Academic literature on the topic 'Пористий матеріал'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Пористий матеріал.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Пористий матеріал"
1
Makarenko, Viktoriya, Oleksandr Kireev, Dmitry Tregubov, and Maryna Chyrkina. "Дослідження вогнегасних властивостей бінарних шарів легких пористих матеріалів." Problems of Emergency Situations, no. 33 (2021): 234–44. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-18.
Full textAbstract:
Для гасіння легкозаймистих рідин запропоновано використовувати бінарні шари гранульоване піноскло + інший легкий пористий матеріал. Гранульоване піноскло виконує функцію матеріалу, що забезпечує плавучість бінарної системи. В якості матеріалів, які забезпечують переважно ізолюючі властивості бінарної вогнегасної системи обрано спучені перліт і вермикуліт. Експериментально визначені насипна густина легких порістих матеріалів, їх плавучість та вологоутримання. Встановлено, що низька плавучесть спучених перлиту та вермікуліту не дозволяє їх беспосередне використання без попередньго нанесення шару подрібненого піноскла для гасіння бензину. Наведено експериментальні дані, яки отримані гравіметричним методом з масових швидкостей вигоряння та умов загасання бензину на поверхню якого нанесено бінарний вогнегасний шар із сухих та змочених обрних пористих матерілів. Встановлено, що масова швидкість вигоряння бензину за товщини шару піноскла 0, 2 і 4 cм складала відповідно 9,2 г/(м2•с), 6,0 г/(м2•с) і 2,7 г/(м2•с). В разі використання сухих спучених перлиту та вермікуліту, яки нанесено на базовий щар піноскла висотою 4 см масові швидкості вигоряння бензину зменьшуется в 2-4 рази по зрівнянню з такими самими шарами піноскла. Загальна вогнегасна висота шару сухих перліту та вермикуліту, що нанесені на базовий шар піноскла висотою 4 см складає 2 см. Для гасіння бензину тільки сухим піносклом потрібен шар піноскла 6 см нанесенний на базовий шар. Вразі використання змочених матеріалів з максимальниь влагоутриманням яки нанесені на базовий шар піноскла гасіння бензину досягається за товщиною шару змоченого піноскла 3 см, а перліту та вермікуліту 1 см. Вогнегасні властивості перліту та вермікуліту в разі їх нанесення на базовий шар подрібненого піноскла перевищують відповідну характеристику піноскла. Змочування піноскла, спучених перліту та вермикуліту та вермікуліту призводе до збільшення вогнегасних властивостей легких пористих матеріалів
2
Ю. Ущаповський, Дмитро, Ольга В. Лінючева, Тетяна І. Мотронюк, and Гліб Ю. Підвашецький. "ЕЛЕКТРООСАДЖЕНИЙ НАНОСТРУКТУРОВАНИЙ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КАТАЛІЗАТОР НА ОСНОВІ ОЛОВА." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 3 (October 27, 2021): 263–69. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.236134.
Full textAbstract:
Матеріали на основі олова широко використовуються в сенсорній технології, а також для створення каталізатора. Отримання матеріалів з найбільшою питомою площею поверхні, яку може забезпечити об'ємно-пористий нано-впорядкований та структурований матеріал, є важливим завданням. У даній роботі запропоновано електроосадження компактних наноструктурованих катодних осадів олова з сульфатного розчину, що містить добавку ОП-10. Наявність відповідного типу добавок у розчині та значний час осадження спричинили утворення наноструктурованої поверхні олов’яних осадів. Встановлено, що найвища продуктивність електровідновлення СО2 досягнута на електроформованих олов'яних електродах, час осадження яких становив дві години. У мембранній комірці відкритого типу при швидкості барботування СО2 5 мл/хв у діапазоні потенціалів –1.5… –1.8 В (відносно Ag / AgCl) вихід за струмом коливається в межах 11… 12.5 %. Було показано, що максимальна швидкість утворення форміату натрію на електроосадженому наноструктурованому каталізаторі спостерігалася при електродному потенціалі –1.8 В (відносно Ag / AgCl) і є вдвічі вищою, ніж на полірованому олові.
3
Molchanov, V. F., and А. V. Chernyshov. "Постановка нестаціонарної граничної задачі фільтрації рідини у пористому середовищу." HERALD of the Donbass State Engineering Academy, no. 2 (46) (October 1, 2019): 150–54. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)150.
Full textAbstract:
Молчанов В. Ф., Чернишов О. В. Постановка нестаціонарної граничної задачі фільтрації рідини у пористому середовищу // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 150–154.
