Academic literature on the topic 'Поетика наративу'

Паундова візія історії людства в епосі "Пісні" є викликом стереотипному припущенню, що самé словосполучення "американський епічний канон" (цивілізаційно-історичний, суспільно-політичний, філософсько-естетичний) імплікує наперед відомий презирливий оксиморон. "Кантос" органічно функціонують у континуумі американської епічної традиції, започаткованій "Гартфордськими дотепниками". Засадничий хронотоп модерного епосу Паунда трансформує просвітницький прогресистський імпульс "imperium sine fine dedi" на деміургійний дискурсоцентричний "завжди-теперішній" час, побудований на Гомеровому каноні "in medias res". Принципвзаємопроникнення, трансфузії ліричного й епічного, автобіографічного й історичного, фікційного та документального компонентів складає у "Кантос" багаторівневий художній хронотоп, побудований на модерністському принципі монтажу, який посутньо залежить від концепту деміурга, та радикально відрізняється від структурування ренесансного, бароково-класицистичного й романтичного епосів. Пролептична та етіологічна поетика традиційних епосів та функція авторського слова в них опукло виокремлює такі конститутивно оригінальні прийоми модерного епосу, як монтаж і калейдоскопічна оптика, спонтанність поетичного висловлювання, поєднання соціального і художнього, самоусвідомлена рефлексивність, недовіра до центруючого наративу автора чи ліричного героя. Разом з тим ще в давньоанглійському епосі відчитується реверсивний, зворотній рух частин. Такий човниковий, або версифікаційний, погляд наісторію як ідею вічного повторення складає основу хронотопу "Кантос". Версифікація як похідне від versus (повернення) реалізована Паундом за лекалами рефреноцентричних моделей європейських твердих поетичних форм, котрі об’ємно репрезентовані в історичному дискурсі поеми. У віршах Тичини, київських неокласиків і Мандельштама ця ідея втілена в ізоморфних образах чорнозему й плуга, які символізують як модерністський деміургійний потенціал слова творити світи, так і трагічну долю українського "розстріляного відродження", висловленого в багатозначних образах-бустрофедонах, що органічно поєднують конотаційний ореол плуга, ріллі й версифікації.

У статті подано місткий теоретичний опис етапів розвитку наратології як науки від античної поетики до постструктуралістських (постмодерних) різновидів і напрямів, що вивчають наративи загалом і художній дискурс зокрема. Проблемно-хронологічним методом вивчено історичну послідовність зародження, формування та розвитку наратології. Історико-описовий і порівняльний методи допомогли проаналізувати ідеї вітчизняних і зарубіжних науковців і виокремити два основні визначення наукового терміна «наратологія»: у традиційному, вузькому, розумінні наратологія є наукою про сюжетно-оповідні твори; у більш широкому розумінні наратологія постає вченням про розповідь як один із базових способів оформлення, збереження й передачі людського досвіду. Наратологія вивчає наратив як особливий тип дискурсу, процес оповіді/розповіді, у ході якого оповідач розкриває слухачеві певну історію; у широкому витлумаченні наратологія – це не лише частина теорії епічного тексту, а й учення про манеру ведення оповіді як один із базових способів оформлення, збереження та передачі людського досвіду. Становлення науки охоплює три періоди формування: античність, класичний період і посткласичний, або некласичний. Останній характеризує наявність багатьох варіантів вужчих напрямів (лінгвонаратологія, когнітивна наратологія, теорія можливих світів, тематична наратологія, філософські наративні теорії, трансжанрові теорії). Окреслено міждисциплінарний статус науки наратології у філософському, літературознавчому та лінгвістичному ракурсі. Розкрито поняття наративної стратегії як особливого індивідуально-авторського комплексу тактик і прийомів, застосовуваних у художньому творі. Основні хронологічні етапи, характерні риси й представники кожного періоду систематизовані та представлені інфографічно.

