Academic literature on the topic 'Порівняння у художньому тексті'

У статті пропонується розглянути риторичні топоси у тексті пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», що дають можливість дослідити ідеологічні і ціннісні погляди середньовічного автора. Наслідуючи літературну традицію та канон, автор «Слова о полку Ігоревім» (далі – СПІ) не міг знехтувати правилами укладання текстів, що формувалися протягом багатьох попередніх століть, тому закономірно використовував риторичні топоси під час написання тексту пам’ятки. Як виявилося, дослідження функціонування риторичних топосів може пролити світло на декілька «темних» місць пам’ятки, зокрема на частину початкового фрагменту СПІ, що розглядається у дослідженні як типовий приклад вживання автором вступного риторичного топосу «подаю те, чого ніхто ще не чув». Класична схема панегіричного перевершення формується автором завдяки використанню оригінальної формули вживання разом епітета та порівняння. Фрагмент тексту, який прийнято вважати плачем княгині Ярославни, розглядається нами як типовий приклад використання середньовічного топосу звернення до богині природи. Риторичний топос величання руських князів формується шляхом поєднання в описі двох класичних середньовічних якостей ідеального лицаря – розуму та відваги. Риторичні топоси розглядаються як елементи непросторової організації художньої структури тексту та залежать від стадії розвитку світогляду епохи Середньовіччя, індивідуальних творчих позицій автора. Встановлено, що джерелом походження більшості риторичних топосів, використаних середньовічним автором, є античні часи. Художнє вираження риторичних топосів у тексті пам’ятки СПІ розкриває складні й важливі обставини суспільно-політичного життя на території Русі у період походу князя Ігоря на половецькі землі, ідентифікує проблему принципового доленосного вибору, який виник перед князівською дружиною.

Досліджено особливості вживання англійських прикметників найвищого ступеня порівняння в романі Джоан Роулінґ «Harry Potter and the Goblet of Fire» («Гаррі Поттер і келих вогню») та специфіку їх відтворення українською мовою. На основі паралельних перекладних текстів класифіковано суперлативні прикметники за лексико-семантичними розрядами, проаналізовано частоту їх уживання, зіставлено прийоми перекладацьких трансформацій із застосуванням корпусного підходу, розглянуто комплексні комбіновані типи міжмовних перетворень у художньому перекладі.

У статті, на засадах порівняльно-семіотичного аналізу радянських плакатів 1950-х – 1980-х рр., досліджуються особливості художньої репрезентації колективної пам’яті у радянському масовому образотворчому мистецтві. Виявлені особливості зображення меморіальних знаків і символів у динаміці від пізньої сталінської доби до «перебудови». Аналіз візуальних джерел та їх порівняння допомогли відслідкувати зміни у процесі конструювання радянської версії колективної пам’яті «нової людини». Показано, що на репрезентаціях меморійних знаків та елементів відбилася еволюція радянського суспільства, його структура та специфіка відношення тоталітарного суспільства до власної пам’яті. З’ясовано вплив агітації та пропаганди на відображення відносин «вчитель–учень» у семіотичному тексті плакату.

У статті досліджено вербальні маркери сугестії у творі Ю. Винничука «Місце для дракона» відповідно до мовно-психологічного та педагогічного впливу сучасної авторської казки на шкільну молодь. Актуальність розвідки зумовлена потребою ґрунтовних лінгвістичних напрацювань про вербальну сугестію у шкільних програмових творах із літератури. Тема має важливе значення для подальшого вивчення ролі мовленнєвого впливу на формування здорової, цілісної, зрілої інтелектуально-творчої особистості та на інформаційну безпеку українського соціуму. Вербальна сугестія як форма мовно-психологічного впливу спрямована на генерування в реципієнтові передбачуваних раціонально-ірраціональних настанов без критичного аналізу вхідної інформації за допомогою арсеналу словесних засобів. Автор вербально впливає на моделювання адресатом-читачем картини світу. Мовна сугестія містить закодовані послання, для адекватного розкодування яких потрібно володіти відповідними знаннями й досвідом. У противному разі хибне тлумачення непрямої номінації сугестії позбавляє адресата суб’єктності та створює ілюзію самостійного вибору, приймаючи чуже. Сугестію у художньому тексті оприявнюють насамперед через підтексти, які розкривають справжній сенс. Вербальні маркери сугестії допомагають виявити й декодувати його. Сугестивність виявлена на кожному зі структурних рівнів повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона»: лексико-семантичному (метафора, антитеза, афоризм, епітет, порівняння), морфологічному, синтаксичному, фонетичному. Найвиразніше – на лексико-семантичному, найменше – на фонетичному. Найбільший вербальний вплив на реципієнта здійснюють лексико-семантичні засоби, інші є допоміжними, вони підсилюють сугестивну функцію тропів та експресивно-емотивних слів. У статті акцентовано на важливості нівеляції прямої номінації навіювання про непотрібність митця в тоталітарному світі та заміну її на цінність митця для себе й гуманного світу відповідно до правильного тлумачення непрямої номінації вербальної сугестії.

