Academic literature on the topic 'Прагматичний ефект'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Прагматичний ефект.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Прагматичний ефект"
1
Хоменко, Ганна Євгеніївна. "Прагматика сучасного рекламного тексту." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (November 23, 2010): 221–25. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.912.
Full textAbstract:
У статті порушено ряд питань, що стосуються сучасного рекламного тексту, зокрема його структурних та функційних особливостей. Розглянуто перлокутивний, прагматичний ефект висловлення. Проаналізовано психолінгвістичні чинники впливу, виражені засобами синтаксичного рівня мови.
2
Юрчишин, Т. В., and І. І. Стецько. "ВИСЛОВЛЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ ЯК НЕПРЯМІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 228–34. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-34.
Full textAbstract:
У статті представлено прагмалінгвістичний аналіз висловлень уза- гальненого змісту. Дослідження функціонування речень узагальненого змісту в мовленні та висновки стосовно комунікативної спрямовано- сті узагальнення окреслюють міркування щодо поліфункціональності узагальнених висловлень та варіативності їх прагмалінгвістичного статусу. Формуючи мовленнєвий акт, мовець вдається до висловлень узагальненого змісту, щоб з їхньою допомогою максимально реалі- зувати свій комунікативний намір, виконати комунікативне завдання. Висловлення узагальненого змісту виявляють тенденцію до функціо- нування як непрямих мовленнєвих актів. Водночас вони реалізують ті ж ілокутивні наміри, що й базові акти у структурі складних. Інакше кажучи, речення узагальненого змісту оформлюють класи непрямих репрезентативних, директивних, експресивних та комісивних мов- леннєвих актів. Використання висловлень узагальненого змісту як засобів непрямої комунікації детермінується специфікою прагматич- ної ситуації, що може конкретизуватись як попередні комунікативні невдачі адресанта, специфіка співрозмовників, бажання пом’якшити комунікативний намір, небажання нести відповідальність за свої вчинки, виконання непорядного комунікативного завдання, прихову- вання комунікативного наміру. Продукується висновок про те, що непряме вживання висловлень узагальненого змісту в ролі репрезентативів забезпечує певні кому- нікативні ефекти. Для репрезентативів це: а) ефект самозаспокоєння; б) увиразнення мовленнєвого портрету мовця; в) приглушення аген- тивності; г) послаблення емоційної напруги співрозмовника, ґ) вияв доброзичливості та прихильності до співрозмовника. Для директи- вів: а) ввічливість; б) мінімізація втручання у приватну сферу спів- розмовника; в) імперсоналізація; г) маскування непорядного кому- нікативного завдання. Для експресивів: а) неупереджене ставлення до співрозмовника; б) гумористичний ефект; в) прагматичний ефект провокативності. Непряме використання висловлень узагальненого змісту як комісивів, позначене ефектом переконливості.
3
Хаботнякова, П. С. "Прагматичний ефект актомовленнєвої реалізації біблійних образів-символів у містичних трилерах Френка Перетті." Alfred Nobel University Journal of Philology 2, no. 18 (2019): 264–71. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2019-2-18-22.
Full text
4
Мусійчук, Світлана Миколаївна. "Прагматична спрямованість рекламного тексту (на матеріалі французької мови)." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (January 15, 2016): 260–66. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.228.
Full textAbstract:
У статті розглянуто рекламу як форму соціально зорієнтованої комунікації, що характеризується виразною прагматичною метою. Прагматична установка пов’язана з певними функціями, які рекламний текст виконує задля отримання бажаного ефекту впливу на споживача. На прикладі французьких рекламних текстів показано, що реалізації прагматичних функцій, виконуваних цими текстами, сприяє врахування соціальних і культурних орієнтирів, наявних у певному соціумі.
5
Шемякіна, Н. В. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЄСЛІВ, ЩО ВВОДЯТЬ ПРЯМУ МОВУ, У ФРАНЦУЗЬКІЙ ПРЕСІ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 195–200. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-27.