Стаття присвячена дослідженню наратологічної стратегії в романі О. Ірванця «Харків-1938», яка реалізується насамперед через метафору карнавалу. Картина світу, представлена автором у романі «Харків-1938», спроможність наратора розповісти про те, що сконструйовано ним у всіх деталях і подробицях, як нарататор сприймає та розуміє сказане наратором, тобто наративна стратегія, наративна модальність й наративна інтрига, як і жанрова парадигма, архітектоніка, поетика тощо цілковито вкладаються в параметри постмодерного канону. Активне використання наратором позатестових засобів впливу на реципієнта, таких як алюзія, асоціація, позасюжетні елементи тощо сприяють модифікації нарації, а тим самим – реалізації метафори карнавалу.

Књижевнотеоријски статус породице није тако хомоген како би то у првом тренутку могао сугерисати њихов рецептивни потенцијал. Породица је и мотив и шири тематски комплекс, колективни лик у сопственом метонимијском огледалу, који се потврђује и кроз епонимску функцију, књижевни је топос, али и хронотоп, чинилац сижејне интеграције, носилац идеолошких вредности књижевне слике света. Њена варијантност се још више усложњава унутар књижевноисторијског контекста који моделује поетички правац, филозофска парадигма и други различити обликотворни дискурси. Они указују на то да се кроз дугу историју концепт породице мењао, али да је увек био централни мотив / лик / идеологема око којег су се испредали различити наративи. У раду се књижевној репрезентацији породице у новој српској књижевноти приступа типолошки и са историјскопоетичког аспекта. Указано је на основне правце ове репрезентације: митолошки, религиозно-хришћански, просветитељски, романтичарски, реалистички, модернистички и савремени, постмодернистички правац. У разматрање је укључена и тематизација породице у српској усменој књижевности као и у књижевности за децу. У завршном делу рада скрећемо пажњу на језичке презентације појма породица и концептуалне метафоре о породици, као и на опречне тенденције у актуелним културолошким праксама које указују на домете и ограничења наратива породице као једне од великих прича.

Предмет на интерес на овој текст се пет романи од современата македонска книжевност, толкувани низ призма на одделни категории во постмодернистичката теорија. Теориските премиси на толкувањето поаѓаат од две концепции: 1.од тезите на Линда Хачион за ексцентризмот како една од доминантните одлики на постмодернистичката поетика, а која е во функција на паралелна афирмација и проблематизација на границите; 2. од тезите на Елизабет Веселинг и на Брајан Мекхејл за постмодернистичкиот историски роман како парадигматичен жанр што ги демонстрира овие онтолошки, епистемолошки и интердискурзивни трансгресии. Оттаму, интерпретативниот фокус е поставен врз афирмациите на ексцентризмот на тематско, структурно и наративно рамниште во романите, а во функција на преиспитување на релациите книжевност-историографија, фикција-факт, официјални-алтернативни верзии на минатото.

Edgar Allan Poe is an American poet, prose writer, essayist, literary editor and critic. The author’s works are mainly looked at from the perspective of literary criticism when studies, among other aspects, are aimed at exploring the aesthetic views of the author, the influence of his works on formation of symbolism in late 19 — early 20 centuries as well as the diversity of structural elements of the detective novel genre. Additionally, the philosophy of Poe’s consciousness is explored, and biographical facts of the author’s life are carefully analysed. In its turn, this article systematizes the existing approaches to the study of poetics aiming at outlining specific features of poetics of Poe. A focus is made on the use of combined methodology that includes both stylistic analysis and empirical research methods. In this article poetics is treated as a system of the author’s linguistic and conceptual preferences together with the ways of expressing the content of the text. This approach is applied to the study of both poetry and prose, and the research of the author’s poetics is understood as a detailed analysis of not only poetry or prose separately, but as a view of a comprehensive system of texts that consist of a plot, a narrator, characters, specific settings, etc. In this research the nature of interaction of specific elements of Poe’s poetics as well as the peculiarities of narrative perspective in the author’s works are examined. In doing so, its components, specifically the author’s idiolect and idiostyle, are comprehensively considered by way of integration of various methods and approaches. The conclusion is made about narrative character of Poe’s poetic texts as their important feature. Narrative perspective is understood as the connection between the character and his relations with social surroundings described in the text. The factors that influence narrative difference between literary texts are outlined. Such notions as shift of perspective and focalization are clarified.