У статті досліджуються елементи проективності художнього твору на матеріалі нотаток І.Ю. Рєпіна та О.М. Горького про Л.М. Толстого. Слідом за М.М. Правдіним проективність твору визначається як подібність ефекту від зображуваного та зображення у свідомості реціпієнта на рівні конкретного образу. Перехід реціпієнта від тексту до дійсності, який відбувається на рівні деякого усвідомлення, розуміння, характерний для текстів концептуального типу. Ці ж принципи відображення дійсності у текстах (у широкому розумінні) можуть бути виділені і при сприйнятті вербальних текстів, однак у цьому випадку проективність та концептуальність постають як результат вторинного розмежування цих двох принципів, яке проводиться на фоні концептуального відображення дійсності вербальним текстом. Автором виділяються такі одиниці тексту, що зумовлюють його проективність, як здатність займати певне місце в просторі і часі, структура та характерний зовнішній вигляд, а також експресивність, експліцитність Я автора, документализм, невеликий розмір тексту, короткі речення, ритм, особливості інтонації та повтори. Робиться висновок про значно більшу проективність нотаток І.Ю. Рєпіна про Л.Н. Толстого в порівнянні з нотатками О.М. Горького, що підтверджує гіпотезу про те, що проективність відноситься до властивостей мислення та світосприйняття художника і проявляється у різних сторонах його діяльності.

У статті розглянуто особливості вживання прецедентних імен в англійській мові шляхом висвітлення закономірностей їх мовностилістичного вираження у творах сучасної художньої літератури. Аналіз ілюстративного матеріалу здійснено на основі узагальненої класифікації типів і видів прецедентних імен, яка охоплює їх поділ за критерієм належності до певної соціокультурної групи (універсально-прецедентні, національно-прецедентні й соціумно-прецедентні), а також за семантичним критерієм (прецедентні антропоніми та топоніми; термінологічні й полісемічні прецеденти). Серед найчисленніших еталонних тематичних груп прецедентних імен зареєстровано імена історичних осіб, героїв класичних творів і фільмів та міфологеми, які реалізуються в тексті через низку стилістичних фігур, таких як метафора, гіпербола й порівняння. До провідних критеріїв, котрі слугують основою для розрізнення прецедентних феноменів від інших імен, відносимо апелювання до ознак зовнішності осіб або персонажів, рис їхнього характеру або комунікативних ситуацій, через які проявляється знаковість героя або видатної особи. За результатами аналізу з’ясовано, що прецедентні імена як одна з вербальних форм відображення стереотипно-метафоричного сприйняття дійсності певною культурною спільнотою людей демонструють тенденцію до розширення свого контекстуального значення та примноження характеристик завдяки здатності формувати ментальні зв’язки між їхнім першоджерелом і новим контекстом. Виконане дослідження ілюстративного матеріалу засвідчило, що прецедентні імена належать до дієвих засобів привернення уваги читача до певної ідеї твору й слугують засобом інтенсифікації конкретних рис та особливостей персонажів художньої літератури ХХІ ст. Перспективним убачається вивчення питань, пов’язаних із сугестивним й емоційно-прагматичним потенціалами прецедентних імен, а також поглиблення знань про перебіг синергетичних процесів під час їх породження та актуалізації в межах різних лінгвокультур.

