Academic literature on the topic 'Пресовані матеріали'

Процеси пресування і волочіння труб в одній і тій же конічній матриці розрізняються схемами навантаження. При вирішенні завдань для цих процесів спостерігаються певні подібності та відмінності. З огляду на те, що процес волочіння спрощеним методом вивчений в більш повному обсязі, для дослідження процесу пресування спеченої тонкостінної труби в конічній матриці був проведений порівняльний аналіз рішення задачі зазначеним вище спрощеним методом процесу волочіння. Дана оцінка деформованого і напруженого станів пресованих труб та труб отриманих методом волочіння. Обґрунтовується спрощення основного рівняння рівноваги для вирішення завдання волочіння труб в разі відсутності контактного тертя, а для вирішення завдання пресування труб вибирається більш проста умова пластичності. Обговорюється умова пластичності та основне рівняння рівноваги для вирішення завдання пресування труб. Для визначення пористості при пресуванні спечених труб використовується формула деформаційної теорії пластичності пористих матеріалів. Чисельні розрахунки проводилися в програмному середовищі MS EXEL для початкової пористості матеріалу труби 10, 20 і 30%. Визначаються безрозмірні меридіональні, окружні та середні напруги в трубах, а також величини зміни інтенсивності деформацій і поточної пористості матеріалів залежності від параметра безрозмірного радіусу.

Мета. Визначення хімічного складу та змочуваності нових природних наповнювачівна основі волокон льону олійного й встановлення впливу хімічного складу наповнювачів нафізичні властивості фенол-формальдегідних композиційних матеріалів.Методика. При дослідженні використовували передбачені діючими державнимистандартами методи, які дозволять вивчити фізико-хімічні властивості природнихнаповнювачів з лубу льону олійного. Адгезійні властивості наповнювачів характеризуютьсяпоказником змочування.Результати. Встановлено, що луб після механічного оброблення після повногоочищення від деревини не придатний для армування композиційних матеріалів через високугідрофобність і низький вміст целюлози, його змочуваність дорівнює 5,0-6,3 г, а вмістцелюлози становить всього 49,73 %.На основі аналізу анатомічної будови поперечних зрізів стебел соломи льону олійноговстановлені причини низької змочуваності волокон лубу і відсутності адгезії їх дополімерної матриці, які полягають у наявності на поверхні волокон кутинів –високомолекулярних кислот і жирів, стійких до дії сильних кислот і лугів, які надаютьволокнам лубу значної гідрофобності.Експериментально підтверджено, що для одержання з лубу волокон льону олійного,придатних для армування композиційних матеріалів зі значенням змочуваності - 120 г і вмістом целюлози 95-98 %, необхідне хімічне оброблення лубу за спеціальними хімічнимскладом, режимами і параметрами варіння.В результаті хімічного оброблення отримано волокно зі змочуваністю 104,9-122,8 г івмістом α-целюлози 90,01-98,68 %, яке пройшло апробацію на ООО «ТД ПластмасПрилуки», з нього отримані експериментальні зразки фенопластів, які повністюзадовольняють вимоги ТУ У 25.2-32512498-001-2004 «Маса пресована фенольна».Наукова новизна. Встановлено вплив хімічного складу та анатомічної будовинаповнювачів на адгезійну здатність й фізичні властивості фенопластів.Практична значимість. Одержані природні наповнювачі з волокон льону олійногоможуть використовуватись для виготовлення композиційних матеріалів різногопризначення. Встановлено вплив механічних і фізичних технологічних операцій наможливість цілеспрямованого регулювання експлуатаційних властивостей фенопластів.

Матюхін А. Ю., Доля С. П. Розробка технології автоматизованого виготовлення мітчиків // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - C. 195-201. В роботі розглянута можливість застосування технології автоматизованого виготовлення мітчиків, що базується на застосуванні пластичного формування стружкових канавок на радіально-штампувальному прес-автоматі. До складу автоматизованого виробничого комплексу, окрім радіально-штампувального прес-автомату, будуть також входити правильно-розмотувальна машина, пресові ножиці для чистового розрізання дроту, різьбошліфувальний верстат та допоміжне обладнання для переміщення, орієнтації та фіксації заготовок у просторі. Очікувані результати виконаної наукової роботи по розробці технології та обладнання для автоматизованого виготовлення мітчиків мають бути використані у машинобудівній промисловості для створення передових технологій масового виготовлення мітчиків. Технологія виготовлення мітчиків при застосуванні автоматизованих виробничих ліній має ряд суттєвих переваг порівняно з традиційними, зокрема: підвищена продуктивність праці та коефіцієнту використання металу, знижена метало- та верстатоємність; збільшені показники енерго- та ресурсоефективності. Перелічені переваги, в кінцевому рахунку, зменшать собівартість виготовлення мітчика, не знижуючи його механічних та технологічних властивостей, що дасть змогу гідно конкурувати національному виробнику як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

На сьогодні актуальним є широке використання відновлюваних джерел енергії і, зокрема, біопалива. Для визначення придатності біомаси як палива важливо вивчити процес її термічного розкладання. Поширеним видом біомаси є деревина. Матеріалом для досліджень слугувала тирса деревини сосни. Використовували як дисперговану сировину, так і зразки в вигляді пресованих гранул. В роботі представлені результати дослідження дериватографічним методом термічних властивостей деревини. Для вивчення поведінки зразків в різних умовах дослідження проводилися зі зміною якості атмосфери в зоні термічного розкладання. Досліджена поведінка зразків у власній, збагаченій киснем, інертній та киснево-дефіцитній газовій атмосфері. Визначені температурні інтервали зневоднення та термічного розкладання органічних сполук; середні швидкості термічного розкладання органічних сполук; вологість, вміст органічних сполук та зольність біопалива. Показано, що для гранули палива, порівняно з диспергованим паливом, характерне зміщення температури максимумів швидкості видалення води та теплопоглинання в сторону більш низьких температур та виявлено, що процес його термічного розкладання проходить швидше і в більш вузькому інтервалі температур. Встановлено, що газова атмосфера суттєво впливає на кінетику та хід термічного розкладання органічних речовин деревини. При розкладанні деревини у власній газовій атмосфері в інтервалі між максимумами тепловиділення виявлений ендотермічний ефект, який супроводжує видалення газоподібних продуктів. Показано, що збагачення зони розкладання киснем викликає інтенсивний перебіг процесів розкладання, що призводить до зростання швидкості реакцій та звуження інтервалу температур термічного розкладання біопалива. Визначено, що інертна або киснево-дефіцитна атмосфера в зоні розкладання суттєво знижує інтенсивність його процесів і відповідно розширює температурний інтервал розкладання. З’ясовано, що в інертній та киснево-дефіцитній атмосфері термічне розкладання проходить по схемі піролізу деревини.