Статтю присвячено дослідженню особливостей втілення постмодерністської парадигми в романах Філіпа Рота. Метою статті є з'ясування співвідношення основних параметрів постмодерністської концепції з жанрово-стильовою і поетико-наративною специфікою творчості Ф. Рота. Дослідницька методика базується на використанні історико-літературного, структурно-функціонального, наратологічного методів та принципів інтертекстуального аналізу. У результаті дослідження виявлено, що ознаки постмодернізму простежуються у більшості творів Ф. Рота, однак попри численні експерименти з реальністю і наративом, кращі романи письменника (як-от e. g. «Людське тавро») засвідчують еволюцію до «воскресіння суб’єкта«, відновлення повноцінного людського характеру замість концептуалізації розщепленого «Я» і дегуманізованої особистості. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні трансформації концепту «епістемологічна невизначеність» та його складників у творчості Філіпа Рота: відчуття невиправності існування, неможливості осягнення глибинних меж людської сутності залишається актуальним, але набуває ознак екзистенціального запитування. Матеріал статті може бути використаний науковцями в процесі подальшого вивчення еволюції постмодернізму в новітній літературі, а також у процесі виконання кваліфікаційних робіт у закладах вищої освіти.

У статті на основі узагальнення міркувань різних науковців щодо специфіки побудови автобіографічних наративів, застосування власної концепції дослідження, яка базується на моделі комунікації Р. Якобсона та теорії системного підходу до аналізу поетики Г. Клочека, проаналізовано інструменти конструювання художньої автобіографії дитинства у повісті-сповіді «Потерчата» Володимира Рутківського. Доведено, що Володимир Рутківський у повісті «Потерчата» не тільки розповів про свої дитячі роки, а створив автобіографію втраченого дитинства цілого покоління. При цьому відбулася актуалізація інструментарію трьох типів: психологічного, поетикального, рецептивного, які умовно співвіднесено з відповідними компонентами моделі комунікації (адресант, повідомлення, контекст, канал, код, адресат) та етапами її реалізації (креативним, референтним, рецептивним). Ця повість – результат саморефлексії письменника, вербалізації емоційного дитячого досвіду і мовного структурування дитячих спогадів з метою відтворення втраченого світу та звільнення від дитячих травм. На креативному етапі комунікації письменник актуалізує психологічні інструменти конструювання автобіографії. Автобіографію дитинства в повісті репрезентовано концептом «втраченого дитинства» та індивідуальною історією особистості; сконденсовано в образі головного героя та у відвертій сюжетній оповіді-сповіді про пережиті події та дитячі емоції; трансльовано гомодієгетичним наратором в інтрадієгетичній ситуації. Так В. Рутківський на референтному етапі комунікації актуалізував поетикальні інструменти конструювання смислу. Рецептивний інструментарій декодування тексту пов’язаний із процесами його сприймання й осмислення читачами різного віку з урахуванням контекстуальних чинників і потребує глибшого емпіричного дослідження.

Дисертацію присвячено дослідженню поетики наративу англійських, американських та австралійських художніх текстів для дітей ХІХ - ХХІ століття у лінгвокогнітивному, лінгвокультурологічному та мультимодальному аспектах.