У статті виокремлено й проаналізовано особливості рекламного тексту, який розглядається як коротке інформаційне повідомлення, створене для того, щоб стимулювати збут продукту або послуги. Це повідомлення, яке має сильний переконливий вплив, виражений за допомогою лінгвістичних засобів мови. Рекламні тексти часто націлені на велику аудиторію й розраховані на переконання цієї аудиторії придбати певний продукт. Тому основне завдання перекладача – збереження цієї мети, що вимагає врахування певних особливостей і функцій у процесі перекладу. Досліджено структуру рекламного тексту й виділено основні його частини. Виявлено, що переклад рекламного тексту залежить від сфери спілкування, які можна представити такими блоками, як торговельно- комерційна, соціально-культурна, навчально-професійна, сімейно- побутова та спортивно-оздоровча. Уніфіковано завдання на переклад реклами й розглянуто етапи роботи з рекламним текстом. Виявлено закономірності та специфіку відбору мовних засобів для надання тексту реклами виразності, лаконічної інформативності, привабливості й переконливості з метою максимального впливу на потенційного споживача. Установлено, що при перекладі реклам зазвичай використовують два основні методи: калькування й різного роду перекладацькі трансформації. Визначено види перекладу, які використовуються при перекладі рекламних текстів. Виявлено, що за своєю складністю переклад рекламного тексту схожий на переклад художнього твору. Проаналізовано художні засоби, які використовують при перекладі реклами. Установлено, що алегорія, метафора, порівняння, паралелізм, різні види повторів, алітерація, ономатопея, концентрація імперативних форм дієслова й конотативних прикметників – усе це широко презентовано в рекламних текстах. Виявлено, що загальними рисами всіх рекламних текстів можна вважати специфічний підбір лексики, низькочастотних слів; часто стилістично забарвлені слова; уживання ідіом і цитат для створення образності; заклик до дій за допомогою імперативу; широке використання особових і присвійних займенників; використання номінативних речень; прийом паралелізму й повтору; широкий спектр прикметників і прислівників.

Пропонована стаття присвячення розкриттю проблематики застосування корпусних технологій у дослідженні поетичного тексту, продуктивності корпуснобазованого підходу до опрацювання великих масивів мовного матеріалу. Метою статті є виявити структурні та семантичні особливості художнього порівняння в англійському поетичному дискурсі початку ХІХ століття за даними корпусного дослідження. Емпіричним матеріалом слугували поезії Семюела Тейлора Колріджа, Персі Біші Шеллі та Джона Кітса. Для мети дослідження був укладений корпус поетичних текстів вказаного історичного періоду. який охоплює авторські підкорпуси поетичних текстів, загальна кількість слововживань яких становить 50 000 слів. Створений та розмічений корпус текстів та відповідні програмні інструменти дали змогу виконати частотний аналіз лексичних засобів вербалізації виділених у текстах кожного автора художніх концептів та пошук і семантичний аналіз порівняльних засобів вербалізації цих концептів та здійснити їхню класифікацію.