У статті досліджені закономірності процесу фільтрації технологічних рідин через пористі матеріали. На фінішних операціях металообробки важливого значення набуває застосування мастильно-охолоджувальних рідин. В процесі експлуатації рідини безперервно і інтенсивно забруднюються твердими частками металообробки. Для відновлення початкових властивостей технологічні рідини очищають від механічних домішок. Найбільш широке застосування отримують способи очистки технологічних рідин фільтрацією. Використання фільтрації для очистки технологічних рідин найефективніше, оскільки при фільтрації через шар пористих матеріалів можна досягти повного видалення твердих часток із рідин. Проте особливості будови порового простору обумовлюють ряд специфічних явищ, що виникають при русі рідин в каналах пористого середовища. Метою дослідження є вивчення і встановлення закономірності процесу фільтрації технологічних рідин через пористі матеріали. При фільтрації технологічних рідин через шар пористих матеріалів пористе середовище фільтрувальної перегородки зростає із зміною його пористості. Зміна пористості відбувається за рахунок зменшення об'єму пор порового простору, оскільки тверді частки разом з рідиною проникають в пори каналів порового простору і зависають в них. Проведені дослідження дозволили виявити і вивчити закономірності процесу фільтрації і встановити закон зміни пористості пористого середовища. На підставі встановленого закону виведено диференціальне рівняння, яке дозволяє за заданих початкових і граничних умов сформулювати постановку задачі фільтрації рідини через шар твердих частинок перемінного пористого середовища фільтрувальної перегородки
4
Миронюк, Олег, Віктор Шевчук, and Ростислав Паславський. "Дослідження двоступінчатого фільтра тонкої очистки дизельного пального." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.049.
Full textAbstract:
Обґрунтована необхідність очистки дизельного пального в системах живлення дизельних двигунів від механічних забруднень і води. Видалення забруднень з пального може здійснюватися з використанням різних методів, в основі яких лежать хімічні, фізико-хімічні і фізичні процеси. Найпоширенішими є фізичні методи очистки та зневоднення пального з використанням фільтрувальних пористих перегородок. З’ясовано переваги та недоліки гідрофобних і гідрофільних фільтрувальних матеріалів. Перспективним є забезпечення безперервної регенерації гідрофобної фільтрувальної поверхні з використанням гідродинамічного ефекту без використання додаткових пристосувань. Матеріалом для гідрофобної перегородки слугувала металева сітка з фторопластовим покриттям. Проведено дослідження з визначення ефективності зневоднення пального, водопроникності та гідравлічного опору гідрофобних перегородок із різним прохідним перерізом комірок пор фільтрувального матеріалу. Кращими фільтрувальними властивостями володіє сітка № 004, яка прийнята матеріалом для фільтрувального елементу фільтра тонкої очистки пального. Запропонований фільтр виконаний двоступінчатим. У першому ступені відбувається основна очистка палива від забруднень і води, у другому – додаткова очистка та повернення забруднень назад у бак. В обох ступенях використовується фільтрувальний елемент, пориста перегородка якого виконана у вигляді зрізаного конуса з гідрофобного матеріалу. Проведено розрахунок габаритних розмірів гідродинамічного фільтра з умови рівності потоку пального у всіх його прохідних перерізах. Проведені випробування довели ефективність запропонованого фільтра з водовідокремлення та збільшення його ресурсу роботи порівняно зі серійними фільтрами тонкої очистки дизельного пального.
5
Павленко, А. М., and Л. П. Шумська. "Математична модель процесу нагрівання і сушіння вологих матеріалів." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 1-2 (July 4, 2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1825.
Full textAbstract:
Вирішення проблеми створення ефективних пористих теплоізоляційних матеріалів і технологій їх виробництва нерозривно пов’язане з науковими дослідженнями в області енергопереносу в пористій структурі на етапах спучування, затвердіння і сушіння за умови забезпечення найбільш низької теплопровідності і густини. Зазначені властивості матеріалів визначаються величиною їх пористості, співвідношенням мікро- та макропористі, властивостями міжпорових матеріалів, що утворюють своєрідний несучий каркас, який у свою чергу визначається технологією виробництва, видом сировинних матеріалів і умовами їх підготовки. Проблема теплової обробки вологих матеріалів містить питання перенесення теплоти і маси всередині тіла (внутрішня задача) і в граничному шарі на межі розділення фаз (зовнішня задача). Кількість видаленої вологи залежить від ступеня розвитку кожного з цих процесів. При нагріванні зменшується вміст вологи на поверхні, і це створює перепад концентрації по перерізу тіла. Тому в тілі виникає потік вологи з глибинних шарів до поверхні, назустріч якому спрямований потік теплоти. Таким чином, при нагріванні вологих матеріалів відбуваються складні процеси волого- і теплообміну, котрі взаємно впливають на ентальпію і вологовміст як матеріалу, що нагрівається, так і навколишнього середовища. У статті розглядаються особливості побудови математичної моделі процесу нагрівання і сушіння вологих матеріалів. Процес сушіння розглядається як тепловий процес з ефективними коефіцієнтами теплоперенесення, що враховують масоперенесення. Це дозволяє отримати зручні для інженерних розрахунків аналітичні залежності, за допомогою яких можна визначити температурне поле і оцінити кінетику сушіння вологих матеріалів
6
Petrova, Zh O. "Енергоефективні режими сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів." Кераміка: наука і життя, no. 3(40) (October 16, 2018): 23–29. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.3.
Full textAbstract:
Процеси конвективного сушіння відносяться до найбільших енергоємних промислових технологічних процесів. Затрати енергії на видалення вологи досягають 3000 – 5000 кДж/кг і більше, тому вирішення питання зменшення енергоспоживання при сушінні є актуальним науково-технічним завданням. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є розробка енергоефективних режимів сушіння.
