Academic literature on the topic 'Прибуток до виплати'

З'ясовано, що зростання витрат на фінансування пенсійних систем як Польщі, так і України відбувається через демографічну кризу, соціальні зміни та економічну кризу як на глобальному, так і національному рівнях, змушуючи до реформи цих систем. Сьогодні Україна активізує процес запровадження недержавного пенсійного забезпечення. Йдеться про систему накопичувального пенсійного забезпечення і, зокрема, про недержавну систему пенсійного забезпечення. Саме недержавне пенсійне забезпечення породжує в українському суспільстві низку питань, на які змогла відповісти своєму суспільству Польща після того, як запровадила нову пенсійну реформу. Запровадження тристовпеневої польської пенсійної системи (перший стовп – фонди установ соціального страхування, другий стовп – відкриті пенсійні фонди, третій стовп – пенсійні програми працівників, індивідуальні пенсійні рахунки) пояснило польському суспільству який вік виходу на пенсію згідно з новою пенсійною реформою, наявний мінімальний соціальний стаж у разі виходу на пенсію, чи вигідно приховувати або знижувати доходи під час декларування їх у новій польській пенсійній системі і чи будуть оподатковуватись майбутні пенсійні виплати з податку на прибуток. Отже, бачимо, що Польська тристовпенева пенсійна система є дещо подібна до трирівневої пенсійної системи, яку задекларовано в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте запровадження недержавного пенсійного забезпечення в Україні (другий та третій рівні) перебуває на початковій стадії. Для активізації системи накопичувального пенсійного забезпечення необхідний розвиток страхового ринку України, який ще мало розвинений, а тому нам треба використовувати досвід як країн Європейського Союзу, зокрема Польщі, так і інших країн світу, що досягли високих результатів у цьому питанні.

У статті здійснено дослідження структури і динаміки розвитку підприємств з державною участю в контексті їх участі в реалізації фінансової політики держави. Визначено, що підприємства державного сектору економіки є важливими учасниками процесу реалізації фінансової політики в Україні. Тенденції їхнього розвитку є визначальними для окремих галузей вітчизняної економіки. Ці підприємства забезпечують робочі місця, наповнюють Державний і місцеві бюджети. З проведеного аналізу виведено, що фінансова політика держави в частині розподілу чистого прибутку підприємств державного сектору економіки потребує удосконалення, оскільки, з одного боку, рішення Кабінету Міністрів України щодо нормативу розподілу чистого прибутку є непослідовними та несистемними, при цьому збори акціонерів окремих підприємств державного сектору економіки приймають рішення щодо розподілу чистого прибутку на власний розсуд, не враховуючи при цьому інтереси держави.Обґрунтовано, що Кабінет Міні-стрів України повинен вжити дієвих заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів підприємствами державного сектору економіки до Державного бюджету України, а також забезпечити своєчасне затвердження фінансових планів господарських товариств відповідно до вимог законодавства. Серед системи заходів визначено, що необхідно розробити законопроєкт для здійснення дієвого державного фінансового контролю підприємств державного сектору економіки, а також удосконалити систему контролю за дотриманням вимог законодавства при прийнятті наглядовими радами рішень щодо підприємств державного сектору економіки. Також необхідно забезпечити індивідуальний підхід при формуванні дивідендної політики підприємств державного сектору економіки. Норматив відрахування частини чистого прибутку повинен встановлюватись диференційовано по кожному підприємству державного сектору економіки з урахуванням його подальших стратегічних планів розвитку та наявних інвестиційних програм.

За результатами критичного аналізу підходів вчених до класифікації видів недержавних пенсійних фондів (НПФ) ідентифіковано та упорядковано класифікаційні ознаки, а також визначено основні види фондів. Авторська класифікація видів НПФ побудована на основі виділення сукупності таких класифікаційних ознак, як: організаційна будова, склад засновників, відокремленість активів фонду від активів засновників, участь засновників у розподілі прибутку фонду, структура управління, доступність участі в фонді, приналежність учасників фондів, форма участі в фонді, принцип розрахунку пенсійних виплат, право власності на пенсійні активи, стадія життєвого циклу, ризикованість інвестицій, наявність гарантій, динаміка розвитку, відношення до конкурентів, генеричний тип стратегії розвитку. Подана класифікація НПФ дозволяє розкрити видове різноманіття фондів та з’ясувати їх соціально-економічне значення.