Full textAbstract:
У статті розглядаються лексичний, семантичний, прагматичний та стилістичний аспекти дієслів, що вводять пряму мову. Як показує дослідження, пряма мова у французькій публіцистичній пресі вводиться перехідними і неперехідними дієсловами, які в основному передбачають процес говоріння. Серед цих дієслів найчастіше вживається дієслово “dire”. Контекстуальними синонімами дієслова “dire” є: дієслова говоріння, які супроводжують мовленнєвий акт; дієслова, які вказують на особливості мовлення; фазові дієслова, які вказують на початок і кінець дії; ментальні дієслова, які вказують на розумову діяльність; дієслова, які не мають семи говоріння; дієслова фізичної дії; дієслова, які передають ставлення до слухача; дієслова, які вказують на психоемоційний стан особи під час мовлення. Вибір дієслова залежить від наміру автора, його оцінки прямої мови, що дозволяє йому вживати як нейтральні, так і експресивні дієслова, завдяки яким досягається перлокутивний ефект. Багато дієслів, що супроводжують пряму мову, мають у своєму значенні оцінний елемент та вживаються для досягнення стилістичного ефекту гіперболізації, з метою переконати читача. У статті підтверджено, що дієслово, яке супроводжує пряму мову, уживається переважно в теперішньому часі, подає найчастіше минулі події як об’єктивно реальні з погляду суб’єкта мовлення. Другою часовою формою за частотністю вживання є passé composé. Автор статті вважає, що вживання imparfait є одним зі стилістичних прийомів надання авторської оцінки. Під впливом екстралінгвістичних чинників imparfait зумовлює різну темпоральну семантику висловлювання. Futur simple уживається у значенні минулого часу, означає майбутні події в момент висловлювання, які стали на цей час минулими. Plus-que-parfait виконує функцію імпліцитного минулого часу, позначає закінчену дію на тлі теперішнього часу у прямій мові.
6
Колоїз, Жанна Василівна. "Прагматична орієнтація паремій у художньому тексті." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 2 (December 3, 2013): 275–89. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.482.
Full textAbstract:
У статті йдеться про паремії як одиниці з запрограмованим прагматичним ефектом, що виступають не лише репрезентантами типових ситуацій, але й сигналізують про експресивну атмосферу представленого художнього простору, максималізують його стилістичний ефект, сприяють реалізації тих чи тих авторських інтенцій, гармонізують прозовий текст, роблять його ритмічним, мелодійним.
7
Мокляк, О. І. "КОМУНІКАТИВНО-СИТУАТИВНІ ПАРАМЕТРИ ВЖИВАННЯ АФЕКТОНІМІВ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 172–79. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-28.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз особливостей уживання афектонімів – звертань з іманентним позитивно-оцінним емоційним забарвленням на зразок квіточко, зіронько, коханий, такі номінації наділені певним магнетизмом, вони ніколи не залишаються поза увагою адресата. З-поміж усіх можливих звертань досліджувані одиниці вирізняються чи не найбільшим регулятивним потенціалом, їм притаманна яскраво виражена спрямованість на співрозмовника. Афектоніми впливають насамперед на чуттєву сферу адресата, яку за допомогою таких номінацій схиляють зазвичай у бік позитиву та вдоволення. У дослідженні представлено ядерні й периферійні ознаки функціювання ласкавих звертань у контексті аналізу основних компонентів комунікативного процесу, виокремлених свого часу Г. Лассвеллом та Р. Бреддоком. Афектоніми – це одиниці з виразним прагматичним зарядом, тож їх опис передбачає обов’язкове залучення таких комунікативно-ситуативних чинників уживання: хто говорить, кому, з якою метою, як саме, за яких умов і з яким ефектом? У цьому плані релевантною постає характеристика соціальних рис комунікантів, котрі послуговуються зазначеними номінаціями, їхніх інтенцій, способу, сфери використання ласкавих звертань і перлокутивного ефекту, який стимулюють досліджувані апелятиви. Відповідно до вказаних параметрів, особливості функціювання таких одиниць репрезентовано у вигляді опозицій, перша з яких розкриває ядерні ознаки, друга – периферійні: а) за кількістю комунікантів: характерні для міжособистісного спілкування – для групової, масової комунікації; б) за інтерперсональними стосунками співрозмовників: уживаються між близькими людьми (закоханими, подружніми парами, батьками й дітьми, родичами, друзями) – використовуються між знайомими, незнайомими; в) за стратегіями: реалізують кооперативну стратегію – кооперативно- конфронтативну, конфронтативну стратегії; г) за способом уживання: застосовуються безпосередньо – опосередковано; звертання до адресата постійно змінюються – за адресатом закріплюється певний афектонім з можливим варіюванням; д) за сферою спілкування: притаманні приватній комунікації – публічній; е) за ефектом: зумовлюють позитивний перлокутивний ефект – провокують негативний перлокутивний ефект.
8
Бузько, Світлана Андріївна. "Поняття стилістичної маркованості мовних засобів (загальнотеоретичний аспект)." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (December 20, 2016): 25–35. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.162.