Аналітичний розрахунок процесу сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів досить складний, оскільки необхідно знати ряд індивідуальних величин для даного продукту. В даній роботі досліджували процес конвективного сушіння композитного колоїдного капілярно-пористого матеріалу. Процес досліджується екс-периментально з використанням моносировини та композиції у певному співвідношенні матеріалів. Оскільки істотне збільшення енергетичних витрат на сушіння звичайно пов’язують з складністю видалення вологи з матеріалу, кінетика якого обумовлена рухливістю молекул води та енергією їх взаємодії з іншими молекулами, тому важливо було дослідити зміни питомої теплоти випаровування води з моносировини, композиції з них.
В процесі дослідження встановлені та узагальнені нові закономірності при сушінні композиційної сировини.
Визначена теплота випаровування моно та композиційної сировини, яка в композиції менша ніж в моносировині. Для організації економічного та енергетичного процесу сушіння органічної колоїдної капілярно-пористої сировини та підвищення якості сухого продукту найбільш доцільно створення композицій та використання ступеневих режимів енергопідведення із зниженням температури теплоносія із зменшенням вологовмісту матеріалу.
Розраховані інтенсивність та тривалість зневоднення сумішей.
Розрахована густина теплового потоку, яка витрачається на випаровування вологи в залежності від інтенсивності випаровування і вологовмісту матеріалу.
Досліджено залежність числа Ребіндера (як критерію оптимізації сушки) від вологовмісту матеріалу, що обґрунтовує ефективність запропонованих ступеневих режимів сушки.
7
Duda, K. M., and I. M. Klishch. "ОСТЕОІНДУКТИВНІ ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ЗАМІЩЕННЯ КІСТКОВИХ ДЕФЕКТІВ У СТОМАТОЛОГІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 20, 2019): 7–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10363.
Full textAbstract:
В статті вивчено проблему дефіциту кісткової тканини альвеолярного гребеня як ускладнення стоматологічних захворювань, що утруднює подальшу імплантацію. Висвітлено загальні дані про матеріали, які застосовують для заміщення дефектів кісткової тканини в щелепно-лицевій ділянці. Обґрунтовано репаративні властивості матеріалів, що пришвидшують остеоінтеграцію. Проаналізовано позитивні властивості та недоліки препаратів кожної з існуючих груп залежно від походження.
Мета – проаналізувати літературні дані щодо остеоіндуктивних препаратів, які застосовують у стоматології.
Висновок. На сьогоднішній день ще не існує кісткового матеріалу, який би відповідав усім вимогам. Необхідний пошук нових, безпечних, доступних і легких в експлуатації штучних матеріалів, які повинні мати велику амортизаційну здатність, високу витривалість, антимікробну дію і резистентність до інфекції, пористу структуру та інертність до біологічних тканин і не викликати запальних, алергічних і токсичних реакцій.
8
Белоусов, Олег, Валентин Свидерский, Лев Черняк, and Олег Шнирук. "РАЗНОВИДНОСТИ ШАМОТА КАК ФАКТОР ВЛИЯНИЯ НА СТРУКТУРУ И СВОЙСТВА ПОРИСТОЙ КЕРАМИКИ." Будівельні матеріали та вироби, no. 1-2(101) (April 24, 2019): 40–42. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2020-101-07.
Full textAbstract:
Подано результати дослідження пористих матеріалів на основі продуктів керамічного виробництва - шамоту як фракціонованого наповнювача. Показано особливості утворення порової структури матеріалу при використанні шамоту різного хіміко-мінералогічного складу в умовах швидкісного випалу
9
Имаш, А. А., Б. Б. Кайдар, Е. А. Жуматаев, and Г. Т. Смагулова. "ПУТИ КОМПЛЕКСНОЙ ПЕРЕРАБОТКИ УГЛЕЙ." ГОРЕНИЕ И ПЛАЗМОХИМИЯ 19, no. 4 (December 25, 2021): 327–38. http://dx.doi.org/10.18321/cpc471.
Full textAbstract:
Казахстан является важным мировым игроком в сфере добычи и экспорта угля на мировом рынке. На протяжении многих лет уголь является важным энергетическим ресурсом, однако развитие нанотехнологии и совершенствование существующих технологии глубокой переработки сырья, позволяют взглянуть на уголь не только как на энергетический ресурс, но и как на источник производства пористых углеродных материалов и извлечения редкоземельных элементов. Высокий спрос на редкие земли обратил взор исследователей на угольные ресурсы, как на потенциальный источник, особенно это касается высокозольных и низкосортных углей. В работе рассмотрены методы извлечения редких земель из угля и продуктов его переработки с применением кислотной, щелочной и солевой обработки. Показаны недостатки и преимущества каждого из методов. Также в работе были показаны современные пути комплексной переработки угля для получения пористых углеродных материалов, в виде активированных углей и наноуглеродного материала. Показано, что, применяя методы химической и физической активации можно получить пористые материалы с развитой удельной поверхностью и различным соотношением мезо-, микро- и макропор. Таким образом, рассмотрены новые пути переработки угля для получения новых функциональных материалов.