Грачова М. І. Своєрідність поетики роману Дж. М. Кутзее "The Chilldhood of Jesus" : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник В. С. Ботнер. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 71 с.
UA : Робота викладена на 71 сторінках друкованого тексту . Перелік посилань включає 69 джерел. Об’єкт дослідження: роман “The Childhood of Jesus” («Дитинство Ісуса»).Мета роботи: виявлення своєрідності поетики роману Дж. М. Кутзее. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії поетики розроблені у наукових розвідках О. Бабелюк, Т. Бовсунівської, Ю. Бродюк, О. Вялікової, О. Джумайло, І. Кабанової, Г. Клочека, Г. Стовби, О. Тупахіної, В. Хархун, Н. Шалімової, I. Hassan, L. Hutcheon, D. Attwell, D. Head тощо. Отримані результати: своєрідність поетики роману “The Childhood of Jesus” позиціонує прямий зв’язок художнього мислення письменника з організованою системою художніх категорій постмодерністської поетики. Художня своєрідність виявляється в особливій семантиці назви; жанровій багатовекторності (філософсько-алегоричного роману, роману-притчі; міфологічної драми на рівні парадоксального поєднання реального та ірреального; роману виховання незвичайної дитини Давида, його пошуків себе в «місті мертвих» й ознаки «роману свідомості»). В контексті індивідуальноавторського мислення Кутзее використовує діалогізацію наративу (самостійну і суттєву композиційну константу роману); інтертекстуальність на рівні метанаративної гри з читачем й психонаратив, оповідна техніка якого постає засобом характеристики і психологізації образів головних персонажів, позиціонує світ чуттєвої екзистенції у вигляді набору модусів людського існування, реконструює екзистенціальне осмислення людиною свого місця в світі, тобто презентує увесь поетикальний регістр письменника у відображенні кризи духу і трагізму буття сучасного світу.
EN : The work is presented on 71 pages of printed text. The list of references includes 69 sources.The purpose of the study on the topic “The originality of the poetics of the novel by J. M. Coetzee “The Childhood of Jesus” is to analyze and to identify the features of the individual author's poetic style, which has not been analyzed by Ukrainian scientists before. The originality of the poetics in the novel has the direct connection with the writer's way of thinking and with the organized system of the categories of postmodern poetics. Individual modes of the novel`s poetics are revealed: encrypted title code; genre multivectority, in which the writer marks different genre meanings (a philosophical-allegorical novel, a novel-parable that shows the Universe as a strange, indifferent space, where all people are aliens; mythological drama, the novel of raising an unusual child, his search for himself in the “city of the dead” and the “novel of consciousness”); the lack of a single genre formulation is a specific Coetzee`s writing style, indicating a paradoxical combination of different types of genre discourse. The research analyzes the narrative dialogue and shows intertextuality by a metanarrative play with the reader. Moreover, psychonarrative technique explains psychological characteristics of main characters (David, Simon, Ines), introduces a set of human existence modes (“world is chaos”, “anxiety”, “fear”, “borderline situation”, “consciousness of the life tragedy”). It is investigated that the novel “The Childhood of Jesus” demonstrates a multi-vector “poetics of postmodernism”, directly related to the context of postmodern philosophy, which proclaims the fundamental features of postmodern sensitivity, genre convergence and correlates with the latest interpretational models of a human and the world, new aspects of the novel's narrative technique.