Full textAbstract:
У статті описано основні наукові підходи до визначення поняття стилістичної маркованості мовних засобів. Стилістична маркованість (стилістичне забарвлення) розглядається як наявність у мовної одиниці додаткової конотативної інформації емоційного, експресивного, оцінного чи стильового характеру, що зумовлює здатність цієї одиниці створювати певний стилістичний ефект, надаючи мовленню, залежно від комунікативно-прагматичної настанови мовця, різних відтінків – урочистості, піднесеності, невимушеності, фамільярності, іронічності, гумору, комізму, згрубілості, агресивності тощо.
9
Тєлкова, Оксана, and Валерія Есперова. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІСПАНОМОВНОГО ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННЯ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 239–43. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-54.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню лексико-семантичних та комунікативно-прагматичних особливостей іспаномовного Інтернет- спілкування. Дослідження виконано на матеріалі фрагментів спілкування іспаномовної молоді у найбільш популярних соціальних мережах Інстаграм та Твітер, на форумах, у коментарях під фото чи відео. У рамках роботи також приділено певну увагу вивченню особливостей іспаномовного сленгу. Стаття є спробою дослідження реального спілкування іспаномовної молоді у звичному для них віртуальному середовищі з метою виділення лінгвальних та прагматичних особливостей цього комунікаційного простору.Досліджений емпіричний матеріал дозволив виділити ряд особливостей Інтернет-спілкування іспаномовної молоді, серед яких помічено: нехтування орфографічними, синтаксичними та пунктуаційними правилами; інтенсивне використання паралінгвальних засобів (емотиконів, великих літер, графічних засобів) для вираження і опису емоцій; використання сленгу; вживання табуйованих слів та виразів для інтенсифікації прагматичного ефекту.
10
Вальчук, Галина. "ПРАГМАТИЧНА ФУНКЦІЙНІСТЬ НЕОЛОГІЗМІВ У АНГЛОМОВНИХ МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-4.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним проблемам функціонування та перекладу неологізмів у медійних текстах сучасної англомовної преси. В ході дослідження дано визначення поняття «медіатекст». Охарактеризовані стилістичні особливості англомовних медійних текстів. Відзначено, що мова англомовних медійних текстів має певні особливості та спрямування на окремі категорії читачів. В ході аналізу англомовних медіа доведено пряму залежність між ступенем складності підібраних мовних засобів та соціокультурними специфічними рисами цільової аудиторії. Підкреслено, що переважну частину специфічної лексики в англомовних медіа складає суспільно-політична лексика. Перед політичними текстами стоїть завдання водночас і чітко передавати події світу політики, і не надто ускладнювати та перевантажувати повідомлення різноманітними термінами, які б заважали його розумінню. Відтак журналісти часто вдаються до вживання неологізмів. Розглянуто поняття неологізмів та їх типологію. Відзначено, що існують різні параметри визначення терміна “неологія”: процес створення нових лексичних одиниць будується відповідно до звичайних механізмів творчого процесу в розвитку мови; теоретичне і прикладне дослідження створення лексичних одиниць, способи утворення слів, критерії визнання, прийняття і поширення неологізмів, соціокультурні аспекти неології; систематично організована діяльність інститутів для обліку, створення, запису, поширення і впровадження неологізмів у чіткі рамки мовної політики; встановлення нових терміносистем і недавно створених галузей, що мають прогалини в термінології і вимагають її впровадження; лексикографічна система відносин зі словниками виходить з двох аспектів: використання словника як фільтруючого засобу з визнання неологізмів і аналіз їх обробки всередині словників. Розглянуто функційність неологізмів у медіатексті. Результати аналізу дають змогу зробити висновки, що неологізми досить поширені в газетних текстах, і це знаходить своє відображення в статтях різної тематики (економічної, ділової, розважальної, молодіжних газетах та ін.), створюючи в кожній із них свій стилістичний ефект. Відзначено, що передача неологізмів українською мовою здійснюється із залученням таких способів перекладу, як уподібнення, описовий переклад, калькування, транскрибування, транслітерація.
Dissertations / Theses on the topic "Прагматичний ефект"
1
Семак, В. В. "Прагматичний аспект перекладу наукової лексики (на матеріалі американського ситкому «Теорія Великого вибуху»)." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75434.