10
Мельник, Любовь, Олег Белоусов, Валентин Свидерский, and Лев Черняк. "К ВОПРОСУ УМЕНЬШЕНИЯ ЭНЕРГОЕМКОСТИ ИЗГОТОВЛЕНИЯ ПОРИСТЫХ КОМПОЗИЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ." Будівельні матеріали та вироби, no. 1-2(102) (April 27, 2019): 48–50. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2021-102-09.
Full textAbstract:
Подано результати досліджень по технології виготовлення пористих композиційних матеріалів на основі систем наповнювач – сополімер.Показано особливості порової структури та властивостей матеріалу при використанні 80-89 мас. % керамічного шамоту і природного цеоліту із Latex2012 як зв’язуючим
Dissertations / Theses on the topic "Пористий матеріал"
1
Мокренко, Олександр Анатолійович, Александр Анатольевич Мокренко, and Oleksandr Anatoliiovych Mokrenko. "Структурообразование пористых систем Ti." Thesis, Издательство СумГУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27633.
Full text
2
Озчелік, Батухан. "Сенсор вологості на основі пористих матеріалів." Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/28888.
Full textAbstract:
Дана дипломна робота містить 99 сторінок загального обсягу, з яких 90 сторінок основного тексту. В структурі роботі міститься 4 таблиці, 24 рисунки, 5 схем, 52 бібліографічні найменування за переліком посилань.
Мета дослідження - ознайомиться з характеристиками і властивостями пористих матеріалів і проаналізувати будову сенсора вологості на основі пористих матеріалів.
Проведено комплексні дослідження пористих матеріалів як основи для виготовлення сенсорів вологості. Розроблено оптимальну технологічну схему і параметри процесу структурування даного приладу.This thesis contains 99 pages of the total volume, of which 90 pages of the main text. The structure of the work contains 4 tables, 24 figures, 5 schemes, 52 bibliographic titles in the list of references. The purpose of the study - acquainted with the characteristics and properties of porous materials and analyze the structure of moisture sensor based on porous materials. Complex researches of porous materials as bases for manufacturing sensors of humidity are carried out. The optimal technological scheme and parameters of the structuring process of this device are developed.
3
Тарасенко, Ю. О. "Отримання та структура пористих вуглецевих шарів." Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82415.
Full textAbstract:
В даній роботі застосовані методи отримання пористих наносистем вуглецю з залученням процесів самоорганізації, детально розглянутий фазовий склад та структура отриманих пористих вуглецевих шарів за допомогою рентгенофазового аналізу та растрової електронної мікроскопії.
4
Семенчук, І. І. "Вплив модифікації нанопористого вуглецю рослинного походження на енергоємнісні характеристики в якості електродної компоненти суперконденсаторів." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40794.
Full textAbstract:
Пористі вуглецеві матеріали (ПВМ) широко використовуються в якості електродної компоненти для суперконденсаторів (СК) за рахунок їх добре розвиненої площі внутрішньої поверхні (більше 1000
м2/г), високою питомою ємністю та провідністю, фізичною та хімічною стабільністю параметрів.
5
Бордун, І. М., В. В. Пташник, М. М. Садова, and М. В. Велигорська. "Поверхнева обробка пористих матеріалів електрохімічно активованими водними розчинами." Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27696.
Full text
6
Євсіна, Наталя Олександрівна. "Синтез нечіткого регулятора для системи управління процесом сушіння капілярно-пористих матеріалів." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19587.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13. 03 – системи та процеси управління. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015.
Дисертацію присвячено розробці та вдосконаленню методу синтезу нечіткого регулятора, який забезпечує задану якість управління сушінням капілярно – пористих матеріалів в конвекційній сушарці періодичної дії та дозволяє створювати системи управління, що спираються на експертні знання. Удосконалено метод аналізу чутливості оптимального управління в лінійній системі при квадратичному критерії якості, який дозволив отримати умови нечутливості цього управління в замкнутій системі до малих змін параметрів. Показано, що в загальному випадку необхідно спільне дослідження чутливості функціонала, що оптимізується і чутливості оптимальної траєкторії руху. Запропоновано алгоритм синтезу нечітко-логічного регулятора, що дозволяє використовувати стандартну форму опису лінгвістичних змінних і мінімальний набір керуючих правил. Здійснено синтез нечітких регуляторів з оптимізацією їх параметрів і структури та запропоновано структурну схему нечіткого контролера. В роботі розроблені імітаційні моделі процесу сушіння КПМ, що описують зміну температури і вологості при природній та комбінованої циркуляції сушильного агенту в камерній сушарці періодичної дії, які використовуються для налаштування адаптивних нечітких регуляторів. Синтезований адаптивний нечіткий регулятор стабілізації температури сушильного агенту дозволяє в широкому діапазоні факторів, що збурюють, отримати мінімальний покращений критерій якості системи управління в порівнянні з класичним регулятором.The thesis on Candidate Degree in Technical Sciences: Specialty 05.13. 03 - management systems and processes.– National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkov 2015. This thesis is devoted to the development and improvement of the synthesis method of a fuzzy regulator which ensures the specified quality to control the drying of the capillary and porous materials in a convection oven of periodic action and allows creating the control systems basing on the expert knowledge. The work describes the improved method of the optimal control sensitivity analysis in a linear system with a quadratic quality criterion which allowed obtaining the control insensitivity conditions to a slightly changed parameters in a closed system. Basing on the performed analysis the thesis shows the necessity to perform a joint research of the optimized functionality sensitivity and the sensitivity of the optimal movementtrajectory. The thesis offers a simple synthesis algorithm of the fuzzy and logical regulator which provides the ability to use a standard format describing the linguistic variables and a minimum set of the operating rules. The regulators built on the basis of fuzzy logic in some cases are capable to provide higher quality rates of the transition processes in comparison with classic regulators. Using the synthesis methods of fuzzy control algorithms, it is possible to optimize the difficult control loops omitting mathematical model specification.