Запорожець А. А. Поетика роману А. Кокотюхи «Червоний» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник В. М. Ніколаєнко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 67 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра «Поетика роману А. Кокотюхи «Червоний» містить 67 сторінок. Для виконання кваліфікаційної роботи магістра опрацьовано 50 джерел. Об’єкт дослідження: роман А. Кокотюхи «Червоний». Предмет дослідження: художня візія опору українських повстанців радянській системі на території Волині й у таборах ГУЛАГу. Мета роботи – дослідити жанрові, структурні й поетикальні особливості історико-пригодницького роману А. Кокотюхи «Червоний». У результаті дослідження виконано такі завдання: 1) досліджено феномен історичної пам’яті нації та способи її відновлення; 2) визначено жанрову специфіку роману «Червоний»; 3) охарактеризовано особливості часопростору й наративну стратегію роману; 4) виявлено, які історичні події стали підґрунтям роману «Червоний»; 5) проаналізовано специфіку змалювання різних типажів у контексті боротьби з репресивним режимом; Методи дослідження: описовий із прийомами спостереження та інтерпретації, конкретно-історичний та критичний методи аналізу художнього твору. Наукова новизна полягає в тому, що роман «Червоний» до цього часу не був об’єктом усебічного літературно-критичного аналізу й не розглядався з точки зору людиноцентризму, відповідно до якого, на перший план літературно-художнього аналізу виступає не стільки доля всього соціуму, охопленого виром війни, а доля людини, яка одночасно стала заручником обставин і їхнім творцем. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати можна використовувати на уроках української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах, лекціях і семінарських заняттях у вищих навчальних закладах. Крім того, це дослідження може ввійти в склад більш детальних наукових розвідок із творчості А. Кокотюхи.
EN : The qualification paper for a master’s degree «The Poetics of A. Kokotiukha’s Novel «Chervonyi» consists of 67 pages. 50 scientific sources were tackled in order to write the graduation thesis. The object of investigation: the novel «Chervonyi» by A. Kokotiukha. The subject of investigation: the artistic vision of Ukrainian insurgents’ resistance to Soviet force system on Volyn area and in Gulag forced-labour camp systems. The aim of investigation is to discover the genre, structural and poetical peculiarities of historic-adventurous novel «Chervonyi» by A. Kokotiukha. As a result of the research, the following tasks were performed: 1) to discover the phenomenon of historical memory of nation and the ways of its recovery; 2) to clarify the genre peculiarities of the novel «Chervonyi»; 3) to characterize the features of chronotope and narrative strategies of the novel; 4) to learn what historical events this novel is based on; 5) to analyze the specificity of representation of different characters in the theme of fighting with totalitarian regime. The methods of analysis are: descriptive, interpretative, historical and critical analysis of a literary work. The scientific novelty of the novel means that this work hasn’t been the object of many-sided literary analysis and has never been discovered from anthropocentric point of view, when a human’s fate becomes the main subject of the author’s attention. The sphere of application. The following research can be used can be used in learning the subject at school lessons, on Ukrainian literature courses, in special courses and seminars. It can also be a logical level of the deeper discovering of A. Kokotiukha’s works.

Заєд М. Т. Концепт NATURE та його образно-наративна репрезентація у англомовних художніх текстах ХХ століття : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. А. Галуцьких. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 65 с.
UA : Робота викладена на 65 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 78 джерел. Об’єкт дослідження: концепт NATURE (ПРИРОДА) та його образнонаративна репрезентація в англомовних художніх текстах ХХ століття. Мета роботи: виявлення вербалізаторів концепту та опис його концептуального змісту в художньому романі. Теоретико-методологічні засади: теорія когнітивної метафори (Дж. Лакофф), методики аналізу концептуальних одиниць (А. Вежбицька, З. Д. Попова, І. А. Стернін), теоретичні засади об’єктивації концептів (А. П. Бабушкін, Ю. С. Степанов, М. Ф. Алефіренко, В. А. Маслова, А. М. Приходько), теоретичні засади об’єктивації концептів ПРИРОДА та ПЕЙЗАЖ у літературі (О. А. Вітрук, Н. П. Іванова, Г. П. Пасічник та ін.). Отримані результати: згідно з класифікацією щодо предмету опису пейзаж у романі У. Голдінга “Lord of the Flies” поділяється на лісовий і мариністичний (О. М. Себіна); класифікація за естетичним значенням виділяє ідеальний та бурхливий види екзотичного пейзажу (М. Н. Епштейн). Виокремлюються чотири головні макроконцепти: ЗЕМЛЯ, ВОДА, ПОВІТРЯ, ВОГОНЬ, які формують мегаконцепт ПРИРОДА. Були виділені ключові символи, що відносяться до концепту ПРИРОДА: ОСТРІВ, ЗВІР, РІГ, ЛІС, ОКЕАН, ГРОЗА та ВОГОНЬ. Слід зазначити, що усі природні явища в романі являються символами дикості, деградації та руйнування особистості, у той час як штучні – це символи цивілізацї та порядку. Основними інструментами для вираження головних когнітивних моделей концепту в романі слугують метафора, персоніфікація та порівняння.
EN : The work is pepresented on 65 pages of printed text. The list of references includes 78 sources. The object of the work can be defined as the concept of NATURE and its figurative and narrative representation in English literary texts of the XX century. The main aim of the paper consists in an identification of verbalizers of the concept and describe its conceptual content in a fiction novel. Theoretical and methodological principles: theory of cognitive metaphor (J. Lakoff), methods of analysis of conceptual units (A. Vezhbytska, Z. D. Popova, I. A. Sternin), theoretical principles of objectivization of concepts (A. P. Babushkin, Y. S. Stepanov, M. F. Alefirenko, V. A. Maslova, A. M. Prykhodko), theoretical principles of objectivization of the concepts NATURE and LANDSCAPE in the literature (O. A. Vitruk, N. P. Ivanova, G. P. Pasichnyk, etc.). Results: according to the classification of the subject of the description, the landscape in the novel “Lord of the Flies” by W. Golding is divided into forest and marine (O. M. Sebina); classification by aesthetic value distinguishes the ideal and turbulent types of exotic landscape (M. N. Epstein). There are four main macroconcepts: EARTH, WATER, AIR, FIRE, which form the megaconcept NATURE. The key symbols related to the concept of NATURE were highlighted: ISLAND, BEAST, SHELL, FOREST, OCEAN, STORM and FIRE. It should be noted that all natural phenomena in the novel are symbols of savagery, degradation and destruction of the individual, while artificial – are symbols of civilization and order. The main tools for expressing the main cognitive models of the concept in the novel are metaphor, personification and comparison.