Full textAbstract:
У дипломній роботі розглядаються особливості використання наукової лексики, яка супроводжує героїв серіалу «Теорія великого вибуху» протягом кожної серії. Оскільки основний жанр серіалу — комедія, увагу привертає іронічний ефект загальновживаної мови персонажів, адже наукова термінологія поєднується з комедійним характером ситкому. Увага сфокусована на особливостях перекладу наукової лексики кожного з головних персонажів ситкому «Теорія великого вибуху», оскільки кожен з них є вихідцем із різної галузі або підгалузі науки, тобто спеціальна лексика, яку вживає той чи інший герой є різноманітною і має особливу термінологію. В кожному наведеному прикладі визначаються, які перекладацькі трансформації були використанні, до якої саме термінології належить лексика героїв і на які групи можна її поділити, в залежності від наукової сфери їх походження.В дипломной работе рассматриваются особенности использования научной лексики, сопровождает героев сериала «Теория большого взрыва» в течение каждой серии. Поскольку основной жанр сериала — комедия, внимание привлекает иронический эффект общеупотребительной речи персонажей, ведь научная терминология сочетается с комедийным характером ситкома. Внимание сфокусировано на особенностях перевода научной лексики каждого из главных персонажей ситкома «Теория большого взрыва», поскольку каждый из них является выходцем из различной отрасли или подотрасли науки, то есть специальная лексика, которую использует тот или иной герой разнообразна и имеет особую терминологию. В каждом приведенном примере определяются, какие переводческие трансформации были использованы, в какой именно терминологии принадлежит можете героев и на какие группы можно ее разделить, в зависимости от научной сферы их происхождения.
The graduation thesis deals with the features of the scientific vocabulary that accompanies the characters of the series The Big Bang Theory for all ten seasons. Attention is drawn to the ironic effect of the common language of heroes, because scientific terminology is combined with the comedic nature of sitcom. The scientific text has an objective character, what contributes to the description of quantitative and qualitative characteristics of objects, phenomena, experimental data, and reliable scientific facts. In this series each character is a representative from different fields of science: physics, engineering, neurobiology, microbiology, astrophysics and psychology. Due to this, the series has a large number of terms that can often be explained to facilitate the perception of information by viewers. Therefore, it is important to use the appropriate method of translation in a particular situation.
2
Бевз, А. А. "Засоби збереження інверсії у перекладі американського роману ХХ ст." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10920.
Full textAbstract:
Шляхи перекладу інвертованих одиниць синтаксису з англійської мови на українську сьогодні ще мало досліджені.
Актуальність теми зумовлена кількома факторами. Для теорії та практики перекладу проблема актуального членування речень різних комунікативних типів є важливою ланкою цілісного аналізу дискурсу.
Об’єктом дослідження є актуальне членування речення і явище інверсії у художньому мовленні.
Предмет дослідження є лексико-граматичні трансформації при перекладі речень зі зміненим порядком слів.
Метою дипломної роботи є дослідити актуальне членування речень при зміненому порядку слів в англійській мові, зокрема застосування даного явища у творчості прозаїків США, описати певні типи інверсії та встановити шляхи її перекладу з англійської мови на українську.
Для досягнення мети, були виділені наступні завдання:
1. вивчити теоретичні погляди щодо актуального членування речення в англійській та українській мові;
2. встановити комунікативний статус та зумовленість інвертованих членів речень;
3. ознайомитись із загальними положеннями використання лексичних та граматичних трансформацій при перекладі;
4. виокремити й проаналізувати речення з певними інвертованими членами із творів Ф.Фіцджеральда, Д.Апдайка, Д.Лессінг;
5. перекласти та прокоментувати речення з інвертованими членами.
3
Прохватило, О. В., Олена Валеріанівна Ємельянова, Елена Валериановна Емельянова, and Olena Valerianivna Yemelianova. "Когнітивно-прагматичне підгрунтя гумористичного ефекту лімериків." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64710.
Full textAbstract:
Оригінальним гумористичним малим літературним жанром є лімерик – п’ятирядковий вірш-небилиця комічного змісту зі строгим римуванням за схемою AABBA, написаний анапестом. Це лаконічна міні-історія, що описує певну комічну та безглузду ситуацію чи подію, що трапилася в житті незвичайного героя із не менш безглуздою та несподіваною розв’язкою.
4
Наганда, Я. І. "Структурні, семантичні та прагматичні аспекти перекладу неологізмів як типу висунення у сучаснихгазетних і журнальних текстах." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10928.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження сталинеологізми у сучасних британських і американських журнальних та газетних текстах.
Предметом дослідження виступають структурні та семантичні типи неологізмів у мові ЗМІ та способи відтворення їх прагматичного ефекту у перекладі.
Мета даного дослідження полягає у визначенні способів утворення неологізмів, стилістичних та прагматичних особливостей нової лексики та методів перекладу неологізмів в залежності від структури та семантики.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
• визначити поняття лексичної девіації, як типу висунення;
• розробити методологію дослідження та перекладу неологізмів, як різновиду лексичної девіації;
• проаналізувати структурні, семантичні та прагматичні аспекти неологізмів у журнальних та газетних текстах;
• охарактеризувати тематичні сфери використання неологізмів;
• виявити основні способи перекладу неологізмів цільовою мовою, залежно від способів їх утворення.