7
Стрельцова, Юлія Валеріївна. "Характеристики металевих пористих матеріалів: вплив на теплообмін у теплових трубах хімічно-енергетичного призначення." Thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/20601.
Full textAbstract:
Дисертація присвячена дослідженню двох типів металевих пористих матеріалів, що можуть застосовуватися у якості капілярних структур теплових труб, – моноволокнистих та композиційних волокнисто-порошкових структур.
У результаті досліджень процесів теплопровідності металевих пористих матеріалів отримано залежності для інженерних розрахунків теплопровідності каркасу моноволокнистих і композиційних матеріалів.
На основі експериментальних досліджень впливу характеристик металевих волокнистих матеріалів на процеси кипіння в умовах вільного руху води запропоновано формулу для інженерних розрахунків температурних напорів початку кипіння води на металопористих поверхнях. Експериментальні дані дозволили порівняти реальні значення коефіцієнтів тепловіддачі α з даними, отриманими за уточненою в даній роботі моделлю кипіння на пористих поверхнях. У результаті уточнення вдалося значно наблизити розраховані за моделлю величини α до експериментально отриманих даних і підтвердити адекватність моделі. Із застосуванням моделі було уточнено методику визначення внутрішнього термічного опору теплових труб з металевими пористими структурами.
Виконаний цикл експериментальних досліджень теплових труб з металоволокнистими і теплових труб з композиційними капілярними структурами показав, що при роботі в горизонтальному положенні останні не поступаються за основними характеристиками тепловим трубам з волокнистими капілярними структурами, до того ж перевершують їх за максимальною теплопередавальною здатністю при роботі проти сил гравітації.The dissertation is devoted to the investigation of two types of metal porous materials, which can be used as capillary structures of heat pipes – monofibrous and composite fibrous-powder structures. The dependences for engineering calculations of frame thermal conductivity for monofibrous and composite materials were obtained after the experiments of heat conduction processes in metallic porous materials. Multi-factor dependence for calculations of temperature difference of the water boiling beginning on metallic porous surfaces was proposed on the basis of the experimental studies of boiling in free water flow. The obtained experimental data allowed to compare the real values of heat transfer coefficients α with the data obtained by the model of boiling on porous surfaces (the KPI model) specified in the dissertation. As a result of model elaboration, It became possible to bring the calculated values obtained by the experiments to the model calculated α values and to confirm the adequacy of the model. It was refined the method of internal thermal resistance determining in heat pipes with metal porous structures by the application of the KPI model. The cycle of experimental studies of heat pipes with monofibrous and composite capillary structures showed, that in horizontal position heat pipes with composite structures do not concede with the main characteristics (maximum heat transfer capacity and thermal resistance) to the heat pipes with monofibrous capillary structures. In addition, maximum heat transfer capacity of composite heat pipes has higher values, than the same one of mono-fibrous pipes, when working against the forces of gravity.