Шкурко В. Ю. Когнітивно-поетологічні особливості зображення пейзажу в образно-наративній структурі роману В. Ґолдінґа "Lord of the Flies" : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. А. Галуцьких. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 79 с.
EN : The work is presented on 79 pages of printed text. The list of references includes 65 sources. The paper presented focuses on the research of cognitive-poetic analysis of natural landscape representation in imagery and narrative structure of W. Golding’s literary texts. The object of this study is imagery and narrative interpretation of natural phenomena in literary prose of William Golding. It is aimed at the research of specific features of imagery and narrative interpretation of natural phenomena and landscape in literary prose of William Golding as the representative of the XX century, interpreted through the prism of characteristic aspects of the epoch. Based on the key assumptions of the theory of cognitive metaphor, shared to other types of tropes, as well as the achivements of cognitive semantics and cognitive poetics, the research applied the corresponding methodology for analysis. The results obtained demonstrated that conceptualization and verbalization of natural phenomena is performed my means of conceptual tropes, among them the most frequent being metaphor, metonymy and their combitaion – metaphtonymy, and insignification amount of oxymorons. Some imagery means are developped into literary symbols. The general spectre of correlates selected by the author for imagery interpretation of natural phenomena of the landscape as source domain as well as referents as target domains belongs to artifacts and destructive phenomena of civilization. Dominating quantity of imagery conceptualization means from the point of view of their axiological aspects belongs to negative, stipulated by the specifically tragic perception as a result of catastrophic events of the epoch.
UA : Робота викладена на 79 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 65 джерел. Об’єкт дослідження: специфіка образно-наративного рівня художнього тексту в аспекті створення пейзажу. Мета роботи: вивчення образних засобів репрезентації пейзажу в художньому тексті в ракурсі когнітивної поетики. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії когнітивної метафори, розповсюджені на вивченння інших тропів (Дж. Лакофф, М. Джонсон, З. Кевечеш та ін.) та когнітивної поетики (О. П. Воробйова, Л. І. Бєлєхова, та ін.). Отримані результати: Спостереження над процесами формування художньої образності в творі В. Ґолдінга, що здійснювались за допомогою застосування методів семантико-когнітивного аналізу, ключовим етапом якого є реконструювання концептуальних тропів в тексті, дозволив виявити способи утворення художніх образів, встановити метафоричний діапазон образності художнього твору В. Ґолдінга “Lord of the Flies” (перелік метафоричних корелятів) і спектр (перелік референтних сутностей), і, таким чином, окреслити концептуальний простір образного коду в аналізованому художньому тексті. Когнітивні механізми, за рахунок яких відбувається образна інтерпретація, включають переважно аналогові (метафору) та асоціативні (метонімія) – випадки перенесення найменування за суміжністю або асоціацією між об’єктами. Серед засобів формування образного простору художнього твору В. Ґолдінга спостерігаються також випадки утворення художніх символів.

