації фрустраційних станів учнів різних вікових груп. Розкрито результати факторного аналізу соціально-психологічних чинників, які впливають на тип і напрямок фрустраційних реакцій. Проаналізовані факторні навантаження в кожній з чотирьох вікових груп учнів (молодші школярі, молодші підлітки, старші підлітки, юнаки). Обґрунтовується перспективність подальших шляхів дослідження детермінантів виникнення і подолання фрустраційних станів у межах різних вікових категорій учнів. Розкрита складна і багаторівнева структура та природа феномену фрустрації. Показано, що принципово важливе значення в процесі виникнення фрустраційних станів відіграють мотиваційні, поведінкові, когнітивні та емоційно-вольові компоненти психіки людини. Зазначено, що для цілісного розуміння феномену фрустрації необхідним є розмежування таких категорій, як фрустратор, фрустраційна ситуація, фрустраційний поріг, фрустрованість, які є взаємопов’язаними елементами в загальній структурі виникнення фрустрації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Шанда, Володимир Іванович, Єлізавета Христианівна Євтушенко, Людмила Володимирівна Шанда, and Ніна Володимирівна Гнілуша. Антропотолерантність живої природи та біосферосумісність людини як безальтернативні шляхи коеволюції. КДПУ, 1998. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4706.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Буряк, В. К. Формування у школярів потреби в самоосвіті. [б. в.], 2000. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4656.

Full text

Abstract:

Духовні і матеріальні потреби людини перебувають у тісному зв’язку і взаємозумовленості. Духовні потреби людини залежні від матеріальних, які перші, тобто потреби у пізнанні явищ природи викликались необхідністю вдосконалення виробництва засобів задоволення матеріальних потреб. У той же час рівень духовних потреб впливає певною мірою на розвиток матеріальних. Рівень розвитку духовних потреб характеризує всебічно розвинену особистість суспільства, для формування якої необхідно виявити природу духовних потреб, зокрема, потреби в самоосвіті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Марчик, В. І. Потреби сучасної людини у фізкультурній діяльності. Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1931.

Full text

Abstract:

Для більшості людей посттоталітарне суспільство не тільки не гарантує, але й не надає шансів у досягненні успішності. В даному випадку відсутня значуща ціль, в досягненні якої можливо використання високого рівня психофізичної підготовленості. Державна система фізичної культури і спорту може надбати високого статуту і стати дійсно функціональною, коли набудуть чинності такі соціальні умови, за якими вирішення життєво важливих проблем з використанням засобів фізичної культури буде дієвим, а бути здоровою людиною стане не тільки престижно, але й природно.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Петрухін, Сергій. Людина й культура в журналістській спадщині М. Шаповала: соціологічний ракурс. Класичний приватний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3653.

Full text

Abstract:

У статті на основі соціологічного аналізу журналістської спадщини М. Шаповала презентовано концептуальні погляди на проблему «людини» та «культури» початку XX ст. Розкрито загальне бачення М. Шаповала щодо взаємодії «людини» та «природи», окреслено основні суперечності, які стоять на перешкоді витворенню суспільного будівничого. З’ясовано, що постання «гідної людини» в суспільстві є можливим лише через формування «моральної культури», яка сприятиме вихованню «правдивої», «чесної», «працьовитої» та «творчої» людини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Білоконенко, Інна Сергіївна. Ліричний герой у сонетному циклі Е. Спенсера «Amoretti». Вид-во ДНУ, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1781.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Білоконенко, Інна Сергіївна. Поетичні паралелі сонетаріїв Е. Спенсера та І. Франка. Видавничий дім, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1777.

Full text

Abstract:

Описано поетичні паралелі в сонетах англійського поета Е. Спенсера та українського поета І. Франка (збірка «З вершин і низин»). Характеризується сприйняття митцями суспільного призначення поезії і ролі поета в літературі; цінності людського життя, узаємозалежність людини і природи, пріоритету громадянських ідеалів, людське кохання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Щербак, Юлія Володимирівна, and Ольга Вікторівна Мохначова. Le possible et l’absurde chez Søren Kierkegaard. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6059.

Full text

Abstract:

У статті розглядається феномен абсолютного парадокса між можливим і абсурдом. Аналізуються підходи до визначення категорій етичного, естетичного, релігійного існування та абсурду, а також природи їх прояву в літературознавчому дискурсі. Дослідження засноване на аналізі фундаментального сенсу теорії данського філософа С. К’єркегора про три стадії існування людини в роботі «Страх і тремтіння».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Мохначова, Ольга Вікторівна, and Ю. В. Щербак. Le possible et l’absurde chez Soren Kierkegaard. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6014.

Full text

Abstract:

У статтi розглядається феномен абсолютного парадоксу мiж можливим i абсурдом. Аналiзуються пiдходи до визначення категорiй етичного, естетичного та релiгiйного iснування i абсурду, а також природи їх прояву в лiтературознавчому дискурсi. Дослiдження засноване на аналiзi фундаментального сенсу теорiї датського фiлософа С. К’єркегора про три стадiї iснування людини в роботi «Страх i тремтiння».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!