Диссертация посвящена исследованию двух типов металлических пористых материалов, которые могут быть использованы в качестве капиллярных структур тепловых труб – моноволокнистых и композиционных волокнисто-порошковых структур. В результате исследований процессов теплопроводности металлических пористых материалов получены зависимости для инженерных расчетов теплопроводности каркаса моноволокнистих и композиционных материлов. Многофакторные зависимости характеризуют взаимосвязь между теплопроводностью каркаса материалов и их структурными характеристиками. Однофакторные функции вида λ кс = f(П) позволили сравнить теплопроводность композиционных и моноволокнистих структур, в результате чего было установлено, что коэффициенты теплопроводности λ кс композиционных капиллярных структур несколько ниже, чем у моноволокнистых структур, для одинаковых диапазонов пористости. Однако это различие в значениях λ кс является незначительным. На основе экспериментальных исследований влияния характеристик металлических волокнистых материалов на процессы кипения в условиях свободного движения воды предложено формулу для инженерных расчетов температурных напоров начала кипения воды на металловолокнистых пористых поверхностях. Полученные в работе результаты удовлетворительно коррелируются с известными данными, однако существуют и определенные различия, которые влияют на уменьшение температурных напоров закипания при одинаковых значениях пористости капиллярных структур. Исследование температурного напора начала кипения на пористых поверхностях позволило определить, что для пористых медных образцов данный температурный напор составляет 0,5-2,0 ⁰С, в то время как температурный напор начала кипения на относительно «гладких» технических поверхностях – от 7 до 12 ⁰С. Экспериментальные данные позволили сравнить реальные значения коэффициентов теплоотдачи α с данными, полученными по уточненной в данной работе модели кипения на пористых поверхностях (модель КПИ). В результате уточнения удалось значительно приблизить рассчитаные по модели величины α к экспериментальным значениям и подтвердить адекватнисть модели. Анализ полученных экспериментальных данных кипения на металлических пористых поверхностях свидетельствует о том, что медные волокнистые структуры средней пористости (40-50 %) в диапазоне толщин от 0,5 до 1,0 мм позволяют обеспечить наибольшие значения коэффициентов теплоотдачи α, по сравнению с металлическими волокнистыми структурами других диапазонов пористостей и толщин, исследованными в данной работе. Также с применением модели кипения КПИ была уточнена методика определения внутреннего термического сопротивления тепловых труб с металлическими пористыми структурами. Выполненный цикл экспериментальных исследований тепловых труб с металло-волокнистыми и композиционными капиллярными структурами с использованием этанола в качестве теплоносителя показал, что в горизонтальном положении и в положении «режим термосифона» тепловые трубы с капиллярными структурами обоих типов обеспечивают стабильное функционирование в диапазоне тепловых потоков до 70 Вт. При этом термические сопротивления тепловых труб с «новым» типом капиллярных структур не превышают термические сопротивления труб, изготовленных на основе моноволокнистых структур. В положениях, когда зона нагрева трубы находится выше, чем зона охлаждения, композиционные капиллярные структуры нового типа обеспечивают стабильное функционирование для тепловых потоков до 25 Вт, что является более высоким показателем, чем у тепловых труб с моноволокнистыми структурами (10-15 Вт). Последний факт нужно учитывать при конструировании аппаратов и приборов с тепловыми трубами.
8
Тульская, Алена Геннадьевна, and Борис Иванович Байрачный. "Влияние природы материала анода на протекание электрохимического окисления SO₂." Thesis, НТУ "ХПИ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20841.
Full text
9
Божко, Тетяна Євгенівна, Татьяна Евгеньевна Божко, and Tanya Bozhko. "Забезпечення якості поверхневого шару деталей із порошкових матеріалів при шліфуванні." Thesis, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулю, 2012. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/1802.
Full textAbstract:
Робота виконана на кафедрі комп’ютерного проектування верстатів та технологій машинобудування Луцького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.Захист відбувся “16” березня 2012 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.03 при Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56.Дисертація присвячена вирішенню комплексної науково-технічної задачі щодо формування поверхневого шару у деталей виготовлених методом порошкової металургії конструкційного призначення. Обґрунтовано математичну модель формування мікрорильєфа поверхневого шару деталі при абразивній обробці, що включають в себе процеси мікротріщиноутворення і різання-мікросколювання, розвиток яких визначається фізико-механічними властивостями матеріалу, характеристикою інструмента та пористістю деталі. Досліджено залежність шорсткості поверхні від технологічних параметрів операції шліфування, виведені аналітичні залежності для визначення висотних параметрів мікрорельєфу в поверхневому шарі деталі. Досліджено вплив температурного та силового фактора на якість поверхні при шліфуванні спечених порошкових матеріалів, виведені регресійні залежності для визначення температури різання та сил різання в процесі шліфування. Проведено оптимізацію структури та параметрів операції плоского шліфування та запропоновано шляхи зниження температури різання.
Диссертация посвящена решению комплексной научно-технической задачи по формированию поверхностного слоя в деталях изготовленных методом порошковой металлургии конструкционного назначения. Обоснованная математическая модель формирования микрорыльефа поверхностного слоя детали при абразивной обработке, которые включают у себя процессы микротрещинообразования и резания-микроскалывания, развитие которых определяется физико-механическими свойствами материала, характеристикой инструмента и пористостью детали. Исследована зависимость шероховатости поверхности от технологических параметров операции шлифования, выведенные аналитические зависимости для определения высотных параметров микрорельефа в поверхностном слое детали. Исследовано влияние температурного и силового фактора на качество поверхности при шлифовании спеченных порошковых материалов, выведены регрессионные зависимости для определения температуры резания и сил резания в процессе шлифования. Проведена оптимизация структуры и параметров операции плоского шлифования и предложены пути снижения температуры резания. Диссертация состоит из введения, четырех разделов, выводов, списка использованной литературы и приложения. В первом разделе выполнен анализ литературных источников по вопросам финишной обработки абразивным инструментом спеченных пористых материалов, определены основные процессы, которые происходят при формировании поверхностного слоя детали и направления повышения эффективности шлифования. Во втором разделе разработана математическая модель формообразования микропрофиля поверхности пористой спеченной детали при финишной обработке абразивным инструментом. Обоснована физическая модель формирования микрорильефа поверхностного слоя детали при абразивной обработке, которые включают в себя процессы микротрещинооброзования и резание-микроскалывание, развитие которых определяется режимами резания, характеристикой инструмента и пористостью детали. В третьем разделе приведены результаты экспериментальных исследований влияния температуры резания и силы резания на качество поверхностного слоя материала при шлифовании спеченного пористого материала. В результате проведенных экспериментальных исследований со следующим регрессионным анализом данных получены расчетные зависимости радиальной и тангенциальной составляющих силы шлифования, температуры резания и шероховатости поверхности. Исследовано характер изменения твердости поверхности обрабатываемого образцу в зависимости от режимов резания. Проведено исследование влияния параметров режимов резания на уплотнение поверхностного слоя детали. В четвертом разделе проведена оптимизация структуры и параметров операции финишной обработки абразивным инструментом деталей из порошковых материалов методом линейного программирования. Проведено исследование относительно снижения температуры резания при шлифовании пористых спеченных материалов. Реализовано результаты теоретических и экспериментальных исследований в виде научно обоснованных рекомендации относительно выбора оптимальных условий высококачественной финишной абразивной обработки. Внедрены эффективные технологические процессы плоского шлифования деталей, которые изготовлены методом порошковой металлургии конструкционного назначения в действующее производство.