Фоміна Л. О. Особливості образно-наративної інтерпретації емоційно-почуттєвих станів персонажів в романах Дж. Фаулза : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. А. Галуцьких. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 75 с.
EN : The work is presented on 75 pages of printed text. The list of references includes 92 sources. The paper presented focuses on the research of imagery and narrative representation of emotions and feelings of J. Fowles’s characters in his literary texts. The object of this study is imagery and narrative interpretation of emotional conditions of characters in literary prose of John Fowles. It is aimed at the research of specific features of imagery and narrative interpretation of emotional conditions of characters in literary prose of John Foweles as the representative of the XX century, interpreted through the prism of characteristic aspects of the epoch. Based on the key assumptions of the theory of cognitive metaphor, shared to other types of tropes, as well as the achivements of cognitive semantics and cognitive poetics, the research applied the corresponding methodology for analysis. The results obtained demonstrated that conceptualization and verbalization of emotional states is performed my means of conceptual tropes, among them the most frequent being metaphor, metonymy and their combitaion – metaphtonymy, and insignification amount of oxymorons. In these processes of mapping concept HUMAN BODY was the most frequent to be applies to in imafery conceptualization of emotions and feelings. Dominating quantity of imagery conceptualization means from the point of view of their axiological aspects belongs to negative, stipulated by the specifically tragic percetion of life as suffering as a result of catastrophic events of the epoch as well as human liability to deeper experiencing of negative emotions in particular at the background of quick to pass positive ones.
UA : Робота викладена на 75 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 92 джерела. Об’єкт дослідження: ообливості образно-наративної інтерпретації емоційно-почуттєвих станів персонажів в творах Дж. Фаулза Мета роботи: визначити специфіку образно-наративного відображення емоційно-почуттєвих станів персонажів в художній прозі ХХ століття. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії когнітивної метафори, розповсюджені на вивченння інших тропів (Дж. Лакофф, М. Джонсон, З. Кевечеш та ін.) та когнітивної поетики (О. П. Воробйова, Л. І. Бєлєхова, та ін.). Отримані результати: В досліджуваних нами текстах концептуалізація і вербалізація емоційних станів здійснюється через набір концептуальних тропів, серед яких в основному були використанні такі способи образної концептуалізації як метафора, метонімія, або їх комбінацію – метафтонімію, а також незначну кількість оксиморонів, де найбільш поширеною в якості джерела переосмислення виявилась концептосфера ТІЛО ЛЮДИНИ/ HUMAN BODY, яка задіяна в образному переосмисленні емоційно-почуттєвих станів. Переважна кількість засобів образної концептуалізації емоційності в художніх текстах ХХ століття за типом оцінного знаку відносяться до негативних, поясненням чого є притаманна свідомості ХХ століття трагічність сприйняття життя як страждання під впливом сумних подій часу, а також і схильність людей глибше переживати саме негативні емоції на тлі швидкоплинності приємних відчуттів.