Вступ. Філологічний аналіз словесних та художніх описів емоційного стану героїв може допомогти виявити ті якості, які сприяють характеристиці літературного персонажа та основної ідеї твору в цілому. Мета. Мета дослідження – пролити світло на мовно-стилістичні засоби, які сприятимуть створенню психологічного пор-трета головного героя в художньому тексті. Для виконання завдання потрібно з’ясувати найпотужніші прийоми, які використовує автор, і ґрунтовно пояснити наміри автора під час створення психологічного портрету головного героя або героїв роману.Методи. Перелік методів, що використовуються у дослідженні, різноманітний. Серед найбільш ефективних є метод індукції та метод синтезу. Контекстуальний аналіз мовних одиниць розглядається як надзвичайно важливий. Це дослідження має важливе значення з точки зору його практичного та теоретичного значення. Дослідження може бути практично використано для лінгвостилістичного аналізу художньої літератури.Результати. Майстерно зображені автором психологічні портрети протагоністів допомагають зрозуміти глибоку психологічну суть самого роману. Головною ідеєю твору є мотив дружби, на якому ґрунтується опис персонажів. Створюючи харак-теристики літературних образів, автор використав засіб опису середовища та емоцій головних героїв. Таким чином, психологічний портрет образу Джорджа та Ленні був створений за допомогою лінгвостилістичних засобів та поетичних прийомів. Щодо останніх, вони включали дискретний груповий портрет та опис природи, щоб підкреслити схожість характерів героїв, а також показати вражаючий контраст у їх зовнішності. Найчастіше використовуються лінгвостилістичні засоби: порівняння, персоніфікація, епітети, метафори та зооморфне порівняння.Висновки. Мовно-стилістичні засоби відіграють важливу роль у створенні психологічного портрета літературного персо-нажа. Мовна виразність і яскравість висловлювань досягається не лише завдяки виразним стилістичним та оцінно-стилістичним компонентам, а й тому, що слова і словосполучення можуть набувати переносних значень, бути частиною стилістичних фігур, що провокують створення образного значення. Для створення психологічного портрета використовуються різні мовно-стилістичні засоби, такі як епітет, метафора, метонімія, оксиморон та інші, які допомагають розкрити суть персонажів, роз-пізнати їхній внутрішній світ та спосіб їхнього мислення та дій.Ключові слова: психологічний портрет, літературний текст, стилістичні засоби, поетична мова, літературний герой. Introduction. The philological analysis of verbal and artistic descriptions of the characters’ emotional state can help profoundly identify those qualities that contribute to the characterization of the literary character and the main idea of the work as a whole.Purpose. The research aims to shed some light on the linguistic and stylistic means that will contribute to creating the psychological portrait of the main character in the literary text. To accomplish the task we need to figure out the most powerful techniques the author uses and thoroughly explain the intentions of the author while creating the psychological portrait of the personage.Methods. The list of methods used in the research is diverse. Amongst the most efficient are the method of induction and the method of synthesis. The contextual analysis of linguistic units is viewed yet as one of paramount importance. This study is important in terms of its practical and theoretical value. The research can be practically used to deal with linguostylistic analysis of the literature.Results. Skillfully written psychological portraits have been used to focus on deep psychological meaning of the novel “Of Mice and Men”. The main idea of the novel is the motive of friendship, on which the description of characters is based. Meanwhile, creating the personages’ characteristics, the author used the means of identifying the description of the environment and emotions of characters. Thus, the psychological portraits of the images of George and Lenny were created with the help of linguo-stylistic means and poetic devices. Regarding the latter, they included a discrete group portrait and a description of nature to emphasize the similarity of the characters of the heroes, as well as to show a striking contrast in their appearance. The most commonly used linguo-stylistic means are: comparison, personification, epithets, metaphors, and zoomorphic comparison.Conclusions. Linguistic and stylistic means play an important role in creating a psychological portrait of a literary character. Linguistic expressiveness and brightness of utterances are achieved not only due to expressive stylistic and evaluative-stylistic components, but also due to the fact that words and phrases can acquire figurative meanings, be part of stylistic figures that provoke the creation of figurative meaning. To create a psychological portrait, various linguistic and stylistic means are used, such as epithet, metaphor, metonymy, oxymoron and others, which help to reveal the essence of the characters, recognize their inner world and the way they think and act.Key words: psychological portrait, literary text, stylistic means, poetic language, literary personage.

Для сучасної лінгвістичної науки характерним є посилений інтерес до прагматики дискурсу, його функціонування, до компонентів комунікативної ситуації. Доведено, що будь-який мовний матеріал має прагматичне спрямування, оскільки прагматика експліцитно передбачає вплив адресанта на адресата.

Українським жінкам властива споконвіку самозаглибленість, ліризм, естетизм та філософічність українського характеру. Головне, це чуттєве ставлення до навколишнього світу. Українська жінка живе казкою від тисячоліть, і саме ця здатність до створення психологічно гармонійного середовища стає основою збереження роду і тієї стабілізуючої ролі, яку відіграє саме жінка в українській родині, це та сама Берегиня роду. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34692

Об’єктом дослідження виступає контамінована мова у художніх текстах. Предмет дослідження – типологія контамінованих одиниць як виду лексичної девіації та прийоми її перекладу в романах Берджеса та Тартт. Мета – визначення типів лексичної девіації у творах та встановити прийоми перекладу контамінованих одиниць в залежності від їх типу. Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання: - навести класифікацію англійської розмовної лексики; - визначити поняття девіації та контамінованої мови як різновиду лексичної девіації; - запропонувати класифікацію контамінованих одиниць в залежності від лексичної девіації та їх функцій - охарактеризувати основні прийоми відтворення лексичної девіації у перекладі.