The thesis is dedicated to solving complex scientific and technical problem in forming of the surface layer of parts, produced by powder metallurgy, for structural purposes. Well founded physical model of formation of the surface layer microrelief of a part during abrasive machining, which includes processes of microcrack formation and cutting-microchipping, whose development is determined by the physical and mechanical properties of materials, tools and porosity characteristic of parts. It was investigated the dependence of surface roughness on technological parameters of grinding operations, derived analytical dependences for determining of parameters of microrelief height in the surface layer of a part. It was investigated the influence of temperature and power factor on the quality of the surface during grinding of sintered powder materials, derived regression dependences for determination of a cutting temperature and cutting force during grinding. It was optimized the structure and parameters of flat grinding operation and suggests ways to reduce cutting temperature.
10
Евсина, Наталья Александровна. "Синтез нечеткого регулятора для системы управления процессом сушки капиллярно-пористых материалов." Thesis, НТУ "ХПИ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19590.
Full textAbstract:
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13. 03 - системы и процессы управления. - Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", Харьков, 2015.
Диссертация посвящена разработке и совершенствованию метода синтеза нечеткого регулятора, который обеспечивает заданное качество управления сушкой капиллярно-пористых материалов в конвекционной сушилке периодического действия и позволяет создавать системы управления, опирающиеся на экспертные знания. В диссертационной работе усовершенствован метод анализа чувствительности оптимального управления в линейной системе при квадратичном критерии качества, который позволил получить условия нечувствительности этого управления в замкнутой системе к малым изменениям параметров. Показано, что в общем случае необходимо совместное исследование чувствительности оптимизируемого функционала и чувствительности оптимальной траектории движения. Предложенный в работе алгоритм синтеза нечеткого логического регулятора позволяет использовать стандартную форму описания лингвистических переменных и минимальный набор управляющих правил. В работе выполнена оптимизация параметров и структуры нечетких регуляторов, что позволяет с небольшим количеством управляющих правил решать задачу выбора значений коэффициентов регулятора, который минимизирует критерий качества переходного процесса.The thesis on Candidate Degree in Technical Sciences: Specialty 05.13. 03 - management systems and processes.– National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkov 2015. This thesis is devoted to the development and improvement of the synthesis method of a fuzzy regulator which ensures the specified quality to control the drying of the capillary and porous materials in a convection oven of periodic action and allows creating the control systems basing on the expert knowledge. The work describes the improved method of the optimal control sensitivity analysis in a linear system with a quadratic quality criterion which allowed obtaining the control insensitivity conditions to a slightly changed parameters in a closed system. Basing on the performed analysis the thesis shows the necessity to perform a joint research of the optimized functionality sensitivity and the sensitivity of the optimal movementtrajectory. The thesis offers a simple synthesis algorithm of the fuzzy and logical regulator which provides the ability to use a standard format describing the linguistic variables and a minimum set of the operating rules. The regulators built on the basis of fuzzy logic in some cases are capable to provide higher quality rates of the transition processes in comparison with classic regulators. Using the synthesis methods of fuzzy control algorithms, it is possible to optimize the difficult control loops omitting mathematical model specification.
Books on the topic "Пористий матеріал"
1
Пористые проницаемые материалы. М., 1987.
Find full textConference papers on the topic "Пористий матеріал"
1
ШУСТОВ, В. С. "МЕТАЛЛОКЕРАМИЧЕСКИЙ МАТЕРИАЛ С ГРАДИЕНТНОЙ ПОРИСТОЙ СТРУКТУРОЙ." In СИНТЕЗ И КОНСОЛИДАЦИЯ ПОРОШКОВЫХ МАТЕРИАЛОВ. TORUS PRESS, 2018. http://dx.doi.org/10.30826/scpm2018150.
Full text
2
"ПОРИСТЫЕ КРЕМНИЕВЫЕ ГАЗОПРОНИЦАЕМЫЕ МЕМБРАНЫ." In Физическая мезомеханика. Материалы с многоуровневой иерархически организованной структурой и интеллектуальные производственные технологии. Издательство ТГУ, 2021. http://dx.doi.org/10.17223/978-5-907442-03-0-2021-069.