Широко відома модель управління беззбитковою діяльністю, яка успішно використовується в умовах однономенклатурного виробництва, при її застосуванні для широкої програми виробів, або в умовах нестабільного середовища викликає величезні складнощі. Значні зусилля, які дослідники приділяють подоланню проблем застосування моделі управління беззбитковою діяльністю в різних умовах, останніми роками відволікла їхню увагу від класичного застосування моделі в монопродуктових сферах, до якої, зокрема, належить ситуація з обґрунтуванням ціни газу на газовому ринку України. Останніми роками в процесі запровадження ринкових відносин в енергетичному секторі економіки України, зокрема, у сфері газопостачання, загострилася проблема систематичного зростання ціни газу. При цьому, не зважаючи на неодноразові вимоги, суспільству не представлено розрахунків ціни газу, відсутні також і пропозиції або моделі стосовно ціноутворення на газовому ринку України. У статті на основі адаптації моделі управління беззбитковою діяльністю до умов функціонування газового ринку запропоновано методику обґрунтування беззбиткової ціни газу, а також узгоджених із можливостями споживачів прибуткових цін, що забезпечують отримання прибутку в сфері газопостачання та коштів, необхідних для виплати субсидій користувачам газу в сфері комунально-житлових послуг. Запровадження адаптованої моделі управління беззбитковою діяльністю для обґрунтування ціни газу на газовому ринку України дозволяє отримати прозорі адекватні ціни на газ для кожного актуального періоду року з урахуванням вхідних умов, що висуває регулятор ринку.

Анотація. Визначено, що в інвестиційних процесах кожен процент дохідності має важливе значення. Розглянуто гіпотезу, що активне управління портфелем акцій шляхом інтенсивного трейдингу є потенційним шляхом суттєвого підвищення рівня ефективності інвестицій на фондовому ринку. Метою роботи було дослідження доцільності використання трейдингу для збільшення прибутковості портфеля цінних паперів і, зокрема, для інституційних інвесторів. Як чинник підвищення дохідності інвестицій в акції розглянуто трейдинг: інтенсивну їхню купівлю-продаж. Конкретизовано недоліки інтенсифікації трейдингу, які полягають у зростанні податків, брокерських комісійних і втраченої вигоди через очікування кращої дати входу в угоду. Як метод дослідження використано моделювання за даними трирічного періоду динаміки акцій компанії Microsoft та гіпотетичних компаній. Відповідне моделювання дозволило зробити такі висновки: зростання інтенсивності трейдингу не дозволяє гарантовано збільшити рівень ефективності інвестицій; зростання інтенсивності трейдингу призводить до збільшення податкового навантаження і рівня ризику, що в підсумку нейтралізує зусилля на інтенсивний трейдинг. Інвестиційні фонди, що активно управляються та використовують у діяльності інтенсивного трейдингу, не мають суттєвої переваги перед фондами, що мають пасивне управління. Основою ефективності інвестиційних фондів є мінімізація накладних витрат, у тому числі шляхом мінімізації податків унаслідок зведення рівня інтенсивності трейдингу до нульового рівня. Важливо наперед передбачити перспективні акції для купівлі та тримати їх у власному портфелі довгий період часу з мінімальним рівнем інтенсивності балансування портфеля. Ребалансування портфеля акцій за принципом фіксації прибутку призводить до зростання податкових виплат і нейтралізує можливості зростання капіталу внаслідок продажу акцій із високим потенціалом росту. Ключові слова: трейдинг, акції, інвестиційний фонд, ребалансування портфелю цінних паперів. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 5; бібл.: 14.