5
Гапотій, Аліна Сергіївна. "Актуалізація мовленнєвого акту наказу в англомовному художньому дискурсі." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5494.
Full textAbstract:
Гапотій А. С. Актуалізація мовленнєвого акту наказу в англомовному художньому дискурсі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Г. І. Приходько. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 66 с.EN : The work is presented on 66 pages of printed text. The list of references includes 95 sources. The presented paper is dedicated to the actualization of such a topical problem as the speech act of the order in the process of functioning of the English-language discourse. The object of the work can be defined as the speech acts of the order in the texts of English writers. The main of the paper consists in the attempt to identify the features of actualization of the speech act of the order in the English-language discourse. It determined in the accomplishment of such objectives as: – profound analysis and systematization of the theoretical foundations of the theory of speech acts; – definition of the speech act of the order and its lexico-grammatical structure; – identification of the specific communicative units and speech formulas which are characteristic for the speech act of order; – identification of the features of the functioning of the speech acts of the order in discourses. The definition of the “speech act of the order” is presented in the work. Comprehensive analysis of the theories of the speech acts and the structure of the speech act of the order along with the review of the English-language texts allowed us to reach the conclusion that the speech act of the order is referred to the type of directives the effectiveness of which is based on the linguistic means of expression, on the social status of communicants, their aims and pragmatic factors in order to achieve the pelrocutionary effect. The scientific novelty of the presented research lies in the opportunity of the use of the obtained results when teaching English both at the basic and advanced stage.
UA : Робота викладена на 66 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 95 джерел. Об'єкт дослідження: мовленнєві акти наказу, зафіксовані в текстах англомовних художніх творів. Мета роботи: спроба виявити особливості актуалізації мовленнєвого акту наказу в англомовному художньому дискурсі. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорій мовленнєвих актів (Дж. Остін, Дж. Сьорль, Ч. Пірс, П. Грайс, Дж. Ліч) та дискурс-фрагменти з художніх творів (Ч. Паланік, С. Моем, О. Вайлд, Ш. Бронте, Дж. Болдвін, В. Голдінг, К. Льюїс, Е. Хемінгуей, А. К. Дойл, А. Крісті, Ф. С. Фіцджеральд). Отримані результати: комплексний аналіз теорії мовленнєвих актів, основних засобів вираження і структур мовленнєвого акту наказу в контексті комунікації та розгляд дискурс-фрагментів з художніх творів дозволив дійти до висновку, що мовленнєвий акт наказу належить до класу директивів, ефективність якого залежить від мовних засобів вираження наказу, соціального статусу комунікантів, їх цілей та прагматичних чинників для досягнення перлокутивного ефекту. Було встановлено, що найбільш широко в мові вживаються непрямі мовленнєві акти, які розглядаються за допомогою стратегій ухилення, вуалювання наказу, прохання та принципу ввічливості, використання яких пояснюється прагненням мовця знизити категоричність висловлювання. Принцип взаємоповаги – основна тенденція розвитку англомовної комунікативної культури.
Reports on the topic "Прагматичний ефект"
1
Колоїз, Ж. В. Стилістичні ресурси власне пареміологічних одиниць. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/548.
Full textAbstract:
У статті йдеться про паремії як одиниці, що виступають не лише репрезентантами типових ситуацій, але й сигналізують про експресивну атмосферу представленого художнього простору, максималізують його стилістичний ефект, сприяють реалізації тих чи тих авторських інтенцій, гармонізують прозовий текст, роблять його ритмічним, мелодійним. Власне паремії розглядаються як одиниці з запрограмованим прагматичним ефектом, які формують прагматичний центр висловлювань, найбільш повно й абсолютно недвозначно віддзеркалюють суть ситуацій, становлять одне з невичерпних джерел посилення експресивності, поглиблення логізації оповіді, відповідно, набувають особливої естетичної значущості, увиразнюють позитивну чи негативну оцінку створюваних автором ситуацій. Досліджуються стилістичні ресурси, на яких ґрунтується художність, поетичність власне паремій, передусім акцентується на метафорі, антитезі, гіперболі. Наголошується й на тому, що задля посилення художньої виразності письменник вдається до трансформації форми відповідних одиниць, яка зазвичай спричиняє й ті чи ті семантичні модифікації, що загалом актуалізує значення усталеного виразу, оновлює експресивність, осучаснює образність.