Full text
3
Казанкапова, М. К., Б. Т. Ермағамбет, Ж. М. Касенова, and Н. А. Маслов. "ПОЛУЧЕНИЕ ПОРИСТО-УГЛЕРОДНОГО МАТЕРИАЛА НА ОСНОВЕ ЗШО УГЛЯ МЕСТОРОЖДЕНИЯ «БОГАТЫРЬ»." In Углехимия и экология Кузбасса. Федеральный исследовательский центр угля и углехимии Сибирского отделения Российской академии наук, 2021. http://dx.doi.org/10.53650/9785902305637_43.
Full text
4
"ТРАНСФОРМАЦИОННОЕ ПРЕВРАЩЕНИЕ В ПОРИСТОЙ КЕРАМИКЕ НА ОСНОВЕ ДИОКСИДА ЦИРКОНИЯ ПРИ ОСЕВОМ СЖАТИИ." In Физическая мезомеханика. Материалы с многоуровневой иерархически организованной структурой и интеллектуальные производственные технологии. Издательство ТГУ, 2021. http://dx.doi.org/10.17223/978-5-907442-03-0-2021-175.
Full text
5
Артамонова, Н. Б., Е. А. Орлов, С. В. Шешенин, and Ю. В. Фролова. "Численное моделирование эффективных свойств скальных грунтов на основе изображений компьютерной томографии." In Механика композиционных материалов и конструкций, сложных и гетерогенных сред. 11-я Всероссийская научная конференция с международным участием им. И.Ф. Образцова и Ю.Г. Яновского. ФГБУН Институт прикладной механики РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.33113/conf.mkmk.ras.2021.327_334.39.
Full textAbstract:
Работа посвящена применению асимптотического метода осреднения для определения эффективных упругих модулей и параметра Био пористых грунтов на основе 2D и 3D моделей реальной структуры, полученных с помощью рентгеновской томографии. В качестве примера рассмотрены различные типы скальных грунтов – известняки и гиалокластиты. Результаты расчета по методу осреднения модуля Юнга сравнивались с экспериментальными данными, а коэффициента Био – с результатами вычислений по известной формуле через коэффициенты объемного расширения грунта и материала скелета. Исследована зависимость модуля Юнга и коэффициента Био от пористости и формы пор.
6
Ермағамбет, Б. Т., М. К. Казанкапова, and Ж. М. Касенова. "ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ВОЗДЕЙСТВИЯ ЭЛЕКТРОННОГО ПУЧКА НА ПРОМЫШЛЕННОМ УСКОРИТЕЛЕ ЭЛЕКТРОНОВ НА ПОРИСТО-УГЛЕРОДНЫЕ МАТЕРИАЛЫ." In Углехимия и экология Кузбасса. Федеральный исследовательский центр угля и углехимии Сибирского отделения Российской академии наук, 2021. http://dx.doi.org/10.53650/9785902305637_27.
Full text
7
"ОСОБЕННОСТИ ДЕФОРМАЦИОННОГО ПОВЕДЕНИЯ ПОРИСТЫХ КЕРАМИК НА ОСНОВЕ ДИОКСИДА ЦИРКОНИЯ." In Физическая мезомеханика. Материалы с многоуровневой иерархически организованной структурой и интеллектуальные производственные технологии. Издательство ТГУ, 2021. http://dx.doi.org/10.17223/978-5-907442-03-0-2021-004.
Full text
8
"СРАВНИТЕЛЬНЫЙ ЧИСЛЕННЫЙ АНАЛИЗ ОСЕСИММЕТРИЧНЫХ СФЕРИЧЕСКИХ ИЗЛУЧАТЕЛЕЙ ИЗ ПОРИСТОЙ ПЬЕЗОКЕРАМИКИ С ДВУМЯ ТИПАМИ МНОГОЭЛЕКТРОДНЫХ ПОКРЫТИЙ." In Физическая мезомеханика. Материалы с многоуровневой иерархически организованной структурой и интеллектуальные производственные технологии. Издательство ТГУ, 2021. http://dx.doi.org/10.17223/978-5-907442-03-0-2021-365.
Full text
9
"ФАЗОВЫЕ ПРЕВРАЩЕНИЯ В СПЕЧЕННОМ ПОРИСТОМ СПЛАВЕ TiNi–Ti-Co/Ni." In Физическая мезомеханика. Материалы с многоуровневой иерархически организованной структурой и интеллектуальные производственные технологии. Издательство ТГУ, 2021. http://dx.doi.org/10.17223/978-5-907442-03-0-2021-115.
Full text
10
"ИССЛЕДОВАНИЕ СТРУКТУРНЫХ И МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК БИОСОВМЕСТИМЫХ ПОРИСТЫХ ТИТАНОВЫХ СПЛАВОВ, ПОЛУЧЕННЫХ СПЕКАНИЕМ." In Физическая мезомеханика. Материалы с многоуровневой иерархически организованной структурой и интеллектуальные производственные технологии. Издательство ТГУ, 2021. http://dx.doi.org/10.17223/978-5-907442-03-0-2021-116.
Full text