Бєктурганова В. О. Особливості відтворення англомовних власних назв у художньому тексті (на матеріалі твору Дж. Р. Толкіна „The Lord Of The Rings”) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник В. В. Погонець. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 50 с.
UA : Дипломна робота – 50 стор., 61 джерело, 1 додаток Об’єкт дослідження: англомовні власні назви. Мета роботи: аналіз та розкриття особливостей відтворення англомовних власних назв у художньому тексті. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теоретичних засад ономастики (О. В. Суперанська, В. С. Виноградов, Т. А. Казакова, С. Влахов, С. Флорін, Д. І. Єрмолович на інші). Отримані результати: Проаналізувавши переклад англомовних власних назв ми виявили, що основними особливостями відтворення є, які можуть впливати на процес: походження власних назв зі штучних та древніх мов, промовистість більшості імен, морфологічні відмінності двох мов, специфічне стильове забарвлення, характерне автору твору, зв’язок основного твору з іншим творами Дж. Р. Р. Толкіна. Ми розглянули 4 варіанти перекладу і визначили, що найбільш поширеними прийомами відтворення власних назв є транскодування та калькування, а перекладачі не завжди прислухаються до порад автора і обирають власні стратегії та прийоми перекладу. Завдяки опрацьованому матеріалу ми дійшли висновку, що варіативність перекладів є корисною через можливість розгляду кожних окремих прикладів з різних поглядів та використання цього знання в наступних працях та перекладах схожих творів.
EN : The presented paper is dedicated to the analysis of such a problem as the translation of English proper names in the literary text. The subject of this work is the peculiarities of the reproduction of English proper names in the literary text on the example of the material of the work of J. R. R. Tolkien “The Lord of the Rings”. The main purpose consists in analyzing the specifics, methods, techniques and ways of translating English titles in the work, which is achieved by accomplishing the following objectives: - profound analysis and systematization of the theoretical principles of classification, methods and strategies of translation of English proper names; - study and analysis of the translation of English proper names in the work of J. R. R. Tolkien “The Lord of the Rings”. The paper presents the definition of the term “proper name”, provides several classifications of this concept and describes the basic techniques of translation of proper names. We have considered three translation options and determined that the most common methods of reproducing proper names are transcoding and calque, translators do not always listen to the author's advice and choose their own translation strategies and techniques. The practical significance of the study lies in the possibility of using its results for further elaboration of the topic of the proper name in scientific works and practical classes in translation studies.

Прокопенко В. В. Функціонування англомовних медичних термінів у художньому тексті та їх переклад українською мовою (на матеріалі роману Сінді Шелдона “Nothing Lasts Forever”) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник І. М. Фесенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 59 с.
UA : Дипломна робота – 59 стор., 59 джерел. Об'єктом дослідження є способи перекладу англомовної медичної термінологї українською мовою Метою дослідження є розкриття особливостей перекладу англомовних термінів українською мовою на метеріалі роману Сінді Шелдона “Nothing lasts forever”. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії дискурсу, розроблені в лінгвістиці (Арнольд І. В, Будагов Р. А, Авербух К. Я) та літературознавстві (Сінді Шелдон). Отримані результати: семантичну структуру термінів медичної сфери, складають загальнонаукові терміни, спеціальні та загальнолітературні, які технічними термінами за рахунок переосмислення та звуження значения, що зумовлено певним оточенням. Англійські терміни авіаційної сфери утворюються за допомогою : 1) словотворчих способів: а) абревіація ; 2) синтаксичних способів: a) термінисловосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, а другийзагальновживану лексику ; б) терміни-словосполучення, обидва компоненти яких являються загальновживаною лексикою і тільки сполучення цих слів є терміном.
EN : The total amount of work - 59 pages (the main text - 59 pages). The work consists of an introduction, three chapters, conclusions to sections, general conclusions, an abstract of the Ukrainian and English languages, a list of literature, a list of sources of electronic material . The relevance of scientific research is determined by the fact that medical terminology is one of the richest systems of terminology. This industry is constantly updated with new terms and is subject to continuous material research. We will also look at how medical terms are translated in Cindy Sheldon's novel "Nothing lasts forever". In this regard, linguistic and translation analysis of English medical terminology is very important and relevant. The dissertation is carried out within the framework of a scientific theme developed by the team of the Department of Theory, Practice and Translation of English. The aim of the research is to reveal the peculiarities of translation of English terms in Ukrainian on the material of Cindy Sheldon's novel "Nothing lasts forever". In order to achieve the set goal, a number of tasks were fulfilled, namely:  to substantiate the theoretical foundations for the study of lexical and translation matches;  to reveal the content of the term "term"; medical term;  to define the structural and semantic characteristics of Englishlanguage medical terms;  to establish a structural classification of medical English-language terms in the Ukrainian language of Cindy Sheldon's novel "Nothing lasts forever";  to determine the specifics of semantic classification of medical Englishspeaking terms in the Ukrainian language of the novel by Cindy Sheldon;  to identify specific features of translation of English terms in Ukrainian of Cindy Sheldon's novel "Nothing lasts forever". The object of research is the methods of translation of English-language medical terminology into Ukrainian. The subject of the study were structural and semantic characteristics of English-language medical terms and structural classification of medical Englishlanguage terms in Ukrainian of Cindy Sheldon's novel "Nothing lasts forever". The choice of the method of work is determined by the originality of the tasks. Many medical terms of the novel have been used in the work, as well as dictionaries for more thorough study of medical English-speaking terms. The scientific novelty is that the main types of structural and semantic characteristics of English-speaking medical terms are described on the basis of complex analysis. Structural classifications, their simple and complex relations, and the means of their translation are established in the master's work. As well as translation of English-language terms in Ukrainian by means of concretization, generalization and antonymous translation. The practical meaning of the research is determined by its contribution to the general theory of translation studies, the theory of terms and terminology. Its results complement the scientific knowledge about the specifics of translation of medical terms, structural and semantic characteristics of medical terminology.