Лінцова Г. Ю. Поетикальна матриця роману І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник В. М. Ніколаєнко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 90 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра «Поетикальна матриця роману І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці» містить 90 сторінок. Для виконання кваліфікаційної роботи опрацьовано 52 наукових джерела. Мета дослідження полягає в спробі системного дослідження роману поетикальної матриці роману І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці». У ході написання роботи виконані такі завдання: - на основі наукової літератури здійснено характеристику поетики як будови та єдності текстових структур; - розглянуто модель поетики художнього твору, визначено основні її компоненти, а також окреслено поняття поетикальної матриці; - на основі жанрових характеристик художніх творів окреслено жанрові особливості роману І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці»; - визначено тематичний рівень твору і його проблематику, сюжет; -проаналізовано особливості групування персонажів та їх характеристики відповідно до жанрової специфіки; - розглянуто наративні структурі роману. Об’єкт дослідження: роман І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці». Предмет дослідження: поетикальна матриця твору, що складається із жанрово-композиційних елементів, нарації та системи образів. Методи дослідження. У роботі використано системний підхід, що передбачає поєднання історико-літературного, культурологічного, описового методів із елементами семіотики. З метою висвітлення особливостей художнього зображення внутрішнього світу персонажів прози І. Роздобудько використано теоретично-критичний, структурно-семіотичний, історико-генетичний, типологічний, історико-порівняльний методи наукового вивчення явищ художньої літератури. Наукова новизна роботи полягає у тому, що було зроблено спробу здійснити системне дослідження поетикальної матриці. Для цього було розглянуто поняття поетики в українському та англомовному наукових дискурсах і з’ясовано основні компоненти поетики, а також запропоновано розуміння поетикальної матриці як поєднання поетикальної моделі із індивідуальним стилем автора. На основі існуючих різновидів жанру детективу встановлено приналежність роману до детективу «розгадки», психологічного трилеру та жіночого роману. Сфера застосування. Робота може бути використана під час вивчення курсу вивчення курсів «Вступ до літературознавства», «Теорія літератури», «Сучасна українська література», спецкурсів із проблем сучасної масової літератури, а також під час написання курсових і дипломних робіт.
EN : Master’s thesis “The Poetical Matrix of the Novel “The Firebird’s Trap” by Iren Rozdobudko contains 90 pages. To fulfill the thesis 52 scientific sources were studied. The aim of the work: the systematic study of the poetic matrix in the novel “The Firebird’s Trap” (“Pastka dlya zhar-ptytsi”) by Iren Rozdobudko. During the study the following tasks were completed: - based on the scientific literature, the characteristic of poetics as a structure and unity of textual structures was performed; - the poetics model of the work of fiction was investigated, its main components were figured out, the concept of the poetic matrix was defined; - based on the genre characteristics of the works of fiction, genre peculiarities of the novel “The Firebird’s Trap” (“Pastka dlya zhar-ptytsi”) by Iren Rozdobudko were described; - the thematic level of the novel, its problematics and subject were defined; - the grouping of characters and their characteristics according to the genre specifics were analyzed; - the narrative structures of the novel were examined. The object of study: the novel “The Firebird’s Trap” (“Pastka dlya zhar-ptytsi”) by Iren Rozdobudko The subject of study: the poetic matrix of the novel, which consists of genre-compositional elements, narration and the system of images. Research methods. In the work the systematic approach is used, which combines historico-literary, cultural and descriptive methods with the elements of semiotics. To highlight the peculiarities of artistic depiction of the characters’ inner world in the prose of Iren Rozdobudko, theoretical-critical, structural-semiotic, typological, historical-comparative methods of the scientific study of the phenomena of fiction were used. Scientific novelty of the study is that it attempts to conduct systematic research of the poetic matrix. For this purpose, the concept of poetics was considered in Ukrainian and English scientific discourses and the basic components of poetics were defined, as well as the understanding of the poetic matrix as a combination of the poetic model with an individual style of the author was proposed. On the basis of the existing varieties of the detective genre, the novel has been identified as belonging to the detective “unraveling”, the psychological thriller and the women’s novel. Application field. The results of the study can be used during the study of courses “Introduction to Literary Studies”, “Theory of Literature”, “Contemporary Ukrainian Literature”, special courses on problems of contemporary popular literature, as well as during writing term or diploma papers.