Academic literature on the topic 'Порушення нюху'

Дослідження присвячене вивченню емоційних порушень при хворобі Паркінсона, їх зв’язку з іншими проявами хвороби та особистісними рисами хворих на хворобу Паркінсона. Висока поширеність депресивних і тривожних розладів у хворих на хворобу Паркінсона, їх зв’язок із прогресуванням порушень повсякденної активності, з прогресуванням таких моторних розладів, як гіпокінезія та постуральна нестійкість, а також наявністю таких немоторних проявів хвороби, як порушення нюху, сну, синдром неспокійних ніг; зменшення потужності кореляційних зв’язків між депресією та тривогою, депресією та деякими особистісними показниками, зокрема униканням шкоди, дозволяють зробити висновок про біологічні та психогенні основи емоційних розладів при хворобі Паркінсона.

Залежно від умов існування в риб по-різному розвинені сенсорні системи, а особливо нюховий аналізатор. Здатність риб реагувати на запахи залежить від форми нюхової розетки та морфології нюхових ламел. Уважають, що найкраще розвинений нюховий аналізатор у видів із білатеральною видовженою нюховою розеткою. Зазвичай нюхові розетки зі схожою морфологією характерні для видів із близьких родин або видів, які існують в однакових умовах. Орган нюху риб під час розвитку проходить стадії нюхової плакоди, нюхової ямки та нюхової камери з нюховою розеткою. Проте залишається нез’ясованим механізм розвитку нюхових розеток. Недостатньо уваги звернено на особливості формування центрального шва в нюхових розетках, додавання нових ламел у різних видів костистих риб. Для вивчення розвитку нюхової розетки білатерального типу анциструса звичайного Ancistrus dolichopterus вирощували в лабораторії гістології та морфогенезу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Гістологічні препарати виготовлено за стандартними гістологічними методиками. В анциструса звичайного формування розетки відбувається у чотири етапи. На першому етапі відбувається закладка першої ламели в середній частині нюхової камери та її зростання з ростральною стінкою нюхової камери під час подальшого розвитку. На другому етапі вперше закладаються латеральна й медіальна ламели. На третьому відбувається закладка четвертої ламели з медіального боку від центрального шва. На четвертому етапі проходить спочатку симетрична відносно центрального шва закладка ламел, а потім у парних ламел латеральні ламели залягають ростральніше від медіальних. В Ancistrus dolichopterus центральний шов розвивається з першої центральної ламели, яка зі збільшенням довжини нюхової камери видовжується. Потовщення шва відбувається за рахунок прикріплення до нього нових бічних пар нюхових ламел у ростральній частині нюхової камери. Під час розвитку дистальний кінець центральної ламели зміщується латерально й ламела втрачає осьове положення. Білатеральна нюхова розетка Ancistrus dolichopterus набуває дефінітивного стану внаслідок додавання нових ламел ростральніше від уже розвинутих ламел, як і в більшості костистих риб, навіть з іншими типами нюхових розеток. Під час закладки четвертої ламели простежуємо порушення симетрії й формування ламели в цей період відбувається лише з одного боку від центрального шва. Усі наступні ламели закладаються попарно.

Робота присвячена розробці модуля оцінки порушення нюху людини, що в свою чергу дозволить підвищити якість та швидкість діагностики в кабінетах оториноларингології. Пропонується структурна схема модуля оцінки порушення нюху, яка базується на проведенні задньої риноманометрії (методі функціональної діагностики зовнішнього дихання).

Серед побічних ефектів у пацієнтів, які проходять хіміотерапію, періодично спостерігаються порушення смаку та нюху. Це впливає на їх якість життя, погіршує апетит, сприяє збідненню раціону харчування.

запропоновано і апробовано пристрій для діагностичний нюхальних порушень лю-дини. Методика вимірювань полягає в прове-денні задньої риноманометрії з використанням оригінальних спеціально розроблених ольфактометричних насадок з одорівекторами (моле-кулами пахучих речовин), що встановлюються в повітряному тракті риноманометра

За допомогою модуля контролю дихальної реабілітації пацієнт має отримувати аромотерапію, а в процесі відновлення нормальної функції нюху поріг відчуття аромату буде змінюватись. Також є існує проблема звикання до аромату, цей факт може впливати на швидкість реакції пацієнта під час виконання дихальних вправ.