У монографії вміщено наукові розвідки лінгводидактів, мовознавців, літературознавців, у яких висвітлено актуальні питання професійної підготовки майбутніх філологів. Автори зосереджують увагу на специфіці формування мовної особистості в закладах різних рівнів, утіленні компетентнісної парадигми філологійної освіти, лексико-семантичних та граматичних особливостях української мови в сучасному науково-педагогічному дискурсі; досліджують комунікативний вимір функціювання української мови; аналізують моделі літературної комунікації в художньому тексті. Філологам нинішнім і майбутнім, а також усім, кому не байдуже питання розвитку, функціювання та навчання державної мови.

Досліджено особливості функціонування мовних засобів у художньому тексті й особливості стилістичної майстерності письменника. Проаналізовано використання власних назв у художньому тексті. Наголошено, що експресивна ефективність, стилістична дієвість імені в художньому тексті можуть бути різними за силою, що залежить від майстерності письменника, його уваги до ономастичного потенціалу, від різновиду імені та інших факторів.

Дослідження присвячене визначенню особливостей формування мовленнєвого портрета персонажів художнього фільму у залежності від їх архетипу. Наразі робіт, у яких розглядається взаємозв’язок між архетипом персонажа і його мовленням, нараховується невелика кількість. Вони, як правило, концентруються на застосуванні машинних способів аналізу тексту і не застосовують розгорнутих класифікацій видів персонажів. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Вважаємо, що кінематограф є дієвим засобом впливу на масову свідомість, а моделі, за якими побудовані діалоги у фільмах є загальнозрозумілими та прийнятними для широкого загалу реципієнтів незалежно від країни, культури, мови, віку та інших соціальних характеристик. У роботі проаналізовано особливості мовлення Червоної та Білої Королеви, загальним обсягом сто реплік. За класифікацією В. Шмідт відносимо Червону Королеву до архетипу «Горгона», а Білу Королеву – до архетипу «Спокуслива Муза». Отримані результати свідчать, що для мовленнєвого портрета Червоної Королеви характерні окличні речення для висловлювання таких емоцій як гнів, роздратування, нетерплячість, образа; прямі реквестиви та директиви у вигляді речень з дієсловом у наказовому способі, модальним дієсловом, бездієслівних речень (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно вища); лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. У мовленні Білої Королеви майже відсутні окличні речення, прямі реквестиви та директиви, оцінні лексеми з негативним значенням (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно нижча); для неї характерне вираження позитивних емоцій, стриманість у висловлюваннях і оцінках; займенник другої особи однини й множини слугує як прояв піклування про інших, концентрація на співрозмовнику.